Размещено на http://allbest.ru

16

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

УДК 368.914

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Державне пенсійне забезпечення в Україні та шляхи його розвитку

Спеціальність 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит

Ріппа Марія Богданівна

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор Федосов Віктор Михайлович, ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, завідувач кафедри фінансів

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор Онишко Світлана Василівна, Національний університет державної податкової служби України, професор кафедри фінансів і страхової справи

кандидат економічних наук, доцент Надточій Борис Овсійович, Економіко-правовий інститут Київського національного лінгвістичного університету, доцент кафедри менеджменту

Захист відбудеться "_16_" жовтня 2007 р. о 14-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 у ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 г, ауд. 601.

Автореферат розісланий "_12_" вересня 2007 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, професорА.М. Поддєрьогін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Євроінтеграційні орієнтири України, посилення соціальної спрямованості ринкових перетворень вимагають, щоб соціально-економічна політика держави та діяльність уряду щодо її реалізації були направлені на досягнення європейських стандартів якості життя та загальнолюдських цінностей. Це передбачає надійний соціальний захист населення і належне пенсійне забезпечення як один із визначальних чинників суспільного добробуту. В даному аспекті ефективність функціонування пенсійної системи та її реформування стають важливою умовою суспільного розвитку і соціальних перетворень. Досі чинна система державного пенсійного забезпечення в Україні не відповідає цим вимогам. Проведення пенсійної реформи потребує вирішення багатьох проблем, серед яких слід виокремити такі: низьку частку заробітної плати у валовому внутрішньому продукті (ВВП); недостатній для якісного життя розмір пенсій багатьох категорій пенсіонерів; невідповідність системи управління пенсійними ресурсами принципам соціального партнерства; недосконалість законодавчої бази.

Фінансово-економічні засади соціальної проблематики у цілому та пенсійної зокрема висвітлені в наукових працях вітчизняних вчених-економістів: В. Дем'янишина, Н. Кравченка, Е. Лібанової, Б. Надточія, В. Новикова, С. Онишко, В. Опаріна, І. Сироти, В. Федосова, М. Шавариної, Ю. Шклярського, С. Юрія, В. Яценка, а також зарубіжних науковців: С. Васина, М. Денисова, М. Дмитрієва, В. Роїка, М. Вінера, К. Еклунда, Л. Ерхарда, Х. Крюссельберга, Х. Ламперта, Е. Нікбахта, А. Рюстова, Дж. Стігліца, Г. Мак Таггарта, С. Фішера, А. Шюллера, Л. Якобсона та ін.

Разом з тим, низка проблем у сфері державного пенсійного забезпечення залишається не вирішеними. Зокрема, потребують подальшого вивчення теоретико-методологічні засади розвитку фінансових відносин у даній сфері. Системної оцінки та узагальнення вимагає діяльність Пенсійного фонду України в частині формування його доходів та цільового використання фінансових ресурсів у контексті процесів формування трирівневої пенсійної системи в Україні. Недостатня прозорість державної фінансової політики щодо пенсійного забезпечення, обмеженість і недосконалість фінансової статистики ускладнюють дослідження. Наявність цих та інших складних і нерозв'язаних питань, а також важливе соціально-економічне значення пенсійної системи обумовили вибір теми дисертації та її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота пов'язана з тематикою наукових досліджень, здійснених кафедрою фінансів Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за темою “Реструктуризація фінансової системи в умовах перехідної економіки” (номер державної реєстрації 0101І003065) та кафедрою фінансів Тернопільського національного економічного університету за темою “Удосконалення фінансових відносин в умовах становлення економіки ринкового типу” (номер державної реєстрації 0101U002555). Внесок автора у виконання зазначених науково-дослідних тем полягає в опрацюванні механізмів оцінки доходів і видатків Пенсійного фонду України та формуванні сценаріїв застосування актуарних моделей прогнозування фінансового стану державного пенсійного забезпечення в умовах реформування всієї системи соціального захисту в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексна оцінка і поглиблення теоретичних, методологічних та практичних засад державного пенсійного забезпечення, а також розробка на цій основі практичних рекомендацій з питань його удосконалення та розвитку.

Відповідно до поставленої мети у роботі передбачено вирішити такі завдання:

- розкрити теоретичні засади пенсійного забезпечення у контексті теорії вартості робочої сили і загального добробуту;

- висвітлити економічний зміст, необхідність і функціональне призначення державного пенсійного забезпечення та з'ясувати його роль і місце в системі соціального захисту населення;

- виявити й узагальнити закономірності формування системи пенсійного забезпечення, проаналізувати сучасні світові тенденції та особливості базових моделей її організації, їх специфіку та можливості використання в Україні;

- проаналізувати діюче в Україні державне пенсійне забезпечення, етапи його становлення та чинники, які впливають на формування доходів і використання коштів Пенсійного фонду України;

- обґрунтувати концептуальні засади вдосконалення та розвитку державного пенсійного забезпечення в Україні;

- розробити актуарну модель кількісної оцінки процесу реформування державного пенсійного забезпечення з орієнтацією на систему збалансованих виплат та накопичень на індивідуальних пенсійних рахунках.

Об'єкт дослідження - державне пенсійне забезпечення, доходи і видатки Пенсійного фонду України.

Предметом дослідження є фінансові відносини, які виникають в процесі формування доходів, та використання коштів державного пенсійного забезпечення в Україні і шляхи його подальшого розвитку.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою дослідження є фундаментальні положення світової економічної думки, теорії соціального захисту населення, законодавчі акти та нормативні матеріали державних органів, наукові роботи, які висвітлюють соціально-економічні особливості функціонування пенсійних систем. У процесі дослідження та проведення порівняльного аналізу застосовувались наукові концепції окремих національних моделей соціального захисту та існуючих систем пенсійного забезпечення, а також методи аналізу формування і використання фінансових ресурсів Пенсійного фонду України.

Основу дисертаційної роботи становить сукупність загальнонаукових та спеціальних прийомів і методів дослідження. Зокрема, у першому розділі застосовано діалектичні та формально-логічні, системні та структурні методи, історичні підходи, що сприяло реалізації концептуальної єдності дослідження. В другому - економіко-статистичні методи дослідження, аналіз і синтез, узагальнення, індукцію і дедукцію, порівняння, зокрема, групування, відносні величини та графічні прийоми. У третьому розділі використано економіко-математичні методи системного та актуарного аналізу, спеціальні прийоми, логічні підходи.

Наукова новизна отриманих результатів. У процесі комплексного дослідження пенсійної системи в Україні та проблем її розвитку одержано теоретичні і практичні результати, які у сукупності розв'язують важливе наукове завдання - поглиблення теоретико-методологічних засад державного пенсійного забезпечення і розробка шляхів його вдосконалення. Основними результатами, що мають наукову новизну і характеризують особистий внесок автора, є:

Уперше:

§ аргументовано новий підхід до розкриття суті поняття “державне пенсійне забезпечення”, що зумовлено необхідністю розробки наукової концепції пенсійного забезпечення. На відміну від існуючих підходів, запропоноване тлумачення дає змогу розглядати державне пенсійне забезпечення комплексно. По-перше, як об'єктивне економічне явище, що виражає сукупність фінансових відносин, пов'язаних із розподілом і перерозподілом частини вартості національного продукту з метою формування коштів Пенсійного фонду України. По-друге, у своїй матеріальній субстанції - це централізований фонд грошових коштів, а за формою прояву - фінансовий план мобілізації і використання коштів і складова соціального захисту населення. По-третє, за організаційно-правовою будовою - це самоорганізована система з власною структурою, відповідним апаратом управління та сукупністю юридичних норм, які регулюють відносини, що виникають у процесі реалізації державного пенсійного забезпечення;

§ введено в понятійний апарат фінансової науки дефініцію “пенсійна політика” - комплекс фінансових, соціально-економічних і організаційно-правових заходів, що здійснює держава у сфері пенсійної системи, з метою підтримки соціальних стандартів пенсійного забезпечення. Напрям і зміст пенсійної політики мають дискреційний характер і залежать від демократично-правових інститутів, що відрізняє дане тлумачення від існуючих підходів;

§ запропоновано використання актуарних методів аналізу накопичених внесків на індивідуальних пенсійних рахунках шляхом застосування кількісних інструментів оцінки впливу фінансових і демографічних чинників. Це дає можливість удосконалювати державне пенсійне забезпечення через послідовність етапів пенсійної реформи та різноманітних сценаріїв формування резервів пенсійного фонду на основі аналітичної оцінки страхових внесків залежно від поступового підвищення пенсійного віку.

Удосконалено:

§ аргументацію і обґрунтування одночасного реформування державного пенсійного забезпечення і системи оплати праці відповідно до європейських соціальних стандартів у контексті теорій вартості робочої сили та загального добробуту, в результаті чого з'являється можливість підвищення частки оплати праці в структурі ВВП, посилення стимулюючої ролі зарплати як важливого джерела пенсійних внесків;

§ економіко-математичний інструментарій моделювання та оцінки динаміки формування доходів Пенсійного фонду України, достатніх для виплати пенсій із врахуванням різних сценаріїв здійснення пенсійної реформи.

Одержало подальшого розвитку:

§ розмежування понять пенсія, соціальна допомога і компенсаційна виплата за сутнісними ознаками і критеріями. Такий підхід на противагу іншим, дає можливість більш конкретно виділити і розмежувати джерела пенсійних та соціальних виплат;

§ комплексний підхід щодо оцінювання прагматики реалізації державного пенсійного забезпечення в Україні та основних напрямів його удосконалення з врахуванням світового досвіду. Зазначений підхід, у порівнянні з існуючими, дозволив більш повно охопити та систематизувати увесь спектр проблем і недоліків чинної солідарної складової, що дало змогу визначити можливості як удосконалення діючої системи, так і запровадження накопичувальної складової.

Практичне значення результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження мають і теоретичне, і практичне значення. Пропозиції та висновки, які стосуються вдосконалення системи державного пенсійного забезпечення в діяльності інституцій законодавчої влади, були враховані в роботі Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів (довідка №0625/12-30 від 19.02.2007 р.), в діяльності Пенсійного фонду України (довідка №12720/03-10 від 10.10.2006 р.) та у процесі реалізації стратегії розвитку пенсійної системи Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області (довідка № 2633/01 від 11.09.2006 р.). Окремі положення і висновки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі при викладанні дисциплін “Фінанси” та “Бюджетна система” (довідка Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана від 15.11.2006 р.), а також при викладанні дисциплін “Державні фінанси”, “Соціальна політика та соціальний захист” (довідка Тернопільського національного економічного університету №126-33/1440 від 31.08.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібним науковим дослідженням, у якому викладено авторський підхід до визначення основних напрямів і інструментів реформування системи державного пенсійного забезпечення в Україні. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження, викладені в дисертації, були апробовані та отримали позитивну оцінку на 5-ти науково-практичних конференціях та за результатами роботи круглого столу, а саме: Міжнародна науково-практична конференція “Фінансове забезпечення економічного розвитку держави в умовах інтеграційних процесів” (НУДПСУ, Ірпінь, 11-12 квітня 2007 р.), Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (НУДПСУ, Ірпінь, 15-17 травня 2003 р., 10-11 травня 2004 р.), науково-практична конференція “Соціальний захист і пенсійна реформа” (ПАДКО і Пенсійний Фонд України, Пуща Водиця, Київ, 23 вересня 2003 р.), Міжнародна науково-практична конференція “Україна на порозі ХХІ століття: економіка, державність” (Вінниця, 30-31 березня 2000 р.), круглий стіл “Молодь і пенсійна реформа” (ПАДКО і ТАНГ, Тернопіль, 18 травня 2003 р., 14 травня 2005 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 3,6 друк. арк., з них - 5 одноосібних статей у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний текст дисертації викладено на 183 сторінках, що містять 21 рисунок на 14 сторінках, 41 таблицю на 15 сторінках, 18 додатків (на 33 стор. і список використаних джерел із 254 найменувань (на 21 стор.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання, визначено предмет, об'єкт і методи дослідження, розкрито новизну та практичне значення отриманих результатів.

У розділі 1 “Теоретичні засади державного пенсійного забезпечення” визначено сутність, роль і призначення пенсійного забезпечення та його місце в системі соціального захисту населення. В дисертації доводиться, що адекватно розкрити економічну природу і сутність “державного пенсійного забезпечення” можливо лише використовуючи системний підхід, при його спільному розгляді з такими дефініціями понятійного апарату фінансової науки як соціальний захист, соціальні гарантії, соціальне забезпечення і страхування.

Вагоме місце в дисертації займає аналіз теорії і практики фінансової науки, який висвітлює тісний взаємозв'язок понять державного пенсійного забезпечення і соціального захисту в контексті економічних теорій трудової вартості і добробуту, що дає можливість глибше зрозуміти їх внутрішню сутність. Аналіз теорії трудової вартості, який був проведений А. Смітом і Д. Рикардо, дозволяє адекватно оцінити сутність пенсійного забезпечення в категоріях вартості робочої сили. Представники іншої наукової школи (В. Парето, А. Пігу, А. Сен) пропонують осмислення пенсійного забезпечення через категорії добробуту (welfare economic, welfare state), що також має позитивне значення.

У дослідженні розглянуто різні підходи до визначення дефініції “соціальний захист”, які показують, що це поняття, незважаючи на велику кількість його трактувань, залишається недостатньо визначеним. Здобувач вважає, що соціальний захист - це комплекс фінансових, соціально-економічних та організаційно-правових заходів, спрямованих на забезпечення життя, здоров'я та добробуту населення за конкретних економічних умов та наявних ресурсів. Дисертант доводить, що одним із напрямів соціального захисту є соціальне забезпечення, яке має такі форми: пенсійне забезпечення, соціальна допомога непрацездатним і малозабезпеченим громадянам, компенсаційні виплати.

Під соціальним забезпеченням автор розуміє систему матеріальної підтримки і обслуговування людей, котрі в силу об'єктивних причин не можуть мати належного доходу. Соціальне страхування, на його думку, є методом організації соціального забезпечення на страхових засадах і базується на використанні спеціальних фондів сформованих за рахунок страхових внесків.

У дисертаційній роботі підкреслюється, що пенсійне забезпечення є домінуючою складовою соціального забезпечення населення і виступає як базова і важлива гарантія стабільного розвитку суспільства, оскільки охоплює одночасно інтереси як працездатного, так і непрацездатного населення. Саме пенсійне забезпечення розглядається як особливий складовий елемент соціальної функції держави і, разом з тим, як сукупність методів задоволення матеріальних потреб тих верств населення, які, відповідно до чинного законодавства, мають право на отримання пенсії.

У роботі обґрунтовано висновок про те, що пенсійна система за своєю структурою та внутрішнім змістом є досить складним і специфічним комплексом економічних відносин та фінансових механізмів, за допомогою яких здійснюється формування і використання пенсійних фондів та створюються певні умови для пенсійного забезпечення відповідних категорій населення. Пенсійне забезпечення і пенсійна система знаходяться під впливом пенсійної політики, напрями і зміст якої залежать не тільки від фінансово-економічних можливостей держави, але й співвідношення соціальних інтересів, мотивації уряду, ідеології і політики правлячих партій та активності громадянського суспільства.

Дисертантом дано власне визначення поняття державного пенсійного забезпечення, виведені й обґрунтовані його функції, розкрита зростаюча роль в суспільному розвитку. Підкреслюється, що державне пенсійне забезпечення охоплює процес формування і використання бюджету Пенсійного фонду України. У роботі відзначено, що основним видом пенсійного забезпечення є пенсія, наукове тлумачення та природа якої є дискусійними, і автором сформульоване власне визначення пенсії як гарантованої регулярної грошової виплати для забезпеченості громадян у старості, у разі інвалідності, втрати годувальника на принципах соціальної солідарності, бюджетного субсидування і накопичення.

Усвідомлення механізмів дії і реформування пенсійної системи в Україні стає можливим на підґрунті творчого осмислення багатого світового досвіду пенсійного забезпечення різних країн світу і зіставлення їх із концепціями соціальних реформ, закладених Бісмарком і Беверіджем. Загальносвітові тенденції реформування державних пенсійних систем передбачають: підвищення пенсійного віку; надання можливості диверсифікованого інвестування існуючих цільових фондів, зміну бази для нарахування розміру пенсії (наприклад, підвищення страхового стажу, що враховується при обчисленні пенсії). Одночасно уряди приймають ще ряд заходів і, зокрема, щодо призупинення росту та скорочення державного боргу з тією метою, щоб на майбутнє вивільнити кошти на соціальні цілі.

У розділі 2 “Прагматика і проблематика державного пенсійного забезпечення в Україні” проаналізовано процеси формування і використання фінансових ресурсів Пенсійного фонду України, охарактеризовано соціально-економічні і демографічні аспекти становлення державного пенсійного забезпечення, виділено етапи його розвитку і здійснено поглиблене дослідження їх фінансових аспектів.

У процесі дослідження еволюції державного пенсійного забезпечення були встановлені три групи факторів - макроекономічні, демографічні і фінансово-економічні, що спричинили кризу Пенсійного фонду України і обумовили необхідність кардинальної перебудови пенсійного забезпечення. З 2004 року в Україні розпочата пенсійна реформа, результатом якої повинен бути розвиток повноцінної трирівневої системи пенсійного забезпечення, що базується на засадах соціального страхування. Її домінуючою складовою є державне пенсійне забезпечення у формі солідарної та накопичувальної підсистем.

Результати проведеного порівняльного аналізу динаміки надходжень до бюджету Пенсійного фонду засвідчують значне зростання їх обсягів (з 18,8 млрд. грн. у 2001 році до 65,7 млрд. грн. у 2005 році), а також їх частки у ВВП, відповідно, з 9,2 % до 15,5 %..

У дисертації відзначено, що поряд з тенденцією неухильного зростання обсягів власних доходів Пенсійного фонду України, їх частка в структурі джерел зменшилась протягом 2001-2005 років на 22%. Одночасно зросла питома вага коштів державного бюджету з 12,6% у 2001 р. до 34,4% у 2005 р. На цій підставі у роботі зроблено і обґрунтовано висновок, що діючий порядок формування бюджету Пенсійного фонду порушує принципи соціального страхування. Дослідження показало, що основним джерелом власних доходів є страхові внески і позитивна динаміка їх обсягів обумовлена як зростанням чисельності платників (страхувальників) з 1,9 млн. осіб у 2001 році до 2,8 млн. осіб у 2005 р., чисельності працюючих (застрахованих) - з 15,364 млн. осіб до 15,424 млн. осіб, так і значною мірою зростанням обсягу фонду оплати праці майже у 2,5 рази. Здобувач зазначає, що формування доходів Фонду супроводжувалось значними втратами, пов'язаними із: законодавчим зменшенням бази справляння страхових внесків, існуючими пільгами, обранням значною кількістю роботодавців спрощеної системи оподаткування, незадовільним виконанням своїх зобов'язань державними цільовими фондами, підприємствами, науковими установами.

Порівняльний аналіз використання коштів бюджету Пенсійного фонду України показує значне зростання у 2001-2007 рр. обсягів видатків - з 18,21 млрд. грн. у 2001 р. до 89,2 млрд. грн. у 2007 р. (за нашими оцінками приблизно у 5,4 рази). Пенсійні виплати складають 87,5% у загальному обсязі видатків Пенсійного фонду України.

У роботі наголошено, що темпи зростання видатків Пенсійного фонду України, що є фактично видатками на споживання, за період з 2001 по 2005 роки перевищують темпи зростання фонду оплати праці, основну базу обчислення страхових внесків та темпи зростання ВВП. Прийняття законодавчих актів, що впливають на процес формування і виконання бюджету Пенсійного фонду, порушення принципів економічної залежності видатків від отриманих доходів та обсягів ВВП викликали дефіцит бюджету Пенсійного фонду в 2005 році у розмірі 20%, а у 2006 - 10% і, як наслідок, значну потребу у короткострокових запозиченнях на покриття касових розривів, унеможливили формування фінансового резерву.

Автор вважає, що випереджаюче у порівнянні із зростанням фонду оплати праці підвищення розмірів пенсії викликало не тільки дефіцит бюджету, але й посилило тенденцію до “зрівнялівки” пенсій мало- і середньо-оплачуваних категорій осіб, також порушило принцип пенсійного страхування в частині диференціації розмірів пенсій залежно від заробітку. Все це поглиблює проблему приховування заробітної плати від нарахувань та негативно позначається на доходах пенсійного фонду. Протягом аналізованого періоду темпи зростання видатків в середньому на третину перевищували темпи зростання власних доходів.

Проведений аналіз показав, що основними чинниками додаткового навантаження на Пенсійний фонд і його розбалансування є:

– законодавче збереження покриття витрат на виплату пенсій за вислугу років за рахунок власних доходів та фінансування цільової грошової допомоги малозабезпеченим пенсіонерам;

– покладання на власні кошти Пенсійного фонду видатків з виплати пенсій, надбавок, допомоги, джерелом яких є кошти державного бюджету.

Найбільшими недоліками використання бюджету Пенсійного фонду можна вважати наступні:

– реформування пенсійної системи не було апробовано, внаслідок чого середньооплачувана категорія працівників отримала низькі розміри пенсій, що можна вважати порушенням соціальної справедливості;

– практика дотацій до пенсій, недосконалість законодавчої бази та існування понад 30 законів, якими встановлюються особливі умови пенсійного забезпечення певних категорій громадян, що призводить до непропорційного співвідношення мінімальної та середньої пенсій за віком окремих категорій пенсіонерів (до 40 разів) і суперечить ст. 24 Конституції України;

– відстрочення на дев'ять років перекладання на підприємства з особливо шкідливими умовами праці пільгових пенсій;

– значним зростанням адміністративних і управлінських витрат.

У розділі 3 “Шляхи розвитку державного пенсійного забезпечення в Україні” зроблена спроба виявити й узагальнити основні напрями розвитку державного пенсійного забезпечення та використати для їх обґрунтування формалізований апарат економіко-математичного моделювання. У роботі зазначено, що основними проблемами в реалізації пенсійної реформи є: вразливість солідарної системи до політичних ризиків; нестабільність законодавчої бази; погіршення демографічної ситуації через старіння населення, значні масштаби міграції кваліфікованої робочої сили, дестимулюючий вплив солідарної системи на ринок праці. Таким чином, як наслідок, співвідношення чисельності отримувачів пенсій і платників страхових внесків наблизилось до критичної межі (у 2005 р. 1000 осіб платників утримували 831 пенсіонера) і свідчить про неможливість пенсійного забезпечення при збереженні такого співвідношення. Автор зауважує, що не повністю відповідає реаліям сьогодення нова формула та методика обчислення пенсій для різних категорій пенсіонерів.

З огляду на результати дослідження та враховуючи світовий досвід підготовки та здійснення пенсійних реформ, для забезпечення резервів зростання доходів Пенсійного фонду та удосконалення механізму використання коштів вважаємо за доцільне провести ряд заходів: підвищити межу пенсійного віку, впроваджуючи його поступово відповідно до актуарно розрахованих сценаріїв, припинити практику фінансування пільгових пенсій за рахунок страхових внесків, ввести єдиний метод визначення середнього заробітку для призначення пенсій за вибором реципієнта та запровадити вказані зміни у відповідно розробленому Пенсійному кодексі. Запропоновано вдосконалити формалізований аналітичний апарат призначення трудової пенсії шляхом модифікації методики визначення індивідуального коефіцієнту зарплати (доходу) застрахованої особи. На підставі актуарних розрахунків законодавчо врегулювати коефіцієнт заміщення для різних категорій пенсіонерів.

Дисертант вважає, що реформуванням тільки солідарної системи неможливо розв'язати всі вказані проблеми. Забезпечення соціальної справедливості, економічної обґрунтованості та фінансової стабільності неодмінно вимагає запровадження обов'язкової накопичувальної системи (ІІ рівень), яка передбачає більшу, ніж солідарна свободу вибору та одночасно відповідальність працівника. Вагоме місце в роботі також приділено розгляду особливостей переходу до змішаної пенсійної системи, реалізації програм створення фінансового резерву.

Запропоновані в розділі формалізовані інструменти відкривають можливості синхронізувати впровадження солідарної і накопичувальної підсистем державного пенсійного забезпечення. Це реалізується за допомогою диверсифікації різних типів ризиків і балансування фінансового забезпечення основних видів пенсій, а також впровадження накопичувальних механізмів, детінізації податкових виплат, зменшення “податкового тиску”, створення резерву пенсійного фонду, покращення накопичувально-інвестиційних механізмів пенсійної системи та інших оздоровчих фінансових заходів.

Здобувачем виведено аналітичну формалізовану залежність для оцінки співвідношення (d) між коефіцієнтом заміщення (g) і ставкою пенсійних внесків (a), який дозволяє оцінити розмір (N) накопичених внесків на індивідуальному пенсійному рахунку (ІПР), достатній для виплати відповідної пенсії, та проаналізувати взаємовплив в межах пенсійної реформи таких чинників як тривалість періоду працездатності та пенсійного періоду (T₁ і T₂), розмір ставки банківських відсотків (r), темп зростання зарплати (h) та ін.

Економіко-математичне моделювання поведінки реформованої пенсійної системи як показано у дисертації полягає у тому, що на першому етапі на основі базової моделі (1) при заданому коефіцієнті заміщення, розмірі процентної ставки, тривалості трудового і пенсійного періодів обчислюється сума внесків на ІПР. У подальшому базова модель трансформується в обернену для оцінки очікуваного розміру пенсії як функції від ставки пенсійних внесків, процентної ставки, тривалості працездатного і пенсійного періодів, а також величини необхідної суми внесків на ІПР. Обчислення запропонованої здобувачем двохетапної моделі виконується циклічно для різних сполучень згаданих чинників у вигляді сценарію 1 для базової моделі та сценаріїв 2 і 3 для оберненої моделі

На підставі дослідження можливостей економіко-математичних методів оцінки основних факторів реформування державного пенсійного забезпечення рекомендовано використання актуарної моделі обчислення сценаріїв в межах збалансованого сполучення відповідних показників ставок пенсійних внесків, коефіцієнтів заміщення, розмірів сум на ІПР, періодів працездатності, пенсійного періоду, процентних ставок та темпів зростання зарплати.

пенсійний соціальний фінансовий державний

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано концептуально нове розв'язання актуального наукового завдання, важливого з погляду як економічної теорії, так і фінансової практики. Проведене дослідження дозволило зробити відповідні висновки та обґрунтувати такі пропозиції:

1. Вихідною домінантою дослідження державного пенсійного забезпечення як незамінного фінансово-економічного, суспільного і правового інституту соціального захисту, стали положення теорії трудової вартості та суспільного добробуту. На цій основі узагальнено концепції розвитку національних пенсійних систем та обґрунтовано, що стан пенсійного забезпечення і розміри пенсій знаходяться в залежності від вартості робочої сили

2. З метою подолання та попередження проблем дефіцитності Пенсійного фонду України і диверсифікації ризиків, забезпечення зростання його доходів і формування резервного фонду для запровадження накопичувальної системи запропоновано здійснити комплекс наступних заходів:

§ перевести на загальні умови сплати до Пенсійного фонду суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали спрощену систему оподаткування, платників єдиного і фіксованого податку;

§ законодавчо визначити джерела відшкодування видатків Пенсійного фонду з виплати пільгових пенсій, а також різниці між науковими і трудовими пенсіями для ліквідованих підприємств та небюджетних наукових установ, що спричиняє додаткове навантаження на власні кошти Пенсійного фонду;

§ погасити і в подальшому попереджувати заборгованість державного бюджету і державних цільових фондів перед Пенсійним фондом України. Забезпечити своєчасне і повне фінансування ними виплати пенсій. Скасувати існуючу практику непрямої фінансової підтримки державних підприємств шляхом прийняття рішень щодо масового списання їх боргів перед Пенсійним фондом. За наявності безнадійної заборгованості збитки Пенсійному фонду відшкодовувати з державного бюджету.

3. З метою зменшення фінансового навантаження на солідарну систему та стимулювання роботодавців до запровадження превентивних заходів щодо покращення умов праці запропоновано: запровадити соціальне страхування щодо пільгового пенсійного забезпечення громадян, які працюють в шкідливих та інших особливих умовах, через обов'язкову професійну пенсійну систему, яка повинна базуватись на актуарних розрахунках, соціальних та медичних критеріях оцінки ризику втрати працездатності.

4. Запропоновано розмежувати соціальні та пенсійні виплати і, з цією метою, вилучити бюджетні кошти із джерел доходів Пенсійного фонду. При такому розмежуванні вирішуються наступні питання:

§ пенсійне забезпечення вже не буде об'єктом політичних ризиків;

§ унеможливлюється вирішення проблеми бідності за рахунок перерозподілу пенсійних коштів;

§ підвищення мінімальних пенсій здійснюється за рахунок бюджетних коштів і кваліфікується як соціальна допомога пенсіонерам.

5. З метою відновлення принципу соціальної справедливості в пенсійній системі та встановлення залежності розміру пенсій від страхових внесків запропоновано:

§ підвищити обов'язковий страховий стаж до 30 років для чоловіків і жінок;

§ збільшити спеціальний страховий стаж для державних службовців та інших категорій пенсіонерів до 25 років;

§ встановити єдиний метод визначення середнього заробітку для призначення пенсії за вибором реципієнта - 5 найбільш оплачуваних років підряд.

6. Зважаючи на негативні демографічні процеси, значну чисельність пенсіонерів, що суттєво перевищує чисельність осіб, старших працездатного віку, високий коефіцієнт демографічного навантаження та потребу утримання пенсії на належному рівні, пропонується поетапне підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років протягом 5 років. Цьому процесу повинні передувати реалізація підготовчих заходів по підвищенню рівня оздоровлення населення, забезпечення суцільної диспансеризації, профілактичних заходів.

7. Розвиток пенсійної системи не може здійснюватись без істотного реформування оплати праці, збільшення її частки в структурі ВВП та собівартості продукції, а також підвищення рівня заробітної плати як основи сплати страхових внесків. Запропоновано подальше реформування заробітної плати здійснювати шляхом:

- запровадження єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників бюджетної сфери;

- встановлення мінімальної заробітної плати на рівні не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- запровадження ринкового інструменту державного регулювання заробітної плати за допомогою коефіцієнта децільності.

8. Запропоновано забезпечити функціонування системи персоніфікованого обліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у рамках Національної програми інформатизації за рахунок коштів Державного бюджету України та перевести на фінансування з державного бюджету управлінські видатки Пенсійного фонду (як органу виконавчої влади).

9. Важливою умовою запровадження накопичувальної складової державного пенсійного забезпечення є перехід на паритетну систему сплати пенсійних внесків, шляхом введення брутто-ставки страхових внесків (порівну для роботодавців і найманих працівників - по 17%). Такий перехід дає значний соціальний ефект, але стає реальним при умові підвищення частки оплати праці у собівартості продукції до 25-30%.

10. Розроблено економіко-математичну модель пенсійного забезпечення як залежність різних фінансових і демографічних показників соціального захисту, що дозволяє комплексно оцінити динаміку фінансових ресурсів у контексті різноманітних сценаріїв реформи державного пенсійного забезпечення в Україні. На підставі запропонованої моделі солідарна складова на першому рівні використовується як базова основа для формування майбутньої накопичувальної системи у вигляді послідовності сценаріїв, підкріплених взаємоузгодженими показниками розвитку пенсійної системи, вибір яких гарантує визначення цілісної стратегії пенсійного реформування в Україні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Ріппа М.Б. Фінансові проблеми реформування системи пенсійного забезпечення // Фінанси України. - 2000. - №5. - С.98-101, (0,2 друк. арк.).

2. Ріппа М.Б. Формалізація складних відсотків в актуарних розрахунках // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2000. - №9. - С.46-50, (0,4 друк. арк.).

3. Ріппа М.Б. Структуризація і фінансове забезпечення пенсійної реформи // Фінанси України. - 2001. - №12. - С.64-67, (0,3 друк. арк.).

4. Ріппа М.Б. Аналіз фінансових потоків у фінансовому менеджменті пенсійних фондів // Моделювання та інформаційні системи в економіці. (Машинна обробка інформації): Міжвідомчий наук. зб. - К.: КНЕУ, 2001. - С.46-53, (0,4 друк. арк.).

5. Ріппа М.Б., Трубич С, Демуш О. Пенсійне забезпечення населення України в системі соціального страхування: еволюційні аспекти // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: економіка. - 2003. - №15. - С.125-130, (0,4 друк. арк., особисто автору - 0,2 друк. арк., аналіз передумов реформування пенсійної системи України та їх чинників).

6. Ріппа М.Б. Порівняльна характеристика світових системи пенсійного забезпечення і страхування // Світ фінансів. - 2007. - №1(10). - С.35-45, (0,7 друк. арк.).

В інших виданнях:

7. Риппа М.Б., Петришин Н. В., Шинкаренко Л.А. и др. Организация информационной базы алгоритмических запросов и базы знаний для экономических предметных областей: Сб. научных трудов. - К.: Учебно-методический комбинат по высшему образованию, 1989. - С.60-67, (особисто автору - 0,4 др. арк., моделі інформатизації економічних розрахунків).

8. Ріппа М.Б. Аналіз фінансових потоків в податковому менеджменті пенсійних фондів // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі”. - Ірпінь: АДПСУ, 2000. - С.91-92, (0,1 друк. арк.).

9. Ріппа М.Б. Реформування системи пенсійного забезпечення як інвестиційний фактор економічного зростання в Україні // Економіка і ринок: облік, аналіз, контроль. Науковий журнал ТАНГ: Випуск 2. - Тернопіль: Економічна думка, 2000. - С.236-240, (0,3 друк. арк.).

10. Ріппа М.Б. Інвестиційні аспекти трансформації системи пенсійного забезпечення в Україні // Україна на порозі ХХІ століття: економіка, державність: Зб. наукових праць по матеріалах міжнародної науково-практичної конференції. - Вінниця: Арбат, 2002. - Т.1. - С.59-61, (0,1 друк. арк.).

11. Ріппа М.Б., Дем'янишин В.Г. Реформування міжбюджетних відносин в Україні в умовах розбудови демократичної держави // Збірник наукових праць за матеріалами науково-практичної конференції. - Ірпінь: АДПСУ, 2002. - С.438-439, (особисто автору - 0,1 друк. арк., пропозиції щодо розмежування соціальних видатків).

12. Ріппа М.Б. Аналітичні моделі формування сценаріїв пенсійної реформи в Україні // Фінансове забезпечення економічного розвитку держави в умовах інтеграційних процесів: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Ірпінь: НАДПСУ, 2007. - С.35-36, (0,2 друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Ріппа М.Б. Державне пенсійне забезпечення в Україні та шляхи його розвитку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси, і кредит. - ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Київ, 2007.

У дисертації проведено комплексне дослідження сутності, ролі і призначення державного пенсійного забезпечення та його місця в системі соціального захисту населення. Здійснено аналіз розвитку багаторівневої системи державного пенсійного забезпечення в контексті економічних теорій трудової вартості і добробуту.

Узагальнено і проаналізовано процеси формування і використання фінансових ресурсів Пенсійного фонду України, охарактеризовано етапи його розвитку, проведено дослідження фінансових аспектів його функціонування, дана оцінка позитивних і негативних позицій в його діяльності.

Запропоновано комплекс практичних рекомендацій щодо основних напрямів удосконалення державного пенсійного забезпечення з урахуванням сучасних світових тенденцій та розроблено актуарну модель оцінки основних інструментів впливу на процес його реформування.

Ключові слова: державне пенсійне забезпечення, пенсія, соціальний захист, соціальне забезпечення, солідарна і накопичувальна складові пенсійної системи, актуарна модель, пенсійна реформа.

АННОТАЦИЯ

Риппа М.Б. Государственное пенсионное обеспечение в Украине и пути его развития. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - ГВУЗ “Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана”, Киев, 2007.

Диссертация посвящена исследованию теоретических основ государственного пенсионного обеспечения и определению путей его развития в условиях реформирования пенсионной системы Украины. Проведено комплексное исследование теории и практики проблем реализации государственного пенсионного обеспечения в условиях социально-экономических преобразований в Украине, показано его место в системе социальной защиты населения.

Систематизирован понятийный и терминологический аппарат концепций развития мировых систем пенсионного обеспечения, доказана необходимость его реформирования на институционных основах теорий трудовой стоимости и благосостояния.

В теоретико-методологическом плане раскрыта сущность государственного пенсионного обеспечения, с одной стороны, как объективного экономического явления, что проявляется в совокупности финансовых отношений, связаных с распределением и перераспределением части стоимости национального продукта, с целью формирования средств Пенсионного фонда Украины, а с другой - как материальной субстанции в виде фонда денежных средств, за формой проявления - это финансовый план мобилизации и использования средств, за организационным строением - это самоорганизованная система с собственной структурой, с соответствующим аппаратом управления и совокупностью юридических норм, которые регулируют отношения, что возникают в процессе реализации государственного пенсионного обеспечения.

Дано авторское определение дефиниции “государственное пенсионное обеспечение”, обоснованы его функции, раскрыта его возрастающая роль в общественном развитии. Отмечено, что основным видом пенсионного обеспечения является пенсия, научное толкование и природа пенсии дискуссионная, дано авторское определение.

Обоснован вывод, что пенсионная система за своей структурой и внутренним содержанием - это сложный и специфический комплекс экономических отношений и финансовых механизмов, с помощью которых осуществляется формирование и использование средств пенсионных фондов и создаются условия для пенсионного обеспечения населения.

Подчеркнуто, что пенсионное обеспечение и пенсионная система находятся под влиянием пенсионной политики, направления и содержание которой зависят не только от финансово-экономических возможностей государства, но и от соотношения социальных интересов, мотивации правительства, идеологии и политики правящих партий и, в целом, от активности гражданского общества.

Охарактеризованы социально-экономические и демографические аспекты становления государственного пенсионного обеспечения, выделены этапы его развития и осуществлено углублённое исследование их финансовых аспектов.

В диссертации обобщены и проанализированы процессы формирования доходов и использования денежных средств Пенсионного фонда Украины. Проведено исследование финансовых аспектов его функционирования и выявлены основные их недостатки.

Отмечены основные проблемы в реализации пенсионной реформы и определены важнейшие направления развития государственного пенсионного обеспечения, путем реформирования солидарной составной и внедрения накопительной.

Предложена экономико-математическая модель для определения ставок пенсионных взносов как функции от длительности трудового и пенсионного периодов, темпов увеличения заработной платы с учетом ставок банковских процентов. Проведен сценарный анализ на основании рассмотренной модели.

Предложен комплекс практических рекомендаций относительно основных направлений совершенствования государственного пенсионного обеспечения с учетом современных мировых тенденций и обоснованием актуарными расчетами оценки основных инструментов влияния на весь процесс его реформирования.

Ключевые слова: государственное пенсионное обеспечение, пенсия, социальная защита, социальное обеспечение, солидарная и накопительная составные пенсионной системы, актуарная модель, пенсионная реформа.

ANNOTATION

Rippa M.B. State pension providing in Ukraine and ways of his development. - Manuscript.

Thesis for the candidates degree by speciality 08.00.08 - money, finances and credit. - The State Higher Educational Institution “Vadym Het'man Kyiv National State University of Economics”, Kyiv, 2007.

In dissertation complex research of essence, role and setting of the state pension providing and his place is conducted in the system of social defence of population. The analysis of development of the multilevel system of the state pension providing is carried out in the context of economic theories of labour cost and welfare.

Generalized and the processes of forming and use of financial resources of pension the fund of Ukraine are analysed, the stages of his development are described and research of financial aspects of his functioning and their basic failings is conducted.

The complex of practical recommendations is offered in relation to basic directions of improvement of the state pension providing taking into account modern world tendencies and the actuarial model of estimation of basic instruments of influence on the process of his reformation is developed.

Keywords: state pension providing, pension, social defenses, public welfare, pay-as-you-go and fully-funded of the pension system, actuarial model, pension reform.

Размещено на Allbest.ru

...