Формування та використання прибутку підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

УДК 336.64;336.67

ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Ширягіна Олена Євгеніївна

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів підприємств ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Павліковський Анатолій Миколайович,

ДВНЗ “Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана”,

доцент кафедри фінансів підприємств

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Опарін Валерій Михайлович,

ДВНЗ “Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана”,

професор кафедри фінансів

кандидат економічних наук, доцент

Квасовський Олександр Романович,

Тернопільський національний економічний університет,

доцент кафедри фінансів суб'єктів господарювання і страхування

Захист відбудеться “ 21 ” грудня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 у ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03680, м. Київ, просп. Перемоги 54/1, аудиторія 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ “Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 Г, к. 601.

Автореферат розісланий “ 19 ” листопада 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, професор Поддєрьогін А.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури суттєво змінюють фінансово-економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, зміст їхньої господарської діяльності. В умовах iнтегрування економіки України у свiтову відбувається трансформація фінансових відносин мікрорівня. Оскільки характерною рисою сьогодення стала велика кількість збиткових підприємств, зростає потреба у дослідженні причинно-наслідкових зв'язків, пов'язаних із процесом формування прибутку підприємства, ефективністю його використання.

Прибуток підприємства є джерелом власних фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення фінансово-господарської діяльності. Їх нестача спричиняє виникнення боргів, що у кінцевому підсумку може призвести до фінансової кризи і банкрутства. Зростання прибутку значною мірою визначає темпи економічного розвитку країни, окремих регіонів, збільшення суспільного багатства і підвищення життєвого рівня населення. Чинниками, що впливають на фінансові результати у різних галузях економіки, можуть бути: діючий порядок формування та використання прибутку підприємств, зміни обсягів виробництва в галузі, ефективність фінансового менеджменту підприємств, тощо.

Процеси глобалізації вітчизняної економіки зумовлюють необхідність удосконалення методів, пов'язаних із розрахунками показників ефективності діяльності суб'єктів господарювання, відповідно до законів ринку в забезпеченні задоволення інтересів працівників, підприємств та держави.

Теоретичнi та практичнi аспекти формування та використання прибутку пiдприємств розглянуті в працях вiтчизняних науковців: М.Д. Бiлик, М.Т. Білухи, І.О. Бланка, Л.Д. Буряка, Ф.Ф. Бутинця, Б.І. Валуєва, І.В. Зятківського, О.Р. Квасовського, В.Г. Лінника, В.О. Мец, В.М. Опаріна, О.О. Орлова, А.М. Поддєрьогіна, Н.М.Ткаченко, П.Т. Саблука, В.В. Сопко, Н.М. Цал-Цалко.

Вказані питання досліджувались у працях відомих російських учених:

М.І. Баканова, В.В. Ковальова, М.Н. Крейніної, В.П. Привалова, Р.С. Сайфуліна, Г.В. Савицької, А.Д. Шеремета та ін.

Серед західних економістів дослідження прибутку знайшло відображення у роботах А. Бабо, Л. Р. Брейлі, Є. Брігхема, Л. Гапенскі, А. Гропеллі, К. Друрі, Б. Коласса, С. Майєрса, Є. Нікбахта, С. Росса, Р. Холта.

Широке коло цієї проблематики розглянуто в роботах українських і зарубіжних економістів. Ними зроблено значний внесок у розробку теоретико-методологічних основ визначення сутності прибутку та процесів його формування і використання. Разом з тим, фінансова теорія і практика сьогодення свідчать, що процес формування прибутку підприємств, ефективність його використання досліджені не повною мірою, без урахування специфіки діяльності підприємств конкретної галузі. Дані причини обумовили вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” як складова частина теми “Управління фінансами підприємств та розвиток ринку страхових послуг ” (державний реєстраційний номер 0306V003417) .

При виконанні дослідження за вказаною темою дисертантом розроблено концептуальні підходи, теоретичні та практичні рекомендації стосовно формування та використання прибутку підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка пропозицій щодо вдосконалення формування і використання прибутку на основі дослідження теоретичних та практичних засад його утворення для підвищення ефективності господарської діяльності підприємств.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:

поглибити визначення категорії прибутку;

з'ясувати особливості формування і використання прибутку;

доповнити основні класифікаційні ознаки прибутку;

визначити особливості формування доходів та витрат на нафтопереробних підприємствах;

розрахувати вплив основних факторів на величину прибутку нафтопереробних підприємств;

розробити автоматизовану систему управління формуванням прибутку підприємства;

запропонувати модель оптимізації використання чистого прибутку підприємства.

Об'єкт дослідження - процес формування та використання прибутку підприємств нафтопереробної промисловості України.

Предметом дослідження є фінансові відносини, що виникають у процесі формування та використання прибутку нафтопереробних підприємств.

Інформаційну базу дослідження складають законодавчі та нормативні документи, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, Міністерства палива та енергетики України, фінансова звітність вибіркової сукупності підприємств: ВАТ “Херсонський нафтопереробний комплекс”, ВАТ “Лукойл - Одеський нафтопереробний завод”, ВАТ “Нафтопереробний комплекс - Галичина”, ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”, ВАТ “Укртатнафта” (форми №1 “Баланс”, форми №2 “Звіт про фінансові результати”, форми №3 “Звіт про рух грошових коштів”, форми №4 “Звіт про власний капітал” і форми №5 “Примітки до фінансової звітності”), емпіричні дані наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних економістів.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є основні положення економічної теорії, методи наукового пізнання, методи фінансового аналізу. Зокрема, в процесі вирішення поставлених завдань використовувалися: абстрактно-логічний метод - при з'ясуванні економічної природи прибутку, його теоретичної сутності та особливостей формування; метод порівняльних характеристик і методи аналізу та синтезу - при дослідженні фінансового результату за галузями економіки України та процесу формування прибутку підприємств; статистичний метод - для визначення кількісного впливу факторів на формування собівартості нафтопродуктів та визначення собівартості продукції технологічних установок; економіко-математичний метод - для аналізу беззбитковості і формування прибутку нафтопереробних заводів; метод економічного моделювання та прогнозування - для розрахунку оптимальної норми реінвестування прибутку нафтопереробних підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичного обгрунтування економічної сутності прибутку та вирішенні комплексу питань, пов'язаних з удосконаленням його формування та використання на вітчизняних підприємствах. Основні результати, одержані дисертантом у процесі вирішення поставлених у дисертації завдань, що відображають наукову новизну дослідження, полягають у такому:

Вперше:

розроблено автоматизовану програму для розрахунку фінансового результату від операційної діяльності з використанням прямого, аналітичного та нормативного методів планування, що сприятиме підвищенню ефективності управління прибутком підприємства;

запропоновано економіко-математичну модель оптимізації норми реінвестування прибутку нафтопереробного підприємства, що сприятиме пропорційному його розподілу між загальним обсягом дивідендів та програмами технічно-організаційного вдосконалення виробництва.

Удосконалено:

уточнено визначення прибутку підприємства, згідно з яким на відміну від традиційних трактувань він розглядається не тільки як різниця між доходами та витратами, але й як форма комплексного доходу, що утворюється в результаті реалізації права власності на капітал у різних сферах його застосування та виступає одночасно об'єктом і інструментом управління фінансами;

виявлено основні особливості формування і використання прибутку в умовах радикальних змін обліку фінансових результатів, щодо: визначення доходів і витрат підприємства у розрізі його видів діяльності - операційної, інвестиційної, фінансової та надзвичайної; формування собівартості продукції за неповними витратами; загальних витрат підприємства, що є витратами діяльності і враховуються при визначенні фінансових результатів до оподаткування без формування фондів економічного стимулювання; вибору варіантів ведення обліку окремих активів, списання матеріальних запасів на виробництво за методами FIFO і LIFO, методів нарахування амортизації основних засобів.

Набуло подальшого розвитку:

запропонована класифікація формування прибутку за ознаками, які передбачають врахування: витрат, що впливають на формування прибутку (достовірні, альтернативні та загальні); форми власності підприємства (приватна, колективна, комунальна, державна та змішана); методу планування прибутку підприємства (ресурсний метод, цільовий метод); становище підприємства на ринку товарів та послуг (монопольний прибуток та прибуток, одержаний у реалізації конкурентних переваг);

оцінювання впливу факторів на беззбитковість нафтопереробних підприємств на основі економіко-математичного аналізу, що дає змогу виявляти додаткові резерви збільшення прибутку нафтопереробних підприємств.

Практичне значення одержаних результатів полягає в реалізації висновків та пропозицій дисертанта, що сприятиме удосконаленню процесу формування та використання прибутку підприємств з метою підвищення ефективності господарської діяльності в Україні.

Результати дисертаційного дослідження щодо удосконалення формування та планування прибутку підприємств прийняті до практичного використання на нафтопереробному заводі ВАТ “Херсоннафтопереробка” та підприємстві з торгівлі нафтопродуктами ПВКФ “Домінант”(довідки про впровадження результатів дисертаційного дослідження відповідно №1/786 від 18.01.2006 р. та № 134 від 04.09.06 р.).

Результати дисертаційного дослідження щодо оптимізації норми реінвестування прибутку використані та впроваджені в практику роботи ЗАТ “Курган”, що займається дрібнооптовою торгівлею нафтопродуктами (довідка про впровадження результатів дисертаційного дослідження № 127 від 08.09.2006 р.).

Практичні рекомендації та основні наукові положення дисертації використовуються Міністерством палива та енергетики України для аналізу діяльності вітчизняних нафтопереробних підприємств (довідка № 31/15/1-620 від 19.01.07 р.).

Основні положення і висновки дисертаційного дослідження, отримані автором, упроваджено також у навчальний процес Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (довідка від 05.02.07 р.) та Херсонського національного технічного університету (довідка від 25.01.07 р.). Їх використовують при викладанні дисциплін “Фінансова діяльність суб'єктів господарювання” і “Фінансова санація і банкрутство підприємств”.

Особистий внесок автора. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження автора щодо формування та використання прибутку підприємств.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Прийняті до практичного впровадження основні положення та висновки, прикладні результати та рекомендації даної дисертаційної роботи були представлені й обговорені на таких наукових конференціях: “Фінансова система України: проблеми становлення та функціонування”, що проводилася у Національному університеті “Острозька Академія” 10 травня 2002 р. та на VII міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2004”, що відбулася 10-25 лютого 2004 р. на базі Дніпропетровського національного університету.

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 5 наукових праць, загальним обсягом - 1,72 друк. арк., з яких 3 - у наукових фахових виданнях (0,9 друк. арк.), 2 - в інших виданнях (0,82 друк. арк.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 166 стор. Дисертація містить 22 таблиці на 19 сторінках,10 рисунків на 6 сторінках. Список використаних джерел налічує 153 найменування і розміщений на 11 сторінках. Робота також містить 7 додатків, розміщених на 7 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 “Теоретико-методологічні основи прибутку” досліджено економічну сутність категорії прибутку, проаналізовано різні точки зору науковців щодо основних засад процесу його формування і використання в сучасних умовах.

Історія економічної думки налічує значну кількість теорій щодо походження прибутку та визначень суті цієї категорії. Критичний огляд різних точок зору щодо визначення сутності категорії прибутку свідчить, що переважна більшість учених розглядають прибуток як форму додаткової вартості, що формується в процесі виробництва та виражає відносини власності між найманими працівниками та власниками капіталу. На сучасному етапі розвитку вітчизняної економічної думки серед науковців немає єдиного визнання концептуальних основ природи та утворення прибутку. Прибутком підприємства традиційно називають позитивний фінансовий результат суб'єкта господарювання, що обчислюється як різниця між сукупними доходами та витратами підприємства.

Дослідження різних точок зору вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів щодо походження, сутності прибутку, дозволяє уточнити його визначення. Автором пропонується розуміти прибуток як форму комплексного доходу, що утворюється в результаті реалізації права власності на капітал у різних сферах його застосування, яка виступає одночасно об'єктом і інструментом управління фінансами.

В управлінні прибутком велике значення має його класифікація, яка в економічній літературі представлена різними критеріями. Автором запропоновано доповнити її такими ознаками: за врахуванням витрат, які впливають на формування прибутку (достовірні, альтернативні та загальні); за формою власності підприємства (приватна, колективна, комунальна, державна, змішана); за методом планування прибутку підприємства (ресурсний метод, цільовий метод); за становищем підприємства на ринку товарів та послуг (монопольний прибуток та прибуток, одержаний у реалізації конкурентних переваг) (табл. 1).

Дослідження прибутку є неможливим без історичного аналізу методики його обліку, адже саме вона визначає порядок, за яким відбувається формування та використання прибутку на підприємстві. Студіювання історичного аспекту формування та обліку доходів і витрат дозволяє проаналізувати досвід подій минулого і використати його для вирішення проблем сучасності.

Кардинальні зміни, яких зазнав облік фінансових результатів після прийняття національних стандартів, обумовили основні відмінності у методології формування прибутку підприємств.

Таблиця 1. Запропонована автором класифікація видів прибутку підприємства

№ п/п	Ознака класифікації прибутку підприємства	Вид прибутку за відповідними ознаками класифікації
1	За врахуванням характеру витрат, що впливають на формування прибутку пiдприємства	а)бухгалтерський прибуток (явнi, достовiрнi витрати); б) економiчний прибуток (загальнi витрати, сума явних та альтернативних витрат); в)нормальний прибуток пiдприємства (альтернативнi витрати);
2	За врахуванням форми власностi пiдприємства	а) прибуток приватного пiдприємства; б)прибуток колективного підприємства; в)прибуток комунального підприємства; г)прибуток державного підприємства; д)прибуток пiдприємства зі змішаною формою власності;
3	За методикою планування прибутку	а) ресурсний (прибуток, сформований виходячи з ресурсних можливостей пiдприємства); б)цiльовий (прибуток, сформований виходячи з суми необхiдного пiдприємству обсягу внутришнiх фiнансових ресурсiв для фiнансування виробничого розвитку вiдповiдно до фiнансової стратегiї пiдприємства);
4	За становищем пiдприємства на ринку товарiв та послуг	а)монопольний прибуток; б)прибуток, одержаний у реалізації конкурентних переваг.

Це торкнулось: визначення доходів і витрат підприємства у розрізі його видів діяльності: операційної, інвестиційної, фінансової та надзвичайної; формування собівартості продукції за неповними витратами; загальних витрат підприємства, що є витратами діяльності і враховуються при визначенні фінансових результатів до оподаткування без формування фондів економічного стимулювання; вибору варіантів ведення обліку окремих активів, списання матеріальних запасів на виробництво за методами FIFO і LIFO, методів нарахування амортизації основних засобів.

У розділі 2 “Оцінка формування та використання прибутку нафтопереробних підприємств” проведено дослідження структури, динаміки доходів і витрат нафтопереробних підприємств, виявлено вплив факторів на процес формування прибутку, а також основні напрями використання прибутку підприємств. Дослідження свідчить, що на формування прибутку нафтопереробних підприємств впливає специфіка їх діяльності.

До таких особливостей нафтопереробних заводів відносять отримання різноманітної продукції з однотипної вхідної нафтової сировини. Асортимент нафтопродуктів згаданих підприємств налічує зазвичай близько або більше сотні найменувань. Характерним для більшості технологічних процесів є вироблення, переважно, тільки компонентів або напівфабрикатів. Кінцеві товарні нафтопродукти отримують, як правило, шляхом поєднання декількох компонентів, які виробляються на даних нафтопереробних заводах, а також добавок і присадок.

Значний вплив на прибуток справляють особливості формування собівартості нафтопереробних заводів. До них слід віднести:

1.У нафтопереробній промисловості витрати за технологічним процесом на продукцію безпосередньо не переносяться. Оскільки в одному технологічному процесі виробляють декілька видів продукції, то виникла необхідність її поділу на основну та побічну. Побічна продукція може оцінюватися умовно за вартістю сировини (або питомою вагою), за вартістю нафти (або у відсотках від неї), за собівартістю продукції того процесу, де вона є основною або за цінами можливої реалізації. Вартість побічної продукції виключають із витрат за технологічним процесом. Решту витрат розподіляють між цільовими продуктами порівну. Саме тому собівартість цільової продукції багато в чому залежить від оцінки собівартості побічної продукції.

2. Особливістю структури витрат нафтопереробної промисловості є висока питома вага витрат на сировину та енергію.

3. Домінуюча величина змінних витрат, які можуть складати 86-87% в собівартості.

На формування прибутку у нафтопереробнiй галузi впливають як витрати, так і доходи. Доходи нафтопереробної промисловості України в основному складаються з доходів від послуг з переробки нафти, продажу нафти та нафтопродуктів, власної продукцiї, доходу вiд дiяльностi соцiальної сфери.

Нині характерним для нафтопереробних заводів України є їх діяльність на умовах використання давальницької сировини, яку постачають близько 250 фiрм. Таким чином, право власності на нафтопродукти, за виключенням тiєї їх частини, яка залишається виробнику (нафтопереробному пiдприємству) в рахунок оплати за послуги належить замовнику. Оплата за наданi виконавцем послуги з переробки нафти за узгодженням сторiн може здійснюватись: у грошовiй формi, частиною давальницької сировини, частиною виготовленої з неї готової продукцiї чи одночасно з використанням усiх трьох форм оплати.

Нафтопереробна промисловість України суттєво не змінилася за минуле десятиріччя. Внаслідок відсутності державних інвестицій не були реалізовані заходи, передбачені Національною енергетичною програмою України до 2010 року. Якщо оцінити наслідки кризових явищ, які мали місце у 2005 році на ринку нафти та нафтопродуктів, то можна зробити висновок про погіршення конкурентноспроможності та інших характеристик, пов'язаних зі скороченням поставок нафти на нафтопереробні заводи (табл.2). Це стосується, насамперед, показників нафтової незалежності та якості переробленої нафти. Перший показник за 2005 рік склав 15%, тобто саме такою була частка видобутої української нафти в загальному обсязі її переробки. А окремі вітчизняні нафтопереробні підприємства, зокрема Херсонський та Одеський нафтопереробні заводи, взагалі є повністю залежними від нафти, що імпортується.

Таблиця 2. Поставка нафти на нафтопереробні заводи України у 2005 році (млн.т)

Нафтопереробні заводи	Постачальник	Всього	2005 р. до 2004 р.
	Україна	Росія		+,-	%
Поставка нафти - всього:	2,6	14,6	17,150	-6,8	71,7
Кременчу- цький	0,583	5,289	5,872	-0,8	87,4
Херсонсь-кий	-	0,960	0,960	-2,0	32,2
Одеський	-	1,376	1,376	-2,2	38,5
Дрогобиць-кий	0,19	0,818	1,012	-1,2	46,4
Надвірнян- ський	1,759	0,299	2,058	+1,96	110,5
Лисичансь- кий	0,044	5,838	5,880	-0,81	87,9

*За даними ВО “Укрнафтохімпереробка”

Найбільшу кількість української нафти (1,759 млн. т) перероблено на Надвірнянському НПЗ (ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”), де показник нафтової незалежності склав 84,98%, тоді як на Кременчуцькому НПЗ (ВАТ “Укртатнафта” - 0,583 млн. т) - 11,0%, на Дрогобицькому НПЗ (ВАТ “НПК Галичина” - 0,19 млн. т) або 18,77%. Іншим важливим показником, який характеризує енергобезпеку, є показник диверсифікації імпорту нафти. За даними американських експертів, оптимальний його рівень, тобто максимальний обсяг постачання з одного джерела не повинен перевищувати 30%. В Україні цей показник є значно більшим. Так, у 2005 році він склав 85,13%, в тому числі на Лисичанському НПЗ - 99,28%, Кременчуцькому - 90%, Херсонському -100%, Одеському - 100%, Дрогобицькому - 80,8%, Надвірнянському НПЗ - 14,5%. Така велика залежність українських нафтопереробних заводів від поставок нафти з одного джерела - фірм постачальників з Російської Федерації може мати негативні наслідки. Розв'язанням проблеми може бути створення нових шляхів для транспортування в Україну азербайджанської, казахстанської, іранської нафти.

У 2005 році поставки нафти в Україну зменшилися на 6,8 млн. т, або на 28,5%. Показник використання виробничих потужностей первинної переробки нафти миттєво зреагував на це: 41,5% у 2004 році, 34,1% у 2005 році.

Вітчизняна нафтопереробка за 2006 рік та 2007* рік (січень-травень) відзначалася наступними результатами (табл.3). За січень-травень 2007 року на нафтопереробні заводи України було поставлено 5696,2 тис. тонн нафти, в тому числі: 1183,4 тис. т - нафта власного видобутку (20,8% від загального обсягу поставки); 4512,8 тис. т - нафта з Російської Федерації (79,2%). Тобто у порівнянні з 2006 роком обсяг поставки нафти зменшився на 303,2 тис.т (або на 5,1% від загального обсягу поставки нафти).

Таблиця 3. Результати вітчизняної нафтопереробки за 2006-2007 рр.

Показник	Січень-травень
	2006	2007
1.Обсяг поставки нафти на нафтопереробні підприємства України: всього: в тому числі:	5999,4 тис.т	5696,2 тис.т
власного видобутку:	1195,6 тис.т	1183,4 тис.т
з Російської Федерації:	4803,8 тис.т	4512,8 тис.т
2. Обсяг переробки нафти та газового конденсату	6300 тис.т	6036,5 тис.т
3. Виробництво бензинів	1722,22 тис.т	1846,22 тис.т
4. Завантаження виробничих потужностей нафтопереробних заводів України	27,8%	33,4%
5.Обсяг переробленої нафти, придбаної за власні кошти підприємств	88%	94%

*За даними Міністерства палива та енергетики України

Динаміка показника чистого прибутку нафтопереробних підприємств з 2001-2005р.р.мала виключно позитивну тенденцію на таких підприємствах як Дрогобицький та Кременчуцький нафтопереробні заводи. Такі підприємства як Одеський, Херсонськиий та Надвірнянський нафтопереробні підприємства зазнавали збитків. Зокрема, у 2005 році Херсонський нафтопереробний завод зазнав збитків у сумі 20194,8 тис.грн.. Такий фінансовий результат у 2005 році був сформований за рахунок випереджальних темпів росту собівартості реалізованої продукції та операційних витрат над обсягами виручки. Проведений аналіз формування прибутку від реалізації продукції даного підприємства свідчить про те, що в акціонерному товаристві наявні резерви збільшення прибутку в майбутньому періоді за рахунок протилежної зміни тих факторів, які негативно вплинули на формування прибутку 2005 року. Зокрема, цього можна досягти скороченням адміністративних витрат, інших операційних витрат та собівартості реалізованої продукції.

Проведений аналіз використання прибутку досліджуваних підприємств за 2001-2007* роки дав змогу зробити такі висновки: відрахування чистого прибутку до резервного фонду на Херсонському нафтопереробному заводі у 2001 році - 4,9 % від чистого прибутку і у 2003 році - 5% відповідно, на Надвірнянському нафтопереробному заводі у 2003 році - 0,5%, у 2005 році - 9,85%. У 2006 році Надвірнянський нафтопереробний завод спрямував до резервного фонду 1282,5 тис.грн., що склало 13,18 % від чистого прибутку. Кременчуцький нафтопереробний завод спрямував до резервного фонду у 2002 році 4,9% чистого прибутку, у 2003 році - 5%, у 2004 році - 12,2% і у 2005 році 11,7% відповідно.

Використання прибутку на поповнення статутного капіталу не мало місця на досліджуваних нафтопереробних підприємствах. Це пояснюється тим, що процедура перереєстрації статутного фонду вимагає певних фінансових витрат з боку підприємств.

Щодо виплати дивідендів власникам, то вони не носили систематичного характеру. Лише декілька таких випадків мали місце у 2005 році. У цьому році було здійснено виплату дивідендів на нафтоперероних заводах: на Надвірнянському у сумі 2136,2 тис.грн. та Дрогобицькому - у сумі 271,5 тис.грн. У решті випадків спостерігалося реінвестування прибутку у виробництво.

У розділі 3 “Удосконалення формування та використання прибутку нафтопереробних підприємств” розроблено автоматизовану систему “Управління прибутком”, запропоновано економіко-математичну модель оптимізації норми реінвестування прибутку підприємств, проведено аналіз впливу факторів на критичний обсяг виробництва нафтопереробного підприємства.

Для вирішення проблеми підвищення ефективності управління формуванням прибутку підприємств важливе значення має моделювання і створення автоматизованих процедур для проведення розрахунків прибутку. Саме такий підхід забезпечуватиме ефективність реалізації прикладної сторони дослідження.

При плануванні фінансових результатів найчастіше використовують такі методи, як нормативний метод, балансовий метод, метод експертних оцінок, економічно-математичне моделювання, методи ситуаційного аналізу та прогнозування (метод оптимізації планових завдань). Застосування розробленої автором автоматизованої системи “Управління прибутком” щодо аналізу впливу факторів на критичний обсяг виробництва Херсонського нафтопереробного заводу в 2006 році дало можливість отримати такі результати:

підприємство досягає критичної величини випуску за умови виробництва продукції на суму 272822,619 тис. грн., або у кількості 136,411 тис.т пального;

для підтримки беззбиткової діяльності в умовах підвищення постійних витрат у наступному році необхідно додатково реалізувати 72202,58 тис. т палива, зменшення цих витрат є фактором зниження точки беззбитковості і покращення фінансового стану;

збільшення змінних витрат підприємства потребує додаткової реалізації 2,651 тис. т палива, зниження змінних витрат буде позитивно впливати на зниження точки беззбитковості;

зростання ціни реалізації до рівня 2300 грн. за тонну знижує критичний обсяг виробництва на 86,876 тис.т;

як засвідчують проведені розрахунки, збільшення постійних та змінних витрат мають різноспрямований вплив на критичний обсяг виробництва, тому загальний вплив факторів беззбитковості склав 72118,35 тис. тонн палива.

Чистий прибуток пiдприємств є джерелом доходiв акцiонерiв, а також за рахунок нього можна здiйснювати значнi iнвестицiї для збiльшення потужностей та структурно-технологiчного вдосконалення нафтопереробних заводiв.

Необхiдним є рацiональний пiдхiд, який вносить наукову обгрунтованiсть у прийняття рiшень щодо норми реiнвестування прибутку. Його можна втілити шляхом аналiзу реально доступних режимiв споживання та накопичення прибутку, якi відповідають закономiрностям економiчного зростання та конкретним виробничим умовам пiдприємства.

Таким чином виникає необхiднiсть у розробці методики, яка б на рiвнi окремого пiдприємства дозволяла розрахувати оптимальну норму реiнвестування прибутку на базi обмеженої iнформацiї, що є доступною менеджерам. Для цього потрібно обрати ключовий параметр, який визначає динамiку вiдтворення чистого прибутку. На наш погляд, ним може стати очікувана капiталовiддача за чистим прибутком. Даний показник визначається в процесi вiдбору певних iнвестицiйних програм, що складають загальну перспективну програму технiчного розвитку пiдприємства.

Прогнозна середня рентабельнiсть капiталу за чистим прибутком визначається наступним чином:

де - прогнозна середня рентабельнiсть вже функцiонуючого капiталу компанiї;

- доля вже функцiонуючого капiталу компанiї у загальнiй сумi капiталу компанiї на перiод стратегiчного планування;

- iндекс iнвестицiйного проекту, який був включеним до перспективної iнвестицiйної програми;

- очікувана рентабельнiсть капiталу при реалiзацiї -го проекту;

- питома вага капiталу, який вiдноситься до -го iнвестицiйного проекту у загальній сумі капiталу компанiї.

Для того, щоб забезпечити достовiрнiсть значень за кожним проектом оцiнюють вирогiдностi його реалiзацiї , та загальну рентабельнiсть проектiв за такою формулою:

,

де - множина результатів реалiзацiї го проекту;

Рni - рентабельнiсть капiталу за го результату го проекту;

Vni - вiрогiднiсть реалiзацiї -го результату го проекту.

Пiсля того, як очікувана рентабельнiсть визначена, наступним кроком буде використання детермiнованої розрахункової схеми, яка обумовлена закономiрностями вiдтворення чистого прибутку. Iнтегральна сума дивiдендiв за рокiв, яку необхiдно зробити найбiльшою шляхом вибору оптимальної норми реiнвестування чистого прибутку , повинна бути представлена функцiєю , при даних параметрах і . Тривалiсть перiоду в окремих моделях приймається безкiнечною, але це навряд чи виправдано, оскiльки за межами 20-30-рiчного iнтервалу можливостi виробництва та збуту продукцiї, стан сировинної бази є невизначеними. Також iнтереси акцiонерiв за межі такого терміну не поширюються. Внаслідок цього значення необхiдно прийняти у межах 20-30 рокiв.

Завдяки тому, що параметри i вiдомi, то динамiка процесу вiдтворення чистого прибутку та дивiдендiв цiлком визначається змiною капiталу впродовж рокiв.

Якщо прийняти капiтал першого року за С0, то капiтал пiдприємства у будь-якому ому роцi з урахуванням реiнвестування прибутку дорівнюматиме:

.

Сума складових капiталу, якi утворюють геометричну прогресiю з першою складовою, що дорiвнює одиницi, i зі знаменником , за рокiв складе:

.

Обсяг чистого прибутку за той же перiод буде дорiвнювати добутку капiталовiддачi на вказану суму:

,

де - iнтегральна величина чистого прибутку компанiї за Т рокiв, яка виражена в одиницях початкового капiталу;

- норма реiнвестування чистого прибутку.

На оплату дивiдендiв акцiонерам та на соцiальнi потреби колективу пiдприємства iде частина чистого прибутку, яка дорiвнює , тому цiльова функцiя моделi буде мати наступний вигляд:

,

де G - iнтегральний обсяг чистого прибутку пiдприємства на потреби споживання за Т рокiв в одиницях початкового капiталу.

Застосування економіко-математичної моделі оптимізації використання чистого прибутку підприємств на прикладі Херсонського нафтопереробного заводу дало змогу отримати такі результати. У перші три роки (2004-2007р.р.) необхідно реінвестувати 71 % суми чистого прибутку, решту розподілити на дивідендні виплати. Для наступного трьохрічного етапу сума реінвестованого прибутку повинна складати 62,8%, і на третьому етапі згідно з розрахунками сума тезаврованого прибутку має становити 17%. Якщо б наприклад, за нашими розрахунками величина норми реінвестування прибутку склала 1,35, тобто більше одиниці, це б означало, що підприємство повинно додатково взяти кредит на суму 35% від чистого прибутку підприємства.

За даними розрахунків спостерігається певна закономірність щодо розміру норми реінвестування прибутку: у перші два періоди вона найбільша (0,71; 0,628) - що є відображенням принципу доцільності зосередження капіталовкладень на початковій стадії реалізації проекту. Проте, за реальних обставин постійно досягати оптимальних значеннь норми реінвестування прибутку неможливо, оскільки формула не в змозі охопити багатофакторні зміни у господарській діяльності. Тим не менше невеликі за розміром відхилення від розрахункової норми реінвестування прибутку загально не впливають на величину цільової функції.

ВИСНОВКИ

У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає у дослідженні економічної природи прибутку підприємств, сутності і класифікації джерел його формування та факторів, що впливають на формування та використання прибутку підприємств. Результати проведеного дослідження дозволили зробити ряд висновків теоретико-методологічного та науково-практичного характеру, зокрема:

1. Оцінено теоретичні аспекти прибутку підприємств, а саме - численні трактовки його сутності, теорії формування, пошук першоджерела. Доведено, що проблематика прибутку як наукової категорії міститься у тому, що насамперед в економіці немає єдиного чіткого підходу щодо з'ясування сутності, механізму утворення та першоджерел прибутку, відсутнє чітке розмежування закономірностей розвитку форми і способу виробництва та відповідних їм категорій (у тому числі й додаткової вартості).

2. Досліджено категорію прибутку, визначені основні особливості процесів його формування та використання на сучасному етапі. Приділено особливу увагу змінам у методичних засадах формування та використання прибутку підприємств, серед яких: визначення доходів і витрат підприємства у розрізі відповідних видів діяльності: операційної, інвестиційної, фінансової, надзвичайної; формування собівартості продукції за неповними витратами (адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не відносять на собівартітсть продукції); загальні витрати підприємства (виробничого і невиробничого характеру) є витратами діяльності і відносяться на результати діяльності до оподаткування без формування фондів економічного стимулювання; вибір варіантів ведення обліку окремих об'єктів значно поширився (оцінка, за якою відбувається списання матеріальних запасів на виробництво - FIFO LIFO, методи нарахування амортизації основних засобів, і т. ін.).; право вибору підприємства списувати на фінансовий результат вартість окремих активів у разі недоцільності їх експлуатації.

3.Проведено аналіз доходів та витрат нафтопереробних підприємств України, виявлено їх галузеві особливості. В процесі дослідження прибутку нафтопереробних підприємств основними факторами його формування були визначені: ціни на сировину та матеріали, ціни на продукцію, обсяги виробництва продукції, рівень витрат, структура витрат. Виявлено, що серед основних особливостей формування витрат на нафтопереробних заводах є такі: розподіл витрат за технологічним процесом на основну продукцію та побічну, неоднозначність методу оцінки побічної продукції. Здійснена оцінка структури собівартості нафтопереробних підприємств показала, що великi резерви мiстяться в удосконаленнi органiзацiйної структури виробництва, методiв управлiння, покращаннi матерiало-технчiного постачання. Значнi можливостi зниження собiвартостi продукцiї пов'язанi зi скороченням витрат на обслуговування та управлiння пiдприємства. Абсолютна сума цих витрат по мiрi збiльшення та ускладнення виробництва набуває росту. Але цей зрiст може бути набагато меньшим за умови збiльшення економiчностi управлiння: підвищення продуктивностi управлiнської працi, правильного нормування цiєї працi та скорочення апарату управлiння на цiй основi.

4. Встановлено домінування процесів накопичення прибутку при дослідженні напрямків його використання нафтопереробними підприємствами. Такі напрямки використання прибутку як виплата дивідендів, поповнення статутного фонду не знайшли відповідного розвитку. Як показало дослідження, головною проблемою у практиці використання прибутку нафтопереробних підприємств України є переважне його спрямування на технічне оновлення виробництва, тобто відсутність пропорційності між споживанням та накопиченням.

5. Дисертантом розроблено систему “Управління прибутком”, яка в автоматизованому режимі розраховує математично обгрунтований обсяг операційного прибутку різними методами планування, моделює умови беззбитковості виробництва. У основу функціонування такої системи покладено розрахунки планових величин обсягу випуску й реалізації продукції, її повної собівартості, цін, асортименту товарів і послуг. Тому, без перебільшення можна сказати, що у плануванні прибутку беруть участь усі виробничі та функціональні підрозділи підприємства. Встановлено, що всебічна оцінка планування прибутку ґрунтується на чотирьох основних елементах: мета, об'єкти, строки та методи. Виявлено, що на характер планування та управління прибутком значно впливає розмір підприємства, стадія його життєвого циклу, організаційно - правові формі діяльності та галузева специфіка. Автоматизований синтез алгоритму комплексу розрахунків реалізується у такій послідовності: запровадження запиту, в ньому зазначається режим роботи, модель (метод), необхідна для реалізації моделі інформація, контроль запиту. В основі останньої процедури покладено послідовне порівняння даних, що вводяться з відповідними порогами значень; аналіз сукупності вхідних параметрів, перевіряється коректність і несуперечність їх одне одному; виведення результатів розрахунків у відповідності з обраним режимом функціонування системи.

6. Розраховано прогнозні значення факторів беззбитковості нафтопереробних підприємств на прикладі Херсонського нафтопереробного заводу, що відбувалося на основі автоматизованої системи управління прибутком і базувалося на моделі поточного плану доходів і витрат за операційною діяльністю. Визначення показників беззбитковості полягало у підрахунках критичного обсягу виробництва, впливу зміни постійних та змінних витрат, ціни продукції на обсяг беззбиткового виробництва, проводилася аналітика взаємозв'язку між зміною у сумі запланованого прибутку та сумою критичного обсягу реалізації.

7.Дисертантом запропоновано економіко-математичну модель оптимізації норми реінвестування прибутку підприємств. Зазначена економіко-математична модель в своїй основі містить ключовий параметр, який визначає динаміку відтворення чистого прибутку - його очікувану капіталовіддачу. Використання зазначеної моделі оптимізує співвідношення між часткою чистого прибутку, що спрямовується на структурно-технологічне оновлення, збільшення потужностей нафтопереробного заводу та тією частиною, яка йде на поповнення доходів акціонерів, інтереси яких є визначальними при формуванні фінансової стратегії підприємства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Ширягіна О.Є. Значення прибутку у фінансово-господарській діяльності підприємств // Вісник Технологічного університету Поділля. Частина 2, том 1: Економічні науки. - Хмельницький, 2004. - С.152-155 . - 0,27 друк. арк.

2. Ширягіна О.Є. Методика аналізу фінансових результатів підприємства // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип. №5(36). - К., 2004. - С. 60-64. - 0,38 друк.арк.

3. Ширягіна О.Є. Удосконалення методики прогнозування прибутку підприємств // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип. №6(37). - К., 2004. - С. 12-16. - 0,25 друк. арк.

Статті в інших виданнях:

4. Ширягіна О.Є. Прибуток підприємства: теоретичні та методологічні аспекти //Наукові записки: Серія “Економіка”. Вип.№3. Збірник наукових праць. - Острог: Вид-во “Острозька Академія”, 2002. - С. 170-182. - 0,71 друк. арк.

5. Ширягіна О.Є. Ефективність методик прогнозування прибутку підприємств // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2004”. Том 67. Економіка підприємства. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С.85-87. - 0,11 друк.арк.

АНОТАЦІЯ

підприємство прибуток україна економіка

Ширягіна О.Є. Формування та використання прибутку підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит. - ДВНЗ “Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана”, Київ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню та вдосконаленню теоретичних і практичних підходів щодо формування та використання прибутку підприємств, згідно з потребами економіки України, як важливого показника в управлінні діяльністю підприємства.

Об'єктом дослідження було обрано процеси формування та використання прибутку підприємств нафтопереробної промисловості України. В диссертації систематизовано концептуальні основи сутності прибутку, розкрито основну проблематику цієї наукової категорії.

Оптимізація процесів формування та використання прибутку нафтопереробного підприємства знайшла своє відображення у створенні програмної системи “Управління прибутком”, яка визначає математично обгрунтований обсяг операційного прибутку різними методами планування, моделює умови беззбитковості виробництва. Науково розроблена економіко-математична модель оптимізації норми реінвестування прибутку нафтопереробного підприємства, використання якої дає змогу визначити раціональне співвідношення між частками чистого прибутку, які спрямовуються на споживання та накопичення.

Ключові слова : категорія прибутку, фактори формування прибутку підприємства, використання прибутку, норма реінвестування прибутку.

АННОТАЦИЯ

Ширягина Е.Е. Формирование и использование прибыли предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - Деньги, финансы и кредит. - ГВУЗ “Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана”, Київ, 2007.

Диссертационное исследование посвящено теоретическим и практическим вопросам формирования и использования прибыли предприятий. Теоретические аспекты проблематики прибыли предприятий, а именно - множественные трактовки ее сущности, определение первоисточника нашли свое отображение в работе. В диссертации рассмотрены основные теории формирования прибыли различными экономическими школами начиная с XVII века, раскрыта концепция каждой из них. Рассмотрена проблематика трактования природы и образования прибыли, характерная для современного этапа развития отечественной экономической мысли. В диссертационном исследовании представлена классификация видов прибыли по основным признакам, которые были дополнены автором. Изначально основной проблемой категории прибыли был поиск ее первоисточника. В процессе развития мировой экономической мысли постоянно изменялось и корректировалось толкование категории прибыли. На основе этой содержательной теоретической базы было исследовано категорию прибыли, определены основные особенности процессов ее формирования и использования на современном этапе.

В процессе теоретического исследования прибыли было уделено особое внимание трансформационным процессам при формировании и использовании прибыли предприятий Украины, также рассмотрены такие проблемы как несогласованность и отсутствие взаимосвязей между синтетическим, аналитическим и налоговым учетом финансовых результатов, несоответствие между методологическими принципами признания и оценки основных составляющих прибыли по национальным и международным стандартам бухгалтерского учета.

Проведен анализ доходов и затрат нефтеперерабатывающих предприятий Украины, выявлены их отраслевые особенности. Совершена оценка формирования прибыли нефтеперерабатывающих предприятий, на основе которой определены факторы, приведшие к убыткам и выявлены неиспользованные резервы. При исследовании прибыли нефтеперерабатывающих предприятий в качестве факторов ее формирования были представлены: цены на продукцию, цены на сыръе и материалы, объемы производства продукции, структура произведенной продукции, уровень затрат, структура затрат.

При анализе структуры и динамики затрат рассмотрены особенности себестоимости, которая образуется на нефтеперерабатывающих предприятиях, среди них - распределение затрат по технологическому процессу на основную продукцию и побочную, неоднозначность метода оценки побочной продукции. Себестоимость нефтеперерабатывающих предприятий проанализирована по всей товарной продукции, по технологическим установкам, а также через затраты на 1 гривну товарной продукции.

Кроме внутренних объективных факторов формирования прибыли на нефтеперерабатывающих предприятиях, в работе были рассмотрены процессы, негативно влияющие на отечественную нефтепереработку. В диссертации раскрыта современная экономическая ситуация, которая сложилась в нефтеперерабатывающей отрасли Украины, связанная с работой большинства отечественных нефтеперерабатывающих заводов на условиях давальческого сыръя. В исследовании также проакцентировано внимание на проблемах, связанных с зависимостью украинских нефтеперерабатывающих заводов от импорта нефти преимущественно из одного источника.

Исследование направлений использования прибыли нефтеперерабатывающих предприятий показало доминирование процессов накопления последней. Такие направления использования прибыли как выплата дивидендов, пополнение уставного фонда не нашли соответствующего развития. Как показало исследование, главной проблемой в практике использования прибыли нефтеперерабатывающих предприятий Украины является преимущественное ее направление на техническое обновление производства, т.е. отсутствие пропорциональности между потреблением и накоплением.

Значительное внимание в работе уделено оптимизации процессов формирования и использования прибыли нефтеперерабатывающего предприятия, что нашло свое отображение в создании автоматизированной системы “Управление прибылью”, которая определяет математически обоснованный объем операционной прибыли разными методами планирования, моделирует условия безубыточности производства. Итоговое решение относительно выбора комплекса экономических параметров в данной автоматизированной системе принимает пользователь, базируясь на данных многокритериального анализа и показателях экономической оценки. Данная программа содержит возможности принятия управленческих решений на основе альтернативности расчетных процедур, что определяет функциональное преимущество данной системы.

Предложена экономико-математическая модель оптимизации нормы реинвестирования прибыли нефтеперерабатывающего предприятия. Использование обозначенной модели оптимизирует соотношение между частью чистой прибыли, которая направляется на структурно-технологическое обновление и увеличение мощностей нефтеперерабатывающего завода, и долей, которая идет на пополнение доходов акционеров, чьи интересы являются определяющими при формировании финансовой стратегии предприятия. Использование данной модели вносит научную обоснованность в процессы, связанные с принятием решений относительно нормы реинвестирования прибыли предприятий.

Ключевые слова : категория прибыли, факторы формирования прибыли предприятия, использование прибыли, норма реинвестирования прибыли.

ANNOTATION

Shiryagina O. E. Formation and Use of the Enterprise Profit. Manuscript.

Dissertation for acquiring the degree of Candidate of Sciences in Economics. Speciality - 08.00.08 - Money, Finance and Credit. - SHEE “Vadym Hetman Kyiv National Economic University”. Kyiv, 2007.

The paper is devoted to the research and improvement of theoretical and practical approaches to the formation and use of the enterprise profit. It should be stressed that running the profit an important factor in enterprise business activity management. The research has been focused on the processes in formation and use of profit in the oil-refining industry of Ukraine.

The conceptual fundamentals of profit essence are noted and systematized.

It is reported that optimization of profit formation processes at the oil-refining enterprises has found its practical application in creation of program system “Profit management”. This system determines mathematically well-founded volume of operating profit by means of different methods of planning.

The system models the conditions of profitable production.

The economic - mathematical pattern of optimization of profit reinvestment rates at the oil-refining enterprise is given and scientifically formulated. Usage of the pattern optimises the ratio between net profit shares needed for consumption and capital accumulation.

Key words: profit category, factors of enterprise profit formation, profit use, profit reinvestment rate.

Размещено на Allbest.ru

...