Управління прибутком

в) коефіцієнт фінансового важелю (левериджу):

(2.19)

Показник фінансового левериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань, тобто показує, скільки довгострокових зобов'язань припадає на одиницю джерел власних коштів. Нормативним вважається такий стан, коли коефіцієнт менший 0,1. Цей показник у 2010 р. дорівнював 0,0273, а в 2011р. - 0,0268. Ці показники були майже рівними у 2010 та 2011 роках, що свідчить про відсутність будь-яких зрушень на підприємстві.

г) коефіцієнт платоспроможності:

(2.20)

Коефіцієнт платоспроможності показує, скільки грошових одиниць обігових активів припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов'язань. На підприємстві цей показник в базовому році склав 0,905 і збільшився до 1,035 у звітному році. Нормативне значення коефіцієнта близько 1. Це свідчить про високу платоспроможність підприємства. У підприємства добрий фінансовий стан, і воно може своєчасно погасити свої платіжні зобов'язання.

д) коефіцієнт абсолютної ліквідності:

(2.21)

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина короткострокових зобов'язань може бути погашена негайно за вимогою кредитора. Коефіцієнт абсолютної ліквідності 2010 р. становив 0,258; 2011р - 0,237 (нормативне значення більше 0,2), що є достатнім для того, щоб підприємство своєчасно розраховувалось по своїх боргах із кредиторами.

е) коефіцієнт покриття:

(2.22)

Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць обігових активів припадає на кожну грошову одиницю поточних зобов'язань, тобто характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення його боргів протягом року. Нормативне значення коефіцієнта більше 1. У базовому році цей показник склав 1,061 і збільшився до 1,098.

є) коефіцієнт швидкої ліквідності:

(2.23)

Коефіцієнт швидкої ліквідності у 2010 році дорівнював 0,32, у 2011 - 0,35. Середнє значення коефіцієнта швидкої ліквідності знаходиться у межах 0,6-0,8.

ж) коефіцієнт фінансової стабільності:



(2.24)

Коефіцієнт фінансової стабільності - показник, який характеризує відношення власних і позичкових коштів підприємства, тобто він показує, скільки позичкових коштів залучило підприємство в розрахунку на одну гривню вкладених в активи власних коштів. Цей показник у 2010 році становив 3,676, а 2011 - 2,155. Нормальним (нормативним) вважається стан, за якого коефіцієнт більший 1. Отже, можна охарактеризувати підприємство як стабільне і незалежне від зовнішніх кредиторів.

з) коефіцієнт забезпечення підприємства власними коштами:

(2.25)

Коефіцієнт забезпечення власними коштами у 2010 році становив 0,786, що свідчить про забезпечення підприємства власними коштами на 78,6%. У 2011 році цей показник становив 0,683, тобто підприємство забезпечене власними коштами на 68,3%. Обидва значення перевищують критичне (0,5), тобто підприємство достатньо забезпечене власними коштами.

11. Визначено рентабельність наступних показників:

а) рентабельність продукції:

(2.26)

Показник рентабельності продукції дає уяву про те, скільки прибутку отримує підприємство на одну гривню витрат вкладених для отримання прибутку. У 2010 р. він дорівнював 12,5% і зменшився до 0,46% у 2011р.

б) рентабельність власного капіталу:

(2.27)

Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність використання власного капіталу. Цей показник у 2011 році дорівнює 1,9%, 40% - у 2010.

в) рентабельність активів:

(2.28)

Рентабельність активів складає 1,4% - у 2009 році та 31,7% - у 2008. Цей показник характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства.

г) рентабельність основної діяльності:

(2.29)

Рентабельність основної діяльності показує, яка частка прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) основного виду діяльності в сумі витрат на виробництво. Цей показник у 2010р. склав 94,66%, але знизився і у 2011р. дорівнював вже 2,48%.

д) рентабельність звичайної діяльності:

(2.30)

Рентабельність звичайної діяльності показує, скільки прибутку від звичайної діяльності припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи. Цей показник склав 94,66% у базовому 2010р., а в 2011р. зменшився до 2,48%.

е) рентабельність продажу продукції або обороту:



(2.31)

Рентабельність продажів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистого доходу від реалізації і характеризує ефективність продажів підприємства. Цей показник означає, скільки отримано прибутку на одну гривню реалізованої продукції в оцінці за цінами продажу. Було визначено що у 2010р. показник складав 8,3% і зменшився до 0,3% у 2011р.

Розділ 3. Напрями підвищення прибутковості підприємства

3.1 Вдосконалення механізму прибутковості підприємства

Сучасні умови ринкової економіки характеризуються високим ступенем нестабільності та невизначеності зовнішнього середовища господарювання, збільшенням впливу його чинників на економіку й управління підприємством. Розвиток новітніх технологій, поява принципово нових сучасних товарів і ринків, різкі коливання ринкового попиту й кон'юнктури, зміни в державному регулюванні економіки визначають складність задачі організації та розвитку сучасного виробництва. В ринковому оточенні, яке постійно ускладнюється, діяльність підприємства повинна спрямовуватися на формування ефективних механізмів господарювання, які забезпечать "виживання" та розвиток підприємства в ринкових умовах [23, с. 35].

Розв'язання наявних проблем розвитку підприємництва в Україні, створення належного середовища потребують докорінної переорієнтації державної політики розвитку підприємництва. Завдання полягає в тому, щоб суттєво розширити його роль і місце в економічному житті суспільства. Саме з цього і слід виходити при розробці та реалізації заходів щодо нормативно-правового забезпечення розвитку підприємництва. Виконання цього завдання неможливе без усунення основних недоліків, притаманних законодавчій практиці [9, с. 34].

Першочерговим завданням уряду будь-якої країни з перехідною економікою слід вважати створення сприятливого середовища для утворення та зростання нових підприємств. Тому одним із основних показників, що характеризують процес становлення економіки, є динаміка зміни кількості діючих суб'єктів підприємництва.

Вирішення існуючих проблем розвитку підприємництва в Україні потребує нових підходів до сприяння його розвитку:

по-перше, забезпечити права власників та правовий захист приватної власності. Тут багато невирішених питань, зокрема: законодавче врегулювання правового захисту приватної власності, а також надійні гарантії прав дрібних акціонерів на участь в управлінні акціонерними товариствами, оскільки поки цього не буде, фондовий ринок як джерело інвестиційного капіталу залишатиметься слабким та неефективним.

по-друге, обмеження надмірного втручання держави в підприємницьку діяльність, власне, про максимальне спрощення регуляторних процедур, зокрема спрощення порядку реєстрації та ліквідації суб'єктів підприємництва, ліцензування видів діяльності, лімітування перевірок, упорядкування контрольних функцій державних органів, підвищення відповідальності державних службовців за прийняті рішення та їхні наслідки тощо, за одночасного посилення контролю за дотриманням цих процедур як з боку суб'єктів підприємництва, так і з боку державних органів влади.

по-третє, створення рівних умов конкуренції. Це повинна бути не лише принципом, але й нормою господарювання. Це торкається й проблем банкрутства, й доцільності пільг та дотацій тощо. Зокрема розвиток інституту банкрутства в середньостроковій перспективі повинен забезпечити вирішення таких завдань, як реструктуризація збиткового сектора економіки, зміцнення платіжної дисципліни тощо.

Важливим аспектом для перебудови і розвитку систем підприємства є те, що кожне підприємство повинно мати інтерес для досягнення цілком визначених конкретних цілей, що у сукупності забезпечує ефективне його функціонування в умовах ринкового середовища і на довгострокову перспективу при стабільній економічній ситуації [12, с. 121].

Фінансові проблеми багато хто як і раніше намагаються вирішити за допомогою уряду, банківської системи. Обмеженість власних джерел для істотної перебудови виробництва змушує керівників думати про зовнішніх інвесторів. Серед них, звичайно, найбільш привабливим є держава як джерело дешевих грошей, яка не претендує на частину власності і контролю. Підтримка з боку держави має здійснюватися шляхом допомоги у формуванні стартового капіталу для відкриття підприємства і забезпечення сприятливих умов для подальшого розвитку та функціонування малих підприємств. Однак на його допомогу більшості розраховувати не можна за винятком досить великих підприємств [22, с. 32].

Сьогодні вкрай необхідно зосередитися на проблемі формування та вдосконалення правової бази розвитку підприємництва. Формування правової бази підприємництва є найголовнішою передумовою його становлення та розвитку. Законодавство в сфері підприємництва повинно становити єдину систему як за взаємною узгодженістю норм, так і за повнотою нормативно-правового регулювання підприємницької діяльності.

Світовий досвід свідчить про те, що для успішного розвитку підприємництва необхідно створити правову базу його функціонування, забезпечити належним чином юридичне закріплення прав та постійне правове забезпечення з боку держави, що гарантує захист законного функціонування підприємництва, сприяє його розвитку [11, с. 115].

Інвестиційний процес є одним з найбільш діючих механізмів ринкових соціально-економічних перетворень. У сучасних умовах він виступає найважливішим засобом забезпечення структурних зрушень у народному господарстві, забезпечення технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності. Дослідженнями встановлено пряму залежність між темпами зростання ВВП та інвестиціями, бо конкурентоспроможність і темпи розвитку підприємства визначаються інвестиціями. Без них підприємство будь-якої форми власності приречене на банкрутство [21, с. 456].

Стратегічні пріоритети у сфері активізації інноваційної діяльності підприємств:

формування належного правового середовища для розвитку інноваційної та науково-технічної діяльності збільшення обсягів капітальних вкладень суб'єктів господарювання за рахунок прибутку і нової амортизаційної політики;

посилення впливу держави на активізацію інвестиційного процесу через збільшення обсягів бюджетного фінансування капітального будівництва великих інфраструктурних об'єктів і введення кредитних основ бюджетного фінансування інвестицій;

створення умов для залучення довгострокових кредитів комерційних банків, упорядкування діяльності інвестиційних і інноваційних фондів;

збільшення інвестиційних ресурсів, що формуються на фондовому ринку і за рахунок заощаджень населення; введення економічного механізму страхування ризиків внутрішніх і зовнішніх інвестицій; утворення відповідних інститутів з питань інтеграції промислового і банківського капіталу,

мобілізації засобів під ефективні інвестиційні проекти в пріоритетні галузі економіки [19, с. 260].

Стратегічні пріоритети у сфері забезпечення конкуренції:

забезпечення рівних умов діяльності на ринку для всіх представників вітчизняного бізнесу та іноземних компаній

системне здійснення активної конкурентної політики, спрямованої на формування конкурентного середовища, сприятливого для розвитку, протидію зловживанням монопольним становищем,

забезпечення захисту внутрішнього ринку від припливу недоброякісної, небезпечної імпортної продукції [8, с. 168-169].

В Україні йде остаточне формування адекватної інфраструктури для ефективного функціонування ринкового середовища. Стратегічними пріоритетами у сфері розвитку інфраструктури підтримки підприємництва мають бути:

вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює створення та функціонування об'єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва, у відповідності до норм і стандартів Європейського Союзу;

забезпечення розвитку інноваційної інфраструктури;

запровадження системи державної акредитації сервісних установ інфраструктури, що надаватимуть сертифіковані навчально-консультативні послуги малому та середньому бізнесу;

посилення кооперації малих, середніх і великих підприємств;

поглиблення міжрегіонального та міжнародного співробітництва;

підвищення досконалості малих підприємств шляхом досягнення світових стандартів, навчання персоналу з питань запровадження систем управління якістю, охорони праці і навколишнього середовища [8, с. 172].

Потрібно створити визначені умови з боку держави для допомоги - пільгові кредити, ефективного оподаткування й ін. Потрібно стабілізувати економічне становище і стійко зміцнити національну валюту, стабілізувати банківську справу як основне джерело кредитів у ринковій економіці. Варто виробити ефективну зовнішньоторговельну політику, що не сковувала б діяльність вітчизняних підприємців і не стримувала би приплив капіталу з-за кордону. А щоб ресурси розподілялися ефективно, необхідно стимулювати розвиток бірж - як фондових, так і сировинних, а також біржі праці [27, с. 70].

Стає очевидним, що головна роль у формуванні сприятливого середовища для розвитку підприємництва і малого бізнесу належить державі. Малі підприємства об'єктивно по своїй природі, особливо на першому етапі свого розвитку, знаходилися в гірших конкурентних умовах на ринку в порівнянні з більш великими й об'єктивно вимагали відповідної підтримки. Тому створення розгорнутої і всебічної системи державної підтримки малого підприємництва стало найважливішою умовою його успішного розвитку [26, с. 54].

Найбільша ефективність ринкового середовища може бути досягнута тільки на основі комплексної державної програми, що враховує всі аспекти і сторони успішного функціонування підприємств та організацій у різних сферах діяльності.



3.2 Економічна оцінка ефективності запропонованих заходів на ТОВ «АГРО ПЛЮС 2006»

Проаналізувавши показники діяльності ТОВ «АГРО ПЛЮС 2006» можна запропонувати пропозиції щодо покращення його фінансового стану.

Варто звернути увагу на негативні тенденції, що намітилися щодо зниження показників рентабельності у звітному періоді. Дані зміни показників рентабельності обумовлені зниженням обсягу чистого прибутку у звітному періоді та підвищенням собівартості продукції.

Міру прибутковості функціонування підприємства найбільш точно визначають показники рентабельності, які характеризують рівень віддачі витрат або міру використання наявних ресурсів у процесі виробництва та реалізації товарів, робіт, послуг. Збільшення показників рентабельності підприємства значною мірою залежить від зростання прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків. Тому для підвищення рентабельності підприємства потрібно збільшувати прибуток. Для зростання прибутку ТОВ «АГРО ПЛЮС 2006» повинне:

нарощувати обсяги виробництва та реалізації товарів, робіт, послуг;

розширювати асортимент продукції і підвищувати її якість;

зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) продукції, тобто знижувати її собівартість;

з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, включаючи і фінансові ресурси;

грамотно будувати договірні відносини з постачальниками, посередниками та покупцями;

кваліфіковано, зі знанням справи здійснювати цінову політику, оскільки на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;

вміти найдоцільніше розміщувати одержаний раніше прибуток задля досягнення оптимального ефекту.

Важливо при визначенні показників прибутковості підприємства враховувати фактор інфляції. Адже періоди зростання інфляції створюють несприятливі умови для інвестиційної діяльності. Ймовірність прийняття помилкових інвестиційних рішень в цей період різко зростає.

Так, як основним видом діяльності ТОВ «АГРО ПЛЮС 2006» є виробництво та продаж продовольчих товарів, то слід приділити значну увагу діяльності відділу маркетингу. Якщо неефективно працює відділ маркетингу, то підприємство втратить багато потенційних споживачів і ринків збуту продукції. Удосконалення роботи відділу маркетингу для нашого підприємства включає:

вироблення тільки тієї продукції, що безумовно буде купуватися;

постійно вести наукові дослідження з аналізу ринку, поведінки споживачів і конкурентів;

приділяти більше уваги дизайну продукції, упаковці, а також рекламі. Адже реклама є дуже важливим засобом доведення інформації про підприємство, та про продукцію, яка ним виготовляється, до відома споживачів;

підвищення оптових або інших відпускних цін на продукцію, але так, щоб ці ціни відповідали якості продукції.

Варто звернути увагу на вдосконалення умов праці шляхом:

покращення санітарно-гігієнічних (освітлення, загазованість, шум, вібрація, запиленість, температура) і фізіологічних (раціоналізація режиму праці і відпочинку) умов праці;

покращення психологічного клімату в колективі.

Необхідно приділити увагу питанням ресурсозбереження: впровадження прогресивних норм, нормативів і ресурсозберігаючих технологій, використання вторинної сировини, організація діючого обліку й контролю за використанням ресурсів, вивчення й впровадження передового досвіду в здійсненні режиму економії, матеріального й морального стимулювання працівників за економію ресурсів і скорочення непродуктивних витрат і втрат.

В умовах ринкових відносин забезпечення фінансової стійкості підприємства є однією з найбільш важливих проблем, оскільки недостатня фінансова стійкість може привести до неплатоспроможності і відсутності у підприємства коштів для розвитку. Тому система заходів для підтримки фінансової стійкості підприємства повинна передбачати:

постійний моніторинг зовнішнього і внутрішнього станів підприємства;

розробку заходів із зниження зовнішньої вразливості підприємства;

розробку підготовчих планів при виникненні проблемних ситуацій, здійсненні попередніх заходів для їхнього забезпечення;

координацію дій всіх учасників і контроль за виконанням заходів та їхніми результатами.



Висновки

У ході дослідження курсової роботи була досягнута мета, виконані поставлені завдання. Зокрема було з'ясовано сутність поняття прибутковості, проаналізовано проблеми функціонування підприємств в умовах ринкового середовища, а також розроблені рекомендації щодо вдосконалення процесу господарювання підприємств в Україні.

Отже, в умовах ринкових відносин центр економічної діяльності переміщається до основної ланки всієї економіки - підприємства. В цих умовах виживе лише те підприємство, що найбільш грамотно і компетентно визначить вимоги ринку, створить і організує виробництво продукції, що користається попитом, забезпечить високим доходом висококваліфікованих працівників.

Для досягнення підприємством високого рівня свого розвитку необхідно старанно аналізувати ринкове оточення організації, визначити її сильні і слабкі сторони, і, в залежності від цього, побудувати ефективну стратегію ринкової діяльності.

Серед цілого ряду різноманітних факторів економічного росту України найбільш значним є вміла реалізація підприємницького потенціалу, ефективне використання в економічному механізмі самостійної господарської ініціативи, визнання підприємництва незамінною силою господарської динаміки, конкурентноздатності і суспільного процвітання.

Слід відмітити, що головна роль у формуванні сприятливого середовища для розвитку підприємництва і малого бізнесу належить державі. Малі підприємства, особливо на першому етапі свого розвитку, знаходилися в гірших конкурентних умовах на ринку в порівнянні з більш великими й об'єктивно вимагали відповідної підтримки. Тому створення розгорнутої і всебічної системи державної підтримки малого підприємництва стало найважливішою умовою його успішного розвитку.

Отже, найбільша ефективність ринкового середовища може бути досягнута тільки на основі комплексної державної програми, що враховує всі аспекти і сторони успішного функціонування підприємств та організацій у різних сферах діяльності.

В процесі дослідження діяльності ТОВ «АГРО ПЛЮС 2006» було зроблено аналіз наявності, складу та руху основних засобів підприємства та аналіз ефективності використання його виробничих потужностей. Загалом ситуація на підприємстві протягом 2010-2011 рр. залишалася двозначною і нестабільною. Тому можна зробити такі висновки:

Середньооблікова чисельність працівників за звітний період (2011р.) склала 122 робітники.

На початок звітного року основні засоби становили 695,8 тис.грн., у тому числі введено в дію нових основних засобів - 38 тис.грн., всього вибуло у звітному році - 38 тис.грн., наявність основних засобів на кінець 2011 року становить 695,8 тис.грн., середньорічна вартість основних засобів - 675,25.

Зростання вартості основних засобів не простежується за рахунок того, що первісна вартість основних засобів на початок і на кінець звітного періоду, а також вартість введених та виведених основних засобів була рівною.

Коефіцієнт фізичного зносу у 2011 році збільшився з 0,158 до 0,149, що свідчить про погіршення технічного стану основних засобів.

Коефіцієнти оновлення та вибуття рівні, що свідчить про чудовий технічний стан підприємства.

Показник матеріаломісткості збільшився на 100грн. з 0,07 тис. грн. у базовому році до 0,08 тис. грн. у звітному, отже збільшилися матеріальні затрати на підприємстві. Показник матераловіддачі показник зменшився з 13,55 до 12,65 що є негативним явищем для підприємства. Показник рентабельності оборотних засобів зменшився, отже відбувається неефективне використання оборотних засобів.

Здійснивши оцінку фінансово-економічного стану підприємства, можна зробити такі висновки: підприємство є незалежне від зовнішніх кредиторів, має високу платоспроможність, підприємство може своєчасно погасити свої платіжні зобов'язання.

Поряд з позитивними показниками існують і негативні: у 2011 році порівняно з 2010 роком відбулося зниження показників рентабельності продукції, рентабельності власного капіталу, рентабельності активів, рентабельності основної та звичайної діяльності та рентабельності продажу. Це пояснюється досить низьким прибутком підприємства у звітному 2011 році.

Отже, дане підприємство є платоспроможним, достатньо забезпечене власними коштами. Але у 2011 році, порівняно з 2010 роком, спостерігається негативна тенденція до зниження значень деяких показників фінансово-економічної діяльності, серед яких - показники рентабельності та показник прибутку підприємства.

Список використаної літератури

1. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

2. Господарський кодекс України [Електронний ресурс]: кодекс вiд 16.01.2003 № 436-IV. - Режим доступу : http://www.ligazakon.ua.

3. Про підприємства в Україні [Електронний ресурс] : закон України вiд 27.03.1991 № 887-XII. - Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.

4. Абрамов В. О. Предприятия, малый бизнес и рыночная конкуренция [Текст] / В.О. Абрамов // “Экономика Украины”, - 1999. - №11. - С. 25-28.

5. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки і підприємництва [Текст] / В. Я. Бобров - К.: Вища школа, 2009. - 432 с.

6. Борисов Е. Ф. Проблемы развития экономики нашей страны. [Текст] / Е. Ф. Борисов // Социально-политический журнал - 2008. - № 3. - С. 76.

7. Бутук О.І. Макроекономіка [Текст]: Навч.посіб. / О.І. Бутук. - К.: Знання, 2009. - 514 с.

8. Ващенко К.О., Варналій З.С., Воротін В.Є., Геєць В.М., Кужель Е.М., Лібанова О.В. Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні: Національна доповідь [Текст] / К.О. Ващенко, З.С. Варналій, В.Є. Воротін, В.М. Геєць, Е.М. Кужель, О.В. Лібанова та ін. - К., Держкомпідприємництво, 2008. - 226 с.

9. Варналій З.С., Сергійко О.В. Мале підприємництво в країнах з перехідною економікою (проблеми державної підтримки) [Текст] / Інститут приватного права і підприємництва України. - К., 1999. - 65 с.

10. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії [Текст] / А.С. Гальчинський, П.С. Єщенко, Ю.І. Палкін. - Київ: Вища школа, 2001. - 471 с.

11. Добжанський Р.В. Роль держави у підтримці та розвитку малого та середнього бізнесу європейських країн та перспективи України [Текст] / Р.В. Добжанський - К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2003. - 115 c.

12. Донець Л.І. Підприємництво в умовах трансформації економіки в Україні: мотивація, маркетингова орієнтація, ефективний менеджмент [Текст] / Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі. - Донецьк: Джерела, 2001. - 343 с.

13. Жук Л. А., Жук І. Л., Неживець О. М. Господарське право [Текст]: навч. посіб. / Л.А. Жук, І.Л. Жук, О.М.Неживець. - К.: Кондор, 2003. - 400 с.

14. Іванілов О.С. Економіка підприємства [Текст]: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / О.С. Іванілов - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 728 с.

15. Кредісов В.А. Підприємництво в Україні: суть, типи та умови формування [Текст] / В.А Кредісов - К.: Знання України, 2003. - 68 с.

16. Лупенко Ю.О., Баліцька В.В. Розвиток підприємництва в Україні [Текст] / Ю.О. Лупенко, В.В. Баліцька - К.: Нора-друк, 2003. - 246 с.

17. Макаровська Т. П., Бондар Н. М. Економіка підприємства [Текст]: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Т. П. Макаровська, Н. М. Бондар. - К.: МАУП, 2003. - 304 с.

18. Мочерний С.В., Єрохін С.А., Каніщенко Л.О. Основи економічної теорії [Текст] / С.В. Мочерний, С.А. Єрохін, Л.О. Каніщенко. - К.: Академія, 1997. - 464 с.

19. Нечушкіна C. M. Конкурентоспроможність підприємства як явище і як економічна категорія [Текст] / С.М. Нечушкіна // Теоретичні та прикладні питання економіки: 36. наук, праць. - Вип. 3.- К.: Київський університет, 2003. - С. 258-266.

20. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії [Текст]: підручник. 3-тє вид./ Ю.В. Ніколенко. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 584 с.

21. Пивоваров М.Г. Малий бізнес в Україні та шляхи його розвитку / М.Г.Пивоваров // Держава і регіони. Серія, економіка та підприємництво. - 2007. - №33. - С.181-184.

22. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: підруч. [Текст] / С.Ф. Покропивний - Вид.2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с.

23. Попова В.В., Попов В.Ю. Реалії і перспективи економічного зростання в Україні [Текст] / В.В. Попова, В.Ю. Попов // Економіка України. - 2005. - №6. - С. 23-39.

24. Савицька В.Г. Економічний аналіз діяльності підприємства [Текст]: Навч.посібник / В. Г. Савицька - К.: Знання, 2004. - 654 с.

25. Стельмащук А.М., Смоленюк П.С. Бухгалтерський облік [Текст]: Навчальний посібник / А.М. Стельмащук, П.С. Смоленюк. - К.: Центр учбової літератури, 2007 - 528 с.

26. Чистов С.М. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. [Текст] / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценкота ін. - Вид. 2-ге, доопрац. і допов. - К.: КНЕУ. 2004. - 224 с.

27. Шапуров О.О. Формування ефективних механізмів господарювання в ринкових умовах [Текст] / О.О. Шапуров // Економіка та держава. - 2009. - №7. - С. 69-72.

28. Шваб Л.І. Економіка підприємства: навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів 4-е вид [Текст]/ Л.І. Шваб - К.: Каравела, 2007. - 584 с.

Размещено на Allbest.ru

...