Бюджетний процес. Шляхи вирішення економічних обґрунтованих основ організації бюджетного процесу та реалізації загальних науково-обґрунтованих принципів складання, розгляду проектів бюджету, їх затвердження та виконання

Размещено на http://allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет О. Гончара

Економічний факультет

Кафедра фінансів

Реферат

Тема:

«Бюджетний процес. Шляхи вирішення економічних обґрунтованих основ організації бюджетного процесу та реалізації загальних науково-обґрунтованих принципів складання, розгляду проектів бюджету, їх затвердження та виконання»

м. Дніпропетровськ 2014 р



Зміст

Вступ

Поняття та зміст бюджетного процесу

Шляхи вирішення економічних обгрунтованіх основ організації бюджетного процесу

Складання, розгляд та затвердження проекту бюджету

Виконання бюджету

Проблеми та перспективи бюджетного процес

Висновок

Використана література



Вступ

Сукупність фінансових інститутів, що об'єднують певні фінансові відношення по утворенню і використанню відповідних централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів, являє собою фінансову систему України.

В умовах переходу до ринкової економіки всім інститутам фінансової системи надається велике значення, тому що, вони вносять певний вклад у розвиток економіки держави. Однак, в інститутах, де фінансові відносини регулюються нормами, не погодженими з діями економічних законів, або суміжними фінансовими інститутами, вони створюють передумови або безпосередньо діють на поглиблення економічної кризи. В даний час такими інститутами є інститути банківського кредитування, державного бюджету, а також діюча система безготівкових розрахунків, як усередині країни, так і в розрахунках із зарубіжними країнами.

Різноманітна фінансова діяльність в Україні, регульована нормами різних фінансових інститутів будується на економічній основі держави. Фінансова діяльність спрямована на забезпечення функцій держави, це його бюджет.

Бюджет - це план створення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, здійснюваних органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим та місцевими Радами народних депутатів. Державний бюджет України затверджується законом України.

Провідне місце у фінансовій системі України займає державний бюджет України та місцеві бюджети місцевих рад народних депутатів.

Державний бюджет - розпис доходів та видатків держави на певний період (на рік). Являє собою централізовані фонди грошових коштів, акумульовані головним чином за допомогою податків і використовувані для державного регулювання економіки, стимулювання господарської кон'юнктури, фінансування соціальних програм, науки і культури, збройних сил, утворення фінансових і матеріальних резервів, утримання органів державного управління.

Державний бюджет України є загальнодержавним централізованим фондом грошових коштів, що затверджується актом вищої юридичної сили, Законом. Бюджет будується на принципах цілісності, повноти, достовірності, гласності, наочності і самостійності всіх бюджетів, що входять до бюджетної системи України.



Поняття та зміст бюджетного процесу

Сукупність дій уповноважених органів держави, врегульованих правовими нормами, по складанню, розгляду, затвердженню і виконанню бюджету, а також складанню, розгляду і затвердженню звіту про його виконання і є бюджетним процесом.

Процесуальні бюджетно-правові норми забезпечують організацію роботи відповідних органів, вводять її в найбільш раціональні форми, які дають їй максимальну продуктивність, забезпечують досягнення найбільших результатів за найменшими затратами часу, сил та коштів; забезпечують права та інтереси учасників процесу, створюють правові гарантії їх дотримання.

Згідно із Законом України “Про бюджетну систему України” бюджетний процес - це регламентована нормами бюджетного права діяльність органів держави і місцевого самоврядування по складанню, розгляду, затвердженню бюджету, а також складанню, розгляду і затвердженню звіту про виконання бюджету.

Весь бюджетний цикл поділяється на стадії бюджетного процесу: складання, розгляду, затвердження бюджету, виконання бюджету та складання, розгляду та затвердження звіту про виконання бюджету. Ці стадії періодично змінюють одна одну. Кожна стадія бюджетного процесу - це етап діяльності держави, внаслідок якого бюджет набуває нових якостей.

Бюджетний процес провадиться за принципами єдності, універсальності, періодичності, реальності, повноти, публічності, гласності, достовірності, збалансованості, спеціалізації бюджетних показників.

Ще одна специфічна якість (принцип) бюджету - спеціалізація показників бюджету. Принцип спеціалізації бюджетних показників застосовується на всіх стадіях бюджетного процесу за допомогою бюджетної класифікації - спеціального юридичного документа, що лежить в основі всієї бюджетної діяльності фінансових органів. За Законом України “Про бюджетну систему України” бюджетна класифікація - єдине систематизоване, функціональне згрупування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками, що забезпечує загальнодержавне і міжнародне порівняння бюджетних даних. Видатки і доходи включаються в Державний бюджет в певному порядку, що забезпечує чітке уявлення про склад видаткової і дохідної частини бюджету, однакове групування доходів і видатків, їх деталізацію і можливість порівняння та аналізу. Доходи конкретизуються за їх джерелами, а видатки - за цільовим призначенням.

Бюджетна класифікація забезпечує можливість на всіх стадіях бюджетного процесу здійснювати аналіз і контроль, встановлювати джерела надходження коштів, об'єкти бюджетного фінансування, органи, відповідальні за повне і своєчасне надходження коштів у дохідну частину бюджету та ефективне використання бюджетних коштів.

Згідно з Постановою Верховної Ради України “Про структуру бюджетної класифікації України” від 12 липня 1996 року та наказом МФ №265 від 3 грудня 1997 року “Про запровадження нової бюджетної класифікації” чинна бюджетна класифікація України введена в дію з 1 січня 1998 року. Вона передбачає 4 головні розділи, які в свою чергу поділяються на глави, параграфи та статті. Всі видатки бюджету розподіляються згідно з бюджетною класифікацією за трьома головними структурами: функціональною, відомчою та економічною.

Бюджетна класифікація має важливе організаційне та правове значення. Організаційне полягає в тому, що застосування бюджетної класифікації сприяє більш чіткій організації роботи по складанню і виконанню бюджету, здійсненню контролю за виконанням дохідної частини бюджету за кожним джерелом і за витрачанням державних коштів за призначенням. Правове ж значення полягає в тому, що державний бюджет для всіх органів державної влади є фінансовим планом, що затверджується в законодавчому порядку, в межах бюджетної класифікації здійснюється компетенція законодавчих та виконавчих органів усіх рівнів в галузі бюджетного планування та виконання бюджету. [Бюджетна політика держави здійснюється через діяльність органів законодавчої та виконавчої влади, фінансових органів, органів державного фінансового контролю.

Учасниками бюджетного процесу є органи, які наділені бюджетними повноваженнями, а також бюджетні установи, інші отримувачі бюджетних коштів та кредитні організації, які здійснюють окремі операції з коштами бюджетів.

В систему органів, які є учасниками бюджетного процесу, входять:

1) органи законодавчої (представницької) влади;

2) органи виконавчої влади, в тому числі і фінансові органи;

3) органи, які здійснюють збір доходів бюджету;

4) банківські установи;

5) органи державного фінансового контролю;

6) розпорядники бюджетних коштів - керівники бюджетних організацій;

7) інші органи, на які законодавством покладені повноваження у галузі бюджетної діяльності.

Шляхи вирішення економічних обгрунтованих основ організації бюджетного процесу

Бюджетні відносини потребують державного регулювання. Воно досягається шляхом чіткої регламентації бюджетної діяльності. Основною мовою бездефіцитності бюджету є стійкість економіки і дотримання пропорцій між доходами і видатками.

Серед першочергових завдань провідне місце посідає розробка науково обгрунтованих концепцій доходів, побудова оптимальної моделі податкової системи, чітке дотримання податкового законодавства.

Виявленні недоліки та переваги бюджетного реформування. Тому ми знайшли шляхи вдосконалення бюджетного проектування, а саме:

- вдосконалення та забезпечення ефективного фінансового прогнозування та бюджетного планування, здійснення прямого взаємозв'язку макроекономічного прогнозування і бюджетного планування; забезпечення спадкоємності поточного і перспективного планування, визначення реальних бюджетних показників як основи фінансово-економічної передбачуваності.

- визначення і розмежування функцій органів державної влади в бюджетному процесі, а також фінансових органів, які здійснюють управління фінансово-бюджетною системою, правового та організаційного визначення природи і функцій фінансових органів;

- приведення у відповідність конституційних та законодавчих зобов'язань держави щодо надання управлінських, громадських та державних послуг громадянам з фінансовими можливостями держави;

- визначення соціально-економічних пріоритетів і пріоритетів бюджетного фінансування, концентрації бюджетних коштів на найбільш важливих соціально-економічних програмах;

- вдосконалення та правове закріплення організації бюджетного процесу та бюджетних процедур як на центральному рівні, так і на рівні органів місцевого самоврядування;

- законодавче врегулювання касового виконання бюджетів;

- розмежування видатків між рівнями бюджетної системи, зміцнення власної дохідної бази територіальних громад, запровадження нової системи фінансового вирівнювання, бюджетних трансфертів, формульного розподілу трансфертів;

- вдосконалення розподілу фінансування ресурсів (податків) між ланками бюджетної системи; підвищення зацікавленості органів державної влади та місцевого самоврядування в ефективному адмініструванні податків та зміцненні податкової бази;

- створення економічно та фінансове самодостатніх територіальних громад;

- перехід до програмно-цільового методу планування та здійснення видатків;

- оптимізація та раціоналізація мережі закладів і установ, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, з метою підвищення рівня та якості послуг, які надаються громадянам, підвищення ефективності використання бюджетних коштів;

- створення ефективного механізму державних та місцевих запозичень, обслуговування державного боргу;

- організація ефективного фінансового контролю за виконанням державного та місцевих бюджетів, використанням коштів цих бюджетів; розмежування компетенції органів державного фінансового контролю та організація їх ефективної взаємодії.

В умовах економічної кризи особливо гострою залишається проблема соціального захисту. Основне завдання - державна гарантія соціальних послуг на рівні мінімальних стандартів. В зв'язку з цим необхідно:

- зменшити суму пільг, якими користується населення;

- забезпечення на мінімальному рівні бюджетного фінансування освіти, медицини за умови розвитку мережі не державних установ;

- поступовий перехід від державного пенсійного, соціального і медичного забезпечення до пенсійного, соціального і медичного страхування.

Досить вагомі потенційні можливості скорочення витратної частини бюджету пов'язані з удосконаленням процесу формування місцевих бюджетів.

Потребує вирішення питання фінансування забезпечення експлуатації та утримання об'єктів комунальної власності, які перебувають у власності членів територіальної громади.

Перелічені вище шляхи оптимізації державного бюджету України потребують поступового впровадження. Об'єктивною передумовою забезпечення оптимальної збалансованості бюджету будь-якої країни є його реальне наповнення, в основі якого економічне зростання.

Можна зробити висновок, що структура і побудова бюджетної системи по завершенню сучасного етапу бюджетної реформи із врахуванням реформ адміністративно-територіального поділу сприятиме формуванню прямих, прозорих, демократичних міжбюджетних відносин та стане початком організації нової фінансової культури і відповідальності суб'єктів бюджетного процесу в процесі реалізації єдиної загальнодержавної фінансово-бюджетної політики.

бюджет реформування державний

Складання, розгляд та затвердження проекту бюджету

Складанню проектів бюджетів передує розробка основних прогнозних макроекономічних показників на плановий рік з виділенням показників обсягу валового внутрішнього продукту, національного доходу, зведеного балансу фінансових ресурсів, балансу доходів і витрат населення, платіжного балансу, валютного плану. Зазначені показники розробляються до 1 червня року, що передує плановому, Міністерством економіки за участю Міністерства фінансів, Національного банку України, інших міністерств та відомств.

На підставі цих показників на плановий рік Уряд Автономної Республіки Крим, місцеві органи самоврядування розробляють прогнози економічного і соціального розвитку відповідних адміністративно- територіальних утворень, які є основою для складання проектів їх бюджетів.

Сам процес розробки проекту бюджету починається задовго до його затвердження.

Постійні комісії Верховної Ради України, з огляду на поточний і прогнозований соціально-економічний стан, розробляють свої пропозиції щодо проекту бюджету на наступний рік і надсилають їх до постійної комісії з питань бюджету не пізніше 20 травня поточного року. Постійна комісія з питань бюджету розробляє проекти постанови про основні напрямки бюджетної політики на наступний рік (бюджетну резолюцію) і вносить її на розгляд Верховної Ради не пізніше 15 червня поточного року.

Бюджетна резолюція в загальному вигляді окреслює пріоритети бюджетної політики держави на наступний період і має своє відображення в Постанові Верховної Ради. Вона є орієнтиром для Уряду при розробці проекту бюджету і для Верховної Ради при розгляді цього проекту і законів, що впливають на заходи і видатки державного бюджету.

Верховна Рада приймає постанову про основні напрямки бюджетної політики не пізніше 1 липня.

Складання проекту державного бюджету організовує Кабінет Міністрів України відповідно до засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України, міждержавних відносин, визначених Верховною Радою у бюджетній резолюції.

Міністерство фінансів України на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на плановий рік та фінансових можливостей держави складає попередній проект бюджету України і доводить відповідні прогнозні показники до міністерств, відомств, інших органів державної виконавчої влади.

Усі органи державної виконавчої влади у двотижневий строк розглядають доведені до них показники щодо проекту зведеного бюджету та надають міністерству фінансів свої пропозиції з відповідними розрахунками та обґрунтуванням.

Міністерство фінансів розглядає зазначені пропозиції за участю представників відповідних органів державної виконавчої влади і готує проекти зведеного і державного бюджету України.

При розробці проекту державного бюджету до основи беруться науково обґрунтовані економічні нормативи, проекти зведених балансів доходів і видатків та зведеш кошториси видатків міністерств і відомств; баланси доходів і видатків та кошториси видатків підприємств і установ, що перебувають на державному бюджеті і не входять до складу міністерств і відомств.

Після складання проекту починається наступна стадія бюджетного процесу - розгляд проекту бюджету.

Кабінет Міністрів України на своєму засіданні розглядає проект державного бюджету України, приймає рішення щодо проекту бюджету і надає його Президенту України. Президент розглядає проект державного бюджету і в разі згоди з ним вносить його Верховній Раді до 1 вересня.

На розгляд Верховній Раді України разом з проектом бюджету додаються: основні макропоказники економічного і соціального розвитку України на плановий рік, зведений баланс фінансових ресурсів України, основні напрямки бюджетної і податкової політики, пропозиції щодо взаємовідносин Державного бюджету України з бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, обсяги централізованих державних капітальних вкладень з розрахунками і обґрунтуваннями по окремих позиціях і загальні показники зведеного бюджету України. До проекту Закону "Про державний бюджет" додаються: прогноз доходів і видатків на три наступних роки, розроблений виходячи з основних прогнозних макроекономічних показників на цей період.

Стадія розгляду проекту бюджету продовжується в Верховній Раді України. Порядок розгляду встановлений Регламентом Верховної Ради України. На ознайомлення депутатів з проектом бюджету дається не менше 20 днів.[22,c.74]

До 15 вересня Президент України представляє проект державного бюджету на засіданні Верховної Ради. З доповіддю про проект бюджету виступає Міністр фінансів або особа, що виконує його обов'язки. Депутати обговорюють поданий проект, після чого він передається на розгляд постійних комісій, які призначають доповідачів для участі у роботі постійної комісії з питань бюджету. Постійні комісії і депутати передають свої поправки до проекту бюджету у постійну комісію з питань бюджету.

Постійна комісія з питань бюджету розглядає поправки, що надійшли на протязі двох тижнів і готує доповідь і таблицю про підтримані поправки і перелік відхилених поправок. Текст доповіді та інші матеріали роздаються депутатам не менше як за 5 днів до засідання Верховної Ради, на якому заслуховується доповідь комісії з питань бюджету про поправки до проекту бюджету і проводиться перше читання проекту закону про державний бюджет. Після обговорення доповіді на голосування ставиться постанова про схвалення висновків і пропозицій постійної комісії з питань бюджету.

У разі схвалення доповіді постійної комісії з питань бюджету на пленарному засіданні розглядаються тільки ті поправки, які відхилені комісією і на розгляді яких наполягають ініціатори їх внесення.

Кабінету Міністрів України надається можливість доопрацювання проекту бюджету на протязі двох тижнів перед другим читанням на Верховній Раді.

Друге читання починається з доповіді Міністра фінансів або особи, що виконує його обов'язки.

Далі починається наступна стадія бюджетного процесу - затвердження бюджету.

В тому випадку, якщо Кабінет Міністрів надає проект бюджету з дефіцитом, спочатку Верховна Рада затверджує граничний розмір дефіциту, після чого голосує закон про державний бюджет постатейно. Поки Верховна Рада не проголосує закон про державний бюджет в цілому, бюджету ще немає, є тільки його проект.

Якщо після обговорення і прийняття поправок Уряду досягається затверджений граничний розмір дефіциту бюджету* Верховна Рада затверджує проект.

Якщо ж дефіцит бюджету перевищує граничний розмір Верховна Рада розглядає питання про пропорційне скорочення всіх статей видатків, крім захищених. За поданням Уряду визначаються перелік захищених статей видатків бюджету по всіх інших статтях, після чого закон про Державний бюджет приймається в цілому.

У разі не затвердження Верховною Радою пропорційного скорочення видатків, проект бюджету передається для Доопрацювання до постійної комісії з питань бюджету.

Постійна комісія з питань бюджету розглядає поправки протягом 5 днів, і не менш як за 3 дні до засідання Верховної Ради висновки комісії поширюються серед депутатів.

Після цього проект бюджету подається на третє читання. Депутати обговорюють і голосують поправки про скорочення дефіциту бюджету. Якщо внаслідок цього досягнуто затвердженого граничного розміру дефіциту бюджету, Верховна Рада голосує проект бюджету в цілому, якщо ні - то пропорційно скорочуються статті видатків.

Виконання бюджету

Наступна стадія бюджетного процесу - це стадія виконання бюджету, яка є основною. Виконати бюджет - це означає забезпечити повне і своєчасне надходження всіх передбачених у бюджеті доходів і направлення коштів на фінансування видатків, включених до бюджету.

Виконання державного бюджету України організовує Кабінет Міністрів через Міністерство фінансів, міністерства, відомства, інші органи виконавчої влади, Раду Міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчі органи місцевих Рад народних депутатів.

Державний бюджет України, бюджет Автономної Республіки Крим і місцеві бюджети виконуються за розписом доходів і видатків з поквартальним розподілом, що затверджується фінансовими органами відповідно до затверджених показників бюджетів.

Бюджетне фінансування покладається на спеціально для цього уповноважених посадових осіб (керівників міністерств, відомств, установ, організацій) - розпорядників коштів. За своїм правовим станом розпорядники коштів розподіляються на головних розпорядників та нижчестоящих розпорядників коштів, які в свою чергу розподіляються на дві групи (два ступеня).

До повноважень головних розпорядників бюджетних коштів належать права: одержувати кошти на утримання всієї системи; розподіляти їх поміж нижчестоящими розпорядниками бюджетних коштів, відкривати бюджетне фінансування нижчестоящим розпорядникам бюджетних коштів, одержувати й витрачати кошти на утримання апарату, що його вони очолюють; контролювати цільове й доцільне витрачання коштів підвідомчими органами; здійснювати централізовані заходи.

По місцевих бюджетах головними розпорядниками бюджетних коштів є керівники галузевих відділів місцевих Рад, яким підпорядковані установи та організації місцевого підпорядкування.

Розпорядники бюджетних коштів першого ступеня одержують бюджетне фінансування як безпосередньо на утримання очолюваних організацій, так і для фінансування підлеглих їм установ, що перебувають на самостійному балансі; використовують кошти на виробничо-господарську діяльність своєї організації, відкривають бюджетне фінансування підвідомчим установам; контролюють цільове використання їх та організують приймання звітів стосовно використання бюджетного фінансування.

До повноважень розпорядників бюджетних коштів другого ступеня входить одержання бюджетного фінансування в обсязі, визначеному за встановленими економічними нормативами; використання одержаного фінансування за цільовим призначенням з додержанням режиму економії; своєчасне подання звітності про фактичне використання коштів.

Розпорядник бюджетних коштів провадить фінансування у загальному обсязі з обов'язковим розмежуванням асигнування, їм також надане право переглядати і перерозподіляти фінансування по зазначених статтях кошторису витрат.

В тому випадку, коли в ході виконання бюджету рівень дефіциту перевищує встановлений або виникає значне зниження надходжень від доходних джерел, Рада народних депутатів приймає рішення про запровадження пропорційного скорочення затверджених бюджетних видатків щомісячно по всіх статтях бюджету (крім захищених статей, перелік яких встановлюється самою Радою) до кінця фінансового року. Пропорційне скорочення може бути і тоді, коли в ході виконання бюджету його дефіцит не зменшується, а це не дає можливості фінансувати передбачені бюджетом витрати.

Бюджетним Кодексом України передбачено право Президента України зупинити або скоротити фінансування окремих видатків державного бюджету, якщо Верховна Рада не прийняла рішення про скорочення передбачених бюджетом заходів. Зупиняючи чи скорочуючи фінансування окремих видатків за своїм рішенням, Президент повинний попередити про це Верховну Раду за два тижні.

Законодавством встановлено, що Верховна Рада на протязі одного бюджетного періоду не може приймати закони, що впливають на зменшення доходів або збільшення видатків бюджету без внесення відповідних змін і уточнень до Закону "Про бюджет України ".

В процесі виконання бюджетів Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів можуть виникати тимчасові касові розриви, які за клопотанням Ради Міністрів автономії та відповідних виконавчих органів місцевих Рад народних депутатів надаються з бюджетів вищого рівня на підставі рішень керівників фінансових органів. Бюджетні позички повинні бути погашені у встановлені строки в межах поточного бюджетного року.

Верховна Рада України, використовуючи своє право на вищий і постійний контроль за фінансовою діяльністю, яке надається їй Законом "Про Державний бюджет", двічі на рік (у липні і грудні) на засіданнях розглядає хід виконання бюджету. Під час розгляду заслуховується доповідь Уряду, проводиться обговорення і приймається постанова про затвердження доповіді Уряду. В разі не затвердження доповіді Уряду Верховна Рада може вирішити питання про відповідальність Уряду або окремих його членів. За пропозицією постійної комісії з питань бюджету Верховна Рада в такому разі може розглянути і прийняти закон про внесення змін і доповнень до Закону "Про Державний бюджет".

Постійна комісія Верховної Ради з питань бюджету розглядає питання про виконання бюджету чотири рази протягом одного бюджетного періоду: у квітні, липні, жовтні і січні. Комісія може схвалити бюджетну політику Уряду або ініціювати розгляд Верховною Радою питання про недовіру до бюджетної політики Уряду.

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим і виконавчі органи місцевих Рад народних депутатів наділені правом вносити зміни щодо доходів і видатків відповідного бюджету в межах наданих їм законодавством прав.

Бюджетним законодавством України передбачено відповідальність за порушення бюджетного законодавства і найбільш поширені види порушень. Таким порушенням є не цільове використання бюджетних коштів або в обсягах, що перевищують межу видатків, затверджену актами про бюджет; невиконання умов пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів; видання органами державної влади і посадовими особами актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч виключній компетенції Верховної Ради України щодо встановлення обов'язкових платежів та видатків державного бюджету; порушення строків проходження бюджету.

Слід відзначити, що Президент України для зміцнення фінансової дисципліни при виконанні державного бюджету ухвалив, що проекти законодавчих актів, реалізація яких потребує додаткових витрат або скорочення дохідної бази державного бюджету, включаючи пільги щодо сплати податків, митних платежів та інших обов'язкових платежів до бюджету подаються до Верховної Ради України на підставі рішень Кабінету Міністрів України.

У відповідності з Указом Президента України від 1 травня 1995 року "Про заходи щодо зміцнення фінансової дисципліни при виконанні державного бюджету України" Кабінет Міністрів не може розглядати будь-які звернення органів державної виконавчої влади, Рад усіх рівнів та їх виконавчих органів, окремих посадових осіб, народних депутатів України щодо збільшення видатків або скорочення доходів державного бюджету, крім звернень, пов'язаних надзвичайними ситуаціями.

За порушення порядку проходження і виконання платіжних доручень по доходах і видатках Державного бюджету України установи банків і підприємства зв'язку сплачують штраф у розмірі 5% від суми затриманого платежу або перерахованих із бюджету коштів за кожний день прострочення. Суми штрафів зараховуються в державний бюджет.

Президент також заборонив органам державної виконавчої влади, підприємствам, організаціям і установам перераховувати кошти Державного бюджету України та державних цільових фондів на рахунки строкових депозитів в установах банків

Проблеми та перспективи бюджетного процесу

Проблема фінансової стабілізації як основи сталого економічного розвитку є досить актуальною для України особливо в сучасних умовах, коли держава окрім бюджетного дефіциту має ще й досить великий державний борг.

Бюджетна політика - це сукупність державних заходів спрямованих на зміцнення доходної частини державного бюджету, посилення соціальної направленості видатків бюджету, створення умов макроекономічної стабілізації.

Дослідженням актуальних проблем бюджетної політики держави та шляхів її вдосконалення присвячено праці багатьох провідних зарубіжних і вітчизняних вчених. Серед них можна виділити таких авторів, як М. Азаров, Ф. Ярошенко, В. Геєць, І. Луніна, Ц. Огонь, І. Чугунов, В. Кудряшов, І. Лютий, В. Опарін, А. Соколовська, В. Тропініна, В. Федосов, С. Юрій.

Бюджетна політика України в останні роки характеризувалася певними позитивними зрушеннями. В 2010-2011 рр. уряду вдалося стабілізувати ситуацію після кризових тенденцій 2009 р., зменшивши дисбаланси в основних ланках бюджетної системи, знизивши динаміку розростання державного боргу, оптимізувавши податкову політику та переглянувши структуру бюджетних видатків у напрямі збільшення частки видатків інвестиційного спрямування.

Планомірно переходячи від стабілізаційної до стимулюючої моделі бюджетної політики, в 2012 р. уряд зробив акцент на пріоритетах забезпечення економічного зростання та підвищення соціальних стандартів громадян. Станом на 30 квітня 2013 року державний та гарантований державою борг України становив 553,392 млрд. грн.

Через актуалізацію комплексу нових загроз, які обумовлені погіршенням економічної кон'юнктури та гальмуванням темпів зростання економіки, вимоги до ефективності бюджетної політики посилюються. З одного боку, за рахунок бюджетних інструментів необхідно утримати позитивну динаміку зростання економіки та соціальних стандартів, з іншого - існує ризик, що бюджетна система знову опиниться під тиском негативних чинників, які загрожують відновленням тенденції до поглиблення дефіциту бюджету та комплексу похідних макроекономічних проблем.

Нові негативні явища вимагають ефективної та науково-обґрунтованої стратегії бюджетної політики. Вона має включати не лише перегляд пріоритетів та орієнтирів видаткової політики в умовах невизначеності стосовно економічних перспектив, але й збереження високої динаміки реформ бюджетної системи з метою підвищення дієвості та ефективності бюджетних механізмів. Сповільнення економічної динаміки обмежуватиме фінансові ресурси уряду, а тому завдання підвищення ефективності їх використання набуває пріоритетного значення.

Головні завдання бюджетної політики:

- підвищення ефективності державних видатків;

- удосконалення механізму середньострокового бюджетного прогнозування;

- продовження процесу оптимізації кількості бюджетних програм та кількості головних розпорядників бюджетних коштів;

- удосконалення програмно-цільового методу бюджетування;

- забезпечення прозорості та відкритості бюджетного процессу;

- підвищення ефективності та продуктивності державних інвестицій;

- зменшення дефіциту бюджету;

- підвищення ефективності боргової політики;

- збереження високого рівня інвестиційних видатків зведеного бюджету;

- підвищення соціальних стандартів та збільшення видатків на соціальні проекти.

Для активізації державної бюджетної політики доцільно ресурси, залучені з використанням дефіцитного фінансування, направляти на прискорення економічного розвитку країни шляхом як посилення державної інвестиційної політики, так і стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності приватного сектора економіки. Визначаючи основні напрями скорочення величини бюджетного дефіциту в Україні треба зазначити, що держава потребує прийняття та проведення в життя пакету законів спрямованих на стабілізацію економічної та фінансової ситуації в країні.

Таким чином, раціональне планування, вдосконалення бюджетного процесу і ретельна розробка структури статей доходів і витрат повинні стати першочерговим завданням державного управління.



Висновок

Державний бюджет, являється основнім фінансовім планом держави, головним засобом акумулювання фінансових засобів дає політичній влади реальну можливість здійснювати владні повноважень, дає державі реальну економічну і політичну владу. З одного боку,бюджет, будучи всього лише комплексом документів що розробляються однією гілкою влади і затверджується іншою, виконує досить утилітарну функцію

Фіксує обраний державою стиль здійснення управління країною. Бюджет по відношенню до здійснюваної владою економічної політики є похідним продуктом, він повністю залежить від обраного варіанту розвитку суспільства і самостійної ролі не має. Однак саме бюджет показуючи розміри необхідних державі фінансових ресурсів і реально наявних резервів, визначає податковий клімат країни, саме бюджет, фіксуючи конкретні напрями витрачання коштів, процентне співвідношення витрат по галузях і територіях є конкретним виразом економічної політики держави. Через бюджет відбувається перерозподіл національного доходу і ВВП. Бюджет виступає інструментом регулювання і стимулювання економіки, інвестиційної активності, підвищення ефективності виробництва, саме через бюджет здійснюється соціальна політика. Таким чином, бюджет, об'єднуючи в собі основні фінансові категорії (податки, державний кредит, державні витрати), є провідною ланкою фінансової системи будь-якої держави і грає як важливу економічну, так і політичну роль у будь-якому сучасному суспільства.



Використана література

Доповідь Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Петра Порошенка на офіційному представленні проекту Державного бюджету України на 2003 рік у Верховній Раді 24.09.2002. //Режим доступу:- http://budget.rada.gov.ua/index.php/article/articleview/168/1/3/

Міністерство фінансів України. - Режим доступу: - http://www.minfin.gov.ua

Губський Б.В. Конкурентоспроможність української економіки: орієнтири макрополітики в кризових умовах //Економіка України. - 1999. - № 4. - с.4-15.

Економічне зростання на засадах справедливості. Український погляд / Під ред. Дж. Хансена та В. Нанівської: Звіт Світового банку. - К., 1999. -С.145.

Соколик М. Денежные доходы и расходы населения Украины: тенденции и структура // Экономика Украины. -1999. - №3. - С. 25.

Размещено на Allbest.ru

...