Фінансовий контроль та його важелі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ ТА ЙОГО ВАЖЕЛІ

Зміст

Вступ

1. Зміст, значення і сутність фінансового контролю

2. Вплив важелів фінансового контролю на фінансову дисципліну

Висновки

Література

Вступ

В побудові нової економічної системи в Україні одне з провідних місць належить фінансовій сфері. Викликано це тим, що на базі фінансів і управління ними формуються відносини між усіма суб'єктами економіки.

Оскільки кінцевим призначенням фінансових ресурсів є забезпечення розширеного відтворення і задоволення суспільних інтересів та потреб, то кожний громадянин і держава надзвичайно зацікавлені в їх ефективному використанні. Звідси об'єктивно виникає потреба в управлінні фінансовими ресурсами, а відтак і фінансового контролю на підприємстві.

Фінансовий контроль - це організований самим підприємством процес перевірки виконання і забезпечення реалізації управлінських рішень у сфері управління фінансами підприємства з метою досягнення стратегічних завдань і запобігання кризовим ситуаціям, які можуть призвести до банкрутства. У практиці країн із розвиненою ринковою економікою значного поширення набула нова прогресивна комплексна система внутрішнього контролю, що застосовується у великих компаніях із розгалуженою мережею або в холдінгових компаніях, яка називається «контролінг». Сьогодні система контролінга поступово починає запроваджуватися і на вітчизняних підприємствах. У загальній системі контролінгу виділяється один з основних його блоків - фінансовий контролінг.

Фінансовий контролінг - це контролююча система, яка забезпечує концентрацію контрольних дій за основними напрямками фінансової діяльності підприємства, своєчасне виявлення відхилень фактичних показників від прогнозних (планових) та чинників, що зумовили ці відхилення, і прийняття управлінських рішень із нормалізації процесу управління фінансами підприємства. Побудова системи фінансового контролю базується на таких основних принципах:

- спрямованість системи фінансового контролінгу на досягнення фінансової стратегії підприємства;

- багатофункціональність фінансового контролінгу;

- орієнтованість фінансового контролінгу на кількісні показники;

- відповідність методів фінансового контролінгу специфіці методів фінансового аналізу та фінансового планування;

- своєчасність, простота та гнучкість побудови системи фінансового контролінгу;

- економічна ефективність запровадження фінансового контролінгу на підприємстві.

Питання фінансового контролю досліджувалось багатьма українськими економістами, проте ступінь вивчення теми фінансового контролю в Україні ще не досить високий, деякі питання висвітлені неповно і мають неоднозначне трактування. В даний час існує необхідність впровадження контролю на багатьох українських підприємствах, оскільки зберігаються проблеми в області управління: низька оперативність інформації, складнощі з розділенням змінних і постійних витрат, відсутність контролю за досягненням цілей підприємства.

1. Зміст, значення і сутність фінансового контролю

Визначення поняття фінансового контролю змінювалося з розвитком суспільства. Характерним є ототожнення фінансового контролю з контрольною функцією фінансів. І.А. Бєлобжецький наголошує, що фінансовий контроль виступає як результат практичного використання державою контрольних функцій фінансів, тобто внутрішньо властивої їм риси - можливості служити засобом контролю за виробництвом, розподілом і використанням сукупного суспільного продукту і національного доходу, хоча і зазначає при цьому, що однозначно трактувати поняття «контрольна функція фінансів» і «фінансовий контроль» не можна. Такої думки дотримується і Мельничук В.Г.

Різні погляди на поняття і суть фінансового контролю мають і сучасні дослідники. Так, О.Д. Василик трактує фінансовий контроль як функцію управління, яка включає сукупність спостережень, перевірок за діяльністю об'єкта управління з метою оцінки обґрунтованості й ефективності прийняття рішень і результатів їх виконання.

За О.П. Кириленко, фінансовий контроль - це один з елементів управління фінансами, особлива діяльність по перевірці правильності вартісного розподілу валового національного продукту, утворення і витрачання засобів грошових коштів.

Шевчук В.О. пропонує таке визначення фінансового контролю: «...фінансовий контроль - це діяльність державних органів і недержавних організацій по забезпеченню законності, фінансової дисципліни і доцільності при мобілізації, розподілі і використанні грошових коштів і зв'язаних з цим матеріальних цінностей».

Вичерпне визначення даного поняття пропонує І. Стефанюк: «Фінансовий контроль - це система активних дій, що здійснюються органами державної влади, місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання та громадянами України, по стеженню за функціонуванням будь-якого об'єкта управління в частині утворення, розподілу та використання ним фінансових ресурсів з метою оцінки економічної ефективності господарської діяльності, виявлення і блокування в ній відхилень, що перешкоджають законному і ефективному використанню майна і коштів, розширеному відтворенню виробництва, задоволенню державних, колективних та приватних інтересів і потреб, та удосконалення управління економікою».

Дане визначення досить оригінальне і найбільш точно характеризує поняття фінансового контролю. Неоднозначність визначення поняття фінансового контролю науковцями дає привід для того, щоб звернутися до законодавчих документів, які б могли узгодити погляди на дане питання.

Правовою основою здійснення фінансового контролю є Конституція України, в якій визначені принципи, права і обов'язки державних органів і громадських організацій в галузі контролю. Головними нормативними актами, що регулюють сферу фінансового контролю, є Закони України «Про Державну податкову службу в Україні», «Про Державну контрольну-ревізійну службу в Україні», «Про аудиторську діяльність».

В Україні нормативно-правове поле фінансового контролю не досить врегульоване, законодавча база у цій галузі відстає від економічної реальності, завдань держави у фінансовій сфері. Про це свідчить те, що до сьогодні залишається не прийнятим Закон України «Про фінансовий контроль в Україні», який повинен стати основним нормативно-правовим актом, що регламентуватиме систему відносин фінансового контролю.

Контроль на підприємстві проводиться за операціями, які виконує підприємство, за документацією, якою воно користується, за активами, що є у розпорядженні підприємства. Методами фінансового контролю є ревізія, тематична перевірка, обстеження, безперервне відстеження фінансової діяльності. Кожний з цих методів поділяється на часткові способи і прийоми, які дають змогу розв'язувати певні проміжні завдання. Таким чином, використання всієї сукупності видів, форм і методів контролю має надзвичайно велике значення для ефективного функціонування системи фінансового контролю в цілому. Для досягнення високих фінансових результатів і управління процесом їх формування важливе значення має організація фінансового контролю на підприємстві.

Метою фінансового контролю, перш за все, є зміцнення фінансової дисципліни, забезпечення економії матеріальних, трудових і грошових ресурсів, а також повного, своєчасного та доцільного використання грошових коштів на підприємстві для досягнення ефективного результату.

2. Вплив важелів фінансового контролю на фінансову дисципліну

Фінансові важелі разом з фінансовими методами є найактивнішими елементами у структурі фінансового механізму організації економіки будь-якої держави, і, зокрема, України. Розглянемо структуру фінансових важелів в економіці України.

Таблиця:

Як видно із табл. держава має достатньо фінансових важелів для регулювання економіки. В рамках однієї статті неможливо розкрити специфіку застосування всіх зазначених фінансових важелів, а тому ми зупинимося на такому з них, застосування якого не потребує надмірних фінансових зусиль для держави. На нашу думку таким фінансовим важелем виступають податки. Зважуючи на особливості стану економіки України, тобто кризового стану, а також враховуючи можливу тривалість цього стану і наявну політичну розстановку сил в країні, саме диференціюючи ставки різних податків сьогодні можливо в досить короткому періоді добитися позитивних змін. Уряд України підготував редакцію податкового кодексу. Пройшло більше десяти років від появи його першого варіанту. Тоді Кодекс пройшов дві процедури розгляду у Верховній Раді (1999 і 2000 рр.). Але, нажаль, через політичні неузгодженості цей важливий правовий документ ще не ухвалений до тепер.

Сьогоднішня ситуація в Україні потребує надзвичайних зусиль з боку науковців і практиків для ухвалення такого Податкового кодексу, який би гарантував стабільний розвиток підприємництва, створив би умови для максимального виходу економіки з тіні, забезпечував би захист вітчизняного товаровиробника та інше. Важливо також повернути довіру населення до банківських установ. У Новому Податковому кодексі враховані зарубіжні стандарти оподаткування. В першу чергу це стосується оподаткування фізичних і юридичних осіб. В Україні сьогодні різниця в ставках оподаткування прибутку підприємств і доходу громадян складає 10%. Ця різниця повинна зменшуватися.

Враховуючи надзвичайну фіскальну важливість трьох основних податків у державі: податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб і податку з прибутку підприємств, саме від правильності встановлення ставок цих податків і, чи не найважливіше, суворого контролю за їх дотриманням залежить виконання Державного бюджету і відповідно тих функцій, що покладені на державу. Не є секретом, що адміністрування ПДВ в країні не є ефективним. Спроби багатьох Урядів навести порядок у справлянні цього податку не дали результатів. Таким чином, в країні друга важлива функція фінансів - контрольна функція, не виконується. А, отже, зводиться нанівець і перша функція фінансів - розподільна.

Виникає питання - чи потрібно змінювати Податковий кодекс, якщо заздалегідь відомо, що він не буде виконуватися? Це питання відкидається. Податковий кодекс треба ухвалювати, але заодно запроваджувати найстрогіший контроль за його виконанням. Особливе місце в Податковому кодексі має бути присвячене подальшому розвитку сільського господарства та виробництва в Україні. Складається дивна ситуація: Україна володіє третиною світового чорнозему, але існуюча система господарювання, включаючи і оподаткування, призвела до того, що частина продуктів, і в першу чергу цукор, картоплю та ін. наша країна змушена імпортувати. В державі має діяти закон, згідно якого вся земля, яка придатна для сільського господарства, повинна постійно працювати.

Маючи такий могутній потенціал, як чорнозем і працьовитий український народ, Україна при відповідному фінансовому механізмі організації управління сільським господарством могла би не тільки забезпечувати своїх громадян необхідними продуктами, а й експортувати їх. За невміння експлуатувати земельні угіддя, так само як і за невміння управляти будь-яким підприємством необхідно нести сувору відповідальність і покарання.

Податковий кодекс - це стратегічний документ, проте в ньому мають бути передбачені ситуації, пов'язані з кризою.

У кодексі на період кризи повинна бути відображена еластична поведінка Уряду до суб'єктів господарювання: лібералізація кредитних відносин, право на податкові канікули та ін.

Як відомо в економіці багатьох, в тому числі і провідних держав світу, використовують оптимальну структуру підприємництва: у різні періоди різні підприємницькі структури розвиваються неоднаково. Очевидно, що під час рецесії великий бізнес переживає реструктуризації перетворення і, як правило, саме малий бізнес має найбільші шанси на виживання. На жаль, в Проекті останнього варіанту Податкового кодексу це не передбачено. Якщо зважити, що економіку України очікує друга, глибша хвиля кризи, яка може бути наслідком, як об'єктивних, так і суб'єктивних чинників, то стає очевидним необхідність особливого відношення до подальшого розвитку саме малого бізнесу. Державі потрібна нова економічна політика, яка би увібрала все позитивне, що відбулося в Україні і те, що діється в світі. Особливе місце в Податковому кодексі мають зайняти пільги. Загалом податковий принцип регулювання економіки передбачає однакові умови для всіх платників податків, а отже пільги мають надаватися у виняткових умовах, найперше це для працюючих інвалідів (і їх роботодавців) і для малого бізнесу. Отже, в Україні для ефективного використання податку, як одного з найактивніших фінансових важелів для управління економікою, необхідно здійснити комплекс заходів:

1) спростити систему відшкодування з ПДВ і одночасно ввести суворі міри контролю за процесом адміністрування цього податку;

2) передбачити диференціацію ставок ПДВ, враховуючи як вид продукції, так і основне коло їх споживачів;

3) розробити схему поступового вирівнювання ставок податку з доходів фізичних осіб і прибутку підприємств. Враховуючи сучасну ситуацію, коли різниця в ставках цих податків становить 10%, логічним було би в перспективі цю ставку встановити на рівні 20% як для юридичних, так і для фізичних осіб;

4) згідно світових стандартів оподаткування логічно було би повернення до диференціації ставок як податку з доходів фізичних осіб, так і податку з прибутку підприємств. Цей перехід має бути науково обґрунтованим і здійснюватись тільки тоді, коли економіка держави повністю вийде з рецесії за умов дотримання суворого контролю за цими процесами; фінансовий грошовий контролінг

5) логічним було би підвищення акцизів на алкогольні напої, тютюнові вироби та нафтопродукти.

Врахування даних пропозицій і дотримання основних принципів оподаткування дасть змогу податкам виконувати не тільки фіскальну функцію, а і активно впливати на економічні процеси в державі, регулювати розвиток підприємництва, дасть змогу зменшити рівень тінізації економіки, що загалом позитивно відобразиться на підвищенні добробуту населення.

Висновки

1. Фінансовий контроль - це система активних дій, що здійснюються органами державної влади, місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання та громадянами України, по стеженню за функціонуванням будь-якого об'єкта управління в частині утворення, розподілу та використання ним фінансових ресурсів з метою оцінки економічної ефективності господарської діяльності, виявлення і блокування в ній відхилень, що перешкоджають законному і ефективному використанню майна і коштів, розширеному відтворенню виробництва, задоволенню державних, колективних та приватних інтересів і потреб, та удосконалення управління економікою;

2. В Україні нормативно-правове поле фінансового контролю не досить врегульоване, законодавча база у цій галузі відстає від економічної реальності, завдань держави у фінансовій сфері. Про це свідчить те, що до сьогодні залишається не прийнятим Закон України «Про фінансовий контроль в Україні», який повинен стати основним нормативно-правовим актом, що регламентуватиме систему відносин фінансового контролю;

3. В Україні для ефективного використання податку, як одного з найактивніших фінансових важелів для управління економікою, необхідно здійснити комплекс заходів:

1) спростити систему відшкодування з ПДВ і одночасно ввести суворі міри контролю за процесом адміністрування цього податку;

2) передбачити диференціацію ставок ПДВ;

3) розробити схему поступового вирівнювання ставок податку з доходів фізичних осіб і прибутку підприємств;

4) повернення до диференціації ставок як податку з доходів фізичних осіб, так і податку з прибутку підприємств;

5) підвищення акцизів на алкогольні напої, тютюнові вироби та нафтопродукти.

4. Аналіз досліджуваного підприємства показав, що підприємство здійснює діяльність відповідно до нормативно-правової бази, яка надає господарським процесам юридичної обґрунтованості. Внутрішніми нормативними документами, що регламентують роботу Моївського сільського споживчого товариства є статут підприємства, внутрішній розпорядок роботи, штатний розклад, контракти з працівниками, договори про матеріальну відповідальність, адміністративні накази і розпорядження. Фінансовим результатом від операційної діяльності підприємства є прибуток, але сума прибутку у 2012 р. зменшилася на 22 тис. грн., або 91,7% у порівнянні з 2010 р. Фінансовим результатом від звичайної діяльності є прибуток, який у 2012 р., становив 2 тис. грн.

Література

1. Багратян Г.А. Світова криза та Україна: проблеми й нові підходи до фінансового регулювання / Г.А. Багратян, І.С. Кравченко // Фінанси України. - 2009. - №4. - С. 33-41.

2. Базилевич В.Д. Розвиток фінансового ринку в сучасних умовах / В.Д. Базилевич // Фінанси України. - 2009. - №12. - С. 5-12.

3. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. - К.: НІОС, 2009. 286 с.

4. Васильченко З.М. Оцінка ефективності інвестиційних проектів у банківській діяльності / З.М. Васильченко, І.П. Васильченко // Фінанси України. - 2009. - №12. - С. 35-46.

5. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р., №436-ІV.

6. Кириленко О.П. Фінанси: навчальний посібник. - Тернопіль: Економічна думка, 2007. - 354 с.

7. Ковалюк О.М. Роль контролю у фінансовому механізмі економіки // Фінанси України - 2011. - С. 26-31.

8. Фещенко Л. Функціональна структура системи державного фінансового контролю в Україні // Банківська справа -№1. - 2010 - С. 12-18.

9. Шевчук В.О. Становлення та розвиток системи державного фінансового контролю в Україні // Фінанси України - №11. - 2010 - С. 15-19.

10. Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий. - К.: Изд-во "Максимум", 2010, С. 8-13.

11. Про аудиторську діяльність: Закон України від 22.04.1993 р., №3125-ХП // Голос України.

12. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р., №435-ІV.

Размещено на Allbest.ru