Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ та визначення

Венчурне інвестування - це довгострокові фінансові вкладення з високим ступенем ризику в акції фірм, які орієнтовані на розробку, виробництво та реалізацію наукомістких продуктів, задля їх розвитку і розширення, з метою отримання прибутку від приросту вартості вкладених коштів.

Венчурний капітал є тією частиною фінансового капіталу, яка формується за рахунок позичкового та акціонерного капіталів і спрямовується на фінансування інноваційного процесу переважно в тій його частині, яка забезпечує виробництво знань.

Поняття «венчур» (venture) в перекладі з англійської означає «ризик», «ризиковане починання», «ризикове підприємство».

Історично так склалося, що найбільш цікавими об'єктами для додатка венчурного капіталу були малі інноваційні компанії, орієнтовані на розробку і виведення на ринок наукоємної продукції на базі високих технологій, тому часто венчурне фінансування зв'язується з прямими інвестиціями в компанії саме технологічного сектора.

Венчурні фонди або компанії воліють вкладати капітал в фірми, чиї акції не обертаються у вільному продажу на фондовому ринку, а повністю розподілені між акціонерами - фізичними або юридичними особами.

1. Світовий досвід

венчурний наукомісткий фінансовий інвестування

США

Основоположниками даного виду бізнесу прийнято вважати громадян США Тома Перкінса, Юджина Клейнера, Франка Кофілд, Брука Байєрса та ін., Які в 50-60 роки розробили нові основоположні концепції організації фінансування: створення партнерств у вигляді венчурних фондів, збір грошей у партнерів з обмеженою відповідальністю і встановлення правил захисту їх інтересів, використання статусу генерального партнера.

Хрестоматійною є наступна історія. У 1957 Артур Рок, службовець інвестиційного банку в Нью-Йорку, отримав від свого знайомого, фахівця з напівпровідників, лист з проханням знайти інвестора, готового профінансувати розробку і випуск нових кремнієвих транзисторів. З 35 потенційних інвесторів, з якими провів переговори Рок, на пропозицію відгукнувся лише один, Шерман Ферчайлд. У результаті з'явилася фірма Fairchild Semiconductor, що стала праматір'ю всіх американських напівпровідникових компаній, озолотила своїх засновників і підказала їм перспективність ризикових вкладень в малі інноваційні компанії. Той же Рок після успіху своєї першої угоди вирішив присвятити себе венчурному інвестуванню.

Перший венчурний фонд, сформований Артуром Роком в 1961 р, був розміром $ 5 млн США, з яких інвестовано було всього 3 млн. Але результати роботи фонду виявилися приголомшуючими: витративши всього $ 3 млн., А. Рок через короткий час повернув інвесторам майже $ 90 млн. Після цього у нього були проекти, що призвели до появи таких відомих сьогодні імен, як «Intel» і «Apple Computer». До 1984 ім'я Артура Рока стало синонімом успіху.

Пік зростання спостерігався в США спостерігався у 80-ті - 90-ті рр.: накопичення венчурних фондів зросли з 3,5 млрд. дол. у 1978 р. до більше 30 млрд дол. у 1988 р. У період 1990-2000 рр. спостерігається стрімке зростання (у 30 разів) обсягів інвестицій: з 3,25 млрд дол. у 1990 р. до 94,79 млрд дол. США у 2000 р.

Розглянемо динаміку обсягів інвестованого венчурного капіталу та кількості укладених угод в США протягом 2007-2011 років (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка обсягів інвестованого венчурного капіталу та кількості укладених угод в США протягом 2007-2012 років

Як ми можемо бачити з рис. 1, кількість укладених угод до 2010 року постійно зменшувалися, а разом із тим і обсяги венчурних інвестицій впали майже на 10 млрд. дол. Лише у 2010 році почалося нарощення обсягів венчурного інвестування, проте воно відбувалося меншими темпами, ніж спад 2007-2009 рр. На рис. 1. наявне зменшення досліджуваних показників у 2012 році. Скорочення ринку інвестицій пов'язане із загальною економічною нестабільністю, що впливає на всі сфери економіки. З падінням обсягів фінансування скоротилася і кількість угод, венчурні капіталісти стали суворіше ставитися до об'єктів вкладень і більш консервативно підходили до угод.

Найбільшу питому вагу у загальному обсязі венчурних інвестицій США займають інвестиції у сферу програмного забезпечення (31%), біотехнологі1й (14%), енергетики (11%), медичних приладів та обладнання (9%) та ІТ-послуг (8%). Отже, у США венчурні інвестиції вливаються, перш за все, у високотехнологічні галузі, що дає вагомий поштовх для розвитку й інших сфер економіки. Розглянемо динаміку венчурних інвестицій у США за 2007-2012 рр. у розрізі стадій підприємств, у які було здійснено ці інвестиції (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка розподілу венчурних інвестицій у США за стадією життєвого циклу компаній

З рис. 2 видно, що найбільший обсяг венчурного капіталу вкладається в компанії, що знаходяться на стадії розширення. Так, у 2012 році інвестиції у такі компанії склали 1,506,343,900 дол. США. Також значний обсяг венчурних інвестицій задіяний у компаніях, які знаходяться на стадії зрілості. Найменшу ж частку у розподілі венчурного інвестування займають новостворені компанії, проте у попередніх роках обсяги коштів, вкладений у такі підприємства був доволі значним. Така ситуація, насамперед, пов'язана із тим, що інвестиції на стадії зародження підприємства є найбільш ризиковими з усіх 4 груп, і у зв'язку з несприятливою економічною ситуацією у світі протягом останніх років у інвесторів немає впевненості у тому, що інвестиції у такі об'єкти принесуть дохід в майбутньому. Тому кошти вкладають у менш ризикові та зрілі підприємства, які мають великий потенціал до нарощення прибутку у стані економічної нестабільності.

Європа

Венчурний капітал, як джерело фінансування особливо актуальний в Європі для молодих компаній, для компаній у високотехнологічних галузях таких, як аерокосмічна промисловість, біотехнології, енергетика, інтернет, нанотехнології, фармацевтика, робототехніка, програмне забезпечення, TLC, веб-публікації), для інноваційних компаній та для компаній з низькою часткою матеріальних активів. Спільною рисою цих компаній є те, що вони відносяться до малого бізнесу, є транспарентними і більш ризикові для інвесторів.

Причина, чому ці компанії отримують вищу вигоду з венчурного фінансування в порівнянні з банківським є те, що молоді інноваційні компанії зазвичай не мають досвіду управління. Венчурні інвестори зазвичай пропонують спільні надання фінансових коштів і розширену підтримку управління. Банки, навпаки, як правило, не хочуть брати на себе великі ризики молодих, високотехнологічних фірм і здійснювати управління.

Переважна більшість європейських венчурних фондів є відносно невеликими. Так, якщо в США, середній розмір венчурного фонду в 2011 році склав USD 149 млн., то в Європі він постійно знижувався і склав 46,6 млн. євро.

Як ми можемо бачити на рис. 3, обсяг венчурного капіталу в Європі починаючи з 2011 року знижується. Експерти прогнозують скорочення європейського ринку венчурного капіталу і у 2013 році.

Рис. 3. Динаміка обсягів інвестованого венчурного капіталу та кількості укладених угод в Європі протягом 2007-2012 років, млрд. євро.

На обсяги венчурного фінансування мала великий вплив світова фінансова криза. Обсяги венчурного фінансування у 2009 році в порівнянні з 2008 знизились більше, ніж у 2 рази. Починаючи з 2009 року обсяги венчурного капіталу поступово зростають, проте невеликими темпами. Слід відмітити, що у 2012 році ринок венчурного інвестування продемонстрував скорочення до 36,5 млрд. євро, що на 19% менше, ніж у попередньому році. Такі зміни на європейському ринку венчурного капіталу відображають світові тенденції венчурного інвестування. Погіршення ситуації у 2012 році пов'язане із загальною нестабільністю у світовій економіці.

Рис. 4. Галузева структура венчурного фінансування у Європі за 2012 рік

У галузевому розрізі найбільшу частку інвестицій охопили науки про життя людини (34%), меншу проте значну частину комп'ютери та комп'ютерна техніка, телекомунікації, а також енергія та довкілля. Можемо зробити висновок про орієнтованість венчурного фінансування у високотехнологічні галузі, що є дуже перспективними для розвитку та мають широке поле для подальших досліджень.

Рис. 5. Динаміка розподілу венчурних інвестицій за стадією життєвого циклу компаній, млрд. євро

На європейському ринку венчурного капіталу найбільша частка інвестицій спрямовується в компанії, які перебувають на стадії розширення (у 2012 році - 54,3%), проте, за останні 3 роки частка інвестиції у дані підприємства поступово зменшується, в той час як частка інвестицій у Start-up постійно зростає (з 18,2% до 25,7%). У 2012 році спостерігалось відчутне скорочення частки венчурного капіталу, спрямованого у компанії, які перебувають у стадії зародження (із 2,2% до 1,4%). Таке скорочення пояснюється тим, що підприємства на даній стадії є найбільш ризиковими, і оскільки економічна ситуація у світі погіршилася за 2012 рік, інвестори не мають бажання вкладати інвестиції у високоризикові проекти, оскільки ймовірність втрати коштів суттєво підвищилася у 2012 році.

Україна

Венчурний фонд, за визначенням українського законодавства, - це інститут спільного інвестування закритого типу, недиверсифікованого виду, що здійснює винятково приватне розміщення цінних паперів власного випуску та активи якого більш ніж на 50% складаються з корпоративних прав і цінних паперів, не допущених до торгів на фондовій біржі або в торгово-інформаційній системі.

Ризик венчурного інвестування повністю лежить на інвеститорі, тому законодавство звільнило такі фонди від численних нормативних обмежень, характерних для діяльності інвестиційних фондів інших типів. Склад і структура активів венчурного фонду визначається тільки його учасниками.

Зокрема, венчурний фонд може інвестувати всі свої кошти в неліквідні цінні папери одного емітента, купувати векселі і надавати позики компаніям, якими він володіє і т.д.

Немає обмежень і на кількість учасників венчурного фонду - учасником фонду може бути й одна особа.

Єдине обмеження для таких фондів - цінні папери фонду не підлягають публічному розміщенню й розміщаються тільки серед юридичних осіб.

Клієнти вкладають кошти як у діючі венчурні фонди, так і в нові, створювані з урахуванням спеціалізації бізнесу підприємців. Але на відміну від західних фондів, українські венчурні фонди практично не інвестують в інноваційні проекти. Венчурні фонди в Україні як і раніше створюються для оптимізації оподаткування компаній і вирішення внутрішніх питань бізнесу.

Українських інвесторів все більше приваблюють високоризикові вкладення. За даними Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ), інвестиції резидентів-фізосіб ростуть найбільш активно: за січень-червень поточного року вони збільшили вкладення у фонди на 529 млн грн - до 3,57 млрд грн (+ 17,4%), що становить тепер 2,6% активів усіх венчурних фондів (частка фізосіб за підсумками 2012 року - 2,35%).

Для фізичних осіб також

Заможні українці отримали право інвестувати у венчурні фонди всього кілька років тому - в 2009 році. До цього фонди створювалися за рахунок коштів юросіб: зараз їх частка в загальній структурі активів складає трохи менше 80%. З 2009 року, після внесення змін до закону «Про інститути спільного інвестування», до венчурних фондів стали допускати фізосіб. Правда, тільки тих, хто готовий відразу ж вкласти суму, еквівалентну 1500 мінімальним зарплатам (зараз це 1,7 млн ??грн). Втім, в Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку до сих пір впевнені, що венчурні фонди є занадто ризикованими для вкладень фізосіб.

Попит з боку клієнтів змусив банки додати таку послугу в свою продуктову лінійку. За словами керівника бізнес-напрямку Private & Premium Banking ОТП Банку Олени Колосветової, зараз як мінімум три установи - ПриватБанк, УкрСиббанк і ОТП Банк - пропонують клієнтам private banking стати інвесторами вже створеного венчурного фонду або сформувати індивідуальний фонд. «Але створення венчурного фонду для управління активами клієнта в рамках private banking не є класичним венчурним інвестуванням. Це управління активами, яке входить до компетенції компанії з управління активами, а не банку. А фонд, який для цього використовується, називається венчурним тільки в силу нашого законодавства», - уточнює керуючий директор компанії з управління активами (КУА)» Драгон Ессет Менеджмент «Андрій Золотухін. Втім, пропонувати створення та обслуговування венчурних фондів під цілі замовника можуть всі фінансові групи, створені на базі комерційного банку або торговця і мають у своїй структурі КУА. Вартість послуг може коливатися від 0,5% до 5% від суми інвестиції в залежності від обсягу вкладень, терміну дії фонду і об'єктів інвестування.

2. Венчурні фонди

За даними УАІБ, станом на 1 липня в Україні було зареєстровано 965 венчурних фондів, активи яких становили 137 160 000 000 грн. Цей сегмент фінансового ринку є другим за величиною після банківського, а активи венчурних фондів становлять близько 90% всього ринку спільного інвестування. Офіційних даних про діяльність венчурних фондів немає: ринок є закритим. «Інформація в звітності по фондам дуже обмежена, а їх діяльність носить приватний характер: приватне розміщення проводять серед певного кола осіб, а звіти надаються безпосередньо інвесторам», - пояснює старший аналітик УАІБ Анастасія Гаврилюк. Ще в 2009 році УАІБ аналізувала дані за мінімальним обсягом, терміну і прибутковості вкладень венчурних ІСІ, отримані від компаній-учасників. Новіших даних немає, але учасники ринку відзначають, що ці показники актуальні і зараз - ринок венчурних інвестицій досить інертний, тому різких коливань тут немає. Дослідження УАІБ показало, що середній обсяг інвестицій у венчурний фонд не перевищує 5 млн грн, менш популярні вкладення від 5 млн до 15 млн грн, термін інвестування - від року до трьох років, рідше учасники фонду готові вкладати на п'ять-сім років. Частка коштів фонду в капіталі однієї компанії становить 10-25%. При цьому сукупні інвестиції фонду в акції різних підприємств в середньому досягають 65%.

Українські інвестори очікують від вкладень прибутковості в розмірі як мінімум 10% річних, хоча деякі згодні не менш ніж на 20% річних. Для порівняння, в світовій практиці успішні вкладення приносять венчурним інвесторам порядку 20-50% прибутку щорічно. «Керуюча команда повинна передбачати цілі по досягненню внутрішньої норми прибутковості інвестицій (IRR) портфеля в розмірі як мінімум 30-40%», - розповідає директор департаменту стратегічного розвитку ІК «Інеко» Олексій Олейников. В іншому випадку фонд не зможе досягти середньої віддачі на вкладені інвесторами кошти в розмірі 20-25% і забезпечити достатній рівень доходів керуючим, так як частина проектів може виявитися збитковою, а деякі стартапи - не принести очікуваних доходів. Вимоги по прибутковості інвестицій можуть бути нижче тільки в тому випадку, якщо фінансується пізніший етап розвитку бізнесу - в цьому випадку ризик невдачі набагато нижче.

Як правило, більшість інвестфондів «під одного клієнта» створюються для короткострокових проектів, середня тривалість яких - від року до трьох років. При цьому велика частина з них не переслідують мети вкластися в ризикові проекти і компанії. За словами Андрія Золотухіна, українські та європейські венчурні інвестфонди об'єднує тільки назва. «На заході класичний венчурний фонд інвестує в стартапи, тобто в бізнеси на початковому етапі розвитку, коли найчастіше є тільки ідея, команда однодумців і якісь напрацювання. У нас же в законодавстві венчурними називаються фонди, які мають право інвестувати куди завгодно, в відміну від невенчурних фондів, інвестиції в які дуже регламентовані», - пояснює експерт.

3. Специфіка ринку

Учасники ринку визнають, що основне завдання українських венчурних фондів - оптимізація оподаткування. «Головною перевагою венчурних фондів є звільнення від податку на прибуток. Податок виплачують лише учасники фонду після завершення його діяльності, самі ж доходи, на відміну від інвестиційної компанії, податком не обкладаються», - пояснює Олена Колосветова.

Специфіка застосування венчурних фондів в Україні пояснюється особливостями місцевого законодавства, зокрема вмістом закону «Про інститути спільного інвестування». Лише венчурним інвестиційним фондам дозволяється більш ніж 50% активів інвестувати в нерухомість і цінні папери, які не котируються на фондовій біржі. При цьому інвестор самостійно визначає структуру активів, в які будуть вкладатися кошти, і термін інвестування (максимальний термін не обмежений). До того ж за рахунок коштів фонду дозволяється придбавати векселі або надавати позики підприємствам, частиною яких володіє венчур. «Після прийняття закону будівельники, наприклад, отримали можливість використовувати венчурні фонди в фінансуванні зведення об'єкту і в подальшому продажу нерухомості. Подібна схема давала можливість платити податки після закінчення будівельного проекту і його продажу», - пояснює керуючий активами КУА «АРТ-Капітал Менеджмент» В'ячеслав король. Вже пізніше венчурні фонди стали використовуватися і в холдингових структурах, коли фонд виступає держателем корпоративних прав холдингу. Такий механізм дозволяє видавати кредити компаніям холдингу без сплати податків і зі зменшенням оподатковуваної бази прибутку на самих підприємствах, які отримують позики. За даними учасників ринку, кредитна схема - найпопулярніша в більшості венчурних фондів, що не обслуговують будівництво.

Класичних венчурних фондів, які вкладають кошти в розвиток інноваційних проектів, в Україні одиниці. «Основу сучасної класичної венчурної інфраструктури України складають не більше десяти венчурних фондів та інвесткомпаній, близько п'яти бізнес-інкубаторів та акселераторів, незначна кількість бізнес - «ангелів» і кілька компаній, що займаються посередницькою діяльністю в області венчурного інвестування», - підрахував Олексій Олейников. Великі приватні та інституційні інвестори не бачать сенсу вкладати кошти у високоризикові проекти в умовах, коли є рентабельні бізнеси з меншими ризиками. До того ж в Україні відсутня ланка, що з'єднує розробників інноваційних ідей та венчурних фінансистів. «Самі розробники або автори ідеї не вміють належним чином підготувати бізнес-плани і» упакувати «свої бізнес-ідеї так, щоб зацікавити потенційних інвесторів», - пояснила Анастасія Гаврилюк. За оцінками Олексія Олейникова, лише близько 20% вступників інвестиційних венчурних проектів мають потенційний шанс знайти інвестора. «Більша ж частина проектів або не підготовлена ??належним чином для презентації інвестору, або самі бізнес-моделі не враховують ринкову кон'юнктуру», - нарікає пан Олейников.

Розвиток класичної венчурної індустрії в Україні стримується і нерозвиненістю фондового ринку, непрозорістю фінансової діяльності компаній, відсутністю гарантій для інвестора. Вдобавок існують проблеми з оформленням авторських прав. Саме тому, на думку Андрія Золотухіна, якщо у інвестора і виникне бажання інвестувати в український стартап, то він швидше скористається послугами іноземного класичного венчурного фонду, ніж створюватиме власний. «Заможні українці, які відчувають потребу в цій послузі, найімовірніше, звернуться в іноземний банк, який зможе реально допомогти в управлінні грошовими потоками та підкаже способи раціонального інвестування коштів», - погоджується з колегою В'ячеслав Король.

Об'єктами інвестування більшості з тих небагатьох класичних венчурних фондів, які зареєстровані в Україні, є IT-проекти: обсяг інвестицій в цей сектор зростає на 40-50% на рік. За підрахунками директора фонду TA Venture Вікторії Тігіпко, обсяг венчурних інвестицій в українські проекти в 2012 році склав не менше $ 100 млн, у 2013 році вкладення можуть вирости до $ 150 млн. Тільки за останні кілька років в Україні були створені такі локальні венчурні фонди, як AVentures Capital, Chernovetskyi Investment Group, Dekarta Capital, TA Venture, Vostok Ventures, які зараз є основними інвестиційними гравцями на ринку стартапів. Більшість з них вкладають кошти в інноваційні стартапи у сфері WEB 2.0., Причому не тільки в Україні, а й в країнах СНД, Європи та США. Крім того, навесні цього року російські венчурні фонди Runa Capital і Almaz Capital, український TA Venture і інноваційний парк BIONIC Hill оголосили про створення грантового фонду Global Technology Foundation, який планує видавати 10-12 грантів щорічно по 240 тис. грн на один проект. Фонд надаватиме кошти перспективним українським IT-проектам і технологічних проектам в таких швидкозростаючих галузях, як розробка програмного забезпечення, інтернет-технологій і мобільних додатків.

Статистика та висновки

Розглянемо динаміку кількості та вартість чистих активів (ВЧА) венчурних фондів в Україні за 2008-2012 рр. (рис. 6).

Рис. 6. Динаміка кількості венчурних фондів та їх чистих активів в Україні протягом 2007-2012 років

Динаміка показників венчурних фондів свідчить, що їх кількість та капіталізація постійно зростали прискореними темпами з 2008 р., зростання продовжувалось навіть після кризи. Проте за свідченням українських дослідників більшість з вітчизняних венчурних фондів не виконує своїх економічних функцій, а виступає інструментом фінансово-промислових груп з перерозподілу грошових потоків та оптимізації оподаткування. Незважаючи на це, існують перспективи розвитку традиційних венчурних фондів в Україні за умов пом'якшення стримуючих чинників, особливо за сприяння держави.

Як бачимо, венчурні інвестиції в Україні здійснюються точково та важко прослідкувати будь-яку тенденцію щодо їх здійснення. Проте варто зазначити, що навіть обрані галузі інвестування є тими, що найбільш поширені в Європі.

Галузевий розподіл венчурних інвестицій в Україні протягом 2007-2012 років, тис. євро

венчурний наукомісткий фінансовий інвестування

Як ми можемо бачити з таблиці, венчурний капітал України спрямовується в основному в такі галузі господарства, як комп'ютери і комп'ютерна техніка, фінансові послуги, енергія і довкілля, розвиток природничих наук. Сучасною тенденцією є те, що в Україні відбувалося венчурне фінансування підприємств переважно у галузі фінансових послуг, природничих наук та ІТ.

Список літератури

1. https://inventure.com.ua/news/ukraine/vysokoriskovye-i-venchurnye-investicii-v-ukraine

2. http://www.taventure.com/ru/resources

3. Світовий досвід венчурного фінансування як сучасної форми інвестування, О.Д. Рожко, УДК 330.322.

4. http://www.rusnauka.com/35_OINBG_2010/Economics/76395.doc.htm

5. http://www.soldis.com.ua/uk/node/78

Размещено на Allbest.ru