Управління кредиторською заборгованістю підприємства на прикладі ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат"

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Теоретичні аспекти управління кредиторською заборгованістю підприємства

1.1 Сутність і класифікація кредиторської заборгованості підприємства

У процесі здійснення підприємницької діяльності суб'єктом господарювання виникає поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, отримані послуги, необхідні для забезпечення нормального функціонування підприємства.

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги - сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та матеріальні послуги. [7, ст. 13]

Господарські зв'язки з постачальниками будуються на підставі договорів (угод), в яких визначаються: найменування товарів, кількість, ціна, терміни і спосіб поставки, порядок розрахунків та ін.

Постачальник на відвантажену продукцію виписує товарні та платіжні документи, передає їх банку і направляє покупцю.

Погашається заборгованість перед постачальниками і підрядниками шляхом безготівкових або готівкових розрахунків.

Правила, форми і стандарти безготівкових розрахунків в Україні, що здійснюються за участю банків, встановлені в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22.

Безготівкові розрахунки передбачають перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученнями підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді у формі платіжного доручення.

Використання банківських платіжних карток і векселів як платіжних інструментів регулюється законодавством України.

Платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свою рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

У бухгалтерському обліку визнання зобов'язань під час придбання підприємством матеріальних і нематеріальних цінностей, послуг здійснюється з дотриманням принципу відповідності. Для цього використовується метод нарахування, дотримання якого, з погляду визнання зобов'язань стосовно до своїх кредиторів, потребує від підприємства правильного визначення моменту переходу права власності на відповідні цінності або моменту отримання послуг. Саме на момент переказу права власності, який визначається, наприклад: умовами контракту, за відсутності одночасного розрахунку у грошовій формі з постачальниками та підрядниками виникають зобов'язання за отримані активи.

Кредиторська заборгованість постачальникам може розглядатися як безкоштовна позика підприємству. Для сплати боргів постачальникам коли в обігу підприємства немає коштів, підприємству довелося б брати позику у банку або використовувати свій власний капітал. Вигідність кредиторської заборгованості підприємства полягає в тому, що заощаджуються кошти на сплату процентів банку у випадку, коли постачальники одразу вимагають гроші за товар. Проте підприємство не завжди зацікавлене в одержанні такого кредиту та оперуванні рахунками кредиторів. Оскільки постачальники, як правило, пропонують значні знижки, кали розрахунки за товар здійснюються одразу або через декілька днів після одержання рахунку-фактури. У такому випадку найважливіше вирішити: чи скористатися знижкою, оплатити рахунки одразу, чи придбати товари в кредит і обліковувати кредиторську заборгованість на балансі. Якщо скористатися знижкою, то підприємство виграє на сумі самої знижки, але програє на відсотках, які треба сплатити банку за надану позику для розрахунків з постачальниками, а також втратить можливість мати безпроцентний кредит. [16, ст. 203]

Для зменшення обсягів кредиторської заборгованості рекомендовано:

- при укладанні договорів на надання послуг та реалізацію товару з партнерами, використовувати варіант реалізації з попередньою оплатою в розмірі 50% від вартості послуг. Для клієнтів, з якими підприємство працює вперше, решта сума оплати - одразу по виконанню роботи, а для контрагентів, з якими підприємство вже працювало раніше, надавати можливість відстрочки платежу терміном до 30 днів;

- для зменшення податкового ризику, бухгалтерів потрібно забезпечувати журналами, в яких видаються постійні зміни в податковому законодавстві, а також запрошувати людину з податкової служби для проведення лекцій з оподаткування;

- проведення постійного моніторингу та аналізу платоспроможності клієнтів.

Необхідно вивчати та аналізувати кредиторську заборгованість, її склад, структуру, а потім провести порівняльний аналіз із дебіторською заборгованістю. Передовсім треба перевірити достовірність інформації щодо видів і строків кредиторської заборгованості. Для цього користуються прямим підтвердженням контрагентів, вивченням контрактів і договорів, особистими бесідами з працівниками, які мають інформацію про борги і зобов'язання підприємства. У процесі аналізу необхідно дати оцінку умов заборгованості, звернути увагу на строки, обмеження використання ресурсів, можливості залучення додаткових джерел фінансування. Аналіз власне кредиторської заборгованості починається з вивчення складу і структури кредиторської заборгованості за даними форми №1 "Баланс". Для цього розраховують питому вагу кожного виду кредиторської заборгованості в загальній сумі. Такі показники розраховуються за звітом і за планом, а порівнюючи їх, визначають відхилення в структурі кредиторської заборгованості, установлюють причини змін її окремих складових і розробляють заходи для регулювання заборгованості, особливо тих її складових, які негативно впливають на діяльність підприємства. Як правило, основною причиною змін структури кредиторської заборгованості є взаємні неплатежі. Це може підтвердити порівняльний аналіз кредиторської та дебіторської.

Результатом такого аналізу може бути виявлення:

а) збільшення або зменшення дебіторської заборгованості;

б) збільшення або зменшення кредиторської заборгованості.

Як збільшення, так і зменшення дебіторської і кредиторської заборгованості можуть призвести до негативних наслідків для фінансового стану підприємства. Так, зменшення дебіторської заборгованості проти кредиторської може статися через погіршання стосунків з клієнтами, тобто через зменшення кількості покупців продукції. Збільшення дебіторської заборгованості проти кредиторської може бути наслідком неплатоспроможності покупців. У процесі виробничої діяльності часто трапляються випадки, коли кредиторська заборгованість значно перевищує дебіторську. Деякі економісти-теоретики вважають, що це свідчить про раціональне використання коштів, оскільки підприємство залучає в оборот більше коштів, ніж відволікає з обороту. Але бухгалтери-практики оцінюють таку ситуацію тільки негативно, оскільки підприємство мусить погашати свої борги незалежно від стану дебіторської заборгованості. Отже, аналізуючи дані дебіторської і кредиторської заборгованості, необхідно вивчити причини виникнення кожного виду заборгованості, виходячи з конкретної виробничої ситуації на підприємстві. [19, ст. 78]

Аналіз літературних джерел стосовно контролю кредиторської заборгованості свідчить, що в цих працях по-різному розглядається методика контролю кредиторської заборгованості.

Так, Філіп Л. Дефліз, Г.Р. Дженік та ін. [22, ст. 62] основною метою контролю нарахованих заборгованостей та інших зобов'язань визначають одержання достатньої впевненості, що:

- всі нараховані суттєві зобов'язання перед посередниками та інші заборгованості, що існують на дату складання балансу, правильно підраховані та оцінені;

- суми, що зареєстровані як існуючі нараховані зобов'язання, були санкціоновані;

- витрати, що зв'язані з цими зобов'язаннями, зареєстровані та підраховані правильно і послідовно.

В.Я. Савченко [13, ст. 92] визначає такі завдання для перевірки кредиторської заборгованості:

- вивчення реальності кредиторської заборгованості - як довгострокової, так і поточної;

- встановлення причин і строків утворення заборгованості;

- перевірка наявності простроченої кредиторської заборгованості;

- вивчення кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності;

- з'ясування правильності списання заборгованості, строк позовної давності якої минув, перевірка достовірності відображення за відповідними статтями балансу суми кредиторської заборгованості;

На наш погляд, метою контролю кредиторської заборгованості, як і інших статей балансу, є отримання достатніх доказів впевненості підтвердження автентичності зобов'язань перед підприємством, достовірності відображення та розкриття інформації відповідно до діючих принципів та тверджень (якісних аспектів) подання фінансової звітності і здатності підприємства ефективно використовувати кредитну політику для збереження подальшої безперервної діяльності підприємства.

1.2 Механізм управління кредиторською заборгованістю підприємства

Механізм управління кредиторською заборгованістю являє собою частину загальної фінансової стратегії, що полягає в забезпеченні найбільш ефективних форм і умов залучення позикового капіталу з різних джерел відповідно до потреб розвитку підприємства.

Механізм управління кредиторською заборгованістю включає наступні основні етапи:

Аналіз залучення і використання кредиторської заборгованості у попередньому періоді. Метою такого аналізу є виявлення обсягу, складу і форм кредиторської заборгованості підприємством, а також оцінка ефективності її використання.

На першому етапі аналізу вивчається динаміка загального обсягу залучення кредиторської заборгованості у розглянутому періоді; темпи цієї динаміки зіставляються з темпами приросту суми власних фінансових ресурсів, обсягів операційної та інвестиційної діяльності, загальної суми активів підприємства.

На другому етапі аналізу визначаються основні форми кредиторської заборгованості,аналізуються в динаміці питома вага сформованого фінансового кредиту, товарного кредиту і внутрішньої кредиторської заборгованості в загальній сумі позикових засобів, використаних підприємством.

На третьому етапі аналізу визначається співвідношення обсягів використовуваної підприємством кредиторської заборгованості по періоду її залучення. У цих цілях проводиться відповідна угруповання використовуваної кредиторської заборгованості за цією ознакою, вивчається динаміка співвідношення коротко- і довгострокових позикових коштів підприємства і їхня відповідність обсягу використовуваних оборотних і необоротних активів.

На четвертій стадії аналізу вивчається склад конкретних кредиторів підприємства й умови надання ними різних форм фінансового і товарного (комерційного) кредитів.

На п'ятій стадії аналізу вивчається ефективність використання позикових засобів у цілому й окремих їхніх формах на підприємстві. У цих цілях використовуються показники оборотності і рентабельності позикового капіталу. Перша група цих показників зіставляється в процесі аналізу із середнім періодом обороту власного капіталу. [29, ст. 74]

1. Визначення можливостей фінансування діяльності за рахунок залучення кредиторської заборгованості у майбутньому періоді. Ці кошти використовуються підприємством на цільовій основі, що є однією з умов наступного ефективного їхнього використання. Основними цілями залучення кредиторської заборгованості підприємствами є:

а) поповнення необхідного обсягу постійної частини оборотних активів. В даний час більшість підприємств, що здійснюють виробничу діяльність, не мають можливості фінансувати цілком цю частину оборотних активів за рахунок власного капіталу. Значна частина цього фінансування здійснюється за рахунок кредиторської заборгованості;

б) забезпечення формування перемінної частини оборотних активів. Яку би модель фінансування активів не використовувало підприємство, у всіх випадках перемінна частина оборотних активів частково чи цілком фінансується за рахунок кредиторської заборгованості;

в) забезпечення соціально-побутових потреб своїх працівників. У цих випадках за рахунок створення кредиторської заборгованості формуються кошти для видачі заробітної плати своїм працівникам і на інші аналогічні цілі.

2. Визначення граничного обсягу кредиторської заборгованості.

Максимальний обсяг диктується двома основними умовами:

а) граничним ефектом фінансового лівериджу. Тому що обсяг власних фінансових ресурсів формується на попередньому етапі, загальна сума використовуваного власного капіталу може бути визначена заздалегідь.

б) забезпеченням достатньої фінансової стійкості підприємства. Вона повинна оцінюватися не тільки з позицій самого підприємства, але і з позицій його кредиторів.

З урахуванням цих вимог підприємство встановлює ліміт використання кредиторської заборгованості у своїй господарській діяльності. 3. Визначення складу основних кредиторів. Цей склад визначається формами залучення позикових засобів. Основними кредиторами підприємства є звичайно його постійні постачальники, з якими встановлені тривалі комерційні зв'язки, а також комерційний банк, що здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

4. Забезпечення своєчасних розрахунків по кредиторській заборгованості. З метою цього забезпечення по найбільш великих боргах може заздалегідь резервуватися спеціальний поворотний фонд. Платежі по обслуговуванню кредиторської заборгованості включаються в платіжний календар і контролюються в процесі моніторингу поточної фінансової діяльності. [9, ст. 70]

Кредиторська заборгованість характеризує найбільш короткостроковий вид використовуваних підприємством позикових ресурсів, який формується за рахунок різних джерел. Нарахування коштів по різним видам цих рахунків проводяться підприємством щоденно, по мірі здійснення поточних господарських операцій, а погашення зобов'язань по цій внутрішній заборгованості -- у визначені (установлені) терміни в діапазоні до одного року. Тому з моменту нарахування коштів, що входять до складу кредиторської заборгованості, уже не є власністю підприємства, а лише використовуються їм до настання терміну погашення зобов'язань.

Як форма позикового капіталу, використовуваного підприємством у процесі своєї господарської діяльності, кредиторська заборгованість характеризується наступними основними особливостями:

1. Кредиторська заборгованість є для підприємства безкоштовним джерелом використовуваних позикових засобів.

Чим вище в загальній сумі використовуваного підприємством капіталу частка кредиторської заборгованості, тим відповідно нижче (за інших рівних умов) буде показник середньозваженої вартості його капіталу.

2. Розмір кредиторської заборгованості, виражений у днях її обороту, впливає на тривалість фінансового циклу підприємства. Він впливає деякою мірою на необхідний обсяг засобів для фінансування оборотних активів. Чим вище відносний розмір кредиторської заборгованості, тим менший обсяг засобів (за інших рівних умов) підприємству необхідно залучати для фінансування своєї поточної господарської діяльності.

3. Сума формованої підприємством кредиторської заборгованості знаходиться в прямої залежності від обсягу господарської діяльності підприємства, у першу чергу -- від обсягу виробництва і реалізації продукції. З ростом обсягу виробництва і реалізації продукції зростають витрати підприємства, що нараховуються в складі його кредиторської заборгованості, а відповідно збільшується загальна її сума, і навпаки. Тому при незмінному коефіцієнті фінансового ліверіджу розвиток операційної діяльності підприємства не збільшує його відносну потребу в кредиті за рахунок росту позикового капіталу, сформованого за рахунок кредиторської заборгованості.

4. Прогнозований розмір кредиторської заборгованості по більшості видів носить лише оцінний характер. Це зв'язано з тим, що розміри багатьох нарахувань, що входять до складу кредиторської заборгованості, не піддаються точному кількісному розрахунку в зв'язку з невизначеністю багатьох параметрів майбутньої господарської діяльності підприємства.

5. Розмір кредиторської заборгованості по окремих її видах і по підприємству в цілому залежить від періодичності виплат (погашення зобов'язань). Періодичність цих виплат регулюється державними нормативно-правовими актами, умовами контрактів з господарськими партнерами і лише незначна їхня частина -- внутрішніми нормативами підприємства. Цей високий ступінь залежності періодичності виплат (а відповідно і розмірів нарахувань) по окремих рахунках, що входить до складу кредиторської заборгованості, від зовнішніх факторів визначає низький рівень регулювання цього джерела позикових засобів у процесі фінансового менеджменту. [23, ст. 173]

Перераховані особливості кредиторської заборгованості необхідно враховувати в процесі управління нею.

Основною метою управління кредиторською заборгованістю підприємства є забезпечення своєчасного нарахування і виплати коштів, що входять у її склад.

На перший погляд, забезпечення своєчасності виплат нарахованих коштів суперечить фінансовим інтересам підприємства: затримка у виплаті цих коштів приводить до росту розміру кредиторської заборгованості підприємства, а отже знижує потребу в кредиті і зменшує середньозважену вартость капіталу. Однак з позицій загальноекономічних інтересів розвитку підприємства така затримка виплат несе набагато більший обсяг негативних наслідків.

Так, затримка виплати заробітної плати персоналу знижує рівень матеріальної зацікавленості і продуктивності праці працівників, приводить до росту плинності кадрів (причому в першу чергу звільняються, як правило, найбільш кваліфіковані працівники). Тому з позицій стратегічного розвитку своєчасна виплата коштів, нарахованих у складі кредиторської заборгованості, приносить підприємству більше економічних переваг, чим свідома затримка цих виплат. [12, ст. 59]

З урахуванням розглянутої мети управління кредиторська заборгованість підприємства будується по наступним основних етапах:

1. Аналіз кредиторської заборгованості підприємства в попередньому періоді. Основною метою аналізу є виявлення потенціалу формування позикових фінансових засобів підприємства за рахунок цього джерела.

На першому етапі аналізу досліджується динаміка загальної суми кредиторської заборгованості підприємства в попередньому періоді, зміна її питомої ваги в загальному обсязі залученого позикового капіталу. На другому етапі аналізу розглядається оборотність кредиторської заборгованості підприємства, виявляється її роль у формуванні його фінансового циклу.

На третьому етапі аналізу вивчається склад кредиторської заборгованості по окремих її видах (рахункам нарахувань засобів); виявляється динаміка питомої ваги окремих її видів у загальній сумі кредиторської заборгованості; перевіряється своєчасність нарахування і виплат коштів по окремих рахунках.

На четвертому етапі аналізу вивчається залежність зміни окремих видів кредиторської заборгованості від зміни обсягу реалізації продукції; по кожнім виді цієї заборгованості розраховується коефіцієнт її еластичності від обсягу реалізації продукції.

2. Визначення складу кредиторської заборгованості підприємства в

майбутньому періоді. У процесі цього етапу встановлюється перелік конкретних видів кредиторської заборгованості підприємства з урахуванням нових видів господарських операцій ( наприклад, особистого страхування персоналу), нових видів діяльності, нових внутрішніх структур підприємства, нових видів обов'язкових платежів і т.п.

3. Установлення періодичності виплат по окремих видах кредиторської заборгованості. На цьому етапі по кожному виду кредиторської заборгованості встановлюється середній період нарахування засобів від моменту початку цих нарахувань до здійснення їхніх виплат. У цих цілях розглядаються конкретні терміни сплати окремих податків, зборів і відрахувань у бюджет і позабюджетні фонди, періодичність виплат страхових внесків відповідно до укладених договорів страхування, терміни виплати заробітної плати відповідно до укладеного колективним трудовим договором і індивідуальним трудовим контрактами і т.п.

4. Прогнозування середньой суми платежів, що нараховуються, по окремих видах кредиторської заборгованості. Таке прогнозування здійснюється двома основними методами:

а) методом прямого розрахунку.

Цей метод використовується в тих випадках, коли по окремих видах кредиторської заборгованості заздалегідь відомі рядки і суми виплат.

б) статистичним методом на основі коефіцієнтів еластичності. Цей метод використовується в тих випадках, коли сума виплат по конкретному виді внутрішньої кредиторської заборгованості заздалегідь чітко не визначена.

5. Прогнозування середньої суми і розміру приросту кредиторської заборгованості по підприємству в цілому.

Середня сума кредиторської заборгованості по підприємству в цілому визначається шляхом підсумовування прогнозованого середнього його розміру по окремих видах цієї заборгованості.

6. Оцінка ефекту приросту кредиторської заборгованості підприємства в майбутньому періоді. Цей ефект полягає в скороченні потреби підприємства в залученні кредиту і витрат, зв'язаних з його обслуговуванням.

7. Забезпечення контролю за своєчасністю нарахування та виплати коштів в розрізі окремих видів кредиторської заборгованості. Нарахування цих коштів контролює бухгалтерія за результатами окремих господарських операцій підприємства. Виплата цих коштів включається в розробляємий платіжний календар і контролюється в процесі моніторингу поточної фінансової діяльності підприємства. [26, ст. 142]

Отже, можемо зробити такі висновки, що кредиторська заборгованість - це нездійснені платежі, які виникли: постачальникам і підрядчикам - за придбані товари, роботи, послуги (торгові кредитори); податкові органи - за сумами нарахованих податків; своїм працівникам - за сумами нарахованої зарплати; засновникам - із виплати нарахованих доходів населення і т.д. Заборгованість має відбиватися в обліку до погашення (стягнення) перед контрагентом або списання.

Кредиторська заборгованість показує кількість грошей, які потрібно виплатити у майбутньому. Отже, підприємство має забезпечити приплив коштів, щоб зробити ці виплати.



1.3 Методика аналізу кредиторської заборгованості підприємства

Інформаційною базою аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості є фінансова та статистична звітність підприємства, а саме:

- Форма №1 "Баланс";

- Форма №2 "Фінансові результати";

- Форма №1-Б "Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість";

- інші.

Виконання певних загальних рекомендацій дозволить підприємству управляти дебіторською заборгованістю. Вони полягають у тому, щоб:

- контролювати стан розрахунків з покупцями при відстроченій (простроченій) заборгованості;

- по можливості орієнтуватися на більшу кількість покупців для зменшення ризику несплати одним або кількома великими покупцями;

- слідкувати за співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості (значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стійкості підприємства);

- використовувати метод надання знижок при достроковій оплаті та інше.

Якість дебіторської заборгованості визначається її оборотністю.

Оборотність характеризується такими показниками:

- тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості, або період інкасування (кількість днів перебування коштів у дебіторській заборгованості);

- коефіцієнт оборотності (швидкість обороту дебіторської заборгованості).

Тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості відображає середню кількість днів, необхідних для її повернення, і обчислюється за формулою (1.1):

(1.1)

де Т.об.дт. - тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості;

С з.дт.зб. - середній залишок дебіторської заборгованості;

Д- кількість днів у періоді, за який проводиться аналіз;

В - виручка від реалізації.

Коефіцієнт оборотності (Коб.дт.) показує, скільки разів заборгованість утворюється і надходить підприємству за період, що аналізується, або скільки разів протягом аналізованого періоду обсяги надходжень від реалізації можуть вмістити в собі середній залишок боргових прав (дебіторів). Цей показник визначає ефективність кредитного контролю з боку підприємства.

Коефіцієнт оборотності обчислюється за формулою (1.2):[15, ст. 107]

(1.2)

Можна визначити і такий показник, як відношення середнього розміру дебіторської заборгованості до виторгу від реалізації продукції.

При визначенні показників оборотності до уваги беруть лише суми по дебіторах - покупцях (замовниках) як такі, що мають пряме відношення до обсягів реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг). У виручку від реалізації не включаються купівлі, оплачені на місці.

Фактичну тривалість обороту дебіторської заборгованості, або термін інкасування, можна порівнювати також із середньогалузевими показниками та з періодом оборотності, передбаченим умовами договорів.

Таке порівняння дає можливість оцінити ступінь своєчасності платежів покупцями. Відхилення фактичної оборотності від договірної може бути результатом:

- неефективної роботи відповідальних осіб зі стягнення заборгованості;

- ускладнень у стягненні з покупців суми дебіторської заборгованості в установлений термін, незважаючи на зусилля підприємства повернути в оборот свої кошти;

- фінансових ускладнень у покупців.

Якщо перша причина може бути усунена керівництвом підприємства, то дві інших пов'язані з якістю та ліквідністю дебіторської заборгованості.

Можна підрахувати збитки, отримані підприємством унаслідок несвоєчасності оплати рахунків дебіторами. Для цього необхідно від простроченої заборгованості відняти її суму, скориговану на індекс інфляції за цей період (мінус отримана пеня), або суму простроченої дебіторської заборгованості помножити на ставку банківського процента за цей період і з одержаного результату відняти суму одержаної пені. [17, ст. 214]

Оцінюючи надійність дебіторської заборгованості, необхідно пам'ятати, що перетворення значної частини її в грошові кошти, як правило, неможливе без скорочення обсягу реалізації. Тривалість інкасування дебіторської заборгованості залежить і від стратегії ринку. Підприємство може бути зацікавлене в тому, щоб мати покупців, які затримують платежі, але сприяють тому, що підприємство є прибутковим. Тобто прибуток від реалізації компенсує то, що покупець використовує дедалі більше обсяг грошових коштів даного підприємства.

Таким чином, при аналізі дебіторської заборгованості необхідно брати до уваги зв'язок рівня дебіторської заборгованості з рівнем реалізації і прибутку.

Пропонується наступна методика аналізу дебіторської заборгованості підприємства. Основною задачею цього аналізу є оцінка рівня і складу дебіторської заборгованості підприємства, а також ефективності інвестованих в неї засобів. Аналіз дебіторської заборгованості по розрахунках з покупцями проводиться в розрізі товарного (комерційного) і споживчого кредиту. [9, ст. 75]

На першому етапі аналізу оцінюється рівень дебіторської заборгованості підприємства і його динаміка в попередньому періоді. Оцінка цього рівня здійснюється на основі визначення коефіцієнта відволікання оборотного капіталу в дебіторську заборгованість, що розраховується по наступній формулі (1.3):

(1.3)

де КОКдз - коефіцієнт відволікання оборотною капіталу в дебіторську заборгованість;

ДЗ - загальна сума дебіторської заборгованості підприємства (чи сума заборгованості окремо по товарному і споживчому кредиті);

ОбК - загальна сума оборотного капіталу підприємства.

На другому етапі аналізу визначаються середній період інкасації дебіторської заборгованості і кількість її оборотів у розглянутому періоді.

Середній період інкасації дебіторської заборгованості характеризує її роль у фактичній тривалості фінансового і загального операційного циклу підприємства. Цей показник розраховується по наступній формулі (1.4):

(1.4)

де ПІдз - середній період інкасації дебіторської заборгованості підприємства;

ДЗ - середній залишок дебіторської заборгованості підприємства (у цілому чи окремих се видів) у розглянутому періоді;

Оо - сума одноденного обороту по реалізації продукції в розглянутому періоді.

Кількість оборотів дебіторської заборгованості характеризує швидкість обертання операційного капіталу протягом визначеного періоду. Цей показник розраховується по наступній формулі (1.5):

(1.5)

де КОдз - кількість оборотів дебіторської заборгованості підприємства в розглянутому періоді;

ОР - загальна сума обороту по реалізації продукції в розглянутому періоді;

ДЗ - середній залишок дебіторської заборгованості підприємства (у цілому чи окремих її видах) у розглянутому періоді.

На третьому етапі аналізу оцінюється склад дебіторської заборгованості підприємства по передбачених термінах її інкасації.

На четвертому етапі аналізу докладно розглядається склад простроченої дебіторської заборгованості, виділяються сумнівна і безнадійна заборгованість. У процесі цього аналізу використовуються наступні показники: коефіцієнт прострочення дебіторської заборгованості і середній "вік" простроченої (сумнівної, безнадійної) дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт прострочення дебіторської заборгованості розраховується по наступній формулі (1.6):

(1.6)

де КПдз - коефіцієнт прострочення дебіторської заборгованості;

Д3ін - сума дебіторської заборгованості, неоплаченої в передбачений термін;

ДЗ - загальна сума дебіторської заборгованості підприємства.

Середній термін простроченої (сумнівної, безнадійної) дебіторської заборгованості визначається по наступній формулі (1.7):

(1.7)



де: ВПдз - середній "вік" простроченої (сумнівної, безнадійної) дебіторської заборгованості:

Д3пр - середній залишок дебіторської заборгованості, неоплаченої в термін (сумнівної. безнадійної), у розглянутому періоді;

Оо - сума одноденного обороту по реалізації в розглянутому періоді.

На п'ятому етапі аналізу визначають суму ефекту, отриманого від відволікання оборотною капіталу і дебіторську заборгованість. У цих цілях суму додаткового прибутку, отриманої від збільшення обсягу реалізації продукції за рахунок надання кредиту, зіставляють із сумою додаткових витрат по оформленню кредиту й інкасації боргу, а також прямих фінансових утрат від неповернення боргу покупцями (безнадійна дебіторська заборгованість, списана в зв'язку з неплатоспроможністю покупців і витіканням термінів задавнення позову). Розрахунок цього ефекту здійснюється по наступній формулі (1.8):

ЕДЗ = Пдз - ПВдз - Фудз (1.8)

де Едз - сума ефекту отриманого від відволікання оборотного капіталу в дебіторську заборгованість по розрахунках з покупцями;

Пдз - додатковий прибуток підприємства, отриманий від збільшення обсягу реалізації продукції за рахунок надання кредиту;

ПВдз - поточні витрати підприємства, пов'язані з організацією кредитування покупців і інкасацією боргу;

ФУдз - сума прямих фінансових утрат від неповернення боргу покупцями.

Поряд з абсолютною сумою ефекту в процесі цього етапу аналізу може бути визначений і відносний показник - коефіцієнт ефективності відволікання оборотного капіталу в дебіторську заборгованість. Він розраховується по наступній формулі (1.9):



(1.9)

де КЕдз - коефіцієнт ефективності відволікання оборотного капіталу в дебіторську заборгованість по розрахунках з покупцями;

Едз - сума ефекту, отриманого від відволікання оборотного капіталу в дебіторську заборгованість по розрахунках з покупцями у визначеному періоді;

ДЗрп - середній залишок дебіторської заборгованості по розрахунках з покупцями в розглянутому періоді.

Результати аналізу використовуються в процесі наступної розробки окремих параметрів кредитної політики підприємства. [18, ст. 263]

Визначення можливої суми оборотного капіталу, що направляється в дебіторську заборгованість по товарному (комерційному) і споживчому кредиті. При розрахунку цієї суми необхідно враховувати плановані обсяги реалізації продукції в кредит; середній період надання відстрочки платежу але окремих форм кредиту; середній період прострочення платежів виходячи зі сформованої господарської практики (він визначається за результатами аналізу дебіторської заборгованості в попередньому періоді); коефіцієнт співвідношення собівартості і ціни реалізованої в кредит продукції.

Якщо фінансові можливості підприємства не дозволяють спрямувати розрахункову суму оборотного капіталу в повному обсязі, то при незмінності умов кредитування повинний бути відповідно скоректований планований обсяг реалізації продукції і кредит.



2. Аналіз стану кредиторської заборгованості підприємства ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат"

2.1 Загальна характеристика діяльності ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат"

Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" - найбільше підприємство України з видобутку руд підземним способом.

До структури публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" входить чотири шахти: "Батьківщина", "Жовтнева", "Гвардійська", імені Леніна.

Юридична адреса підприємства - 50029, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, Жовтневий р-н, вулиця Симбірцева, будинок 1А.

Ритмічну роботу шахт забезпечують допоміжні підрозділи: шахтобудівне і шахтомонтажне управління, ремонтно-механічний завод, управління залізничного транспорту, автобаза, ремонтно-будівельний цех, енергоуправління, центральна енерголабораторія, база матеріально-технічного постачання, центр інформаційних систем, учбово-курсовий центр, гірнича інспекція з якості руд.

Основним напрямком розвитку комбінату є орієнтація на інтенсивний шлях розвитку за рахунок вкладання коштів у науково-дослідницьку та дослідно-конструкторську роботу, впровадження нової техніки, використання передових технологій видобутку руди. Також комбінат впроваджує сучасну енергозберігаючу технологію на усіх етапах видобутку та переробки залізної руди (обігрів стволів, робота підйомних машин, потужних компресорів стислого повітря, вентиляторів, водяних насосів).

Найближчим часом, згідно програми технічного переозброєння ("Інвестиційна програма на період 2010-2014 рр. по ВАТ "Кривбасзалізрудком"), планується придбання сучасної прохідницької техніки, яка дозволить прискорити підготовку нових горизонтів та закласти фундамент для збільшення в майбутньому обсягів виробництва. На даний час видобуток багатої руди проводиться на глибинах 1190-1350 м. Запаси природно багатих залізних руд до глибини 1500 м складають 235 млн. тонн з середнім вмістом заліза 58,71%.

Продукція підприємства - руда залізна агломераційна з вмістом заліза від 50 до 60%, руда доменна шматкова з вмістом заліза від 47 до 50%.

Середня кількість працівників на согоднішний день - 9278 чоловік.

ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" забезпечує річний видобуток понад 6 млн. т залізорудної сировини. Його частка на вітчизняному ринку аглоруди складає більше 40%.

В табл. 2.1 розміщена інформація про обсяги виробництва основного виду продукції ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" - залізної руди за 2011-2013рр.

Таблиця 2.1 Обсяги виробництва залізної руди за 2011-2013рр.

Основний вид продукції	рік	У натуральній формі(фіз. одиниця виміру)	У грошовій формі(тис. грн.)	У відсотках до усієї виробленої продукції
Залізна руда	2011	5577000	3909558,00	99,3
Залізна руда	2012	5556172	2959646,00	99,9
Залізна руда	2013	5718000	3225720,00	98,6

Виходячи з даних табл. 2.1, можемо спостерігати динаміку збільшення обсягів виробництва залізної руди у натуральній формі, відхилення складає - 141 000 фіз. одиниць виміру, але в той же час спостерігається динаміка зменшення виробництва у грошовій формі, відхилення становить - 683 838 тис грн. В таблиці чітко видно, що підприємство спеціалізується саме на виробництві залізної руди, адже її частка серед усієї виробленої продукції наближена до 100%. В табл. 2.2 розміщена інформація щодо обсягів реалізованої продукції ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат", а саме залізної руди, за 2011-2013 рр.



Таблиця 2.2 Обсяги реалізовованої залізної руди за 2011-2013 рр.

Основний вид продукції	рік	У натуральній формі(фіз. одиниця виміру)	У грошовій формі(тис. грн.)	У відсотках до усієї виробленої продукції
Залізна руда	2011	5586961,27	4291290,00	99,8
Залізна руда	2012	5577097,56	3057548,00	99,9
Залізна руда	2013	5142167,957	3035186,00	98,6

З даних табл. 2.2 видно, що обсяги реалізованої продукції з роками зменшились, відхилення у натуральній формі - 444793,32 фіз. одиниць виміру, відхилення у грошовій формі також значне - 1256104,00 тис. грн., майже вся виготовлена продукція реалізована.

ПАТ "Кривбасзалізрудком" - надійний партнер вітчизняних металургійних комбінатів. Продукція Криворізького залізорудного комбінату також добре себе зарекомендувала в країнах далекого зарубіжжя: Словаччині, Польщі, Чехії, Угорщині, Сербії, Румунії, Австрії, Китаї.

2.2 Оцінка фінансового стану кредиторської заборгованості ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" за 2011-2013 рр.

Проаналізуємо основні фінансові показники діяльності підприємства за 2011-2013 рр.

Чистий дохід (виручка) від реалізації та фінансові результати від звичайної діяльності, порівнюючи роки, має тенденцію к зростанню.

Середня величина вартості майна в загальному з кожним роком збільшується, але з неї основної зменшується з кожним роком, а оборотного збільшується.

Середня величина власного капіталу знижується у динаміці, що є негативним.

Оборотність, як загального так і мобільного капіталу, порівнюючи 2013 р. з 2011 р., зменшується, а у порівнянні з 2012 р. зростає, що говорить про покращення фінансового обороту. [14, ст. 75]

Проаналізуємо показники фінансової стійкості підприємства.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу характеризує частку власників підприємства в загальній сумі, авансованих в його діяльність. Збільшення даного показника свідчить про покращення фінансової стійкості, стабільності і незалежності від зовнішніх кредиторів.

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до коефіцієнта до коефіцієнта концентрації власного капіталу. Зменшення цього показника в динаміці означає зменшення частки позичкових коштів у фінансуванні підприємства, що підвищує незалежність підприємства від зовнішніх кредиторів.

Таблиця 2.3. Оцінка фінансової стійкості підприємства

Найменування показника	2011	2012	2013	Абсолютне відхилення 2011 до 2012 рр.	Абсолютне відхилення 2012 до 2013 рр.	Відносне відхіленя 2011 до 2012 рр., %	Відносне відхіленя 2012 до 2013 рр., %
1.1 Величина власних оборотних засобів (функціонуючого капіталу)	1318270	1436635	1871906	118365,0000	435271,0000	108,9788	130,2980
1.2Маневрування функціонуючого капіталу	0,0631	0,0985	0,0636	0,0355	-0,0349	156,1978	64,5405
1.3Загальний коефіцієнт покриття	6,9248	7,5272	8,6309	0,6024	1,1037	108,6991	114,6630
1.4 Коефіцієнт швидкої ліквідності	6,6227	6,8628	7,9908	0,2401	1,1280	103,6250	116,4370
1.5Коефіцієнт абсолютної ліквідності	2,0144	4,1280	5,2582	2,1136	1,1302	204,9216	127,3777
1.6Доля обігових коштів в активах	0,6147	0,5050	0,5448	-0,1098	0,0398	82,1437	107,8832
1.7Доля виробничих запасів в поточних активах	0,0174	0,0284	0,0310	0,0110	0,0026	163,4849	109,2517

Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Зменшення показника в динаміці свідчить про зменшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про покращення фінансової стійкості.

Аналіз табл. 2.4 дасть нам змогу зробити висновки щодо спроможності підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання. Величина власних оборотних коштів зростає у порівнянні 2014 р. з 2012 та 2013 рр., що означає збільшення незалежність підприємства до зовнішніх джерел.

Коефіцієнт покриття дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства приходиться на одну гривню поточних зобов'язань. Так як поточні активи перевищують поточні зобов'язання, то підприємство розглядається як успішно функціонуюче. При цьому також спостерігається зменшення даного коефіцієнта протягом 2012-2013 років, що є позитивним. [28, ст. 162]

Коефіцієнт абсолютної ліквідності є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства: він показує яка частина короткострокових платіжних зобов'язань може бути при необхідності терміново погашена. Збільшення даного показника свідчить про підвищення ліквідності підприємства.

Таблиця 2.4 Показники оцінки ліквідності підприємства

Найменування показника	2011	2012	2013	Абсолютне відхилення 2011 до 2012 рр.	Абсолютне відхилення 2012 до 2013 рр.	Відносне відхілення 2011 до 2012 рр., %	Відносне відхілення 2012 до 2013 рр., %
2.1 Коефіцієнт концентрації власного капіталу	0,8309	0,8542	0,8677	0,0233	0,0135	102,8012	101,5757
2.2. Коефіцієнт фінансової незалежності	1,2035	1,1707	1,1525	-0,0328	-0,0182	97,27516	98,4487
2.3 Коефіцієнт маневрування власного оборотного капіталу	0,6330	0,5126	0,5551	-0,1204	0,0425	80,98477	108,2904
2.4 Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	0,1642	0,1396	0,1263	-0,0246	-0,0134	85,01512	90,43805
2.5 Коефіцієнт структури довгострокових вкладень	0,1310	0,1247	0,1172	-0,0063	-0,0074	95,15892	94,02749
2.6 Коефіцієнт довгострокового залучення позичених коштів	0,0828	0,0778	0,0000	-0,0051	-0,0778	93,89171	0
2.7 Коефіцієнт структури залученого капіталу	0,4595	0,5195	0,5001	0,0601	-0,0194	113,0696	96,26845
2.8 Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу	0,1976	0,1635	0,1455	-0,0342	-0,0179	82,69859	89,03509

Аналіз показників ліквідності показує покращення платоспроможності підприємства.

Аналізуючи дані табл. 2.5, бачимо ефективність основної діяльності, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства.

Таблиця 2.5. Оцінка ділової активності підприємства

Найменування показника	2011	2012	2013	Абсолютне відхилення 2011 до 2012 рр.	Абсолютне відхилення 2012 до 2013 рр.	Відносне відхіленя 2011 до 2012 рр., %	Відносне відхіленя 2012 до 2013 рр., %
Чистий дохід (виручка) від реалізації	1126579	2869648	4002038	1743069	1132390	254,722	139,461
Фінансовий результат від звичайної діяльності	-37792	-51618	-55406	-13826	-3788,000	136,584	107,339
Обіговість коштів в розрахунках, обороти	1,312	7,268	3,063	5,956	-4,205	554,048	42,140
Обіговість коштів в розрахунках, дні	274,439	49,533	117,545	-224,906	68,011	18,049	237,304
Обіговість виробничих запасів, обороти	-17,326	-15,095	-14,328	2,231	0,768	87,126	94,913
Обіговість виробничих запасів, дні	-20,778	-23,848	-25,126	-3,070	-1,278	114,776	105,360
Тривалість операційного циклу, дні	257,113	34,438	103,217	-222,675	68,779	13,394	299,719
Обіговість власного капіталу	0,344	0,820	0,276	0,476	-0,544	238,183	33,649
Обіговість капіталу	0,286	0,701	0,851	0,415	0,150	244,855	121,419

Обіговість коштів у розрахунках в обігах збільшується, у в днях зменшується, а обіговість запасів в обігах і в днях навпаки, тобто швидкість коштів краще вимірюватити в оборотах, а запасів - в днях.

Тривалість операційного циклу порівнюючи три роки зменшується, що показує про скорочення витрат часу і є позитивним.

Ефективність власного та залученого капіталу теж має тенденцію к збільшенню, що теж є позитивним.

Аналізуючи дані табл. 2.6, зробимо висновки щодо ефективності вкладення коштів у підприємство та раціональність їх використання.



Таблиця 2.6. Оцінка рентабельності

Найменування показника	2011	2012	2013	Абсолютне відхилення 2011 до 2012 рр.	Абсолютне відхилення 2012 до 2013 рр.	Відносне відхіленя 2011 до 2012 рр., %	Відносне відхіленя 2012 до 2013 рр., %
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	275394	1605712	2370411	133031	764699	17,151	67,740
Рентабельність продукції	0,270	0,568	0,599	0,297	0,032	47,618	94,694
Рентабельність основної діяльності	-0,418	-2,238	-2,107	-1,819	0,131	18,694	106,195
Рентабельність основного капіталу	0,070	0,392	0,504	0,322	0,112	17,842	77,805
Рентабельність власного капіталу	0,084	0,459	0,581	0,375	0,122	18,342	79,031
Період окупності власного капіталу	11,875	2,178	1,721	-9,697	-0,457	545,202	126,532

За рахунок зменшення періоду окупності показники мають тенденцію зростання, що свідчить про раціональне використання продукції та капіталу, як основного так і власного.

Взагалі, по розрахунках основних фінансових показників діяльності підприємства, можемо побачити, що підприємство працює задовільно.

Розрахунки оцінки фінансової стійкості показали, що підприємство працює стабільно і переходить на власне фінансування, що показує перевищення власного капіталу над залученим.

Розрахунки оцінки ліквідності показали, що підприємство не в змозі повністю сплачувати свої поточні зобов'язання, так як коефіцієнти швидкої та абсолютної ліквідності нижче нормативного значення, а коефіцієнт покриття має тенденцію до зменшення. [17, ст. 162]

Розрахунки ділової активності підприємства ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" показали, що ефективність основної діяльності підприємства, тобто швидкість обертання фінансових ресурсів нестабільна, про що свідчить коефіцієнт стійкості економічного зростання, який у 2013 р. менший ніж у 2011-2012 роках.

Розрахунки рентабельності показали, що підприємство ефективно та раціонально використовує вкладенні в нього кошти.

2.3 Аналіз якості комерційного кредитування ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" за 2011-2013 рр.

Проведемо поглиблений аналіз основних показників, що характеризують кредиторську заборгованість підприємства. В першу чергу проаналізуємо показники обороту та середнього періоду погашення.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості визначається відношенням доходів від продажу (величини реалізації без урахування ПДВ і акцизів) до середньої величини дебіторської заборгованості, визначеної як середньоарифметична величина між сальдо за дебіторами на початок і кінець звітного періоду.

;

;

7.

Як бачимо коефіцієнт оборотності у 2012 році значно виріс до позначки 1,2, що є наслідком зменшення розміру дебіторської заборгованості та збільшення обсягу реалізації, тобто це свідчить про збільшення ефективності кредитного контролю. В 2013 році діяльність дещо покращились і оборотність становила 1,7. Отже, в 2013 році збільшення оборотності відбулося повністю за рахунок росту обсягів реалізації. [11, ст. 142]

Для визначення тривалості обороту дебіторської заборгованості (терміну кредиту покупцям) слід скористатися зворотною формулою, а саме визначити відношення середньої дебіторської заборгованості до чистої реалізації, яку маємо за звітний період. Отриману в результаті величину слід помножити на кількість днів у звітному періоді.

726,87;

294,42

211,11

Відповідно, обернено пропорційно коефіцієнту оборотності змінилась тривалість обороту дебіторської заборгованості. В 2012 році строк погашення зріс на 294. А в 2013 році середній строк погашення заборгованості зріс на 211.

кредиторський заборгованість управління фінансовий

Рис. 2.1 Структура дебіторської заборгованості підприємства



Чисті експлуатаційні витрати визначаються шляхом віднімання від обсягу чистої реалізації величини прибутку (в тис. грн.):

;

;

.

Валові експлуатаційні витрати визначаються шляхом додавання до чистих експлуатаційних витрат залишку виробничих запасів на кінець періоду:

;

;

.

Тоді сума закупівлі (придбання) визначається шляхом віднімання від валових експлуатаційних витрат елементів доданої вартості (витрати на робочу силу, амортизація):

;

;

.

Знаючи суму закупівель, розрахуємо коефіцієнти оборотності кредиторської заборгованості по роках:

;

;

.

Як бачимо із розрахунків оборотність кредиторської заборгованості зменшилась на кінець досліджуваного періоду.

Порівнявши показники кредиторської та дебіторської заборгованості, то ми бачимо, що втримування позик дебіторами перевищує строки втримування позичених коштів підприємством, причиною чого є незадовільна фінансова політика комбінату. [16, ст. 85]

Аналізуючи динаміку показників кредиторської заборгованості, необхідно відмітити, що загальний її розмір у 2012 році зріс на 98,1%, а в 2013 році зменшився на 45,16%.

За структурою кредиторської заборгованості найбільшу частку, що природно, займає заборгованість за товари, роботи, послуги за чистою реалізаційною вартістю. Щороку її абсолютний розмір зменшувався і за три роки впав на 24,21%.

Негативним є збільшення суми заборгованості підприємства з оплати праці, що за три роки зросла на 9,2% і в 2013 році становила 16844 тис. грн.

Розрахунки ділової активності підприємства ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" показали, що ефективність основної діяльності підприємства, тобто швидкість обертання фінансових ресурсів не дуже стабільна. Розрахунки рентабельності показали, що підприємство ефективно та раціонально використовує вкладені кошти.

Загалом, по розрахункам основних фінансових показників діяльності підприємство працює досить непогано, про що свідчать результати 2013 р.

Розрахунки оцінки фінансової стійкості показали, що підприємство працює стабільно і переходить на власне фінансування, що показує перевищення власного капіталу над залученим.

Розрахунки оцінки ліквідності показали, що підприємство не в змозі повністю сплачувати свої поточні зобов'язання, так як коефіцієнти швидкої та абсолютної ліквідності нижче нормативного значення, а коефіцієнт покриття має тенденцію до зменшення.



3. Напрямки вдосконалення управління кредиторською заборгованістю підприємства ПАТ "Криворізький залізорудний комінбат"

Щоб ефективно управляти боргами компанії необхідно, насамперед, визначити їх оптимальну структуру конкретного підприємства і у певній ситуації: розробити систему показників (коефіцієнтів), характеризуючи їх, як кількісну і якісну оцінку гніву й розвитку відносин із кредиторами компанії.

Другим кроком у процесі оптимізації кредиторської заборгованісті може бути аналіз відповідності фактичних показників їх рамковому рівню, і навіть аналіз причин, які викликали відхилення.

На цьому етапі, залежно від виявлених невідповідностей і причин їх виникненню, необхідно розробити і здійсненити комплекс практичних заходів із приведення структури боргів у відповідність із плановими (оптимальними) параметрами. [16, ст. 89]

Перша, дуже фундаментальна річ, що постає перед керівництвом ПАТ "Криворізький залізорудний комінбат", це: вести бізнес рахунок власних чи залучених коштів. Другою "дилемою" є кількісне співвідношення власного та позикового капіталу. Відповіді на це питання залежать від безлічі чинників як зовнішнього (галузеві особливості, макроекономічні показники, стан конкурентного середовища й т.д.), і внутрішнього (корпоративного) порядку (можливості засновників, кредитоспроможність, оборотність активів, рівень рентабельності, дефіцит коштів, короткострокових цілей і завдання, довгострокові плани компанії та багато іншого).

Вважають, що це підприємство, яке користується у процесі господарську діяльність лише власним капіталом, має максимальну сталість. Але таке припущення від початку неправильне. З погляду конкурентної боротьби не має значення, якими капіталами оперує бізнес: своїми чи позиковими. Єдина різниця може полягати у розбіжностях вартістей цих двох категорій капіталу. У результаті роз...