Бюджетний моніторинг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний бюджет - це надзвичайно складне соціально-економічне явище, він є головною ланкою фінансової системи держави. В ньому зосереджується понад 70 % усіх фінансових ресурсів і включає в себе різні фінансові інституції, за допомогою яких держава здійснює свою фінансову діяльність і перерозподіл значної частини валового внутрішнього продукту.

Для реалізації своїх функцій держава акумулює фінансові ресурси, тобто таким чином формує свої доходи. Основним джерелом доходів держави є валовий внутрішній продукт, який і виступає об`єктом перерозподільних відносин. Органи державної влади використовують лише частину валового внутрішнього продукту, яка переходить у вигляді податків, зборів і платежів. Саме ця частина валового внутрішнього продукту і складає державні доходи, якими можуть розпоряджатися органи державної влади.

Виконання дохідної частини зведеного бюджету за 2012 рік становило 344,7 млрд. грн., що на 33,2 млрд. грн., або на 11,9 %, більше аналогічного показника попереднього року (рис. 1.). Річний план виконано на 92,9 %. У 2011 році річний план було виконано на 100,2 %. У 2012 році, порівняно з попереднім роком, номінальний обсяг валового внутрішнього продукту збільшився на 8,2%, у той час як доходи державного бюджету (без трансфертів із місцевих бюджетів) - на 10,5%. [3].

Рис. 1. Співвідношення доходів державного бюджету і валового внутрішнього продукту в 2009-2013 роках

Джерело: побудовано автором на основі [2,3,4,5,6]

Частка перерозподілу валового внутрішнього продукту через державний бюджет (без трансфертів із місцевих бюджетів) у звітному році становила 24,5%, що на 0,6% пункту більше, ніж у попередньому році (23,9 %) [5].

Таблиця 1.

Доходи державного бюджету за 2009- 2013 рр.

Джерело:складено автором на основі[2,3,4,5,6].

За досліджуваний період спостерігається позитивна динаміка в обсягах надходжень до державного бюджету, оскільки обсяг доходів з 2010 року поступово зростав, хоча у 2009 році мало місце скорочення обсягів доходів на 22 млрд. грн..(табл. 1.) [3].

Щодо структури дохідної частини державного бюджету, то можна побачити, що протягом останніх п'яти досліджуваних років найбільшу частку займали податкові надходження - в середньому це 75%, а найменшу - доходи від операцій з капіталом - 0,5% . У загальному підсумку обсяг доходів у 2012 році зріс на 143 млрд. грн. порівняно з 2009 роком і становив 345 млрд. грн., відбулося це за рахунок такої ж динаміки обсягу податкових надходжень, які зросли за чотири роки на 106 млрд. грн.

Розглядаючи структуру податкових надходжень можна побачити таку тенденцію, у 2011 році порівняно з 2011 роком обсяг податкових надходжень збільшився на 100 млрд. грн., і далі відбувалось поступове збільшення обсягу податкових надходжень до державного бюджету, таким чином обсяг податкових надходжень у 2012 році складав 274 млрд. грн., що на 126 млрд. більше, ніж у 2009 році [6]. Зростання податкових надходжень забезпечувало зростання податку на додану вартість, оскільки вони мали високі показники зростання і за чотири роки досягли показника 138 млрд. грн., що більше на 56 млрд. грн. за цей показник у 2009 році.

Структура податкових надходжень у відсотковому вираженні характеризувалася наступними показниками: найбільшу частку складав податок на додану вартість (в середньому - 52%), а найменшу - інші податки - 0,2%.

Аналізуючи обсяг неподаткових надходжень спостерігаємо не стабільну динаміку, а постійну зміну, то в бік збільшення, то в бік зменшення. У 2010 році порівняно з 2009 роком - зростання на 14 млрд. грн., у 2011 році порівняно з 2010 роком - знову зниження, але вже на 15 млрд. грн., а у 2011 році порівняно з 2012 роком знову зростання на 19 млрд. грн. В цілому обсяг неподаткових надходжень за чотири роки зріс на 15 млрд. грн. Такі зміни відбувались за рахунок зміни обсягів доходів від власності та підприємницької діяльності [5].

Частка неподаткових надходжень коливалася від 15,6% до 27%, так найменший показник був у 2011 році, а найбільший - у 2010 році [8, c.80].

Протягом досліджуваних п'яти років в структурі неподаткових надходжень протягом досліджуваних п'яти років найбільшу частку займали доходи від власності та підприємницької діяльності, найбільше значення цього показника спостерігалося у 2012 році - 47,1%, а найменше - 31,9% у 2009 році. Найменшу частку в структурі неподаткових надходжень становили адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності, їх сукупна частка коливалась від 2,5% до 8,0% .

Державні видатки - сукупність фінансових відносин з приводу використання державних фондів грошових ресурсів із метою фінансування соціально-економічного розвитку держави.

Виконання державою її функцій залежить від рівня їх фінансування та ефективності використання виділених коштів. Аналіз структури видатків бюджету, а саме частки видатків на виконання кожної функції держави у їх загальній сумі дає змогу визначити, які функції є пріоритетними на кожному етапі соціально-економічного розвитку країни.

Видатки державного бюджету України за останні 4 роки зросли на 156 207,3 млн. грн., тобто з 249 134,5 млн. грн. у 2009 році до 395 661,8 млн. грн. у 2012 році. Видатки державного бюджету України збільшувалися з кожним роком. За 2012 рік видатки державного бюджету збільшились на 62 202,4 млн. грн., або на 18,7 % у порівнянні з 2011 роком (рис. 2.).

За досліджуваний період обсяг видатків з кожним роком мав тенденцію до збільшення і за період з 2009 року по 2012 рік зріс на 156 млрд. грн., зокрема найбільше зросли видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, у 2012 році порівняно з 2009 роком вони зросли на 24 млрд. грн. і їх обсяг становив 75 млрд. грн. [6].

Рис. 2. Динаміка видатків державного бюджету України за 2009 - 2013 рр., млрд. грн.

Джерело: побудовано автором на основі [2,3,4,5,6]

Видатки на житлово-комунальне господарство то збільшувалися, то зменшувалися і у 2012 році складали 380 млн. грн., що на 100 млн. грн. більше, ніж у 2009 році, але на 550 млн. грн. менше, ніж у 2011 році. Видатки на житлово-комунальне господарство мали найнижчі показники.

Таблиця 2.

Видатки державного бюджету за функціональною ознакою за 2009 - 2013 рр.

Джерело: побудовано автором на основі [2,3,4,5,6]

Найбільшу питому вагу у структурі видатків державного бюджету складали видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, їх питома вага варіювалася в межах 19-22,8%. Найнижчу питому вагу складали видатки на житлово-комунальне господарство - 0,1% і на охорону навколишнього природного середовища, середнє значення яких складало 0,9% [6] .

Отже, проведені дослідження вказують, що державний бюджет України як за доходами, так і за видатками має ряд проблем використання бюджетних коштів. Аналіз результатів проведених упродовж останніх років контрольно- аналітичних заходів Рахункової палати України свідчить, що багато проблем із використанням бюджетних коштів є наслідком прямих правопорушень, які повторюються із року в рік. Найбільш характерними за кількістю виявлених випадків та обсягів порушень є наступні:

- використання коштів Державного бюджету України з порушенням бюджетного законодавства; державний бюджет економічний фінансовий

- втрати Державного бюджету України внаслідок прийняття незаконних управлінських рішень;

- незаконне виділення коштів з резервного фонду державного бюджету;

- порушення нормативно - правових актів, які регламентують порядок закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

- планування видатків державного бюджету з порушенням чинного законодавства та за відсутності правових підстав;

- здійснення видатків на фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів;

- бюджетні правопорушення, пов'язані з розміщенням та виконанням державного замовлення тощо [1, c. 187].

На жаль, неефективне використання бюджетних коштів є досить поширеним явищем у бюджетному процесі [12, c. 135]. Воно негативно позначається на розвитку не тільки окремих галузей економіки, а й соціальної сфери, оскільки не будуються та не ремонтуються вчасно й у запланованих обсягах будинки, школи, дитячі садки, лікарні, дороги, мости, ще більше розпорошуються бюджетні кошти, знижується рівень соціального захисту населення, зростає кількість об'єктів незавершеного будівництва й таке інше

Аналіз фактів бюджетних правопорушень показав, що однією з основних причин такого негативного явища в бюджетному процесі, як неефективне використання бюджетних коштів, є некомпетентні, безвідповідальні рішення головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня та одержувачів у особі їх керівників. Саме необґрунтовані, суб'єктивні, непрофесійні дії посадовців, а також неналежне прогнозування і планування призводять до неефективного використання коштів і відповідних соціально - економічних наслідків, а іноді - й прямих втрат бюджету.

Тому постає необхідність реалізації групи організаційних заходів, які в останні роки набувають важливого значення. Це обумовлено тим, що зниження рівня виконання Державного бюджету України по видатках, у переважній більшості, пов'язано з процесом розподілу видатків серед розпорядників бюджетних коштів, а також неповним виконанням бюджетних програм. Серед цих заходів важливе значення для оптимізації видатків з Державного бюджету України мають такі:

- організація державного контролю за використанням бюджетних ресурсів. Слабкість державного контролю спричиняє розвиток негативних явищ в економіці країни. При цьому, перед тим як виділяти фінансову допомогу регіонам, необхідно спочатку перевірити, як вона використовувалася в минулі роки. Якщо було неефективне використання фінансової допомоги, то доцільно таким регіонам допомогу не надавати;

- затвердження обґрунтованого та ефективного бюджету. Державний бюджет України «як головний фінансовий план» став віддзеркаленням відповідних поглядів та інтересів, недосконалого менеджменту та відсутності ефективних технологій у прийнятті рішень. Виходячи з цього затвердження Закону України «Про Державний бюджет на відповідний рік» часто стає предметом пошуку компромісних рішень різних політичних сил, а не пошуком оптимальних рішень з метою надання суспільних благ з максимальним рівнем ефективності за наявних ресурсів [10, c. 6];

- оптимізація мережі виконавців бюджетних програм для того, щоб на одне завдання припадала мінімальна їх кількість [11, c. 50];

Найважливіше - це узгодженість бюджетного і податкового законодавства стосовно тих норм, які забезпечують збалансованість дохідної та видаткової частин та мінімізують кількість внесених змін до діючих законів протягом бюджетного періоду. Оскільки державні видатки «мають публічний характер і виникають виключно на підставі нормативно-правових актів», держава повинна мати дієві правові норми та ефективні методи регулювання та управління потоками державних коштів [9, c. 33];

Перехід від бюджетного планування до бюджетного прогнозування на основі досвіду багатьох країн світу (США, Австралії), що надасть можливість поставити стратегічні цілі та визначити шляхи їх досягнення. Тому, з'явиться можливість виявлення недоліків в бюджетній політиці та їх усунення.

Висновки. На сьогоднішній день на збільшення дохідної частини бюджету України негативно впливає чимало факторів, зокрема: існування тіньових схем ведення бізнесу, надання податкових пільг, неузгодженість потреб у податкових надходженнях з можливостями їх отримання; недосконалість правових норм щодо забезпечення державного контролю в процесі управління ресурсами, низький рівень частки власних доходів місцевих бюджетів, що породжує збільшення обсягів міжбюджетних трансфертів.

Аналіз бюджетної політики у сфері видатків бюджету в Україні показує, що здійснені заходи є непослідовними і не забезпечують формування сталих тенденцій до посилення економічної та стимулюючої функцій бюджету. З огляду впливу на темпи економічного зростання, істотним недоліком бюджетної політики є коливання обсягів державних інвестицій та соціальних виплат населенню.

Отже, неефективне використання бюджетних коштів є загальнодержавною проблемою. Обсяги виявлених фактів і масштаби негативних наслідків потребують негайного втручання державних, місцевих органів влади з метою її негайного розв'язання. Забезпечення ефективного використання бюджетних коштів сприятиме стабільності фінансової системи держави, стане запорукою розширеного відтворення, позитивного впливу на кількісні та якісні показники економічного життя країни.

Тенденції суспільного розвитку свідчать, що сьогодення вимагає від усіх учасників бюджетного процесу нових підходів до форм і методів роботи. Передусім треба навчитись ефективно управляти фінансовими ресурсами держави з метою досягнення цілей у найбільш економний, ефективний і результативний спосіб, аби повною мірою забезпечити соціально - економічні потреби і прагнення громадян України.

Перелічені заходи сприятимуть оптимізації видатків державного бюджету України і дозволять розробити та впровадити виважену фіскально-бюджетну політику, в якій буде враховано досвід провідних країн світу, що в кінцевому підсумку надасть можливість сформувати в державному бюджеті прерогативні статті видатків держави.

Література

1. Бузак Н. І. Бюджетування, облік і контроль затрат на впровадження сучасних інформаційних технологій / Н. І. Бузак // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 3. - C. 185-189.

2. Бюджетний моніторинг. Аналіз виконання бюджету за 2009 рік. - Режим доступу : http://www.ibser.org.ua

3. Бюджетний моніторинг. Аналіз виконання бюджету за 2010 рік. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ibser.org.ua

4. Бюджетний моніторинг. Аналіз виконання бюджету за 2011 рік. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ibser.org.ua

5. Бюджетний моніторинг. Аналіз виконання бюджету за 2012 рік. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ibser.org.ua

6. Бюджетний моніторинг. Аналіз виконання бюджету за січень -вересень 2013 рік. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ibser.org.ua

7. Василик О.Д. Бюджетна система України : підручник / О.Д. Василик, К.В. Павлюк. -- К. : ЦУЛ, 2002. -- 544 с.

8. Казначейська система: Підручник / Юрій С.І., Стоян В.І., Мац М.Й. - Тернопіль, 2012. - 394 с.

9. Куценко Т.Ф. Бюджетне фінансування соціальної сфери в Україні: короткий аналітичний огляд / Т.Ф. Куценко // Економіка та держава. - 2013. - № 9. - С. 32 - 36.

10. Луніна І.О. Ризики державих фінансів України та шляхи їх мінімізації / І.О. Луніна // Фінанси України. - 2012. - № 2 (195). - С. 4 - 15.

11. Радіонов Ю.Д. Проблема ефективності використання бюджетних коштів / Ю.Д. Радіонов // Фінанси України. - 2011. - № 5. - С. 47-55.

12. Юрій С.І. Бюджетна система України / С.І. Юрій, Й.М. Бескид. -- К. : НІОС, 2011. -- 400 с.

References.

1. Buzak, N. I. (2009), “Budgeting, accounting and control costs of modern information technologies”, Aktual'ni problemy ekonomiky, vol.3, pp. 185-189.

2. The official site of institute for budget and socio - economic research (2009), “Analysis of budget execution“, vol. 4, available at: http://www.ibser.org.ua (Accessed 4 Jun 2014).

3. The official site of institute for budget and socio - economic research (2010), “Analysis of budget execution“, vol. 4, available at: http://www.ibser.org.ua (Accessed 4 Jun 2014).

4. The official site of institute for budget and socio - economic research (2011), “Analysis of budget execution“, vol. 4, available at: http://www.ibser.org.ua (Accessed 4 Jun 2014).

5. The official site of institute for budget and socio - economic research (2012), “Analysis of budget execution“, vol. 4, available at: http://www.ibser.org.ua (Accessed 4 Jun 2014).

6. The official site of institute for budget and socio - economic research (2013), “Analysis of budget execution“, vol. 3, available at: http://www.ibser.org.ua (Accessed 4 Jun 2014).

7. Vasylyk, O.D. and Pavliuk, K.V. (2002), Biudzhetna systema Ukrainy [Biudzhetna systema Ukrainy], TsUL, Kuiv, Ukraine.

8. Yurij, S.I., Stoian, V.I., Mats, M.J. (2002), Kaznachejs'ka systema [Kaznachejs'ka systema], Kart - blansh, Ternopil', Ukraine.

9. Kutsenko, T.F. (2013), “Budget financing of social sphere in Ukraine: short analytical review”, Ekonomika ta derzhava, vol. 9, pp. 32-36.

10. Lunina, I.O. (2012), “Risks of Public Finance of Ukraine and ways to minimize them”, Finance of Ukraine, vol. 2, pp. 4-15.

11. Radionov, Y. D. (2011), “The problem of efficiency of use of public funds”, Finance of Ukraine, vol. 5, pp. 47-55.

12. Yurij, S.I. and Beskyd, J.M. (2011), Biudzhetna systema Ukrainy [Biudzhetna systema Ukrainy], NIOS, Kyiv, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru