Податок на прибуток підприємства та порядок його сплати

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Темою моєї курсової роботи є: порядок обчислення і сплати податку на прибуток, характеристика його елементів. Дана тема є дуже актуальна в сучасних умовах, оскільки має безпосередній вплив на діяльність підприємства через формування його прибутку та здійснення взаємовідносин з державою за допомогою системи загальнодержавних податків, платежів та зборів.

Метою написання даної роботи є вивчення усіх аспектів прибуткового оподаткування підприємств, порядок нарахування та сплати податку на прибуток а також теоретичні та практичні аспекти нарахування амортизації та обчислення валових витрат та доходів.

Виходячи з теми курсової роботи предметом вивчення є система прибуткових податків, що діє в нашій державі. Відповідно об'єктом аналізу у цій курсовій роботі виступає прибуток підприємства та схема його оподаткування.

В даній курсові роботі висвітлені важливі питання, що стосуються необхідності, суті та методики податку на прибуток підприємства. В другому питанні також детально описані об'єкти податку і хто є платниками податку на прибуток. Третє питання дає можливість нам дізнатись як нараховується податок і в який термін потрібно його сплачувати. В четвертому питанні висвітлено, які саме валові доходи і витрати платників податку на прибуток. П'яти питання - широко розкриває суть нам про роль амортизації у прибутковому оподаткуванні.

При написанні цієї роботи були використані підручники, навчальні посібники, методичні матеріали та періодичні видання, що безпосередньо розкривають суть теми.



1.Сутність і значення податку на прибуток підприємства

Прибуток платників податку включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується, згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку» за ставкою 25% до об'єкта оподаткування.

Важливою відмінністю між так званими оподаткуванням та фінансовим прибутком є специфіка їх визначення, що виникає внаслідок ведення податкового обліку. Відповідно до правил ведення податкового обліку, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталося раніше, а саме:

дата зарахування коштів від покупця на банківських рахунках платника податку в оплату товарів, підлягають продажу, у разі продажу товарів за готівку;

дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки в банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а для робіт - дата фактичного надання результатів робіт платником податку.

Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягає до сплати. Податок, що підлягає сплаті до бюджету, дорівнює сумі, яка зменшена на вартість торгових патентів, придбаних платником податку згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницькоїдіяльностГ. Податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності. При цьому, за звітні квартал, півріччя та три квартали року платники подат-ку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року -- повну.

Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з Комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

У разі, коли платник податку вважає за доцільне роз'яснити окремі результати фінансово-господарської діяльності, зазначені у податковій декларації з цього податку, такий платник податку може надіслати податковому органу таке пояснення, складене у довільній формі. Податковий орган не може вимагати надання форм звітності чи обліку

прямо не передбачених законодавством, у тому числі складених за правилами бухгалтерської звітності, інших, непередбаченим

законом, балансів чи звітності. Статистична та бухгалтерська звітність подається органам державної статистики згідно із законом.

Нерезиденти, що проводять діяльність на території України через постійне представництво, ведуть бухгалтерський облік та звітність згідно з законодавством України, щоквартально подають податковим органам за місцезнаходженням постійного представництва декларацію про прибуток, одержаний із джерел в Україні, а також розрахунок нарахованого податку на прибуток за формою, встановленою центральним податковим органом. У разі зупинення діяльності постійного представництва до закінчення звітного кварталу, зазначені документи подаються державному податковому органу протягом 15 календарних днів з моменту такого зупинення.

Нерезидент щорічно отримує від податкового органу підтвердження щодо сплати податку на прибуток українською мовою. Щорічні аудиторські перевірки фінансово-господарських результатів діяльності нерезидента проводяться відповідно до закону. Сплата податку іншими-,-ніж платник податку, особами не дозволяється. Надміру внесені до бюджету суми податку, що нараховані за звітний період наростаючим підсумком з початку року, зараховуються в рахунок наступних платежів або

повертаються платнику податку не пізніше десяти робочих днів з дня одержання письмової заяви.

У разі укладення договорів з нерезидентами не дозволяється включення до контракту податкових застережень, згідно з якими підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов'язання щодо сплати податків на доходи нерезидентів. У разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь резидентів, щомають офшорний статус чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів чи нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх валових витрат у сумі, що становить 85 % від вартості цих товарів (робіт, послуг).

З метою усунення подвійного оподаткування суми податків на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господарської діяльності за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку на прибуток в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими вітчизняним законодавством. Розмір зарахованих сум податку на прибуток з іноземних джерел протягом податкового періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду. Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань такі податки, сплачені в інших країнах:

податок на капітал (майно) та приріст капіталу;

поштові податки;

податки на реалізацію (продаж);

інші непрямі податки незалежно від того, чи підпадають вони під категорію прибуткових податків, чи оподатковуються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав;

суми податку, сплачені з пасивного прибутку (дивідендів, процентів, страхування, роялті).

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку на прибуток провадиться за умови подання письмового підтвердження податкового органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності міжнародного договору України про усунення подвійного оподаткування доходів, ратифікованого Верховною Радою України. Відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом. Суми виявленого прихованого (заниженого) прибутку та штрафі: справляються за весь час ухилення від сплати податку. Після закінчення встановлених строків сплати податку до бюджетів невнесені суми стягуються з нарахуванням пені, відповідно до закону.

Сума податкових платежів, що надміру надійшла до бюджету в_ результаті неправильного нарахування або порушення платником Податку встановленого порядку сплати податку, підлягає поверненню з відповідного бюджету протягом десяти робочих днів з моменту отриманий податковим органом відповідної заяви платника податку або зарахуванню на зменшення платежів до цього бюджету майбутніх періодів, за вибором платника податку, в разі якщо не минув строк позовної давності, встановлений законодавством. Подання заяви про повернення надміру сплачених податків перериває перебіг строку позовної давності.

Сума податку, що надміру надійшла до бюджету в результаті неправильного нарахування (донарахування) податковим органом, підлягає поверненню з відповідного бюджету з урахуванням сум, сплачених за фінансовими санкціями, або зарахуванню на зменшення платежів до цього бюджету майбутніх періодів на підставі заяви, що подається платником податку такому податковому органу, якщо не минув строк позовної давності.



2.Платники податку на прибуток підприємств і об'єкт оподаткування

До платників податку на прибуток підприємств в Україні відносять такі категорії:

Із числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. При цьому під резидентами розуміють юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності України, які не мають статусу юридичної особи і створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території.

Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку з числа резидентів, що не мають статусу юридичної особи і розташовані на території іншої, ніж платник податку, територіальної громади. Зазначимо, що платник податку з числа не резидентів, який має філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філії, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходження, зменшений на суму податку, сплаченого до бюджету територіальних громад за місцезнаходженням філії.

Із числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи із походження в Україні, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародним договором України або законом. Під нерезидентами розуміють юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи(філії, представництва тощо), з місцезнаходження за межами України, які створені та проводять свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

Постійні представництва нерезидентів, які отримають доходи з джерел їх походження в Україні або виконують агентські функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників. Постійне представництво нерезидента в Україні - або виконують агентські функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників. Постійне представництво нерезидента в Україні - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. При чому обов'язковою умовою початку роботи постійного представництва є взяття його на облік в податковому органі за його місцезнаходженням.

Чотири перші категорії платників, які є основними, оподатковуються на загальних засадах, виходячи із принципу резиденства, викладеного вище. Оподаткування наступних категорій має свої особливості.

Управління залізниці, підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи. При цьому управління залізниці є платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, а підприємства залізничного транспорту. Таким чином, податкові зобов'язані платників п'ятої категорії розподіляються залежно від виду діяльності, внаслідок якої було отримано доходи.

Національний банк України та його установи(крім госпрозрахункових, що оподатковуються в загальному порядку). При цьому НБУ та його установи сплачують до Державного бюджету України суму перевищення валових доходів консолідованого балансу над валовими витратами та частиною валових витрат років, що передають звітному (вразі коли вони не відшкодовані валовими доходами таких років) після закінчення фінансового року у разі перевищення за підсумками року затверджених видатків Національного банку України над отриманими доходами дефіцит покривається за рахунок державного бюджету України. Отже виходячи зі специфіки діяльності і статуту національного банку України, його прибутки не оподатковуються у прямому розумінні цього слова, а цілком перераховується до державного бюджету України. Збитки при цьому конпенсуються за бюджетний кошт.

Установи пенітенціарної системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту. При цьому установи та підприємства пенітенціарної системи направляють доходи, отримані від власної діяльності, на фінансування господарської діяльності таких установ і підприємств, із включенням сум таких доходів до відповідних кошторисів їх фінансування, затверджених Державним департаментом України з питань виконання покарань. Таким чином для установ і підприємств пенітенціарної системи встановлено, що їх прибуток залишається на фінансування їх діяльності, проте відображається як цільове фінансування. Об'єктом оподаткування даним податком є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Таким чином скоригований валовий дохід, валові витрати й амортизації виступають основними складовими при розрахунку оподатковуваного прибутку. Їх необхідно вивчати докладніше.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

Об'єкт оподаткування податку на прибуток визначається за такою формулою:

Об'єкт оподаткування податку на прибуток = скоригований валовий дохід - валові витрати виробництва обігу +- убиток (приріст) балансової вартості на складах, в незавершеному виробництві і залишок готової продукції - амортизацій відрахувань.

Суб'єкта оподаткування або платника податку є фізичні і юридичні особи з числа резидентів та нерезидентів, які функціонують згідно з нормами податкового законодавства України.



3.Порядок нарахування, ставки та строки сплати податку

Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Податок, що підлягає сплаті до бюджету, зменшується на вартість торгових патентів, придбаних платником п датку. Прибуток платників податку, включаючи підприємства засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується ставкою 25 % від об'єкта оподаткування (за винятком оподаткування страхової діяльності та деяких інших видів діяльності і і рацій, про що викладено нижче).

Якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових які першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за результат півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значен-ий об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових цитрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Проте, як уже зазначалося, не всі види діяльності та господарських операцій, а також нерезидентів можливо і доцільно оподатковувати на загальних засадах. Тому законодавством визначено цілий пе-релік операцій особливого виду, по яких ставки оподаткування або порядок обчислення об'єкта оподаткування дещо відрізняються.

4.Валовий дохід платника податку на прибуток підприємства

Валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нархованого0) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічні зоні, так і за їх межами.

Скоригований валовий дохід - це загальна сума доходу платника податку за винятком тих видів доходів, які не включаються до валового доходу.

До валового доходу входять:

Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів.

Доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

Доходи від операцій особливого виду;

Доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих нерезидентів, процентів, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу( оренди).

Доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.

Суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно на даних платнику податку у звітному періоді, крім безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім надання їх неприбутковим організаціям.

Суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, від осіб, що не є платниками цього податку або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку.

Суми невикористаної частини коштів, що повертаються зі страхових резервів.

Суми безнадійної заборгованості, що підлягають включенню до валових доходів.

Суми коштів страхового резерву, використаних не за призначенням.

Вартість матеріальних цінностей, переданих платнику податку з договорами схову та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті.

Суми штрафів або неустойки чи пені, фактично одержані за рішення відповідних державних органів, суду.

Суми державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертаються на його користь за рішенням суду.

Суми акцизного збору, сплачені покупцями підакцизних товарів на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну а теплову енергію.

Доходи від продажу електричної енергії.

Суми дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Водночас до складу валового доходу з метою оподаткування не включаються такі види доходу:

суми податку на додану вартість, отримані платником податку на додану вартість, нарахованого на вартість продажу товарів, за винятком випадків, коли підприємство-продавець не є платником податку на додану вартість.

суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація за примусове відчуження державою іншого майна платника податку.

суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, у разі якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.

суми коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів, що повертаються платнику податку з бюджетів, якщо такі суми не були включені до складу валових витрат.

суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески , згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

суми доходів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування від надання державних послуг.

суми коштів у вигляді внесків, які надходять до платників податку, у межах механізму додаткового пенсійного забезпечення.

кошти спільного інвестування, залучені від інвесторів інститутів спільного інвестування (ІСІ), доходи від здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за активами ІСІ, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від здійснення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю.

доходи від спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, дивіденди, отримані платником податку від інших платників податку.

кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної допомоги, які надається іншими державами відповідно до міжнародних угод.

кошти або майно, що надаються у вигляді без поворотної допомоги громадським організаціям інвалідів.

інші надходження, прямо визначені нормами Закону України «

Валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються:

1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих)

протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень.

2. Суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій , що становить не менше 2% та не більше5% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року за винятком відрахувань на додаткове пенсійне забезпечення згідно з пенсійним планом та суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) організаціям роботодавців та їх об'єднанням, створеним відповідно до закону з цього питання, у вигляді вступних, членських та цільових внесків, але не більше 0,2% фонду оплати праці платника податку у розрахунку за звітний рік.

3. Сума коштів, перерахованих підприємствами всеук-раїнських об'єднань осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на яких працює за основним місцем роботи не менше 75% таких осіб цим об'єднанням для проведення їх благодійної діяльності, але не більше 10% оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду.

4. Суми коштів, внесених до страхових резервів у порядку безнадійної заборгованості.

5. Суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлених Законом України "Про систему оподаткування", крім тих, що прямо не визначені зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів, та пені, штрафів).

Для платників податку, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, до складу валових витрат включається плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті.

6. Суми витрат, не віднесених до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуванням документів, встановлених правилами податкового обліку та підтверджених такими документами у звітному податковому періоду.

7. Суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок, та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

8. Суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не призвели до позитивного наслідку, а також

суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності.

9. Суми витрат по операціях, - платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів та комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом України (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Оподаткування операцій особливого виду (товарообмінних (бартерних) операцій).

10. Суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, платники податку мають право віднести до валових витрат, протягом звітного періоду, у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують

зазначену суму, збільшують балансову вартість груп 2, 3 і 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1, пропорційно сукупній балансовій вартість таких груп та таких окремих об'єктів основних фондів групи 1 на початок розрахункового кварталу.

11. Суми витрат, пов'язаних з безоплатним наданням працівникам вугільної промисловості, непрацюючим пенсіонерам, які мають стаж роботи на підприємствах в галузі не менш, як 10 років на підземних роботах або не менш як 20 років на поверхні, інвалідам з числа осіб, що під час роботи на цих підприємствах отримали каліцтво або професійні захворювання, а також сім'ям працівників вугільної промисловості, що загинули на виробництві, які отримують пенсію у разі втрати годувальника, вугілля на потреби за нормами, що встановлюються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

12. Суми коштів, спрямовані уповноваженими банками до додаткового спеціального резерву страхування коштів пенсійного фонду банківською управління.

13. Суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) для цільового використання і метою охорони культурної спадщини установам науки, освіти, культури, заповідникам, музеям-заповідникам, а також неприбутковим установам та організаціям у розмірі, що становить не менше 2% та не більше 5% оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду (для громадських організацій інвалідів - не більше 10% оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду.

14. Суми витрат, пов'язаних з придбанням, добудовою об'єкта незавершеного будівництва та введення його в експлуатацію, які виникають у платника податку - покупця об'єкта незавершеного будівництва протягом строку будівництва, визначеного умовами приватизації. При цьому такі витрати амортизації не підлягають. Рішення про включення зазначених витрат до валових витрат під час розрахунку податку на прибуток приймаються платником податку самостійно.

15. Суми витрат, пов'язаних з підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим вимогам відповідно до Закону України "Про підтвердження відповідальності".

16. Суми витрат, пов'язаних з розвідкою (дорозвідкою) та облаштуванням нафтових та газових родовищ (за винятком витрат на спорудження будь-яких свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ).

17. Суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) організаціям роботодавців та їх об'єднанням, створеним відповідно до закону з цього питання, у вигляді вступних, членських та цільових внесків, але не більше 0,2% фонду оплати праці платника податку у розрахунку за звітний рік.

Не включаються до складу валових витрат витрати на :

1. Потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме:

організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків тощо (це не стосується платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб);

придбання лотерей, участь в азартних іграх;

фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, пов'язаних з особливостями визначення складу витрат на оплату npaцi та витрат, пов'язанних iз внесками на соціальні заходи , та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону України

2. Придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію по, ремонт та iншi поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин підлягають амортизації.

3. Сплату податку на прибуток підприємств, податку на прибуток,, оподаткування доходів від грального бізнесу, доходи, отримаш нерезидентами, сплату ПДВ, включеного до цих товарів (po6iт, послуг), що придбавляються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних oci6, враховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно iз законом України "Про оподаткування доходив фізичних ociб.

4. Сплату вартості торгових патентів, яка враховується у зменшення податкових зобов'язань платника податку.

5. Сплату штрафів та (або) неустойки чи пені за рішенням cropiii договору або за рішенням вищостоячих державних органів, суду.

6. Утримання органів управління об'еднань платников податку, включаючи утримання холдингових компаній, які є окремими юридичними особами.

7. Виплату місячного доходу на користь емітента корпоративних прав.

8. Виплату дивідендів.

9. Виплату винагород або інших видів заохочень, пов'язаних з таким платником податку, фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів того, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьовапий час).За наявності зазначених документальних доказів винесеного до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не бiльшi, ніж суми, розрахованих за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з реалізаціією(робіт, послуг) або їx обміном за цінами, що нищі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам .

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені повними розрахунками, платниками та іншими документами, обов'язков1сть ведения і зберігання яких передбачена правилами ведения податкового обліку.

5.Роль амортизації у прибутковому оподаткуванні

податок прибуток витрата

Під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів розуміють поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку в межах норм амортизаційних відрахувань. Амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів ти нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку Плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації, та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація,

осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі. Під терміном «основні фонди» розуміють матеріальні цінності,

що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом

В Україні з 2000 р. у зв'язку з уведенням в дію національних стандартів бухгалтерського обліку виокремлено податкову та фінансову амортизацію. Причому остання нараховується згідно і Положенням (стандартом) № 7 бухгалтерського обліку і дає можливість коригування норм й вибір одного з кількох методів за власним рішенням підприємства. Таким чином, підприємство може робити вибору облікової політики впливати на обсяги амортизаційних відрахувань. Нарахована за правилами фінансового обліку

амортизація жодним чином не впливає на оподатковуваний приподаткове зобов'язання із податку на прибуток, оскільки і рахунку до уваги беруться виключно обсяги «податкової» амортизації, обраховані відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Так, згідно з указаним законом, амортизація основних фондів нараховується методом понижується

і о залишку, оскільки базою нарахування виступає балансову вартість основних фондів, що ідентична залишковій.

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (по-даткового) періоду в такому розмірі (у розрахунку на податковий квартал): 1-ша група - 2 %; 2-га група -- 10 %; 3-тя група -- 6 %; 4-та група - 15 % .

Порядок визначення та нарахування сум амортизаційних відрахувань.

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду, тобто розрахункового кварталу.

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових платежів).

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних засобів групи 1) на початок розрахункового кварталу

визначається за формулою: Б=Б+П-В-А, де

Ба - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового періоду;

Б - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(аІ) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшення основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В(і - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

КГІ(а_іГ10:100,ж.

І - індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація.

Якщо значення КІ не перевищує одиниці, індексація не проводиться.

Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 1, ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту та в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.

Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної матеріальної цінності, що входять до складу основних фондів групи 2 або групи 3, з мстою оподаткування не ведеться.

Порядок бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів встановлюється Міністерством фінансів України.

Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян . Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.

Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації згідно протягом строку, який визначається платником податку самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації.

Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.

Порядок збільшення та зменшення балансової вартості груп основних фондів такий.

- у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі, коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість;

- у разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником

податку для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму всіх виробних витрат, понесених платником податку, що пов'язані з їх виготовленням та введенням в експлуатацію, а також витрат на виготовлення таких основних фондів, що мають інші джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на придаток підприємств, зареєстрований платником податку на додану вартість;

- у разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта.

Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку.

У разі ведення основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, стриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду.

У разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 або передачі його до складу невиробничих засобів за рішенням платника податку балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються. У цьому самому порядку відбувається виведення основних фондів з експлуатації внаслідок їх відчуження за рішенням суду. Зворотне виведення таких об'єктів до складу основних фондів здійснюється у порядку.

У разі виведення з експлуатації окремих засобів груп 2,3 і 4 з будь-яких причин (крім їх продажу) балансова вартість таких груп не змінюється. Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію після проведення їх ремонту, реконструкції, модернізації збільшує баланс групи, пов'язаних з цими роботами.

Якщо на початок звітного кварталу групи 2, 3 і 4 ОСНОВНИХ фондів не містять матеріальних цінностей, балансова вартість такої групи підноситься до валових витрат платника податку такого звітного періоду. Норми цього підпункту не застосовуються при визначенні платником податку амортизаційних відрахувань на суму поліпшення основних фондів, одержаних в оперативний лізинг (оренду). У разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини:

а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого

об'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об'єкта

прирівнюється до нуля;

б) не змінює балансову вартість груп 2, З і 4 стосовно основних фондів цих груп.

У разі коли страхова організація або ішла юридична чи фізична особа визнана винною у заподіяній шкоді, компенсує плаї пику податку втрати, пов'язані з виникненням обставин, платник податку в податковий період, на який припадає така компенсація.

а) збільшує валовий дохід на суму компенсації за валові за осінній і

фонди групи 1 (окремий об'єкт основних фондів групи 1);

б) зменшує балансову вартість відповідної групи основних фондів на суму компенсації за основні фонди груп 2, 3 і 4.

У разі ліквідації окремого об'єкта основних фондів групи 1 за рішенням платника податку та наявності відповідних документів про його знищення, розібрання або перетворення іншими способами, внаслідок чого такий об'єкт не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням, балансова вартість такого окремого об'єкта основних фондів групи 1 включається до складу валових витрат

До продажу основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з внесенням таких основних, фондів та нематеріальних активів до Статутного капіталу іншої особи, а також до придбання основних фондів та нематеріальних актинів прирівнюються операції з включенням таких основних фондів та нематеріальних активів до складу Статутного капіталу такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп. Балансова вартість відповідної групи основних фондів не зменшується на вартість основних фондів, які надаються платником податку у оперативний лізинг (оренду) (пп. 8.5.1).

Балансова вартість відповідної групи основних фондів зменшується на вартість основних фондів, які надаються платником податку у фінансовий лізинг (оренду) у порядку, передбаченому для продажу основних фондів. При цьому лізингоотримувач (орендар) збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів у порядку, передбаченому для придбання основних фондів.

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду (в розрахунках на податковий квартал).

з 1 січня 2004 до 1 січня 2004

група 1 -2%; група 1 - 1,25%;

група 2 - 10%; група 2 - 6,25%;

група 3 - 6%; група 3 - 3,75%;

група 4 - 15%. --

Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених вище. Таке рішення приймається платником податку до початку звітного податкового року і не може бути змінене протягом року, а також доводиться до відома податкового органу разом із поданням декларації за перший квартал такого звітного податкового року.

Для платників податку, визнаних монополістами згідно із законом, сума амортизаційних відрахувань не є обов'язковою складовою тарифів, інших видів цін на їх послуги.

Для суб'єктів космічної діяльності, тимчасово, до 1 січня 2009 р. установлено щорічну норму прискореної амортизації основних фондів групи 3 у розмірі 20%. При цьому амортизація основних фондів групи 3 проводиться до досягнення нею нульового значення.

Платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого ЗВІ і нового періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, збільшують балансову вартість груп 2, 3 і 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1, пропорційно сукупній балансовій вартості таких груп та таких окремих об'єктів, основних фондів групи 1 на початок розрахункового кварталу.

Виведення з експлуатації основних фондів будь-якої групи здійснюється на підставі наказу керівника платника податку або у разі їх примусового відчуження чи конфіскації згідно із законом.

Проведення будь-яких робіт, пов'язаних з поліпшенням основних фондів без наявності вказаних вище документів не є свідченням про виведення таких основних фондів із експлуатації.

За умови оперативного лізингу (оренди) орендар нараховує амортизацію тільки на витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів орендованих без врахування балансової вартості об'єкта оперативного лізингу.

У разі повернення орендарем об'єкта оперативного лізингу (оренди) орендодавцю внаслідок закінчення дії лізингового (орендного) договору, а також у разі знищення, викрадання або зруйнування об'єкта оперативного лізингу (оренди) такий орендар користується правилами. При цьому орендодавець не змінює балансову вартість основних фондів або валові доходи (валові витрати) на суму витрат, понесених орендарем на поліпшення такого об'єкта.

Облік операцій із землею та її капітальними поліпшеннями.

Платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта власності. Витрати, пов'язані з таким придбанням не підлягають включенню до валових витрат звітного податкового періоду або до групи основних засобів з метою амортизації. Якщо у майбутньому такий окремий об'єкт власності продається, платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою витрат, _пов'язаних із купівлею такого окремого об'єкта власності, збільшених на коефіцієнт індексації.

У разі коли витрати (з урахуванням індексації), понесені у зв'язку з придбанням такого об'єкта власності, перевищують доходи, отримані внаслідок його продажу, збиток від такої операції не включається до складу валових витрат та покривається за рахунок власних джерел платника податку.

При продажу землі, отриманої у власність у процесі приватизації, платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого продажу, та сумою оціночної вартості такої землі, визначеною згідно з встановленою методикою вартісної оцінки земель з урахуванням коефіцієнтів ЇЇ функціонального використання на момент такого продажу.

У разі коли об'єкт нерухомого майна (нерухомість) придбається платником податку разом із землею» яка знаходиться під таким об'єктом чи є передумовою для забезпечення функціонального використання такого об'єкта нерухомості відповідно до норм, визначених законодавством, амортизації підлягає сукупна вартість такого основного фонду та такої землі за нормами, визначеними цією статтею для основних фондів групи 1.

Якщо земля як окремий об'єкт власності продається або відчужується іншим чином, то балансова вартість окремого об'єкта основних фондів групи 1, в якому відображалася вартість капітальних поліпшення якості такої землі, відноситься до валових витрат такого платника податку за наслідками податкового періоду, на який припадає такий продаж.

Амортизація витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин (ст. 9).

Перелік витрат, що включаються до окремої групи витрат платника податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду відноситься на витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин (за винятком свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ), розраховується за формулою:

С =Б хО :О

де : Са - сума амортизаційних відрахувань за звітний період;

Бв-- балансова вартість групи на початок звітного періоду, яка дорівнює балансовій вартості групи на початок періоду, що передує звітному, збільшений на суму витрат на розвідку та облаштування запасів (родовищ) корисних копалин, понесених протягом попереднього періоду;

Оа-- обсяг (у натуральних величинах) корисних копалин, фактично видобутих протягом звітного періоду;

Оз -- загальний розрахунковий обсяг (у натуральних величинах) видобутку корисних копалин на відповідному родовищі, який визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості витрат, пов'язаних із видобутком корисних копалин, на коефіцієнт індексації, який нараховується за формулою:

к, = (^Г10> : і00>

де: / - індекс інфляції, за результатами якої провадиться індексація.

Якщо значення К не перевищує одиниці, індексація не провадиться.

У разі коли платник податку застосовував коефіцієнт індексації, такий платник податку зобов'язаний визнати капітальний дохід у сумі, що дорівнює різниці між балансовою вартістю витрат, пов'язаних із видобутком корисних копалин, яка визначена на початок звітного року із застосування коефіцієнта індексації і балансовою вартістю таких витрат до такої інденсації.

Зазначений капітальний дохід відноситься до складу валових доходів платника податку кожного звітного періоду звітного року в сумі, яка визначається як добуток суми капітального доходу на коефіцієнт, що дорівнює:

(ар) (з) '

де: О - обсяг (у натуральних величинах) корисних копалин, фактично видобутих протягом року, що передував звітному;

О -- загальний розрахунковий обсяг (у натуральних величинах) видобутку корисних копалин на відповідному родовищі (пп. 9.4).

Норми амортизації для свердлин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, встановлюються у відсотках до їх первісної вартості у такому розрізі (в розрахунку на рік):

1-й рік експлуатації - 10%;

2-й рік експлуатації - 18%;

3-й рік експлуатації - 14%.

Платник

податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, але не більших від визначених вище. Лише для амортизації свердловин при видобутку корисних копалин встановлено інші норми амортизації на одинадцять років за систе-мою прискореного компенсування витрат із диференціацією ставок по роках (від 3 до 18 %).

Як уже зазначалося, крім основних засобів амортизації підлягають і нематеріальні активи. Нематеріальний актив -- це об'єкт інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права. Для амортизації нематеріальних активі н застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид не матеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації протягом , який визначається платником податку самостійно, виходячи зі строку корисного використання таких нематеріальних актин їм або строку діяльності платника податку, але не більше від 10 рп ків безперервної експлуатації. Амортизаційні відрахування при вадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального! активу нульового значення.

...