Основні напрямки бюджетного фінансування економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Індивідуальна робота

З дисципліни «Бюджетна система»

На тему:

«ОСНОВНІ НАПРЯМКИ БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ»



Зміст

Вступ

1. Бюджетне фінансування його принципи та методи

2. Основні напрямки бюджетного фінансування в Україні

3. Напрямки вдосконалення бюджетного фінансування в Україні

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Бюджет - це баланс грошових доходів і витрат, який складається для держави, місцевих органів управління, суб'єктів господарювання, сімей або окремих громадян на певний термін. З метою створення єдиної інформаційної системи зведення державних доходів та видатків на всіх рівнях влади, забезпечення загальнодержавної та міжнародної порівнянності бюджетних даних Верховна Рада у липні 1996 р. прийняла Постанову "Про структуру бюджетної класифікації України".

Державний бюджет -- це річний план державних витрат і джерел їхнього фінансового забезпечення. Бюджетна система містить бюджет центрального уряду, а також, бюджети всіх рівнів місцевої влади. Відповідно бюджети бувають центральними, обласними, місцевими. Часто, коли розглядають місцеві бюджети, мають на увазі всі бюджети, крім бюджету центрального уряду. До місцевих бюджетів належать обласні, міські, районні, районні в містах, селищні та сільські бюджети. Між ними існують досить складні відносини, пов'язані з розподілом джерел бюджетних доходів, фінансуванням місцевих бюджетів з боку центрального уряду шляхом перерозподілу коштів у масштабі країни тощо.

Отже, державний бюджет -- це не тільки бюджет центрального уряду, а й сукупність бюджетів усіх рівнів державної адміністративно-територіальної влади. Сукупність різних видів бюджетів, що перебувають між собою в певному взаємозв'язку і взаємозалежності, створює бюджетну систему, що діє в країни.



1. Бюджетне фінансування його принципи та методи

Бюджетне фінансування - це безповоротне, безвідплатне виділення коштів з бюджету. Основна суть бюджетного фінансування полягає у тому, що за допомогою цього механізму налагоджуються грошові відносини, які виникають між державою, з одного боку і підприємствами, організаціями, установами всіх форм власності та фізичними особами - з іншого, з точки зору спрямування та використання грошових коштів централізованого фонду на розширене відтворення, підвищення рівня життя, задоволення суспільних потреб і забезпечення інших безпосередніх заходів. Обсяг,своєчасність і повнота фінансування значною мірою залежать від рівня централізації фінансових ресурсів і мобілізації коштів до бюджету, а це в свою чергу залежить від дотримання фінансової дисципліни окремими платниками податків, від рівня виконання доходної частини бюджету.[1]

Система бюджетного фінансування вміщує в собі принципи, форми та методи надання бюджетних асигнувань суб'єктам господарювання. Незалежно від джерел покриття фінансування здійснюється на основі таких принципів:

· цільового спрямування коштів;

· безповоротності та безвідплатності;

· ефективного використання коштів;

· оптимального поєднання власних, кредитних і бюджетних джерел;

· додержання режиму економії та здійснення постійного контролю за їхнім використанням.

Принцип плановості- означає, що витрати визначаються законом про державний бюджет України на кожний рік. Обсяг витрат та цільове спрямування коштів МБ ухвалюються рішенням сесій відповідних місцевих рад народних депутатів. Витрати з децентралізованих фондів грошових коштів відображаються у фінансових планах і кошторисах витрат установ, балансах доходів і витрат підприємстив, об'єднань.

Принцип цільового спрямування коштів полягає у тому, що кошти плануються, відпускаються та використовуються на суворо визначені цілі та заходи відповідно до затверджених фінансових планів.

Принцип безповоротності та безвідплатності фінансування державних витрат - це надання коштів без прямого їх відшкодування (непряме ж відшкодування полягає в матеріальному прирості ОФ для виробничої та невиробничої сфери, перспективна підготовка кадрів для суспільства).

Принцип ефективного використання коштів має на меті одержання суспільно необхідного результату за мінімальних витрат фінансових ресурсів. Практичне здійснення цього принципу супроводжується вдосконаленням форм і методів оперативного управління виробничою та фінансовою діяльністю, розробкою додаткових важелів і стимулів, спрямованих на скорочення витрат та інтенсифікацію виробництва.

Принцип поєднання власних, кредитних та бюджетних джерел полягає у тому, що під час визначення обсягу фінансування як держава, так і вищестоящі органи враховують наявність власних джерел, можливості одержання банківського кредиту і лише тоді, коли неможливо покрити витрати з зазначених джерел, вирішується питання про бюджетне або відомче фінансування.

Принцип здійснення постійного контролю наявний за усіх виробничих, господарських і фінансових операцій у фінансуванні державних витрат.Контроль виконання дає можливість викрити недоліки й помилки у фінансовій дільності, вжити заходів до їх усунення, а також надає зустрічну інформацію для перспективного й поточного планування державних витрат як під час визначення цільового спрямування коштів, так і під час визначення їхнього обсягу.

Нині використовуються наступні форми бюджетного фінансування:

· кошторисне;

· державне фінансування інвестицій;

· позики з бюджету державним підприємствам;

· державні дотації.

Кошторисне фінансування- забезпечення державними грошовими коштами установ і організацій соціально-культурної сфери, оборони, органів державного управління.Вони отримують кошти на своє утримання із бюджету на підставі фінансових документів-кошторисів. Так фінансується майже вся невиробнича так звана бюджетна сфера. До бюджетної сфери відносять соціально-культурні заходи й установи, фундаментальні дослідження, національна оборона,правоохоронна діяльність і органи безпеки, судова влада і органи прокуратури.[1]

Державне фінансування інвестицій. Відповідно до бюджетної класифікації видатків фінансування будівництва об'єднано в одну групу разом з архітектурою і вміщує в собі державні інвестиції на основні об'єкти економічного і соціального розвитку України за ринкових умов.

Позики з бюджету державним підприємствам- це фінансова підтримка державних та інших підприємств, у яких понад 50% майна є державною власністю.Здійснюється вона з бюджетних асигнувань, як правило на поворотній основі під затвердженні проекти використання коштів, що надаються як державна підтримка. Фінансову підтримку як бюджетну позику надає Міністерство фінансів на договірних засадах.

Державні дотації. Це форма бюджетного фінансування, яка застосовується при фінансуванні планово-збиткових підприємств, організацій і установ, які надають послуги або виробляють необхідні товари, витрати на виробництво яких перевищує ціну продажу.

Форми бюджетного фінансування визначаються економічними умовами, із змінами яких міняються як форми бюджетного фінансування, так і їхнє застосування.Нині, при переході до ринкових відносин визріла потреба в удосконаленні форм бюджетного фінансування.

При цьому до існуючих форм бюджетного фінансування не можна застосовувати однаковий підхід, а перспективи розвитку кожної із форм повинні пов'язуватись з тими цілями, яким вони слугують.

Цілі можуть бути поділені на загальні та спеціальні. Загальні втілюються за допомогою таких форм фінансування, які відповідають системі управління економікою в цілому.

Спеціальні пов'язані з особливими умовами господарювання, згідно із завданням економічної політики держави на відповідному етапі розвитку.Форми бюджетного фінансування, які обумовлені загальними цілями, у подальшому повинні удосконалюватись, аби повніше відповідати потребам розвитку ринкової економіки. Їхнє удосконалення, з одного боку, повинно провадитись у напрямку посилення стимулюючих факторів певних форм фінансування, а з іншого - у напрямку запровадження нових умов надання бюджетних коштів.

В практиці застосовуються два методи бюджетного фінансування:

Метод єдиного казначейського рахунку. Цей метод використовується для фінансування заходів з державного бюджету України. Це система бюджетних рахунків органівДержавного казначейства, відкритих в установах банків за відповідними балансовими рахунками, з яких органами Державного казначейства здійснюються платежі безпосередньо суб'єктам діяльності.

Метод перерахування бюджетних коштів з поточних рахунків місцевих бюджетів на рахунки головних розпорядників бюджетних коштів. Суть його полягає в тому, що відповідно до бюджетного розпису фінансові органи перераховують кошти бюджету головним розпорядникам у порядку фінансування, на їхні рахунки згідно з кошторисом.

2. Основні напрямки бюджетного фінансування в Україні

Основні напрями розвитку економіки визначаються Кабінетом Міністрів України, установами Академії наук України із залученням інших зарубіжних і вітчизняних фахівців та науково-дослідних установ [4].

Видатки на економічну діяльність (без урахування компенсації НАК «Нафтогаз України» різниці між цінами закупівлі імпортованого природного газу та його реалізацією) у 2011 році проти 2010 року зросли за зведеним бюджетом на 41, 4 відсотка, за державним бюджетом - на 37, 3 відсотка. Видатки за зведеним та державним бюджетом у 2011 році проти аналогічного періоду 2010 року зросли на будівництво - на 33, 6 та на 26,3 відсотка відповідно; на транспорт - на 21, 0 та на 16, 9 відсотка відповідно; на багатоцільові проекти розвитку (які включають в себе видатки пов'язані із фінансуванням ЄВРО - 2012) у 3, 7 та у 4, 8 рази відповідно; на дослідження та розробки у галузях економіки - на 15, 3 відсотка за зведеним та державним бюджетом відповідно [14].

Ключовим для виживання України в умовах її залежності від експорту енергетичних ресурсів (газу, ядерного палива, нафти) є подолання високої енергозатратності промисловості, житлово-комунального сектору, побутової сфери, що не дає країні ефективно розвиватися, зумовлює зростання інфляції, ставить під загрозу надійність енерго- і теплопостачання громадян, знижує конкурентоспроможність продукції вітчизняних підприємств [15].

Завдання розвитку сучасної транспортної інфраструктури (залізниць, аеропортів, автомобільних доріг тощо) також заслуговує на увагу як претендент на здобуття статусу національного проекту. Наша країна є транзитною державою і має повною мірою скористатися своїм географічним положенням для розвитку економіки, пожвавлення інвестиційної діяльності, підвищення зайнятості населення, а отже, і добробуту громадян. Важливими з точки зору забезпечення прискореного економічного зростання та високої якості економічного розвитку є підтримка науки, інновацій, а також розвиток наукомістких видів діяльності, що має враховуватися при формуванні загальнодержавних пріоритетів [15].

Відповідно до Основних напрямів бюджетної політики на 2012 рік, інвестиційна активність в 2012 році підтримуватиметься шляхом поліпшення фінансового стану підприємств в умовах зміцнення банківської системи та проведення фіскальної політики, спрямованої на зниження податкового навантаження та створення умов для покращення інвестиційного клімату.

Поступове щоквартальне підвищення розміру прожиткового мінімуму для всіх соціальних і демографічних груп населення, мінімальної заробітної плати та впорядкування системи оплати праці в бюджетній сфері на основі Єдиної тарифної сітки сприятиме підвищенню рівня доходів населення.

Формування цінової динаміки відбуватиметься в умовах зменшення податкового навантаження на реальний сектор економіки, виваженої тарифної політики та помірних темпів зростання світових цін, що сприятиме уповільненню темпів зростання цін виробників промислової продукції [3].

Розвиток конкуренції, товарна насиченість на споживчому ринку в умовах прогнозованого зростання виробництва у галузях, орієнтованих на споживчий ринок та підвищення рівня доходів населення дадуть змогу досягти збалансування попиту та пропозиції.

Здійснення відповідних заходів разом із проведенням узгодженої антиінфляційної політики, виваженої монетарної та бюджетної політики, помірним зростанням цін виробників промислової продукції забезпечить уповільнення темпів зростання споживчих цін [3].

Стабілізація економічного розвитку, посилення інвестиційної активності сприятимуть збереженню курсової стабільності гривні, а здійснення заходів із забезпечення повної продуктивної зайнятості та регулюючих заходів спрямованих на ліквідацію прихованого безробіття сприятимуть зниженню рівня безробіття у 2012 році.

3. Напрямки вдосконалення бюджетного фінансування в Україні

За умов політичної нестабільності дедалі частіше йдеться про збільшення соціальних видатків. Ініціативи президента, уряду чи депутатів щодо підвищення рівня соціальної забезпеченості населення у цілому є зрозумілими і певною мірою вмотивованими. Водночас у них говориться про підвищення рівня соціального забезпечення взагалі і не аналізується рівень соціальних видатків, перевищення якого може призвести до розбалансування бюджету, а також не визначаються пріоритетні напрями спрямування державних видатків, у тому числі соціальних [10].

В умовах обмежених обсягів бюджетних коштів вирішити всі проблеми, наявні в економіці та сфері соціального забезпечення, неможливо. Отже, все одно слід здійснювати певний вибір пріоритетних на сучасному етапі завдань, які вимагають першочергової уваги, що і було зроблено в Російській Федерації шляхом визначення обмеженої кількості національних проектів, у кожному з яких чітко сформульовано цілі та механізми реалізації, критерії досягнення результатів, принципи фінансового забезпечення. Впровадження в країні інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки, дозволяє збільшити соціальні видатки без небезпеки для економічної стабільності. Зазначене зумовлене тим, що за такого підходу переважна частка соціальних видатків направляється на забезпечення оптимального відтворення людського капіталу та орієнтована на економічний розвиток. Безумовно, впровадження в Україні подібної ініціативи матиме певні особливості, пов'язані з умовами реалізації подібних проектів, а також спрямованістю проектів, які можуть бути визнані як національні [11]. Такі підходи доцільно було б задіяти і в Україні, що, крім консолідації суспільства навколо найбільш значущих проектів, дозволило б запровадити нові форми ефективного державного управління, базовані на використанні сучасних технологій і прозорості.

Дещо іншою може бути і спрямованість національних проектів в Україні. Такі національні проекти, як охорона здоров'я, освіта та доступне житло є не менш актуальними для України.

Ключовим для виживання України в умовах її залежності від експорту енергетичних ресурсів (газу, ядерного палива, нафти) є подолання високої енергозатратності промисловості, житлово-комунального сектору, побутової сфери, що не дає країні ефективно розвиватися, зумовлює зростання інфляції, ставить під загрозу надійність енерго- і теплопостачання громадян, знижує конкурентоспроможність продукції вітчизняних підприємств. Реалізація політики енергозбереження та оптимізація енергетичного балансу країни мають стати одним з головних пріоритетів держави і, безумовно, заслуговують на включення до національних проектів. Реалізація цього проекту закладе підґрунтя модернізації української економіки, забезпечивши ощадливе використання ресурсів, а отже, збереження державних коштів і їх направлення на соціальне забезпечення.

Завдання розвитку сучасної транспортної інфраструктури (залізниць, аеропортів, автомобільних доріг тощо) також заслуговує на увагу як претендент на здобуття статусу національного проекту Наша країна є транзитною державою і має повною мірою скористатися своїм географічним положенням для розвитку економіки, пожвавлення інвестиційної діяльності, підвищення зайнятості населення, а отже, і добробуту громадян. Таким чином, це завдання заслуговує на включення до переліку національних проектів. Важливими з точки зору забезпечення прискореного економічного зростання та високої якості економічного розвитку є підтримка науки, інновацій, а також розвиток наукомістких видів діяльності, що має враховуватися при формуванні загальнодержавних пріоритетів.

В Україні існує ще одна проблема - значне навантаження на бюджет та державні цільові фонди із забезпечення фінансування державних програм. Обсяги державного бюджету замалі для розв'язання складних економічних та соціальних проблем, таких як велике навантаження на бюджет та державні позабюджетні цільові фонди із забезпечення фінансування соціальних програм, незбалансованість та неадекватність ринковій економіці розвитку системи пенсійного забезпечення, хронічне недофінансування місцевих бюджетів, високий рівень розвитку тіньової економіки та ухилення від оподаткування, а також державної участі в економічному розвитку (перерозподілі ВВП через державні фонди, розвитку державного сектору економіки), недосконалість механізмів оподаткування та бюджетного регулювання, низький рівень податкового адміністрування. До інших складних проблем розвитку України слід віднести значні обсяги виведення капіталів за кордон, зокрема недоодержання виручки від експорту товарів і послуг, завищення платежів за імпортовану продукцію, за фіктивними операціями з цінними паперами.

Аби бюджетна політика забезпечила економічне зростання, орієнтоване на підвищення якості життя громадян, потрібні відповідні важелі, а саме:

· створення адекватної матеріальної бази, яка є основою підвищення конкурентоспроможності бізнесу;

· зміцнення потенціалу вітчизняного товаровиробника і посилення його конкурентоспроможності;

· підвищення якості людського капіталу залученого до виробничої та посередницької діяльності;

· створення адекватної розвиткові ринкової економіки інфраструктури;

· формування справедливих відносин між бізнесом і найманими працівниками стосовно умов праці, участі в управління підприємствами та розподілі доходів;

· підвищення стимулюючої ролі оплати праці;

· підвищення ефективності державного регулювання розвитку економіки;

· послаблення децентралізації економічного розвитку і посилення економічного потенціалу регіону [15].

Отже, за вищенаведеним можна зробити наступні висновки:

Технологія формування та реалізації національних проектів логічно вписується до наявних в Україні процедур формування стратегії соціально-економічного розвитку розробки державних цільових і бюджетних програм. Водночас запровадження цієї технології вимагає вдосконалення та уточнення відповідних процесів, що, поряд з іншим, дозволить зменшити кількість державних цільових програм і позбавитися дублювання в них окремих завдань.

Запозичення досвіду формування пріоритетних національних проектів стане поштовхом для розвитку програмно-цільового методу планування, насамперед, у напрямі забезпечення зв'язку між плануванням бюджету та довгостроковим характером національних проектів, а також у напрямі вдосконалення показників результативності бюджетних програм, зокрема, показників продукту, ефективності та якості.

Застосовувана в Україні система формування доходів місцевих бюджетів та фінансування видатків є досить недосконалою:

· обсяги функцій і повноважень, які покладаються на місцеві органи влади, не відповідають фінансовим можливостям їх реалізації;

· широкий перелік задекларованих державою соціальних зобов'язань не узгоджуються з наявними фінансовими ресурсами;

· має місце нечітке розмежування повноважень між органами державної та місцевої влади.

Прагнення до побудови в Україні ефективної системи взаємовідносин між органами різних рівнів у бюджетній сфері і бажання уникнути економічно необґрунтованих рішень спонукає до вивчення як позитивного, так і негативного світового досвіду в організації бюджетного фінансування.

бюджетний фінансування асигнування дохід



Висновок

Отже, фінансування із бюджету - це перерахування коштів на поточні бюджетні рахунки розпорядників коштів з єдиного казначейського рахунка або рахунка місцевого бюджету, які відкриті в банківських установах і в органах казначейства. Фінансування із бюджету здійснюється на основі двох основних принципів: плановості та цільового характеру використання бюджетних коштів. Принцип плановості означає обов'язкову умову законодавчого затвердження даних видатків. Цільовий характер використання бюджетних коштів означає вимогу до розпорядників коштів використовувати виділені кошти за їхнім цільовим призначенням. Організація фінансування покладена на фінансовий орган, який здійснює виконання даного бюджету. Банки здійснюють перерахування бюджетних коштів тільки на основі їхніх розпоряджень. У процесі фінансування фіноргани здійснюють контроль за економним і цільовим використанням бюджетних коштів. Фінансування з бюджету здійснюється через банківські установи, які визначені Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.

Застосовувана в Україні система формування доходів місцевих бюджетів та фінансування видатків є досить недосконалою: обсяги функцій і повноважень, які покладаються на місцеві органи влади, не відповідають фінансовим можливостям їх реалізації. Широкий перелік задекларованих державою соціальних зобов'язань не узгоджуються з наявними фінансовими ресурсами. Має місце нечітке розмежування повноважень між органами державної та місцевої влади.



Список використаної літератури

1. Артус М.М., Хижа Н.М. Навчальний посібник Бюджетна система України / К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. 220 c.

2. Венгер В.В. Фінанси:навч.пос.(для студ.вищ.навч.закл.)/В.В. Венгер. К.:Центр учбової літератури, 2009. 432 с.

3. Постанова Верховної Ради України «Про основні напрями бюджетної політики на 2012 рік», № 39 від 13 травня 2011 року.

4. Пасічник Ю. В. Бюджетна система України: навч. посіб. 2-ге вид., перероб. І доп. К.: Знання, 2008. 670 с.

5. Опарін В. М., Малько В. І. Бюджетна система. Київ: КНЕУ, 2002. с. 75.

6. Піхоцький В. Ф. Удосконалення і розвиток державного фінансового контролю та аудиту за надходженням коштів державного бюджету України та їх використанням // Фінанси України. 2007. № 3. с. 75-82.

7. Рудавка В. О. Основи економічної теорії. Вінниця: Тезис, 2003. 340 с.

8. Чугунов І.Я., Лондар С.Л. Фінансово-бюджетні відносини: аналіз тенденцій розвитку в умовах трансформації економіки. К.: Міністерство фінансів України, Львівський національний університет ім. І.Франка, 2002. 203 с.

9. Чугунок І.Я., Самошкіна О.А. Теоретико-методологічні засади удосконалення програмно-цільового методу планування видатків бюджету // Фінанси України. 2004. № 9. С. 37-38.

10. Шулюк Б. Бюджетування соціальної сфери: зарубіжний досвід та українські реалії // Економічний аналіз. 2008. № 2.

11. Януль І.Є. Бюджетний процес в Україні та напрями його вдосконалення // Фінанси України. 2006. № 9. С. 25 - 29.

12. Карлін М.І. Фінанси України та сусідніх держав: Навч.посіб. К.: Знання, 2007. 589 с.(Вища освіта ЧЧЙ століття).

13. Юрій С. І., Бескид Й. М. Бюджетна система України. К.: НІОС, 2000. с. 400.

14. http://www.minfin.gov.ua.

15. http://naub.oa.edu.ua/2010/napryamky-vdoskonalennya-byudzhetnoho-finansuvannya-v-ukrajini/.



Тести

1.Функціональність бюджету держави визначається такими причинами

а)товарно- грошовими відносинами;

б)функціональністю держави;

в)потребою розширеного відтворення;

г)немає правильних відповідей;

д)всі відповіді вірні.

2.Метою бюджету є:

а)визначення та обґрунтування суми коштів,яка необхідна на бюджетний рік для виконання державою своїх функцій;

б)перерозподіл національного доходу;

в)концентрація значних фінансових ресурсів.

3.Які функції виконує бюджет?

а)розподільчу,стимулюючу,контрольну;

б)перерозподільчу і стимулюючу;

в)контрольну і розподільчу;

4.Призначення бюджету у

а)виконання ним його функцій;

б)перерозподілі фінансових ресурсів у державі;

в)забезпеченні фінансовими ресурсами потреб економіки і соціального розвитку на основі розподілу і перерозподілу ВВП у державі;

5.Метою запозичення коштів державою є:

а)покриття дефіциту державного бюджету та регулювання грошового обігу;

б)залучення коштів на інвестиційні цілі та програми;

в)немає вірної відповіді;

г)вірні відповіді а) і б).

6.Державний кредит виконує такі функції:

а)розподільчу,контрольну,регулюючу;

б)розподільчу,споживчу,регулюючу;

в)стимулюючу,контрольну,розподільчу.

7.Що відносять до форми внутрішнього державного кредиту?

а)грошово-речові лотереї,використання коштів державного позичкового фонду;

б)позики надані на підставі угод на двохсторонній основі та багатосторонній основі;

в)державні позики,які забезпечені випуском цінних паперів;

8.Учасниками бюджетного процесу.

а)органи та посадові особи,які наділені бюджетними повноваженнями;

б)Верховна рада України та Кабінет Міністрів;

в) населення держави.

9.Джерела покриття дефіциту бюджету

а)державні позики;

б)грошова емісія;

в)продаж державного майна;

г)скорочення робочих місць державних службовців;

д)немає правильної відповіді;

е)всі відповіді вірні;

є)відповідь а) і б) вірні;

ж)відповіді а) і г) вірні.

10.Звіт про виконання бюджету України затверджується

а)Президентом;

б)Кабінетом Міністрів;

в)Верховною Радою Україною.

11.В який період затверджується звіт про виконання бюджету в Україні

а)кінець січня- початок лютого;

б)кінець квітня-початок травня;

в)січень-лютий.

12.Що є позитивним в соціально орієнтованих бюджетах

а) залишаються кошти для фінансування приватного сектору економіки;

б)забезпечують необхідні витрати економічного та соціального характеру;

в) залишаються кошти для інвестування;

13.Чи затверджується Верховною Радою зведений бюджет

а)так;

б)ні,лише дається на ознайомлення;

в)не затверджується.

14.Місцеві бюджети затверджуються

а)Верховною Радою;

б)місцевими органами самоврядування;

в)радами відповідних рівнів влади.

15.Місцеві бюджети затверджуються

а)відповідними рішеннями рад;

б)у вигляді закону;

в)нормативно-правовими актами.

16.За напрямком дефіцитного фінансування активний бюджетний дефіцит скеровує кошти на

а)поточні видатки;

б)інвестиції в економіку держави;

в)видатки соціального характеру.

17.Бюджетна класифікація - це

а)єдине систематизоване згрупування доходів та видатків,спрямованих на фінансування державних заходів у галузі економіки,соціальної сфери,національної оборони тощо;

б)єдине систематизоване згрупування доходів,видатків,фінансування боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів;

в) єдине систематизоване згрупування доходів,видатків,кредитування фінансування бюджету,боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів;

г) єдине систематизоване згрупування доходів,видатків(у тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності,функціональної діяльності,організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

18.Державний борг -це

а)сума непогашених фінансових зобов'язань;

б)сума заборгованості держави внутрішнім та зовнішнім кредиторам;

в)будь-яка сума заборгованості держави.

19.Бюджет поділяється на:

а)за типом кредитора;за типом боргових зобов'язань;

б)на спеціальний і загальний фонди;

в)на загальний фонд,спеціальний фонд,стабілізаційний фонд.

20.Економічна класифікація видатків бюджету відображає:

а)поточні видатки і видатки розвитку;

б)поточні і капітальні видатки;

в)статті на підставі видатків,елементи цільових витрат;

г)поточні та капітальні видатки,кредитування з вирахуванням;

д)погашення боргу.

21.Хто затверджує бюджетну класифікацію?

а)Комітет Верховної Ради України з питань бюджету;

б)Міністерство фінансів України;

в)Міністерство економіки України.

22.Що слід вважати бюджетними повноваженнями учасників бюджетного процесу:

а)права та обов'язки з управління бюджетними коштами;

б)завдання та функції учасників бюджетного процесу;

в)функції та права учасників бюджетного процесу на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства;

г)права учасників бюджетного процесу на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства,аудиту та оцінки ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства;

д)всі відповіді правильні.

23.Коли повинно бути оприлюднене рішення про місцевий бюджет:

а)не пізніше ніж через 7 днів з дня його прийняття;

б) не пізніше ніж через 5 днів з дня його прийняття;

в) не пізніше ніж через 10 днів з дня його прийняття;

г) не пізніше ніж через місяць з дня його прийняття;

д) не пізніше ніж через 3 дні з дня його прийняття;

24.На яких стадіях бюджетного процесу здійснюється контроль за дотриманням бюджетного законодавства,аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами:

а)при складанні проектів бюджетів та прийнятті закону про Державний бюджет України;

б)при складанні проектів бюджетів,їх розгляді та прийнятті закону про Державний бюджет України;

в)при складанні проектів бюджетів,при їх розгляді та прийнятті, а також при виконанні бюджету;

г)на всіх стадіях бюджетного процесу;

д)при складанні проектів бюджетів,прийняття закону про Державний бюджет України,виконанні бюджету,підготовці та розгляді звіту про виконання бюджету.

25. Бюджетні асигнування - це:

а)повноваження, які надаються головному розпоряднику коштів законом про Державний бюджет України, рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження і дозволяє надавати бюджетні асигнування;

б)повноваження, які надаються головному розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету;

в)будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому;

г)документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступні бюджетні періоди;

д)кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.

26. Повноваження головного розпорядника бюджетних коштів:

а) розробляє плани діяльності на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди;

б) затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів); розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання;

в) забезпечує організацію та ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової і бюджетної звітності;

г) отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет);

д) правильні відповіді а,б,в.

27. Пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень подаються та розглядаються у порядку встановленому для:

а)складання проекту бюджету;

б)подання бюджетних запитів;

в)складання прогнозу на наступні за плановим два бюджетні періоди;

г)складання звіту про виконання бюджету;

д)внесення змін до бюджетних призначень.

28. Доходи Державного бюджету України включають:

а)до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету за винятком тих, що згідно із статтями 64, 66, 69 та 71 Бюджетного кодексу закріплені за місцевими бюджетами;

б)доходи, що отримуються відповідно до законодавства про податки, збори і обов'язкові платежі; власні надходження установ; гранти і дарунки у вартісному обрахунку; міжбюджетні трансферти з місцевих бюджетів;

в)обидві відповіді правильні.

29. Державний бюджет України має містити пояснення всіх видатків, за винятком видатків, пов'язаних з:

а)фінансуванням соціального захисту населення;

б)державною таємницею;

в)фінансуванням спеціального фонду бюджету.

г)всі відповіді правильні.

30. Видатки бюджету - це:

а)видатки бюджету кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом;

б)кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, та кошти на погашення основної суми боргу;

в)кошти на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

31. Витрати бюджету - це:

а)Кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом, крім коштів на погашення основної суми боргу, та повернення надміру сплачених до бюджету платежів;

б)видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів;

в)кошти на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

32. Субвенція-це:

а)міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує;

б)міжбюджетний трансферт для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про її надання;

в)кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;

г)безповоротне і безвідплатне виділення коштів з бюджету.

33. Дотація вирівнювання - це:

а)міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує;

б)міжбюджетний трансферт для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про її надання;

в)кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;

г)безповоротне і безвідплатне виділення коштів з бюджету.

34. Проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період розробляє:

а) Міністерство економіки України;

б)Міністерство фінансів України;

в)Кабінет Міністрів України;

г)Міністерство фінансів України спільно з іншими центральними органами виконавчої влади.

35. Проект закону про Державний бюджет України разом з відповідними матеріалами Кабінет Міністрів України подає:

а)до 1 вересня року, що передує плановому;

б)не пізніше 1 вересня року, що передує плановому;

в)до 15 вересня року, що передує плановому;

г)не пізніше 15 вересня року, що передує плановому.

36. В якій формі проводяться розрахунки платників податків та зборів з бюджетом?

а)у грошовій формі та взаємозаліком;

б)у формі бартерних операцій;

в)у грошовій формі.

37. У разі зміни місцезнаходження платника податку в поточному бюджетному періоді сплата податків здійснюється:

а)за місцем попередньої реєстрації; до закінчення поточного бюджетного періоду.

б)за місцем нової реєстрації;

в)поділом сум податків за місцями реєстрації.

38. Виконання бюджету -- це:

а)забезпечення надходження доходів до всіх ланок бюджетної системи;

б)фінансування заходів, затверджених у бюджеті держави та місцевих бюджетах;

в)забезпечення надходження доходів за всіма джерелами до всіх ланок бюджетної системи та повне фінансування заходів, затверджених у бюджеті держави та місцевих бюджетах.

39. Визначте основний плановий документ бюджетної установи щодо отримання доходів та здійснення видатків:

а)бюджетний розпис;

б)лімітна довідка;

в)кошторис бюджетної установи.

40. Річний звіт про виконання закону про Державний бюджет подає:

а)Рахункова палата України;

б)Кабінет Міністрів України;

в)Верховна Рада України.

41. Які види звітності про виконання Державного бюджету існують в Україні?

а)оперативна, місячна, квартальна та річна,

б)місячна, квартальна, річна та податкова;

в)статистична, податкова та річна;

г)місячна, квартальна, податкова, фінансова.

42. Хто з посадових осіб бюджетної установи забезпечує складання та подання фінансової і бюджетної звітності?

а)керівник установи;

б)керівник бюджетного відділу;

в)головний бухгалтер;

г)начальник планово-економічного відділу.

43. Що відображає бюджетна звітність?

а)стан активів у бюджеті;

б)стан виконання бюджету;

в)стан пасивів у бюджеті.

44. Який орган забезпечує достовірність інформації про виконання Державного бюджету України?

а)Державне казначейство України;

б)Міністерство фінансів України;

в)Кабінет міністрів України.

45. Трансферти - це:

а)кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі;

б)обов'язкові, безоплатні та безповоротні платежі органам державного управління;

в)обов'язкові, безоплатні та безповоротні платежі, отримані від інших органів державного управління;

г)кошти на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

46. Міжбюджетні трансферти - це:

а)кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого;

б)кошти, що передаються до Державного бюджету;

в)кошти, які не враховуються при формуванні місцевих бюджетів.

47. Кошти, які безоплатно передаються з одного бюджету до іншого, це:

а)міжбюджетні трансферти;

б)дотації вирівнювання;

в)субвенції.

48. Податки стягуються з:

а) юридичних і фізичних осіб;

б) лише з юридичних осіб;

в)лише з фізичних осіб;

г)лише з громадян.

49. Неподаткові надходження це:

а)надходження від реалізації безгосподарного майна;

б)надходження від штрафів та фінансових санкцій;

в)збори від використання природних ресурсів;

г)надходження від операцій з капіталом.

50. Який орган готує та подає до Верховної Ради України висновки про виконання закону про Державний бюджет України з оцінкою ефективності управління коштами державного бюджету, а також пропозиції щодо усунення порушень?

а) Кабінет Міністрів;

б) Адміністрація Президента;

в) Рахункова палата;

г) Міністерство фінансів України.

Размещено на Allbest.ru

...