Динамічний аналіз беззбитковості проекту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Динамічний аналіз беззбитковості проекту

Зміст

1. Необхідність управління проектними витратами

2. Поняття і розрахунок беззбитковості проекту

3. Особливості визначення різних видів точки беззбитковості

4. Особливості прийняття рішень в умовах динамічних змін

1. Необхідність управління проектними витратами

Для керівництва підприємства дуже важливо знати, як вплине реалізація інвестиційного проекту на загальний прибуток підприємства-замовника цього проекту. Обов'язковими умовами здійснення проекту є покриття по ньому витрат, інакше підприємство понесе збитки.

Витрати підприємства є комплексним показником, в якому відо-бражається велика кількість факторів, що впливають на його рівень. Усі фактори діляться на зовнішні та внутрішні.

До основних зовнішніх факторів належить зміна:

1) ціни на ресурси, які підприємство одержує від постачальників;

2) розмірів мінімальної заробітної плати та обов'язкових платежів.

Основними внутрішніми факторами є зміна:

1) продуктивності праці;

2) трудомісткості та матеріаломісткості продукції.

Узагальнююча класифікація витрат підприємства наведена в табл. 8.1.

беззбитковість витрати проект управління

Таблиця 8.1

Узагальнююча класифікація витрат підприємства

Аналіз беззбитковості є досить розповсюдженою методикою, яка широко використовується для аналізу співвідношення між обсягом продажу та прибутковістю. Для проведення аналізу беззбитковості необхідно визначити витрати за ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат. Вони поділяються на змінні та постійні.

До змінних належать витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його зниженням.

Змінні витрати включають витрати на сировину та матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, технологічне паливо й енергію, на оплату праці працівникам, зайнятим виробництвом продукції (виконанням робіт, наданням послуг), з відрахуваннями на соціальні заходи, а також інші витрати.

Постійні - це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) обсягу випуску продукції істотно не змінюється.

До постійних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.

За визначенням відношення до собівартості продукції розрізняють витрати на продукцію та витрати періоду.

Витрати на продукцію - це витрати, пов'язані з виробництвом. У виробничій сфері до таких витрат належать усі витрати (матеріали, зарплата, амортизація основних засобів тощо), пов'язані з функцією виробництва продукції.

Витрати на виробництво продукції створюють виробничу собівартість продукції (робіт, послуг).

Витрати періоду - це витрати, що не входять до виробничої собівартості і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені; це витрати на управління, збут продукції та інші операційні витрати.

Показником, що включає всі витрати підприємства, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, є повна собівартість. Вона відрізняється від виробничої собівартості на величину, адміністративних і витрат на збут й обчислюється тільки по товарній продукції.

При цьому формування відпускної вартості продукції (робіт, послуг) можна подати у вигляді формули:

Ц = ВС_п + В_а + В_з + П + Н, (8.1)

де Ц - ціна;

СС_п - виробнича собівартість продукції (робіт, послуг);

В_а - адміністративні витрати;

В_з - витрати на збут продукції;

П - сума прибутку,

Н - непрямі податки, передбачені законодавством (ПДВ, акцизний збір).

У підсумку буде сформована ціна продукції (робіт, послуг), що включає повну, в її „старому” розумінні собівартість, яка використовується підприємствами при плануванні й проведенні аналізу діяльності, з урахуванням планової суми прибутку й передбачених законодавством податків і зборів.

Таким чином, управління раціональною структурою майбутнього проекту полягає у виборі такої технології й обсягу виробництва, які дозволяють мінізувати витрати. Якщо ринок збуту нестійкий, управляти постійними витратами неможливо. Зниження обсягу виробництва призводить до інфляції середніх постійних витрат, що спричиняє перенесення величини постійних витрат на ціну. Отже, цим і обумовлений тісний взаємозвязок між витратами і прибутком, який має забезпечити реалізація проекту.

2. Поняття і розрахунок беззбитковості проекту

Визначення точки беззбитковості є найбільш поширеним методом, Який дозволяє визначити залежність між такими показниками, як обсяг реалізації, витрати, прибуток.

Основні цілі аналізу беззбитковості: оцінка структури витрат за проектом та можливість управління цією структурою; визначення раціональності обраного масштабу та можливості скорочення обсягів виробництва; оцінка передбачуваної ціни на продукцію проекту з тими цінами, які можуть скластися на ринку; визначення запасу фінансової міцності.

При проведенні аналізу беззбитковості слід врахувати деякі припущення: вважається, що обсяг реалізації дорівнює обсягу випуску, відпускні ціни на товар постійні, тобто встановлені конкурентнимим ринком і відсутня цінова дискримінація, продукція проекту належить до одного типу, що дозволяє спростити виробництво до однономенкла-турного.

Точка беззбитковості виробництва - обсяг виробництва, при якому підприємство не отримує прибутків, але й не несе збитків, тобто чистий прибуток за проектом дорівнює 0.

3. Особливості визначення різних видів точки беззбитковості

Існують наступні види точок беззбитковості: готівкова, бухгалтер-ська, фінансова.

Для розрахунку готівкової точки беззбитковості повинні враховуватись лише постійні витрати, без амортизаційних відрахувань, тобто операційний грошовий потік повинен дорівнювати 0:

, (8.2)

де Т_гот - готівкова точка беззбитковості, нат. од.,

С_пост - постійні витрати на весь осяг виробництва за рік, грн.;

Ц - ціна одиниці продукції, грн.;

С _змін - змінні витрати на одиницю продукції, грн.

При визначенні бухгалтерської точки беззбитковості розрахунок грошового потоку здійснюється з урахуванням суми амортизаційних відрахувань:

, (8.3)

де Т_бух - бухгалтерська точка беззбитковості, нат. од.;

С_аморт - сума амортизації за рік, грн.

При визначенні фінансової точки беззбитковості повинні враховуватись постійні витрати і щорічні ануїтетні платежі, саме які забезпечують повернення суми інвестицій у майбутньому:

, (8.4)

де Т_фін - фінансова точка беззбитковості, нат. од.;

К - сума інвестицій у проект, грн.;

- сума теперішньої вартості щорічних ануїтетних платежів при бажаній прибутковості інвестицій протягом усього періоду реалізації проекту, грн.;

r - прибутковість інвестицій, %;

t - рік реалізації проекту;

n - строк реалізації проекту, роки.

Крім того, для прийняття проектних рішень використовують операційний леверидж (важіль), який визначає ступінь залежності проекту від постійних витрат виробництва.

Операційний леверидж - це процентна зміна в операційному грошовому потоці відносно процентної зміни кількості проданої продукції.

Для проведення операційного аналізу проекту послідовно розраховують наступні показники

1. Виручка від реалізації:

ВР = VxЦ, (8.5)

де ВР - виручка від реалізації, грн.;

V - обсяг реалізації, шт.;

Ц - ціна одиниці продукції, грн.

2. Валова маржа:

ВМ = ВР - С_змін., (8.6)

де ВМ - валова маржа, грн.;

С_змін - змінні витрати на на весь обсяг, грн.

3. Коефіціент валової маржі:

К_м = ВМ / ВР, (8.7)

де К_м - коефіціент валової маржі.

4. Поріг рентабельності, точка беззбитковості:

а) в грошовому виразі.

П_рент. = С_пост. / К_м, (8.8)

де П_рент. - поріг рентабельності, грн.;

С_пост. - постійні витрати на весь обсяг, грн.;

К_м - коефіціент валової маржі;

б) в натуральному виразі:

П_рент = Прент(Грош.) / V (8.9)

або

П_рент = С_пост / (Ц - С_змін), (8.10)

де С_змін - змінні витрати на одиницю продукції.

5. Запас фінансової міцності:

а) в грошовому вимірі:

ЗФМ _гр. = ВР - П_{рент.(грош.)}, (8.11)

де ЗФМ_гр. - запас фінансої міцності, грн.;

б) в натуральному виразі:

ЗФМ_н = V- П_{рент.(натур.)}, (8.12)

де ЗФМ_н - запас фінансої міцності, шт.;

в) у відсотках:

ЗФМ = ЗФМ_гр. / ВР. (8.13)

6. Прибуток:

П = ВР - С_змін. - С_пост., (8.14)

де П - прибуток, грн.

або

П = ЗФП_гр.xК_м. (8.15)

7. Силу впливу операційного важеля:

СВОВ = ВМ / П, (8.16)

де СВОВ - сила впливу операційного важеля.

4. Особливості прийняття рішень в умовах динамічних змін

В умовах зміни зовнішнього середовища існують наступні варіанти управлінських дій: розширення виробництва, відмова від проекту, очікування. Розглянемо кожний більш детально.

Розширення виробництва, що є одним з тих варіантів дій, які неможливо точно передбачити. Якщо правильно визначено позитивну NPV проекту, то очевидно, що розгляд даної можливості необхідний. Оскільки проведений статичний аналіз припускає, що проект має незмінний масштаб виробництва, практично неможливо збільшити розмір проекту або повторити його для досягнення навіть більшої величини NPV.

Відмова від проекту. Варіант скорочення виробництва або навіть повної відмови від здійснення проекту на практиці може виявитися досить реальним. Наприклад, якщо проект не забезпечує беззбитковість на основі грошового потоку, це означає, що він не може навіть покрити власні витрати. Кращим виходом з цієї ситуації буде відмова від проекту. Попередній аналіз дисконтованих грошових потоків проводився на припущенні, що навіть у такій ситуації виробництво не припиниться.

Очікування. Розглядаючи проект, завжди припускають два ва-ріанти щодо здійснення інвестицій: вони здійснюватимуться або ні. В реальності існує ще одна, третя можливість. Реалізація проекту може бути відкладена, через сподівання на зміну умов на сприятливіші. Цей варіант має назву очікування.

Висновки

Управлінський підхід до управління раціональною структурою майбутнього проекту полягає у виборі такої технології й обсягу виробництва, які дозволяють мінімізувати витрати. Якщо ринок збуту нестійкий, керувати постійними затратами практично неможливо.

Точка беззбитковості -- це такий обсяг випуску, при якому забезпечується нульовий прибуток, тобто дохід від продажу дорівнює затратам виробництва або ж результат від реалізації після покриття змінних затрат достатній для покриття постійних витрат.

Бухгалтерська точка беззбитковості визначається шляхом прирівнювання чистого прибутку до нуля. Операційний грошовий потік при цьому дорівнюватиме амортизації.

Досягнення фінансової точки беззбитковості дозволяє покрити не тільки операційні витрати, але й досягти певного рівня доходу, що дозволяє задовольнити потреби інвесторів.

Проект у фінансовій точці беззбитковості має період окупності, який точно дорівнює життєвому циклу проекту, негативну NPV та нульову IRR.

Готівкову точку беззбитковості можна визначити, якщо операційний грошовий потік дорівнює нулю. Проект у точці готівкової беззбитковості ніколи не окупається. Його NPV є величиною негативною і дорівнює сумі початкових витрат.

Операційний леверидж є ключовим показником рівнів беззбитковості продукції. Він свідчить про ступінь залежності проекту або фірми від постійних витрат, а величина операційного левериджу - про чутливість операційних грошових потоків до змін в обсязі продажу.

Проекти звичайно залежать від різних варіантів управлінських рішень, які можуть бути прийняті в майбутньому. Ці рішення дуже важливі, але традиційний аналіз дисконтованих грошових потоків не бере їх до уваги.

Сучасна практика управління витратами підприємства (постійними і перемінними) дозволяє не тільки мінімізувати собівартість одиниці продукції, але й зменшити ризик значного падіння прибутковості проекту в результаті зниження об'єму виробництва.

Размещено на Allbest.ru