Сутність фінансів, їхні функції та роль

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУТНІСТЬ ФІНАНСІВ. ЇХНІ ФУНКЦІЇ ТА РОЛЬ

фінанси роль процес стадія

ЗМІСТ

1. Сутність фінансів

2. Функції фінансів

3. Роль фінансів у суспільному відтворювальному процесі

Список використаної літератури

1. СУТНІСТЬ ФІНАНСІВ

Термін «фінанси» (finantia - лат.) виник ще в XIII столітті у торговельних містах Італії й спочатку позначав будь-який грошовий платіж, обов'язкову сплату грошей. Надалі термін набув міжнародного поширення й почав використовуватися як поняття, пов'язане із системою грошових відносин між населенням і державою з приводу утворення державних фондів коштів. У результаті такого руху утворюються як фонди коштів держави, підприємств, населення, так і власне грошовий обіг.

Фінанси - це сукупність специфічних економічних відносин, організованих державою, в процесі яких здійснюються процеси розподілу та перерозподілу; формування й використання фондів грошових коштів для здійснення економічних, соціальних і політичних завдань.

Ознаки фінансів:

- матеріальною основою існування й функціонування фінансів виступають грошові відносини між двома суб'єктами, тобто гроші;

- суб'єкти цих відносин мають різні права, до того ж держава як один з них має особливі повноваження;

- у процесі цих відносин формуються централізовані та децентралізовані фонди коштів - бюджет, спеціалізовані фонди та інші, тобто відносини носять фондовий характер;

- регулярне надходження коштів у бюджет не може бути забезпечене без надання податкам, зборамта іншим обов'язковим платежам державно-примусового характеру, що досягається за допомогою правової нормотворчої діяльності держави, створення відповідного фіскального апарату.

За цими ознаками можна виділити фінанси із всієї сукупності грошових відносин. Грошові відносини, що виникають між громадянами або між громадянами та роздрібною торгівлею, не можна віднести до фінансових, оскільки вони регулюються цивільно-правовими методами. Для цих відносин характерним є рівне становище їхніх суб'єктів.

Таким чином, фінанси - це завжди грошові відносини, але не будь-які грошові відносини є фінансовими.

У Центральній Європі в результаті перших буржуазних революцій виник загальнодержавний фонд коштів - бюджет, яким глава держави не міг користуватися одноосібно. Формування й використання бюджету стали носити системний характер, тобто виникли системи державних доходів і витрат з певним складом, структурою й законодавчим закріпленням. Основні групи видаткової частини бюджету не змінювалися багато сторіч. Це такі витрати:

- на військові потреби;

- на управління державою;

- на розвиток економіки;

- на соціальні потреби.

Податки в грошовій формі набули переважного характеру. Раніше доходи держави формувалися за рахунок натуральних податей і трудових повинностей. З розвитком державності й грошових відносин став можливим розподіл створеного продукту у вартісному вираженні.

Фінанси відрізняються від грошей як за змістом, так і за виконуваними функціями.

Гроші - це загальний еквівалент.

Фінанси - це економічний інструмент розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу (НД), знаряддя контролю утворення й використання фондів коштів.

Характерними рисами, якими характеризуються фінанси як економічна категорія, є:

- вартісна форма вираження:

- розподільний характер;

- фондова форма утворення й використання.

Фінанси виражають грошові відносини:

- між підприємствами у процесі придбання товарно-матеріальних цінностей, реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;

- між підприємствами та вищестоящими організаціями при створенні централізованих фондів коштів і їх розподілі;

- між державою і підприємствами при сплаті податків у бюджетну систему й фінансуванні витрат з неї;

- між державою і громадянами при внесенні ними податків і добровільних платежів;

- між підприємствами, громадянами та позабюджетними фондами при внесенні платежів і одержанні ресурсів;

- між окремими ланками бюджетної системи;

- між страховими організаціями і підприємствами й населенням при сплаті страхових внесків і відшкодуванні збитків при настанні страхового випадку.

До фінансів належать також грошові відносини, що забезпечують кругообіг фондів підприємства.

Головним матеріальним джерелом грошових фондів виступає національний доход країни (НД), що являє собою знову створену вартість або вартість валового внутрішнього продукту (ВВП) за винятком спожитих у процесі виробництва знарядь і засобів виробництва.

За натурально-речовинною формою ВВП складається із всієї маси створених у суспільстві за рік предметів споживання й знову вироблених засобів виробництва, призначених для розширення виробництва і збільшення резервів.

2. ФУНКЦІЇ ФІНАНСІВ

Економічна сутність фінансів проявляється в тих функціях, які вони виконують. Основними є розподільна й контрольна функції фінансів.

1. Розподільна функція здійснюється у два етапи - розподіл і перерозподіл.

Розподіл національного доходу полягає у створенні основних або первинних доходів. Їх сума дорівнює НД, і формуються ці доходи серед учасників матеріального виробництва. До складу цих доходів включається заробітна плата й доходи підприємців у сфері матеріального виробництва. Первинні доходи ще не утворюють суспільних коштів, достатніх для розвитку пріоритетних галузей народного господарства, забезпечення обороноздатності країни, задоволення матеріальних і культурних потреб її населення. Тому необхідний подальший розподіл НД або його перерозподіл.

Перерозподіл національного доходу пов'язаний:

- з міжгалузевим і територіальним перерозподілом коштів в інтересах ефективного й раціонального використання доходів і нагромаджень;

- з наявністю поряд з реальним виробничим сектором невиробничої сфери, в якій національний доход не створюється. Це освіта, охорона здоров'я, соціальне страхування й забезпечення, управління;

- з перерозподілом доходів між різними соціальними групами населення.

У результаті перерозподілу утворюються вторинні, або похідні, доходи. Це доходи, які одержують в галузях невиробничої сфери. Вториннідоходи служать для формування кінцевих пропорцій використання НД.

Таким чином, відбувається перерозподіл НД:

- між виробничою й невиробничою сферою;

- між галузями матеріального виробництва;

- між регіонами країни;

- між суб'єктами різних форм власності;

- між соціальними групами населення.

Розподіл і перерозподіл НД за допомогою фінансів здійснюється двома методами:

- фінансово-бюджетний метод полягає у вилученні доходів до бюджету і видачі коштів з бюджету в безповоротному порядку;

- кредитно-банківський метод являє собою акумуляцію тимчасово-вільних грошових ресурсів і видачу за рахунок них кредитів на основі зворотності.

Перерозподіл НД переслідує такі цілі:

- забезпечення фінансовими ресурсами невиробничої сфери, де НД не створюється;

- цілеспрямований розподіл фінансових ресурсів між регіонами країни для забезпечення їх економічного й соціального розвитку;

- пріоритетний міжгалузевий розподіл фінансових ресурсів для забезпечення пріоритетного розвитку прогресивних галузей;

- раціональний внутрішньогалузевий розподіл фінансових ресурсів, що стимулюється різною рентабельністю підприємств і варіюється ефективністю капітальних вкладень.

Кінцевою метою розподільної функції фінансів є розвиток продуктивних сил і ринкових структур економіки, укріплення держави, забезпечення високої якості життя широких кіл населення.

2. Контрольна функція фінансів об'єктивно відображає хід розподільного процесу й проявляється в контролі розподілу ВВП по відповідних фондах і витрати їх за цільовим призначенням.

Фінансовий контроль в умовах розвитку ринкових відносин спрямований на забезпечення динамічного розвитку всіх сфер виробництва, прискорення науково-технічного прогресу. Він охоплює виробничу й невиробничу сфери та націлений на підвищення економічного стимулювання, раціональне й дбайливе витрачання матеріальних трудових і фінансових ресурсів, природних багатств, скорочення непродуктивних витрат і втрат, припинення безгосподарності й марнотратства.

Важливим завданням фінансового контролю є перевірка точного дотримання законодавства з фінансових питань, своєчасності й повноти виконання фінансових зобов'язань перед бюджетною, податковою системами, банками, а також взаємних зобов'язань підприємств і організацій щодо розрахунків і платежів.

Об'єктом контрольної функції фінансів є фінансові показники діяльності підприємств, організацій, установ. Залежно від об'єкта контролю виділяють наступні види фінансового контролю:

- фінансово-господарський контроль, що спрямований на систематичне підвищення ефективності виробництва, здійснюється фінансовими органами фірм, підприємств, міністерств, відомств шляхом розподілу фондів коштів і впливає на обсяг випуску й реалізації продукції, собівартість, рентабельність, оплату праці;

- фінансово-бюджетний контроль, що здійснюється через вилучення частини прибутку підприємств у Державний бюджет з метою забезпечення потреб держави у фінансових ресурсах, а також шляхом фінансування підприємств, установ, організацій з бюджету. Фінансова система контролює дотримання встановлених розмірів і своєчасність сплати платежів у бюджет, а також доцільність фінансування з бюджету;

- кредитно-банківський контроль, котрий здійснюється за допомогою кредитування підприємств і фірм шляхом дотримання принципів надання кредиту (терміновість, зворотність, платність, цільовий характер, забезпеченість).

Залежно від суб'єктів, що здійснюють фінансовий контроль, розрізняють наступні його види:

- загальнодержавний (позавідомчий) контроль, що здійснюється органами державної влади й управління по об'єктах контролю незалежно від їх відомчої підпорядкованості;

- відомчий контроль, що здійснюється контрольно-ревізійними службами (КРС) міністерств, відомств по фінансово-господарській діяльності підвідомчих підприємств, організацій;

- внутрішньогосподарський контроль, що здійснюють фінансові служби підприємств (бухгалтерія, фінансовий відділ, контрольно-ревізійна служба) по фінансово-господарській діяльності самого підприємства і його структурних підрозділів;

- суспільний контроль, що виконують окремі фізичні особи та некомерційні об'єднання на добровільних засадах;

- незалежний контроль, що здійснюється аудиторськими фірмами й службами щодо діяльності всіх економічних суб'єктів.

Аудит - це незалежна експертиза й аналіз фінансової звітності господарюючого суб'єкта з метою визначення її вірогідності, повноти, реальності, відповідності чинному законодавству й вимогам, пропонованим до фінансової звітності. Метою проведення аудиту є встановлення вірогідності фінансової звітності підприємств і організацій та відповідності чинених ними фінансових і господарських операцій діючим нормативним актам. Аудитор - це не державний службовець, а незалежний ревізор, який пройшов відповідну атестацію й одержав ліцензію. Зовнішній аудит полягає в перевірці вірогідності фінансової й бухгалтерської звітності, експертизі фінансово-господарського стану, оцінці платоспроможності, розробці рекомендацій з господарської діяльності, фінансовій стратегії, податковому плануванню. Внутрішній аудит проводиться з доручення керівництва підприємства у філіях, дочірніх підприємствах, структурних підрозділах і всередині підприємства з конкретною метою, безупинно, охоплює всі сфери діяльності підприємства, носить предметний характер, повинен бути результативним.

Залежно від часового фактору, здійснення фінансового контролю розрізняють наступні його типи:

- попередній контроль, що проводиться на стадії складання й затвердження фінансових планів підприємств, кошторисів бюджетних організацій, проектів бюджетів різних рівнів, передує здійсненню господарських операцій, покликаний не допустити нераціональної витрати матеріальних, трудових і фінансових ресурсів і запобігти прямому або непрямому збиткові діяльності підприємства;

- поточний контроль, що проводиться постійно фінансовими службами підприємств у процесі реалізації фінансових планів, у ході здійснення фінансово-господарських операцій, покликаний забезпечити правильність, законність, доцільність вироблених витрат, одержуваних доходів, повноту й своєчасність розрахунків з бюджетом, повинен бути оперативним і гнучким;

- наступний контроль, що здійснюється у формі перевірок і ревізій правильності, законності, доцільності зроблених фінансових операцій з метою виявлення недоліків і недоглядів у використанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, відшкодування нанесеного збитку, залучення до адміністративної й матеріальної відповідальності винних осіб, вжиття заходів щодо запобігання надалі випадків порушення фінансової дисципліни.

3. Регулююча функція фінансів пов'язана із втручанням держави через фінансову систему й фінансовий механізм у процес відтворення. З метою регулювання економіки й соціальних відносин використовується фінансове й бюджетне планування, державне регулювання ринку цінних паперів та інші методи.

3. РОЛЬ ФІНАНСІВ У СУСПІЛЬНОМУ ВІДТВОРЮВАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Процес відтворення складається з чотирьох стадій:

- виробництво - це процес впливу людини на речовину природи з метою створення матеріальних благ, необхідних для існування й розвитку суспільства;

- обмін - це акт одержання від кого-небудь бажаного об'єкта із пропозицією чого-небудь замість нього;

- розподіл - це фаза суспільного відтворення, що забезпечує необхідний внутрішній зв'язок між виробництвом і споживанням шляхом установлення частки кожного учасника у використанні сукупного суспільного продукту (ССП);

- споживання - це використання зробленого продукту в процесі задоволення економічних і соціальних потреб.

Ці стадії обов'язкові для відтворювального циклу. Відсутність хоча б однієї з них порушує весь процес відтворення. Для кожної стадії характерна дія тієї або іншої економічної категорії, що може бути прямою або опосередкованою. Наприклад, «ціна», як і «товар», є центральними категоріями в стадії обміну, але їхній вплив проявляється й на стадії споживання, хоча цю стадію відтворювального процесу характеризують інші економічні категорії.

Роль фінансів найбільш значна на стадії розподілу. На цій стадії відтворювального процесу активніше проявляються всі суспільні інтереси, колистворений суспільством продукт ділиться спочатку на частки споживання й нагромадження.

Із частки, що направляється на споживання, виділяється частка, призначена для відшкодування предметів і знарядь праці, що використані у попередній виробничій стадії. Ця частка забезпечує відтворення в тому самому обсязі в новому виробничому циклі, тобто здійснюється просте відтворення. Потім частина, що залишилася, розподіляється між власниками засобів виробництва й найманими робітниками, де кожна зі сторін перебуває в постійному протистоянні, прагнучи збільшити свою частку. Таким чином, вся знову створена в суспільстві вартість проходить першу стадію розподілу. Стадії обміну й споживання можливі тільки після здійснення стадії розподілу.

Подальший розподіл створеної в суспільстві вартості відбувається шляхом розподілу кожним учасником відтворювального процесу своєї частки на фонд споживання й фонд нагромадження. Створення, а потім використання фонду нагромадження забезпечує розширене відтворення, що означає безперервне поновлення й розширення виробничих фондів, збільшення ВВП і НД, відтворення робочої сили й виробничих відносин у більшому обсязі. Воно здійснюється з використанням економічних важелів, товарно-грошових, фінансових і кредитних відносин. Важлива роль у відтворенні всіх частин ВВП належить державним фінансам і фінансам підприємств.

Особливо важлива роль фінансів у розширеному відтворенні підприємств різних форм власності, оскільки саме за їхньої особистої участі створюється ВВП і відбувається його розподіл усередині підприємств і галузей.

Великий вплив на фінанси як підприємств, так і загальнодержавні визначає податкова політика - види податків, їхні ставки, пільги, порядок нарахування й терміни сплати.

Фінанси виступають також важливим елементом відтворення робочої сили, у вартість якої, крім оплати праці, входять також витрати на утворення, охорону здоров'я, соціальне забезпечення.

Економічна роль фінансів проявляється за наступними напрямками:

- фінанси, прискорюючи кругообіг капіталу, сприяють росту ефективності виробничої діяльності;

- фінанси шляхом постійного порівняння доходів і витрат прискорюють і розвивають комерційний розрахунок підприємств;

- фінанси шляхом розподілу й перерозподілу фондів коштів забезпечують оптимальні пропорції економічного росту галузей, регіонів і держави в цілому;

- фінанси створюють економічну основу оптимізації сполучення фондів споживання й нагромадження в національному доході, від чого залежать темпи розширеного відтворення й динаміка життєвого рівня населення;

- фінанси сприяють розвитку різноманітних форм власності й форм господарювання в національній економіці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Анрущенко В.Л. Фінансова думка Заходу в XX столітті: (Теоретична концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів) / В.Л. Андрущенко. - Львів: Каменяр, 2010. -305 с.

2. Базилсвич В.Д. Державні фінанси: Навч. посіб. / В.Д. Базилевич, Л.О. Баластрнк; за загальною ред. В.Д. Базилевича. - К.: Атіка, 2012. - 368 с.

3. Берлин СИ. Теория финансов: Учеб. пособ. / СИ. Берлин. - М.: Приор, 2009.

4. Білик М.Д. Фінанси підприємств. Завдання для практичних занять з методичними вказівками: Навч. посіб. / М.Д. Білик, Н.Д. Бабяк, О.Б. Семенюк. - К.: Центр "Методика-інформ", 2013. - 202 с.

5. Бланк И.А. Управление денежными потоками / И.А. Бланк. - К.: Ника-Цент: Эльга, 2012. - 736 с. - (Библиотека финансового менеджмента).

6. Бланк И.А. Управление финансовой стабилизацией предприятия / И.А. Бланк. - К.: Эльга: Ника-Центр, 2013. - 496 с. - (Энциклопедия фінансового менеджмента; Вып. 4).

7. Большаков СВ. Основы управления финансами: Учеб. пособ. I СВ. Большаков. -- М.: ИД "ФБК-Пресс", 2011.

8. Булгакова СО. Казначейство зарубіжних країн: Навч. посіб. [2 вид. доп. та персроб.] / СО. Булгакова. - К.: КНТЕУ, 2012. - 418 с.

9. Булгакова С. О. Казначейська система виконання бюджету: Підруч. / СО. Булгакова. - К.: КНТЕУ, 2010.-416 с.

10. Бмунюк О.П. Фінанси: Навч. посіб. / О.П. Бмунюк, Л.І. Лачкова, В.І. Оспіщев [та ін.]; за ред. В.1. Оспіщсва. - К.: Знання, 2006. -415 с.

11. Б'юкенен Дж. М. Суспільні фінанси і суспільний вибір: Два протилежних бачення держави / Дж. М. Б'юкенен , Р. Масгрсйв; пер. з англ. - К.: Видавничий дім "КМ Академія", 2013. - 176 с.

12. Василик ОД., Павлюк К.В. Державні фінанси України: підруч. [для студ. екон. спец. ВНЗ] // О.Д. Василик, К.В. Павлюк. - К.: Центр навчальної літератури, 2011. - 606 с.

13. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами / Дж. К. Ван Хорн; пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 2012. - 800 с.

14. Василии ОД. Теорія фінансів: Підручн. / О.Д. Василик. - К.: НЮС, 2011. - 416 .

15. Вексельное обращение: теория и практика / под ред. А.Б. Авакова. - X.: Фолио, 2012. -382 с.

16. Геєць О.В., Домрачее В.М., Лондар СЛ. Основи банківської справи та управління кредитними ризиками / О.В. Геєць, В.М. Домрачсв, СЛ. Лондар. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2013.-235 с

17. Єфименко ТІ. Податковий кодекс України: питання ефективності та суспільні злагоди / ТІ. Єфименко // Фінанси України. - 2013. - № 5. - С 3-12

18. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине / В.П. Завгородний. - К.: А.С.К., 2000.-639 с.

19. КейнсДж. М. Общая теорія занятости, процента и денег/ Дж. М. Ксйнс; пер. с англ. - М.: Прогресе, 2009.

20. Килячков A.A. Рынок ценных бумаг и биржевое дело / A.A. Килячков, Л.А. Чалдасва. -М.: Юристь, 2012.-391 с.

21. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України: Історія, теорія, практика / О.П. Кириленко. -К.: НІОС, 2011.-384 с.

22. Кудряшов В.П. Фінанси : Навч. посіб. / В.П. Кудряшов . - Херсон: Олді-плюс, 2012. -352 с.

23. Колтынюк Б.А. Рынок ценных бумаг: Учебн. / Б.А. Колтынюк . - [2-е изд.] - Спб.: Изд-во Михайлова В.А., 2010.-427 с.

24. Крупка М.1. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України / М.І. Крупка. - Львів: вид. центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 20012. -608 с.

25. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. посіб. І В.Д. Лагутін. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2012. -215с- (Вища освіта XXI століття).

26. Луніна І.О. Державні фінанси України в перехідний період / І.О. Луніна. - К.: HAH України. Ін-т екон. прогнозування, 2000. - 296 с

27. Мельник В.М. Оподаткування та податкове регулювання виробництва: Монографія / В.М. Мельник. - Одеса: Астропринт, 2011. - 124с.

28. Мельник В.М. Оподаткування : наукове обґрунтування та організація процесу. Монографія / В.М. Мельник. - К.: Комп'ютерпрес, 2013. - 278 с.

29. Мельник В.М. Оподаткування підприємницької діяльності: Навч. посібник/ В.М. Мельник, I.A. Грицаєнко, О.С. Іванишина. - К.: "Кондор", 2010. -160 с.

30. Озеров И.Х. Основы финансовой науки / И.Х. Озеров - M.: Тип. Тов-ва Сытина, 2012. -364 c.

31. Опарін В.М. Фінанси: Загальна теорія: Навч. посіб. / В.М. Опарін. - [Вид. 2-ге, доп. і перероб.] - К.: КНЕУ, 2013. - 240 с.

32. Павлюк К.В. Бюджет і бюджетний процес в умовах транзитивної економіки України: Монографія. -- К.: НДФІ, 2006. -- 584 с.

33. Податкові важелі та стимули розвитку господарських систем (теоретичні засади та практика використання): Монографія / За заг. редакцією В.Л. Андрущснка, В.М. Мельника. - Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2006. - 210 с.

34. Савицкая Г.В. Методика комплексного анализа хозяйственной деятельности: Краткий курс / Г.В. Савицкая. - [2-е изд., испр.]. - М.: ИНФРА-М, 2009. - 288 с.

35. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / Адам Смит; пер. с англ. - М.: Соцэкгиз. - 2000. - 684 с .

36. Сумароков В.М. Государственные финансы в системе макроэкономического регулирования / В.М. Сумароков. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 224 с.

37. Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій / В.М. Суторміна, В.М. Федоров, Н.С. Рязанова. - К.: Либідь, 2009. - 259 с.

38. Страхування; Підручник / Керівник авт. колективу і наук. ред. С.С. Осадець. -- К.: КНЕУ, 2010.-368 с.

39. Финансы: Учебн. [для вузов] / под ред. М.В. Романовского, О.В. Врублевской, Б.М. Са-банти. -М.: Перспектива; Юрайт, 2000. - 520 с.

40. Фінанси підприємств: Курс лекцій: Навч. посіб. / за ред . ГГ. Кірейцева. - К.: ЦУЛ, 2008. -268 с.

41. Чернов М.И. Финансовая политика организации: Учеб. пособ. / М.И. Чернов; под ред. М.И. Бяконова. - М.: ЮНИТИ: Дана, 2010.

42. Чугунов І.Я., Лондар СЛ. Фінансово-бюджстні відносини: аналіз тенденцій розвитку в умовах трансформації економіки: монографія / І.Я. Чугунов, СЛ. Лондар. - Львів: Вид-во Львівського національного університету імені Івана Франка, 2012. -203 с.

43. Лондар СЛ., Башко ВИ. Методологічні основи управління фінансовими активами єдиного казначейського рахунку в Україні Входження України у світовий економічний простір та трансформація фінансових визначень / СЛ. Лондар, В.Й. Башко // Фінанси України. - 2012. -№ 12. - С. 53.

44. Полозенко Д.В. Планово-індикативне й бюджетне планування в умовах ринку / Д.В. По-лозенко // Фінанси України. - 2008. - № 7. - С. 72.

45. Тимошенко O.B. Роль прямих податків у фіскальній політиці держави / О.В. Тимошенко // Формування ринкових відносин в Україні: 36. наук. пр. - К., 2012. - Випуск 2(57). -С. 30-35.

Размещено на Allbest.ru

...