Фінанси домогосподарств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФІНАНСИ ДОМОГОСПОДАРСТВ

фінанси грошовий заощадження домогосподарство

ЗМІСТ

1. Сутність і склад фінансів домогосподарств

2. Класифікація доходів та видатків домогосподарст

3. Структура доходів та видатків домогосподарств України

1. СУТНІСТЬ І СКЛАД ФІНАНСІВ ДОМОГОСПОДАРСТВ

Фінанси домогосподарств визначаються як соціально-економічні грошові відносини щодо формування та використання фондів фінансових ресурсів з метою задоволення особистих потреб громадян. Джерелом створення цих фондів е заробітна плата й інші джерела доходів кожного громадянина або його сім'ї.

До основних доходів домогосподарств належать доходи від заробітної плати, продажу власного капіталу, землі, продукції підсобних господарств, доходи, одержані від здачі в оренду майна, відсотки на капітал, вкладений у банківські депозити, цінні папери тощо.

Серед видатків домогосподарств розрізняють витрати на придбання споживчих товарів, оплату отриманих послуг трансферти (добровільні й обов'язкові). Податки з населення історично закладені в основі формування державних фінансів.

Західні економісти, наприклад, К.Р. Макконнелл і С.Л. Брю, вважають, що домогосподарства відіграють подвійну роль у національній економіці: вони е постачальником усіх економічних ресурсів, і одночасно основним споживачем більшої частини національного продукту. Автори "Економікса" розглядають домогосподарства з двох позицій: як групу отримувачів доходів і як групу, що витрачає кошти.

Домогосподарство -- сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують і витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у жодних із цих стосунків або бути і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи (ст. 1 Закону України "Про Всеукраїнський перепис населення").

Домогосподарства за своєю економічною сутністю -- господарські структури виняткового зразка, діяльність яких ґрунтується на створенні й використанні фондів фінансових ресурсів. Така підсистема безпосередньо пов'язана з іншими підсистемами фінансової системи.

Наприклад, домогосподарства одержують кошти із бюджету та від господарських структур у вигляді оплати праці та в процесі отримання соціальних виплат із бюджету та позабюджетних фондів. Зі свого боку домогосподарства вносять платежі до бюджету та централізованих фондів, беруть участь у формуванні й використанні страхових фондів, є суб'єктами фінансового ринку.

Фінанси домогосподарств як економічні відносини реалізуються у родинах, домашніх господарствах, міжособистісних зв'язках, відрізняючись при цьому своєрідністю з погляду одержання доходів, і з погляду формування цільових фондів, і використання коштів. Також специфічні й різні зв'язки фінансів домогосподарств з іншими сферами й ланками фінансової системи.

Грошові доходи домогосподарств складаються із суми грошових і натуральних надходжень, одержаних членами домогосподарства у вигляді оплати праці (за виключенням податку з доходів фізичних осіб та обов'язкових відрахувань), доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості, доходів від власності у вигляді відсотків, дивідендів, продажу акцій та інших цінних паперів, надходжень від продажу нерухомості, особистого та домашнього майна, худоби, продукції особистого підсобного господарства та продуктів, отриманих у порядку самозаготівель, соціальних допомог, субсидій, пенсій, стипендій, грошових допомог від родичів та інших осіб, а також інших грошових доходів.

Доходи домогосподарств можуть формуватися у всіх фінансових сферах, адже й у державних, і в суспільних, і в підприємницьких фінансах у різних формах є заробітна плата, позики, соціальні виплати, компенсації й інші джерела фінансових ресурсів населення. Накопичувальні, інвестиційні, ощадні фонди домашніх господарств формуються як за участю підприємницьких структур так і державних установ.

До сукупних ресурсів домогосподарств належать грошові доходи, вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства (за винятком матеріальних витрат на її виробництво), у порядку самозаготівель, вартість подарованих родичами й іншими особами продуктів харчування, суми пільг та безготівкових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива, сума безготівкових пільг на проїзд у транспорті, на оплату телефону, путівок у санаторно-курортні заклади, на купівлю ліків, лікування, зубопротезування тощо, сума використаних заощаджень, приросту в обстежуваному періоді позик, кредитів, боргів, узятих домогосподарством, а також повернених домогосподарству боргів. Цей показник відображає потенційні ресурси домогосподарства, одержані в конкретному періоді, незалежно від джерел їх надходження.

До складу грошових витрат домогосподарств входять: витрати на купівлю продуктів харчування, алкогольних і тютюнових виробів, непродовольчих товарів, на оплату послуг, витрати, пов'язані з веденням особистого підсобного господарства, грошову допомогу родичам й іншим особам, витрати на купівлю нерухомості, будівництво, придбання акцій, сертифікатів, валюти, збільшення вкладів до банківських установ, аліменти, податки (крім прибуткового), збори, внески та ін.

Сукупні витрати домогосподарств складаються з грошових витрат, а також вартості спожитих домогосподарством і подарованих ним родичам та іншим особам продуктів харчування, отриманих із особистого підсобного господарства та в порядку самозаготівель, суми пільг і безготівкових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива, сума безготівкових пільг на проїзд у транспорті, на оплату телефону, путівок у санаторно-курортні заклади, на купівлю ліків, лікування, зубопротезування тощо. Вартість подарованих домогосподарством родичам та іншим особам продуктів харчування, одержаних з особистого підсобного господарства, включається до сукупних витрат у зв'язку з постійним характером цієї допомоги.

У фінансових відносинах дотримується правило, згідно з яким доходи визначають видатки. У загальному вигляді це можна віднести й до фінансів домогосподарств. Але при цьому важливо враховувати, що в межах цих фінансів формується рівень життя населення, а деякі видатки обов'язково мають забезпечуватися за рахунок держави та державних фінансів: забезпечення прожиткового мінімуму, надання безкоштовної середньої освіти, медичного обслуговування й інших соціальних виплат, гарантованих державою.

Прожитковий мінімум -- це вартісна величина набору продуктів харчування, достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

2. КЛАСИФІКАЦІЯ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ ДОМОГОСПОДАРСТВ

Фінанси домогосподарств класифікуються за різними ознаками. За найпоширенішою схемою фінанси домогосподарств поділяються залежно від факторів і джерел доходів, У цьому разі розрізняють:

-- оплату найманої праці;

-- доходи від особистого підсобного господарства та промислів, а також від надання послуг;

-- соціальні трансферти;

-- доходи від тіньової та напівлегальної економіки.

Також поділяють фінанси домогосподарств за складом груп. У яких можливе формування загальних об'єднаних фінансових потоків (доходів, фондів, видатків). Наприклад:

-- фінанси одинаків (неодружена молодь, холостяки, розведені, вдівці та ін.);

-- фінанси родин, домогосподарств -- часткових і повних (чоловік і жінка, їхні діти й батьки);

-- фінанси укрупнених родин (основна родина, далекі родичі, утриманці, а також у зв'язку з появою забезпечених родин, хатньої робітниці, вихователі й ін.).

Фінанси домогосподарств характеризуються структурою видатків за їх соціальною значущістю:

-- фінанси життєзабезпечення (підтримки життя, умов існування й відновлення працездатності);

-- фінанси професійного й соціального розвитку й поновлення трудових ресурсів (утворення, підвищення культурного рівня, виховання й навчання дітей);

-- фінанси поліпшення умов життя й середовища перебування (умов роботи, відпочинку, проживання);

-- фінанси соціальних пріоритетів (добровільне або необхідне створення й підтримка адекватного соціального іміджу).

В усіх зазначених вище схемах структури фінансів домогосподарств можливе докладне знання їх загальних доходів.

Доходи домашніх господарств. В умовах ринкової економіки чітко охарактеризувати обсяг і структуру доходів домогосподарств досить складно. Є дві позиції:

1) наймана праця, й особисті господарства, й індивідуальні промисли вважаються своєрідним видом бізнесу й належать до структури підприємницьких фінансів. У цьому разі до складу фінансів населення входять хіба що соціальні трансферти (пенсії й допомоги інвалідам тощо);

2) до фінансів домогосподарств належать усі доходи й видатки окремої особистості або групи людей, і фактично всі види підприємницьких доходів і видатків входять до складу фінансів домогосподарств і включаються в цю сферу.

Наприклад, за типами доходів домогосподарств розрізняють заробітну плату, виплати й доплати, виручку від реалізації товарів і майна, відсотки, дивіденди, курсові різниці, пенсії, допомоги, спадщини, подарунки та ін.

Формування доходів домогосподарств відбувається майже у всіх сегментах ринку: на ринку трудових ресурсів (заробітна плата й інші виплати, компенсаційні, стимулювальні платежі), ринку товарів (доходи від реалізації товарів власного виробництва, творчості, від продажу майна тощо), фінансовому ринку (доходи від фінансових, фондових, валютних інвестицій, компенсаційно-інвестиційні доходи).

В умовах ринкової економіки активну роль у доходах населення відіграють фінансово-кредитні інститути, фондовий ринок, що дають змогу отримувати додаткові доходи кредитного й інвестиційного характеру (відсоток з банківських вкладів, відсотки й дивіденди з боргових та пайових цінних паперів, позитивні курсові різниці з операцій з фінансовими інструментами).

Утворення фондів домогосподарств. Доходи домогосподарств, потрапивши в розпорядження осіб, які приймають рішення щодо їх використання, групуються у фонди.

За формами утворення фонди у фінансах домогосподарств можуть бути у такому вигляді:

-- незафіксованому (без спеціальної концентрації й обмеження);

-- фізично обмеженому (суми грошей, що зберігаються окремо);

-- документально зафіксованому (рахунки, в тому числі цільові, цінні папери та ін.).

Комерційні й ощадні банки беруть активну участь у формуванні й підтримці режиму фондів домогосподарств у формах документарної фіксації під час надання індивідуальних сейфів, трастових послуг, залучення коштів на різні рахунки. Однак нестабільність фінансового ринку, брак системи страхування приватних заощаджень, невисокі гарантії збереження й повернення вкладень призводять до того, що кошти домогосподарств різного призначення зберігаються в будинках, квартирах, інших приміщеннях і місцях, що зменшує їх потенційну інвестиційну ефективність, а іноді й зумовлює фізичне знищення.

За цільовим призначенням і функціями фонди домогосподарств поділяються на:

-- фонди життєзабезпечення (харчування, необхідний одяг, житло, ліки);

-- фонди розвитку (навчання та ін.);

-- фонди відновлення (відпочинок);

-- фонди поліпшення середовища перебування (житло, дачі та ін.);

-- фонди формування й підтримки іміджу (престижний одяг, коштовності тощо);

-- резервні фонди (непередбачені випадки, обов'язкові платежі).

Обсяги коштів, що концентруються у відповідних фондах, форми їх утворення, структуризація системи грошових фондів домогосподарств залежать від обсягів, періодичності, стабільності доходів, особливостей професійних занять населення, соціокультурних факторів, асортиментів і цін на товарних ринках, умов проживання в конкретних регіонах.

Видатки домашніх господарств. Сформовані доходами домогосподарств і згруповані у фондах ресурси використовуються під впливом внутрішніх мотивів і зовнішніх факторів, утворюючи видатки домогосподарств.

Видатки домогосподарств також значно диверсифіковані й розрізняються за низкою ознак. Наприклад, за роллю, яку вони відіграють у фінансах домогосподарств, вирізняють:

-- споживчі (придбання товарів і послуг);

-- виробничі (у звичайне або розширене відтворення особистого виробництва, промислів, творчості);

-- інвестиційні (у кредитну систему або фондовий ринок). Велике значення має величина видатків, їхня структура та динаміка окремих статей.

У зв'язку з цим привертають увагу постійні та змінні за величиною видатки, фіксовані (постійні або умовно постійні), видатки, що зменшуються та знижуються. Розрізняють видатки і за такими ознаками:

-- на життєзабезпечення (харчування, одяг, житло та ін.);

-- на забезпечення простого відтворення в особистих господарствах (сировина, матеріали, ремонт устаткування);

-- професійний розвиток (навчання, освіта);

-- поліпшення умов життя (меблі, машини, дачі);

-- захист від ризиків (страхування, технічний захист та ін.).

Можливо також виокремлення видатків періодичних, разових і випадкових, циклічних, сезонних або присвячених до конкретних дат, а також із урахуванням різних факторів як загального (клімат, природні умови, національні традиції, політичний устрій, економічний розвиток країни), так і особистого (вік, релігія, спосіб життя) характеру.

Отже, включення фінансів домогосподарств у фінансову систему дає змогу аналізувати процеси, що відбуваються в ній, комплексніше, а отже, й ефективніше.

3. СТРУКТУРА ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ ДОМОГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ

На кінець 2005 р. за даними Державного комітету статистики України чисельність постійного населення України становила 46,7 млн. До постійного належить населення, яке постійно проживає на певній території на момент перепису, враховуючи тимчасово відсутніх.

Останнім часом в Україні спостерігається природне зменшення чисельності населення, тобто кількість померлих перевищує кількість народжених. Тільки за 2005 р. населення України скоротилося на 400 тис. осіб, або на 0,9 %.

Як вже зазначалося, доходи населення включають обсяг нарахованих у грошовій та натуральній формах: заробітної плати, прибутку та змішаного доходу, одержаних доходів від власності, соціальних допомог та інших одержаних поточних трансфертів.

До витрати та заощаджень населення належать: витрати на придбання товарів та послуг; сплачені доходи від власності, поточні податки на доходи, майно й інші сплачені поточні трансферти; нагромадження основного капіталу та матеріальних оборотних коштів, а також приріст фінансових активів у вигляді заощаджень у вкладах, іноземній валюті тощо.

Динаміку доходів та витрат населення в Україні подано у табл.1.

Як бачимо, доходи, витрати та заощадження населення в Україні рік від року поступово зростають. Тільки за 2005 р. приріст доходів становив 35,1 % порівняно з 2004 р.

Життєвий рівень населення в цілому та окремих його верств, структура доходів і витрат, споживання товарів та послуг залежать від рівня матеріальної забезпеченості, чисельності домогосподарств та інших соціально-економічних аспектів й умов життя домогосподарств.

Таблиця 1. Динаміка доходів та витрат населення, млн. грн.

Так, сукупні ресурси домогосподарств за 2005 р. порівняно з 2004 р. збільшилися на 409,6 грн або на 44,9 %. При цьому частка грошових доходів із 2000 р. збільшилася на 18,3 % і становила 86,4 % від загальної суми доходів, що є позитивною тенденцією. Розподіл грошових доходів домогосподарств представлено у табл. 2.

Як видно з табл. 2, за період, що аналізується, у структурі грошових доходів частка, що припадає на оплату праці (+8,9 %), збільшилися доходи, які отримують від підприємницької діяльності та самозайнятості (+2,5 %), а також пенсії, стипендії, допомоги та субсидії, надані готівкою (+8,1 %). Меншу частку в структурі грошових доходів посіли доходи від продажу сільськогосподарської продукції (--0,7 %) та грошова допомога від родичів, інших осіб та інші грошові доходи (-0,5%).

Сукупні витрати домогосподарств тільки за 2005 р. порівняно з попереднім 2004 р. збільшилися на 285,4 грн або на 36,1 %, а з початку періоду, що досліджується, збільшення становило 688,1 грн або у 2,3 разу.

Позитивним показником підвищення життєвого рівня є збільшення сукупних витрат домогосподарств на придбання непродовольчих товарів та послуг, яке становить 4,7 % за весь період, хоча порівняно з попереднім роком цей показник і зменшився на 0,8 %.

У табл. 3 подано структуру грошових витрат домогосподарств.

Як бачимо з табл. 3, грошові витрати домогосподарств за 2005 р. збільшилися на 302,0 грн або на 38,3 %. За п'ять років збільшення становить 673,1 грн або у 2,6 разу.

Таблиця 2. Динаміка доходів та витрат населення, млн. грн

Таблиця 3. Структура грошових доходів домогосподарств (у середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство)

Таблиця 4. Структура грошових витрат домогосподарств (у середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство)

При цьому відбулося збільшення споживчих витрат на придбання непродовольчих товарів та послуг, яке дорівнювало 2,5 % за весь період дослідження, що е позитивним, оскільки свідчить про підвищення життєвого рівня населення. Порівняно з попереднім роком цей показник зменшився на 0,5 %, якщо така тенденція прогресуватиме, то цей фактор негативно вплине на життєвий рівень населення.

Позитивним є також збільшення інших витрат (на особисте підсобне господарство, купівлю акцій, сертифікатів, вклади до банків, аліменти, будівництво житла тощо) на 1,3 % за останній рік і на 1,4 % за весь період, що також свідчить про підвищення рівня життя.

Найбільшу частку становлять домогосподарства із середньодушовими грошовими витратами у місяць, нижчими за прожитковий мінімум, а саме -- 56,5 %. У міських поселеннях цей показник нижчий -- 49,9 %, а у сільській місцевості він досягає 70,8 %. Позитивний фактор у тому, що частка таких домогосподарств поступово зменшується: порівняно з 2004 р. їх стало менше на 10,8 %, а щодо 2003 р. -- на 22,2 %.

Підвищення життєвого рівня населення також характеризує обсяг коштів, залучених комерційними банками до свого обороту у вигляді депозитів. Динаміку цього процесу подано у табл. 5.

Таблиця 5. Зобов'язання комерційних банків за коштами, залученими на рахунки фізичних осіб (на кінець року; млн грн)

Як бачимо з табл. 5, банківські депозити населення збільшуються протягом протязі останніх років у національній та іноземній валютах.

Наприклад, у 2005 р. порівняно з 2004 p., вони збільшилися у сумі на 31 591 млн. грн або на 75,9 %. У тому числі вклади у національній валюті зросли на 20 060 млн. грн або на 90,7 %; в іноземній валюті -- на 11 531 млн. грн або на 59,1 %.

За період з 2000 до 2005 pp. збільшення банківських депозитів населення становило 66 422 млн. грн або у 10,8 разу. Це свідчить про зростання доходів домогосподарств в Україні та підвищення життєвого рівня населення.

Слід зазначити, що заощадження домогосподарств у країнах із розвиненою ринковою економікою -- важливий ресурс для здійснення кредитних та інвестиційних операцій у банківській діяльності, розвитку фінансового ринку.

Нині у вітчизняних комерційних банках кошти населення є другорядним джерелом грошових ресурсів після коштів юридичних осіб. Однак за останні п'ять -- сім років частка депозитів населення у ресурсній базі комерційних банків суттєво збільшилася.

Заощадження -- це частина грошових доходів населення, що формується за рахунок вільних грошових коштів, які утворюються внаслідок зменшення поточного особистого споживання, і призначена для того, щоб забезпечити потреби у майбутньому.

Розрізняють мотивовані та немотивовані заощадження. Останні у домогосподарств виникають у зв'язку із перевищенням платоспроможності над рівнем потреб. Це можливо, якщо:

-- рівень доходів досить великий, тобто можна задовольнити потреби, які є на сьогодні;

-- рівень пропозиції та якість пропонованих товарів або послуг не може задовольнити попит споживачів;

-- політика держави спрямовується на підвищення рівня заощаджень шляхом зменшення витрат домогосподарств.

Отже, заощадження -- різниця між сукупним доходом домогосподарств та усіма обов'язковими виплатами, необхідними і запланованими витратами, на які вже накопичені кошти.

Вирізняють багато мотивів для заощадження, які можна об'єднати в такі групи:

1) придбання дорогих товарів;

2) непередбачувані витрати;

3) витрати майбутніх періодів (весілля, освіта та ін.);

4) звичка заощаджувати кошти;

5) заощадження з метою отримання прибутку.

За характером мобілізації заощадження домогосподарств поділяють на організовані та неорганізовані.

Організовані заощадження -- такі заощадження населення, мобілізацію та розміщення яких здійснює банківська система, або небанківські фінансово-кредитні установи.

Неорганізовані грошові заощадження населення зберігаються безпосередньо у населення готівкою у національній та іноземній валютах. До неорганізованих заощаджень належать також зберігання коштів у вигляді коштовностей, дорогоцінних металів, дорогих товарів тривалого користування тощо. Перед населенням постійно постає запитання, в якому вигляді доцільніше зберігати кошти з огляду на різноманітні мотиви.

Размещено на Allbest.ru