Перспективи розвитку ринку рису в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РИНКУ РИСУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

1. Ресурсний потенціал виробництва рису в Україні

Рис - головний продукт харчування для 2,5 млрд. людей, однак для України, безумовно, рисова крупа не є основним продуктом, який забезпечує потребу в харчуванні. Проте, якщо проаналізувати частку рису у структурі круп, які споживає пересічний українець, то на рис припадає 31%, на гречку - 30%, пшоно - 13% і на інші - 26%. Таким чином, зрозуміло, що, не зважаючи на невеликі площі посіву, які коливалися в останні роки в межах 20-22 тис. га, рис для України є одним з головних дієтичних продуктів харчування.

Таблиця 1.1 - Посівна площа рису в Україні

Так, врожайність в середньому по країні має чітку тенденцію до зростання. Якщо у 2000 році вона становила 2,6 т/га, то у 2006 році вона досягла 4,6 т/га в середньому по країні, у 2007 році - 5,1 т/га та у 2008 р. вона становила 5,2 т/га і досягла середньоєвропейського рівня, переважаючи на 2 тонни цей показник у загальносвітовому вимірі (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 - Урожайність рису в Україні

Головним чинником зростання ефективності галузі рисівництва є поява великих вітчизняних компаній, які спрямовані на укрупнення господарств та значне переоснащення матеріально-технічної бази, орієнтоване на використання новітньої техніки з вирощування та доробки отриманого врожаю.

Чому важливим на наш погляд є створення великотоварних підприємств з вирощування рису. По-перше, на вирощування рису в середньому на 1 га в 2012 р. витрачалось близько 8 тис. грн., що у перерахунку на 20 тис. га склало 160 млн. грн. Вкладання таких коштів під силу лише великим компаніям з достатнім капіталом. Але якщо проаналізувати ефективність зроблених капіталовкладень, то зрозуміло, що за умови одержаного урожаю у заліковій вазі на рівні 5 т/га, вартість отриманої продукції становить більше 500 млн. гривень. Тобто у сучасних умовах, коли ціна на продукцію рисівництва залишається ще досить високою, у зв'язку зі світовими тенденціями на ринку рису галузь є достатньо ефективною, що дозволяє на високому рівні впроваджувати сучасні агротехнології та закуповувати сучасну техніку.

Рис - високотехнологічна культура, яка без застосування матеріальних та технічних ресурсів не буде давати необхідного економічного ефекту від вирощування. Тому необхідно забезпечити покращення матеріально-технічної та ресурсної бази господарств до рівня, що забезпечує виконання всіх технологічних операцій в оптимальні терміни та з високою якістю. Це можливо здійснити за рахунок відновлення та реконструкції існуючих рисових зрошувальних систем, застосування екологічно-безпечних ресурсозберігаючих технологій вирощування рису, використання нових високоврожайних з підвищеною якістю зерна сортів рису, що забезпечують зростання конкурентоздатності продукції вітчизняного рисівництва на внутрішньому та зовнішніх ринках.

Вирішення проблеми підвищення ефективності виробництва рису як комплексу організаційно-економічних, технологічних, агротехнічних, гідромеліоративних та екологічних заходів спрямовано на одержання оптимальної кількості продукції з кожного гектара сільськогосподарських угідь при мінімальних затратах матеріальних, трудових і фінансових ресурсів з урахуванням екологічних вимог. Ефективний розвиток галузі рисівництва в сучасних умовах реформування економіки сільського господарства та АПК забезпечується на якісно новій основі - через структурну трансформацію виробництва і земельних відносин відповідно до умов відкритого ринку.

Враховуючи постійно зростаючий світовий попит на продукцію рисівництва та маючи на увазі реальні можливості України щодо збільшення валового виробництва рису та зменшення залежності від імпорту продукції рисівництва, головними завданнями нашої держави є:

Збільшення посівних площ та валового виробництва рису згідно з існуючими рисовими зрошувальними системами та науково обґрунтованими обсягами.

Здійснення моніторингу агромеліоративного стану рисових зрошувальних систем та обґрунтування етапів та обсягів відновлювальних робіт та заходів з реконструкції меліоративних об'єктів.

Відновлення внутрішньогосподарського комплексу рисових зрошувальних систем за рахунок проведення його реконструкції, ремонтно-відновлювальних робіт та капітального планування чеків.

Розробка та впровадження програми створення вітчизняних гібридів рису з врожайністю 12-13 т/га.

Підвищення якості наукових досліджень з генетики, селекції, імунітету за рахунок використання біотехнологічних методів в рослинництві (маркерна селекція тощо).

Розробка, удосконалення та впровадження зональних ресурсозберігаючих, екологічно безпечних технологій вирощування нових високоврожайних та адаптованих сортів, що забезпечують сталий розвиток галузі.

Удосконалення та впровадження технологій та технологічного обладнання зберігання та переробки рису сирцю.

Розробка механізмів стимулювання збільшення валового виробництва рису та обсягів виробництва рисової крупи.

Дані завдання закладено до Програми «Рис України 2010-2015 роки». У результаті їх виконання повинні бути досягнуті основні показники розвитку галузі, визначені зазначеними завданнями. Для цього у Програмі розроблено також ряд заходів до головних із них належать:

збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції рисівництва;

відновлення внутрішньогосподарського комплексу рисових зрошувальних систем;

досягнення планових термінів проведення регламентованих меліоративних робіт на рисових зрошувальних системах;

заходи з підвищення ефективності сортозміни та сортооновлення;

заходи з підвищення ефективності переробної галузі;

впорядкування питань, пов'язаних з правом власності на внутрішньогосподарську мережу рисових зрошувальних систем;

заходи з вивчення досвіду функціонування галузі в інших країнах з дослідження наукового супроводу галузі;

заходи з підготовки та перепідготовки кадрів.

Головним результатом реалізації Галузевої програми буде зростання валового виробництва зерна рису до 180-200 тис. тонн на рік, і таким чином забезпечення населення України власною рисовою крупою високої харчової якості. Вирішення цього питання буде досягнуто за рахунок використання рисових зрошувальних систем за призначенням та насичення їх основною культурою (рисом) у науково обґрунтованих межах, тобто посівні площі рису повинні займати в межах 50-60 % існуючих площ рисових систем.

Для досягнення головного результату планується досягнення окремих планових параметрів, які у поєднанні будуть забезпечувати економічне зростання галузі та зростання добробуту населення рисосійних регіонів.

Одним з головних чинників, що забезпечують зростання врожайності та відповідно валових зборів сільськогосподарських культур, є використання нових високопродуктивних сортів для забезпечення насінням високих репродукцій рисосійних господарств України на території рисосійних регіонів створені насіннєві господарства, які за ліцензійними угодами з Інститутом рису НААНУ здійснюють вирощування першої репродукції нових сортів.

Згідно з науково обґрунтованими нормами для успішного сортооновлення частка посівних площ базового насіння (еліта) серед загальної площі посіву не повинна бути меншою за 10%. Висівання рису насінням високих репродукцій вирішить ще одну проблему, а саме: зменшить кількість червонозерних форм рису, від присутності яких в масі зерна залежить кількість та якість, а відповідно й ціна виробленої крупи рису. Потрібно селекційно створювати вітчизняні гібриди рису з потенціалом врожайності 12-13 тонн з 1 га дозолить не тільки забезпечити Україну вітчизняним продуктом, а й виступати у ролі експортера та збільшити експорт продукції рисівництва з 7-8 тис. тонн на рік до 20-30 тис. тонн.

Таким чином, існує величезна потреба у здійсненні розробки, удосконалення та впровадження зональних ресурсозберігаючих, екологічно безпечних технологій вирощування нових високоврожайних та адаптованих сортів, що допоможуть у повній мірі реалізувати генетичний потенціал сортів, дозволить суттєво збільшити валове виробництво зерна рису. Для повноти реалізації потенціалу сортів рослини рису повинні бути забезпечені поживними речовинами, водою, мати надійну систему захисту. Але перший та найважливіший момент - це надійна робота рисових зрошувальних систем.

Одним з головних чинників, що впливають на підвищення виходу продукції з гектара, окрім сортів та технологічних прийомів, є правильна організація збирання продукції. Рис найбільш врожайна зернова культура, яка, враховуючи фізико-механічні властивості рослин рису, вимагає спеціального режиму обмолоту та високої пропускної здатності обмолочуючих органів комбайнів. Комбайни вітчизняного виробництва чи виробництва країн СНД не здатні ефективно збирати врожай понад 6 т/га зерна рису і втрати зерна порівняно з імпортними комбайнами зі спеціальним рисозбиральним обладнанням коливаються в межах 1,0-1,5 т/га. Тому одним з шляхів виконання завдання підвищення валового виробництва рису є ефективні лізингові програми для закупівлі рисозбиральної техніки для рисосійних господарств.

Ще одним з важливих інструментів збільшення виробництва вітчизняної крупи високої якості є технічне переоснащення переробної галузі, тобто будівництво рисопереробних заводів, що забезпечують високий вихід продукції та її відповідну якість. Аналіз існуючих переробних підприємств свідчить, що вихід готової продукції в середньому по країні коливається від 45 до 55%, залежно від якості сировини, у той час коли зарубіжні аналоги забезпечують вихід кінцевої продукції на рівні 65-72%, таким чином придбання нових заводів з переробки рису дозволить отримати додатково близько 20 тис. тонн крупи рисової.

Загальна економічна та соціальна ефективність таких заходів буде залежати, насамперед, від кон'юнктури ринку, від дієвості інструментів державної аграрної політики, окупності витрат, пов'язаних з розвитком галузі щодо кількості виробленої продукції. Задекларовані Програмою обсяги виробництва рису забезпечать понад 50% рентабельності поточних витрат і дозволять вести рисівницьку галузь на засадах розширеного виробництва.

Однак реалізації поставлених цілей може нашкодити ряд чинників. До головних ризиків можна віднести - значне відхилення природно-кліматичних умов від норми, ризики у сфері збуту рису та продукції з нього, ризики, пов'язані зі вступом України до СОТ, залежність економіки країни від світових цін та інші ризики макроекономічного характеру.

Беручи до уваги сучасні тенденції розвитку аграрного сектору України, світове виробництво рису та постійно зростаючий попит на рис у світі та відсутність реальних можливостей різкого збільшення його виробництва через обмеженість земельних та водних ресурсів у світі, а також необхідність диверсифікації галузі рисівництва, слід вважати, що державну підтримку виробництва рису треба розглядати як інструмент для масштабних змін в агарному секторі економіки, який дасть змогу підвищити ефективність зерновиробництва в цілому.

2. Оптимізація зовнішньоекономічної діяльності на ринку рису

Зовнішньоекономічна діяльність є істотним фактором розвитку національного виробництва. Ефективна зовнішньоекономічна діяльність сприяє зміцненню експортного потенціалу країни, підвищенню конкурентоспроможності товарів на світових ринках, формуванню раціональної структури експорту й імпорту, залученню іноземних інвестицій, сучасному переобладнанню підприємств тощо. Тому здійснення систематичної оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності дозволяє підприємству своєчасно виробити відповідні заходи щодо її покращення, сприяє оптимізації і забезпеченню високоприбуткової його роботи. рис ринок потенціал виробництво

Підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства, в першу чергу його експортних операцій, знаходиться у тісній залежності від удосконалення його загальної системи управління. При визначенні ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємств варто застосовувати системний підхід, який надає можливість здійснити комплексний аналіз будь-якого виду зовнішньоекономічної операції.

Однією з основних ознак сучасного світового господарства є розгортання процесів глобалізації, які суттєво впливають на систему міжнародних економічних відносин, трансформують напрями та визначають тенденції розвитку національних економік. Якісне удосконалення міжнародних економічних відносин протягом останнього часу зумовило інтенсифікацію конкурентної боротьби між країнами на світових ринках товарів, послуг і факторів виробництва. З огляду на це виникає необхідність у переосмисленні впливу економічної глобалізації на розвиток світового господарства.

Покращення показників світової торгівлі рисом протягом останніх десятиліть викликане, насамперед, лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності та зростанням відкритості національних економік, активізацією глобальної експансії корпорацій розвинених країн, існуванням достатньо ефективної міжнародної системи регулювання торговельних відносин.

У сучасних умовах швидкої зміни якісних і кількісних характеристик еволюційного розвитку роздрібної торгівлі та запеклої боротьби за покупця постачальникам рису необхідно бачити у торговельних мережах потенційних партнерів, розуміти їхні вимоги і максимально оптимізувати бізнес-процеси всередині країни для успішного, а головне, рентабельного співробітництва. Досить актуальним є використання зарубіжного досвіду інноваційної моделі підприємницької діяльності, що сприяє виготовленню конкурентоспроможної продукції, яка відповідає міжнародним стандартам якості. Все це дозволить «увійти до мережі» і встановити партнерські відносини.

На рівні галузі рисівництва глобалізація визначається тим, наскільки конкурентоспроможність компанії всередині галузі в даній країні взаємопов'язана з її конкурентоспроможністю в іншій країні. Чим більше глобалізована галузь, тим більше переваг отримує компанія від використовуваних технологій, виробничого процесу, тощо. Глобалізовані галузі мають тенденцію домінувати на кожному ринку одним і тим самим набором глобальних компаній, які координують між собою стратегічні дії в усіх країнах своєї активності.

Першочерговими заходами у розв'язанні проблеми адаптації системи державного регулювання України до викликів глобалізації є: зниження залежності країни від зовнішньої торгівлі та прискорений розвиток внутрішнього ринку; послідовне наближення структури експорту та імпорту до співвідношень, характерних для загальносвітової структури (основою такої перебудови має стати інноваційний розвиток, реформування відносин власності, трансформація форм господарювання); зменшення імпортної залежності щодо стратегічної сировини; розвиток ефективного вітчизняного імпортозамінного високотехнологічного виробництва; визначення стратегічних напрямів державної підтримки галуззі рисівництва з метою підвищення частки інноваційної продукції в експорті і зменшення імпортної залежності; розвиток патентно-ліцензійної торгівлі, всебічний розвиток селекції; розробка економічного механізму стимулювання імпорту передових технологій та продукції, які сприятимуть модернізації національної економіки, створенню замкнутих технологічних циклів; диверсифікація експорту, державна підтримка підприємств, що виходять на нові міжнародні ринки; стандартизація і сертифікація національних товарів та послуг відповідно до міжнародних стандартів якості ISO.

3. Резерви підвищення ефективності державного регулювання ринку рису

Конкурентне середовище в аграрній сфері вимагає подальшого державного регулювання із метою забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств за такими напрямками: забезпечення паритетного розвитку через цінове регулювання, зменшення податкового тиску, пільгове кредитування, формування повноцінної інфраструктури аграрного ринку, стимулювання запровадження інноваційних технологій у виробництві.

Державне регулювання ринку рису має доповнювати ринковий механізм, запобігати негативним наслідкам, пов'язаним із недосконалістю цього механізму. На нашу думку, підвищення ефективності виробництва в галузі рисівництва ґрунтується на трьох основних напрямках. На рівні окремих виробників необхідно впроваджувати сучасні ресурсозберігаючі технології, високоврожайні сорти, науково-обґрунтовану систему сівозміни. На регіональному рівні, враховуючи стратегічне значення вирощування рису, необхідно розробити комплексні програми розвитку, які б враховували організаційно-економічні і екологічні аспекти виробництва рису, до реалізації яких залучити провідні наукові установи, дорадчі служби, потенційних інвесторів. Забезпечення якісних характеристик вітчизняної сільськогосподарської продукції слід здійснювати шляхом широкого застосування міжнародних стандартів і вдосконалення системи контролю за якістю аграрної продукції. Зокрема в «пропонується здійснення ряду заходів, які стосуються безпосередньо і галузі рисівництва:

-запровадження інноваційних технологічних проектів дозволить значно збільшити реалізацію генетичного потенціалу рослинництва, перехід на адаптовані системи землеробства вирощування екологічно чистої продукції; збільшення обсягів кредитування закупівлі насіння, добрив, засобів захисту сільськогосподарськими виробниками;

-розбудова системи агромаркетингу, забезпечення стабільного функціонування галузевих ринків продовольства, зменшення обсягів неринкового обігу сільськогосподарської продукції, накопичення страхових запасів основних продуктів харчування, розвиток відповідних інфраструктурних потужностей;

-створення агропромислового науково-виробничого кластеру на базі Регіонального агропромислового центру.

Стратегічні завдання держави щодо вирішення зазначених проблем полягають у тому, щоб сформувати багатоканальну систему кредитного обслуговування сільгоспвиробників ті їх об'єднань, яка б включала фонд підтримки фермерів, державний лізинговий фонд, систему місцевих кооперативних банків, кредитних спілок та їх союзів зі статусом сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, державний Фонд кредитних гарантій для сільського господарства.

Державна аграрна політика в цій сфері має спрямуватися на розвиток фінансового ринку та його інфраструктури в сільській місцевості, запровадження системи іпотечного кредитування, удосконалення системи кредитування під заставу сільськогосподарської продукції, створення гарантійних установ щодо повернення кредитів товаровиробникам, формування ділової атмосфери, за якої своєчасність і повнота розрахунків за одержані кредити стане нормою поведінки керівників і спеціалістів підприємств сільськогосподарської галузі.

На рівні держави галузь потребує не тільки підтримки безпосереднього виробника у вигляді компенсацій за енергоресурси та дотацій у розрахунку на 1 га, а й кардинальних інвестиційних проектів щодо впровадження нових і реконструкції діючих зрошуваних систем. Необхідно створити державні стратегічні запаси рису, за допомогою яких держава могла б регулювати цінову ситуацію на ринку. З метою підвищення інформаційної складової ефективності виробництва рису необхідно впроваджувати такі напрями діяльності як регулярний аналіз і прогноз ситуації на зерновому ринку; розробка та фінансування державних цільових програм; економіко-екологічний моніторинг рисових зрошувальних систем.

Актуальне значення має стимулювання запровадження інноваційних технологій у процес виробництва продукції. Інноваційна модель розвитку виробництва рису має передбачати формування на державному рівні механізму фінансової підтримки впровадження досягнень науково-технічного прогресу, спрямованого на стимулювання інноваційних процесів у сільському господарстві, а також на створення сприятливого економічного клімату для новаторської діяльності.

Важливим стратегічним завданням державної політики повинна тати всебічна підтримка заходів, спрямованих на охорону земель і відтворення родючості ґрунтів, удосконалення земельних відносин в аграрному секторі. З цією метою потрібно вжити радикальних заходів щодо оптимізації структури посівних площ з урахуванням екологічних чинників і вимог екологічної безпеки господарювання в аграрній сфері. Це сприятиме не сприятиме не лише оздоровленню навколишнього середовища, концентрації виробничих ресурсів на меншій площі сільськогосподарських угідь, а підвищенню ефективності їх використання, відтворенню родючості ґрунтів і збереженню ґрунтового покриву.

Для подальшого збереження унікальної властивості вітчизняних ґрунтів державі слід терміново реалізувати довгострокову програму, яка б передбачала ряд комплексних земельно-захисних заходів:

-ремонтування та спорудження меліоративних та іригаційних систем;

-запровадження часткового компенсування господарських витрат на використання хімічних добрив, які поліпшують стан ґрунтів, але при нинішньому рівні цін на сільськогосподарську продукцію відсутня економічна доцільність їх використання;

-заборону використання техніки, яка внаслідок високого тиску на ґрунт зменшує його природну родючість.

Важливою складовою державного регулювання галузі є прийняття Галузевої комплексної програми «Рис України 2010-2015 роки», метою якої є забезпечення населення України високоякісним рисом вітчизняного виробництва, досягнення стабільного економічного зростання галузі, підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняного рисівництва на внутрішньому та зовнішньому ринках, використання меліорованих земель за призначенням у науково-обґрунтованих межах, забезпечення зайнятості сільського населення. Задекларовані Програмою обсяги виробництва рису, забезпечать понад 50 % рентабельності поточних витрат і дозволять вивести рисівницьку галузь на засадах розширеного виробництва. Для забезпечення ефективного функціонування галузі рисівництва і отримання запланованого Програмою рівня виробництва потреба у грошових та матеріально-технічних ресурсах орієнтовно буде складати -- 1600 млн. грн. Загальна економічна та соціальна ефективність розробленої Програми буде залежати, насамперед, від кон'юнктури ринку, від дієвості інструментів державної аграрної політики, окупності витрат, пов'язаних з розвитком галузі щодо кількості виробленої продукції. Тому її узгодженість з регіональними програмами, контроль їх виконання стануть запорукою успіху перспективного розвитку виробництва рису.

Способами розв'язання проблем галузі для реалізації завдань Програми повинна бути державна політика направлена на:

здешевлення вартості пального використаного на виробництво зерна рису суб'єктами підприємницької діяльності, задіяним у виконанні програми;

здешевлення вартості електроенергії використаної на зрошення рису;

здешевлення вартості зрошувальної води використаної на вирощування рису;

здешевлення кредитів для виробників рису через компенсацію облікової ставки НБУ;

здешевлення вартості страхових внесків для виконавців програми;

продовження дії пільгового податкового режиму та імпортних мит при ввезенні на територію України сільськогосподарської техніки та засобів захисту рослин для виробництва рису;

фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, направлених на розвиток вітчизняного рисівництва;

встановлення митних тарифів на імпортний рис на рівні загальноєвропейських.

Забезпеченню конкурентоспроможності аграрних підприємств сприятимуть заходи, спрямовані на формування повноцінної ринкової інфраструктури: створення єдиної інформаційної системи в АПК для вчасного отримання, обробки і розповсюдження даних про стан аграрного сектору, кон'юнктури агропродовольчих ринків, маркетингову та зовнішньоекономічну діяльність; створення маркетингових служб при регіональних аграрних біржах або управліннях сільського господарства, а за умови досягнення необхідного рівня кадрового потенціалу й економічних умов у господарствах - у крупно товарних аграрних формуваннях; відкриття офісів дорадчих служб в районах області для більш повного задоволення потреб аграріїв у інформації про новітні технології, ринки аграрної продукції, зміни в законодавстві; розвиток сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

Запропоновані заходи дозволять покращити ситуацію зі збутом сільськогосподарської продукції, вирішать проблему недостатньої поінформованості покупців і продавців сільськогосподарської продукції щодо цінової ситуації на ринку, сприятимуть розвиткові прозорих каналів реалізації сільськогосподарської продукції і продовольства. Створення дієвої інформаційної системи дозволить забезпечити більшу інформованість усіх суб'єктів ринку та підвищити прибутковість високотоварних сільськогосподарських виробників за рахунок виявлення нових привабливих ринків збуту, трансформації виробничої стратегії товаровиробників з урахуванням вимог ринку, вирівнювання цін на аналогічну продукцію в регіонах, усунення тіньового сектора, зменшення маркетингових витрат.

Размещено на Allbest.ru