Для поліпшення фінансового стану ТОВ "Карідан" необхідно визначити шляхи зниження втрат у використанні ресурсів, тобто невикористані можливості зниження витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Один з шляхів використання резервів - це усунення всякого роду втрат і нераціональних витрат, при цьому резерви можна зміряти розривом між досягнутим рівнем використання ресурсів і можливим рівнем, виходячи з накопиченого виробничого потенціалу підприємства.

Для ТОВ "Карідан" актуальна проблема управління майновим комплексом підприємства. Як показав аналіз майнового комплексу, в аналізованому періоді відбулося незначне збільшення вартості основних засобів. Були придбані нові машини і устаткування при цьому показники використання основних засобів, зокрема фондовіддача і рентабельність основних фондів мають тенденцію до зниження.

Успішне функціонування основних фондів залежить від того, наскільки повно реалізуються екстенсивні і інтенсивні чинники поліпшення їх використання. Екстенсивне поліпшення використання основних фондів припускає, що, з одного боку, буде збільшено час роботи діючого устаткування, в календарному періоді, а з іншої - підвищення питомої ваги діючого устаткування, у складі всього устаткування, що є на підприємстві.

Найважливішими напрямами збільшення часу роботи устаткування є:

скорочення і ліквідація внутрішньозмінних простоїв устаткування шляхом підвищення якості ремонтного обслуговування устаткування, своєчасного забезпечення основного виробництва робочою силою, сировиною, паливом, напівфабрикатами;

скорочення цілоденних простоїв устаткування, підвищення коефіцієнта змінності його роботи.

Важливим шляхом підвищення ефективності використання основних фондів є зменшення кількості зайвого устаткування і швидке залучення до виробництва не встановленого устаткування. Омертвіння великої кількості засобів праці знижує можливості приросту виробництва, веде до прямих втрат упредметненої праці унаслідок їх фізичного зносу, бо після тривалого зберігання устаткування часто приходить в непридатність. Інше ж устаткування при хорошому фізичному стані виявляється морально застарілим і списується фізично зношеним.

Хоча екстенсивний шлях поліпшення використання основних фондів використаний поки не повністю, він має свою межу. Значно ширше за можливість інтенсивного шляху. Інтенсивне поліпшення використання основних фондів припускає підвищення ступеня завантаження устаткування в одиниці часу. Підвищення інтенсивного завантаження устаткування може бути досягнуте при модернізації машин діючих механізмів, встановленні оптимального режиму їх роботи. Робота при оптимальному режимі технологічного процесу забезпечує збільшення випуску продукції без зміни складу основних фондів, без зростання чисельності працюючих і при зниженні витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції.

Інтенсивність використання основних фондів підвищується також шляхом технічного вдосконалення знарядь праці і вдосконалення технології виробництва, ліквідації "вузьких місць" у виробничому процесі; скорочення термінів досягнення проектної продуктивності техніки, удосконалення наукової організації праці, виробництва і управління, використання швидкісних методів роботи, підвищення кваліфікації професійної майстерності робочих.

Розвиток техніки не обмежений. Тому не обмежені і можливості інтенсивного підвищення використання основних фондів.

Істотним напрямом підвищення ефективності використання основних фондів є вдосконалення їх структури. Оскільки збільшення випуску продукції досягається тільки в провідних цехах, то важливо підвищувати їх частку в загальній вартості основних фондів. Збільшення основних фондів допоміжного виробництва веде до зростання фондомісткості продукції, оскільки безпосереднього збільшення випуску продукції при цьому не відбувається. Але без пропорційного розвитку допоміжного виробництва основні цехи не можуть функціонувати з повною віддачею. Тому пошук оптимальної виробничої структури основних фондів на підприємстві - найважливіший напрям поліпшення їх використання.

Для ТОВ "Карідан" при загальному збільшенні виробництва, через зниження попиту на продукцію, придбання нових основних фондів не сприяє поліпшенню діяльності підприємства, а створює украй важку фінансову ситуацію. У зв'язку з цим можна зробити висновок про нераціональне використання ресурсів і помилки управлінського персоналу.

У структурі оборотних активів також є явні суперечності з ситуацією, що склалася, на підприємстві. При збільшенні об'єму виробництва величина запасів має тенденцію зниження, з чого можна зробити висновок про необдуману закупівлю, тобто про можливу нестачу запасів.

Основним завданням раціонального управління оборотними активами підприємства є скорочення періоду оборотності запасів і дебіторської заборгованості. Для ухвалення фінансових рішень по управлінню оборотним капіталом необхідно розрахувати наявність власних оборотних коштів підприємства і його поточні фінансові потреби.

Власні оборотні кошти - це різниця між постійними пасивами і постійними активами.

У нашому випадку у ТОВ "Карідан" недолік власних оборотних коштів складає 118,2 тис. грн.

Поточні фінансові потреби визначаються:

Запаси сировині і готовій продукції + дебіторська заборгованість - кредиторська заборгованість.

Поточні фінансові потреби на 01.01.06.

24,9 + 150,3 + 254,1 - 563,1 = - 133,8 тис. грн.

виходячи з цього дефіцит грошових коштів складає 252,0 тис. грн, який перекритий короткостроковими банківськими кредитами, при цьому за рахунок короткострокових кредитів фінансується також частина основних активів.

Діагностика даного положення говорить про високий фінансовий ризик унаслідок практично повної залежності підприємства від кредиторів, якщо вони позбавлять підприємства своєї довіри і припинять кредитування, справа може дійти до продажу основних активів заради відшкодування заборгованості.

Рішення даної ситуації можливо шляхом здійснення наступних заходів:

Зниження наднормативних запасів сировини і матеріалів, готової продукції.

Зниження дебіторської заборгованості.

Поліпшення структури джерел формування майна.

3.1.1 Управління оборотними коштами

Залишки сировини і матеріалів за станом на 01.01.06 року склали 24,9 тис. грн, зниження в порівнянні з 01.01.05 роком склало 0,8 тис. грн або 3,1 %. При цьому витрати на виробництво продукції зросли на 15,5 % або 193,0 тис. грн за рахунок збільшення об'єму виробленої і реалізованої продукції. Отже, виходячи з викладеного, можна зробити висновок про наявність на складах підприємства наднормативних залишків сировини і матеріалів. Основним видом сировини для виробництва фасованої овочевої продукції є картопля, за станом на 01.01.06 року у загальному об'ємі запасів вона складає 86,02 % або 255,7 тис. грн (Таб.2.1.3) аналітичної частини.

Для розрахунку нормативу по картоплі необхідно визначити її середньодобову витрату, виходячи з річної планової потреби діленої на кількість робочих днів в році.

Річна планова потреба в картоплі на ТОВ "Карідан" складає 1100 тис. кг (за даними розрахунків керівництва підприємства). Кількість робочих днів приймемо за 260, тоді середньодобова витрата сировини складе 1100 тис. кг: 260 = 4,23 тис. кг.

Норматив запасів картоплі складається з поточного, страхового і транспортного запасу. Поточний запас (П3) призначений для забезпечення виробництва матеріальними цінностями між двома черговими постачаннями і розраховується за формулою:

ПЗ = pj (3.1.)

де j - інтервал постачань в днях

p - середньодобова витрата сировини.

Інтервал постачання для ТОВ "Карідан" складає 10 днів, оскільки постачання картоплі проводиться селянсько-фермерськими господарствами та заводами, розташованими як на території України так і за її межами автомобільним транспортом.

Для уникнення зупинки виробничого запасу створюється страховий запас. На досліджуваному підприємстві він встановлюється у розмірі 50 % від поточного запасу.

Необхідність страхового запасу обумовлена можливістю порушення графіка постачань з боку постачальників.

Оскільки картопля поставляється автомобільними шляхами, то виникає ризик невчасного постачання (погодні умови та інші форс мажорні обставини), у зв'язку з чим, виникає необхідність створення транспортного запасу, який визначається також як і страховий запас:

Тр 3 = р * (j_ф - j_пп) * 0,5 (3.2)

Розрив між фактичними інтервалом постачання і плановим визначений у розмірі 5 днів, виходячи з даних затримки прибуття вантажів за останні три роки. Загальний об'єм нормативного запасу картоплі складається з поточного, страхового і транспортного запасу.

Розрахунок нормативного запасу представлений в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Розрахунок нормативних залишків по картоплі на 01.01.06.

Отже, нестача залишків по картоплі дорівнює (129,65 - 24,9) = 104,75 тис. грн, що може призвести до тимчасового простою обладнання та недоотримання прибутку підприємства.

Залишки готової продукції також відносяться до нормованих оборотних коштів. Норматив по готовій продукції визначається як добуток собівартості середньодобового випуску товарної продукції на час від надходження її на склад до відправлення покупцям з урахуванням часу на оформлення транспортних і розрахункових документів.

Відповідно до цього для розрахунку нормативу по готовій продукції ми використовуємо дані форми №2 (звіт про фінансові результати) і дані розрахунків керівництва підприємства.

Таблиця 3.2 - Розрахунок нормативного запасу готової продукції (тис. грн)

Для скорочення наднормативних залишків готової продукції необхідно розширити ринок збуту.

Для цього ТОВ "Карідан" планує розширити свою клієнтську мережу у місті Києві за рахунок збільшення обслуговуваних супермаркетів, а також початком співробітництва з такими обласними центрами як Одеса, Львів, Житомир та Запоріжжя. Для цього в 2005 році були освоєні відповідні зв'язки з менеджерами, по закупівлі овочевої групи товарів, супермаркетів у даних містах.

Відповідно до проекту розширення клієнтської мережі об'єм виручки від реалізації продукції збільшиться на 20 - 25 % в порівнянні з 2005 роком і складе 2075,5 - 2162 тис. грн.

Плановий приріст виручки від реалізації продукції буде рівний 345,9 - 432,4 тис. грн.

Плановий об'єм продажів основної продукції продукції в загальному об'ємі товарообігу складає 86,02 % або (432,4 * 86,02 %) = 371,95 тис. грн.

Отже шляхом розширення сфери клієнтської мережі ми доб'ємося зниження наднормативних залишків по готовій продукції на 5,7 тис. грн.

Розрахунок ефективності запропонованих заходів представлений в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Показники використання оборотних коштів (тис. грн.).

Як видно з даних таблиці скорочення наднормативних залишків по готовій продукції дасть позитивний ефект у використанні оборотних коштів.

Тривалість одного обороту оборотних коштів скоротиться на 21 день, тривалість обороту сировини і матеріалів на 13 днів, готової продукції на 30 днів.

Коефіцієнт оборотності збільшився на 0,4 пункти.

3.1.2 Управління дебіторською заборгованістю

Одним із способів управління поточними активами є зменшення розмірів дебіторської заборгованості, з аналітичної частини роботи видно, що при загальному об'ємі дебіторської заборгованості на 01.01.06. року у розмірі 254,1 тис. грн основну питому вагу складає заборгованість покупців 94,4 % або 240,2 тис. грн, при цьому за звітний період вона зросла на 56 тис. грн.

Для активізації виплати покупцями заборгованості можна запропонувати призначити знижку на готову продукцію своїм постійним покупцям за умови оплати товару в строго встановлений термін.

Мета представлення такої знижки скоротити запаси готової продукції на складі і повернути грошові кошти в оборот.

Припустимо, що нашою пропозицією скористається 40% покупців, середній термін обороту дебіторської заборгованості в 2005 році склав 68 днів, (таблиця 2.5.4), виручка від продажів 1729,6 тис. грн.

Рівень рентабельності продажів в 2005 році 8,9 %, знижка надається за умови оплати на протязі 20 днів з дня продажу.

Розрахуємо отриманий ефект:

Середній залишок дебіторської заборгованості до впровадження знижок

(0,4 * 1729,6) / (360/68) = 130,78 тис. грн.

Середній залишок дебіторської заборгованості після впровадження знижок

(0,4 * 1729,6) / (360/20) = 38,44 тис. грн.

Зниження дебіторської заборгованості

130,78 - 38,44 = 92,34 тис. грн.

Додатковий прибуток

92,34 * 0,089 = 8,22 тис. грн.

Оскільки в даній ситуації питання прискорення оборотності оборотних коштів, стоїть на першому місці, то потрібно розрахувати при якому рівні знижки ми доб'ємося інтересу покупців і не отримаємо збитку від надання знижок.

Розмір знижки (X * 0,4 * 1729,6) = 8,22 тис. грн.

Х=8,22/ (0,4 * 1729,6) = 0,012 або 1,2 %.

Щоб переконатися в тому, що наша пропозиція буде вигідна для покупців необхідно розрахувати ціну відмови від знижки.

Даний розрахунок проводиться за наступною формулою:

Ціна відмови від знижки = відсоток знижки / (100 - процент знижки) * 100 * 360 днів / (максимальна тривалість відстрочення платежу - период в перебігу якого надаються знижки).

Отже: 1,2/ (100 - 1,2) * 100 * 360/ (68 - 20) = 9,1 %.

Середній рівень банківських процентних ставок в 2005 році для юридичних осіб складав 9 %. Оскільки 9,1 % більше, ніж 9 %, то запропонована знижка для покупця вигідна.

Для розрахунку ефекту від запропонованого заходу необхідно розрахувати основні показники, що характеризують рівень управління дебіторською заборгованістю:

Таблиця 3.4 - Показники оборотності дебіторської заборгованості (тис. грн)

Як видно з даних таблиці оборотність дебіторської заборгованості збільшилася на 3,85 разів, середній термін обороту скоротився на 29 днів, частка дебіторської заборгованості в загальному об'ємі поточних активів понижена на 13,1 %, середня величина дебіторської заборгованості до виручки від реалізації скоротилася на 6,8 %. Отже упроваджуючи дану пропозицію ми добиваємося значного ефекту.

Для ТОВ "Карідан" вигода продажу готової продукції із знижкою очевидна, оскільки скорочення дебіторської заборгованості дає можливість зменшити поточні фінансові потреби на 60,2 тис. грн і отримати економію за банківськими відсотками.

Розрахунок економії за банківськими відсотками представлений в таб. 3.6.

Таблиця 3.6 - Розрахунок економії за банківськими відсотками (тис. грн)

Відповідно до даних таблиці економія плати за кредит складе 5,4 тис. грн.

3.1.3 Поліпшення структури джерел формування майна

Як видно з аналітичної частини роботи на 01.01.06 року ТОВ "Карідан" знаходитися в складному фінансовому положенні, недолік загальної величини основних джерел коштів для формування запасів і витрат склав 815,8 тис. грн. Запаси і витрати фінансуються за відсутності власних джерел тільки за рахунок короткострокових кредитів і кредиторської заборгованості. Окрім цього негативним елементом є покриття частини необоротних активів у розмірі 119,3 тис. грн короткостроковими банківськими кредитами.

Рішення даної ситуації можливо за наступними напрямами:

Переоформлення короткострокових кредитів в довгострокові у розмірі 119,3 тис. грн.

Скорочення запасів і витрат.

Скорочення дебіторської заборгованості.

Для вирішення І завдання необхідно почати переговори з банком про переоформлення короткострокового кредиту в довгостроковий у розмірі 120 тис. грн.

Рішення двох наступних задач прямо пов'язане з поліпшенням управління оборотними коштами, зокрема наднормативних залишків готової продукції на 114,7 тис. грн, а також зниженням дебіторської заборгованості на 254,1 тис. грн.

Вивільнені грошові кошти вважаю раціональними направити на погашення частині короткострокових банківських кредитів і кредиторської заборгованості.

Розрахунок направлення вивільнених коштів представлений в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 - Розрахунок спрямування вивільнених засобів (тис. грн)

Для розрахунку ефекту від запропонованих заходів необхідно відобразити їх в балансі підприємства і провести його аналіз з позиції поліпшення фінансового стану підприємства.

Таблиця 3.8 - Баланс з урахуванням запропонованих заходів (тис. грн)

Для аналізу згрупуємо статті балансу в окремі групи: за ознакою ліквідності - статті активу і по терміновості зобов'язань - статті пасиву.

Таблиця 3.9 - Аналіз майнового комплексу (тис. грн)

З даних таблиці видно, що в структурі майна підприємства відбулися зміни: об'єм необоротних активів збільшився на 63,9 тис. грн, проте їх питома вага в загальному складі майна зросла лише на 2,1 % і склала 40,6 %. Об'єм оборотних активів збільшився на 46,0 тис. грн і при цьому їх питома вага в структурі майна зменшилася на 2,1 %.

Таблиця 3.10 - Джерела фінансування (тис. грн)

У структурі джерел фінансування також відбулися помітні зміни. Питома вага власних засобів зросла на 30,1%, а питома вага позикових джерел знизилася на 30,1%.

Аналіз стану оборотних активів після впровадження заходів показав, що запаси і витрати підприємства збільшилися на 16,0 тис. грн при цьому їх вага в загальному об'ємі оборотних коштів збільшилася на 0,3 %.

Таблиця 3.11 - Аналіз оборотних активів (тис. грн)

Аналіз стану оборотних активів після впровадження заходів показав, що запаси і витрати підприємства збільшилися на 16 тис. грн при цьому їх вага в загальному об'ємі оборотних коштів збільшилася на 5,1 %.

Від того, наскільки оптимально співвідношення власного і позикового капіталу, залежить фінансовий стан підприємства. Забезпечення запасів і витрат джерелами їх формування є суттю фінансової стійкості. Узагальнювальним абсолютним показником фінансової стійкості є надлишок або нестача джерел засобів формування, що отримується у вигляді різниці між величиною джерел засобів і величиною запасів і витрат.

Таблиця 3.12 - Характеристика фінансової стійкості (тис. грн)

Виходячи з приведених даних надлишок основних джерел засобів для формування запасів і витрат після впровадження заходів складе 6,6 тис. грн, тобто можна сказати про стабілізацію фінансового стану підприємства.

Для детальнішого аналізу дії запропонованих заходів на фінансовий стан підприємства проаналізуємо значення фінансових коефіцієнтів.

Таблиця 3.13 - Аналіз фінансових коефіцієнтів

З даних таблиці видно, що значення фінансових коефіцієнтів значно покращились (в кілька разів).

З приведеного розрахунку видно, що після впровадження заходів ліквідність підприємства значно збільшена, при цьому підприємство зможе добитися досягнення нормативного рівня ліквідності, надалі здійснюючи заходи щодо введення в дію нових виробничих потужностей, з метою поліпшення якості продукції і підвищення попиту на неї. Реалізація запропонованих заходів дозволить підприємству вийти з кризового фінансового стану і стати надалі привабливим інвестиційним об'єктом.

Висновок