Походження, сутність і функції грошей

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Гроші

Гроші використовують для закупівлі або продажу товарів, для вимірювання вартості і для зберігання багатства. Майже кожне суспільство заснувало економіку грошей на монетах і паперових банкнотах одного або іншого вигляду. Проте це не завжди було вірно. У примітивних суспільствах використовувалась система бартеру. Бартер був системою безпосередньої зміни товарів. Кожен міг обміняти вівцю на що не будь на місцевому ринку, наприклад , на те що вони вважали, має рівномірну вартість. Бартер, проте, був дуже незадовільною системою, тому що людські потреби рідко збігалися. Люди потребували більш практичні системи обміну і різних грошових систем, розроблених ґрунтуючись на товарах, які члени суспільства визнали, як ті що мають вартість. Рогата худоба, зерно, раковини, пір'я, сіль, слонові бивні і тютюн, це все використовувалось.

Дорогоцінні метали поступово прийняли, тому що вони були мобільні, міцні, впізнані і ділимі у більших і менших одиницях вартості. Монета - шматок металу зазвичай дископодібний, який носить напис, малюнок або цифру, що показує його вартість. До 18-го і 19-го століть монети були даною грошовою вартістю засновані на точній кількості металу який містився в них, але найсучасніші засновані на лицьовому значені - значені, яке уряд вибрав, щоб дати їм, незалежно від фактичного вмісту.

Найбільше уряд випускає банкноти у формі рахунків, які дійсно готові платити. Паперові гроші - це очевидно простіше в обігу і набагато зручніше в сучасному світі.

Чеки і кредитні картки використовують все більш і більш і вже можливо уявити світ, де гроші у формі монет і паперу - це валюта яка більше не використовується.

Британська валюта - фунт стерлінгів. У кожному фунті є 100 пенсів. Фунти вказує символ Ј перед кількістю. Пенси вказують літерою "p". П'ять фунтів пишеться як Ј5, п'ятдесять пенсів як 50p. Якщо один хоче комбінувати обидва, "P" пропущений. Наприклад, дев'ять фунтів і п'ятдесят сім пенсів - Ј 9.57.

Британська валюта використовується як банкноти і монети: один фунт пенса (Ј1); п'ятдесят монет пенса (50p); двадцять монет пенса (20p); десять монет пенса (10p); п'ять монет пенса (5p); дві монети пенса (2p); одна монета пенса (1p). Кожна монета має дату, це чеканилося, викарбовувалось на одній стороні.

Є п'ять назв знаків. Найменший знак у вартості складає Ј5 знаків, найбільший складає Ј100 знаків. Між ними є Ј10, Ј20 і Ј50 знаків. Кожна примітка має порядковий номер, щоб подивитись, коли він був виданий і водяний знак, щоб запобігти підробкам (фальшивим грошам).

2. Поточні Рахунки

Існують різні види рахунків. Найпопулярніший є поточний рахунок. Поточний рахунок не дає жодного прибутку але він має інші переваги, по-перше, це надає можливість людям тримати їх гроші в безпечному місці. По-друге, це дозволяє їм відмовитись від нього у будь-який час. По-третє, це забезпечує їх чековими книжками, щоб їм не доводилося носити багато готівки.

Щоб відкрити поточний рахунок, необхідно звернутися до відділення к менеджеру. Йому доведеться вирішити чи претендент, ймовірно, введе кредитний рахунок (у чорному кольорі). Тримач поточного рахунку може лише використати перевищений ліміт з дозволу менеджера. Менеджер захоче познайомитись с претендентом, щоб отримати необхідну другорядну інформацію. Наприклад, він хотітиме знати спеціальність претендента і його місце роботи. Він також ймовірно захоче посилання від його/її працедавця. Якщо, після зустрічі, менеджер задоволений претендентом, він схвалить (згідний) заяву, дасть згоду для претендента, на отримання чекової книги і дасть згоду на щомісячну виписку, яку відправить йому/їй.

3. Депозитні рахунки

Депозитний рахунок - інший популярний вигляд рахунку. Він має переваги порівняно з поточним рахунком. По-перше, його легше відкрити ніж поточний рахунок. Немає жодної необхідності бачити менеджера. Клієнтові лише доведеться заповнити бланк а потім внести мінімальну кількість грошей, потрібних банку. Клієнт потім отримує банківську розрахункову книжку, яку він повинен приносити до банку кожного разу, коли він бажає зняти або внести кошти. Банківська розрахункова книжка - запис рахунку клієнта.

По-друге, депозитний рахунок заробляє відсотки для клієнта. Банк інвестує гроші, які клієнт оплачує і у відповідь банк платить відсотки клієнту. Ставка відсотку у Великобританії не є фіксованою, але зазвичай вона складає 5-10 %.

Проте, депозитний рахунок так само має певні недоліки. У Великобританії на даний момент максимальну суму яку клієнт може зняти за один день - Ј20. Іншим недоліком є те, що клієнт не отримує чекову книжку і тому він не може так легко сплачувати рахунки.

4. Обмін валют

У більшості країн можна купувати і продавати валюту через банк. Кожен день головні офіси банків анонсують самі останні обмінні курси. Ці курси зазвичай відображаються на табло у кожній філії. Банки "купують високо і продають низько".

Банк продаватиме, наприклад, для Англійця, що збирається в Австралію, $2.00 за кожну Ј1. Банк купить Австралійські долари, наприклад, від туриста $2.06 за кожну Ј1. Банки також нараховують комісійні. У Великобританії вони становлять зазвичай 0.5 %.

Проте, обмін валют - не вільний ринок (без обмежень). Ви не можете піти в банк і купити стільки, скільки ви хочете будь-якої валюти. Кількість валюти, яка може бути ввізна або експортована, підлягає Обмінним Правилам кожної країни. Багато країн хочуть імпортувати так багато іноземної валюти як це можливо, але строго обмежують експорт власної валюти.

Міжнародна торгівля та більш важливий міжнародний грошовий рух капіталу є основа контактів зарубіжного обміну валют. Візьміть простий приклад: якщо Швейцарський експортер продає машину Японському покупцеві, щоб укласти угоду, ієни, яку бізнес-чоловік має в наявності, доведеться змінювати на Швейцарські франки, валюту, яка шукається постачальником машини. Або якщо Континентальні банки хочуть розмістити надлишок капіталу в міжнародному Євродоларовому ринку а не в їх власному внутрішньому ринку, їм доведеться купити долари за місцевою валютою. Спостереження французького економіста Гаетана Піроу, що обмін валют займається торгівлею весну від "співіснування між інтернаціоналізмом торгівлі і націоналізмом валют", таким чином, влучно описує принаймні найстаріше походження цієї професії. Ясно, що день, який бачить прибуття єдиної світової валюти, також побачить зникнення бізнесу обміну валют.

Всі вимоги до іноземної валюти і відповідно для гри за кордоном, складаються с коштів, які знаходяться в іноземній валюті в банках за кордоном, або векселів і чеків, знову в іноземній валюті і підлягають оплаті за кордоном називають обміном валют. Всі ці вимоги грають роль в стосунках між банком і його клієнтами. У торгівлі іноземною валютою між банками, роботою валютного дилера, лише в іноземній валюті у банках за кордоном.

Зарубіжні банкноти - не валютний обмін у вужчому сенсі. Вони можуть бути конвертовані в зарубіжну валюту, проте, за умови, що вони можуть бути розміщені необмежено до кредиту звичайного комерційного рахунку за кордоном. Обмінні правила деяких країн не дозволяють цю конверсію банкнот в обміні валют, хоча робота в зворотному напрямку майже завжди дозволяється.

Валюта, будь то іноземна валюта або банкнота, - як правило називається конвертованою у разі якщо особа може обміняти її, іншими словами змінити її вільно в будь-якій іншій валюті. Однак, різницю потрібно зробити між повною конвертованістю і різними формами часткової конвертованості. Швейцарський франк, наприклад, повністю конвертується незалежно чи є тримач резидентом Швейцарії або знаходиться за кордоном і не дивлячись на те, чи це є питанням поточних платежів або фінансових угод.

Багато країн, з іншого боку, визнають лише зовнішню або нерезидентну оборотність.

5. Кредитні картки

Багато банків зараз пропонують кредитні картки для своїх клієнтів. Будь-який клієнт може отримати кредитну картку. Якщо банк вважає, що клієнт є хорошим ризиком, він випустить йому карту і ознайомить його з особистим кредитним лімітом (максимум, який він може зайняти).

Наприклад, банк може дозволити клієнту ліміт Ј250 за місяць. Це означає, що кожен місяць клієнт може використовувати свою карту, щоб заплатити Ј250 за вартість товарів і послуг або позичити Ј250 готівкою, дорожними чеками або іноземною валютою. Це не має жодного значення, якщо банківський рахунок клієнта порожній, коли він витрачає або позичає Ј250. Банк покриє його аж до його кредитного ліміту.

В кінці місяця банк відправить підтвердження клієнтові. З умовою, що клієнт сплачуватиме свій рахунок кожен місяць засіб нічого не коштуватиме для нього. Він буде мати місячний кредит безкоштовно (якщо сплатить всі борги).

Проте, якщо клієнт падає, щоб сплачувати його рахунок кожен місяць він буде стягувати 2% проценти за місяць із залишкового балансу (суми боргу).

Тому, ця альтернативна форма грошей (кредит) може стати дуже дорогою.

6. Дорожні чеки

Подорожуючи за кордоном завжди мудро внести свої гроші в дорожні чеки, тому що чеки захищають від втрати або крадіжки. Якщо ваші чеки втрачені або вкрадені, орган, що видав, відшкодовує вам гроші (повернуть).

Вони не лише безпечні, вони також зручні. Вони доступні в різних назвах (кількості) і різних валютах і вони можуть бути переведені в готівку в більшості банків по всьому світі. Багато магазинів, готелів і ресторанів, також приймають їх.

Щоб отримати дорожні чеки, ви зазвичай йдете до вашого банку. Вони можуть бути сплачені готівкою або списані з вашого рахунку. Великі суми, проте, мають бути замовлені заздалегідь.

Для безпеки і зручності дорожніх чеків ви ручаєтесь (доведеться сплатити) двома комісіями. Страхова комісія (зазвичай 1 %), коли ви купуєте їх і комісія (може змінюватися) від реалізації, коли ви платите по них.

Вони дуже прості у використанні. Коли ви збираєте їх, ви підписуєте кожен чек один раз. Касир може ввести суму з вашого паспорта. Коли ви платите по них, ви підписуєте кожен чек знову. Касир як правило буде просити, щоб побачити ваш паспорт знову.

Рекомендується зробити записи заводських номерів та найменування ваших чеків у випадку їх втрати або крадіжки. Майте їх окремо від чеків.

7. Банківські Позики

Нещодавно банки почали пропонувати безліч нових засобів (послуг) їх клієнтам. З'явилися нові типи рахунків, чекові карти, готівкові карти, кредитні карти, страхування, інвестиційні послуги (методи, щоб банк інвестував ваші гроші у вас).

Проте, (але) однією з найголовніших пропозицій банківських послуг є те, що вони позичають гроші клієнтам. Методи, доступні для клієнта, щоб позичити в його/її банку, і норма вигідної його/її ціни варіюються від країни до країни і банку до банку.

Один із способів запозичення - перевищення кредиту (стягнути більше ніж ви маєте) на вашому банківському рахунку. Це корисно, якщо ви лише бажаєте позичити ненадовго невелику суму. Процентна ставка по перевищенню кредиту залежить від банківської ставки (ставка, встановлена урядом). У Великобританії на даний момент це складає 12 % вище базової ставки, тобто 23 %.

Звичайно, ви можете лише мати перевищення кредиту з дозволу вашого менеджера.

Інший спосіб - влаштувати "особисту позику". Особиста позика протягом короткого періоду часу, зазвичай 3-5 років. Багато людей отримують персональну позику, наприклад, щоб купити автомобіль. Кожного місяця клієнт платіж за позику банку. Головна перевага особистої позики в тому, що процентна ставка фіксована. У Великобританії на даний момент вона становить 19 %. У багатьох країнах можливо позичити гроші на довший період, наприклад, аж до 25 років. Це часто необхідно купуючи будинок або бізнес.

Процентна ставка на тривалих позиках залежить від базової ставки. У даний момент вона складає 1.25 % в порівнянні з базовою (мінімальна кредитна ставка). Звичайно, як для особистої позики, так і тривалої позики, банк вимагає якоїсь безпеки, наприклад акцій.

Всі банки видають кредити.

Перевищення кредита - це дорогий шлях, щоб позичити гроші.

Базова ставка складає 11 %.

Тривалі позики дешевші, ніж особисті позики.

8. Угода позики

Витрати, грошові збори

1. Позичальник погоджується з тим, чи є які-небудь тут з операцій розглянутими і завершеними (за винятком випадків, коли зазначена операція не завершується завдяки замовчуванню Кредитора), нести і оплатити розумні витрати, у тому числі, не обмежуючи, юридичні витрати, понесені Кредитором щодо введення переговорів, укладання, виконання цього договору (надалі під назвою "Витрати на документування"). Позичальник повинен відшкодувати Кредитору протягом тридцяти (30) днів після отримання, Позичальнику розумно підтримати рахунок Кредитора для Документації Витрат. Обсяг Документації Витрат, які відшкодовує Позичальник, також, документацію витрат, понесених у періоду до і у тому числі дата Спаду, не повинні перевищувати Тисячу доларів США (1000 доларів США), щодо витрат, які накладає Росія, Об'єднане Королівство і Японія.

2. Якщо позичальник не в змозі сплатити при настанні терміну будь-яку суму за цим договором, Позичальник повинен виплатити на вимогу, з підтримкою додаткових рахунків, суму якої буде достатньо для покриття обґрунтованих витрат, витрат, включаючи судові витрати, понесені Кредитором у виконанні будь-якого з своїх прав за цим Договором (Стягнення Витрат).

Документація Витрат і Виконання Видатків при цьому всі разом іменовані "Витрати".

3. Позичальник сплачує всі свої власні витрати і грошові збори, у тому числі правові комісії за юридичну оцінку Позичальника.

4. Як грошовий збір управління. Позичальник повинен виплатити Кредиторові чотири тисячі дев'яносто шість цілих і нуль два долари Сполучених Штатів (USD 4,096. 02), надалі під назвою "Комісія за управління", в межах тридцяти (30) днів з моменту підписання цього Договору, плата за управління має бути невідшкодована.

Прострочені платежі

Якщо Позичальник не в змозі зробити будь-який необхідний платіж щодо оплати кредиту, сплати процентів, сплати комісій управління, або будь-яких інших платежів, що підлягають сплаті згідно з цим Договором на дату(и), з-за всіх цих прострочених сум нараховуються відсотки, що підлягають сплаті на вимогу від ( включаючи і) дати до дати фактичної оплати в розмірі 2,375% річних і до того ж тиждень, один місяць, три місяць або шість місяць ЛІБОР визначає термін(и) платежу і час від часу згодом для послідовних відсоткових періодів, для яких така сума залишається непогашена, іменовані надалі "Прострочені відсотки".

Застосована ставка ЛІБОР визначається як середньоарифметичне, в більшу сторону, при необхідності до найближчого цілого 1/16 з 1% доречного ЛІБОР для депозитів в Доларах США, як вказано на сторінці Монітор Рейтерс "ЛІБО" близько 11:00 до полудня, Лондонський час на дату(и) платежу і з того часу протягом кожного послідовного Простроченого Відсоткового Періоду як визначено нижче, на другий робочий день в Лондоні, в Англії до першого дня кожного такого Простроченого Відсоткового періоду.

Кредитор має право на власний розсуд визначати відсотковий період відносно будь-якої простроченої суми Простроченого Відсоткового періоду. Прострочені Відсотки нараховуються на 360 днів уроці, перераховуючи фактичну кількість днів, що протікають в цьому періоді.

Будь-який платіж, зроблений Позичальником після такої невдачі, має бути використаний спочатку для Витрат і Комісії за управління, потім сума(и) погашення кредиту який прострочений.

Виплата

Для цілей кредиту, наданого у Статті 2, сторони домовляються про те, що виплата має бути зроблена безпосередньо на банківський рахунок Продавця після запиту Позичальника.

Позичальник повинен направити повідомлення о використанні кредиту телефаксом у вигляді додатку C, що додається до цього документа, "Повідомлення о використанні кредиту". Таке Повідомлення о використанні повинно супроводжуватися рахунком Продавця.

Виплата грошей має бути зроблена на п'ятий робочий день після, не зокрема, отримання Кредитором Повідомлення о використанні кредиту.

Дата завершального Повідомлення має бути не пізніше, ніж 29 листопада 200.

У будь-якому разі оплата за цим Договором настає в день, який не є робочим днем, оплата має бути зроблена на наступний робочий день, якщо наступні робочий день припадає в найближчий календарний місяць, у цьому випадку оплата має бути зроблена негайно на робочий день. Робочий день має на увазі день, на якому банки відкриті в Лондоні і Нью-Йорку для типу бізнесу, що випливають з цієї Угоди.

Випадки невиконання зобов'язань

При наявності будь-якої з наступних випадків складають випадки невиконання зобов'язань (надалі під назвою "Випадки невиконання зобов'язань ") відповідно за цим Договором:

1. Якщо Позичальник не сплачує у строк будь-якої суми, яка підлягає оплаті за Договором (якщо таке невиконання було виключно з технічних причин і не протягом більш ніж п'ятнадцяти (15) днів, після повідомлення Кредитора).

2. Якщо Позичальник здійснює порушення або недотримує будь-яке з його обов'язків або зобов'язань за цією Угодою (окрім вищевказаних) і таке порушення триває протягом тридцяти (30) днів після отримання Позичальником повідомлення від Кредитора.

3. Якщо які-небудь заяви, гарантії, рішення або операції, зроблені Позичальником у відповідності з цією Угодою або в будь-якому документі, або заяві, доставлені або зроблені на підставі цього договору є або стає невірним щодо будь-якого матеріалу, і, якщо об'єкт до лікування, не виліковується в межах (15) днів від дати отримання Позичальником повідомлення від Кредитора такої некоректності.

4. Якщо Позичальник не в змозі сплатити протягом п'ятнадцяти (15) днів, рахуючи від строку оплати і встановленим терміном погашення Позичальником будь-якої заборгованості, що випливає з чого-небудь всі Акредитиви, Гарантійні Листи і Договори Позики з Кредитором, філіями Кредитора або дочірніми підприємствами, головною компанією Кредитора, Корпорацією Ніко Іва, Японська корпорація ("НІК") або філія НІК або дочірні підприємства, і така невиконання не є результатом введення будь-якого закону або інструментів, що мають силу закону в країні валюти, де оплата має бути зроблена і робить незаконним або неможливим для Позичальника робити такі платежі в такій країні.

5. Якщо будь-яке замовлення зроблене або передається ефективний дозвіл для аналогічного розгляду взяті для ліквідації або розпуску Позичальника або якщо відбувається будь-яка подія яка відповідно до законодавства України повинна мати еквівалентний ефект.

9. Організаційна структура банка

Наступна історія буде пояснювати роль банків. У минулому більшість товариств використовували різні об'єкти в якості грошей. Деякі з них були цінними, оскільки вони були рідкісними і красивими, інші - бо вони могли бути їстівні або використані. Ранні форми грошей були використані для купівлі товарів. Вони також були використані для оплати шлюбів, штрафів та боргів. Хоча предмети побуту були надзвичайно практичними видами готівки, у багатьох відношеннях вони мали деякі недоліки також. Наприклад, складно вимірювати їх значення точно, розділити деякі з них на багато частин, зберігати деякі з них протягом тривалого часу, використовувати їх, щоб зробити фінансові плани на майбутнє. В силу таких причин, деякі товариства почали використовувати ще один вид грошей, тобто, дорогоцінні метали.

Люди використовували золото, золоті злитки, як гроші. То були небезпечні часи, і люди хотіли безпечне місце, щоб зберігати своє золото. Таким чином, вони відносили його на зберігання ювелірам, людям, які виготовляли золоті прикраси і та інше, а також мали сховище, що охоронялося, щоб тримати його в безпеці. І коли люди хотіли частину їх золота, щоб заплатити за речі, вони йшли і приносили його від ювеліра.

Дві події перетворили цих ювелірів на банкірів. Перша була, що люди знаходили це набагато простішим дати торговцеві лист, чим потрібно було принести трохи золота, а потім фізично передати його йому. Це лист передачі частини золота, яке вони мали в ювеліра до торговця. Це лист, який ми в теперішній час називаємо чек. І, звичайно, як тільки ці листи або чеки, стали приймати при оплаті товарів, люди відчували, що золото яке вони здали на зберігання ювелірові, було так само гарне, як золото в своїй власній кишені. І як листи або чеки, було легше носити ніж золото, і набагато менш небезпечніше, люди починали говорити, що це їх власні кошти, що вони мали з ними плюс в їх депозиті. Так система депозитів була розпочата. Другий розвиток був, що ювеліри усвідомили, що вони мали багато невикористаного золота, лежачого в їх сховищі, нічого не роблячи. Цей розвиток подій мав насправді більш важливе значення,ніж перший.

Зараз давайте повернемося до першого банківського кредиту будь-коли і подивимося, що сталося. Фірма попросила ювеліра про надання кредиту. Ювелір усвідомив, що деяке золото в його сховищі може надаватися у користування фірмі, і звичайно він просив фірму повернути його пізніше з невеликим відсотком. Звичайно, в той момент у ювеліра не було достатньо золота, це не було фактично його золотом, але він вважав малоймовірним, що кожен, хто здав йому на зберігання золото захоче повернути його назад в той же час, у всякому разі - не до того, як фірма погасить йому його золото з невеликим відсотком. Він вважав це досить безпечним.

Щоб розуміти, що насправді сталося в цій простій операції - розглядають наступну таблицю (Табл.1).

Перший ряд показує, що ювелір зробив, перш ніж він дав позику. Він мав сто доларів золотом, що він заборгував людям, які мали із собою зберігання, які були такі самі як його активи і пасиви. Але коли він позичив, скажімо, 10 доларів золота у фірму, він насправді мав лише 90 доларів золота в його сховищі плюс вартість його кредиту. Його активи все ще дорівнювали його зобов'язанням, але він збирався отримати певний відсоток.

Так вийшло, що фірма не хотіла носити 10 доларів золота із собою і замість того, щоб справді його забрати, попросили ювеліра прийняти це золото на зберігання у вигляді депозиту. Третій ряд Табл. 1 показано, що сталося тоді. Хоча активи і пасиви ювеліра були тими ж, але були потім вартими 110 доларів, а не 100 доларів. Коли фірма виписала чек на 10 доларів і персона прийшла, щоб зібрати його 10 доларів вартості золота, активи ювеліра знизилися, але так зробили його зобов'язання (четвертий ряд таблиці). Важливо зауважити тут, що це не мало ніякої різниці для ювеліра чи його первинний кредит був саме золотом або у формі депозиту.

Зараз давайте повернемося до питання резервів. Резерви - кількість золота, яке завжди знаходиться в сховищі банка, щоб відповідати вимогам вкладників. Люди спочатку внесли 100 доларів золота ювеліру. Ювелір позичив 10 доларів, залишаючи собі лише 90 доларів. Як банкір він розраховував на те, що не всі захочуть своє золото назад у той же час. Якщо б вони це зробили, він не зміг би уже виплатити. Його резерву 90 доларів не вистачило б.

Ювелір в таблиці має коефіцієнт резервування 100%. Резервування - співвідношення резервів до депозитів. Після того, як він зробив свій кредит, він має співвідношення депозитного коефіцієнту 90%. Це невеликий ризик з невеликим прибутком. Скільки він сміє видавати в цілях отримання прибутку шляхом нарахування його відсотків! Чим він ризикує? Припустимо, що ювелір узяв дуже великий ризик. Він позичив 80% золота, яке він мав. Є люди, які панікують. Вони сумнівалися, що він може заплатити їм всю зворотну суму, він був приречений, щоб втратити частину золота, яку він позичив, так вони кинулися для отримання їх золота назад, поки не стало занадто пізно. Це те, що ми зараз називаємо наліт на банк або фінансова паніка. І фінансова паніка призводить до того, що люди побоюються, що банк не зможе платити їм, збанкрутує і вони збанкрутують також.

гроші валюта позика банківський

Test

Ex. 135. Test 3.

1. The all restaurants in our city are expensive.

2. Their parents came by car yesterday.

3. You are taller than Mary.

4. Mr. Dupont is French.

5. If she asks Peter, he'll stay.

6. He can't go to see her tonight. He hasn't got much time.

7. What does she do? Is she a lawyer?

8. About half an hour since I saw Mr. Brown.

9. As soon as I shut the front door I realised that I had left my key in the house.

10. He hasn't got much luggage.

11. Your car is smarter than mine.

12. He watched TV this morning.

13. Nobody is hungry.

14. What can you see at the photo?

15. Please put off your coat.

16. They came early in the morning.

17. Why aren't you looking to your notebook?

18. I am not hearing the car now.

19. Whose radio is on the table?

20. Please answer their questions.

Ex. 136. Test 4.

1. "What is she like?" "She is tall and clever".

2. Liz read the story, didn't she?

3. Henry arrived at the station at 9.

4. They were waiting for the bus.

5. They won't do that, will they?

6. Is there a fridge in the kitchen?

7. He isn't in London now because he has gone to the Continent.

8. I can only see a few bottles.

9. How many boxes of matches have we got?

10. "Shall I open the window?" "Yes, please."

11. They went shopping once a week.

12. He came by a train.

13. Were you going to the station when I saw you this morning?

14. He went to school at the age of five.

15. "What do you do?" "I'm a typist."

16. When did you make that photo?

17. When the telephone rang she was writing a letter.

18. If it is nice tomorrow, we'll go to the zoo.

19. We were shown the sights of the city.

20. I haven't spoken English since I was at school.

Размещено на Allbest.ru