Розвиток фінансової науки і теорії фінансів

Методологія фінансової науки виконує такі функції:

-- визначає способи здобуття фінансових наукових знань, які відображають динамічні фінансові процеси та явища;

-- спрямовує, передбачає особливий шлях, завдяки якому досягається мета фінансового дослідження;

-- забезпечує всебічність отримання інформації щодо фінансових процесів і явищ, що досліджуються;

-- допомагає введенню нової інформації до фонду теорії фінансової науки;

-- забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у фінансовій науці;

-- створює систему наукової інформації, яка базується на об'єктивних фактах, і логіко-аналітичний інструмент фінансового наукового пізнання.

Методологія фінансової науки як вчення про систему наукових принципів, форм і способів наукової діяльності має чотирирівневу структуру. Перший і другий рівні -- фундаментальні і загальнонаукові принципи, а третій і четвертий -- конкретно-наукові і спеціальні методи і техніки.

Найвищим рівнем методології фінансової науки, який визначає загальну стратегію принципів пізнання, особливостей фінансових явищ, процесів, сфер діяльності, є філософська або фундаментальна методологія, до якої належать діалектичні, гносеологічні та логічні методи.

Сутність діалектичного методу полягає у використанні фінансовою наукою категорій та законів діалектики. Під категоріями розуміють найбільш загальні та важливі поняття будь-якої науки (сфери знання); вони фіксують якісні характеристики предмета пізнання, а тому у певній сфері знання не можна правильно міркувати, не вживаючи категорії.

Виявляючи три сфери проявів буття, філософська наука сформувала три розділи його категоріальних визначень:

1) сфера буття (буття та якість): входять категорії буття і ніщо, кількість і якість; існує перехід однієї категорії в іншу; діє діалектичний закон переходу кількісних змін у якісні;

2) сфера сутності (буття як відношення): входять категорії сутність та явище, необхідність та випадковість, можливість і дійсність, форма та зміст, причина та наслідки; діє закон єдності і боротьби протилежностей;

3) сфера поняття (буття як поняття): входять категорії одиничного, особливого, всезагального; діє закон заперечення заперечення. Діалектичний метод характеризується:

-- орієнтацією процесу дослідження щодо пізнавальних завдань та можливостей. Вказує, що саме слід виявляти у пізнаванні фінансових явищ і процесів та на які результати можна сподіватися;

-- можливістю використовувати не всі, а лише частину діалектичної логіки;

-- виконанням упорядкування, систематизації здобутих знань. Вказує, наприклад, відмінності сутності та явища, змісту і форми і надає вказівки щодо їхнього розпізнання.

Використовуючи категорії сутності і явища у фінансовій науці, досліджуючи категорію фінансів, можна зробити висновок, що сутність фінансів є скритою від нас і характеризується розподільчими відносинами, які бачити не можливо. Ця сутність виявляється за допомогою категорії явища, що вказує на видимі ознаки цих відносин: формування, розподіл доходів, грошових нагромаджень, прибутку, грошових фондів; оподаткування, фінансування, дотування, субсидіювання тощо, які реалізуються за допомогою відповідних грошових потоків. Використовуючи категорію змісту як сукупності певних елементів можна зробити висновок, що змістом фінансів є грошові фонди і фінансові ресурси, а за категорією форми як способу зв'язку між окремими елементами форма фінансів реалізується за допомогою фінансових планів.

За допомогою діалектичного методу можна обґрунтувати причинно-на-слідкові зв'язки фінансових процесів і явищ, процеси диференціації та інтеграції, постійну суперечність між сутністю і явищем, формою і змістом, можливістю і дійсністю, об'єктивно оцінити фінансову дійсність, обґрунтувати перспективи розвитку фінансових відносин і можливі наслідки прийняття певних фінансових рішень.

Загальнонаукова методологія передбачає використання таких принципів: історичний, порівняльний, логічний, герменевтичний, термінологічний, системний, синергетичний, діяльнісний, інформаційний, поведінковий (біхевіо-ристський), гуманістичний, культурологічний, аксіологічний (ціннісний), пізнавальний (когнітивний), кібернетичний, інституціональний, структурний, функціональний, комплексний, системно-функціональний, функціонально-структурний та інші.

Загальні методи фінансового наукового дослідження об'єднуються у три групи:

1) методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент, метод опису, експертних оцінок);

2) методи, що використовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях (абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, узагальнення, моделювання, аналогія та інші);

8) методи, що використовуються на теоретичному рівні (сходження від конкретного до абстрактного і навпаки, ідеалізація, формалізація, аксіоматичний та інші).

До конкретно-наукових і спеціальних методів належать: теоретико-спе-ціальний; конкретно-соціологічний; економіко-математичний; статистичні; власні спеціальні методи, які розроблені і використовуються тільки у певному дослідженні; спеціальні методи інших наук, які використовуються у фінансових дослідженнях.

Незважаючи на часткове чи повне збігання методів досліджень, що використовуються в тих чи інших методологічних напрямах та наукових школах, погляди на одне і те ж питання і наукові проблеми можуть значно відрізнятись, іноді навіть кардинально, саме у зв'язку з їх різними методологічними принципами.

Висновки

Фінанси - це економічна категорія, що має вартісний характер і пов'язана з товарно-грошовими відносинами. Тому однією з основних причин виникнення фінансів можна вважати саме товарне виробництво. У роботі ми спостерігали, як виникла фінансова думка і розвивалася в цілу фінансову науку. Актуальність і значимість даної теми полягає і в тому, що разом зі змінами соціально-економічного життя змінюється і узагальнююча її теорія. У зв'язку з цим економічна теорія як зліпок соціально-економічної практики конкретної країни і певного типу її розвитку може виявитися марною для іншої країни та іншого часу.

У першому розділі розглянуто значення фінансів, і виникнення фінансової думки. Фінанси є однією з найважливіших економічних категорій. Їх виникнення тісно пов'язано з розвитком держави і його потреб у ресурсах, а без фінансів неможливо забезпечити розвиток виробництва і задоволення інших суспільних потреб.

Тому таку важливу галузь економіки не могли обійти увагу дослідники. У даному розділі показано внесок знаменитих економістів у розвиток фінансової теорії. Починаючи з появи фінансової думки в стародавньому світі і по XX століття ми простежили розвиток і становлення фінансової науки в працях знаменитих економістів.

У другому розділі довели розвиток фінансової теорії в Росії. Незважаючи на те, що російська фінансова теорія розвивалася пізніше західноєвропейської, вона внесла значний внесок у розвиток світової фінансової науки. У даному розділі розглянуто питання про виникнення в Росії фінансового права. Доведено, що і російська фінансова думка внесла гідний внесок у розвиток економічної науки, особливо в XIX і на початку XX ст. А у зв'язку зі зміною соціально-економічного ладу, переходу до ринкової економіки в Росії спостерігається пожвавлення в галузі фінансової науки.

У третьому розділі ми розглянули суть та структуру фінансової науки, та її значення для людства.

Сучасна теорія фінансів у своїх основних рисах формувалася в XIX ст., Коли її розвиток йшов величезними темпами. В університетах відкривалися кафедри фінансової науки, з'являлися великі наукові праці, що охоплюють всі сторони державного господарства.

Тим не менше, і зараз, в епоху становлення постіндустріального інформаційного суспільства, фінансова теорія надає величезне поле для дослідників та аналітиків.

Список літератури

1. Леоненко П.М., Юхименко П.І., Ільєнко АА. та ін. Теорія фінансів: Навч. посіб. / За заг. ред. О.Д. Василика. -- К.: Центр навч. л-ри, 2005. -- 480 с.

2. Василик ОД. Теорія фінансів: Підручник. -- К.: НІОС, 2003. -- 416 с.

3. Мочерний С.В., Ларіна Я.С., Устенко O.A., Юрій CJ. Економічний енциклопедичний словник: У 2 т. / За заг. ред. C.B. Мочерного. -- Л.: Світ, 2005.

4. Баскаков А.Я., Туленков Н.В. Методология научного исследования: Учеб. пособие. - К., 2004. - 216

5. Федосов В.М., Юрій С.І. Теорія фінансів. Підручник - К.: Центр учбової літератури, 2010

6. Історія економічних учень: Хрестоматія / Упорядники В.Д. Базилевич, Т.В. Гайдай, А.О. Маслов, Н.І. Гражевська, О.П. Нестеренко, Л.В. Вернигора / За ред. проф. В.Д. Базилевича. - К.: ВПЦ Київський університет", 2008. - 782 с

7. Чеберяко О.В., Рябоконь О.О. та ін. Стан та перспективи розвитку фінансової системи: Монографія - Умань: Видавець «Сочінський», 2014. - 323 с.

8. Фінанси: курс для фінансистів: Навч. посіб./ За ред. В.І.Оспіщева . -К.: Знання, 2013.- 567 с.

9. Фінанси: Методичні вказівки до ситуаційних вправ: Навч. посібник /Упоряд.: О.І.Сидоренко, ПС.Редько. - К.: Навч. - метод. центр „Консорціум із удоскон. менеджмент-освіти в Україні”, 2005.- 452 с.

10. Гриньова В.М., Коюда В.О.Фінанси підприємств. - К.: Знання - Прес, 2014.-424 с.

Размещено на Allbest.ru