Фондовий ринок України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сьогодні фондовий ринок України знаходиться на етапі свого становлення та значно відстає у розвитку від фондових площадок промислово розвинутих країн. З огляду на це, дослідження сучасних умов, особливостей та тенденцій розвитку фондової біржової торгівлі та інфраструктури України стає для національної економіки надзвичайно актуальним. Фондовий ринок в Україні поступово розвивається, про що свідчать позитивні тенденції збільшення обсягів біржових контрактів на організаторах торгівлі. Темпи зростання фондового ринку були випереджаючими порівняно з ВВП: обсяг торгів на ринку цінних паперів перевищив показник ВВП країни майже у два рази .

У структурі фондового ринку серед операцій організаторів торгів домінують операції з державними облігаціями України, протягом січня - листопада 2013 року їх частка становила майже 75% від загального обігу цінних паперів у біржовому сегменті фондового ринку. Тенденція до збільшення частки зазначених операцій спостерігається з 2008 року, що може бути пов'язано зі світовою фінансовою кризою та активізацією емісії державних облігацій України. З метою підтримки розвитку ринку корпоративних облігацій та облігацій місцевих позик Національний банк України зберігає за ними статус фінансових інструментів, які можуть використовуватись як застава під час здійснення операцій із рефінансування банків Національним банком України.

У 2013 році Міністерством фінансів України було розміщено облігацій внутрішніх державних позик на суму 65 221,01 млн. грн., 5 310,73 млн. дол. США та 112,27 млн. євро. Зберігається тенденція останніх років щодо збільшення загального обсягу ОВДП, що перебувають в обігу. За 2013 рік він збільшився на 66 555,50 млн. грн. і станом на 01.01.2014 становив 252 377,57 млн. грн. (у 2012 році збільшився на 28 186,69 млн. грн. і на 01.01.2013 становив 185 822,08 млн. грн.). На організованому вторинному ринку державних цінних паперів обсяг укладених угод за 2013 рік становив 328 950,73 млн. грн., тоді як за 2012 рік - 174 249,98 млн. грн. Середньозважений рівень дохідності, за яким укладалися ці угоди в 2013 році, коливався в межах 10,13% - 15,58%, а в 2012 році - 11,11% - 15,85%.З 19 лютого 2010 року доступ до участі в аукціонах з первинного розміщення ОВДП мають банки - первинні дилери. Решта бажаючих вкласти кошти в державні цінні папери можуть їх купувати на вторинному ринку.

За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), станом на листопад 2013 року в Україні зареєстровано 10 організаторів торгів на фондовому ринку [1]. У світі не так багато країн, яким притаманна така кількість фондових бірж. Проте кількість аж ніяк не впливає на якість послуг, навпаки, призводить до децентралізації попиту та пропозиції на цінні папери, провокує процес маніпулювання цінами на ринку, призводить до встановлення різних правил укладення та виконання біржових договорів [2].В Україні мережа фондових бірж як система не існує, біржова структура характеризується високою фрагментарністю.

Згідно з даними НКЦПФР, за підсумками січня-листопада 2013 року найбільшою фондовою біржею України за загальним обсягом торгів є ПАТ «Фондова біржа «Перспектива» з оборотом 289,2 млрд грн (частка на вітчизняному біржовому ринку склала 67,7 %), на другому місці ПАТ «Фондова біржа «ПФТС» - 102,4 млрд грн (24,0 %), третє місце посідає ПАТ «Українська біржа» - 10,3 млрд грн (2,4 %) [1]. Тобто на три біржі припадає 93,6% загального обсягу торгів. Частка інших фондових бірж в загальному обсязі торгів за той же час склала лише 5,9 % або 25,3 млрд грн. Серед цих бірж відмітимо Київську міжнародну фондову біржу та Придніпровську фондову біржу, які поступово наздоганяють Українську біржу за обсягами торгів (відповідно 10,6 млрд грн та 10,0 млрд грн).Зважаючи на історичні статистичні дані НКЦПФР, відмітимо, що з 10 діючих фондових бірж в Україні потреба у 5 площадках незначна. Наявність такої кількості торгових площадок ускладнює контроль над операціями з цінними паперами та сприяє розповсюдженню маніпулювання вартістю цінних паперів, що котируються [3]. Вважаємо за доцільне в подальшому консолідацію фондового ринку України. січня-листопада 2013 року найбільшою фондовою біржею України за загальним обсягом торгів є ПАТ «Фондова біржа «Перспектива» з оборотом 289,2 млрд грн (частка на вітчизняному біржовому ринку склала 67,7 %), на другому місці ПАТ «Фондова біржа «ПФТС» - 102,4 млрд грн (24,0 %), третє місце посідає ПАТ «Українська біржа» - 10,3 млрд грн (2,4 %) [1]. Тобто на три біржі припадає 93,6% загального обсягу торгів. Частка інших фондових бірж в загальному обсязі торгів за той же час склала лише 5,9 % або 25,3 млрд грн. Серед цих бірж відмітимо Київську міжнародну фондову біржу та Придніпровську фондову біржу, які поступово наздоганяють Українську біржу за обсягами торгів (відповідно 10,6 млрд грн та 10,0 млрд грн). Зважаючи на історичні статистичні дані НКЦПФР, відмітимо, що з 10 діючих фондових бірж в Україні потреба у 5 площадках незначна. Наявність такої кількості торгових площадок ускладнює контроль над операціями з цінними паперами та сприяє розповсюдженню маніпулювання вартістю цінних паперів, що котируються [3]. Вважаю за доцільне в подальшому консолідацію фондового ринку України.

У цілому ситуація з фінансовими інструментами фондового ринку характеризується такими негативними моментами: надто вузький спектр доступних для роботи фінансових інструментів, що ускладнює диверсифікацію портфелів і можливостей для інвестування; низька якість цінних паперів, що перебувають в обігу; низька ліквідність та висока волатильність цін лістингових цінних паперів; низький рівень розвитку ринку дериватів; відсутність в обігу на біржах цінних паперів іноземних емітентів, активи яких розташовані в Україні. Вважаємо, що такий стан пов'язаний з наступними обставинами:самі емітенти - акціонерні товариства, що з'явилися після приватизації, не надто прагнуть до вільного обігу власних акцій на ринку;вся наявна інфраструктура та система регулювання орієнтовані на великих емітентів, масштаби яких дозволяють працювати з ними іноземним інвесторам;відсутність ефективного захисту прав інвесторів у цінні папери, незацікавленість потенційних інвесторів придбавати цінні папери через низький рівень корпоративного управління [5];проведення українськими компаніями ІРО та SРО на зарубіжних біржових площадках.

Напрямами модернізації біржового фондового ринку є:

укрупнення та консолідація в першу чергу, існуючих фондових бірж, що сприятиме формуванню стандартних критеріїв лістингу та формування справедливих ринкових цін за будь-якими фінансовими інструментами;

зростання ліквідності і прозорості фондового ринку за допомогою збільшення пропозиції фінансових інструментів шляхом запровадження нових боргових інструментів, перш за все біржових та інфраструктурних облігацій, інноваційних структурованих продуктів, продуктів фінансового інжинірингу, зокрема, біржових валютних деривативів та ф'ючерсного контракту на ціну золота; фондовий біржовий україна

активне вдосконалення технологій торгівлі, розвиток Інтернет-технологій, впровадження нових торгових систем та платформ;

подальше вдосконалення інфраструктури ринку та забезпечення її надійного та ефективного функціонування;

створення відповідної законодавчої бази з метою забезпечення організаційно-правових засад формування та функціонування фондового ринку;

вдосконалення державного регулювання та нагляду на фондовому ринку, захист прав інвесторів,забезпечення на державному рівні низки заходів спрямованих на збільшення показника free-float акцій українських компаній;

створення ринку залучення капіталу для мало- та середньокапіталізованих емітентів (біржового ІРО та міні- ІРО).

Незважаючи на певне збільшення частки операцій із цінними паперами, що здійснюються на біржовому ринку, є підстави вважати, що: фондовий ринок залишається доволі закритим: приблизно 89,6% усіх операцій на ньому здійснюються в позабіржовому сегменті фондового ринку; дефіцит цінних паперів, що вільно обертаються на ринку, та операцій з ними перешкоджає установленню об'єктивної вартості та дохідності вітчизняних цінних паперів. У зв'язку з вищенаведеним потенціал цінних паперів як інструмент ліквідної застави залишається недостатньо використаним. Це зумовлює незначну чутливість грошової маси та реальної економіки до змін відсоткових ставок. Напрями вдосконалення українського біржового ринку повинні бути засновані на вирішенні виявлених проблем розвитку і можуть бути об'єднані в чотири основні групи: удосконалення законодавчої бази; розвиток біржової інфраструктури; розширення участі в торгах і гармонізація його структури; вдосконалення інструментарію й нарощення капіталізації ринку в цілому.

Размещено на Allbest.ru