Призначення фондів бюджету

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПНУБіП України

“Ірпінський економічний коледж”

Реферат

з дисципліни “Казначейська справа ”

на тему: “ Призначення загального та спеціального фондів бюджету”

Роботу виконала

Студентка групи 309-Ф

Павленко Вікторія

Ірпінь 2013

Вступ

Доходи бюджетів різних рівнів -- це частина централізованих фінансових ресурсів, що вилучаються у фізичних і юридичних осіб та акумулюються державою для виконання властивих їй функцій. Вони відображають економічні відносини між державою та юридичними і фізичними особами в процесі формування доходів фінансових ре сурсів, які надходять у розпорядження органів державної влади і дер жавного управління. бюджет асигнування фонд дохід

Склад доходів Державного бюджету визначається Бюджетним ко дексом України та Законом «Про Державний бюджет» на відповідний рік. Починаючи з 2000 р. Державний бюджет України (зведений бюд жет) поділяється на дві складові: загальний фонд і спеціальний фонд.

Доходи загального фонду бюджету включають такі його складові, які призначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків держави і не мають конкретного спрямування. До спеціаль ного фонду бюджету України відносяться лише ті з них, що призна чені для фінансування конкретних заходів.

За обсягом доходи бюджетів менші від державних доходів. Ос танні, крім доходів бюджетів усіх рівнів, включають фінансові ресур си позабюджетних фондів та державного сектора економіки. Су купність усіх видів доходів та їх взаємоповґязане використання становить систему доходів бюджетів. Вона покликана вирішувати і фіскальні, і регулюючі завдання, зокрема, стимулювання зростання виробництва і підвищення його ефективності, сприяння прискоренню науково-технічного прогресу, забезпечення соціальних гарантій населення, розвиток соціальної інфраструктури тощо.

Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

1. Загальний фонд бюджету

Загальний фонд бюджету - складова бюджету, яка включає надходження до бюджету, визначені законом про бюджет для забезпечення фінансовими ресурсами загальних витрат з бюджету, здійснення яких передбачається за рахунок надходжень до загального фонду бюджету.

Загальний фонд бюджету включає:

1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;

2) всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету;

3) фінансування загального фонду бюджету.

Спеціальний фонд бюджету включає:

1) бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень;

2) гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;

3) різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.

Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про Державний бюджет України. Джерела формування спеціального фонду визначаються виключно законами України.

Підставою для рішення відповідної ради про створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету може бути виключно закон про Державний бюджет України.

Передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету дозволяється тільки в межах бюджетних призначень шляхом внесення змін до закону про Державний бюджет України чи рішення відповідної ради.

Платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються в межах коштів, що надійшли до цього фонду на відповідну мету.

Створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається.

2. Спеціальний фонд бюджету

Спеціальний фонд бюджету - складова бюджету, яка включає надходження до бюджету, призначені для спрямування на конкретні заходи, та витрати з бюджету на реалізацію цих заходів, які провадяться за рахунок відповідних надходжень.

Як відомо, бюджетні установи, крім основної діяльності, яка фінансується за рахунок коштів загального фонду бюджету (себто платників податків), можуть провадити господарську діяльність, надавати платні послуги тощо. Такі доходи спрямовуються до спеціального фонду бюджету.

Спеціальний фонд бюджету. Бюджетний кодекс (п. 4 ст. 13) передбачає, що розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законами про Державний бюджет України.

Згідно з п. 3. ст. 13 Бюджетного кодексу, спеціальний фонд 1 бюджету включає:

1) бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень;

2) гранти або подарунки (у вартісному обчисленні), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;

3) різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.

Джерела формування спеціального фонду визначаються законами України про Державний бюджет України.

Тобто до спеціального фонду кошторису відносяться кошти, що надійшли на відповідну (п. 7 ст. 13 Кодексу) мету та розподіляються за повною економічною класифікацією на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій.

Кошторис доходів і видатків спеціального фонду. Для забезпечення своєї діяльності будь-яка бюджетна установа складає індивідуальні кошториси й плани асигнувань за кожною бюджетною програмою (функцією), яку вона буде виконувати, наприклад, для надання послуг населенню тощо.

Згідно з п. 1 Порядку №228, кошторис бюджетних установ (далі - кошторис) є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування.

3. Державні цільові фонди

Державні цільові фонди - це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, залучених державою для фінансування суспільних потреб з визначених джерел, які мають цільові призначення.

Державні цільові фонди поділяють на: соціальні та економічні.

До найважливіших соціальних фондів в Україні належать:

· Пенсійний фонд;

· Фонд Чорнобиля;

· Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

· Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

· Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

До економічних фондів належать:

· Державний дорожній фонд України (у складі Державного бюджету України);

· Державний фонд охорони навколишнього природного середовища та інші;

Державні цільові фонди - це сукупність фондів грошових коштів, які знаходяться в розпорядженні центральних і місцевих органів влади.

Шляхи утворення державних цільових фондів:

· відокремлення видатків Державного бюджету на певні цілі, що мають першорядне значення для країни в даний момент;

· формування спеціальних фондів, які мають самостійні джерела доходів.

Цільові фонди бюджету включають бюджетні призначення виключно на конкретні цілі у таких випадках:

· якщо законом передбачене покриття видатків із конкретно визначеного джерела надходжень;

· у випадку одержання центральними, місцевими органами влади або безпосередньо розпорядником бюджетних коштів дотації, гранту чи дарунка у вартісному розрахунку на конкретну мету.

Рахунки цільових фондів Державного бюджету створюють у відповідності до законів.

Передача коштів з рахунка загального фонду на рахунки цільових фондів бюджету дозволяється тільки у відповідності до бюджетних призначень.

Управління коштами державних цільових фондів є автономним відносно бюджетів. Керівництво цих фондів самостійно визначає напрями витрачання коштів відповідно до законодавства.

Цільові фонди певною мірою доповнюють Державний бюджет, мають строго цільове призначення і на інші цілі не використовуються.

По суті перелічені фонди є новою складовою частиною фінансів України, яка перебуває на стадії становлення.

Для забезпечення виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення» у 1992 р. було створено Пенсійний фонд України як самостійну фінансову структуру.

Кошти фонду не входять до Державного бюджету і не можуть бути використані на інші цілі, крім виплати пенсій і допомоги.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснює управління загальнодержавним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття створений для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів для надання соціальних послуг.

Страхування від нещасного випадку та професійного захворювання є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист з охорони життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Фонд для здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення (Фонд Чорнобиля) було створено відповідно до постанови Верховної Ради України № 2006-ХП від 20 грудня 1991 р.

Для концентрації коштів з метою цільового фінансування природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів, а також для зменшення впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення у 1991 році було створено Державний фонд охорони навколишнього природного середовища. Головним розпорядником коштів Фонду є Міністерство екології і природних ресурсів в особі його Міністра. Державний фонд охорони навколишнього природного середовища є складовою Державного бюджету України.

4. Операції відкриття асигнувань із загального фонду Державного бюджету

1. Державне казначейство України:

- на основі балансу ресурсів та бюджетних призначень складає пропозицію про виділення бюджетних асигнувань загальною сумою в розрізі головних розпорядників;

- затверджені асигнування обліковує в розрізі головних розпорядників на рахунках позабалансового обліку в автоматичному режимі;

- на підставі затверджених пропозицій готує розпорядження про відкриття асигнувань, тобто про зарахування їх на рахунки головних розпорядників;

- суму відкритих асигнувань зараховує на відповідні рахунки головних розпорядників з наданням виписки з цього рахунка.

2. Головні розпорядники наступного дня після одержання виписки:

- розподіляють відкриті асигнування і подають відповідному структурному підрозділу Державного казначейства України розподіли за кодами програмної і економічної класифікації видатків та за територіями у розрізі розпорядників нижчого рівня і одержувачів бюджетних коштів;

- розподіли складаються у 2 примірниках, підписується керівником та головним бухгалтером установи.

3. Державне казначейство України, одержавши розподіл відкритих асигнувань:

а) Перевіряє його в автоматичному режимі:

- на відповідність зазначених бюджетних асигнувань залишкам на рахунках розпорядників даної мережі;

- на відповідність напряму цільового спрямування асигнувань, розподілу показників зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду.

Один примірник розподілу залишається в Державному казначействі України , а другий - передається головному розпорядникові. Дані розподілів відображаються на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку.

б) Групує перевірені розподіли за територіями і складає реєстри на відкриття бюджетних асигнувань відповідним територіям. Реєстри передаються управлінням Державного казначейства.

Суми переданих асигнувань відображаються на відповідних рахунках управлінського обліку та є аналітичною базою даних Державного казначейства України.

На підставі цих даних складається зведений реєстр асигнувань загального фонду Державного бюджету (у розрізі обласних управлінь).

4. У суми асигнувань вносяться зміни в наступних випадках:

а) на підставі довідки про зміни пропозицій асигнувань;

б) при ухваленні рішення головним розпорядником перерозподілити невикористані кошти;

в) при помилковому здійсненні операції головним розпорядником.

У двох останніх випадках зміни асигнувань:

- головний розпорядник надає Державному казначейству України скорегований розподіл асигнувань з обґрунтуванням його необхідності;

- Державне казначейство України приймає рішення про можливість коригування сум відкритих асигнувань, готує зведений реєстр і передає їх в управління Державного казначейства для виконання.

Управління Державного казначейства:

- відображає суми зміни на рахунках позабалансового обліку;

- передає виписки головним розпорядникам про відкриття асигнувань.

5. Операції відкриття асигнувань зі спеціального фонду Державного бюджету

1. Державне казначейство на основі інформації про надходження коштів на відповідні рахунки та помісячного розпису спеціального фонду Державного бюджету готує:

а) розпорядження про відкриття асигнувань в розрізі головних розпорядників;

б) розпорядження на перерахування коштів спеціального фонду.

Суми відкритих асигнувань обліковуються на рахунках позабалансового обліку.

2. Головні розпорядники, отримавши від казначейства виписку щодо відкритих асигнувань, готують і передають до казначейства розподіли відкритих асигнувань за кодами програмної та економічної класифікації видатків та за територіями у розрізі розпорядників нижчого рівня і одержувачів бюджетних коштів.

3. Державне казначейство складає реєстри про суми відкритих асигнувань і передає їх управлінням. Суми переданих асигнувань відображаються на рахунках управлінського обліку.

Усі інші операції проводяться в порядку відкриття асигнувань із загального фонду Державного бюджету.

Кошти спеціального фонду використовуються для цільових асигнувань. Залишки коштів на рахунках спеціального фонду наприкінці бюджетного року використовуються для здійснення видатків у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення.

Ці невикористані відкриті асигнування списуються на рахунки головних розпорядників. Інформація протягом трьох днів доводиться до головних розпорядників з метою врахування цих коштів при формуванні показників бюджету на наступний рік.

Здійснення видатків розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів може здійснюватися двома шляхами:

1 - безготівковим проведенням платежів суб'єктам, які виконали роботи або послуги розпорядникам або одержувачам бюджетних коштів;

2 - виплатою готівки.

Висновок

Загальний фонд складається з фінансування видатків бюджету за рахунок усіх дохідних надходжень, крім призначених для зарахування до спеціального фонду. Цей фонд забезпечує фінансування виконання основних функцій і завдань держави, територіальних громад, які певною мірою є узагальненими.

Спеціальний фонд передбачає предметно-цільове використання бюджетних коштів за бюджетним призначенням (ст. 2 Бюджетного кодексу), яке виступає як повноваження, надане головному розпорядникові бюджетних коштів Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні й часові обмеження і дозволяє надавати бюджетні асигнування. Останні ще більше коригують мету використання коштів, оскільки означають повноваження, надане розпорядникові бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету. Поділ бюджету на загальний і спеціальний фонди, джерела формування спеціального фонду, рішення про створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету, передача коштів між загальним та спеціальним фондами бюджету здійснюються виключно згідно із законами.

Створення спеціального фонду сприяє посиленню централізованого регулювання коштів бюджетних установ. Перелік їхніх власних надходжень визначає Кабінет Міністрів України, враховуючи плату за послуги, що надаються бюджетними установами (від господарської або виробничої діяльності, оренди майна тощо) та інші надходження (гранти й дарунки, отримані бюджетними установами; кошти, які отримують бюджетні установи на виконання певних доручень). Вперше спеціальний фонд у складі Державного бюджету України було виділено у 2000 р. з метою запровадження казначейського обліку та використання коштів бюджетних установ, які раніше враховували та обліковували поза бюджетом.

Список використаної літератури

1. Артус М.М., Хижа Н.М.Бюджетна система УкраїниНавчальний посібник / К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005.- 220 c.

2. Василик О. Д., Павлюк К. В. Державні фінанси України: Підручник.- К.: НІОС.- 2002.- С. 608.

3. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник.- К.: Вища школа,2000.- С. 383.

4. Деркач М., Гордєєва Л. Бюджет і бюджетний процес в Україні: Навч. посібник.- Дніпропетровськ, Пороги, 1997.- С. 256.

5. Економічна теорія: Політекономія. Підручник / За ред. В. Д. Базилевича.- К.: Знання, 2001.- С. 581.

6. Клець Л.Є. К 48 Бюджетний менеджмент. Навчальний посібник. - К.: Центр уч бової літератури, 2007. - 640 с.

7. Воронова Л.К. Фінансове право України Підручник. -- К.: Прецедент; Моя книга, 2006. - 448 с.

Размещено на Allbest.ru