Суть, склад та структура видатків на державне управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Суть, склад та структура видатків на державне управління

1. Сутність та структура видатків на державне управління

Управління є однією з основних функцій держави.

Видатки на управління -- це видатки на утримання законодавчих органів, уряду, місцевих органів влади і управління, міліції, органів судочинства і прокуратури.

До видатків бюджету на управління належать три напрями фінансування:

v - державне управління;

v - міжнародна діяльність;

v - правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки держави.

З Державного бюджету України фінансуються видатки на забезпе-чення конституційного ладу держави, державної цілісності й суверенітету, незалежного судочинства та інші непередбачені Бюджетним кодексом України видатки.

За рахунок коштів від бюджетів місцевого самоврядування, у тому числі трансфертів з Державного бюджету, фінансуються видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути передані на виконання місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найефективнішого їх використання на основі принципу субсидіарності. З обласних, районних і бюджетів самоврядування здійснюються видатки на утримання відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідальність за здійснення видатків за рахунок коштів Державного бюджету України несуть відповідні органи державної влади. А відповідальність за здійснення видатків за рахунок коштів місцевих бюджетів і трансфертів місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад, міських, селищних, сільських голів (якщо виконавчі органи не створені).

видаток управління державний

Розподіл видатків Державного бюджету України на державне управління за 2014 рік

2. Склад на планування видатків на державне управління.

Індивідуальні кошториси - єдині кошториси доходів і видатків складаються в розрізі окремих бюджетних організацій та установ.

Разом з єдиним кошторисом доходів і видатків (ЕКДВ) затверджується і штатний розклад, в якому вказується кількість штатних одиниць в розрізі підрозділів, посадові оклади і місячний фонд оплати праці на кожну посаду.

На рівні міністерств складаються зведені кошториси, які включають доходи та видатки індивідуальних кошторисів підпорядкованих установ.

У доходній частині єдиного кошторису доходів та видатків органів державної влади зазначаються планові обсяги бюджетних асигнувань, що надаються на їх утримання, а також надходження з інших джерел, одержання яких передбачено відповідними нормативно-правовими актами. У видатковій частині кошторису зазначається загальна сума витрат з розподілом їх за категоріями видатків економічної класифікації:

Ш оплата праці адміністративно-управлінського персоналу;

Ш нарахування на заробітну плату;

Ш придбання предметів та матеріалів для управлінсько-адміністративних цілей;

Ш видатки на відрядження;

Ш оплата комунальних, транспортних та інших послуг;

Ш придбання обладнання та предметів довгострокового користування;

Ш капітальне будівництво;

Ш капітальний ремонт та інше.

Ш Особливе місце займають видатки на утримання та експлуатацію автотранспорту і поштові й телеграфні витрати

У складі видатків на державне управління найбільшу частку становлять кошти на оплату праці (близько 75%). Працівники органів державного управління мають статус державних службовців, оплата їх праці складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

За умови постійної нестачі бюджетних коштів фінансування органів державного управління здійснюється в основному в розмірах, необхідних для забезпечення поточної діяльності. Головним чином це витрати на оплату праці, нарахування на заробітну плату та витрати на господарське утримання установ і організацій

3. Недоліки в державному апараті, що відбиваються на управлінні видатками

Недосконале управління залишається одним з найістотніших факторів, що впливає на ефективний та доцільний розподіл фінансових ресурсів державою, й гальмує процес суспільного відтворення , та в результаті й розвиток економіки України в цілому.

1) Повільно впроваджуються заходи щодо структурної перебудови системи управління економікою, зокрема забезпечення поетапного переходу від галузевої до функціональної структури управління, а також перенесення значної частини функцій управління у регіони.

2) Структурно невизначеною та малоефективною є система органів центрального управління економікою. Великої шкоди прийняттю управлінських рішень завдає паралелізм функціональних повноважень деяких підрозділів Уряду України.

3) Разом з тим, до останнього часу не було ефективної вертикальної системи організації адресної допомоги малозабезпеченим верствам населення. Недостатньо дієвими є поки що органи державного управління, створені у зв'язку з ринковою трансформацією економіки: Фонд державного майна, Антимонопольний комітет, Державний комітет по земельних ресурсах та ін.

4) У системі органів управління надлишкова чисельність управлінців у тих чи інших ланках не лише не дає користі для управління на нижчих ланках, а й призводить до того, що на нижчі рівні надходить невиправдано велика кількість розпорядчих актів і вказівок, більше того, недовантажені вищі органи починають втручатися у справи нижчих, підмінювати їх.

Висновки

v Видатки на управління -- це видатки на утримання законодавчих органів, уряду, місцевих органів влади і управління, міліції, органів судочинства і прокуратури

v З Державного бюджету України фінансуються видатки на функціонування законодавчої, виконавчої та судової влади , на утримання фінансових і фіскальних органів, на загальне планування і статистичні служби .

v Планування видатків на утримання органів державної влади здійснюється у формі складання індивідуальних і зведених кошторисів

v Контроль за плануванням і витрачанням коштів на управління здійснює Міністерство фінансів України. Всі міністерства і відомства подають йому зведені кошториси своїх витрат для включення до бюджету.

v Реформуючи державне управління, слід перейти на інтенсивний шлях удосконалення діяльності державних органів , а саме: раціоналізувати розподіл функцій органів управління; розробити науково обгрунтовану нормативну базу (визначити загальну чисельності службовців у сфері державного управління з урахуванням можливостей їх утримання державою); підвищити кваліфікацію службовців, поліпшити їх інформаційне забезпечення, підвищити дієвость матеріального стимулювання; законодавчо забезпечити вдосконалення державної служби та контролю за його дотриманням.

Джерела

1. Чала Н.Д. Бюджетна система: навч. посіб./ Н.Д.Чала, Л.В. Лазаренко - К.;Знання, 2010.-223 с,

2. Видатки бюджету на оборону та управління. Режим доступу: http://lubbook.net/book_559_glava_8_Tema_8._Vidatkibjudzhetu_na_.html

3. Коваленко Д.І., Венгер В.В. Фінанси, гроші та кредит: теорія та практика: Навчальний посібник. -- К.: Центр учбової літератури, 2013. -- 578 с

4. Артус М.М., Хижа Н.М. Бюджетна система України: Навчальний посібник / К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005.- 220 c.

5. Закон України. Про Державний бюджет України за 2014 [Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/719-18/page2]

Размещено на Allbest.ru