Соціально-економічне значення принципів оподаткування

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

з дисципліни `'Фінанси''

на тему: `'Соціально-економічне значення принципів оподаткування`'

студентки 103-ФК групи

Винар Діани

Львів 2015

План

Введення

1. Економічний зміст податків

2. Функції податків

3. Історія розвитку податків

4. Шляхи реформування податкової системи в Україні

Висновок

Список літератури

Введення

Податок являє собою обов'язковий, індивідуально безвідплатний платіж, що стягується з організацій і фізичних осіб у формі відчуження належних їм на праві власності, господарського відання або оперативного управління грошових коштів з метою фінансового забезпечення діяльності держави і муніципальних утворень.

Податкова система - це сукупність різних видів податків, зборів, мита та інших платежів, у побудові та методах яких реалізуються певні принципи державного управління. Оподаткуванням називається метод розподілу доходів між господарюючими суб'єктами, державою і населенням країни.

У ситуації, що склалася на сучасному етапі актуальність обраної теми контрольної роботи дуже висока. В умовах світової фінансової кризи виникає необхідність у стабільності податків, так як це основний чинник, що визначає взаємини підприємців і підприємств з державним бюджетом. Багато податки у складі системи оподаткування можуть і повинні змінюватися разом зі зміною економічної ситуації в країні в межах, які не дозволять їм вступити і протиріччя з об'єктивними умовами розвитку народного господарства.

1. Економічний зміст податків

Податки є необхідною ланкою економічних відносин у суспільстві з моменту виникнення держави. Розвиток і зміна форм державного устрою завжди супроводжується перетворенням податкової системи. У сучасному цивілізованому суспільстві податки - це основна форма доходу держави. Окрім цієї суто фінансової функції податковий механізм використовується для економічного впливу держави на суспільне виробництво, його динаміку і структуру, на розвиток науково - технічного прогресу. Крім того, податкова система покликана реально впливати на зміцнення ринкових відносин. Сприяти розвитку підприємництва, стимулювати виробництво і одночасно служити бар'єром на шляху соціального зубожіння низько оплачуваних верств населення.

Економічна сутність податків характеризується грошовими відносинами, що складаються у держави з юридичними і фізичними особами, які мають специфічне призначення - мобілізацію коштів у розпорядження держави. Податки являють собою сукупність фінансових відносин, пов'язаних з формуванням грошових коштів держави для виконання відповідних функцій. Податки тому і виникли разом з товарним виробництвом і з появою держави.

Також економічна сутність податків полягає у вилученні державою на користь суспільства певної частини валового внутрішнього продукту (ВВП) у вигляді обов'язкового внеску. Загальним джерелом вихідним податкових відрахувань, зборів, мита та інших платежів (національним доходом) незалежно від об'єкта оподаткування є ВВП, який утворює первинні грошові доходи учасників суспільного виробництва і держави: оплата праці працівників, прибуток підприємств і централізований доход держави.

Податки об'єктивно необхідні як основне джерело наповнення бюджетів всіх рівнів. Кошти, отримані від збору податків, беруть участь у фінансуванні державних програм, передбачених законами про бюджет на відповідний рік. податок реформування капітал тіньовий

За допомогою податків здійснюється розподіл і перерозподіл ВВП, в тому числі на соціальний захист і забезпечення населення.

Крім того, вони впливають на капітал на всіх стадіях його кругообігу. Якщо при виконанні своєї фіскальної функції податки впливають лише при зміні капіталу з його товарної в грошову форму і навпаки, то система податкового регулювання впливає як і на стадії виробництва, так і на стадії споживання. Це дозволяє державі контролювати масовий попит і пропозиція не тільки товарів, але і капіталів, оскільки дохід є основою попиту населення і кінцевим результатом функціонування капіталу у фазі виробництва.

Вплив податків на економіку відбувається не прямо, а опосередковано. Як інструменти перерозподілу ВВП, вони впливають з деяким запізненням від діючих тенденцій, пропорцій і темпів економічного зростання. Принцип зворотного зв'язку податків може мати свою ефективність тільки за умови своєчасного прийняття відповідних заходів податкового регулювання.

2. Функції податків

Функції податків є проявом сутності податків, способом вираження їх властивостей. Функції податків показують, яким чином реалізується їх суспільне призначення як інструменту розподілу та перерозподілу державних доходів.

Виділяються наступні основні функції податків:

1) фіскальна;

2) регулююча;

3) соціальна.

Виділяють чотири групи податків: фіскальна, розподільча, контрольна і регулююча.

Фіскальна функція - власне вилучення коштів платників податків до бюджету. Дана функція - суть основна функція оподаткування. Саме за допомогою фіску податки виконують своє призначення щодо формування державного бюджету для виконання загальнодержавних та цільових державних програм. За допомогою фіскальної функції реалізується головне суспільне призначення податків - формування фінансових ресурсів держави, акумульованих у бюджетній системі і позабюджетних фондах і необхідних для оборонних, соціальних, природоохоронних та інших функцій (утримання державного апарату, заклади культури: бібліотеки, архіви, а також фундаментальна наука, театри , музеї та багато навчальних закладів).

Фіскальне значення податків полягає в тому, що податки відповідно до даної функції дають реальну можливість перерозподілу частини вартості національного доходу на користь найменш забезпечених верств суспільства.

Регулююча функція податків стала здійснюватися з тих пір, як держава стала активно брати участь в організації господарського життя країни. Вона означає, що податки як активний учасник перерозподільчих процесів надає серйозний вплив на відтворення, стимулюючи або стримуючи його темпи, посилюючи чи послаблюючи накопичення капіталу, розширюючи або зменшуючи платоспроможний попит населення.

Ця функція невіддільна від фіскальної і знаходиться з нею в тісному взаємозв'язку. Розширення податкового методу в мобілізації для держави національного доходу викликає постійне зіткнення податків з учасниками процесу виробництва, що забезпечує йому реальні можливості впливати на економіку країни, на всі стадії виробництва.

Податкове регулювання виконує три підфункції:

· Стимулююча підфункція спрямована на розвиток певних соціально - економічних процесів; реалізується через систему пільг, винятків, преференцій (переваг), зменшення бази оподаткування, зниження податкової ставки, надання відстрочки по сплаті податків. Передбачені такі види пільг: неоподатковуваний мінімум об'єкта, звільнення від сплати податків окремих осіб або категорій платників, зниження податкових ставок, цільові податкові пільги, податкові кредити, інвестиційні податкові кредити;

· Дестимулюючий підфункція податків вигляді свідомо збільшеного податкового тягаря перешкоджає розвитку певних соціально - економічних процесів. Дія цієї підфункції пов'язано зазвичай з встановленням підвищених ставок податків.

Слід пам'ятати, що податкові відносини, як і всякі інші економічні відносини, повинні відтворюється. Податки повинні стягуватися завжди, тому, використовуючи дестимулюючу підфункцію, не можна допустити підриву основи оподаткування, гноблення, а також ліквідації джерела податку. В іншому випадку надалі податки не з його буде стягувати;

· Підфункція відтворювального призначення реалізується за допомогою платежів, наприклад, за користування природними ресурсами. Ці податки мають чітку галузеву приналежність і призначені для залучення коштів, які у подальшому на відтворення (відновлення) експлуатованих ресурсів.

Стимулююче значення податків полягає в тому, що, змінюючи об'єкт оподаткування, зменшуючи оподатковувані бази і знижуючи податкові ставки. Держава задовольняє потреби для поступального розвитку суспільства, соціально - економічних процесів і відносин.

Соціальна функція податків тісно пов'язана з фіскальною і регулюючою через умови справляння прибуткового і майнові податків. Податки стягуються в більшій сумі з забезпечених верств населення, при цьому значна їх частка повинна у вигляді соціальної допомоги надходити до незаможним верствам населення. Значення соціальної функції податків різко зростає в період економічних криз, коли велика частина населення потребує соціального захисту.

3. Історія розвитку податків

Податкова система є найдавнішою фінансово-економічною системою людства. У період натурального господарства ватажок сплачував як податок частину здобичі. За первіснообщинного ладу оподаткування мало вигляд жертвування, причому становило 10 % сукупних доходів. Звідти й пішов термін десятина. Пізніше таку ж частину брали собі й релігійні організації (церкви,монастирі та інші установи).

Так, в Римській імперії існував особливий механізм стягнення податків - найбільший тягар оподаткування випадав на вибраних магістратів, які працювали на користь міста безкоштовно. У подальшому податкові системи змінювались, кількість податків зменшувалась (або збільшувалась). На початку I тисячоліття в Римській імперії, крім державних і поземельних податків, встановлювалась плата за фруктові дерева, виноградну лозу та ін. Існувала також подушна подать.

Податкова політика та податкові системи в Європі будувались за прикладом Римської імперії, але поступово вони змінювались. Наприклад, фінансова система Київської Русі стала формуватися наприкінці IХ ст. У той же час почала складатися і податкова система, яка була практично єдиним джерелом доходу великого князя Русі. Існували два способи оподаткування: візки - коли платники привозили данину до князя в Київ; полюдно - коли за податками їздив сам князь або його військова дружина. На відміну від західноєвропейських держав податки розподілялися князем на утримання військової дружини та інші державні потреби.

У кінці ХV ст. почали зароджуватись нова фінансова система і особиста податкова політика. Головним чином податок збирався грошима. Він стягувався з селян і посадових осіб. Крім того, були введені ямські, пищальні (для виробництва гармат) податки, міські збори, засічки (спрямовувались на будівництво оборонних укріплень, засік). Цар Іван IV ввів стрілецький податок на утворення військ, а також полонений податок - для викупу російських полонених. У ті часи на території України збиралися й інші податки.

Загалом податки в тогочасній Україні стягувались головним чином з диму і мали різні норми. Тут враховувався ступінь дохідності сім'ї. Незакріпачені, вільні селяни за користування державною землею повинні були сплачувати податки. Таких категорій громадян було по Україні 75-80 %, і вони при сплаті податків поділялись на три групи.

4. Шляхи реформування податкової системи в Україні

Діюча сьогодні в Україні система оподаткування формувалась протягом останнього десятиріччя. Вона відіграла свою позитивну роль на етапі становлення України як незалежної держави. Однак подальший розвиток ринкових відносин та поглиблення ринкових перетворень все більше підкреслюють наявні в ній недоліки. На жаль, поки що діюча система оподаткування є не зовсім досконалою і не повністю відповідає вимогам часу.

На нинішньому вирішальному етапі реформ, коли основним мотивом економічної політики стає безпосередня орієнтація держави на зростання добробуту народу, на пожвавлення підприємництва, на посилення ринкових регуляторів у стимулюванні відродження національної економіки, назріла гостра необхідність невідкладного реформування податкової системи, створення цілісного, узгодженого, стабільного та раціонального податкового законодавства. Все це й обумовлює необхідність реформування податкової системи та створення єдиного всеохоплюючого податкового закону - Податкового кодексу.

Українська податкова система формується в складний для країни період переходу до економіки ринкового типу, що супроводжується кризовими явищами практично у всіх сферах громадського життя. Прийняття і дія податків носять непослідовний характер, що само по собі знижує ефективність кожного з елементів податкової системи. Економічна нестабільність висуває підвищені вимоги до стійкості бюджетної системи. У цій ситуації професійність законодавців повинна виразитися в умінні знайти оптимальне співвідношення рівнів податкових ставок, адекватних сучасному моменту.

Податкова політика в Україні повинна сприяти, насамперед, росту обсягів нагромадження, створенню умов, що полегшують підприємствам відновлення основного капіталу.Нова податкова система повинна враховувати принципові зміни в житті країни. Отже, необхідно створити більш розгалужену, кваліфіковану податкову службу для контролю і своєчасної сплати податків.

Варто також забезпечити гнучкість податкової системи, пристосувати її до зовнішньої і внутрішньої економічної кон'юнктури. Насамперед, мова йде про делегування податковим органам права давати відстрочки, розстрочки з оплати податків, стягуванню пені і введення штрафних санкцій залежно від фінансового становища платника податків і перспектив його розвитку, з дотриманням єдиної умови - наприкінці визначеного звітного періоду платник податків зобов'язаний повністю оплатити всю суму заборгованості.

Необхідно звести до мінімуму негативний вплив на економіку країни тіньового бізнесу. Аналіз ситуації, що склалася, свідчить про те, що тіньова діяльність приносить збитки однаковою мірою як державі, так і кожному легально працюючому підприємцеві. Тіньова економіка небезпечна ще і тим, що активно залучає до своєї сфери все нових і нових суб'єктів підприємницької діяльності. Тому головне завдання стоїть перед податковою адміністрацією і поліцією - не розпорошувати сили на нескінченні перевірки лотків і кіосків, а систематично відпрацьовувати найбільш значні факти ухиляння від сплати податків, попереджати масові порушення податкового законодавства.

Таким чином, поняття податкової реформи містить у собі не тільки зміну законодавства, що регулює розміри і процес збору податків, але і модернізацію самої податкової служби, приведення її у відповідність із уже існуючими ринковими нововведеннями, що могло б на достатньому рівні забезпечувати доходи в бюджет.

Висновок

На основі викладеного, можна зробити наступні висновки, що:

· Податок являє собою обов'язковий, індивідуально безвідплатний платіж, що стягується з організацій і фізичних осіб у формі відчуження належних їм на праві власності, господарського відання або оперативного управління грошових коштів з метою фінансового забезпечення діяльності держави і муніципальних утворень.

· Податкова система - це сукупність різних видів податків, зборів, мита та інших платежів, у побудові та методах яких реалізуються певні принципи державного управління. Економічна сутність податків характеризується грошовими відносинами, що складаються у держави з юридичними і фізичними особами, які мають специфічне призначення - мобілізацію коштів у розпорядження держави.

· Функції податків є проявом сутності податків, способом вираження їх властивостей. Функції податків показують, яким чином реалізується їх суспільне призначення як інструменту розподілу та перерозподілу державних доходів.

· Сучасна податкова система України зазнала за останнє десятиліття низку істотних змін. На жаль, поки що діюча система оподаткування є не зовсім досконалою і не повністю відповідає вимогам часу.

Список літератури

1. Кузнєцова А.Я.,Азаренкова Г.М. Фінанси,підручник-Львів,2011

2. Комарницький І.Ф., Економічна теорія: підручник. 2006.

3. Білик М. Д., Золотько І. А. Податкова система України: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни. 2000.

4. Довідник економіста, № 11 (17) листопад 2004

5. Кощий В. Шляхи податкової реформи // Фінанси України.

6. Ярошенко Ф.О., Павленко В.Л. Історія податків та оподаткування в Україні: Навч. Посіб.

Размещено на Allbest.ru