Планування потреби в матеріально-технічних ресурсах підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

1. Фактори,які визначають вибір постачальника

2. Визначення потреби в матеріальних ресурсах

3. Внутрішньо- виробничі резерви і економія матеріальних ресурсів

4. Планування закупівель матеріальних ресурсів

5. Основні етапи планування матеріальних поставок

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

З огляду на те, що сучасне економічне життя підприємств вкрай складна, на такі важливі елементи управління, як планування, розподіл прибутку, рентабельності, складання балансу доходів і витрат впливають на майбутнє підприємства, причому якщо вплив одних факторів буквально В« лежить на поверхні В»і видно навіть неспеціалістам, то вплив багатьох інших не так очевидно і грамотно оцінити їх вплив може тільки та людина, яка досконало володіє методикою економічного аналізу

Планування - це процес розробки і прийняття цільових установок в кількісному і якісному вираженні, а також визначення шляхів їх найбільш ефективного досягнення

Чим більше фірма і більше видів діяльності, тим потрібно більш складна система внутрішньофірмового планування. Однак є й малі фірми, де потрібно щоденний облік і більш складна система, ніж система на деяких великих підприємствах. Мета контрольної роботи полягає у вивченні планування потреби в матеріально - технічних ресурсах підприємства.

Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:

- вибір постачальника даного виду ресурсу;

- укладання договору на постачання ресурсу;

- складання плану-графіка завезення оптимальних партій ресурсу;

- вибір форми постачання підприємства ресурсами і т.д

постачальник матеріальний внутрішньовиробничий поставка

1. Фактори,які визначають вибір постачальника

На відміну від директивної економіки, де практикувалося жорстке прикріплення постачальників до споживачів, у ринковій економіці підприємство має повну свободу в пошуку і виборі постачальників ресурсів і споживачів своєї продукції.

Процедурі вибору повинні передувати маркетингове дослідження ринку потенційних постачальників ресурсів, а також ABC-аналіз номенклатури ресурсів, які постачаються. їх порівняння може відбуватися за різними параметрами, що, однак, можна ранжувати по критеріальній значимості. До числа параметрів, які характеризують різні сторони діяльності фірм-постачальників, відносяться:

* досвід роботи постачальника на ринку;

* виробнича потужність;

* наявність інфраструктури;

* фінансовий стан;

* репутація фірми;

* характеристика якості сировини, що постачається, матеріалів, устаткування;

* ціна ресурсів;

* система після продажного обслуговування;

* місце розташування й ін.

Рис. 1 Фактори, що визначають вибір постачальника.

Крім перелічених вище факторів, на рішення про вибір постачальника впливають вид і обсяг закупки: перша чи повторна, разова чи постійна, мала чи велика й ін.

Інформація про різні кількісні та якісні характеристики постачальників може бути отримана з різних джерел: каталогів і класифікаторів ресурсів, періодичної преси, рекламних видань, прайс-листів, Інтернету, по прямих контактах та ін.

Пошук постачальника можна реалізувати за допомогою адаптивного методу планування, що передбачає знання питання, напрацьовані стереотипи, а також використання різних моделей, які імітують дану економічну ситуацію.

Результатом копіткої аналітичної роботи повинен бути конкретний перелік джерел постачання даним ресурсом. Остаточне рішення про вибір постачальника можна прийняти після проведення пробних поставок ресурсів. Саме «за допомогою постачальників, яких знайшла і виростила компанія, з якими була побудована система постачання та відносин, можна досягти значної конкурентоспроможності»

Стабільність і ефективність роботи підприємства значною мірою залежить від наступної оцінки діяльності постачальника і внесення необхідних корективів у процес постачання ресурсів.

2. Визначення потреби в матеріальних ресурсах

Визначення потреби в матеріальних ресурсах - центральна ланка в плануванні матеріально-технічного постачання підприємства. Потреба в матеріальних ресурсах складається з потреби в ресурсах на основне виробництво, потреби на створення і підтримку перехідних запасів на кінець планового періоду і потреби на інші види господарської діяльності, включаючи і невиробничу. При розрахунку потреби в матеріальних ресурсах необхідно враховувати наявність коштів для їх покриття. Джерела покриття можуть бути власними або позиковими. Потреба в матеріальних ресурсах планується по всій номенклатурі матеріалів у вартісному і натуральному вираженні. Обсяги та строки поставок матеріалів на підприємство зумовлюються режимом їх виробничого споживання, створенням і підтримкою необхідного рівня виробничих запасів. Обсяг необхідних матеріальних ресурсів складається з потреби в матеріалах, необхідних для впровадження нової техніки, для виготовлення оснащення та інструменту, на експлуатаційні та технологічні потреби, на створення необхідного заділу незавершеного виробництва і на освіту перехідних запасів. Потреба в матеріальних ресурсах визначається на основі балансу МТО підприємства з урахуванням залишків і внутрішніх джерел забезпечення Визначення потреби в матеріальних ресурсах можна здійснити трьома методами: детермінованим - на основі планів виробництва і нормативів витрати; стохастичним - на основі імовірнісного прогнозу з урахуванням потреб за минулі періоди; оцінним - на основі дослідно-статистичної оцінки. Вибір методу залежить від особливостей матеріальних ресурсів, умов їх споживання і наявності відповідних даних для проведення необхідних розрахунків. Найбільш поширений метод прямого рахунку, заснований на програмі випуску продукції і нормах витрат матеріалів на одиницю продукції, що випускається

3. Внутрипроизводственние резерви і економія матеріальних ресурсів

Пошук внутрішньовиробничих резервів економії матеріальних ресурсів становить зміст економічного аналізу, який передбачає такі етапи:

1. Оцінка якості планів матеріально-технічного постачання і аналіз їхній виконання;

2. Оцінка потреби в матеріальних ресурсах;

3. Оцінка ефективність використання матеріальних ресурсів;

4. Факторний аналіз загальної матеріаломісткості продукції;

5. Оцінка впливу вартості матеріальних ресурсів на обсяги виробництва продукції.

Джерела інформації для аналізу матеріальних ресурсів: план матеріально-технічного постачання, заявки, специфікації, договори про поставки сировини й матеріалів, форми статистичної звітності про наявність та використання матеріальних ресурсів немає і його витратах виробництво та реалізацію продукції, планові і звітні калькуляції собівартості випущених виробів, даних про нормативи і нормах витрат матеріальних ресурсів.

4. Планування закупівель матеріальних ресурсів

Найбільшу частку витрат більшості підприємств становлять витрати на створення матеріальних запасів. Одним з основних завдань підприємства стає адаптація системи управління запасами до змінної величиною матеріальної потреби, мінімізація витрат в умовах залежного попиту. В даний час для вирішення цього завдання часто використовується модель економічного розміру замовлення (Economic Order Quantity - EOQ)

де EOQ - оптимальний розмір замовлення,-потреба у запасі протягом бюджетного періоду (року, кварталу);-операційні витрати за замовленням (підготовка заявки, ведення переговорів, контроль виконання поставки, здійснення розрахунків, оформлення можливих претензій контрагенту); - вартість зберігання запасу протягом бюджетного періоду (року, кварталу).

Дана модель управління запасами передбачає ряд припущень:

- операційні витрати на одне замовлення не залежать від розміру замовлення;

- вартість зберігання одиниці запасу - величина постійна;

- ціна матеріалу не залежить від розміру замовлення.

Ці припущення часто виявляються невиправдано широкими - адже при застосуванні цієї моделі визначити оптимальний розмір замовлення досить достовірно можна тільки при однакових розмірах замовлень та умов доставки, а також при рівномірній періодичності здійснення замовлень. Але в умовах залежного попиту матеріальна потреба виходить з потреби виробництва, орієнтованого на замовлення покупця. Така потреба в матеріалах, як правило, не є величиною постійною, а в умовах тривалого циклу виробництва в деякі періоди часу може бути просто дорівнює нулю. Операційні витрати за замовленням (оплата праці співробітників, канцтовари, комунальні послуги, амортизація приміщень та обладнання) в основному складаються з умовно-постійних витрат і практично не залежать від розміру замовлення. Похідна функції сумарних витрат на розміщення замовлення і зберігання запасу залежно від розміру замовлення швидше за все не буде мати нульового значення, а модель - оптимального рішення. Вартість зберігання запасу пропорційна розміру замовлення для незмінною завантаження складу, коли питомі витрати на зберігання одиниці запасу постійні. Однак при різній завантаженні складу, що залежить від розміру замовлення, витрати на зберігання одиниці запасу будуть відрізнятися, до того ж умовно-постійні витрати мають місце і при порожньому складі. p align="justify"> Для підвищення достовірності застосування моделі визначення економічного розміру замовлення необхідно врахувати додаткові змінні. Так, витрати на доставку в чому залежать від розміру замовлення, виду транспортного засобу, ступеня завантаження транспортної одиниці, системі страхування, швидкості доставки. При зменшенні розміру замовлення вартість доставки замовлення зменшується, а в розрахунку на одиницю матеріалу збільшується. Ціна запасу також може залежати від розміру замовлення. Тому в якості критерію при визначенні найкращого розміру замовлення доцільно використовувати сумарну вартість витрат, що припадають на одиницю матеріалу. p align="justify"> Оскільки матеріальні витрати визначаються виходячи з усіх витрат, пов'язаних із створенням запасу, то всі складові вартості матеріалу розділимо по відношенню до споживача на В«зовнішніВ» і В«внутрішніВ». До В«зовнішнімВ» складовим вартості матеріалу можна віднести залежність ціни від розміру замовлення і залежність вартості доставки від розміру замовлення. До В«внутрішнімВ» складовим віднесемо витрати на оформлення і контроль виконання замовлення; витрати на приймання товарів, облік, складування й претензий; витрати на зберігання, що залежать від ступеня завантаження складу; витрати, пов'язані з розрахунками з оплати матеріалів; можливі втрати від В«заморожування В»оборотних коштів.

Оскільки на момент планування замовлень підприємство має фактичними даними про ціни постачальника і вартості доставки, то ці витрати можна спланувати досить точно. Однак фактичну вартість внутрішніх витрат у цей час визначити важко. Ці витрати доводиться розраховувати на основі попередньо розроблених нормативів, що тягне деяку неточність.

5. Основні етапи планування матеріальних поставок

Визначення необхідного виду матеріалів та комплектації.

У відповідності з виробничим планом логістична служба фірми отримує замовлення на організацію поставок потрібних видів матеріалів та комплектації. При цьому фахівці можуть стикнутися із наступними ситуаціями:

а) необхідні матеріали є в наявності безпосередньо на складі підприємства або ж у постачальника;

Рис. 2 Етапи поставок матеріалів.

б) необхідні ресурси відсутні у виробника чи постачальника. Розглядається питання розробки необхідного виду матеріальних ресурсів і технологічної документації, достатньої для їх відтворення. 2. Встановлення необхідної кількості матеріальних ресурсів. Розрізняють два основні методи визначення кількості матеріальних ресурсів - на плановій основі та на основі витрат матеріальних запасів минулих періодів .

Перший метод вимагає поєднання планів збуту, виробництва і поставок матеріальних ресурсів. Вихідними даними для визначення потреби в них служать: план виробництва, конструкторські специфікації, норми витрат матеріальних запасів.

Потреба в кожному виді матеріально-технічних ресурсів встановлюється як добуток планованої кількості продукції на норму потреб у матеріальних запасах.

Другий метод пов'язаний з обліком складських залишків матеріальних запасів і постійним поповненням їх з регулюванням термінів поставок чи розмірів партій, а також врахуванням матеріальних запасів минулих періодів.

Встановлення необхідної якості матеріальних ресурсів.

Вимоги до якості матеріальних ресурсів визначають у відповідності з діючими нормативно-технічними документами. Якщо матеріальні ресурси не відповідають встановленим показникам якості, за взаємною домовленістю постачальника і споживача проводять роботи по створенню відповідних документів або ж по удосконаленню матеріальних ресурсів.

Визначення форми закупівлі матеріальних ресурсів. А) Закупівля безпосередньо у постачальника.

Такі закупівлі, як правило, здійснюють при великому обсязі

споживання матеріальних запасів. Б) Оптові закупки через посередника.

У цьому випадку матеріальні ресурси закуповують невеликими партіями чи роблять термінові закупки для забезпечення безперебійної комерційної діяльності.

Доставка матеріальних ресурсів у потрібний час. Даний фактор визначають за такими варіантами:

o підприємства, що вимагають регулярної доставки матеріальних ресурсів у межах певного терміну;

o підприємства, що вимагають гарантованої доставки матеріальних ресурсів до певного, попередньо узгодженого терміну;

Забезпечення прийнятних витрат.

Фірма повинна знижувати сукупні витрати, що пов'язані з обслуговуванням і утримуванням матеріальних запасів. Об'єктивно політика матеріально-технічного забезпечення полягає в раціональному розділенні праці поміж постачальниками, посередниками і споживачами. В залежності від ринкових змін вона має бути гнучкою по відношенню до всіх партнерів у плані поліпшення їх економічно-логістичних стосунків. У той же час пріоритетом в таких стосунках повинні бути інтереси споживача. Така постановка питання веде до пониження собівартості готової продукції.

Доставка матеріальних ресурсів в потрібне місце.

Фірма визначає форму доставки матеріальних ресурсів: транзитну, складську чи трансформаційну. В першому випадку матеріальні ресурси рухаються безпосередньо від постачальника до замовника без додаткових перевалок.

Складська форма доставки передбачає отримання матеріальних ресурсів через склади посередників. Вибір схеми їх доставки за ознакою "в потрібне місце" має забезпечити мінімальні транспортні витрати.

У третьому випадку матеріальні ресурси проходять через трансформаційні пункти транспортних організацій на шляху їх доставки від виробників (постачальників) до споживачів (перевантажувальні станції, порти тощо).

Забезпечення бажаного споживачем логістичного сервісу. Ключовими параметрами якості логістичного сервісу являються:

- час від отримання замовлення до поставки постачальником матеріальних ресурсів споживачеві;

- гарантована надійність доставки матеріальних ресурсів за будь-яких умов;

- реальна можливість доставки за першою вимогою замовника;

- наявність необхідних запасів у логістичній системі;

- стабільність матеріально-технічного забезпечення клієнтів;

- максимальна відповідність виконання замовлень вимогам клієнтів;

- прогресуючий рівень доступності виконання замовлень в діючій логістичній системі;

- зручність розміщення замовлення в логістичній системі в будь-який час;

- якнайшвидше підтвердження замовлення, прийнятого постачальником до виконання;

- об'єктивність цін на логістичні послуги;

- регулярне інформування клієнтів про рівень і структуру витрат на логістичне обслуговування;

- наявність в логістичній системі можливостей надання постійним клієнтам товарних кредитів і прихованих знижок у вигляді безкоштовно наданих логістичних послуг;

- високу ефективність технології вантажопереробки на складах та інших трансформаційних об'єктах логістичної системи;

- забезпечення високої якості упаковки товарної продукції;

- можливість здійснення пакетних і контейнерних перевезень.

Висновки

Матеріально-технічне забезпечення виробництва як компонент логістики та забезпечує підсистеми системи виробничого менеджменту багато в чому визначає якість процесу переробки входу системи у її вихід - готовий продукт. При низькій якості входу системи неможливо одержати високу якість її виходу. Процес матеріально-технічного забезпечення виробництва спрямований на своєчасну поставку на склади підприємства або відразу на робочі місця вимагаються відповідно до бізнес-планом матеріально-технічних ресурсів.

До складу матеріально-технічних ресурсів входять: сировина, матеріали, комплектуючі вироби, покупне технологічне обладнання і технологічне оснащення (пристосування, ріжучий і міряльний інструменти), нові транспортні засоби, вантажно-розвантажувальне обладнання, обчислювальна техніка та інше обладнання, а також покупне паливо, енергія, вода. Іншими словами, все, що надходить на підприємство у речовій формі та у вигляді енергії, відноситься до елементів матеріально-технічного забезпечення виробництва.

Список використаної літератури

1.Русакова Е.А. Матеріальні кошти підприємства / Під ред.Бакаева.-М.: Видавництво “Бухгалтерський облік”, 1998. 98-109 сторінки.

2. Аналіз господарської діяльності промисловості / Під загальною ред. В.І.Стражева.-Київ.: Вища школа, 1997. 10-23 сторінки.

3.Хаценко О.С. Матеріальні кошти підприємства: класифікація, загальні питання обліку, іналогооблажения.-К.: Економіка життя , 1999. 34-36 сторінки.

4. Бланк І. А. Основи фінансового менеджменту. Б2-х т. Донецьк.:Ника-центр, 2001. 90-94 сторінки.

5. Єфімова, У. Фінансовий аналіз. М: «Бухгалтерський облік», 2006. 68-74 сторінки.

6. Ковальов У. У. Введення ЄІАС у фінансовий менеджмент. К.: Фінанси і статистика, 2003. 15-32 сторінки.

Размещено на Allbest.ru