Структура, зміст, періодичність подання, порядок та методика відображення інформації при складанні звіту про фінансові результати СВК "Лиманський" Очаківського району

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

КУРСОВА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ «Звітність підприємств»

на тему: «Структура, зміст, періодичність подання, порядок та методика відображення інформації при складанні Звіту про фінансові результати СВК «Лиманський» Очаківського району»

МИКОЛАЇВ - 2014



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ВІДОБРАЖЕННЯ ОБЛІКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ФОРМІ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ «ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ» СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

1.1 Правове регулювання та особливості складання Звіту про фінансові результати сільськогосподарськими підприємствами

1.2 Теоретичні аспекти формування, узагальнення та відображення інформації у структурі Звіту про фінансові результати сільськогосподарських підприємств

РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВК «ЛИМАНСЬКИЙ» ОЧАКІВСЬКОГО РАЙОНУ

2.1 Розміри, спеціалізація та ресурсний потенціал СВК «Лиманський» Очаківського району

2.2 Характеристика фінансового СВК «Лиманський» Очаківського району

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, СКЛАДАННЯ ТА ПОДАННЯ ФІНАНСОВОГО ЗВІТУ НА ДОСЛІДЖУВАНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

3.1 Характеристика статей Звіту про фінансові результати (СВК «Лиманський» Очаківського району, структурні зміни показників (якісні, кількісні) за досліджуваний період

3.2 Заходи щодо покращення облікового процесу, його вплив на формування фінансового звіту

3.2 Обґрунтування можливостей підприємства щодо провадження запропонованих заходів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



ВСТУП

У господарській діяльності будь-якого підприємства важливу роль відіграють Ї фінансові результати. Оскільки для кожного суб'єкта господарювання в умовах ринкових відносин кінцевою метою діяльності є одержання прибутку. Для визначення прибутку, шляхом порівняння доходів з витратами, пріоритетне місце в обліковій системі підприємства повинна зайняти раціональна побудова обліку з метою подальшого відображення у фінансовій звітності.

У зв'язку з цим дослідження питань, пов'язаних із методикою складання Звіту про фінансові результати та його аналізу з метою прийняття управлінських рішень на підприємствах обумовило актуальність теми дослідження.

Метою написання курсової роботи є дослідження теоретичних і практичних аспектів складання Звіту про фінансові результати підприємства та використання його даних управлінською ланкою для прийняття рішень, а також розробка шляхів удосконалення цих процесів.

Для досягнення мети необхідно вирішити наступні задачі: надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період; визначити призначення Звіту про фінансові результати як однієї із форм фінансової звітності; розглянути особливості формування Звіту про фінансові результати на підприємстві; проаналізувати доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства за останні три роки; розробити можливі напрямки удосконалення форми Звіту про фінансові результати; розробити шляхи удосконалення діяльності підприємства на основі аналізу його фінансових результатів за останні роки.

Об'єктом дослідження є господарська діяльність- СВК «Лиманський». Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання складання Звіту про фінансові результати та аналізу його даних на підприємстві.

Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові та спеціальні методи: логічні, синтезу, аналізу, порівняння, - як і використовувалися для виявлення спільних та відмінних рис між національним та міжнародним законодавством щодо методики складання Звіту про фінансові результати, між підходами науковців відносно тлумачення основних понять, а також при аналізі даних про фінансові результати діяльності підприємства. При формуванні висновків використовувалося узагальнення інформаціїта результатів дослідження за допомогою використання таких методів, як індукція та дедукція.

Інформаційною базою для написання роботи стали теоретичні розробки вчених, періодичні статті, законодавчо-нормативні акти, звітність підприємства.

Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг 54 сторінки, в роботі представлено 22 таблиці та 9 додатків.



РОЗДІЛ 1. ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ВІДОБРАЖЕННЯ ОБЛІКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ФОРМІ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ «ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ» СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

1.1 Правове регулювання та особливості складання Звіту про фінансові результати сільськогосподарськими підприємствами

Фінансовим результатом підприємства може бути прибуток, збиток або нульовий фінансовий результат. Трактування сутності вказаних категорій є важливою науковою проблемою. Єдиного трактування категорій «фінансові результати», «прибуток» та «збиток» не існує. Полеміка протягом десятиліть значною мірою розгорталася навколо сутності, форм та джерел формування результатів діяльності, методики їх визначення. Етимологічно поняття «фінансові результати трактують як різницю між доходами та витратами підприємства за певний час, «прибуток» - зростання, збільшення, приріст, зиск, «збиток» - матеріальні втрати, протилежність прибутку [1, 23]. Однією з головних загальноекономічних проблем як у практичному, так і в науковому плані є проблема трактування фінансового результату діяльності підприємства, методологія й методика його визначення й оподаткування.

Під бухгалтерським прибутком розуміють фактичний приріст власного капіталу протягом звітного періоду, який визначається за даними бухгалтерського обліку. Методика його розрахунку відпрацьована десятиліттями і спрямована на те, щоб власники, які відлучені від управління підприємством, могли отримати правдиву інформацію про прибуток, на частку якого вони мають право, а достовірність цієї інформації могли б підтвердити зовнішні аудитори без ретельного вивчення самого підприємства. Наслідком цього є те, що в бухгалтерському обліку відображаються лише ті доходи і витрати, які можуть бути точно визначені й обчислені.

Цікавою науковою і практичною проблемою є максимальне наближення економічного і бухгалтерського прибутків. Суттєву розбіжність між цими показниками в деяких аспектах подолано. Зокрема, на підприємствах країн - членів ЄС до складу витрат від звичайної діяльності при визначенні фінансового результату входить стаття «Податки з прибутку», яка відображає суму податку на прибуток, що припадає на суму доходів звітного періоду, і може суттєво відрізнятися від суми податку, котрий сплачений відповідно до податкового законодавства [7, 21].

В економічній літературі витрати на сплату податків не відносять до тих, що впливають на розмір економічного прибутку. Але сам факт урахування цих витрат при обчисленні фінансового результату створює в бухгалтерському обліку умови для визначення реального прибутку як доходу, «очищеного» від усіх видів витрат, у тому числі й витрат на сплату податків. Отже, існує три методи визначення фінансового результату. Головний із них - метод «витрати - випуск», що базується на моделі В. Леонтьєва. Другий метод спирається на формулу балансу: актив дорівнює сумі власного капіталу і зобов'язань. Третій - визначає фінансовий результат як зміну вартості чистих активів на початок і кінець звітного періоду.

Для розрахунку фінансового результату за кожним методом передбачені певні моделі у планах рахунків, які, в свою чергу, пов'язані зі структурою фінансових звітів. На підприємствах зарубіжних країн головним способом визначення фінансового результату є спосіб, що ґрунтується на зіставленні доходів і витрат. Інші - використовуються для підприємств малого бізнесу в умовах спрощеного оподаткування. З аналітичною метою їх може використовувати будь-який користувач фінансової звітності. Порядок визначення фінансового результату на підприємствах України та відображення його у звітності регламентуються у таких Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку: НП(С) БО 1 «Загальні відомості до фінансової звітності», П(С) БО 15 «Дохід», П(С) БО 16 «Витрати», П(С) БО 17 «Податок на прибуток» [4, 8].

Впровадження зазначених нормативних документів на практиці має надзвичайно велике значення, оскільки трансформує систему обчислення фінансового результату відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 8 «Чистий прибуток або збиток за період», 12 «Податки на прибуток», 18 «Дохід». Суб'єкти господарювання в Україні розраховують фінансовий результат за методом «витрати - випуск». План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств передбачає визначення фінансового результату за видами діяльності. Надзвичайно важливо впровадити у практику бухгалтерського обліку підприємств України визначення фінансового результату різними методами, а не лише методом «витрати - випуск». Саме з концепції прибутку як приросту власного капіталу випливає можливість його розрахунку як приросту чистих активів, або як різниці суми залишків активних і пасивних рахунків.

Одним із документів фінансової звітності підприємства є «Звіт про фінансові результати» (форма №2). Зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей визначаються згідно з П(С) БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [14]. При цьому, норми П(С) БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» стосуються звітів про фінансові результати підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

У відповідності до П(С) БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», метою Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період. Звіт про фінансові результати має надавати достовірну і повну інформацію про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Дані, наведені у фінансовій звітності, вважаються достовірними, якщо вони не містять помилок і викривлень, здатних вплинути на рішення користувачів звітності. На відміну від балансу, який складається на кінець останнього дня звітного періоду, Звіт про фінансові результати складається наростаючим підсумком з початку року [14].

1.2 Теоретичні аспекти формування, узагальнення та відображення інформації у структурі Звіту про фінансові результати сільськогосподарських підприємств

Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів: фінансові результати; елементи операційних витрат; розрахунок показників прибутковості акцій.

Призначення звіту про фінансові результати полягає передусім у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Розрахунок цього показника містить визначення таких його складових: чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (послуг); прибутку (збитку); фінансового результату від операційної діяльності; прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування; прибутку (збитку) від звичайної діяльності; чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

Розглянемо більш докладно перший розділ Звіту про фінансові результати «Фінансові результати», який побудовано згідно з класифікацією доходів і витрат за видами діяльності (звичайної: операційна, фінансової, інвестиційної; надзвичайної) та функціями, що забезпечують послідовне зіставлення доходів і витрат для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства тобто операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу. До операційної також належать інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Змістом інвестиційної діяльності є придбання та реалізація необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів. Фінансова діяльність приводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Перейдемо до значення і ролі доходів і витрат підприємства. Методологічні засади формування, оцінювання і визнання у бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначають П(С) БО 15 «Дохід» та П(С) БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників). Вони включаються до складу об'єктів облікового процесу на підставі принципу нарахування та відповідності.

З метою визнання доходу та визначення його суми він поділяється на: дохід від реалізації продукції, товарів, інших активів, придбаних з метою продажу (крім інвестицій у цінні папери); дохід від надання послуг; дохід від використання активів підприємства іншими фізичними та юридичними особами, результатом якого є отримання процентів, дивідендів, роялті. Для потреб бухгалтерського обліку він поділяється на: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи [12, 18].

Для потреб бухгалтерського обліку під витратами розуміється зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Нормами П(С) БО 16 «Витрати» суворо регламентуються умови визнання витрат підприємства.

Важливим фактором отримання достовірних даних про фінансові результати діяльності підприємства є визначення складу витрат, а чітка класифікація витрат - важлива передумова правильної організації обліку і обчислення фінансових результатів підприємства. У відповідності із П(С) БО 16 «Витрати» поділяються на виробничі витрати, операційні та інші витрати діяльності. При цьому, витрати можна класифікувати за всілякими ознаками: за видом діяльності, місцевим виникненням тощо. За видом діяльності витрати поділяється на: витрати основної діяльності; витрати операційної діяльності; витрати звичайної діяльності. За місцем виникнення витрати поділяються на: витрати основного виробництва; витрати допоміжного виробництва; витрати другорядних виробництв.

Назва другого розділу Звіту про фінансові результати «Елементи операційних витрат» свідчить про те, що в ньому надається інформація про витрати в розрізі економічних елементів, а саме: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати.

Менш детально розглянемо формування третього розділу Звіту про фінансові результати «Розрахунок показників прибутковості акцій». Даний розділ заповнюється тільки акціонерними товариствами, прості акції яких вільно продаються і купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які знаходяться в процесі випуску акцій. Метою складання цього розділу є оцінка впливу минулих результатів операційної діяльності з метою формування висновків щодо прийняття рішень про інвестиції.

Зміст і методика заповнення третього розділу Звіту про фінансові результати регламентується П(С) БО 24 «Прибуток на акцію».

Прибуток на акцію (далі - ПНА) використовується для оцінки минули результатів операційної діяльності підприємства з метою формування висновку щодо його потенціалу і прийняття рішень про інвестиції. Його економічний зміст полягає в розкритті ефективності (прибутковості) використання підприємством ресурсів, наданих власниками його звичайних акцій.

Тому дуже важливим є застосування всіма підприємствами однакової методики розрахунку цього показника і послідовне дотримання її під час поданні фінансових звітів за кілька звітних періодів.

У міжнародній практиці фінансові аналітики та інвестори, як правило, користуються двома показниками ПНА - базисним та розбавленим. За П(С) БО №3 «Звіт про фінансові результати» перший отримав назву «Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію», а другий - «Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію». Особливості розрахунку обох показників деталізовані у П(С) БО 24 «Прибуток на акцію».

Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію, обчислюється діленням чистого прибутку або збитку періоду, які належать власникам простих акцій, на середньозважену кількість простих акцій, що знаходяться в обігу протягом цього періоду.

Отже, основною формою фінансової звітності для аналізу фінансових результатів діяльності є форма №2 «Звіт про фінансові результати». Недоліком «Звіту про фінансові результати» є можливості викривлення інформації. В основу причин викривлення покладено модель «трикутника шахрайства», запропоновану відомими американськими аудиторами С. Альбрехтом, Дж. Вернцом і Т. Уільямсом, які займаються проблемами викриття шахрайства. Згідно з підходами цих авторів, в основі будь-якого шахрайства, що здійснюється особою, лежать три елементи, взаємопов'язана сукупність яких дає можливість здійснити таке діяння: постійний тиск зовнішніх обставин, можливість здійснення та здатність виправдати скоєне діяння [17].

До найбільш поширених причин викривлення фінансового результату відносять податковий тиск, наявність «тіньових витрат», витрати, які забороняється або невигідно реєструвати в обліку. Головними чинниками, які дають можливість здійснити та деякий час приховувати викривлення звітності, є матеріальна зацікавленість осіб, що здійснюють перевірку та їх вплив на її результати. Головна мотивація - впевненість у тому, що суб'єкти господарювання сплачують державі більше, ніж повинні.

Під способом викривлення звітності слід розуміти сукупність дій посадових осіб, мотивованих наведеними причинами, які провокують перекручення фінансових результатів діяльності підприємств. Аналіз численних джерел літератури, в яких досліджуються прийоми та способи викривлення звітності, дозволив розділити останні на умовні групи. Наприклад, способи, які застосовують господарюючі суб'єкти з метою ухиляння від оподаткування, пов'язані зі змінами законодавства та із ненавмисними помилками. Поширеним способом викривлення звітності, стосовно якого найбільше збігається думка експертів-фахівців є ведення подвійного обліку. Другим за вагомістю є спосіб, який полягає в частковому відображенні в обліку і звітності господарських операцій. Третій спосіб пов'язаний із завищенням чи заниженням об'єкта оподаткування. Четвертий спосіб - відображення у фінансових результатах фіктивної підприємницької діяльності. А також як спосіб виділяють фальсифікацію бухгалтерських записів і документів. Одним із способів викривлення є спосіб пов'язаний із частою зміною законодавства, довільним тлумаченням законів і використанням індивідуальних пільг. Можливим способами вирішення даної проблеми, на нашу думку, можуть бути такі заходи: зниження податкового тиску; підвищення рівня життя України та виведення певних обсягів витрат із категорії «тіньових»; вдосконалення законодавчої бази, яка регламентує порядок відшкодування збитків заподіяних державі; посилення контролю через систему органів державного та незалежного контролю [17].

Розглянемо структурне місце інформації про фінансовий результат підприємства в інших формах фінансової звітності:

- у ф. №1 «Баланс»: в рядку 350 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)»;

- у ф. 4 «Звіт про власний капітал»: в рядках 130-170 (графа 8).

У ф. 1 «Баланс» у статті «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» відображається або сума нерозподіленого прибутку, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

У ф. 4 «Звіт про власний капітал» у статті «Чистий прибуток (збиток) за звітний період» показується сума чистого прибутку (збитку) зі звіту про фінансові результати. У статтях розділу «Розподіл прибутку» наводяться сума нарахованих дивідендів, дані про інший розподіл прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо [12].

Розглянемо порядок визначення нерозподіленого прибутку для відображення в обліку та звітності. У рядки балансу переносяться дані по наступних рахунках, наведені в табл. 1.1.

фінансовий звітність економічний

Таблиця 1.1 - Вихідні дані для заповнення ф. 1 «Баланс»

Стаття балансу	№ статті балансу	Сальдо рахунка
		дебетове	кредитове
Статутний капітал	300		40
Додатковий вкладений капітал	320		421
Інший додатковий капітал	330		423-425
Резервний капітал	340		43
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	442	441
Неоплачений капітал	360	46
Вилучений капітал	370	451

Джерело: побудовано за даними [12]

Показник прибутку чи збитку (рядок 350) є найважливішим для визначення рівня фінансового благополуччя чи заможності будь-якого підприємства. Саме бухгалтерський прибуток є базою для нарахування дивідендів. Тому зупинимося докладніше на порядку його формування. Підсумковий результат у балансі виходить після об'єднання залишків на субрахунках 441 «Прибуток нерозподілений», 442 «Непокриті збитки» і 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді». На субрахунках 441 і 442 накопичується інформація про нерозподілений прибуток чи непокриті збитки з моменту реєстрації підприємства. Витрачається прибуток практично тільки в двох напрямках - на виплату дивідендів і відрахування в резервний капітал. Для відображення цих операцій використовується субрахунок 443, сальдо якого закривається наприкінці року. Таким чином, у балансі відображається загальна сума прибутку чи збитку підприємства за винятком сум, спрямованих на виплату дивідендів і формування резервного капіталу. Визначити суму прибутку чи збитку за весь період існування підприємства можна, проаналізувавши підсумкові дані зі Звітів про фінансові результати чи обороти по субрахунках 441 і 442 у Головній книзі. У балансі відображається сума чистого прибутку, тобто після оподатковування.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал», визначаються зміст і форма звіту про власний капітал (ф. №4), а також загальні положення до розкриття його статей.

Призначення Звіту про власний капітал полягає в тому, щоб надати користувачам узагальнену інформацію по всіх доходах і витратах, які спричиняють вплив на власний капітал підприємства протягом звітного періоду, а також по інших змінах у власному капіталі, що надають користувачам можливість оцінити зміни в фінансовому стані підприємства і причини цих змін.

Ведення рахунків бухгалтерського обліку класу 4 «Власний капітал та забезпечення зобов'язань» Плану рахунків дозволяє переносити залишки по зазначених статтях прямо в Звіт про власний капітал підприємства. Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду [11].

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал.

У статтях «Залишок на початок року» та «Залишок на кінець року» показують суми власного капіталу на початок (нескоригований залишок) і кінець року. У статті «Чистий прибуток (збиток) за звітний період» показується сума чистого прибутку (збитку) зі звіту про фінансові результати. У статтях розділу «Розподіл прибутку» наводяться сума нарахованих дивідендів, дані про інший розподіл прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо.

У статті «Разом змін в капіталі» наводиться підсумок змін у складі власного капіталу за звітний період, що визначається як сума всіх змін, відображених у рядках 060 - 280. Залишок власного капіталу на кінець звітного року визначається, виходячи з його скоригованого залишку на початок року (рядок 050) і підсумку змін у капіталі (рядок 290).

Показник чистого прибутку (збитку) за звітний рік (рядок 130) відповідатиме такому самому показнику в Звіті про фінансові результати (рядки 220 або 225) i може також бути отриманий (для перевірки) з оборотів на субрахунках 441 «Прибуток нерозподілений» i 442 «Непокриті збитки» у кореспонденції з рахунком 79 «Фінансові результати» [15].

Досконала система складання фінансової звітності повинна базуватись на достатньо деталізованій інформації по рахунках капіталу, для чого необхідним є застосування додаткових субрахунків або аналітики, пристосованої до особливостей діяльності підприємства. Необхідними елементами забезпечення формування достовірних даних для фінансової звітності є погодження розділів облікової політики відносно власного капіталу з іншими розділами. Для підприємств із значними інвестиціями з точки зору формування достовірної картини відносно власного капіталу необхідною є підтверджена незалежними аудиторами звітність дочірніх та асоційованих підприємств.

РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІЖУВАНОГО ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Розміри, спеціалізація та ресурсний потенціал досліджуваного підприємства

Землекористування СВК «Лиманський» знаходиться в Очаківському районі Миколаївської області. Відноситься до підзони північного степу. Спеціалізація господарства виробництво зерна, молока.

За результатами агрохімічного обстеження в господарстві переважають ґрунти з середнім вмістом гумусу, рухомого фосфору, високим вмістом калію і низьким рухомого азоту. Територія господарства розташована на рівнинній поверхні. В ґрунтовому покриві переважають чорноземи південні, перехідні, звичайні. Клімат теплий з жарким літом та м'якою зимою. Середньорічна температура повітря 8,5 С. Середня із абсолютних мінімальних температур - 3050 С. Річна кількість опадів - 418 мм. Середня температура повітря самого теплого місяця (липня) - (+21 С - + 23 С), самого холодного місяця (січня) - (-3,5 С - -5 С). За метеорологічними даними в зимовий період тут випадало мало вологи (від 23 до 27 мм) і взагалі кількості їх умовам випаровування район відноситься до засушливої зони - річна кількість - 330 - 340 мм. Агрометеорологічна станція повідомляє, що середня тривалість безморозного періоду в зоні складає 186 - 200 днів. Приморозки навесні припиняються найчастіше з другої декади квітня, але бувають роки, коли вони спостерігаються, навіть, у другій декаді травня. Осінні ж приморозки починаються з другої декади вересня. Осінь не довга, як і весна (45 днів) часто мало дощова. Зима коротка, переважно малосніжна, сніговий покрив не стійкий. Буває, що протягом декількох днів доходить мороз до - 29 - 33 С, а грунт промерзає до 70 - 100 мм. За календарем весні відводиться 3 місяці, фактично ж вона у нас коротша. Середньодобова температура вище 0 починається з другої декади березня. Літня погода утримується майже п'ять місяців. Цей період теж достатньо непостійний. Не дивлячись на те, що влітку випадає багато опадів, спостерігаються випадки, коли їх нема зовсім. Запаси вологи в ґрунті доходять до метрового рівня, що і призводить до загибелі врожаю. На території господарства знахо-дяться дві польові бригади, одна свиноферма, ремонтна майстерня, пункт тех-нічного обслуговування, гараж і ангар для зберігання техніки. Основними пунктами збуту сільськогосподарської продукції та базою постачання являється обласний центр - місто Миколаїв. Основний вид транспортного зв'язку в господарстві - автомобільний. В цілому природні умови сприяють веденню виробничої діяльності господарства зокрема вирощуванню сільськогосподарських культур і, як відомо, мають великий вплив на спеціалізацію та розміри підприємства.

Розглянемо розмір сільськогосподарського виробництва в СВК «Лиманський»(табл.2.1).

Таблиця 2.1 - Розмір виробництва в СВК «Лиманський» Очаківського району

Показники	2 011р.	2 012р.	2 013р.	2013 р. у % до
				2 011р.	2 012р.
Вартість валової продукції сільського господарства (в постійних цінах 2010 р.), тис. грн	1480,49	1224,8	252,07	17,03	20,58
Виручка від реалізації сільськогосподарської продукції, тис. грн	1832,8	1661,8	2134,2	116,44	128,43
Середньорічна чисельність працюючих, чол.	9	7	7	77,78	100,00
Площа сільськогосподарських угідь, га	396	387	403	101,77	104,13
Середньорічна вартість основних виробничих засобів, тис. грн	28303,5	30425	31113,5	109,93	102,26

Джерело: побудовано за матеріалами Звітності СВК «Лиманський»

Аналізуючи дані таблиці 2.1 можна зробити висновок про те, що розміри виробництва в СВК «Лиманський» збыльшились. Про це свідчать такі показники як грошова виручка від реалізації (на 16,44%), середньорічна вартість активів (на 9,93%), площа сільськогосподарських угыдь (на 1,77%). Негативно на розмір виробництва вплинули скорочення вартості валової продукції на 82,97%.

Спеціалізація - важливий фактор переведення виробництва на промислову основу, вона постійно зумовлює потребу в нових технічних засобах праці. Рівень розвитку суспільного поділу праці та пов'язане з ним ускладнення організаційних, технологічних і економічних зв'язків всередині галузей і між ними зумовлюють розвиток різних форм спеціалізації, кожна з яких відрізняється специфічним змістом і об'єктом. Спеціалізація - одна з форм суспільного розподілу праці. Правильна спеціалізація господарства-важлива умова зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, покращення її якості та зниження собівартості продукції. Визначимо форму спеціалізації підприємства на основі даних.

Таблиця 2.2 - Склад та структура грошової виручки від реалізації в СВК «Лиманський» Очаківського району

Галузі та види продукції	Роки, тис. грн	В сереньому за 3 роки, тис грн	Структура, %
	2011	2012	2013		По с.-г. продукції	По госпо-дарству
Зерно	1288,80	303,40	291,70	627,97	28,21	28,21
Соняшник	-	854,10	619,70	491,27	22,07	22,07
Інша продукція рослинництва	544,00	504,30	1166,70	738,33	33,17	33,17
Разом по рослинництву	1832,80	1661,80	2078,10	1857,57	83,46	83,46
Молоко	537,60	496,30	56,10	363,33	16,32	16,32
Інша продукція тваринництва	6,40	8,00	-	4,80	0,22	0,22
Разом по тваринництву	544,00	504,30	56,10	368,13	16,54	16,54
Разом по сільському господарству	2376,80	2166,10	2134,20	2225,70	100,00	100,00
Всього по господарству	2376,80	2166,10	2134,20	2225,70	х	100,00

Джерело: побудовано за матеріалами Звітності СВК «Лиманський»



На основі проведеного аналізу обсягів грошової виручки від реалізації сільськогосподарської продукції та проаналізувавши дані таблиці можна зробити такий висновок, що дане господарство є вузькоспеціалізованим. Основним напрямком спеціалізації є вирощування зернових та виробництво молока.

У структурі по сільськогосподарському виробництву найбільшу питому займає галузь рослинництва - 83,46 %, в якій найбільшу питому вагу займає інша продукція рослинництва - 33,17% та зерно - 28,21%.

Продукція тваринництва становить - 16,54%. Розмір грошової виручки від тваринництва представлений молоком (16,32%).

Тому дане підприємство є вузькоспеціалізоване із зерново-молочним виробничим напрямком.

У процесі подальшого аналізу необхідно виявити, як змінюються площа і структура землекористування. Адже віддача земельних угідь зростає, якщо господарства своєчасно і в необхідному обсязі здійснюють заходи для поліпшення стану землі. Земля у сільському господарстві є основним засобом виробництва.

Поліпшення використання земельних угідь та підвищення родючості ґрунту - це необхідні умови підвищення урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності кормових угідь, розвитку тваринництва.

Аналізуючи дані таблиці 2.3, можна зазначити про те, що за аналізуємий період 2011 - 2013 роки, розмір загальної земельної площі збільшився. Всю земельну площу займає рілля.

Також динаміку і структуру землекористування можна охарактеризувати за допомогою коефіцієнтів розораності землі і використання ріллі. Коефіцієнт розораності сільськогосподарських угідь становить 1,0 за весь досліджуваний період, що свідчить про те, що вся земля була цілком розорена.

Про це ж свідчить і коефіцієнт використання ріллі, проте в 2013 році рілля використовувалася лише на 27,8% під посівною площею.

За допомогою цих коефіцієнтів можна спостерігати наскільки потужно використовується земля в господарстві.

Таблиця 2.3 - Динаміка і структура землекористування в СВК «Лиманський» Очаківського району

Показники	2 011р.	2 012р.	2 013р.	2013 р. у % до
	га	%	га	%	га	%	2011р.	2 012р.
Сільськогосподарські угіддя	396,00	100,00	387,00	100,00	403,00	100,00	101,77	104,13
з них: - рілля	396,00	100,00	387,00	100,00	403,00	100,00	101,77	104,13
Посівні площі	396,00	100,00	385,00	99,48	112,00	27,79	28,28	29,09
Коефіцієнт розораності сільськогосподарських угідь	1,000	х	1,000	х	1,000	х	х	х
Коефіцієнт використання ріллі	1,000	х	0,995	х	0,278	х	х	х

Джерело: побудовано за матеріалами Звітності СВК «Лиманський»

Далі проаналізуємо показники ефективності використання земельних угідь.

Таблиця 2.4 - Показники ефективності використання земельних угідь в СВК «Лиманський» Очаківського району

Показники	Роки	2012 р. в % до
	2010	2011	2012	2 010р.	2 011р.
Одержано на 1 га оброблюваних земель, грн:
валовох продукції сільського господарства ( в поточних цінах 2010 р.)	3738,61	3164,86	625,48	16,73	19,76
валового доходу від сільського господарства	2417,68	1777,14	4902,68	202,78	275,87
прибутку (+), збитку (-) від реалізації сільськогосподарської продукції	1268,18	590,65	536,61	42,31	90,85

Джерело: побудовано за матеріалами Звітності СВК «Лиманський»



За проведеними розрахунками можна зробити висновок, що кількість валової продукції одержаної на 1 га оброблювальних земель скоротилася на 80,24% у 2013 році в порівнянні з 2012 роком, валового доходу - зросла вдвічі. Кількість отриманого прибутку від реалізації сільськогосподарської продукції на 1 га оброблювальних земель зменшилась на 57,69%.

Таблиця 2.5 - Навантаження земельних угідь і умовних голів худоби на одного працівника в СВК «Лиманський» Очаківського району

Показники	Роки	2013 р. у % до
	2 011р.	2 012р.	2 013р.	2 011р.	2 012р.
Припадає на одного середньорічного працівника: сільськогосподарських угідь, га	44,00	55,29	57,57	130,84	104,13
посівів, га	44,00	14,29	55,00	125,00	385,00

Джерело: побудовано за матеріалами Звітності СВК «Лиманський»

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що навантаження земельних угідь на 1 працівника збільшилося на 30,84 % порівняно з 2011 р. та на 4,13% порівняно з 2012 р..

Таблиця 2.6 - Показники ефективності використання трудових ресурсів в СВК «Лиманський» Очаківського району

Показники	Роки	2013 р. у % до
	2011	2012	2013	2 011р.	2 012р.
Отримано в розрахунку на одного середньорічного працівника, тис. грн: вартості валової продукції сільського господарства
(в постійних цінах 2010 р.)	164,50	174,97	36,01	21,89	20,58
валового доходу від сільського господарства	106,38	97,74	78,44	73,74	80,25
прибутку (+), збитку (-) від реалізації сільськогосподарської продукції	55,80	32,49	8,59	15,39	26,43

Джерело: побудовано за матеріалами Звітності СВК «Лиманський»



За проведеними розрахунками можна зробити висновок, що показники ефективності використання трудових ресурсів по таких показниках як вартість валової продукції на 1 працівника скоротилися в 2013 р. порівняно з 2011 р. на 78,11%, порівняно з 2012 р. - на 79,42%, прибутку від реалізації сільськогосподарської продукції на 1 працівника на 26,26% та 19,75% - відповідно, валовий дохід теж зменшився в 2013 р. порівняно з 2011 та 2012 р. - на 84,61% та 73,57% відповідно.

Процес технічного і енергетичного переозброєння сільського господарства приводить до швидкого росту фондозабезпеченості сільського господарства. У зв'язку з цим зростає роль і значення основних виробничих засобів. Проаналізуємо рівень забезпеченості підприємства основними засобами та енергетичними ресурсами.

Таблиця 2.7 - Забезпеченість основними засобами СВК «Лиманський» Очаківського району

Показники	Роки	2013 р. у % до
	2011	2012	2013	2 011р.	2 012р.
Припадає на 100 га сільськогосподарських угідь: вартості основних виробничих засобів, тис. грн	7147,35	7861,76	7720,47	108,02	98,20
енергетичних ресурсів, к.с.	25,51	26,10	245,16	961,23	939,38
Припадає на одного середньорічного працівника: вартості основних засобів, тис. грн	3144,83	4346,43	4444,79	141,34	102,26
енергетичних ресурсів, к.с.	11,22	14,43	141,14	1257,71	978,22

Джерело: побудовано за матеріалами Звітності СВК «Лиманський»

Аналіз даних таблиці 2.7 свідчить проте, що загалом по підприємству фондозабезпеченість у 2013 році в порівнянні з 2012 роком скоротилась на 1,8%. Фондоозброєність праці збільшилась на 2,26%.

Тому із зростанням основних виробничих засобів зростає фондозабезпеченість підприємства, чим більший рух основних виробничих засобів, тим вища фондозабезпеченість. 

Таблиця 2.8 - Показники стану та руху основних засобів СВК «Лиманський» Очаківського району

Коефіцієнти	Роки	Відхилення (+, -) 2013 рік порівняно з
	2011	2013	2013	2011 роком	2012роком
Коефіцієнт зносу	0,047	0,054	0,062	0,015	0,008
Коефіцієнт придатності	0,953	0,946	0,938	-0,015	-0,008
Коефіцієнт вибуття	0,002	0,002	0,015	0,013	0,013
Коефіцієнт оновлення	0,255	0,269	0,127	-0,128	-0,142
Коефіцієнт росту	1,340	1,365	1,129	-0,211	-0,236

Джерело: побудовано за матеріалами Звітності СВК «Лиманський»

За проведеними розрахунками в таблиці 2.8 можна зробити висновок, що коефіцієнт зносу на протязі досліджуваного періоду зріс на 0,008, а чим менший цей показник тим кращі умови має підприємство для більш раціонального використання основних засобів. Коефіцієнт придатності зменшився на 0,008, а чим ближча величина цього показника до 1, тим потенційно придатніші до використання основні засоби, у 2013 році він становив 0,938. Загалом значення цих показників на протязі досліджуваного періоду свідчить про швидкі темпи розширення основних засобів в результаті їх заміни, про інтенсивність їх оновлення.

Далі проаналізуємо економічну ефективність використання основних виробничих засобів у господарстві.

Таблиця 2.9 - Економічна ефективність використання основних виробничих засобів у СВК «Лиманський» Очаківського району

Показники	Роки	2013 р. у % до
	2011р.	2 012р.	2 013р.	2 011р.	2 012р.
Отримано на 1 гривню основних засобів, грн: вартості валової продукції сільського господарства (в постійних цінах 2010 р.)	0,05	0,04	0,01	15,49	20,13
валового доходу від сільського господарства	0,03	0,02	0,02	52,17	78,48
прибутку (+), збитку (-) від реалізації сільськогосподарської продукції	0,02	0,01	0,00	10,89	25,84

Джерело: побудовано за матеріалами Звітності СВК «Лиманський»

Аналізуючи дані таблиці 2.9, можна зробити висновок, що вартість валової продукції на 1 грн основних засобів скоротилася на 79,87% за рахунок зменшення суми валової продукції, валовий дохід на 1грн ОЗ зменшився на 21,52 % та зменшився прибуток на 74,16%.

2.2 Характеристика фінансового стану досліджуваного підприємства

Функціонування підприємства супроводжується безперервним кругообігом коштів, якій здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання доходів. Щоб краще охарактеризувати методику обліку формування доходів і витрат розглянемо показники фінансових результатів. Для цього розрахуємо таблицю 2.10.

Таблиця 2.10 - Динаміка показників фінансових результатів в СВК «Лиманський» Очаківського району

Показники і порядок розрахунку	Роки	2013 р. у % до
	2 011р.	2 012р.	2 013р.	2 011р.	2 012р.
1. Прибуток (+), збиток (-) від реалізації, тис. грн (ф.2, код 050)	3958,00	2788,00	1827,00	46,16	65,53
2. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн (ф.2, код 040)	37342,00	39365,00	56411,00	151,07	143,30
3. Чистий прибуток (+), збиток (-), тис. грн (ф.2, код 220)	2881,00	2064,00	1348,00	46,79	65,31
4. Середньорічна сума активів, тис. грн (ф.1, код 280)	39669,00	40021,00	39070,00	98,49	97,62
5. Середньорічна сума власного капіталу, тис. грн (ф.1, код 380)	32632,00	35141,00	36847,00	112,92	104,85
6. Рівень рентабельності продукції, % (р.1/р.2) *100%	10,60	7,08	3,24	-7,36	-3,84
7. Рівень рентабельності активів, % (р.3/р.4)*100%	7,26	5,16	3,45	-3,81	-1,71
8. Рівень рентабельності власного капіталу, % (р.3/р.5)*100%	8,83	5,87	3,66	-5,17	-2,22

Джерело: побудовано за матеріалами Звітності СВК «Лиманський»

За проведеними розрахунками можна зробити наступний висновок, що рівень прибутковості продукції скоротився на 3,84 в.п. у 2013 році в порівнянні з 2012 роком. На зменшення рівня прибутковості капіталу значний вплив мало те, що у 2013 році сума чистого прибутку скоротилася на 53%, також цей показник вплинув і на зниження рівня прибутковості власного капіталу на 2,22 в.п. Метою вірного визначення фінансових результатів є надання користувачам оприлюдненої повної неупередженості інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період. Ліквідність підприємства можна охарактеризувати, розрахувавши ряд коефіцієнтів.

Таблиця 2.11 - Показники платоспроможності підприємства в СВК «Лиманський» Очаківського району

Коефіцієнти	Напрям використання	На кінець 2012 року	На кінець 2013 року	Відхилення, (+,-)
Коефіцієнт негайної (абсолютної) ліквідності (Ках)	Оцінка ефективності використання вільних грошових коштів. Оптимальна межа - 0,2 - 1,0	0,426	0,514	0,088
Загальний коефіцієнт покриття (коефіцієнт поточної ліквідності) (Кnx)	Загальна оцінка ліквідності підприємства, його можливостей покриття короткострокових зобов'язань за рахунок оборотних коштів протягом року, Оптимальне значення знаходиться у межах 1,0 - 3,0	13,020	7,184	-5,836

Джерело: побудовано за матеріалами Звітності СВК «Лиманський»



Загалом, аналізуючи дані таблиці можна зробити висновок, що всі показники вище нормативів. Аналізуючи показник фінансування, можна зробити висновок, що підприємство фінансово не залежить. Коефіцієнт абсолютної ліквідності свідчить про те, що підприємство спроможне погасити за рахунок всіх мобілізованих оборотних активів обсяг поточних зобов'язань за кредитами і розрахунками. Загальний коефіцієнт ліквідності свідчить, що підприємство має можливості покриття короткострокових зобов'язань за рахунок оборотних коштів протягом року, проте він зменшився в 2013 році.

Забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності є однією з найголовніших задач підприємства, метою якого є успішна діяльність в сучасних економічних умовах. Забезпеченість запасів та витрат джерелами формування є сутністю фінансової стійкості, в той час як платоспроможність є її зовнішнім проявом. Забезпеченість запасів та витрат є причиною, яка визначає міру платоспроможності або неплатоспроможності, та наступає внаслідок забезпеченості.

Найбільш ліквідними активами є грошові кошти , а також поточна дебіторська заборгованість. Менш ліквідними активами вважаються товари, готова продукція, запаси, незавершене виробництво. Ліквідність балансу разом з платоспроможністю є критерієм оцінки фінансового стану підприємства. Вона характеризує ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами. Аналіз ліквідності балансу підприємства дає можливість оцінити здатність та ймовірність повернення ним запозичених коштів.

Таблиця 2.12 - Показники стану та структури капіталу

Показник	Алгоритм розрахунку	2012	2013
Коефіцієнт забезпечення власними коштами (Кзвк)		0,923	0,861
Коефіцієнт фінансової автономії (стабільності) (Кфа)		0,964	0,924
Коефіцієнт заборгованості (Кз)		0,036	0,076
Коефіцієнт фінансового левериджу (КФД)		26,795	12,119
Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості (ККЗ/ДЗ)		3,889	7,500

Джерело: побудовано за матеріалами Звітності СВК «Лиманський»

Аналіз даних таблиці свідчить про те, оцінка структури оборотних коштів за джерелами формування - за рахунок власного капіталу чи заборгованості вище оптимального значення, рівень фінансування діяльності за рахунок власних коштів перевищує норматив 0,5, рівень заборгованості підприємства в загальному обсязі капіталу підприємства < 0,5, що є гарним показником, наявність власних коштів на одиницю позикових значно перевищує норматив 1-1,5, ступіня перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською теж значно вище оптимального значення - 1,0.

Таблиця 2.13 - Показники оборотності ( ділової активності)

Показник	Алгоритм розрахунку	2012 р.	2013 р.
Оборотність оборотних коштів (КОбк)		2,398	2,618
Оборотність товарно-матеріальних запасів (КОТМЗ)		4,561	5,293
Оборотність дебіторської заборгованості (Кодз)		146,365	5823,800
Оборотність кредито-рської заборго-ваності (Кокз)		35,147	752,147

Джерело: побудовано за матеріалами Звітності СВК «Лиманський»

Оцінка швидкості обороту всіх оборотних коштів підприємства в 2013 р. порівняно з 2012 р. свідчить про прискорення, та як і оцінка швидкості обороту товарно-матерільних запасіво, цінка швидкості обороту дебіторської заборгованості та оцінка середнього циклу погашення кредиторської заборгованості, тобто часу, на який кредитується підприємство з боку своїх господарських партнерів

Прибуток відображає кінцевий результат діяльності підприємства і в умовах роботи за принципами самофінансування є головним у аналізі. У прибутку акумулюються підсумки всіх сторін роботи підприємства: зростання виробництва продукції та її реалізації відповідно до договорів замовника, ефективність використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, наявних в його розпорядженні.

Прибутковість за сучасних умов є не тільки показником ефективності роботи окремого підприємства, а й має важливе практичне значення. Він є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльност...