Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа

“Інститут економіки та прогнозування

Національної академії наук України”

УДК 330.322:[658.14:658.2](043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ДЖЕРЕЛ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

ЄРШОВА гаЛИНА ВІТАЛІЇВНА

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Державній установі “Інститут економіки та прогнозування НАН України”.

Науковий керівникдоктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Даниленко Анатолій Іванович, Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, заступник директора з наукової роботи.

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Крупка Михайло Іванович, Львівський національний університет ім. І. Франка, завідувач кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту;

кандидат економічних наук, професор Поддєрьогін Анатолій Микитович, ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” МОН України, завідувач кафедри фінансів підприємств.

Захист відбудеться 12 березня 2010 р. о 12 год. 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.239.02 ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розісланий 9 лютого 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук Н. М. Шелудько

фінансування інвестиційний виробничий промисловий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення стабільного економічного зростання не можливе без оновлення основних виробничих засобів підприємств, що, у свою чергу, вимагає наявності відповідних фінансових ресурсів. За весь період незалежності України, і навіть за роки економічного зростання, ця проблема вирішена не була, а світова криза лише призвела до її загострення, об'єктивно викликавши різке скорочення всіх джерел фінансування інвестицій в основний капітал підприємств.

У промисловості України має місце високий рівень зношеності основних виробничих засобів (близько 60%, а по деяких промислових підприємствах - понад 90%). Для їх оновлення необхідні значні фінансові накопичення, які більшість підприємств за умов чинного законодавства забезпечити фактично не спроможні. Вирішення питання ускладнюється тим, що на такі цілі бюджетні кошти практично не виділяються, - тим більше, що значна частина підприємств перебувають в акціонерній та приватній формах власності і повинні розраховувати на власні ресурси. За таких обставин зростає значення залучення зовнішніх джерел інвестування, насамперед, на фінансовому ринку України.

З питань інвестування проведено достатньо досліджень як на макрорівні, так і у розрізі окремих галузей та сфер економіки. Велику увагу цим питанням приділили відомі вчені В. Александрова, Є. Бабель, І. Бланк, В. Воропаєв, М. Герасимчук, В. Геєць, М. Ільїн, В. Косов, В. Кондратьєв, М. Крупка, М. Лапуста, В. Леонтьєв, В. Лівшиц, П. Маковеєв, А. Маршалл, А. Пересада, А. Савчук, П. Солоу, М. Шарко, В. Шеремет, Й.Шумпетер і багато інших. Ними зроблено значний вклад у розвиток теоретичного та методологічного забезпечення інвестиційних процесів і джерел їх фінансування.

Дослідження процесів фінансування інвестиційної діяльності підприємств за рахунок їх власних джерел здійснили вітчизняні науковці В. Баліцька, М. Білик, С. Козьменко, О. Терещенко, В. Опарін, С. Онишко, В. Парнюк, А. Поддєрьогін, Л. Шаблиста, Л. Шинкарук. Зовнішні джерела фінансування інвестиційної діяльності та проблеми їх залучення у реальний сектор економіки детально проаналізовано у працях А. Даниленка, А. Мороза, А. Федоренка, Н. Шелудько та ін.

Разом з тим недостатньо дослідженими залишилися питання вдосконалення формування джерел фінансування інвестиційної діяльності підприємств на основі оптимального та ефективного поєднання власних і залучених інвестиційних ресурсів для оновлення основних виробничих засобів промислових підприємств. Подальшого дослідження потребують питання підвищення ролі інноваційної складової у відтворювальному процесі. Саме необхідність дослідження окреслених питань і вирішення пов'язаних з цим проблем зумовила вибір теми дисертаційного дослідження.

З огляду на те, що необоротні активи підприємств включають не тільки основні виробничі засоби, але й нематеріальні активи, інвестування в які має свою специфіку, в даному дисертаційному дослідженні увагу сконцентровано на інвестиційному забезпеченні оновлення основних засобів виробництва, що дозволило глибше проаналізувати пов'язані з цим проблеми та запропонувати шляхи їх вирішення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота містить результати досліджень автора, які проводились у межах науково-дослідних робіт відділу фінансово-монетарного регулювання ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”: “Фінансово-монетарні важелі регулювання економіки” (№ДР 0105U006508) - розділ "Сучасний стан основних фондів промислових підприємств”, “Державна політика забезпечення стабільності промислових підприємств” (№ДР 0108U008541) - розділ “Оптимізація співвідношення внутрішніх та зовнішніх джерел фінансування інвестицій промислових підприємств; особливості формування фінансових ресурсів в умовах фінансової кризи”. Автором розроблено пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення процесу оновлення основних засобів підприємств (довідка №135-15/1085 від 15.12. 2009 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та розробка методичних підходів і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення фінансового забезпечення відтворення основних засобів промислових підприємств України.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких основних завдань:

– поглибити дослідження теоретичних основ щодо економічної сутності фінансування інвестицій;

– дослідити вітчизняний та зарубіжний досвід фінансування оновлення основних засобів;

– провести аналіз сучасного стану інвестиційних процесів і джерел їх фінансового забезпечення;

– проаналізувати стан і динаміку основних виробничих засобів вітчизняних промислових підприємств;

– здійснити аналіз фінансового забезпечення інвестиційної діяльності промислових підприємств України;

– дослідити взаємозв'язок джерел фінансового забезпечення інвестицій в основний капітал промислових підприємств;

– розробити методичні підходи до вдосконалення формування джерел фінансування інвестицій в основний капітал промислових підприємств.

Об'єктом дослідження є процес фінансового забезпечення інвестицій в основний капітал на промислових підприємствах України.

Предметом дослідження є фінансові відносини, що виникають у процесі формування й використання джерел фінансування інвестицій в основний капітал на вітчизняних промислових підприємствах.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу роботи складають фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері інвестиційної діяльності, джерел її фінансування та оновлення основних виробничих засобів.

У дисертації застосовано сукупність методів і підходів, які дозволили забезпечити концептуальну єдність роботи. Використовувалися методи: діалектичний (для розкриття теоретичних основ щодо інвестиційної діяльності); системний (для дослідження структури джерел фінансування інвестицій); порівняльного аналізу (для порівняння привабливості та ефективності джерел фінансування інвестицій); аналізу та синтезу (для розробки рекомендацій щодо вдосконалення процесу фінансування модернізації виробництва).

Інформаційною базою дослідження слугували наукові розробки та монографічні дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених з окресленої проблематики, законодавчі та нормативні акти, статистичні дані Держкомстату України, аналітичні та статистичні матеріали Міністерства промислової політики України, аналітичні дані близько 45 промислових підприємств, підзвітних Мінпромполітики України, періодичні видання та Інтернет-ресурси.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в таких основних положеннях:

уперше:

розроблено концептуальний підхід до створення на державних підприємствах інвестиційного фонду розвитку виробництва, який, акумулюючи власні джерела інвестицій в основні засоби, сприятиме розширенню залучення підприємствами довгострокових банківських кредитів, виступаючи гарантією їх погашення, та скороченню строків окупності інвестиційних проектів;

розроблено методику створення та використання інвестиційного фонду розвитку виробництва, в якій запропоновано механізм акумуляції власних коштів підприємств і напрями їх використання у тісному взаємозв'язку з банківським кредитуванням при здійсненні інвестиційних проектів;

удосконалено:

методологічний підхід до визначення рівня фінансового забезпечення інвестиційної діяльності на мікро- та макрорівнях, який на відміну від існуючих, базується на домінантності необхідних інвестицій у подолання негативної тенденції до морального і фізичного старіння основних засобів, а не фінансових ресурсів наявних у суб'єктів господарювання і держави;

рекомендації щодо формування сприятливого інституційного середовища для активізації банківського кредитування інвестиційних проектів промислових підприємств на основі активізації ролі інститутів розвитку (у т.ч. Українського банку реконструкції та розвитку) і розширення співпраці комерційних банків з інститутами розвитку у визначених Урядом інвестиційних проектах;

дістали подальший розвиток:

обґрунтування доцільності посилення ролі держави в інвестуванні модернізації промисловості на основі визначення обмеженої кількості пріоритетів (“точок зростання” - зокрема, таких, як авіаційна і космічна промисловість, суднобудування), які здатні стати локомотивом для розвитку інших галузей;

пропозиції щодо необхідності розвитку існуючої моделі державно-приватного партнерства - як одного з ефективних механізмів забезпечення фінансування інвестиційних проектів - у частині впорядкування нормативно-правового поля та окреслення напрямів співпраці держави й бізнесу у розвитку економіки;

обґрунтування доцільності проведення інвентаризації наявних основних виробничих засобів, з подальшими ліквідацією або продажем незадіяних виробничих потужностей, модернізація яких є неефективною для промислових підприємств.

Практичне значення отриманих результатів полягає в обґрунтуванні висновків і пропозицій, які зроблено на основі аналізу сучасного стану і особливостей практики реалізації інвестицій в основний капітал на промислових підприємствах. Теоретичні висновки та науково-практичні рекомендації, підготовлені автором за результатами дослідження, використано Апаратом Ради національної безпеки і оборони України при підготовці аналітичних матеріалів з питань забезпечення стійкості та зміцнення фінансового стану промислових підприємств (лист №6/9-4564-6-1 від 08.12.2006 р.); а також Міністерством промислової політики України при розробці шляхів активізації процесів оновлення основних виробничих засобів на промислових підприємствах (лист №01/4-2-1195 від 23.09.2009 р.). На замовлення Міністерства промислової політики України автором розроблено проект Постанови Кабінету Міністрів України “Про проведення економічного експерименту щодо розширення джерел оновлення основних фондів на окремих підприємствах Мінпромполітики України”, а також проект Методики формування і використання інвестиційного фонду розвитку виробництва (вих. лист №135-13/895 від 21.10.2009 р.).

Особистий вклад здобувача. Наукові результати, викладені в дисертаційному дослідженні, отримано здобувачем самостійно. Усі опубліковані наукові праці, в яких подано основні положення і зміст дисертації, є авторськими.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень доповідалися та обговорювалися на засіданнях відділу фінансово-монетарного регулювання ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” і оприлюднювалися на: Всеукраїнській науково-методичній конференції “Сучасні аспекти фінансового управління економічними процесами” (Севастополь, 2005); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції аспірантів та молодих вчених “Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи” (Львів, 2006); IV Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України” (Дніпропетровськ, 2006); V Всеукраїнській науково-практичній конференції “Стан та проблеми інноваційної розбудови України '2007” (Дніпропетровськ, 2007); науково-практичному круглому столі “Фіскальна політика України в умовах фінансової та економічної кризи” (Ірпінь, 2009).

Публікації. Основні теоретичні та практичні результати дисертації опубліковано в 9 наукових працях (загальним обсягом 4,15 др. арк.), з яких 4 - у фахових наукових виданнях, 1 - у колективній монографії, 4 - тези доповідей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 225 сторінок, основний зміст роботи викладено на 191 сторінці. Дисертація містить в основному тексті 33 таблиці та 7 рисунків, які займають 40 сторінок. Список використаних джерел включає 197 найменувань і налічує 22 сторінки. Робота має 4 додатки на 12 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі - “Теоретичні основи фінансового забезпечення інвестиційної діяльності підприємств” - розглянуто теоретичні засади інвестиційної діяльності, виділено ключові фактори впливу на джерела фінансування інвестицій в основний капітал, проаналізовано нормативно-правову базу регулювання оновлення основних виробничих засобів промислових підприємств.

На основі дослідження сучасних підходів до визначення поняття “інвестиційна діяльність” з'ясовано, що більшість науковців у цілому погоджуються з визначенням, наведеним у Законі України “Про інвестиційну діяльність”, дещо доповнюючи та конкретизуючи його. Узагальнення існуючих визначень поняття “інвестиційна діяльність” дає підстави для висновку, що цей термін характеризує сукупність практичних дій держави, юридичних осіб і громадян з реалізації інвестиційних проектів, які передбачають довгострокові витрати фінансових, трудових і матеріальних ресурсів, з метою забезпечення зростання доходів і соціальних благ.

Як показує практика, структура джерел фінансування інвестицій підприємств залежить від багатьох факторів, зокрема - від структури його активів; темпів зростання товарної продукції та її реалізації; ефективності управління фінансовими ресурсами; рівня оподаткування доходів підприємств; стану ринку капіталу; процентної політики комерційних банків.

Автором встановлено, що структура інвестицій підприємств формується під впливом ряду факторів і залежить, насамперед, від рівня розвитку економіки країни та ринків її капіталу. Основні фактори впливу на формування джерел фінансування інвестицій в основний капітал наведено у табл. 1.

У роботі обґрунтовується, що у процесі розвитку економіки країни змінюється вплив окремих факторів на джерела формування інвестицій. З огляду на це, при пошуку оптимальної структури інвестицій на промислових підприємствах слід враховувати зміни в економіці, які впливають на джерела фінансування інвестицій, а виходячи з цього, планувати інвестиційну стратегію.

Таблиця 1. Основні фактори впливу на структуру джерел інвестицій в основний капітал підприємства

Джерела інвестицій в основний капітал	Фактори впливу
Власні (прибуток, амортизаційні відрахування, інші власні фінансові ресурси підприємства)	Зовнішні фактори впливу - податкова політика; - амортизаційна політика; - валютна політика; - кон'юнктура ринків; - галузева належність; - форма власності.
	Внутрішньогосподарські фактори впливу - цінова політика підприємства; - менеджмент на підприємстві.
Запозичені та залучені у т.ч.:
банківський кредит	- економічний стан банківського сектору; - ризикованість проектів; - прибутковість і швидка окупність проектів; - вартість залучення банківського кредиту.
кошти державного бюджету	- обмеженість коштів бюджету; - пріоритети інвестиційної політики держави.
іноземні інвестиції	- інвестиційний клімат країни; - ємність внутрішнього ринку; - ризикованість проектів.
кошти, залучені за рахунок використання інструментів фондового ринку	- вартість процедури виходу на фондовий ринок; - рівень розвитку фондового ринку; - дефіцит кваліфікованих кадрів.

Джерело: авторська розробка.

Обґрунтовано, що на сучасному етапі розвитку національної економіки об'єднуючою основою для формування як власних, так і запозичених та залучених джерел інвестицій в основний капітал підприємств має стати державна економічна і фінансова політика. Саме ефективна фінансова політика створює умови для раціонального співвідношення власних і залучених коштів при формуванні інвестицій на підприємствах за рахунок використання механізмів регулювання податкової, амортизаційної та кредитної політики, а також функціонування фондового ринку.

Хоча у 2007 р. відношення частки нагромадження у ВВП України досягло рівня, який теоретично дозволяв здійснити перелом тенденції до старіння основних засобів та їх оновлення за рахунок інтенсивного типу відтворення, все ж істотних позитивних зрушень у їх стані по промисловості України не відбулося. Водночас, за результатами 2008 р., частка інвестицій в основний капітал у структурі ВВП знизилася майже на 2 п. п., що є наслідком впливу світової фінансово-економічної кризи на національну економіку. Подальше зниження темпів зростання обсягів інвестицій у 2009 р. негативно вплинуло на процес оновлення основних засобів, і надалі стримуючи модернізацію виробництва у вітчизняній промисловості.

З урахуванням викладеного, у дисертації обґрунтовано доцільність змін у підході до формування обсягу інвестицій. Проведений аналіз чинного порядку формування інвестиційних джерел оновлення основних засобів засвідчив, що на даний час застосовується методологічний підхід, в основі якого лежить залежність формування інвестицій від наявних джерел фінансування. Проте, з огляду на значну потребу у фінансових ресурсах для розширеного відтворення, з одного боку, та на їх дефіцит, з іншого, виникає гостра потреба у прискоренні нарощування інвестиційних ресурсів, необхідних для подолання негативної тенденції до старіння основних виробничих засобів. Поштовхом до активізації інвестиційної діяльності може стати зміна пріоритетів у цій сфері. Враховуючи стан основних засобів вітчизняної промисловості та їх роль у вирішенні проблеми забезпечення конкурентоспроможності національної економіки (зокрема, на етапі виходу з економічної кризи), первинним має бути обсяг інвестицій, необхідних для зміни негативних тенденцій у стані основних засобів, а не наявні об'єктивно обмежені фінансові ресурси. Такий підхід стане завданням державного рівня і стимулом для нарощування обсягу джерел фінансування інвестицій, які перебувають у сфері державного регулювання (частка прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств; амортизаційні відрахування; дешеві кредити; інвестування за рахунок бюджету проектів, які мають стратегічне значення для економіки країни) та створення умов для залучення з цією метою всіх зовнішніх джерел фінансування. Такий підхід повинен стати єдиним як на рівні економіки в цілому, так і по кожному окремому підприємству. Державна політика в цьому випадку має бути спрямована на здійснення регуляторних дій, які б сприяли активізації інвестиційних процесів.

Автором у нормативно-правовій базі забезпечення оновлення основних виробничих засобів виявлено ряд істотних недоліків, які мають дестимулюючий характер, а також обґрунтовано необхідність її вдосконалення з метою розширення масштабів і підвищення ефективності використання підприємством власних ресурсів фінансування інвестицій в основний капітал. Зокрема, істотних змін потребує законодавча база регулювання амортизаційної політики. У цьому зв'язку, доцільно зняти наявні суперечності між податковим та економічним обліком амортизації, збільшити кількість груп основних засобів, урегулювати строк корисної експлуатації основних засобів, законодавчо закріпити цільове використання амортизаційних відрахувань. Внесення відповідних змін до законодавства забезпечить ефективніше використання амортизаційних відрахувань як фінансового ресурсу оновлення основних засобів.

Оскільки, з ряду об'єктивних і суб'єктивних причин промислові підприємства у більшості випадків, не здатні залучати зовнішні фінансові ресурси і змушені, насамперед, орієнтуватися на власні ресурси, то необхідно вдосконалити систему оподаткування підприємств щодо сплати податку на прибуток, враховуючи при цьому необхідність зниження податкового навантаження. Ефективним механізмом підвищення ролі прибутку у джерелах фінансового забезпечення інвестиційної діяльності промислових підприємств є ширше використання наявних стимулів (податкових канікул, пільгового оподаткування). Проте, необхідними умовами забезпечення ефективності податкових пільг є, по-перше, перегляд доцільності та ефективності окремих пільг, що може мати своїм наслідком, насамперед, скорочення їх кількості; а по-друге - розробка та запровадження механізмів контролю за їх наданням і цільовим використанням. Тільки впорядкування надання податкових пільг і зменшення податкового навантаження на суб'єктів господарювання зроблять можливими зростання та легалізацію (вихід “з тіні”) виробництва, які, у свою чергу, стануть стимулами до зростання ролі прибутку як інвестиційного ресурсу.

У другому розділі - “Фінансове забезпечення інвестиційної діяльності промислових підприємств України” - проаналізовано стан і динаміку основних виробничих засобів промислових підприємств; досліджено джерела фінансового забезпечення їх оновлення; проаналізовано вплив фінансово-економічної кризи на джерела фінансування інвестицій в основні засоби підприємств промисловості.

Результати проведеного аналізу стану та динаміки основних засобів промисловості в цілому по Україні та підвідомчих підприємств Міністерства промислової політики України засвідчили, що, незважаючи на певний приріст вартості цих засобів, їх стан постійно погіршується. За період 2001-2007 рр. знос основних засобів вітчизняної промисловості збільшився на 7,4 п. п. і на кінець 2007 р. становив 59,3% (табл. 2).

Таблиця 2 Показники інвестиційної діяльності та стану основних засобів промислових підприємств України і підприємств Мінпромполітики України за 2001 і 2005-2008 роки

Показники	2001	2005	2006	2007	2008
Наявні основні засоби у промисловості, млрд. грн. у т.ч. по Мінпромполітики України	311,1 53,2	456,7 47,5	525,2 54,7	660,4 62,4	760,2 73,9
Знос основних засобів, % у т.ч. по Мінпромполітики України	51,9 59,5	57,9 67,7	58,6 67,6	59,3 66,5	н.д. 63,6
Інвестиції в основний капітал по промисловості, млрд. грн у т.ч. по Мінпромполітики України	13,7 2,7	35,0 8,7	44,8 11,8	64,3 16,7	76,6 16,2
Частка власних коштів підприємств у інвестиціях в основний капітал (усього по економіці), % у т.ч. по Мінпромполітики України	66,8 н.д.	57,4 94,2	57,8 94,0	56,5 94,0	56,7 92,3
Амортизація основних засобів промислових підприємств, млрд. грн. у т.ч. по Мінпромполітики України	11,2 н.д.	17,1 4,5	19,8 5,3	24,3 6,4	29,2 7,8
Використання прибутку на розвиток виробництва по Мінпромполітики України, %	1,5	5,2	6,1	6,1	4,9

Джерело: Розраховано автором за даними Держкомстату України (http://www.ukrstat.gov.ua/) та аналітичними матеріалами Мінпромполітики України.

По підприємствах Мінпромполітики України процент зносу основних засобів є вищим від аналогічних показників по вітчизняній промисловості в цілому майже на 8 п. п. (у 2007 р. він становив 66,5%, а у 2008 р. - 63,6%). Зниження зносу основних засобів по підприємствах Мінпромполітики України, яке спостерігалося в останні декілька років, відбулося за рахунок істотного поліпшення показників таких галузей промисловості, як авіаційна, металургійна, меблева та деревообробна, у яких більшість підприємств одержували фінансову допомогу з державного бюджету або користувалися пільговими умовами при оподаткуванні прибутку.

Проведений аналіз стану основних засобів дозволив зробити висновок, що по підприємствах Мінпромполітики України відбувається несвоєчасне виведення з експлуатації застарілих і спрацьованих виробничих засобів, експлуатація яких є не тільки аварійно небезпечною, але й економічно невигідною для підприємств (у зв'язку з необхідністю їх постійного ремонту). Підтвердженням цьому слугує факт зростання частки амортизаційних відрахувань, направлених на капітальний ремонт: якщо у 2001 р. вона становила 9,1%, то вже у 2008 р. - 17,9%.

Автором встановлено, що, поряд із загальним збільшенням обсягу інвестицій в основний капітал, яке спостерігалося за 2001-2008 рр., відбулася їх переорієнтація у бік фінансової та торговельної сфер. Водночас за період, у якому проводилось обстеження, інвестиції у вітчизняну промисловість скоротилися на 9 п. п. і у 2008 р. становили лише 32,9% від загального обсягу інвестицій в основний капітал.

Інвестиційна активність, яка мала місце у 2001-2008 рр., не спричинила поліпшення технічного і технологічного стану промислового виробництва. З огляду на технологічну відсталість більшості підприємств, інвестиційні ресурси, здебільшого, направлялися на підтримання застарілих технологій.

У структурі джерел фінансового забезпечення реальних інвестицій по підприємствах Мінпромполітики України - на відміну від загальної тенденції до зменшення частки власного капіталу підприємств у джерелах фінансування інвестицій по економіці України в цілому - спостерігається стабільна тенденція до збільшення цієї частки. Порівняно з 2000 р. власні кошти підприємств у джерелах фінансування капітальних вкладень збільшилися на 8,4 п. п. і на кінець 2008 р. становили 92,3%. Проте у відношенні до попереднього року відбулося незначне їх зменшення (на 1,7 п. п.), що є наслідком погіршення фінансового стану підприємств під впливом фінансово-економічної кризи. За видами економічної діяльності по Мінпромполітики України у 2008 р. власні кошти підприємств коливалися від 70 до 100% від загального обсягу інвестицій в основний капітал.

Аналіз використання амортизаційних відрахувань на поліпшення стану основних засобів серед обстежених підприємств свідчить, що значна їх частина використовує такі відрахування з цією метою у повному обсягу. Проте, з 2005 р. спостерігається зміна тенденції у бік збільшення частки підприємств, які взагалі не використовували амортизаційні відрахування на інвестиційні цілі. У 2005 р. частка підприємств, які не використовують амортизаційні відрахування на поліпшення стану основних засобів, становила 12,1%, у 2007 р. - 20,6%, а на кінець 2008 р. - зросла до 27,8% від загальної кількості обстежених підприємств.

На підприємствах Мінпромполітики України найнижчі показники використання амортизаційних відрахувань спостерігалися по науково-технологічному, інноваційному забезпеченню (за результатами 2008 р., підприємства такого виду економічної діяльності використовували на поліпшення стану основних засобів лише 8% від нарахованої суми амортизаційних відрахувань). Це дає підстави стверджувати, що на підприємствах галузі амортизаційні відрахування не виконують своєї основної функції - відтворення основних засобів.

Серед зовнішніх джерел фінансування інвестицій в основний капітал по підприємствах Мінпромполітики України найбільшу питому вагу займає банківський кредит. У галузевому розрізі найвищі показники щодо залучення банківських кредитів зафіксовано в таких галузях, як хімічна промисловість (17,5%), гірничорудна промисловість (8,9%), енергетичне, хімічне і нафтодобувне машинобудування (9,9%). Проведене дослідження дозволяє зробити висновок про відсутність стабільної тенденції до залучення банківських кредитів для фінансування інвестицій в основний капітал по більшості галузей Мінпромполітики України; виняток становлять лише експортоорієнтовані види економічної діяльності (гірничорудна, металургійна та хімічна промисловість).

Решта зовнішніх джерел фінансування інвестицій в основний капітал відіграють незначну роль в інвестиційному процесі та мають нестабільну динаміку. Зокрема, за 2000-2008 рр. кошти державного бюджету у джерелах фінансування інвестицій в основний капітал зменшилися майже у 3 рази і у 2008 р. становили лише 0,2%. Водночас фінансування інвестицій в основний капітал за рахунок коштів місцевих бюджетів повністю припинилося, хоча у 2000 р. його обсяг перевищував обсяг інвестування з державного бюджету на 1,1 п. п. Прямі іноземні інвестиції займають незначну частку у фінансуванні інвестицій в основний капітал підприємств. За аналізований період цей показник на підприємствах Мінпромполітики України не перевищував 1%. Проведений аналіз свідчить, що підприємства Мінпромполітики України майже не використовують інструменти фондового ринку для залучення інвестиційних ресурсів.

У роботі проаналізовано ефективність вжитих Урядом України антикризових заходів щодо зменшення впливу фінансово-економічної кризи на джерела фінансування інвестиційної діяльності промислових підприємств. Виявлено, що під впливом фінансово-економічної кризи з другої половини 2008 р. спостерігалося значне скорочення зовнішніх і внутрішніх джерел фінансування оновлення основних засобів підприємств. Відбулося також погіршення всіх фінансових показників роботи підприємств промисловості (в тому числі і Мінпромполітики України), що призвело до часткового або повного припинення фінансування модернізації виробництва. У свою чергу, антикризові заходи Уряду були спрямовані на підтримання окремих (здебільшого, експортоорієнтованих) видів економічної діяльності та не мали істотного впливу на активізацію інвестиційної діяльності у промисловості.

У третьому розділі - “Удосконалення структури джерел фінансування інвестиційної діяльності промислових підприємств” - досліджено напрями удосконалення формування джерел фінансування інвестиційної діяльності підприємств промисловості; обґрунтовано методичні підходи до створення та функціонування інвестиційного фонду розвитку виробництва на промислових підприємствах; окреслено шляхи підвищення їх інвестиційної привабливості та активізації залучення банківських кредитів.

У зв'язку з обмеженістю ресурсів державного бюджету і неможливістю підтримувати усі промислові підприємства обґрунтовується доцільність чіткого виділення декількох пріоритетних напрямів розвитку (“точок зростання”), нарощування ефективності яких дасть можливість розвитку інших видів економічної діяльності. Дістало подальший розвиток положення про необхідність удосконалення існуючої моделі державно-приватного партнерства (в основі якої лежить співпраця держави і бізнесу при здійсненні інвестиційних проектів) як одного з важливих факторів формування джерел фінансування інвестиційної діяльності промислових підприємств.

У дисертації розглядається роль інститутів розвитку у фінансуванні інвестицій в основний капітал і наводяться додаткові аргументи на користь доцільності створення на базі одного з державних банків потужного банку розвитку для підтримки підприємств (зокрема, промислових) і направлення через нього державних інвестиційних ресурсів в економіку. Доцільність здійснення такого заходу зумовлена тим, що існуючий на сьогодні механізм розподілу державних інвестицій є малоефективним і слабоконтрольованим. У свою чергу, створення посередника в особі банківської установи дасть можливість більш жорсткого контролю за інвестиційними проектами, що фінансуються за участю держави. Такий банк має стати ключовою ланкою у формуванні та регулюванні ринку довгострокового банківського кредиту підприємств промисловості.

При аналізі потенціалу власних коштів підприємств щодо фінансування оновлення основних засобів зроблено висновок, що накопичення на підприємствах окремо амортизаційних відрахувань за наявності фонду розвитку виробництва (фінансовим ресурсом якого є частина чистого прибутку, спрямована на розвиток виробництва) є економічно невиправданим, оскільки це спричиняє розпорошення фінансових ресурсів, які мають одне й те саме цільове призначення. У цьому зв'язку, запропоновано створити інвестиційний фонд розвитку виробництва, в якому акумулюватимутьсь власні фінансові ресурси підприємства для забезпечення процесу оновлення основних виробничих засобів. Додатковим ресурсом цього фонду можуть слугувати кошти від продажу основних засобів, оренди майна та інші фінансові ресурси підприємства. Концентрація в єдиному такому фонді власних джерел підприємства щодо інвестування в основний капітал та їх цільове використання сприятимуть забезпеченню дійового контролю за рухом його інвестиційних ресурсів, а також подоланню негативних тенденцій до старіння основних засобів у промисловості.

Автором розроблено методику формування і механізм використання інвестиційного фонду розвитку виробництва, окреслено напрями його взаємодії з іншими джерелами інвестицій при фінансуванні інвестиційних проектів (рис. 1).

Механізм формування та використання інвестиційного фонду розвитку виробництва, схематично викладений на рис. 1, забезпечить концентрацію власних фінансових ресурсів підприємства для оновлення основних засобів виробництва і дасть можливість розширити залучення коштів банківського сектору при здійсненні модернізації виробництва.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Схема створення та використання інвестиційного фонду розвитку виробництва

Джерело: складено автором.

Оскільки при наданні довгострокових кредитів банк віддає перевагу тим суб'єктам господарювання, які є його клієнтами (тобто мають у цьому банку розрахункові або депозитні рахунки), то доцільним є використання інвестиційного фонду розвитку виробництва як основи для розширення їх кредитування. Акумуляція коштів цього фонду на депозитному рахунку банку (з вільним доступом до коштів), який обслуговує підприємство, по-перше, дозволить послабити негативний вплив інфляції на кошти фонду; по-друге, стане для банку стимулом до прийняття рішення про відкриття кредитної лінії підприємству; по-третє, слугуватиме своєрідною заставою при одержанні кредитів. Таким чином, інвестиційний фонд розвитку виробництва може не тільки підвищити ефективність використання власних джерел підприємства щодо інвестування в основні засоби, але й стати гарантією погашення довгострокових банківських кредитів.

На підприємствах тих видів економічної діяльності, які виділено Урядом як пріоритетні для розвитку (машинобудування, суднобудування, авіакосмічній промисловості), доцільно поєднувати можливості інвестиційного фонду розвитку виробництва з державною підтримкою у вигляді погашення частини процентних ставок по кредитах. При фінансуванні найважливіших для розвитку економіки інвестиційних проектів стратегічним партнером може виступати держава.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове рішення такої важливої науково-практичної проблеми, як обґрунтування теоретичних і розробка методичних підходів до вдосконалення фінансового забезпечення відтворення основних засобів промислових підприємств України. Це дозволило сформулювати такі основні висновки.

1. Аналіз вітчизняної та зарубіжної практики фінансового забезпечення інвестиційної діяльності засвідчив, що в сучасних умовах розвитку економіки України врахування позитивного досвіду розвинутих країн є можливим лише за умови відповідної адаптації окремих складових цього досвіду. Це пояснюється, в першу чергу, особливостями економічного розвитку, структурою і обсягом джерел фінансування інвестицій в окремих країнах. У вітчизняній практиці більший акцент робиться на власних джерелах підприємств, а в зарубіжній - навпаки, провідну роль відіграють запозичені та залучені кошти - зокрема, через використання інструментів фондового ринку.

Обґрунтовано, що найприйнятнішим для підприємства є комплексний підхід до вибору джерел фінансування інвестицій в основний капітал, а передумовою для визначення їх оптимальної структури є детальний аналіз, по-перше, реального обсягу внутрішніх джерел фінансування інвестицій, а по-друге, можливого обсягу залучення зовнішніх джерел, оцінки переваг і недоліків кожного з них.

2. Обсяг фінансових ресурсів, які направлялися в Україні на модернізацію виробництва, не забезпечив перелому негативних тенденцій до старіння основних виробничих засобів, а також впровадження в цій сфері інноваційних досягнень і нових технологій. Більше того, під впливом світової фінансово-економічної кризи, наслідків якої національна економіка зазнала з вересня 2008 р., відбулося відчутне скорочення всіх джерел фінансування інвестицій в основний капітал підприємств. Як наслідок, приріст виробництва відбувається, насамперед, за рахунок підвищення рівня використання діючих виробничих потужностей підприємств, а не за рахунок оновлення основних засобів. На сьогодні процент інновацій, впроваджених на вітчизняних промислових підприємствах, залишається низьким (3,9% від загального обсягу інвестицій в основний капітал).

3. Після аналізу сучасних підходів до формування інвестиційних джерел оновлення основних засобів і з огляду на значний дефіцит фінансових ресурсів для розширеного відтворення, який не можна ліквідувати у межах діючої концепції формування джерел фінансування інвестицій, у роботі обґрунтовано необхідність змінити методологічні підходи у державній політиці до забезпечення таких джерел. В основі підходу, що застосовується на даний час, лежить принцип залежності формування інвестицій від наявних джерел фінансування, який не може вирішити проблему старіння основних виробничих засобів. У роботі обґрунтовано також необхідність змінити пріоритети у цій сфері: для перелому негативних тенденцій до старіння основних засобів первинним має бути необхідний обсяг інвестицій, а не наявні джерела інвестицій, що дасть змогу забезпечити інтенсивне оновлення основних засобів і конкурентоспроможність вітчизняної промисловості. Це стимулюватиме нарощування як обсягу джерел фінансування інвестицій, які перебувають у сфері державного регулювання, так і створенню умов для активізації залучення промисловими підприємствами зовнішніх джерел. Наголошено, що такий підхід має застосовуватись як на рівні окремих підприємств, так і на рівні економіки в цілому.

4. Значний знос основних засобів на підприємствах Мінпромполітики України має негативну динаміку до зростання, внаслідок чого виробничі потужності втрачають свої функціональні якості. У промисловості основні засоби не оновлюються з інтенсивністю, яка б забезпечила позитивні зрушення у їх стані. Якщо не вжити необхідних відтворювальних заходів, то невдовзі масове вибуття застарілих фондів спричинить зниження темпів економічного зростання і втрату ринків збуту продукції. У цьому зв'язку, актуальним завданням для підприємств є своєчасне відшкодування вибулої активної частини їх основних засобів, з поступовим нарощуванням у структурі інвестування частки основних засобів на новій технологічній основі.

При цьому негативні тенденції щодо стану основних засобів мають двоїсте походження. По-перше, на ситуацію, що склалась, істотно впливає недосконалість нормативно-правового забезпечення оновлення основних засобів (у першу чергу, це стосується амортизаційної політики); по-друге, відсутність дійових стимулів до модернізації виробництва має своїми наслідками відкладення оновлення основних засобів на майбутнє та короткострокову орієнтацію виробництва, оскільки і наявні (хоча й застарілі) засоби виробництва забезпечують достатню його прибутковість.

5. У загальному обсягу інвестиційних ресурсів підприємств промисловості склалася невисока частка прибутку, яка направляється на інвестування основних засобів, що звужує можливості підприємств щодо модернізації виробництва за рахунок власних коштів, які і під час фінансово-економічної кризи залишаються головним джерелом оновлення основних виробничих засобів підприємств. Одним з ефективних заходів, реалізація якого дозволить підвищити роль власних джерел фінансування підприємств у модернізації виробництва, є створення на підприємстві інвестиційного фонду розвитку виробництва. У ньому повинні акумулюватись амортизаційні відрахування, частина чистого прибутку, призначена на розвиток виробництва, та інші власні фінансові ресурси підприємства (зокрема - кошти від операцій з продажу основних засобів, оренди майна та ін.). Концентрація в єдиному фонді власних джерел підприємства щодо фінансування оновлення основних засобів дозволить ефективніше контролювати їх витрачання.

6. З огляду на нестачу власних фінансових ресурсів підприємств для оновлення основних виробничих засобів, доцільним є залучення для цього зовнішніх джерел. Проведене дослідження показало, що найважливішим серед таких джерел залишається банківський кредит.

Для розширення можливостей щодо використання довгострокового банківського кредиту на цілі модернізації промислових підприємств запропоновано акумулювати кошти інвестиційного фонду розвитку виробництва на депозитних (активних) рахунках банків. Такий підхід, по-перше, дозволить, забезпечити накопичення власних коштів підприємства для оновлення основних виробничих засобів і зменшити вплив на них інфляції, а по-друге, стане для банків стимулом до прийняття рішення про відкриття кредитної лінії, оскільки при цьому розширюються як база застави, так і можливості щодо погашення кредиту в коротші строки.

7. Зарубіжний досвід показує, що в період економічної та фінансової кризи істотно зростає роль держави у реалізації інвестиційних проектів. Водночас, результати проведеного дослідження свідчать, що сьогодні в Україні частка державного фінансування в обсягу інвестиційних ресурсів є невиправдано малою, внаслідок чого державні програми розвитку окремих галузей виконуються не в повному обсягу і майже не впливають на ситуацію в інвестиційні сфері. У цьому зв'язку, доцільними є: підвищення ролі держави у здійсненні інвестиційних проектів за рахунок розвитку державно-приватного партнерства; скасування практики надання підприємствам та організаціям державних коштів на безповоротній основі; підвищення ролі Державного агентства України з інвестицій та інновацій, з подальшою концентрацією у нього повноважень щодо прийняття рішень по інвестиційних проектах, і особливо тих, де доцільною є пайова участь держави; направлення державних інвестиційних ресурсів через спеціалізований банк, функціями якого будуть не тільки перерозподіл фінансових потоків, але й жорсткий контроль за їх цільовим витрачанням. Функції такого банку міг би виконувати Український банк реконструкції та розвитку.

8. Для вдосконалення фінансового та аналітичного обліку капітальних інвестицій підприємства, а також більш ефективного контролю за потоками фінансових ресурсів, які направляються на інвестиційні цілі, необхідно вести такий облік не тільки за напрямами витрачання, але й за джерелами створення. Це дозволить контролювати не тільки витрати, на які направляються капітальні інвестиції, але й джерела їх забезпечення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Параграфи у колективній монографії

1. Потенціал національної промисловості: цілі та механізми ефективного розвитку / [Кіндзерський Ю.В., Якубовський М.М., Галиця І.О. та ін.]; за ред. Ю.В. Кіндзерського; НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. - К., 2009. - С. 238-253 (1,4 др. арк.) (особистий внесок - “Характер фінансування інвестиційних процесів” (§ 3.1.), “Обмеженість внутрішніх інвестиційних джерел та напрями її подолання” (§ 3.2.)).

Статті у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць

1. Єршова Г. В. Проблеми фінансового забезпечення інвестиційної діяльності промислових підприємств в Україні / Г.В. Єршова // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Вип. 214: В 4 т. - Т. 1. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - С. 32-39 (0,5 др. арк.).

2. Єршова Г. В. Проблема оновлення основних фондів промислових підприємств України та напрями її вирішення / Г.В. Єршова // Фінансова система України: Зб. наук. праць. - Острог: Вид-во “Національний університет “Острозька академія”, 2007. - Вип. 9. - Ч. 2. - С. 216-222 (0,4 др. арк.).

3. Єршова Г. В. Формування фінансових джерел інвестицій в основний капітал підприємств в умовах економічної кризи / Г.В. Єршова // Бізнес Інформ. - 2009. - №1. - С. 42-48 (0,7 др. арк.).

4. Єршова Г. В. Пріоритети державного стимулювання процесів модернізації виробництва в умовах економічної кризи / Г.В. Єршова // Фінансова система України: Зб. наук. праць. - Острог: Вид-во “Національний університет “Острозька академія”, 2009. - Вип. 12. - С. 205-212 (0,3 др. арк.).

Тези доповідей та матеріали наукових конференцій

1. Єршова Г. В. Состояние основных производственных фондов промышленных предприятий Украины и роль амортизационных отчислений в их обновлении: матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. [“Сучасні аспекти фінансового управління економічними процесами”], (Севастополь, 6-9 вересня 2005 р.). - Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2005. - С. 152-155 (0,3 др. арк.).

2. Єршова Г. В. Про роль банківського кредиту у фінансуванні підприємств України: тези доповідей ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. аспірантів та молодих учених [“Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи”], (Львів, 27-29 вересня 2006 р.). - Львів: ЛБІ НБУ, 2006. - С. 125-127 (0,25 др. арк.).

3. Єршова Г. В. Сучасний стан основних виробничих фондів промисловості: проблеми та шляхи вирішення: матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф. [“Стан та проблеми інноваційної розбудови України '2007”]. (Т. 2. Фінансове забезпечення інноваційних процесів на макро- та макрорівні), (Дніпропетровськ, 14-15 березня 2007 р.). - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2007. - С. 92-95 (0,15 др. арк.).

4. Єршова Г. В. Податкові методи активізації технічного оновлення виробництва в Україні в умовах фінансово-економічної кризи: зб. матер. наук.-практ. круглого столу [“Фіскальна політика України в умовах фінансової та економічної кризи”], (Ірпінь, 29 травня 2009 р.) / Держ. податк. адмін. України, Нац. унів. ДПС України, Наук.-досл. центр з пробл. опод. - Ірпінь: Нац. унів. ДПС України, 2009. - С. 53-55 (0,15 др. арк.).

АНОТАЦІЯ

Єршова Г.В. Взаємозв'язок джерел фінансового забезпечення інвестиційної діяльності промислових підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”. - Київ, 2010.

Дисертацію присвячено розвиткові теоретичних основ і методичних рекомендацій щодо взаємозв'язку джерел фінансового забезпечення відтворення основних засобів промислових підприємств.

Проведено аналіз стану основних засобів промислових підприємств та їх забезпеченості джерелами фінансування модернізації виробництва. Проаналізовано вплив фінансово-економічної кризи на фінансове забезпечення інвестиційної діяльності промислових підприємств. Досліджено роль держави в інвестуванні модернізаційних процесів в економіці та дано рекомендації щодо її посилення. Сформульовано рекомендації щодо активізації залучення зовнішніх джерел фінансування відтворення основних засобів у промисловості. Розроблено методику створення інвестиційного фонду розвитку виробництва на промислових підприємствах та механізми його функціонування.

Ключові слова: інвестиційна діяльність, інвестиції в основний капітал підприємств, джерела фінансування інвестиційної діяльності, основні виробничі засоби, оновлення основних виробничих засобів.

АННОТАЦИЯ

Ершова Г.В. Взаимосвязь источников финансового обеспечения инвестиционной деятельности промышленных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - ГУ “Институт экономики и прогнозирования НАН Украины”. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена развитию теоретических основ и методических рекомендаций по взаимосвязи источников финансового обеспечения воспроизводства основных средств промышленных предприятий.

Проведен анализ состояния основных средств промышленных предприятий, и их обеспеченности источниками финансирования модернизации производства. Проанализировано влияние финансово-экономического кризиса на финансовое обеспечение инвестиционной деятельности промышленных предприятий. Исследована роль государства в инвестировании модернизационных процессов в экономике и даны рекомендации по ее усилению. Сформулированы рекомендации по активизации привлечения внешних источников финансирования воспроизводства основных средств в промышленности. Разработаны методика создания инвестиционного фонда развития производства на промышленных предприятиях и механизмы его функционирования.

Ключевые слова: инвестиционная деятельность, инвестиции в основной капитал предприятий, источники финансирования инвестиционной деятельности, основные производственные средства, обновление основных производственных средств.

ANNOTATION

G. Yershova. Interrelation between the financial sources for investment activities of industrial enterprises. - Manuscript.

...