Забезпечення економічної безпеки діяльності банків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

УДК 336.71

Забезпечення економічної безпеки діяльності банків

Спеціальність 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Яременко Світлана Миколаївна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту банківської діяльності ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Диба Михайло Іванович,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,

декан кредитно-економічного факультету

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Вовчак Ольга Дмитрівна,

Університет банківської справи Національного банку України,

завідувач кафедри банківської справи

кандидат економічних наук, доцент

Клюско Лідія Антонівна,

Національний університет Державної податкової служби України,

доцент кафедри банківської справи та фінансового моніторингу

Захист відбудеться "07" квітня 2010 р. о 14-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 у ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 г, ауд. 601.

Автореферат розіслано "05" березня 2010 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, професор А.М. Поддєрьогін

банк безпека економічний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Соціально-економічні трансформації в економіці України характеризуються низкою взаємопов'язаних факторів, серед яких є як позитивні, так й негативні, які призводять до зростання ризиків та загроз. Серед останніх -- нестабільність політичної і соціально-економічної ситуації в країні, недосконалість законодавства, яке не сприяє захисту інтересів банків у процесі їхньої діяльності, незначні внутрішні можливості щодо формування фінансових ресурсів банків, низький рівень довіри населення до банків, зростаючі показники злочинності у суспільстві, у тому числі і в банківській діяльності, недобросовісна поведінка та непрофесійна діяльність працівників банків. Усе це свідчить про те, що банки здійснюють свою діяльність під впливом постійно існуючих ризиків різного спрямування, які створюють для них досить небезпечні ситуації. За таких умов банки повинні приділяти підвищену увагу забезпеченню своєї безпеки, орієнтуючись насамперед на власні можливості. Однак заходи, яких вживають банки щодо забезпечення своєї безпеки, ще не мають системного характеру, а спрямовуються лише на захист від окремих загроз, що в підсумку не забезпечує необхідного рівня банківської безпеки. Основними причинами є неправильно обрані пріоритети в процесі організації безпеки банків, ототожнення безпеки лише з діяльністю спеціально створених підрозділів, а не поширення її заходів на функції всіх підрозділів банків, відсутність комплексного підходу до забезпечення банківської безпеки.

Водночас банки, організовуючи свою безпеку, спрямовують зусилля окремо по кожному з видів безпеки -- інформаційної, економічної, кадрової і т. д. -- і не пов'язують їх з інтересами економічної безпеки, від чого вжиті заходи не мають суттєвого впливу на економічний стан банку. Разом з тим, дослідження ролі, місця, видів безпеки у захисті інтересів банків показує, що банківська безпека має концентрувати свої зусилля насамперед навколо забезпечення саме економічної безпеки банків, створюючи умови для формування високого рівня стійкості банків до впливу загроз, підтримання ними своєї ліквідності та платоспроможності, у тому числі і під дією різного роду дестабілізуючих факторів.

Теоретичним і практичним питанням безпеки банківської діяльності присвячено праці багатьох вітчизняних і зарубіжних учених. Значний внесок у дослідження цих проблем зробили українські вчені О. Баранівський, І. Бланк, З. Васильченко, О. Вовчак, П. Гайдуцький, В. Геєць, В. Гіжевський, Р. Гриценко, М. Диба, М. Зубок, М. Камлик, Л. Клюско, а також зарубіжні -- Л.Абалкін, Д. Артеменко, О. Бочаров, С. Букін, В. Гамза, С. Ілляшенко, А. Крисін, В. Ларічев, Б. Райзберг, В. Сенчагов, Г. Тагірбеков, І. Ткачук, А. Шаваєв, В. Ярочкін та інші.

Віддаючи належне доробку учених у цій сфері, слід зауважити, що у вітчизняній економічній літературі бракує комплексних досліджень, які стосуються проблеми забезпечення економічної безпеки банків, зокрема залишаються нез'ясованими питання співвідношення окремих видів безпеки (фінансової, кадрової, інформаційної і т. п.), їх ролі та місця у системі банківської безпеки, впливу на економічний стан банків, а також проблеми створення комплексної системи економічної безпеки банку, організації її функціонування та управління, чим і було обумовлено вибір теми дисертаційного дослідження та його структура.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри менеджменту банківської діяльності Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темами «Грошово-кредитний механізм економічного зростання» (державний реєстраційний номер 0101U002946) та «Удосконалення механізмів регулювання та управління банківською діяльністю в умовах глобалізації» (державний реєстраційний номер 0107U001333). Внесок автора у виконання зазначених науково-дослідних тем полягає в розробленні комплексної системи економічної безпеки банків.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних та організаційно-методичних засад формування комплексної системи економічної безпеки банку. Реалізація поставленої мети обумовила такі завдання дослідження:

– узагальнити наукові погляди на зміст поняття «економічна безпека», виявити суперечності та відмінності в них, обґрунтувати зміст поняття «економічна безпека банків»;

– проаналізувати існуючі погляди на економічний зміст понять «ризик», «небезпека» та «загроза», з'ясувати відмінності між ними, виявити критерії їх класифікації;

– дослідити методичні підходи до оцінки рівня економічної безпеки банків з метою їх удосконалення;

– проаналізувати умови банківської діяльності в Україні та виявити їх вплив на формування загроз економічній безпеці банків;

– оцінити сучасний стан забезпечення економічної безпеки банків, виявити роль і місце окремих видів безпеки (фінансової, інформаційної, кадрової) та їх вплив на економічний стан банків;

– визначити принципи формування комплексної системи економічної безпеки банку, вимоги до неї, її завдання та режими функціонування;

– сформулювати та обґрунтувати пропозиції щодо структури комплексної системи економічної безпеки банку, умов та організації її ефективного функціонування;

– обґрунтувати рекомендації щодо управління комплексною системою економічної безпеки банку на основі формування, реалізації та захисту корпоративного інтересу у сфері безпеки;

– розробити методику прогнозування та оцінки ефективності комплексної системи економічної безпеки банку на основі визначення сукупного обсягу збитків, попереджених у результаті реалізації комплексу її заходів.

Об'єктом дослідження є діяльність банку щодо забезпечення його економічної безпеки в умовах існування дестабілізуючих факторів та загроз.

Предметом дослідження є грошові відносини, що виникають у процесі забезпечення економічної безпеки банку.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення фінансової науки. Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи: аналізу та синтезу -- для розкриття змісту економічної безпеки банків; класифікації та типології -- для ідентифікації загроз і небезпек у діяльності банків, визначення умов і причин їх формування, методи порівняльного аналізу -- для вивчення факторів впливу на економічну безпеку; методи системного підходу -- для розроблення методики формування комплексної системи економічної безпеки банку; методи експертних оцінок -- для визначення питомої ваги видів безпеки як функціональних складових економічної безпеки банків, методи конкретизації і аналогії -- для розроблення організаційно-методологічних засад формування комплексної системи економічної безпеки банку та структури даної системи, методи економіко-математичного моделювання -- для оцінювання ефективності функціональних складових комплексної системи економічної безпеки банку.

При написанні дисертації використані законодавчі акти та нормативні матеріали державних органів щодо регулювання банківської діяльності, методичні матеріали Національного банку України та комерційних банків, Асоціації українських банків та Федерації працівників недержавних служб безпеки, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних науковців, статистичні дані Державного комітету статистики України, Національного банку України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України та Рахункової палати України, Міністерства внутрішніх справ України, інших міністерств та відомств, звітність окремих банків.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження, які мають наукову новизну, полягають у тому, що:

вперше:

– реалізовано комплексний підхід до формування системи економічної безпеки банку на основі поєднання окремих видів безпеки - фінансової, інформаційної, кадрової, безпеки матеріальних ресурсів; доведено необхідність поєднання цих видів безпеки та їх розгляду у взаємозв'язку; розроблено організаційно-методичні засади функціонування комплексної системи економічної безпеки банку;

удосконалено:

– методичні підходи до оцінки рівня економічної безпеки банку, а саме: на відміну від існуючих поглядів, коли оцінюються вже нанесені банку збитки та втрати, запропоновано застосовувати превентивний підхід, коли оцінюються ймовірні збитки з метою їх попередження та мінімізації;

– методику формування інформаційних ресурсів банків, а також підходи до забезпечення інформаційної та кадрової безпеки з погляду захисту економічних інтересів банків;

– процес організації роботи банку з проблемною кредитною заборгованістю за допомогою спеціальних організаційних заходів: створення комісії та робочих груп щодо роботи з проблемною кредитною заборгованістю;

– методи управління комплексною системою економічної безпеки банку, побудованої на основі врахування та захисту інтересів у сфері безпеки всіх зацікавлених сторін: власників банку, клієнтів, працівників, держави, та формування на цій основі корпоративного інтересу в сфері безпеки;

одержали подальший розвиток:

– трактування понять «ризик», «небезпека» і «загроза», зокрема в частині їх розмежування з погляду заподіяння банку збитків, зокрема доведено, що ризикуючи, банк не завжди зазнає втрат або збитків, навпаки, якщо ризик виправданий, то він супроводжується отриманням доходів і прибутків, тоді як реалізація загрози завжди пов'язана лише із втратами, а різниця між небезпекою та загрозою визначається перетворенням потенційної можливості заподіяння збитків у реальну дійсність;

– обґрунтування місця і ролі фінансової безпеки банку в комплексній системі економічної безпеки банку, метою якої є забезпечення фінансової стійкості і фінансової незалежності банку, недопущення втрати та неефективного використання ним своїх фінансових ресурсів; запропоновано забезпечувати фінансову стійкість і фінансову незалежність банку через поєднання заходів загального та спеціального характеру.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформовані поняття, зроблені висновки і рекомендації можуть бути безпосередньо використані банками для формування комплексної системи їх економічної безпеки.

Розроблені пропозиції можуть бути основою для створення Концепції економічної безпеки банківської діяльності та удосконалення нормативно-правової бази банків з питань їх безпеки.

Національним банком України використано пропозиції щодо необхідності системного підходу до повернення проблемної дебіторської заборгованості в банках (довідка № 44-013/2288 від 06.03.2009 р.). Практичні рекомендації щодо удосконалення процесу організації економічної безпеки в банку та диференціації функцій безпеки по всіх банківських підрозділах використано філією ПАТ «Укрексімбанк» у м. Києві (довідка № 040-04/297 від 06.01.2010 р.). ПАТ «Універсалбанк» ураховано і взято до практичного використання пропозиції стосовно системного підходу до захисту матеріальних цінностей банку (акт про впровадження результатів наукового дослідження від 07.10.2009 р.). Результати дисертації були використані у навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисциплін «Безпека банківської діяльності» та «Безпека бізнесу» (довідка від 24.12.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею. Викладені в роботі наукові результати, висновки, рекомендації та пропозиції є особистим надбанням автора. Внесок здобувача у працях, опублікованих у співавторстві, визначений окремо у списку публікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати, викладені в дисертації, доповідалися та обговорювались на науково-практичних конференціях, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції «Забезпечення сталого розвитку банківської діяльності» (м. Київ, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Становлення і розвиток банківської системи України в умовах ринкових перетворень в економіці» (м. Тернопіль, Тернопільський національний економічний університет, 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економічна безпека України в умовах загострення світових фінансових стосунків» (м. Львів, Львівський державний університет внутрішніх справ, 2009 р.); а також на II науково-практичному семінарі з міжнародною участю «Актуальні проблеми забезпечення економічної безпеки України» (м. Тернопіль, Тернопільський національний економічний університет, 2008 р.) та Круглому столі «Безпека бізнесу в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку» (м. Київ, Київський національний торговельно-економічний університет, 2009 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 12,0 друк. арк., у тому числі 4 (з них 2 одноосібно) -- у наукових фахових виданнях загальним обсягом 1,42 друк. арк., 9 -- в інших виданнях загальним обсягом 10,58 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 195 сторінок друкованого тексту. Робота містить 16 таблиць на 17 сторінках, 24 рисунки на 12 сторінках та 25 додатків на 29 сторінках. Список використаних джерел налічує 210 найменування на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і визначено завдання дослідження, його об'єкт і предмет, наукову новизну, практичне значення та апробацію результатів.

У розділі 1 «Теоретичні основи економічної безпеки діяльності банків» досліджено зміст поняття економічної безпеки банку, проаналізовано концептуальні підходи та визначено основні критерії її оцінки, вивчено підходи до класифікації загроз економічній безпеці банків та причин їх виникнення.

За результатами проведеного теоретичного аналізу існуючих поглядів на зміст поняття безпеки банків виокремлено два підходи, один з яких базується на використанні поняття загрози, другий сконцентровано на досягненні мети банківської діяльності. В роботі доведено, що для адекватного розкриття сутнісного змісту економічну безпеку слід трактувати як стан банку, за якого забезпечується його економічний розвиток і стабільність діяльності, гарантований захист ресурсів та здатність адекватно і без суттєвих втрат реагувати на зміни внутрішньої і зовнішньої ситуації.

Визначено, що розвиток банку є одним із необхідних компонентів і умов забезпечення його економічної безпеки. Якщо в економічному плані банк не досягає розвитку, то у нього скорочуються можливості до утримання своїх конкурентних позицій на ринку та протидії внутрішнім і зовнішнім загрозам. Це дає підстави стверджувати, що економічний розвиток банку забезпечує його стійкість на ринку, яку слід розглядати як складову безпеки банківської діяльності. Водночас стійкість банку як його здатність зберігати свої можливості навіть під впливом негативних чинників зовнішнього чи внутрішнього середовища є результатом забезпечення економічної безпеки діяльності банку. Відтак, в роботі обґрунтовано доцільність «економічного» підходу до забезпечення безпеки банківської діяльності, в основу якого покладено ідею досягнення банком мети через підтримання відповідного режиму його безпеки, а не сам процес боротьби з явищами, визначеними як загрози.

В процесі дослідження обґрунтовано необхідність системного підходу до забезпечення економічної безпеки банку, заснованого на використанні всіх заходів безпеки як єдиного механізму захисту інтересів банку. Надійність і ефективність функціонування такого механізму має оцінюватися за критеріями недопущення або своєчасного виявлення загроз фінансовим, матеріальним та кадровим ресурсам банку, а також інформаційних загроз. Головним критерієм економічної безпеки є оцінка стану банку за основними показниками, що виражають її суть (стабільність діяльності та розвиток банку згідно з його планами і завданнями). За такого підходу критеріальними оцінками можуть бути: ресурсний потенціал банку і можливості його розвитку; рівень ефективності використання ресурсів; можливості банку забезпечувати стабільність діяльності в умовах дії загроз; конкурентоспроможність банку; цілісність структури банку; ефективність кадрової політики банку. Дотримання обґрунтованих критеріальних значень у таких оцінках вимагає системного підходу до забезпечення економічної безпеки банку.

Дослідження економічної безпеки банку як відповідної характеристики його стану дозволило дійти висновку, що у такому разі характеризуються якість, властивості та здатність банку здійснювати свою діяльність, але лише стосовно небезпеки. Іншими словами, безпека досягається усуненням небезпеки. За такого трактування основним у формуванні безпеки є поняття загрози як реальної ознаки небезпеки. Відтак, важливе місце в дослідженні відведено з'ясуванню поняття загрози, яке, як виявилося, має різне за суттю та змістом розуміння. Зважаючи на те, що в економічній літературі та банківській діяльності досить часто поняття «ризик», «небезпека» та «загроза» вживаються як синоніми, у роботі досліджено сутність цих понять та визначено відмінності в їх тлумаченні. Так, термін «ризик» означає можливість виникнення ситуації, яка може призвести до збитків, втрат або негативних наслідків у результаті неправильних рішень або дій. Однак з погляду заподіяння збитків, поняття «ризик» і «загроза» мають відмінності. Ризикуючи, банк не завжди зазнає втрат або збитків, навпаки, якщо ризик виправданий, то він супроводжується отриманням доходів і прибутків. Реалізація загрози ніколи не призводить до отримання доходів і прибутків. Термін «небезпека» прийнято ототожнювати з можливими чи реальними умовами, явищами або процесами, в результаті дії яких існує ймовірність заподіяння шкоди банку чи перспективам його розвитку. Це дозволило дійти висновку, що різниця між небезпекою та загрозою визначається перетворенням потенційної можливості заподіяння збитків у реальну дійсність.

В роботі розглянуто погляди на визначення змісту поняття «загроза», яке, незважаючи на велику кількість його трактувань, залишається недостатньо вивченим. Обґрунтовано узагальнене визначення змісту загрози як потенційно можливої або реальної дії (бездіяльності), процесу, явищ, здатних порушити нормальне функціонування банку відповідно до його інтересів і завдань та завдати йому моральних або матеріальних збитків. За результатами проведеного дослідження здійснено класифікацію загроз економічній безпеці банку, яка дозволяє зробити висновок про направленість загрози, джерела її виникнення, ступінь і рівень впливу на банківську діяльність, можливість прогнозування, попередження, управління, обсяги можливих збитків, наслідки та масштаби реалізації загрози. Вважаємо, що найбільш важливою є класифікація загроз економічній безпеці банківської діяльності класифікаційною ознакою «об'єкт посягань».

Результати аналізу існуючих методик оцінки рівня економічної безпеки суб'єктів господарювання, у тому числі й банків, показали, що найбільшої уваги заслуговує методика, побудована на визначенні сукупного критерію економічної безпеки як суми часткових функціональних критеріїв елементів її структури з урахуванням питомої ваги кожного із елементів. Незважаючи на певний суб'єктивізм, ця методика дозволяє найбільш ефективно визначити як загальний рівень економічної безпеки конкретного банку, так і величину впливу на цей рівень кожного із структурних елементів.

У розділі 2 «Економічна безпека банків на сучасному етапі розвитку» проаналізовано вплив різноманітних чинників і загроз на економічну безпеку вітчизняних банків.

Результати аналізу сучасного стану вітчизняної банківської системи та діяльності окремих банків показали, що в сучасних умовах діють особливі загрози щодо фінансів, матеріальних цінностей, інформації та персоналу банку. Так, протягом 2009р. безпосередньо в банках було скоєно 1482 злочинів, тобто в середньому понад вісім злочинів на кожен банк. Особливістю загроз є те, що вони стали масштабнішими, джерелом їх формування дедалі частіше стає банківське середовище. Важливо відзначити й те, що способи реалізації загроз значно урізноманітнилися, а це не було передбачено і враховано у діючих системах безпеки банків. Суттєву загрозу стабільності банківської системи і економічній безпеці окремих банківських установ становлять: зростання обсягів проблемних кредитів (в 2009р. їх обсяги зросли на 47,3 млрд грн, або на 7,1 %), серйозні труднощі з поверненням кредитних коштів, збільшення випадків пограбувань банків (у 2008 р. скоєно 103 напади на банки, тоді як тільки за перше півріччя 2009 р. -- 109), шахрайство з їх фінансовими ресурсами.

Серед інформаційних загроз банківській безпеці найсуттєвішою є загроза втрати довіри до банків. З вивчених в ході дослідження матеріалів української дослідницької компанії GfK Ukraine випливає, що в березні 2009 р. банкам довіряли тільки 8,5 % опитаних, тоді як у вересні 2007р. цей показник становив 26,9 %. Непоодинокими стали випадки посягань на інформацію банків з обмеженим доступом. Значне скорочення банківського персоналу та зменшення заробітної плати призвело до відпливу перспективних, кваліфікованих працівників, зумовило збільшення випадків порушення технології банківських операцій через суміщення кількох функцій одним працівником. На даний час ситуація в банках характеризується концентрацією різноманітних загроз, які за своєю суттю мають економічну спрямованість.

Проведене в дисертації дослідження показало, що однією з умов забезпечення економічної безпеки банків є достатність капіталу. В структурі ресурсної бази банків понад 88 % належить залученим коштам, сформованим за рахунок залучення коштів населення і суб'єктів господарювання. Однак, в умовах фінансової кризи результати діяльності вітчизняних суб'єктів господарювання різко погіршилися і не можуть забезпечити фінансових ресурсів, достатніх для стійкої діяльності всіх банків. Формування фінансових ресурсів банків за рахунок населення є проблемним через втрату довіри громадян до банків. За таких умов банки перебувають під загрозою втрати ними своєї ліквідності. Отже, одним із завдань економічної безпеки банків має стати забезпечення інформаційного впливу на населення країни як потенційного інвестора банків та захист залучених коштів у процесі банківської діяльності.

Формування фінансового ресурсу за рахунок іноземного капіталу на вітчизняному ринку банківських послуг має певні переваги, але разом з тим і створює потенційні загрози як окремим банкам, так і в цілому банківській системі країни. Частка іноземного капіталу у статутному капіталі банків становить 35,8 %, що перевищує порогове значення межі економічної безпеки на рівні 30%.

Здійснений в роботі аналіз динаміки основних показників, що характеризують власний капітал, чисті активи та зобов'язання банків, свідчить, що протягом 2002 - 2008 рр. простежувались позитивні тенденції.

Статистичні дані демонструють стрімке зростання обсягів банківських активів та зобов'язань банків і водночас помітне відставання темпів зростання капітальної бази банків. Така ситуація небезпечна тим для банків, що незначні обсяги власного капіталу банку призводять до підвищеного ризику рейдерських атак на банки. Банки за таких умов стають досить привабливими для рейдерів, оскільки їх витрати на заволодіння банками мізерні порівняно з банківськими активами, які вони отримують у результаті рейдерського захвату. За таких обставин важливим завданням економічної безпеки банків є пошук джерел забезпечення достатності капіталу банків.

У дисертації доведено, що серед факторів, які мають негативний вплив на економічну безпеку банку, важливе місце займає тіньовий сектор, який, за даними Рахункової палати України, на початок вересня 2009 р. становив 40 % від ВВП, а за оцінками Світового банку, рівень тінізації української економіки на початок вересня 2009 р. перевищував 50%. Одним із показників тінізації економіки, що безпосередньо стосується банків, є обсяги готівки, які обертаються поза банками. У 2004 р. цей показник складав 33,7 % (табл. 1). Суттєве зростання готівки поза банками відбулося у 2007 -- 2008 рр. Так, у 2008 р. порівняно з 2005 р. цей показник збільшився у 3,1 рази. Збільшення готівки поза банками в 2009 р. до 157 млрд грн. обумовило зростання частки готівкових коштів в структурі грошової маси з 30 % до 32,2 %. Порівняно з іншими країнами це досить високий рівень, адже у Росії, наприклад, він становив 29 %, в Аргентині -- 24,6 %, Нігерії -- 20,3 %, Колумбії -- 18,2 %, Індії -- 16,6 %, Бразилії -- 11 %, Туреччині -- 6,4 %, у Великобританії -- 3,1 %.

Таблиця 1

Частка готівки в обігу поза банківською системою України за агрегатом М0

Джерело: Складено автором за даними НБУ

Тіньова економіка є досить потужною сферою незаконної, неофіційної та кримінальної діяльності, в якій задіяна значна кількість населення країни і яка вже сформувала певне ставлення до неї як суб'єктів, котрі займаються нею, так і тих, хто має від неї певний зиск. Така ситуація має два негативні аспекти для банків. Насамперед, вона небезпечна тим, що банки втягуються в незаконну діяльність, передусім через участь у легалізації тіньових коштів. У другому ж аспекті її існування значно обмежує можливості законного формування банками фінансових ресурсів.

Аналіз кредитної діяльності банків за останні два роки, проведений у процесі дисертаційного дослідження, показав, що суттєвою проблемою для економічної безпеки банків є зростаючі обсяги проблемних кредитів. За даними НБУ, частка таких кредитів становила 9,4 % (станом на 01.01.2010 р.), тоді як ще рік тому їх обсяги дорівнювали лише 2,3 % від загальної суми наданих кредитів. Основною причиною неповернення банківських кредитів стало зменшення реальних доходів населення і бізнесу, різка девальвація гривні, масове скорочення робочих місць та зростання безробіття. Окрім того, нарощенню проблемних кредитів сприяла ризикова кредитна політика самих банків, яка призвела до втрати значної частки ресурсів банків і, як наслідок, до втрати банками своєї ліквідності та платоспроможності. Зростання обсягів проблемних кредитів банків формує істотну загрозу для банків, насамперед зумовлює зниження їх можливостей щодо відтворення ресурсів і підвищує ризик невиконання банками своїх зобов'язань перед клієнтами та кредиторами. Як вказує Національний банк України у своїх документах про запровадження ліквідаційної процедури в банках, саме збільшення обсягів неповернених кредитів було головною проблемою, що могла призвести до втрати ними своєї ліквідності та платоспроможності.

В дисертації вивчено умови, які склалися на ринку банківських послуг протягом останніх років, у результаті чого зроблено висновок про формування певних негативних факторів та їх вплив на діяльність банків. Зокрема, у правовій сфері такими факторами були недосконалість банківського законодавства та недостатність правових норм щодо регулювання діяльності із забезпечення безпеки підприємницької діяльності, в економічній сфері -- криза платежів, наявність значного обсягу бартерних операцій, незбалансованість великого, середнього та малого бізнесу, неадекватний потребам країни розвиток сфер економіки, у соціальній -- зубожіння населення, значна злочинність, падіння моралі в поведінці громадян, неконтрольована міграція населення, зростаюче безробіття. Як показав аналіз загроз банківській діяльності, саме ці фактори обумовлюють причини, через які зазначені загрози постійно супроводжують діяльність вітчизняних банків.

Проведений аналіз стану економічної безпеки вітчизняних банків показав, що існуючі системи безпеки функціонують лише в режимі захисту від загроз, а не протидії їм, і здебільшого передбачають шаблонні заходи, які не завжди дають позитивний результат. Заходи безпеки банків обмежуються діяльністю безпосередньо підрозділів безпеки без поширення функцій безпеки на інші підрозділи банків. Головним же недоліком організації систем банківської безпеки є те, що основним принципом є зосередження зусиль на виявленні порушень у банках, а не на їх попередженні. Як показало дослідження, суттєвим недоліком банківської безпеки є недотримання принципу цілеспрямованості безпеки, особливо в питаннях захисту економічних інтересів банків. Економічна безпека в банках ототожнюється з ефективністю управління фінансовою діяльністю, або викриттям злочинних посягань на власність банків чи перевіркою клієнтів. Банківська безпека не вважається одним із показників, які характеризують стан банку, її заходи відокремлені, не системні, не комплексні і здебільшого мають пасивний характер.

У розділі 3 «Формування комплексної системи економічної безпеки банку» запропоновано напрями та організаційно-методичні засади створення в банках комплексної системи економічної безпеки, що дає змогу забезпечити заданий рівень банківської безпеки за мінімальної вартості здійснюваних з цією метою організаційно-технічних заходів і використаних засобів захисту.

Дисертантом аргументовано, що комплексна система економічної безпеки банків повинна реалізовувати свої функції на двох рівнях: стратегічному та виробничому. Автором визначено заходи, яким слід приділяти увагу для забезпечення розвитку банку та стабільної його діяльності як складових стратегії економічної безпеки. На виробничому рівні основні зусилля комплексної системи економічної безпеки мають бути спрямовані на захист основних засобів та обігових коштів у поточній діяльності банків. З цією метою у комплексній системі економічної безпеки визначаються відповідні режими безпеки в діяльності банку, зокрема: режим формування та використання ресурсів банку, режим поведінки персоналу в різних умовах виробничої діяльності, режим захисту інформації банку, особливий режим функціонування банку в умовах дії несприятливих факторів економічної, політичної, соціальної ситуації в країні.

З метою формування комплексної системи економічної безпеки в банках автором розроблено організаційно-методичні засади її формування. Організація комплексної системи економічної безпеки банку розглядається як певний процес, що має власну структуру взаємопов'язаних заходів. Кожен із заходів є базовим для наступного і формує певне підґрунтя для створення, становлення та розвитку системи безпеки. Процес організації комплексної системи економічної безпеки базується на певній інформаційній базі, яку становлять: результати аналізу загроз банку, рішення керівника установи банку щодо організації безпеки, існуючі правові норми чинного законодавства щодо захисту банківської діяльності, основні завдання діяльності банку і його можливості щодо створення комплексної системи економічної безпеки.

Безпосередніми об'єктами комплексної системи економічної безпеки банку є його фінансові ресурси, матеріальні цінності, інформація та персонал банку. За таких умов основними елементами структури комплексної системи економічної безпеки банку повинні бути: фінансова безпека, безпека матеріальних ресурсів, інформаційна та кадрова безпека. Безпека матеріальних ресурсів має забезпечуватися через створення системи захисту матеріальних цінностей банків, яка включає: 1) строгий і безумовний їх облік; 2) формування відповідальності посадових осіб банку за правильне зберігання, технічний стан, грамотну експлуатацію, а також за шкоду, завдану банку втратою, пошкодженням чи виведенням з ладу його обладнання, технічних засобів та інших цінностей; 3) розроблення відповідної нормативної бази, яка регулювала б дії персоналу банку і третіх осіб щодо захисту матеріальних цінностей, порядок їх отримання, правила експлуатації і обслуговування, зберігання в наявності, передання і т. п.; 4) організацію надійної охорони матеріальних цінностей, яка виключала б можливість їх псування, знищення і крадіжки, створення умов їх надійної схоронності; 5) проведення періодичних перевірок наявності і стану матеріальних цінностей, умов їх зберігання і експлуатації, контроль дотримання працівниками банку встановлених правил роботи з матеріальними цінностями. У такому вигляді запропонована система забезпечить ефективний захист матеріальних цінностей та створить умови для попередження посягань на них і гарантованого відшкодування збитків, завданих їх пошкодженням.

Автором доведено, що головною складовою у структурі комплексної системи економічної безпеки банку є фінансова безпека, метою якої є забезпечення фінансової стійкості і фінансової незалежності банку, недопущення втрати та неефективного використання ним своїх фінансових ресурсів. Забезпечення фінансової стійкості і фінансової незалежності здійснюється через поєднання запропонованих у дисертації заходів загального та спеціального характеру.

З метою захисту фінансових ресурсів банку відповідні підрозділи зосереджують свої зусилля на захисті банківських операцій. Забезпечення безпеки банківських операцій досліджено на прикладі кредитних операцій, оскільки саме вони приносять банкам як найбільші прибутки, так і найбільші збитки. Захист кредитних операцій банків необхідно здійснювати за етапами розвитку самих операцій: підготовки до видачі кредиту, супроводження кредитної операції, повернення кредитних коштів у проблемних ситуаціях. Автором запропоновано структуру організації роботи банку щодо захисту його кредитних операцій.

В умовах обмежених можливостей банків щодо формування своїх фінансових ресурсів та негативного впливу фінансової кризи в дисертації визначені завдання фінансової безпеки, які спрямовані на створення умов для фінансового виживання банків та забезпечення мінімально достатнього рівня процесу відтворення фінансових ресурсів.

Проведене дослідження дало змогу визначити, що негативний вплив інформаційних загроз призводить до фінансових збитків банків та порушення його іміджу, загострює проблему забезпечення їх економічної безпеки. За таких умов банки мають звертати особливу увагу на власну інформаційну безпеку. Визначено, що складовими забезпечення інформаційної безпеки банку мають бути: формування інформаційного ресурсу банку, гарантований їх захист, інформаційно-аналітичне дослідження клієнтів, протидія інформаційно-психологічному впливу на банк, збереження та швидке відновлення позитивного його іміджу.

Забезпечення економічної безпеки банку можливе лише за умови ефективного функціонування його кадрової безпеки як певної комбінації елементів кадрової роботи, пов'язаних між собою єдиними завданнями. Причому забезпечення кадрової безпеки банку не є прерогативою підрозділів кадрів і безпеки, воно має бути результатом роботи всього банківського колективу. Кадрова безпека відіграє суттєву роль у комплексній системі економічної безпеки банку, мінімізуючи кадрові ризики і їх вплив на фінансову та інформаційну складову діяльності банку.

Отримані в процесі дослідження результати показали, що на ефективність функціонування системи економічної безпеки суттєвий вплив справляє якість управління. З огляду на комплексний характер системи та різноманітність факторів, що використовуються при її функціонуванні, участь у забезпеченні безпеки банківської діяльності різних суб'єктів, управління зазначеною системою пропонується здійснювати на основі формування, реалізації та захисту корпоративного інтересу у сфері безпеки. Загальновідомо, що рівень розвитку будь-якої організації визначається рівнем розвитку потреб та інтересів людини, а рівень безпеки -- рівнем їх задоволення, гармонійною збалансованістю інтересів і потреб усіх учасників певного процесу діяльності. Ураховуючи, що інтереси безпеки притаманні як власникам банку, так і його працівникам та клієнтам, в цьому є певна зацікавленість держави, то на рівні банку має формуватися корпоративний інтерес з безпеки. Вплив банку на формування, реалізацію та захист цього інтересу і становитиме основу управління безпекою банку, а оскільки реалізація всіх завдань безпеки здійснюється через комплексну систему економічної безпеки банку, то саме такий підхід необхідно застосовувати до управління.

Отримані у процесі дослідження результати доводять необхідність комплексного підходу до забезпечення економічної безпеки банків, практична реалізація якого може бути здійснена через створення у банках комплексної системи економічної безпеки. З'ясовано, що ефективність комплексної системи забезпечується через поєднання можливостей різних видів безпеки (фінансової, інформаційної, кадрової безпеки та безпеки матеріальних ресурсів) та взаємоузгоджений, цілеспрямований їх вплив на діяльність банку, формування сприятливих умов для отримання запланованого результату.

Встановлено, що реалізація завдань безпеки банку через використання можливостей комплексної системи дає змогу керівникам банків посилити активність банківської діяльності, більш оперативно реагувати на зміни внутрішньої та зовнішньої ситуації, передбачати та уникати небезпечних загроз, що в кінцевому підсумку підвищить ефективність діяльності банків.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється в поглибленні теоретичних засад економічної безпеки банків, розробленні організаційно-методологічних засад та практичних рекомендацій щодо формування комплексної системи економічної безпеки банків, адаптованої до сучасних умов ведення банківського бізнесу. За результатами проведеного дослідження сформульовано висновки та пропозиції, які відображають вирішення завдань дисертаційної роботи відповідно до поставленої мети.

1. Обґрунтовано, що банківській діяльності найбільше відповідає поняття економічної безпеки банків, засноване на характеристиках їх стану. Це означає, що економічна безпека має відображати стан банку, за якого він здатний забезпечувати стабільність та розвиток своєї діяльності, на високому рівні захищати власні ресурси та кошти клієнтів, адекватно і без суттєвих втрат реагувати на зміни внутрішньої і зовнішньої ситуації. Саме такий стан відповідатиме вимогам НБУ щодо підтримання ліквідності та платоспроможності банку, а також забезпечувати на необхідному рівні його конкурентоспроможність на ринку.

2. Доведено, що стан безпеки досягається усуненням небезпеки як поняття з протилежною сутністю. Тобто економічна безпека характеризує стан банку, щодо якого відсутня або мінімізована небезпека. Звідси різні рівні безпеки банку вказують на різні рівні небезпек -- від ризику до загрози. Остання завжди є ознакою небезпеки. Ураховуючи різноманітність небезпек, загрози також характеризуються відповідною різноманітністю, а будучи конкретним вираженням небезпек, вони набувають конкретної спрямованості. Отже, безпека, у тому числі й економічна, не може мати загального характеру, а як противага загрози також має бути конкретною. У цілому система безпеки може бути тільки комплексною, включаючи елементи протидії конкретним загрозам.

3. Важливою є оцінка якості забезпечення економічної безпеки банку та рівня його безпеки. Це обумовлено тим, що в умовах активізації рейдерських посягань значна частка ринкової вартості банків прямо не пов'язується з їх прибутковістю, а фінансовий результат, як правило, не повністю відображає досягнутий банком рівень розвитку. Важливим індикатором тут є рівень економічної безпеки як стан та здатність банку підтримувати показники своєї діяльності на відповідному рівні, у тому числі й під впливом різного роду негативних факторів. За таких умов рівень економічної безпеки як головна характеристика стану банку, а отже і його ринкової вартості, буде визначатися здатністю попереджувати шкоду, яка за тих чи інших умов може загрожувати банку. Тобто основний вимір рівня економічної безпеки банку має здійснюватися через оцінку її можливостей попереджувати (мінімізувати) втрати за всіма напрямами забезпечення безпеки: фінансовому, інформаційному, матеріальному, кадровому, іміджевому і т. д.

4. Доведено, що загрози діяльності банків спричинюються умовами, які складаються в країні та безпосередньо на ринку банківських послуг, особливо у політичній, правовій, економічній та соціальній сферах. Своєрідність умов створює велику кількість джерел виникнення загроз банківській діяльності, ефективна локалізація яких може бути забезпечена лише за системного підходу. Водночас аналіз сучасного стану організації забезпечення економічної безпеки у вітчизняних банках показав, що вони неадекватно враховують таку особливість сучасних загроз банківській діяльності, концентруючи всі запобіжні заходи лише в межах підрозділів безпеки. Внаслідок цього заходи безпеки мають характер більше оперативної роботи, ніж економічної, кадрової, інформаційної і, незважаючи на їх активність, не дають очікуваного результату, а сама безпека є досить пасивною.

5. Визначено, що важливим елементом у забезпеченні стійкості банку як однієї з характеристик його економічної безпеки є достатність капіталу. Ураховуючи поширення рейдерських загроз до публічних акціонерних товариств, якими якраз і є банки, та великий розрив між власним капіталом банків та їх активами, банки завжди перебувають у зоні підвищеного ризику захоплення їх рейдерами чи втрати ліквідності через відплив залучених коштів. Основним завданням економічної безпеки банків в цьому напрямі є активний інформаційний вплив на середовище, в якому здійснює свою діяльність банк, з метою мінімізації ризику відтоку капіталу та підвищення нормативів регулятивного капіталу банку.

6. Доведено, що існуючі умови банківської діяльності в Україні, перспективи їх розвитку та стан забезпечення безпеки банківської діяльності вимагають нових підходів до її організації. Формування системи безпеки банків має здійснюватися на основі захисту їх економічних інтересів, що, у свою чергу, вимагає системного підходу. Разом з тим, діяльність банків повинна мати режимний характер, тобто бути спеціально врегульованою стосовно формування та використання всіх видів ресурсів банку, поведінки персоналу, проведення банківських операцій та поведінки банку в цілому в умовах дії несприятливих для нього факторів. Реалізація вказаних пропозицій здійснюється через створення у банках комплексної системи економічної безпеки як одного із головних чинників формування безпечного їх стану на ринку та реалізації економічних інтересів. Разом з тим, ефективне функціонування такої системи може бути забезпечене на основі особливого процесу її організації, структура якого подається в дисертації.

7. З'ясовано, що комплексний підхід до забезпечення економічної безпеки банків визначається складовими системи безпеки, якими є фінансова безпека, безпека матеріальних ресурсів банку, інформаційна та кадрова безпека. Поєднуючи функції захисту та протидії загрозам, які утворюються у сферах дії цих складових, досягається комплексний вплив системи на економічну безпеку банку, а з цим -- і на фінансову стійкість банку в цілому.

8. Оскільки основним видом діяльності банків є фінансова сфера, то особливе місце в комплексній системі займає фінансова безпека, яка концентрується, насамперед, на банківських операціях. Ураховуючи провідну роль кредитних операцій та зважаючи на результати кредитної діяльності банків в останні роки, запропоновано варіант захисту кредитних операцій банків, в якому за основу взято попередження виникнення проблемних боргів та сконцентрована увага на роботі банків з такими боргами.

9. Визначено, що ефективність функціонування комплексної системи економічної безпеки банку значною мірою залежить від якості управління нею. В роботі доведено, що оптимальним підходом є управління корпоративним інтересом усіх суб'єктів, які причетні до діяльності банку: власники, працівники та клієнти банку, держава. Поєднання їхніх інтересів у сфері безпеки на етапі формування, реалізації та захисту забезпечить найбільш дієвий вплив на функціонування комплексної системи економічної безпеки банку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія, навчальні посібники:

1. Банківські ризики: теорія та практика управління: колективна наукова монографія / [Примостка Л.О., Лисенок О.В., Чуб О.О., Диба М.І. Зубок М.І., Яременко С.М. та ін.]. -- К.: КНЕУ, 2008. -- 456 с. (19,7 друк. арк.; особисто автору належить 0,30 друк. арк.: частина розділу 3.5. «Управління інформаційними ризиками банку» -- ризики, пов'язані з формуванням інформаційних ресурсів банку, ризик інформаційного впливу).

2. Управління банківськими ризиками: навч. посіб. / [за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Примостки Л.О.]. -- К.: КНЕУ, 2007. -- 600 с. -- (25,8 друк. арк.; особисто автору належить 0,20 друк. арк.: частина розділу 9.6. «Управління інформаційними ризиками банку» -- загрози, пов'язані з посяганням на інформаційні ресурси банку).

3. Яременко С.М. Безпека банківської діяльності. Збірник тестів, ситуаційних та комплексних кваліфікаційних завдань: навч. посіб. / Світлана Миколаївна Яременко. -- К.: КНЕУ, 2008. -- 192 с. (9 друк арк.).

У наукових фахових виданнях:

4. Яременко С.М. Безпека кредитних операцій / С.М. Яременко // Економіка та підприємництво: збірник наукових праць. -- Випуск № 17. -- К.: КНЕУ, 2006. -- С. 130-137. (0,52 друк. арк.)

5. Яременко С.М. Управління проблемним кредитом / М.І. Зубок, С.М. Яременко // Фінанси, облік і аудит: збірник наукових праць. -- К.: КНЕУ, 2007. -- № 10. -- С. 38-48. (0,6 друк. арк.: особисто автору належить 0,30 друк. арк.: алгоритм роботи банків щодо повернення проблемної кредитної заборгованості).

6. Яременко С.М. Інформаційні ризики в банківській діяльності / М.І. Диба, М.І. Зубок // Вісник Національного банку України. -- 2007. -- № 9. -- С. 28-35. (0,7 друк. арк., особисто автору належить 0,20 друк. арк.: щодо захисту банків від інформаційних загроз).

7. Яременко С.М. Економічна безпека банків та способи її забезпечення / С.М. Яременко // Фінанси, облік і аудит: збірник наукових праць. -- К.: КНЕУ, 2009. -- № 13. -- С. 136-145. (0,4 друк. арк.)

В інших виданнях:

8. Яременко С.М. Економічна безпека банків / С.М. Яременко // Інформаційний вісник Академії наук вищої школи України. -- 2005. -- № 4(46). -- С. 26-34. (0,25 друк. арк.)

9. Яременко С.М. Забезпечення економічної безпеки банку: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Забезпечення сталого розвитку банківської діяльності»], (Київ, 11 жовт. 2007 р.) / ДВНЗ «Київ. нац. економ. ун-т ім. Вадима Гетьмана». -- К.: КНЕУ, 2007. -- С. 305-308. (0,10 друк. арк.)

10. Яременко С.М. Забезпечення економічної безпеки банків: зб. тез доповідей II наук.-практ. семінару з міжнародною участю [«Актуальні проблеми забезпечення економічної безпеки України»], (Тернопіль, 16-18 грудня 2008 р.) / Терноп. нац. екон. ун-т. -- Тернопіль: Вектор, 2008. -- С. 268-270. (0,10 друк. арк.)

11. Яременко С.М. Економічна безпека банків як одна із умов ефективної їх діяльності: зб. тез доповідей Всеукр. наук.-практ. конф. [«Становлення і розвиток банківської системи України умовах ринкових перетворень в економіці»], (Тернопіль, 21-22 травня 2008 р.) / Терноп. нац. екон. ун-т. -- Тернопіль: Астон, 2008. -- С. 115-116. (0,13 друк. арк.)

12. Яременко С.М. Загрози економічній безпеці банків: особливості сьогодення: матеріали Всеукр. наук.-практ. конференції [«Економічна безпека України в умовах загострення світових фінансових стосунків»], (Львів, 07 квітня 2009 р.) / Львів. держ. ун-т внутрішніх справ. -- Л.: Львів. держ. ун-т внутрішніх справ, 2009. -- С. 129-137. (0,30 друк. арк.)

13. Яременко С.М. Умови організації безпеки бізнесу в Україні: матеріали круглого столу [«Безпека бізнесу в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку»], (Київ, 03 грудня 2009 р.) / Київ. нац. торг.-екон. ун-т. -- К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. (0,20 друк. арк.)

АНОТАЦІЇ

Яременко С.М. Забезпечення економічної безпеки діяльності банків. -- Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 -- Гроші, фінанси і кредит. -- ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2010.

Досліджено сутність і зміст економічної безпеки банку насамперед як відповідного стану банку, визначено основні критерії та проаналізовано концептуальні підходи до її оцінки. Проведено аналіз загроз економічній безпеці банків, їх класифікації, умов та причин формування. Установлено, що загрози діяльності банків спричинюються умовами, які в той чи інший період складаються в країні та безпосередньо на ринку банківських послуг.

Доведено, що для забезпечення безпечного стану банку на ринку та реалізації їх економічних інтересів необхідно створити комплексну систему економічної безпеки банку, яку слід розглядати як комбінацію таких складових, як фінансова безпека, безпека матеріальних ресурсів, інформаційна та кадрова безпека. Запропоновано організаційно-методологічні засади щодо її формування. Розроблено рекомендації щодо управління комплексною системою економічної безпеки банку на основі формування, реалізації та захисту корпоративного інтересу у сфері безпеки.