Державний контроль в системі оподаткування використання природних ресурсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство фінансів України

Львівська державна фінансова академія

УДК 336.22 (075.8)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Державний контроль в системі оподаткування використання природних ресурсів

Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

Залуцька Неля Станіславівна

Львів 2010

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Активний розвиток фінансово-економічних процесів та виробництва залежить від міцної податкової системи держави, яка через свої механізми та інструменти може відчутно впливати на них. Важливе місце у цьому має відводитись й фінансовому забезпеченню, зокрема, раціональному використанню наявних природних ресурсів через формування дієвого податкового контролю.

Призначення державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів має відповідати цілям державного управління користуванням природними ресурсами, які визначаються економічними і політичними закономірностями стратегічного розвитку держави.

Категорія державний контроль в системі оподаткування використання природних ресурсів вугільними підприємствами в економічній літературі не розглядалась комплексно, з системних позицій, а зводилась здебільшого до фінансового контролю з боку органів державної податкової служби та виконання ними конкретних фіскальних функцій.

Проблеми теорії і практики державного, в тому числі і податкового контролю розглядалися у наукових працях як зарубіжних учених, так і вітчизняних. Зокрема, питання теорії досліджували російські вчені: А.В. Бризгалін, І.І. Кучерявий, А.Н. Козирін, О.А. Ногіна, В.М. Родіонова, С.О. Шохін, І.І. Кучеров, О.Ю Судаков, І.А. Орешкін, Є.Н. Євстігнєєв та інші. Окремі аспекти організації та класифікації державного контролю висвітлено у наукових працях таких українських вчених: П.Ю. Буряка, Л.К. Воронової, Г.Ю. Ісаншиної, М.П. Кучерявенко, Л.А. Савченко, Б.А. Карпінського, Л.М. Касьяненко, Ю.Ф. Кваші, М.І. Крупки, Л.О. Зазвонової, Є.М. Романіва, І.Б. Стефанюка, Ф.Ф. Фоміна, К.В. Хмільовської, Ю. Цал-Цалко, В.М. Мельника, М.М. Весельського, О.М. Піхоцької, А.М. Поддєрьогіна, Н.С. Островської, М.О. Никоновича, І.К. Дрозда, В.О. Шевчука та інших.

Питанням сучасного фінансового стану та перспективам розвитку паливно-енергетичного комплексу України, та вугільної галузі зокрема, присвячені праці таких відомих фахівців у цій галузі, як О.М. Алимова, О.І. Амоші, І.А. Башмакова, І.А. Булата, М.І. Воропая, Ю.А. Гусєва, В.Н. Емченка, М.І. Іванова, А.А. Кравченка, М.Д. Прокопенка, О.О. Решетняка, А.П. Степанова, Н.С. Сургая, В.А. Харченка, Ю.К. Шафраніка, А.К. Шидловського.

Слід зазначити, що у широкому аспекті контроль як об'єкт наукових досліджень серед українських вчених опрацьований лише В.А. Онищенко, частково у співпраці О.П.Чернявським, В.П. Хомутенко, В.В. Немченко та О.Д. Василиком.

Проблематика оподаткування використання ресурсних платежів, порядок адміністрування ресурсних платежів розглядались В.Ф. Піхоцьким, А.Ф. Мельником, Н.Н. Скворцовим та іншими вченими.

Водночас, не зважаючи на активну увагу науковців та практиків до проблематики державного податкового контролю адміністрування ресурсних платежів слід зазначити, що проблемні питання державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів залишаються актуальними та не дослідженими комплексно.

Окрім цього, вибір цієї теми для наукового дослідження обґрунтовується наявністю розбіжностей в основних питаннях теорії і практики державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів щодо вугільних підприємств зокрема, відсутністю розробок саме у цьому напрямку та потребою в змінах, спрямованих на реформування державного контролю в цілому, важливою складовою якого є податковий контроль. Невідкладних перетворень потребує й чинне податкове законодавство, норми якого містять ряд суперечностей і невідповідностей щодо адміністрування ресурсних платежів, що не дозволяє контролюючим органам ефективно взаємодіяти у інтересах держави та суспільства в цілому, а також дає змогу платникам податків ухилятися від їх сплати.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з науковими темами Львівської державної фінансової академії Міністерства фінансів України, де автор дисертації була відповідальним виконавцем, а саме: „Розвиток наукових основ податкового контролю в умовах трансформації економіки України” (№ державної реєстрації 0108U000687); „Удосконалення методології адміністрування зборів за спеціальне використання природних ресурсів” (№ державної реєстрації 0108U007078).

Усі роботи завершені та прийняті до практичного використання в системі Міністерства фінансів України, навчальному процесі вищих навчальних закладів, зокрема, Львівської державної фінансової академії.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад державного фінансового контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів на прикладі вугільних підприємств як загального системного поняття та формулювання практичних рекомендацій щодо вдосконалення оподаткування використання природних ресурсів вугільними підприємствами, методики прогнозування ресурсних платежів та їх природоохоронного спрямування.

Для досягнення мети дослідження в роботі були поставлені такі завдання:

- сформулювати визначення терміну державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів виходячи із дослідження поняття державного фінансового контролю;

- виокремити механізм, принципи застосування та проведення державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів;

- виділити основні інструменти та важелі державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів;

- проаналізувати організаційно-правові засади контролю щодо адміністрування ресурсних платежів, виявити проблемні місця і запропонувати шляхи їх вирішення;

- сформулювати основні напрямки партнерських відносин платників податків - ресурсокористувачів та контролюючих органів;

- вдосконалити правила відбору платників ресурсних платежів для проведення контрольно-перевірочного процесу;

- виявити та обмежити недоліки діючої системи контролюючих органів на функціонування підприємств вуглевидобувної промисловості та розробити комплекс профілактичних заходів задля забезпечення виконання цілей щодо ефективного використання ресурсних платежів, що надходять до державного бюджету;

- вдосконалити методичну базу щодо адміністрування ресурсних платежів, що сплачуються вуглевидобувними підприємствами;

- обґрунтувати необхідність створення фонду ресурсного відновлення території, де розташовані вугільні підприємства, з метою акумулювання коштів для відновлення мінерально-сировинної бази регіону.

Об'єкт дослідження - система податкового контролю щодо адміністрування ресурсних платежів із вуглевидобувних підприємств як складова державного фінансового контролю.

Предметом дослідження - теоретичні та науково-методичні основи державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів вуглевидобувними підприємствами.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на тому, що доцільно провадити податкову політику на зниження податкового навантаження на вуглевидобувні підприємства, які працюють у складних геологічних умовах, маючи на меті визначення економічно-оптимального й соціально-справедливого рівня оподаткування використання природних ресурсів, достатнього як для реалізації функцій державного контролю, так і для стимулювання діяльності вуглевидобувних підприємств. Крім цього, необхідно уникати численних змін до законів для забезпечення стратегії на стабілізацію податкового законодавства, хоча б у середньотерміновій перспективі.

Методи дослідження. Методологію дослідження становлять основні положення теорії пізнання, а також фундаментальні положення сучасної економіки. Вирішення поставлених завдань здійснювалося з урахуванням сучасної наукової думки вітчизняних і зарубіжних вчених, чинного законодавства та практики з питань оподаткування використання природних ресурсів вуглевидобувними підприємствами. У процесі наукового дослідження застосовувались різноманітні специфічні методи економічних досліджень, взаємопов'язаних загальною логікою аналізу: метод логічного аналізу використано при дослідженні розвитку державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів; метод структурного аналізу - при дослідженні складових системи державного контролю та його організаційно-правових засад; метод економічного аналізу - для групування та порівняння статистичних даних про основні показники вуглевидобувної діяльності та сплати ресурсних платежів до бюджетів різних рівнів тощо. У процесі дослідження застосовувався теоретичний, аналіз і синтез з метою вивчення сутності державного та податкового контролю. Операції аналізу і синтезу базувалися на деяких теоретичних міркуваннях, тобто припущеннях і причинно-наслідкових звґязках цих категорій.

За допомогою індукції здійснюється перехід від окремих положень державного контролю в системі оподаткування природних ресурсів до загальних положень. Метод дедукції використано при побудові висновків, де доводяться основні твердження державного контролю на основі законів логіки та мають достовірний характер.

Використано історичний і логічний методи дослідження, які дозволили відтворити досліджуваний обґєкт - систему податкового контролю щодо адміністрування ресурсних платежів із вуглевидобувних підприємств як складову державного фінансового контролю у всій його сукупності, що дозволятиме спрогнозувати його розвиток. За допомогою логічного методу, на основі опрацювання наукової літератури, аналізу і формулювання своїх пропозицій сформовано існуючі теоретичні висновки та припущення.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати проведеного дослідження обґрунтовують теоретичні та методичні засади функціонування державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів, окреслюють шляхи його удосконалення. Наукова новизна цієї роботи полягає у такому:

уперше:

- обґрунтовано необхідність створення фонду ресурсного відновлення території, де розташовані вуглевидобувні підприємства, що дасть можливість акумулювати кошти за рахунок надходження частини ресурсних платежів, що сплачуються вуглевидобувними підприємствами, із подальшим їх страхуванням за умови розгортання високих інфляційних ризиків. Основна мета створення фонду: фінансування ліквідації вугільних підприємств внаслідок вичерпання запасів вугілля, зменшення обсягів фінансування вугільних підприємств із державного бюджету, а також сприяння відновленню мінерально-сировинної бази регіону.

удосконалено:

- формування функцій державного контролю та доповнено узагальнюючою функцією попередження здійснення порушень платниками податків та ресурсних платежів;

- систему взаємозв'язку органів державного контролю на основі підзвітності між контролюючими органами;

набули подальшого розвитку:

- систематизація державного контролю за допомогою чіткого механізму контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів, визначення інструментів та важелів впливу, усунення суперечностей у чинному законодавстві, що негативно впливають на дієвість податкового контролю щодо адміністрування ресурсних платежів;

- запропоновано підхід щодо адміністрування зборів за використання природних ресурсів вуглевидобувними підприємствами, згідно з яким особливість адміністрування ресурсних платежів визначається відповідно до фінансово-економічного стану вуглевидобувного підприємства;

- пропозиції і обґрунтування базових принципів роботи податкових органів із платниками податків - ресурсокористувачами: неупереджене ставлення до платників податків та забезпечення відповідного рівня сервісу під час їх обслуговування; максимальна автоматизація процесів адміністрування податків та зборів; застосування адекватних заходів до суб'єктів господарської діяльності, що ухиляються від сплати податків; забезпечення своєчасності реагування на податкову поведінку платників податків; класифікація платників податків за податковою поведінкою; формування податкової історії діяльності платників податків; встановлення прав платників податків на захист честі та гідності у разі незаконної компрометації їх як недобросовісних платників податків, що призвела до підриву їх ділової репутації; створення умов для платників податків - ресурсокористувачів на безкоштовне отримання чітких відповідей на конкретні запити з питань оподаткування;

- формування відбору платників податків для включення в план податкових перевірок за ризикоорієнтовним методом на підставі камеральних перевірок і даних податкового-екологічного моніторингу за діяльністю платників податків-ресурсокористувачів, що, на відміну від існуючого порядку планування, дозволить безпідставно не втручатись у господарську діяльність платників податків, скоротити час і кошти на проведення контролю;

- структурне реформування органів державного контролю, виходячи з міжнародного досвіду організаційної побудови контролюючих органів, при якому до складу органів державної податкової служби входитиме підрозділ екологічної міліції.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних і науково-методичних основ державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів, а саме його складових, видів, форм та методів, розробці пропозицій щодо підвищення ефективності використання природних ресурсів та збереження навколишнього природного середовища. Результати дослідження використано Головним фінансовим управлінням Чернівецької обласної державної адміністрації при розробці заходів щодо нарощування податкових надходжень від оподаткування використання природних ресурсів (довідка №5/432-1 від 27.05.2010 р.); у практичній діяльності Державної податкової інспекції у м. Сокалі Львівської області щодо оподаткування ресурсних платежів вугільної галузі (довідка № 13347/17-11 від 07.04.2010 р.); при підготовці й викладанні курсів „Податковий контроль”, „Податковий менеджмент”, „Економіка підприємства” в частині тем щодо оподаткування використання природних ресурсів у Львівській державній фінансовій академії (довідка № 01-13/1258 від 3.05.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський внесок здобувача, що полягає в розробці теоретичних і організаційно-методичних засад державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів. Виявлено системні недоліки в організації державного контролю щодо оподаткування використання природних ресурсів вугледобувними підприємствами та надано рекомендації щодо їх усунення. Сформованано основні засади щодо вдосконалення адміністрування ресурсних платежів, які сплачуються вугільними підприємствами у напрямку природоохоронної діяльності. Внесено пропозиції стосовно змін до чинного законодавства.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались і знайшли схвалення на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Перспективні напрямки реформування фінансової системи України” (Львів, 16 листопада 2005 року), „Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки” (Донецьк, 24 листопада 2006 р.), „Фінансове забезпечення економічного і соціального розвитку суспільства”, (Дніпропетровськ, 2007 р.), „Nauka: teoria i practyka - 2007” (Przemysl, 2007), „Теорія и практика предпринимательской деятельности” (Сімферополь, 19-22 вересня 2007 року), „Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євро інтеграції” (Львів, 19-20 жовтня 2007 року), „Nastoleni moderni vedy - 2007” (Praha, 2007), „Теоретичні та прикладні питання економіки” (Київ, 23 березня 2007 року), „Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 24-26 вересня 2008 року), „Rola Unii Europejskiej w procesie poglebiania integracji europejskiej - partnerstwo wschodnie” (Лодзь, Польша - Львів, 12-16 червня 2010 року), а також на наукових семінарах у Львівській державній фінансовій академії.

Публікації. Основні ідеї і положення дисертаційної роботи відображено у 26 наукових публікаціях загальним обсягом 71,6 д.а. (зокрема, в 2-х колективних наукових монографіях; у 14 публікаціях в наукових фахових виданнях обсягом 6,4 д. а., з яких 3,0 д. а. належать особисто автору).

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що поєднують 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи становить 210 сторінок друкованого тексту, основний зміст роботи викладено на 200 сторінках, в тому числі 26 таблиць і 32 рисунки. Додатки розміщені на 10 сторінках, список використаних джерел включає 278 найменувань на 14 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі дисертаційної роботи обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі дисертації „Формування теоретико-організаційних засад державного контролю у системі оподаткування природних ресурсів” розглянуто питання державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів, його особливості формування і функціонування, обумовлені конкретним змістом контрольної діяльності та органами, що її здійснюють. Державний контроль в системі оподаткування використання природних ресурсів - це багатофункціональний процес перевірки правильності та повноти сплати ресурсних надходжень до бюджетів різних рівнів із врахуванням якості та ефективності використання природних ресурсів держави з метою запобігання відхиленням від встановлених параметрів щодо їх збереження та відновлення.

Державний контроль в системі оподаткування використання природних ресурсів розглядається як один із важливих елементів державного контролю, за допомогою якого забезпечується своєчасність внесення коректив в управлінську діяльність природокористувачів, отримання інформації про реальний стан надходжень платежів за користування природними ресурсами, виявлення порушень чинного законодавства та відхилень від установлених стандартів і правил, а також прийнятих рішень.

Метою державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів є створення ефективних методів, які б сприяли дотриманню законодавства щодо адміністрування ресурсних платежів, вимог екологічної безпеки, забезпеченню проведення ефективних і комплексних заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, досягненню погодженості дій державних і громадських органів при розподілі коштів для відтворення природних ресурсів.

На державному рівні немає органу, який здатний в сукупності акумулювати та аналізувати інформацію, отриману в процесі контролю у різних сферах державного управління. Є сфери, де такий контроль не проводиться, або коли й існує, то відзначається роздрібненістю та розрізненістю органів, що його здійснюють. Існує ряд контрольних комісій, які мають різні повноваження, а головне, що результати контролю не піддаються аналітичному аналізу, а отже, не сприяють прийняттю на державному рівні рішень, спрямованих на регулювання стратегічних і важливих питань.

Система фінансового контролю щодо оподаткування використання природних ресурсів практично не виконує попереджувально-профілактичної функції, а здебільшого констатує порушення, оскільки в ній відсутні інструменти для їх попередження. Тому необхідним є створення цілісної, структурованої системи державного контролю щодо оподаткування використання природних ресурсів в єдиному інформаційному просторі системи державного управління з механізмами взаємодії, обґрунтування стратегії його розвитку, вдосконалення форм і методів здійснення контрольних дій, підвищення їх ефективності та результативності.

Негативним проявом є невизначеність складових механізму державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів, що уповільнює розвиток системного, універсального, більш дієвого і результативного державного контролю загалом в умовах фінансово-економічної кризи.

У другому розділі „Аналіз впливу фінансово-економічної діяльності підприємств вугільної галузі на забезпечення податкових надходжень до державного бюджету” проаналізовано стан вугільної галузі, внаслідок чого можна зробити висновок, що вугільна галузь є традиційно збитковою і дисбаланс із кожним роком збільшується, що, на думку автора, викликано наступними факторами: низька вартість товарної вугільної продукції (нижча за собівартість виробництва); постійний ріст цін на матеріали та обладнання; збільшення тарифу на електроенергію при постійному зменшенні підприємствами за кожний рік обсягів споживання електроенергії; постійний ріст заробітної плати, у зв'язку із підвищенням рівня мінімальної заробітної плати та інші чинники. В той же час існуючий рівень цін не забезпечує покриття навіть поточних витрат на виробництво і, тим більше, відтворення виробництва і подальший розвиток підприємств вугільної промисловості.

Ціни на вугілля енергетичного призначення занижені відносно реальної вартості палива і не збільшуються відповідно до зростання темпів інфляції. Вирішення питання щодо збільшення ціни на вугільну продукцію дозволить зменшити тиск на бюджет та вишукати додаткові ресурси для підвищення рівня заробітної плати працівникам підприємств вугільної промисловості (табл. 1).

Таблиця 1. Фінансово-економічні показники діяльності підприємств вугільної промисловості України протягом 2004 - 2009 років

Період (роки)	Обсяг видобутого вугілля по Україні (млн.тонн)	Середня ціна 1 тонни товарної вугільної продукції (грн.)	Собівартість 1 тонни товарної вугільної продукції (грн.)	Обсяги збитковості в галузі (млрд.грн.)	Фінансування галузі із державного бюджету (млрд.грн.)	Обсяги недофінансування вугільної промисловості
						+; -	%
2004	80,2	171,71	214,18	3,4	3,9	+0,5	12,8
2005	78,1	219,11	272,52	4,1	3,3	-0,8	24,2
2006	80,3	244,71	329,15	6,7	4,3	-2,4	55,8
2007	70,3	296,62	436,28	9,8	5,8	-4,0	68,9
2008	77,8	453,88	605,84	11,8	7,5	-4,3	57,3
2009	72,2	471,36	830,62	25,9	10,8	-15,1	139,8

Як свідчить світовий досвід, для видобування 1 млн. тонн вугілля в розвинутих країнах необхідно близько 1300 працівників, а в Україні використовується трудовий потенціал 3600 працівників, що пояснюється відсутністю відповідного сучасного обладнання, яким можна замінити використання людської праці та зменшити випадки травматизму.

Розробка та реалізація концепції сталого розвитку нашої держави, забезпечення її економічної незалежності, фінансової і екологічної безпеки потребує вдосконалення механізму державного контролю та вдосконалення методики оподаткування використання природних ресурсів. Ефективність побудови такого механізму вимагає узгодженості процесів у всіх аспектах державного регулювання: фінансовому, економічному, екологічному, соціальному тощо.

Державний контроль в системі оподаткування використання природних ресурсів, виконуючи стабілізаційну функцію, повинен заохочувати та примушувати вуглевидобувні підприємства до реалізації природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів. Для прикладу, наведемо обсяги ресурсних платежів, сплачених за період 2003 - 2010 років (табл. 2).

Існують деякі проблемні питання, які необхідно вирішити для покращення діяльності вугільної галузі та ефективного використання природних ресурсів:

- наявність застарілих норм податкового та екологічного законодавства, які не відповідають сучасним ринковим умовам та відсутність взаємозв'язку між податковими органами та органами охорони навколишнього природного середовища;

- неефективне використання державних субсидій підприємствами вуглевидобувної промисловості;

- неефективне спрямування платежів за використання природних ресурсів;

- застосування застарілого вуглевидобувного обладнання на підприємствах вугільної галузі.

Таблиця 2. Склад і обсяг платежів за користування природними ресурсами в Україні за 2003 - 2010 роки (млн. грн.)

Показник	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Платежі за користування надрами для видобування корисних копалин,	79,21	273,84	388,33	556,63	591,49	1185,0	1335,1	2098,5
Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат	776,70	959,10	2154,8	3742,3	5216,6	7002,6	7003,0	7033,6
Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету	350,43	426,03	422,17	658,53	785,30	621,4	606,5	1353,2
Плата за спеціальні дозволи за користування надрами	-	-	1,66	118,20	209,10	123,3	2286,1	2916,4
Платежі і збори, сумарно	1206,3	1659,0	2967,0	5075,7	6802,5	8932,3	11230,7	13400,7
Частка надходжень від платежів і зборів у дохо-дах зведеного бюджету, %	1,6	1,8	2,21	2,95	3,06	3,04	4,11	4,0

контроль оподаткування природний ресурс

Окрім цього, наявна обмеженість науково-дослідних установ та спеціалістів, які б займалися вдосконаленням методів видобування вугілля та модернізацією обладнання на території розміщення вуглевидобувних підприємств (зокрема, у Львівсько-Волинському вугільному басейні).

У третьому розділі дисертаційної роботи „Удосконалення методів державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів” звернуто увагу на те, що удосконалення адміністрування ресурсних платежів у системі оподаткування сприятиме підвищенню реальної дохідності бюджетів та оптимального розподілу коштів від використання природно-ресурсного потенціалу, а також прискоренню соціально-економічного розвитку держави. Формування механізму державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів дасть змогу більш ефективно використовувати ресурсні платежі та забезпечувати функції державного контролю.

Поступове відставання нормативів платежів від вартісних показників вугілля, зокрема, призводить до втрат державного і місцевих бюджетів та спричиняє, щорічне введення законодавчими актами поправочних коефіцієнтів (індексації) та вибіркових змін нормативів платежів за користування надрами.

Деякі науковці пропонують замінити для більшості видів корисних копалин нормативи платежів у абсолютних показниках на відносні (відсоткові) нормативи до вартості видобутих корисних копалин. Виходячи із попереднього аналізу функціонування вугільної промисловості, слід зазначити, що дані реформи можуть негативно вплинути на вуглевидобувну галузь, оскільки більшість вугільних підприємств залежать від державних дотацій та є потенційними боржниками щодо сплати податкових платежів.

Виходячи з аналізу, доцільно було б класифікувати вугільні підприємства за фінансово-економічним становищем у відповідному періоді, та адекватно до кожного застосовувати відповідну методику адміністрування зборів за використання природних ресурсів, а також визначити рівень державної підтримки (табл. 3).

Таблиця 3. Порядок адміністрування ресурсних платежів та надання державних дотацій вуглевидобувним підприємствам

Фінансово-економічний стан підприємства	Порядок адміністрування ресурсних платежів	Фінансування вуглевидобувних підприємств із державного бюджету
Період прибутковості	Порядок адміністрування зборів за спеціальне використання надр може здійснюватися відповідно до вартості обсягів видобутого вугілля з врахуванням коефіцієнту, що застосовується для нормативів платежів за користування надрами	Фінансова підтримка відсутня
Період збитковості	Порядок адміністрування зборів за спеціальне використання надр може здійснюватися відповідно до обсягів видобутку з врахуванням коефіцієнтів індексації та зольності, а також геологічних умов видобування	Фінансування із державного бюджету спрямоване на модернізацію вуглевидобувного обладнання, покращення умов праці гірників
Період ліквідації	Адміністрування зборів за користування природними ресурсами є недоцільним	Обсяги державного фінансуван-ня використовуються для ліквідації підприємства та усунення наслідків негативного впливу діяльності вуглевидо-бувного підприємства на навколишнє середовище та життєдіяльність населення (рекультивація земель, лісопосадка тощо)

Слід зазначити, що механізм державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів повинен виступати стимулятором довгострокового розвитку вуглевидобувного виробництва за рахунок запровадження більш чистих технологій та раціонального використання природних ресурсів.

Виходячи із цього доцільним є створення фонду ресурсного відновлення місцевого значення, до якого необхідно відраховувати 30% від обсягу ресурсних платежів, а основною метою якого слід вважати (табл. 4):

- реалізація державної політики з питань розвитку та фінансової підтримки вугільного регіону;

- розробка та втілення регіональних програм щодо зменшення негативного впливу внаслідок діяльності вуглевидобувних підприємств;

- фінансування ліквідації вуглевидобувних підприємств за умови вичерпання вугільних запасів.

Таблиця 4. Усереднені прогнозовані показники надходжень до фонду ресурсного відновлення сплачених шахтою (Львівсько-Волинський вугільний басейн)

Показники	Період (роки)
	2010	2011	2012
Всього сплачених ресурсних платежів, грн.	827334	971720	1054409
Обсяги надходжень до фонду ресурсного відновлення, грн.	248200	291516	316322,7

Діяльність фонду ресурсного відновлення необхідно спрямовувати на:

- акумулювання коштів з метою зменшення негативного впливу на територію та населення внаслідок діяльності вуглевидобувних підприємств;

- фінансування ліквідаційної діяльності вугільних шахт та тимчасову підтримку працівників, які втратили робочі місця;

- надання допомоги підприємствам, внаслідок аварій або інших форс-мажорних обставин.

Наслідками діяльності фонду ресурсного відновлення можна вважати:

- забезпечення розвитку території, покращення екологічних умов регіону, часткове усунення негативного впливу вуглевидобувних підприємств;

- зменшення навантаження на державний бюджет при фінансуванні підприємств вугільної промисловості при ліквідації чи збитковості.

Державний контроль в системі оподаткування використання природних ресурсів, виконуючи стабілізаційну функцію, повинен заохочувати та примушувати вуглевидобувні підприємства до реалізації природоохоронних і ресурсозберігаючих заходів. Саме така система оподаткування природних ресурсів примусово-обмежувального та стимулюючо-компенсаційного характеру - є не лише економічно вигідною і екологічно доцільною, а й ідеєю сталого, збалансованого розвитку вуглевидобувної промисловості, що сприятиме збільшенню обсягів видобування вугілля та забезпечить зростання надходжень ресурсних платежів до державного бюджету.

Висновки

На основі дослідження теоретичних, організаційно-правових засад державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів на прикладі вугільних підприємств, проведеного аналізу діяльності вугільних підприємств та обсягів сплати ними ресурсних платежів автором узагальнено і розроблено науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів, класифікації за видами, формами і методами, екологічного спрямування ресурсних платежів.

Основні результати дослідження використано на державному та галузевому рівнях управління і на вуглевидобувних підприємствах. Основна концепція виконаного дослідження полягає в розробці підходів до розв'язання задачі забезпечення ефективного функціонування державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів підприємствами вугільної промисловості.

У дисертаційній роботі виконано теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення наукового завдання із формування механізму державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів підприємствами вугільної промисловості із метою його оптимального впливу на базову галузь української економіки.

Основні наукові та практичні результати роботи полягають у наступному:

1. За своєю специфікою державний контроль проявляється у соціальній, політичній, економічній, екологічній та правовій сферах державного управління. Проте, оскільки одним із найважливіших проблемних питань на сьогодні, крім дефіциту бюджету, є раціональне природокористування та збереження навколишнього середовища, то постає питання про нерозривне поєднання економічної та екологічної сфери державного управління, зокрема, що стосується оподаткування використання природних ресурсів та збереження навколишнього природного середовища. Економічна сфера діяльності держави спрямована на одержання прибутку у вигляді надходжень до державного бюджету та постійного їх зростання, а екологічна - на збереження природного середовища, уникнення забруднення, надмірного використання ресурсів.

2. За результатами дослідження сформовано визначення терміна „державний контроль в системі оподаткування використання природних ресурсів” як багатофункціональний процес перевірки правильності та повноти сплати ресурсних надходжень до бюджетів різних рівнів із врахуванням якості та ефективності використання природних ресурсів держави з метою запобігання відхиленням від встановлених параметрів щодо їх збереження та відновлення.

3. Проаналізувавши організаційно-правові засади контролю щодо адміністрування ресурсних платежів необхідним вважаємо запропонувати наступні шляхи їх вирішення:

– запровадити прозорі критерії для визначення періодичності перевірок, враховуючи характер діяльності підприємства з високим ступенем ризику для безпеки життя, здоров'я населення та навколишнього середовища, результати попередніх перевірок тощо;

– надати підприємствам права: на отримання безкоштовних консультацій із питань проведення перевірок та обов'язкових вимог, виконання яких перевіряють органи державного контролю, на забезпечення вільного доступу до планів-графіків перевірок контролюючих органів;

– передбачити можливість участі в процесі перевірок третіх осіб, зокрема, представників громадських організацій;

– дозволити фіксувати процес перевірок аудіовізуально;

– формувати своєрідний рейтинг підприємств, які не перевірялись протягом двох останніх років або є потенційними порушниками податкового законодавства.

4. Організації роботи податкових органів, на нашу думку, слід було б дотримуватися таких принципів:

– забезпечення належного відношення до платників податків під час співпраці з ними та їх обслуговування;

– удосконалення автоматизації процесів справляння ресурсних платежів;

– проведення профілактично-виховної роботи із платниками ресурсних платежів, які ухиляються від їх сплати;

– забезпечення своєчасності реагування на податкову поведінку платників податків;

– класифікація платників податків за податковою поведінкою.

5. Слід зауважити, що у дослідженні згруповано функції державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів, які доповнено попереджувально-профілактичною функцією, кожна з яких забезпечується відповідними інструментами. У дисертації визначено взаємозалежність між функціями, інструментами державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів, які в сукупності забезпечуватимуть здійснення основних принципів адміністрування ресурсних платежів. Ці пропозиції щодо формування механізму державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів даватиме змогу більш ефективно використовувати ресурсні платежі та нарощувати податкові надходження до державного бюджету.

6. Формування відбору платників ресурсних платежів за даними податково-екологічного моніторингу та у першу чергу здійснювати перевірки тих платників, які є потенційними порушниками законодавства, а також їх підприємницька діяльність негативно впливає на довкілля та здоров'я населення, що дозволить попередити порушення податкового та скоротити час на проведення контролю.

7. Аргументовано необхідність удосконалення адміністрування ресурсних платежів із підприємств вуглевидобувної промисловості, що даватиме змогу враховувати специфіку діяльності кожного такого підприємства. Доцільно було б здійснити класифікацію вуглевидобувних підприємств за періодами у їх діяльності: прибутковості, збитковості, ліквідації та відповідно до кожного із них застосовувати особливу методику справляння зборів та обов'язкових платежів за використання природних ресурсів, що сприятиме більш справедливому та прозорому оподаткуванню вуглевидобувних підприємств. Обґрунтовано, що такий поділ сприятиме повноцінній сплаті ресурсних платежів, а також визначатиме рівень фінансування шахт та державної підтримки.

8. Обгрунтовано потребу у створенні фонду ресурсного відновлення, діяльністю якого забезпечуватиметься реалізація державної політики з питань розвитку та фінансової підтримки вугільного регіону; розробка та втілення регіональних програм щодо зменшення негативного впливу внаслідок діяльності вуглевидобувних підприємств; фінансування ліквідації вуглевидобувних підприємств за умови вичерпання вугільних запасів.

Формування надходжень до фонду ресурсного відновлення необхідно здійснювати диференціюючи плату за користування природними ресурсами вуглевидобувними підприємствами, зокрема 30% надходжень - до фонду, а 70% до державного бюджету, що у свою чергу дозволить концентрувати частину фінансових ресурсів для потреб підприємств вугільної промисловості на місцях і одночасно зменшити фінансування вугільних підприємств із державного бюджету та уникнути неефективного використання цих коштів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Залуцька Н.С. Податковий контроль в Україні: Т.І. Попередній контроль. Монографія / П.Ю. Буряк, Б.А. Карпінський, Н.С. Залуцька. - Львів: Простір-М, 2007. - 400 с. (23,33 д. а.) (Особистий внесок автора - теоретико-методологічні положення проведення попереднього податкового контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів - 1,5 д. а.)

2. Податковий контроль в Україні: Т.ІІ. Контрольно-перевірочний процес. Монографія / П.Ю. Буряк, Б.А. Карпінський, Н.С. Залуцька, О.Б. Осідач. - Львів: Простір-М, 2007. - 420 с. (24,5 д. а.) (Особистий внесок здобувача - особливості контрольно-перевірочного процесу щодо оподаткування використання природних ресурсів - 1,6 д. а.)

3. Залуцька Н.С. Особливості реформування податкової системи України / Б.А. Карпінський, Н.С. Залуцька // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. - Львів: НЛТУУ, 2006. - вип. 16.7. - С. 186-191. (0,46 д. а.) (Особистий внесок автора - реформування податкової системи в частині оподаткування використання природних ресурсів - 0,2 д. а.)

4. Залуцька Н.С. Податок на додану вартість як основа бюджетоутворення / Б.А. Карпінський, Н.С. Залуцька // Економіст. - 2007. - №1. - С. 30 - 33. (0,34 д. а.) (Особистий внесок дисертанта - характерні ресурсні результати податкового контролю - 0,2 д. а.)

5. Залуцька Н.С. Фінансово-господарська діяльність підприємств вугільної галузі України: реалії та перспективи/ Б.А. Карпінський, Н.С. Залуцька // Фінанси України. - 2008. - №8. - С.63-73. (0,5 д. а.) (Особистий внесок автора - аналіз ефективності податкового контролю у вугільній галузі України - 0,23 д. а.)

6. Залуцька Н.С. Фінансово-економічний стан та проблемність розвитку Львівсько-Волинського вугільного басейну /Б.А.Карпінський, Н.С.Залуцька // Регіональна економіка. - 2009. - №2. - С.31-39 (0,6 д. а.) (Особистий внесок дисертанта - вплив оподаткування використання природних ресурсів на розвиток Львівсько-Волинського вугільного басейну - 0,25 д. а.)

7. Залуцька Н.С. Удосконалення взаємин податкової служби з платниками податків / Б.А. Карпінський, Н.С. Залуцька // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №2. - С. 128-136. (0,4 д. а.) (Особистий внесок здобувача - взаємодія працівників контролюючих органів із платниками ресурсних платежів - 0,2 д. а.)

8. Залуцька Н.С. Напрями розвитку управління людськими ресурсами в органах Державної податкової служби / Б.А. Карпінський, Н.С. Залуцька// Україна: аспекти праці. - 2007. - №2. - С. 46 - 51. (0,42 д. а.) (Особистий внесок автора - активізація ресурсного потенціалу системи податкового контролю - 0,2 д. а.)

9. Залуцька Н.С. Реалізація ресурсного потенціалу податкових органів як метод нарощування податкових надходжень до бюджету держави Б.А. Карпінський, Н.С. Залуцька // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №11. - С. 141-149. (0,45 д. а.) (Особистий внесок здобувача - особливості реалізації потенціалу органів податкового контролю в частині оподаткування використання природних ресурсів - 0,23 д. а.)

10. Залуцька Н.С. Вплив системи адміністрування податку на додану вартість на регіональний розвиток / Б.А. Карпінський, Н.С. Залуцька // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. - Львів: НЛТУУ, 2007. - вип. 17.3. - С. 321-327. (0,38 д. а.) (Особистий внесок дисертанта - особливості податкового контролю ресурсних платежів - 0,21 д. а.)

11. Залуцька Н.С. Особливості прояву економічних суперечностей у податково-бюджетній сфері економіки / Б.А. Карпінський, Н.С. Залуцька// Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. - Львів: НЛТУУ, 2007. - вип. 17.4. - С. 156-163. (0,42 д. а.) (Особистий внесок здобувача - класифікаційні ознаки економічних суперечностей в податково-бюджетній сфері - 0,2 д. а.)

12. Залуцька Н.С. Основи формування стратегічного податкового менеджменту / Б.А. Карпінський, Н.С. Залуцька // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. - Львів: НЛТУУ, 2007. - вип. 17.5. - С. 129 - 136. (0,5 д. а.) (Особистий внесок автора - понятійний апарат стратегічного податкового менеджменту в контексті адміністрування ресурсних платежів - 0,22 д. а.)

13. Залуцька Н.С. Реформування податкової системи як пріоритет покращення підприємницького клімату території / Б.А. Карпінський, Н.С. Залуцька // Регіональна бізнес - економіка та управління. - 2007. - № 2. - С. 94 - 103. (0,48 д. а.) (Особистий внесок дисертанта - особливості реформування податкової системи щодо ресурсних платежів - 0,21 д. а.)

14. Залуцька Н.С. Стратегічний податковий менеджмент як механізм управління стратегічним розвитком держави / Б.А. Карпінський, Н.С. Залуцька // Стратегічні пріоритети: науково-аналітичний щоквартальний збірник. - 2007. - № 4 (5). - С. 126 - 133. (0,5 д. а.) (Особистий внесок автора -значення та мета стратегічного податкового менеджменту в системі адміністрування ресурсних платежів - 0,2 д. а.)

15. Залуцька Н.С. Реформування податково-бюджетних відносин як механізм посилення конкурентоспроможності національної економіки/ Б.А. Карпінський, Н.С. Залуцька // Теоретичні та прикладні питання економіки. Збірник наукових праць. Випуск 14. (за заг. ред. проф. Єханурова Ю.І., Шегди А.В.) - К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”. - 2007. - С. 83 - 91. (0,49 д. а.) (Особистий внесок дисертанта - особливості прояву суперечностей податково-бюджетних відносин в частині ресурсних платежів - 0,24 д. а.)

16. Залуцька Н.С. Особливості ресурсного потенціалу в системі податкового контролю / Б.А. Карпінський, Н.С. Залуцька // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. Турган-Барановського. - 2007. - №3. - С. 182 - 189. (0,5 д. а.) (Особистий внесок автора - формування та реалізація ресурсного потенціалу податкових органів - 0,25 д. а.)

17. Zalutska N.S. Economic approach to the employment policy and human resource management// Перспективні напрямки реформування фінансової системи України. Матеріали студентсько-аспірантської наукової конференції (16 листопада 2005 року). - Львів: ЛДФА, 2005. - С. 285 - 288 (0,3 д. а.)

18. Податковий контроль. Підручник / П.Ю. Буряк, Б.А. Карпінський, Н.С. Залуцька, В.З. Білінський - К.: „Хай-Тек Прес”, 2007. - 608 с. (34,6 д. а.) (Особистий внесок автора - особливості та реформування податкового контролю в Україні у контексті системи оподаткування використання природних ресурсів - 2,4 д. а.)

19. Податки: словник-довідник. Навчальний посібник / Б.А. Карпінський, Н.С. Залуцька, О.Б. Карпінська - К.: Видавничий дім „Професіонал”, 2008. - 464 с. (15,07 д. а.) (Особистий внесок здобувача - понятійний апарат щодо оподаткування використання природних ресурсів - 0,6 д. а.)

20. Залуцька Н.С. Податковий контроль в Україні: концептуальні засади функціонування й удосконалення / Б.А. Карпінський, Н.С. Залуцька // Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки: Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (24 листопада 2006 р.). - Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. - С. 375-378. (0,2 д. а.) (Особистий внесок автора - удосконалення системи податкового контролю щодо ресурсних платежів - 0,1 д. а.)

21. Залуцька Н.С. Суперечності податково-бюджетних відносин в Україні та їх вплив на фінансове забезпечення територіального розвитку / Б.А. Карпінський, Н.С. Залуцька // Фінансове забезпечення економічного і соціального розвитку суспільства: Тези Між. нар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ: ЛДФА, 2007. - С. 50 - 51. (0,2 д. а.) (Особистий внесок дисертанта - виділення суперечностей в оподаткуванні ресурсних платежів - 0,1 д. а.)

22. Zalutska N. The main priorities of the tax control system reforming in Ukraine / В. Karpinsky, N. Zalutska // Materialy czwartej Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji “Nauka: teoria i practyka - 2007”. Tym I. Ekonomiczne nauki.: Przemysl. Nauka i studia - S. 15 - 22. (0,36 д. а.) (Особистий внесок автора - особливості реформування податкового контролю в контексті оподаткування використання природних ресурсів - 0,2 д. а.).

23. Залуцька Н.С. Добровільна сплата податків - індикатор цивілізованості підприємницької діяльності в Україні / Б.А. Карпінський, Н.С. Залуцька // Теорія и практика предпринимательской деятельности: материали второй международной научно-практической конференции учених и специалистов. - Сімферополь, Таврический национальный університет им. В.И. Вернадського, 2007. - С. 57 - 59. (0,2 д. а.) (Особистий внесок здобувача - вплив на підприємництво ресурсних платежів - 0,1 д. а.)

24. Zalutska N. The development of strategic tax management in the euro integration conditions / В. Karpinsky, N. Zalutska // Тези доповідей IV Міжнародної науково-практичної конференції „Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграції” (19 - 20 жовтня 2007 року). - Львів: ЛДФА, 2007. - С. 162 - 165. (0,2 д. а.) (Особистий внесок автора - місце оподаткування природних ресурсів у стратегічному менеджменті - 0,1 д. а.)

25. Zalutska N. Strategic tax management as the trend of new economic science - strategiology / В. Karpinsky, N. Zalutska // Materialy VI mezinarodni vedecko - practiska conference „Nastoleni moderni vedy - 2007”. - Dil 1. Ekonomicke vedy: Praha. Publishing House “Education and Science” s.r.o - P. 54 - 59. (0,3 д. а.) (Особистий внесок здобувача - особливості податкового контролю щодо ресурсних платежів - 0,1 д. а.)

26. Zalutska N. Strategic management: forming and resource securing / В. Karpinsky, N. Zalutska // Materialy IV Miedzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji „Aktualne problemy nowoczesnych nauk - 2008” - P. 69 - 73. (0,2 д. а.) (Особистий внесок дисертанта - реалізація ресурсного потенціалу податкових органів - 0,1 д. а.)

Анотація

Залуцька Н.С. Державний контроль в системі оподаткування використання природних ресурсів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Львівська державна фінансова академія, Львів, 2010.

У дисертаційній роботі досліджено державний контроль в системі оподаткування використання природних ресурсів. Розглянуто державний контроль щодо оподаткування ресурсних платежів в сукупності та виділено основні напрями його реформування. Запропоновано формування відповідного органу податкової міліції у складі органів державної податкової служби. Проаналізовано діяльність вугільних підприємств на державному та місцевому рівні та запропоновано схему сплати ними ресурсних платежів. Обґрунтовано необхідність створення фонду ресурсного відновлення територій, де працюють вуглевидобувні підприємства.

Ключові слова: державний контроль, податковий контроль, адміністрування ресурсних платежів, фонд ресурсного відновлення, екологічна міліція, механізм державного контролю в системі оподаткування використання природних ресурсів.

Аннотация

Залуцкая Н.С. Государственный контроль в системе налогообложения использования природных ресурсов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Львовская государственная финансовая академия, Львов, 2010.

Необходимость государственного регулирования государственный контроль в системе налогообложения использования природных ресурсов. Рассмотрены регионами налогообложения ресурсных платежей в совокупности и выделены основные направления его реформирования.

В первом разделе диссертации рассмотрены вопросы государственного контроля в системе налогообложения использования природных ресурсов, его особенности формирования и функционирования, обусловленные конкретным содержанием контрольной деятельности и органами, что ее осуществляют. Определено, что целью государственного контроля в системе налогообложения использования природных ресурсов является создание эффективных методов, которые бы способствовали соблюдению законодательства о администрирования ресурсных платежей, требований экологической безопасности, обеспечению проведения эффективных и комплексных мероприятий по рациональному использованию природных ресурсов, достижению согласованности действий государственных и общественных органов при распределении средств для воспроизводства природных ресурсов.

Во втором разделе диссертационной работы проанализировано состояние угольной отрасли в Украине и Львовской области, в частности, вследствие чего можно сделать вывод, что угольная отрасль является традиционно убыточной и дисбаланс с каждым годом увеличивается. Исследованы особенности уплаты ресурсных платежей угольными предприятиями, рассчитаны коэффициенты эффективности ресурсных платежей и способности территории к самоочищению.

В третьем разделе обращено внимание на то, что усовершенствование администрирования ресурсных платежей должно способствовать повышению реальной доходности бюджетов и оптимального распределения средств от использования природно-ресурсного потенциала, а также ускорению социально-экономического развития страны. Рассмотрено формирование механизма государственного контроля в системе налогообложения использования природных ресурсов, который позволит эффективно использовать ресурсные платежи с целью усиления функций государственного контроля. Проанализирована деятельность угольных предприятий на государственном и местном уровне и предложена схема уплаты ими ресурсных платежей. Обоснована необходимость создания фонда ресурсного восстановление территорий, где работают угледобывающие предприятия.

...