Оптимізація впливу регуляторного потенціалу податкової системи на економічний розвиток на прикладі АР Крим

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна податкова адміністрація України

Національний університет Державної податкової служби України

УДК 336.22

Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Оптимізація впливу регуляторного потенціалу податкової системи на економічний розвиток (на прикладі АР Крим)

Атаманчук Олексій Вікторович

Ірпінь-2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному університеті державної податкової служби України ДПА України.

Науковий керівник кандидат економічних наук, професор Данілов Олександр Дмитрович, Київський економічний інститут менеджменту, завідувач кафедри фінансів та кредиту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Іванов Юрій Борисович, ДВНЗ "Харківський національний економічний університет", завідувач кафедри оподаткування;

кандидат економічних наук, доцент Демиденко Людмила Миколаївна, ДВНЗ "Київський національний університет імені Тараса Шевченка", доцент кафедри фінансів.

Захист дисертації відбудеться "23" грудня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 27.855.01 у Національному університеті державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 55.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.

Автореферат розісланий "19" листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор економічних наук, професор С.В. Онишко

Анотації

Атаманчук О.В. "Оптимізація впливу регуляторного потенціалу податкової системи на економічний розвиток на прикладі АР Крим". - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Національний університет ДПС України, Ірпінь, 2010.

Робота присвячена обґрунтуванню теоретичних та практичних підходів щодо оптимізації впливу регуляторного потенціалу податкової системи на економічний розвиток АР Крим. У роботі визначено сутність регуляторного потенціалу податкової системи, його важелі та розроблено цільову структуру. Визначено сутність економічного розвитку регіону та його показники, обґрунтовано критерії оптимізації впливу регуляторного потенціалу податкової системи на економічний розвиток регіону.

У роботі проаналізовано основні показники економічного розвитку АР Крим, виявлено вплив оподаткування на розвиток тенденцій основних економічних показників регіону. З'ясовано структуру доходів і видатків бюджету республіки, а також вплив регуляторного потенціалу податкової системи на зміни у структурі доходів і видатків бюджету АР Крим. Виявлено, як регуляторний потенціал податкової системи впливає на розвиток провідних галузей АР Крим, зокрема туристичної та рекреаційної сфери.

На основі проведеного аналізу виявлено можливості оптимізації впливу регуляторного потенціалу податкової системи на економічний розвиток АР Крим. Зокрема, обґрунтовано механізм залучення інвестиційних ресурсів на територію республіки завдяки запровадженню селективних податкових пільг та проведення податкової амністії. Побудована оптимізаційна модель довела позитивний вплив запропонованих заходів на економічний розвиток досліджуваного регіону. податковий економічний регіон

Ключові слова: податковий потенціал, податкова система, податкове регулювання, регуляторний потенціал податкової системи, оптимізація впливу регуляторного потенціалу, економічний розвиток, податкові пільги, податок на прибуток.

Атаманчук А.В. "Оптимизация влияния регуляторного потенциала налоговой системы на экономическое развитие на примере АР Крым". - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Национальный университет ГНС Украины, Ирпень, 2010.

Работа посвящена обоснованию теоретических и практических подходов относительно оптимизации влияния регуляторного потенциала налоговой системы на экономическое развитие АР Крым. В работе определена сущность регуляторного потенциала налоговой системы, его рычаги и разработана целевая структура. Обосновано, что регуляторный потенциал налоговой системы должен бать направлен на адаптацию внутренних возможностей налоговой системы к требованиям внешней среды. Чем в большей степени будет адаптация, тем максимальней будет реализация регуляторного потенциала налоговой системы. Определена сущность экономического развития региона и его показатели, обоснованы критерии оптимизации влияния регуляторного потенциала налоговой системы на экономическое развитие региона. Выявлено, что при исследовании влияния регуляторного потенциала налоговой системы необходимо обязательно учитывать фактор мобильности, как налоговой системы, так и экономической среды. В работе проанализированы основные показатели экономического развития АР Крым, обнаружено влияние налогообложения на развитие тенденций основных экономических показателей региона. Выяснена структура доходов и расходов бюджета республики, а также влияние регуляторного потенциала налоговой системы на изменения в структуре доходов и расходов бюджета АР Крым. Обнаружено, каким образом регуляторный потенциал налоговой системы влияет на развитие ведущих отраслей АР Крым, в частности туристической и рекреационной сферы. Было выявлено, что темпы роста налоговых поступлений превышают темпы роста количества предприятий при одновременном увеличении темпов роста объемов собранных штрафных санкций.

В работе проведен детальный анализ степени развития туристической и рекреационной сферы АР Крым, выявлены проблемы, не позволяющие увеличить количество организованных туристов. Среди основных проблем - неразвитая туристическая инфраструктура, отсутствие отелей, высокая стоимость официального отдыха, что способствует росту сектора неорганизованного туризма.

На основе проведенного анализа обнаружены возможности оптимизации влияния регуляторного потенциала налоговой системы на экономическое развитие АР Крым. В частности, обосновано механизм привлечения инвестиционных ресурсов на территорию республики благодаря внедрению селективных налоговых льгот и проведения налоговой амнистии. Кроме того, обоснована необходимость освобождения от НДС услуг отелей на территории АР Крым, что позволит сдержать рост стоимости отдыха на территории республики. На основе построенной оптимизационной модели было доказано позитивное влияние предложенных мероприятий на экономическое развитие анализируемого региона.

Ключевые слова: налоговый потенциал, налоговая система, налоговая регуляция, регуляторный потенциал налоговой системы, оптимизация влияния регуляторного потенциала, экономическое развитие, налоговые льготы, налог на прибыль.

Atamanchuk O.V. "Optimization of influence of tax system regulator potential on economic development on example Republic Crimea". - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economicsciences after speciality 08.00.08 is a money, finances and credit. National university of tax servise of Ukraine, Irpin', 2010.

Work is devoted the ground of theoretical and practical approaches in relation tooptimization of influence of tax system regulator potential on economic development Republic Crimea. In-process certainly essence of regulator potential of the tax system, its levers and a having a special purpose structure is developed. Certainly essence of economic development of region and his indexe, grounded criteria of optimization of influence of regulator potential of the tax system on economic development of region.

The basic indexes of economic development are in-process analysed Crimea, found out influence of taxation on development of tendencies of basic economic indicators of region. The structure of earnings and charges of budget is found out republic, and also influence of regulator potential of the tax system, on changes in the structure of earnings and charges of budget Crimea. It is discovered, as regulator potential of the tax system influences on development of leading industries ARE Crimea, in particular tourist sphere.

On the basis of the conducted analysis found out possibilities of optimization of influence of regulator potential of the tax system on economicdevelopment ARE Crimea. In particular, grounded mechanism of bringing in of investment resources on territory of republic due to introduction of selective tax deductions and leadthrough of tax amnesty. On the basis of the built optimization model positive influence of the offered measures was well-proven on economic development of analysable region.

Keywords: tax potential, tax system, tax adjusting, regulator potential of the tax system, optimization of influence of regulator potential, economic development, tax deductions, corporate income tax.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми роботи. Сталий економічний розвиток кожного регіону є запорукою економічного зростання держави в цілому. Підтримання економічного розвитку на постійному висхідному рівні потребує відповідних затрат фінансових ресурсів, що вимагає активізації важелів залучення їх довгострокових джерел. За допомогою стримуючих і стимулюючих важелів податкової системи можна залучити додаткові обсяги інвестицій на розвиток економіки регіону, стимулювати максимальне використання його природно-ресурсного потенціалу, зменшити шкідливий вплив на навколишнє природне середовище тощо.

Теоретичні основи сучасних наукових підходів до використання регуляторного потенціалу податкової системи було закладено у працях зарубіжних учених, а саме: А. Вагнера, У. Вікрі, Дж. Кейнса, І. Майбурова, К. Маркса, Ф. Нітті, І. Озерова, Д. Рікардо, П. Самуельсона, Е. Селігмана, А. Сміта, Дж. Стігліца, Д. Черніка та ін. Проблеми оподаткування окремих видів діяльності, застосування податкових пільг, оцінки податкового потенціалу, визначення векторів реформування податкової системи відображено у працях вітчизняних дослідників, зокрема В. Андрущенка, О. Василика, В. Вишневського, О. Данілова, Л. Демиденко, Ю. Іванова, С. Каламбет, Т. Калінеску, М. Кизима, А. Крисоватого, І. Луніної, І. Лютого, В. Мельника, П. Мельника, О. Мірчева, В. Опаріна, А. Соколовської, В. Суторміної, Л. Тарангул, В. Федосова та ін. Однак акценти у роботах названих фахівців зміщені у бік фіскального потенціалу податкової системи та окремих податків, тому існує проблема у поглибленому дослідженні проблеми активізації регуляторного потенціалу податкової системи.

Недостатня розробленість і необхідність у визначенні теоретичних та практичних засад удосконалення реалізації регуляторного потенціалу податкової системи визначили вибір теми дисертації, мету і завдання, предмет і об'єкт дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертації є складовою досліджень, проведених згідно з держбюджетною науковою темою кафедри податків та оподаткування Національного університету державної податкової служби України "Фіскально-адміністративні технології оподаткування в Україні" (номер державної реєстрації 0108U011156) та кафедри фінансів і кредиту Київського економічного інституту менеджменту "Фінансові інструменти і важелі формування і руху фінансових ресурсів в контексті економічного зростання" (номер державної реєстрації 0107V009882). У межах виконання наукових тем автором дисертації здійснено теоретичні узагальнення та практичні рекомендації щодо напрямів удосконалення реалізації регуляторного потенціалу податкової системи в контексті впливу на економічний розвиток регіону, які увійшли до звітів про виконання тем та були опубліковані у колективній монографії.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - розкрити сутність регуляторного потенціалу податкової системи та обґрунтувати напрями оптимізації його впливу на економічний розвиток регіону.

Для досягнення даної мети були поставлені такі завдання:

- визначити сутність регуляторного потенціалу податкової системи;

- виявити вектори впливу регуляторного потенціалу податкової системи на економічний розвиток;

- обґрунтувати критерії оптимізації впливу регуляторного потенціалу податкової системи;

- проаналізувати вплив регуляторного потенціалу податкової системи на загальні показники економічного розвитку АР Крим;

- оцінити регулюючий вплив податків на динаміку інноваційно-інвестиційної активності в регіоні;

- проаналізувати вплив регуляторного потенціалу податкової системи на розвиток туристичної та рекреаційної сфер АР Крим;

- обґрунтувати напрями активізації впливу стимулюючих важелів регуляторного потенціалу податкової системи на нарощування обсягів інвестиційних потоків в економіку АР Крим;

- визначити можливості оптимізації регуляторного впливу податкової системи на розвиток туристичної і рекреаційної сфер;

- побудувати модель, яка дозволить оцінити вплив запропонованих заходів на економічний розвиток АР Крим.

Об'єктом дослідження є економічні відносини, що виникають між державою та платниками податків у процесі нарахування і сплати податкових платежів і регулювання їх впливу на економічний розвиток регіону.

Предметом дослідження є регуляторний потенціал податкової системи в контексті впливу на економічний розвиток регіону.

Методи дослідження. Основним методом дисертаційного дослідження є системний, застосування якого зумовило цілісність дослідження регуляторного потенціалу податкової системи. Дослідження сутності економічного розвитку та його параметрів відбувалося за допомогою історичного, логічного методів, а також методу дедукції. Обґрунтування змісту теоретичних понять здійснювалося за допомогою методу наукової абстракції та логічного узагальнення. Оцінка впливу регуляторного потенціалу оподаткування на економічний розвиток АР Крим проводилася за допомогою статистичних (групування, порівняння, рядів динаміки тощо) та економіко-математичних (кореляційно-регресійний аналіз) методів. Обґрунтування напрямів удосконалення реалізації регуляторного потенціалу податкової системи здійснювалося за допомогою економіко-математичного моделювання.

Інформаційну базу досліджень становили законодавчі та нормативно-правові акти, що регулюють фінансові відносини в Україні й світі, звітні дані Міністерства фінансів України, Міністерства культури і туризму, Держкомстату України, ДПА України та АР Крим, Головного управління статистики в АР Крим, монографічні дослідження і публікації у періодичних виданнях вітчизняних і зарубіжних авторів.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-практичних основ оптимізації впливу регуляторного потенціалу податкової системи на економічний розвиток регіону. Найбільш суттєвими науковими результатами дисертаційного дослідження, що відзначаються новизною, є такі:

вперше

- розглянуті системно й обґрунтовані фінансово: галузеві пріоритети економічного розвитку АР Крим, структура регуляторного потенціалу податкової системи і механізм його дії, напрями, критерії і методи оптимізації впливу складових регуляторного потенціалу податкової системи на показники економічного розвитку;

удосконалено

- методику обґрунтування доцільності податкової амністії як одного з факторів мобілізації інвестиційних ресурсів у пріоритетні напрями розвитку економіки регіону: податкову амністію запропоновано проводити з мінімальними штрафними санкціями (2 %) та на умовах участі у капіталі;

- методику оцінки ефективності надання податкових пільг у пріоритетних галузях на основі показників еластичності виручки щодо сплачених податків та податкових пільг, що дало змогу визначити доцільність податкового стимулювання виключно у харчовій промисловості та туризмі (приріст інвестицій в основний капітал за рахунок власних коштів протягом року у харчовій промисловості становитиме близько 9 % при зниженні ставки податку на прибуток до 17 %, а у туризмі - 10,08 % при зниженні ставки податку на прибуток до 18 %;

набули подальшого розвитку

- розкриття сутності регуляторного потенціалу податкової системи як сукупності можливостей впливу оподаткування на перебіг соціально-економічних процесів у країні, які можуть бути реалізовані з використанням податкових важелів. Особисто автором обґрунтовано, що сильні сторони податкової системи є реалізованим потенціалом, а слабкі - прихованим або резервним. Це дає можливість оптимізувати вплив стримуючих і стимулюючих ефектів податкової системи на економічний розвиток регіону;

- оцінка нереалізованого потенціалу економічного розвитку АР Крим, що спричиняє деформації у структурі доходів і видатків бюджету республіки. Регуляторний потенціал податкової системи необхідно використати для стимулювання провідних галузей економіки республіки, які працюють на місцевих ресурсах, що дозволить повною мірою використати наявний природно-ресурсний потенціал;

- оцінка обсягів тіньового ВРП по АР Крим та визначення за допомогою податкового коефіцієнта втрат бюджету від приховування доходів від оподаткування, що є основою для визначення потенційного обсягу коштів, який може бути мобілізований у ході податкової амністії.

Практична цінність отриманих результатів полягає в обґрунтуванні пропозицій щодо забезпечення комплексного підходу до визначення напрямів оптимізації впливу регуляторного потенціалу податкової системи на економічний розвиток регіону. Окремі результати дисертаційної роботи використані у діяльності ДПА АР Крим (довідка від 18.11.2009 р. № 1263/А/2610) з метою подальшого впровадження у процесі аналітичної роботи при підготовці національного плану перевірок, а також вищими навчальними закладами при викладанні дисциплін "6.03508" (довідка від 08.04.2010 р. № 1104/01-12).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи були оприлюднені на таких конференціях: "Фінансова система України: проблеми і перспективи розвитку" (м. Київ, 2007 р.), "Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки і практики", (м. Харків, 2008 р.), "Фінансова система України в умовах економічного зростання" (м. Київ, 2008 р.), "Наука: теорія і практика - 2008" (м. Прага, 2008 р.), "Теорія і практика економіки і підприємництва" (м. Алушта, 2009 р.), "Економічна безпека і проблеми господарсько-політичної трансформації соціально-економічних систем", (м. Полтава, 2009), "Фінансова система України: проблеми та перспективи розвитку" (м. Київ, 2009 р.), "Сучасні досягнення науки - 2010" (м. Прага, 2010 р.).

Публікації. Основні результати проведеного дослідження викладено в 12 працях, серед них - 1 монографія (у співавторстві, особисто автором визначено сутність економічного розвитку регіону та фінансові важелі його активізації), 6 - статей у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій - 5,2 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 45 таблиць, 41 рисунок, 4 додатки на 6 сторінках. Список використаних джерел займає 20 сторінок і містить 191 найменування. Загальний обсяг дисертації становить 189 сторінок комп'ютерного тексту.

Основний зміст

У першому розділі "Регуляторний потенціал податкової системи як інструмент впливу на економічний розвиток регіону" визначено сутність регуляторного потенціалу податкової системи, обґрунтовано його структуру, важелі дії, визначено сутність економічного розвитку, а також критерії оптимізації впливу регуляторного потенціалу на економічний розвиток регіону.

На основі теоретичного дослідження сутності податків та податкової системи було визначено, що регулююча функція податків закладає основи регуляторного потенціалу податкової системи. Підсумовуючи наявні підходи до визначення сутності потенціалу, податкового потенціалу та податкового регулювання, було визначено, що регуляторний потенціал податкової системи - це сукупність можливостей її впливу на перебіг соціально-економічних процесів у країні, які можуть бути реалізовані за допомогою податкових важелів. Регуляторний потенціал податкової системи може бути реалізований за допомогою різноманітних способів та методів. У першу чергу, регуляторний потенціал податків має бути направлений на адаптацію внутрішніх можливостей податкової системи до вимог зовнішнього середовища, і чим більшою буде така адаптація, тим ефективнішою буде реалізація регуляторного потенціалу податкової системи (рис. 1).

Характерною рисою регуляторного потенціалу податкової системи є його системність, яка в контексті регулювання економічного розвитку регіону підсилюється цілісністю характеристики його результатів. Так, здійснюючи стимулювання інвестиційних та інноваційних процесів у регіоні на основі оптимізації податкових пільг, створення спеціальних режимів оподаткування, можна досягти не тільки збільшення кількісних характеристик названих цільових показників, але і збільшення обсягів ВВП на душу населення, підвищення рівня зайнятості, покращання якості інфраструктури тощо. Аналогічний комплексний вплив здійснюють і дестимулюючі ефекти регуляторного потенціалу податкової системи. Так, відміна податкових пільг, підвищення ставок податків з одночасним розширенням бази оподаткування не просто може призвести до погіршення інвестиційного та інноваційного клімату, але й до згортання офіційної ділової активності та її переходу у тіньовий сектор. Додатковим наслідком може бути зростання рівня безробіття.

При дослідженні критеріїв оптимізації впливу регуляторного потенціалу податкової системи необхідно обов'язково враховувати фактор мобільності - як податкової системи, так і економічного середовища. Оцінку досягнення критеріїв оптимізації впливу регуляторного потенціалу податків доцільно проводити з використанням таких показників: податковий тягар окремих податків, еластичність податків щодо ВВП, еластичність інноваційно-інвестиційної активності та підприємницької ініціативи щодо основних податків, рівень добробуту населення (середній рівень заробітної плати, глибина бідності), прибутковість підприємств. Доведено, що критерії оптимізації впливу регуляторного потенціалу податкової системи є несталими величинами і залежать від конкретних державних цілей, тому їх перелік може бути розширений, а спосіб оцінки модифікований.

У другому розділі "Оцінка впливу регуляторного потенціалу податкової системи на економічний розвиток АР Крим" проаналізовано основні показники економічного розвитку АР Крим та динаміку сплати податків, вплив оподаткування на перебіг економічних процесів, здійснено оцінку впливу регуляторного потенціалу податкової системи на економічний розвиток АР Крим.

Рис. 1. Структура регуляторного потенціалу податкової системи

Будь-який регіон України може успішно розвиватися тільки у тому випадку, коли його економічна політика буде направлена на повне й ефективне використання наявного ресурсного потенціалу з метою підвищення рівня добробуту населення.

Загальну оцінку впливу регуляторного потенціалу податкової системи на показники економічного розвитку АР Крим проведено за допомогою податкового коефіцієнта, який розраховувався як відношення сплачених податків до валового регіонального продукту за відповідний період (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Темпи зростання ВРП, ВРП на одну особу та динаміка податкового коефіцієнта

З рис. 2 видно, що зниження податкового коефіцієнта не завжди сприяє збільшенню валового регіонального продукту, що свідчить про неповне використання регуляторного потенціалу податкової системи. Подальший аналіз показників економічного розвитку показав, що до негативних тенденцій можна віднести зниження темпів приросту інвестицій в основний капітал та погіршення стану основного капіталу. До позитивних тенденцій доцільно віднести стабілізацію і відсутність тенденції до падіння темпів зростання обсягів продукції рослинництва і тваринництва. Проведений аналіз засвідчив, що податковий коефіцієнт може частково впливати на динаміку рентабельності операційної діяльності та частку збиткових підприємств. Однак нестабільна динаміка аналізованих показників свідчить, що регуляторний потенціал податкової системи в цілому і податку на прибуток зокрема використовується неповною мірою.

У регіоні відбувається щорічне зростання як загальної кількості підприємств, так і їх кількості на 10 тис. наявного населення, що створює передумови для підвищення рівня зайнятості. Середньорічна кількість штатних і позаштатних працівників має тенденцію до зменшення, що свідчить про необхідність підвищення офіційного рівня зайнятості в регіоні. Водночас темпи зростання податкового боргу та податкових надходжень значно перевищують темпи зростання загальної кількості підприємств і тих підприємств, які мали обсяги реалізації, що свідчить про переважно фіскальну спрямованість чинної податкової системи.

Аналіз розподілу підприємств за видами економічної діяльності показав недостатній рівень розвитку туристичної та рекреаційної сфер. Питома вага туристичних та готельних послуг у загальному обсязі аналогічних послуг в Україні залишається вкрай низькою, що свідчить про недовикористання природно-ресурсного потенціалу АР Крим, саме тому регуляторний потенціал податкової системи необхідно спрямувати на активізацію цих напрямів економічної діяльності.

Як і для будь-якого регіону України, для АР Крим актуальним є розвиток малого підприємництва. По-перше, активізація малого підприємництва дозволить частково вирішити проблему зайнятості в регіоні. По-друге, такі напрями економічної діяльності, як туризм, готельний бізнес, громадське харчування можуть успішно розвиватися на базі малого підприємництва.

Виявлені тенденції економічного і соціального розвитку АР Крим відповідним чином позначаються на стані доходів і видатків бюджету республіки. Результати аналізу показали поступове зменшення питомої ваги податкових надходжень у доходах бюджету та збільшення питомої ваги дотацій. Така тенденція свідчить про регресивність економічної активності в АР Крим, що негативно позначається на формуванні дохідної частини бюджету. Про значний потенціал податків у формуванні дохідної частини бюджету АР Крим свідчить їх питома вага у 2000 р. Вважаємо, що регуляторний потенціал податкової системи доцільно спрямувати на стимулювання економічної активності в регіоні з метою збільшення податкових надходжень до бюджету.

Для максимальної реалізації природно-ресурсного потенціалу необхідним є залучення інвестицій в основний капітал. Аналіз впливу оподаткування на перебіг інвестиційних процесів у республіці дозволив виявити неефективність податкового регулювання залучення коштів інвесторів для фінансування капітальних інвестицій. Зважаючи на хронічний дефіцит бюджетних коштів, ігнорування стимулюючих можливостей регуляторного потенціалу податкової системи є неприпустимим.

Однією з проблем розвитку туристичної сфери АР Крим є перевищення у 4 рази кількості неорганізованих туристів порівняно з кількістю організованих. Незважаючи на значний природно-ресурсний потенціал, результати діяльності підприємств санаторно-курортної зони АР Крим залишаються невтішними. Так, кількість готелів туристичного типу становить усього 5,5 % від загальної кількості об'єктів туристичної інфраструктури. Протягом останніх шести років готелі не були заповнені більше як на третину. Наявні на сьогодні готелі потребують суттєвої реконструкції, яка вимагає значних інвестицій. Тому регуляторний потенціал податкової системи необхідно спрямувати на стимулювання розвитку конкурентоспроможного готельного бізнесу.

Кількість закладів туристичної та санаторно-курортної сфер по регіонах розташована нерівномірно, найбільша кількість їх знаходиться в Алушті, Євпаторії, Феодосії та Ялті. Для досліджуваних регіонів чітко вираженою є тенденція збільшення питомої ваги сплачених податків підприємствами туристичного та санаторно-курортного комплексів залежно від кількості наданих послуг відпочиваючим (рис. 3).



Рис. 3. Залежність частки податків, сплачених підприємствами туристичного і санаторно-курортного комплексу від кількості відпочиваючих

Графік, зображений на рис. 3, ілюструє наявність лінійної залежності між кількістю відпочиваючих, яким надано послуги, та часткою сплачених податків підприємствами туристичного і санаторно-курортного комплексу. Це свідчить про взаємозв'язок між регуляторним і фіскальним потенціалом податкової системи. За умови ефективного використання важелів регуляторного потенціалу податкової системи збільшаться податкові надходження до бюджету, що розширить можливості АР Крим до підвищення рівня економічного розвитку.

Важливими характеристиками динаміки розвитку туристичного і санаторно-курортного комплексів є середня вартість ліжко-дня, яка тісно пов'язана не тільки з тривалістю перебування на курорті, але і з кількістю відпочиваючих. Тому регуляторний потенціал податкової системи доцільно використати як один із важелів стримування зростання вартості одного ліжко-дня. Результати аналізу залежності темпів зростання вартості одного ліжко-дня від рівня податкового коефіцієнта показали, що між цими величинами існує тісний зв'язок, темп зростання вартості ліжко-дня на 89,17 % визначається рівнем податкового навантаження. На вартість ліжко-дня впливають як прямі, так і непрямі податки, тому при визначенні напрямів оптимізації впливу регуляторного потенціалу податкової системи необхідно визначити доцільність зниження ставки ПДВ для підприємств туристичного і санаторно-курортного комплексу (така практика існує в Туреччині і Болгарії).

У третьому розділі "Оптимізація напрямів впливу регуляторного потенціалу податкової системи на економічний розвиток АР Крим" обґрунтовано можливості активізації регуляторного потенціалу податкової системи щодо залучення інвестицій в економіку регіону, визначено можливості посилення стимулюючих впливів регуляторного потенціалу на розвиток туристичної та рекреаційної сфер АР Крим.

У процесі дослідження було здійснено оцінку ефективності надання податкових пільг за галузями, які для економічного розвитку АР Крим визначено як пріоритетні (табл. 1).

Таблиця 1 Ефективність надання податкових пільг за галузями економіки АР Крим

Показники	Галузі
	Харчова промисловість	Рослинництво	Тваринництво	Діяльність готелів та ресторанів	Діяльність транспорту та зв'язку	Операції з нерухомістю	Туризм
Середня еластичність виручки до наданих податкових пільг	1,08	1,15	1,08	1,14	0,98	0,75	1,11
Середня еластичність виручки до сплачених податків	-1,23	-1,04	-1,06	-1,45	-1,01	-0,98	-1,28
Середня еластичність капітальних інвестицій за рахунок власних коштів до суми сплачених податків	-1,28	-1,02	-1,03	-1,38	-0,94	-0,86	-1,36

Найвищий рівень еластичності виручки до наданих податкових пільг характерний для рослинництва та діяльності готелів і ресторанів, дещо нижчим він є для харчової промисловості, тваринництва та туризму. Виручка виявилася нееластичною до наданих податкових пільг у галузі транспорту та зв'язку, а також операцій з нерухомістю, що свідчить про недоцільність надання податкових пільг даним галузям. Оскільки діяльність готелів і ресторанів є переважно збитковою, це свідчить про недоцільність стимулювання інвестиційної активності у даній галузі засобами регуляторного потенціалу оподаткування, оскільки власні кошти у підприємств цієї галузі практично відсутні. Таким чином, застосування регуляторного потенціалу оподаткування з метою стимулювання інвестування в оновлення основного капіталу за рахунок власних коштів буде виправданим тільки у харчовій промисловості та туризмі. З урахуванням показника еластичності приріст інвестицій в основний капітал за рахунок власних коштів протягом року у харчовій промисловості становитиме близько 9 % при зниженні ставки податку на прибуток до 17 %, а у туризмі - 10,08 % при зниженні ставки податку на прибуток до 18 %.

Загальна оцінка стану іноземного інвестування в АР Крим свідчить, що фактично залучений обсяг іноземних інвестицій є недостатнім для того, щоб давати остаточні оцінки ефективності іноземного інвестування та його позитивного чи негативного впливу на економічний розвиток регіону. Тому вважаємо за доцільне стимулювати засобами регуляторного потенціалу оподаткування притік іноземних інвестицій у ті галузі, де фінансування за рахунок інших джерел неможливе через їх відсутність або недостатній обсяг. За результатами попереднього аналізу такою галуззю виявилася діяльність готелів та ресторанів, тому вважаємо виправданим надання податкових пільг іноземним інвесторам, які здійснюють прямі інвестиції у цю галузь. Розмір податкової пільги пропонуємо прив'язати не тільки до обсягу інвестиції, але і до якісних показників. Оскільки для АР Крим гостро стоїть проблема підвищення рівня організованого туризму, то як такий показник пропонуємо віднести ступінь наповнення готелю. Так, у випадку, якщо готель буде заповнено менш ніж на половину, пільги в оподаткуванні не надаються, при середній заповнюваності готелю на рівні 25-75 % пропонуємо знизити ставку оподаткування прибутку інвестора до 20 %, а при середній заповнюваності 76-100 % - до 15 %.

В обороті тіньового сектора економіки також перебуває значна частина фінансових ресурсів, яка за певних умов могла б трансформуватися в інвестиції. Одним із засобів мобілізації внутрішніх фінансових ресурсів є проведення податкової амністії. Нами було розраховано обсяги тіньового ВРП по АР Крим та визначено втрати бюджету від приховування коштів від оподаткування. На підставі розрахунків було виявлено, що бюджет АР Крим щороку через наявність тіньової економіки втрачає значні обсяги надходжень. Пропонується дозволити легалізувати кошти, отримані у неофіційному секторі економіки, за умови сплати 2 % штрафу та обов'язкового вкладання легалізованих коштів у розвиток туристичного або готельного бізнесу. Такий механізм податкової амністії з обов'язковою участю інвесторів у капіталі міг би дати частину необхідних коштів для фінансування розвитку туристичної та рекреаційної сфери АР Крим.

Макроекономічним показником економічного благополуччя регіону виступає ВРП, тому оптимізація регуляторного потенціалу податкової системи має враховувати його зміну. Оцінити, якою мірою АР Крим використовує наявний економічний потенціал, можна через показник еластичності ВРП до ВВП, інвестицій в основний капітал до ВРП (оскільки вони створюють передумови для довгострокового економічного розвитку), а також податкових надходжень до бюджету до ВРП. Загальна формула показника еластичності (kel) має вигляд (1):

, (1)

де n - кількість досліджуваних періодів.

Показники еластичності дають змогу оцінити, наскільки повно були використані умови розвитку для аналізованого проміжку часу (табл. 2).

Результати розрахунків показали, що еластичність податкових платежів наближається до одиниці, відхилення від одиниці на 0,02 свідчить про наявність фактів ухилення від оподаткування. Найгірше значення має показник еластичності інвестицій в основний капітал щодо ВРП - він становить лише 0,84, що свідчить про значне недовикористання тих можливостей, які потенційно мали бути створені динамікою макроекономічної кон'юнктури в регіоні. Це є негативним чинником, оскільки свідчить про неналежне відновлення економічного потенціалу регіону, що у подальшому може призвести до стратегічної кризи.

Таблиця 2 Оцінка еластичності ВРП, інвестицій в основний капітал та податкових платежів до бюджету

Показник	Значення
Еластичність ВРП АР Крим до ВВП	1,16
Еластичність інвестицій в основний капітал до ВРП	0,84
Еластичність податкових платежів до ВРП	0,98

Формалізовано модель оптимізації впливу регуляторного потенціалу на економічний розвиток можна записати у такому вигляді. Оптимальним можна вважати такий вплив регуляторного потенціалу податкової системи, коли досягається максимальний економічний, соціальний та екологічний ефект, описаний за допомогою моделі (2):

Размещено на http://www.allbest.ru/

, (2)

де РОТrt - оптимальний стан регуляторного потенціалу податкової системи, який враховує обґрунтовані вище зміни в оподаткуванні;

Stot - ефективний стан економічної системи регіону;

cost - втрати бюджету від змін в оподаткуванні.

Оптимальний ефективний стан економічної системи формує три підсистеми: Sec - оптимальний ефективний стан економічної підсистеми; Ssoc - оптимальний ефективний стан соціальної підсистеми; Seco - оптимальний ефективний стан екологічної підсистеми.

Оптимальний стан кожної підсистеми в системі менш ефективний, ніж оптимальний стан усієї системи (3):

, (3)

де Si - стан і-ї підсистеми.

Максимальна ефективність загального стану всієї системи досягається за таких умов (4):

Размещено на http://www.allbest.ru/

, (4)

де md - мультиплікатор доходів населення і підприємницького сектору;

mq - мультиплікатор обсягів виробництва;

msale - мультиплікатор обсягів реалізації;

Kz - кількість занятих.

З обмежень виключена екологічна компонента, оскільки вона має оборотний характер і врахована в РОТrt у вигляді екологічного податку на придбаний бензин на території АР Крим. Умови (4) виконуються у тому випадку, коли кількість організованих туристів та відпочиваючих буде максимальною (5):

(5)

Тоді оптимізаційна модель набуде вигляду (6):

Размещено на http://www.allbest.ru/

(6)

У роботі було здійснено прогнозну оцінку кількості туристів, які в'їхали в регіон, на основі даних про кількість туристів, які в'їхали в регіон за ретроспективний період з 2000 по 2008 рр. Прогнозна оцінка здійснювалася за допомогою динамічного моделювання. Результати розрахунків засвідчують, що кількість організованих туристів за незмінних факторів не буде збільшуватися швидкими темпами, тому заходи щодо стимулювання в'їзного туризму, обґрунтовані вище, є необхідною складовою оптимізації впливу регуляторного потенціалу оподаткування в АР Крим з метою стимулювання економічного розвитку.

Висновки

За результатами проведеного дослідження можна зробити такі висновки:

1. Податкова система завдяки регулюючим ефектам може здійснювати як стимулюючий, так і стримуючий вплив на розвиток економіки регіону. Рівень і вектор реалізації регуляторного потенціалу оподаткування визначає ступінь реалізації економічного потенціалу відповідного регіону та повноту використання можливостей природного потенціалу. Аналіз теоретичних концепцій податкового регулювання та сутності потенціалу як економічної категорії дозволив зробити висновок, що регуляторний потенціал податкової системи - це сукупність можливостей впливу оподаткування на перебіг соціально-економічних процесів у країні, які можуть бути реалізовані за допомогою податкових важелів.

2. На основі узагальнення різних підходів було визначено сутність економічного розвитку регіонів за аналогією до сутності економічного розвитку держави: економічний розвиток держави або її регіону - це здатність економіки на основі процесів економічного зростання підвищувати добробут населення та підтримувати екологічну безпеку. Також на основі дослідження регулюючих впливів оподаткування було визначено показники економічного розвитку, які є найбільш вразливими до впливу оподаткування.

3. Основними критеріями оптимізації впливу регулюючого потенціалу податкової системи на економічний розвиток було визначено податкове навантаження та максимально можливу нейтральність оподаткування. Оцінку досягнення критеріїв оптимізації впливу регуляторного потенціалу податків доцільно проводити за допомогою таких показників: податковий тягар окремих податків, еластичність податків щодо ВВП, еластичність інноваційно-інвестиційної активності та підприємницької ініціативи щодо основних податків, рівень добробуту населення, прибутковість підприємств тощо.

4. В АР Крим завдяки специфіці природно-кліматичних умов існують природні передумови для розвитку таких галузей, як сільське господарство, харчова промисловість, обробна промисловість, туризм і рекреаційна сфера. Для основних показників економічного розвитку характерна циклічна динаміка, найбільш виражені циклічні коливання для інвестицій в основний капітал. До негативних тенденцій можна віднести зниження темпів приросту інвестицій в основний капітал, що відповідно відобразилося на динаміці вартості основних засобів.

5. Аналіз структури бюджету АР Крим показав, що відбувається деформація як дохідної, так і видаткової частини бюджету республіки. Спостерігається зниження питомої ваги податкових надходжень, що збільшує потребу у дотаціях вирівнювання. Паралельно зменшуються видатки на економічний розвиток, що негативно відображається на реалізації економічного потенціалу республіки. Тому регуляторний потенціал податкової системи необхідно спрямувати на стимулювання економічної активності в регіоні з метою збільшення податкових надходжень до бюджету.

6. Однією з базових проблем розвитку провідних галузей економіки АР Крим є застаріла матеріальна база, оновлення якої вимагає значних інвестицій. В умовах поширення кризових явищ в економіці країни розгортання масових державних інвестиційних програм є практично нереальним, тому розцінювати державу як провідного інвестора на сьогодні неможливо.

7. За допомогою вдосконаленої методики оцінки ефективності застосування податкових пільг та на її основі обґрунтовано доцільність їх використання як важеля регуляторного потенціалу податкової системи. Аналіз еластичності виручки до сплачених податків та отриманих податкових пільг показав різні результати для аналізованих галузей. Найвищий рівень еластичності виручки до наданих податкових пільг характерний для рослинництва та діяльності готелів і ресторанів, дещо нижчим він є для харчової промисловості, тваринництва та туризму. З метою стимулювання розвитку готельного бізнесу було запропоновано надавати пільги іноземним інвесторам залежно від рівня заповнюваності готелів.

Результати аналізу обсягів тіньової економіки АР Крим показали наявність значних втрат бюджету через ухилення від сплати податків. Тому нами запропоновано дозволити легалізувати доходи всім особам, які бажають вкласти їх у розвиток туристичної та рекреаційної інфраструктури АР Крим (з отриманням права власності на частину створених об'єктів) за умови сплати штрафу у бюджет АР Крим у розмірі 2 % від суми задекларованого доходу. Відмінною рисою запропонованого кроку до легалізації доходів є те, що вони мають бути направлені чітко за цільовим призначенням, а також мінімальний штраф за легалізацію.

8. Однією з основних проблем розвитку туристичної та рекреаційної сфери в АР Крим визнана низька питома вага організованих відпочиваючих (менше 20 %). Саме цей фактор і є визначальним щодо рівня заповнюваності санаторіїв та готелів, і, відповідно, обсягів їх виручки. Зважаючи на вплив податків на ціноутворення, одним з дієвих важелів регуляторного потенціалу може стати звільнення від оподаткування ПДВ послуг з розміщення туристів та відпочиваючих у готелях, санаторіях, пансіонатах, дитячих оздоровчих таборах тощо.

9. За допомогою економіко-математичного моделювання було проведено аналіз впливу запропонованих заходів щодо оптимізації регуляторного потенціалу податкової системи на економічний розвиток АР Крим. Він показав, що відбудеться перерозподіл податкового тягаря між виробниками і споживачами відповідних товарів і послуг таким чином, що дозволить створити умови для максимального використання природно-ресурсного потенціалу АР Крим, знизити рівень безробіття за рахунок збільшення кількості організованих туристів, а також створити міжсезонну туристичну інфраструктуру.

Список опублікованих праць

1. Атаманчук А.В. Экономическое развитие государства и его показатели: [монография] / А. Атаманчук, А. Данилов; под ред. проф. А. Данилова // Финансовый механизм социально-экономического развития государства в условиях экономической нестабильности. - К. : ДКС Центр, 2010. - С. 7-17. (Особисто автором визначено сутність економічного розвитку та систематизовано його показники).

2. Атаманчук О.В. Регулююча функція податків та регуляторний потенціал податкової системи / О.В. Атаманчук // Економіка і держава. - 2008. - № 10. - С. 26 - 29.

3. Атаманчук О.В. Економічний розвиток регіону: вектори і цільові показники: зб. наук. праць / О.В. Атаманчук // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2008. - Вип. 244. - Т ІІ. - С. 340 - 353.

4. Атаманчук О.В. Аналіз динаміки фіскального і регулюючого потенціалу АР Крим / О.В. Атаманчук // Інвестиції: практика і досвід. - 2009. - № 5. - С. 45 - 48.

5. Атаманчук О.В. Оцінка регулюючого впливу податків на динаміку інвестиційної та інноваційної активності в АР Крим / О.В. Атаманчук // Економіка і держава. - 2009. - № 9. - С. 20 - 21.

6. Атаманчук О.В. Аналіз впливу регуляторного потенціалу оподаткування на розвиток туристичної та рекреаційної галузі АР Крим / О.В. Атаманчук // Інвестиції : практика та досвід. - 2009. - № 18. - С. 39 - 43.

7. Атаманчук О.В. Оптимізація впливу регуляторного потенціалу податкової системи на економічний розвиток АР Крим: зб. наук. праць / О.В. Атаманчук // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2008. - Випуск 257. - Т. 5. - С. 1315 - 1325.

8. Атаманчук О.В. До питання про сутність і роль податкового регулювання / О.В. Атаманчук: Materialy IV mezinarodni vedecko-prakticka konference "Veda : teorie a praxe - 2008". - Dil 1. Ekonomicke vedy: Praha. Publishing House "Education and Science" s.r.o. - С.44 - 46.

9. Атаманчук А.В. Налоговое регулирование экономического развития АР Крым: материалы VI Международной научно-практической конференции ["Теория и практика экономики и предпринимательства"] / А.В. Атаманчук. - Симферополь, 2009. - С. 61.

10. Атаманчук О.В. Розвиток курортної галузі АР Крим в контексті зміцнення економічної безпеки регіону: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції ["Економічна безпека і проблеми господарсько-політичної трансформації соціально-економічних систем"] / О.В. Атаманчук. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2009. - С. 182 - 184.

11. Атаманчук О.В. Аналіз впливу регуляторного потенціалу оподаткування на розвиток туристичної галузі АР Крим: збірник наукових праць ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції ["Фінансова система України: проблеми і перспективи розвитку"] / О. Атаманчук. - Київ: ЕКОМЕН, 2009. - С. 10 - 13.

12. Атаманчук О.В. До питання ефективності надання галузевих податкових пільг в АР Крим: матеріали 5-ї Міжнародної науково-практичної конференції ["Сучасні досягнення науки - 2010"] / О.В. Атаманчук. - Прага: ВД "Наука і освіта". - 2010. - С. 12 - 15.

Размещено на Allbest.ru

...