Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний фінансовий контроль за сплатою податку на прибуток підприємств в Україні

У системі державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств в Україні наявні численні проблеми, які знижують його фіскальну ефективність, і тому вимагають інституційного, організаційного та методологічного удосконалення. Економічні реалії, статистика та різні оцінки експертів свідчать про тіньову діяльність в усіх складниках економічних процесів України. Несплата податків стала настільки звичним та поширеним явищем, що податок на прибуток підприємств мінімізують не тільки окремі підприємства, а й деякі галузі народного господарства та фінансово-промислові групи.

В умовах розгортання кризових тенденцій, на фоні високих соціальних зобов'язань держави, загострилася проблема формування дохідної частини державного бюджету. Вагомим джерелом наповнення бюджету залишається податок на прибуток підприємств, проте недосконалість законодавства та низький рівень державного фінансового контролю за діяльністю суб'єктів господарювання призводять до звуження бази оподаткування, зменшення податкових надходжень, нерівномірного та несправедливого податкового навантаження, порушення засад конкуренції, а отже - гальмування розвитку економіки в цілому.

Теорії контрольної та фіскальної функції державних фінансів приділялася значна увага у працях зарубіжних авторів, зокрема: Е. Аткинсона, Ж. Бодена, А. Вагнера, Т. Гоббса, Й. Зонненфельса, Д. Ірвіна, А. Лаффера, Д. Локка, Д. Мілля, К. Макконела, Д. Рікардо, А. Сміта, П.Самуельсона, Д. Стиглица, Й. Юсті та багатьох інших.

Серед вітчизняних науковців найбільш ґрунтовні дослідження теоретичних положень державного фінансового контролю здійснювали І. Басанцов, О. Василик, І. Микитюк, В. Опарін, І. Стефанюк, М. Шутов. З методологією фінансового контролю пов'язані роботи М. Базась, М. Білухи, П. Германчука, Б. Усача, з його правовими аспектами - В. Дереконя, Л. Касьяненко, П. Пацурківського, Л. Савченко. Практичні аспекти здійснення державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств були предметом досліджень В. Антипова, О. Воронкової, О. Данілова, А. Крисоватого, В. Москаленко, В. Онищенка, Т. Паєнтко, В. Синчака, А. Чередніченко та ін.

Проте державний фінансовий контроль за сплатою податку на прибуток підприємств не розглядався як система, і тому питання його ефективності та шляхів удосконалення у багатьох працях відображені частково. Необхідність забезпечення фіскальної ефективності податку на прибуток підприємств з дотриманням базових принципів оподаткування та фінансового контролю зумовили вибір теми наукового дослідження, постановку мети та завдань, напрями дослідження і логіку дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою наукових досліджень, що проводилися Науково-дослідним центром з проблем оподаткування Національного університету державної податкової служби України на замовлення Державної податкової адміністрації України: „Методика аналізу значущості податкових ризиків для відбору платників податків для документальних перевірок” (номер державної реєстрації 0105U003870) та „Методи виявлення схем мінімізації податків та ухилення від оподаткування під час контрольно-перевірочної роботи, правильність їх документування та шляхи руйнування” (державний реєстраційний номер УкрІНТІ 0109U000315). Особистий внесок автора полягає у розробці пропозицій з: удосконалення критеріїв відбору платників податків до перевірок шляхом порівняння показників податкової звітності та рівня сплати податків за видами діяльності; протидії схемам мінімізації податку на прибуток підприємств.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в обгрунтуванні теоретичних засад і практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств в Україні.

Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:

– дослідити економіку-правову природу і теоретичні засади державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств;

– розкрити методику здійснення державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств;

– дати загальну характеристику інституційного забезпечення державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств;

– відстежити світові тенденції контролю за оподаткуванням прибутків юридичних осіб;

– проаналізувати стан сплати податку на прибуток підприємств в Україні,

– визначити основні інструменти уникнення сплати податку на прибуток;

– оцінити ефективність контрольно-перевірочної роботи за сплатою податку на прибуток;

– обґрунтувати пропозиції з усунення недоліків та подальшого удосконалення державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток;

– розробити алгоритм виявлення ризиків несплати податку на прибуток;

– сформувати рекомендації щодо підвищення ефективності контрольно-перевірочної роботи.

Об'єктом дослідження є економічні відносини, що виникають у процесі здійснення державного фінансового контролю за оподаткуванням доходів суб'єктів господарювання.

Предметом дослідження є система державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств.

Методи дослідження. Теоретико-методичним підґрунтям дослідження слугували наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань економіки, теорії фінансів, фінансового контролю та оподаткування, системного аналізу, принципи та методи економіко-математичного моделювання. Зокрема, у процесі наукового дослідження використані методи: наукової абстракції, діалектики, аналізу і синтезу, узагальнення, системного підходу, що дозволило уточнити понятійний апарат державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток, виділити його недоліки за сферою виникнення та класифікувати контрольні заходи; економічний, системний, статистичний та кореляційний аналіз, графічне і табличне подання результатів дослідження, що дозволило виявити проблеми функціонування діючої системи державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток, оцінити контрольно-перевірочну роботу за сплатою податку на прибуток підприємств у взаємозв'язку з рівнем добровільної сплати податків; системно-структурний та порівняльний аналіз, що дозволило виявити світові тенденції здійснення контролю за оподаткуванням прибутків юридичних осіб, визначенні ефективності діяльності контролюючих органів та виявленні системних недоліків.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі, нормативно-правові, підзаконні акти, дані Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики України, статистичні дані країн ЄС та СНД, монографічні дослідження і публікації вітчизняних і зарубіжних учених, електронні ресурси світової мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєві наукові дослідження, що містять елементи наукової новизни, полягають у наступному:

вперше:

_ запропоновано комплексний підхід і розроблено механізм виявлення та усунення ризиків несплати податку на прибуток на основі координації та встановлення зв'язку між суб'єктами та агентами контролю, суб'єктами контролю нижчого та вищих рівнів. Це сприятиме інформаційному наповненню процесів визначення ризиків несплати податку на прибуток, їх дослідженню та усуненню за наслідками перевірок або шляхом зміни норм оподаткування та контролю. Адекватне реагування та оперативне усунення виявлених недоліків здатне підвищити ефективність системи державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток;

удосконалено:

_ групування недоліків державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств за сферою їх виникнення, серед яких поряд з інституційно-організаційними, якісно-методичними та нормативно-правовими виділено регулятивно-процесуальні та інформативно-комунікативні. Це дозволило конкретизувати напрями щодо підвищення його ефективності;

_ класифікацію контрольних заходів за характером їх здійснення. Доведено, що крім наглядових і контрольних, доцільне їх розмежування на адміністративно-правові (реалізація висновків контролю) і регулятивні (усунення недоліків і суперечностей нормативно-правових норм). Це дозволить посилити та диверсифікувати вплив органів державної влади на фінансово-господарську та управлінську діяльність підконтрольних суб'єктів із метою приведення їх стану до бажаного результату;

_ розрахунок показника „соціально-податкове навантаження” як основи відбору підприємств до перевірок. На відміну від існуючого показника податкового навантаження, основу розрахунку якого становить рівень сплати податку на прибуток відносно отриманих доходів, запропонований показник враховує також інші податки, збори та обов'язкові платежі, що сплачуються суб'єктом господарювання у процесі створення ним доданої вартості. На основі встановлення реального податкового навантаження звужується перелік ризикових підприємств, що підвищує ефективність заходів контрольно-перевірочної роботи;

одержали подальший розвиток:

_ порядок інспектування ризиків несплати податку на прибуток, як етапу контролю, який дозволяє після завершення перевірок підприємств, що мають високі ризики несплати податку, продовжувати у легітимному полі контрольні заходи з дослідження обставин, що призводять до втрат бюджету. У разі проведення донарахувань, це забезпечить належний рівень доказовості порушень та сприятиме формуванню пропозицій з удосконалення чинного законодавства;

_ система заходів, спрямованих на підвищення ефективності державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств, з урахуванням світового досвіду, стратегії реформування державної системи контролю, зокрема щодо: запровадження інституту агентів державного фінансового контролю, удосконалення законодавчих норм, розширення повноважень контролюючих органів, підвищення стандартів контрольно-перевірочної роботи, зміни підходів у порядку оформлення матеріалів перевірок.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні рекомендацій щодо забезпечення комплексного підходу до визначення напрямів удосконалення державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств в Україні з метою збільшення податкових надходжень та забезпечення рівномірного і пропорційного навантаження зі сплати податку на прибуток на суб'єктів господарювання.

Окремі положення дисертації знайшли практичне застосування. Так, пропозиції щодо удосконалення критеріїв відбору платників податків до перевірок були враховані Департамента розвитку та модернізації державної податкової служби ДПА України при визначені ризиків несплати податку (довідка № 987/8/33-0025 від 10.11.2009 р.). Пропозиції щодо визначення галузевих критеріїв ризиків несплати податку на прибуток, виявлення та

руйнування схем його мінімізації були використані Науково-дослідним центром з проблем оподаткування Національного університету державної податкової служби України (акт про впровадження № 134 від 09.12.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і пропозиції дисертаційного дослідження, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Внесок автора у роботах, опублікованих у співавторстві, наведено окремо у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методичні положення роботи апробовані на науково-практичних конференціях і круглих столах, а саме: „Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (м. Ірпінь, 2004); „Тенденції та перспективи розвитку податкової системи України” (м. Ірпінь, 2008); „Податкове навантаження: потреби регіону і можливості стягнення податків в умовах кризи” (м. Луганськ, 2009); „Мінімізація сплати податків” (м. Ірпінь, 2010).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 10 наукових працях, у тому числі 1 - у колективній монографії, 6 - у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 3,0 д.а., з яких 2,3 д.а належить автору особисто.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що поєднують десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст дисертаційного дослідження викладено на 164 сторінках. Робота містить 18 таблиць і 26 рисунків, 13 додатків на 27 сторінках. Список використаних джерел складається з 175 найменувань, які займають 17 сторінок.

У першому розділі „Теоретичні та організаційні засади державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств” розкрито економічну природу, сутність і функції державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток, виділено його недоліки як передумову подальшого удосконалення.

Формування фінансових ресурсів держави здійснюється завдяки фінансово-господарській діяльності суб'єктів господарювання, тому державний фінансовий контроль за сплатою податків стає необхідним елементом державного фінансового контролю підприємницької діяльності. За рахунок притаманним фінансовому контролю інформаційній та корегувальній функціям, державний фінансовий контроль за сплатою податків виходить за рамки поняття податкового контролю. При цьому об'єктом державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств (табл. 1) є також норми чинного законодавства та процеси адміністрування податку на прибуток щодо їх відповідності принципам оподаткування та контролю.

державний прибуток фінансовий контроль

Таблиця 1. Основні відмінності державного фінансового та податкового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств

Передумовами виникнення недоліків системи державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств є відсутність на належному рівні попереднього контролю, аудиту ефективності, що робить неможливим її саморегулювання та розвиток. Недоліки системи державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств виражаються недосконалістю організаційної та якісної сторони її елементів (табл. 2).

Запропоноване групування недоліків за сферою виникнення (табл. 2) дозволяє краще дослідити практичні аспекти функціонування системи державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств. Водночас усунення існуючих недоліків через поліпшення чинного законодавства та організації діяльності державних органів не виключатиме появу нових. Тому необхідний науковий пошук з метою побудови гнучкої системи державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств, здатної до виявлення, аналізу, відпрацювання та мінімізації ризиків несплати податку на прибуток.

Досягнення головної цілі контролю _ усунення відхилень та порушень від встановлених правил, а також приведення у відповідність нормативно-правових норм адміністрування до основних принципів оподаткування та контролю, в залежності від обставин можна здійснювати на тактичному та стратегічному рівнях. Тактичний рівень передбачає проведення адміністративно-правових заходів силами самих контролюючих органів, що виражається у прийнятті рішень, супроводжені та контролю за їх виконанням. Стратегічний рівень передбачає здійснення регулятивних заходів з раціоналізації процесів адміністрування та контролю, усунення суперечностей та недоліків законодавства, внаслідок яких порушуються принципи оподаткування та контролю.

Таблиця 2. Групування недоліків державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств за сферою виникнення

Зміст контролю проявляється у ході його здійснення. Стадії процесу відрізняються одна від одної наступним: характером і формами процесуальної діяльності; її метою і завданнями; суб'єктами здійснення; правовими наслідками; кінцевими результатами процесуальної діяльності. Отже, процес контролю можна назвати контрольною діяльністю, етапи якої характеризуються контрольними діями (заходами) стосовно підконтрольного суб'єкта. Заходи контролю можна охарактеризувати як такі, що:

- проводяться без участі та втручання у діяльність підконтрольного суб'єкта (без взаємодії);

- виражаються присутністю на підконтрольному суб'єкті та (або) у взаємодії з ним уповноваженими на здійснення контролю особами;

- здатні прямо впливати на зміну фінансового стану або коригувати діяльність підконтрольного суб'єкта (передбачають вплив);

- можуть опосередковано впливати на підконтрольні суб'єкти, змінюючи умови проведення фінансово-господарської діяльності.

У цьому зв'язку в роботі запропоновано розрізняти заходи (дії) контролю (які є проявами змісту контролю) за характером взаємодії з підконтрольним суб'єктом та впливу на нього, За наведеними характеристиками можна виділити наглядові (або моніторингові), контрольні (перевірочні), адміністративно-правові та регулятивні заходи. Така класифікація дозволяє диверсифікувати заходи з приведення стану підконтрольного суб'єкта до бажаного результату.

Дослідження інституційно-правових засад державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток доводить неефективність дій органів виконавчої влади щодо усунення недоліків з адміністрування податку. Це проявляється у низькому рівні обміну інформацією та взаємодії між суб'єктами державного фінансового контролю, відсутності законодавчої ініціативи виконавчої влади, тривалим існуванням (6 _7 років) законодавчих вад з його адміністрування та контролю. Відбір платників податку до перевірок здійснюється за фіскальними ознаками, які не враховують соціальну функцію підприємств, яка здійснюється на стадії первинного розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту: при оплаті вартості праці, сплаті податків, мита, соціальних внесків, рентних та податкових платежів. При цьому відсутні методичні рекомендації з проведення перевірок за сплатою податку на прибуток підприємств. Крім того, внутрішня структура податкової служби України, значна кількість регламентуючих діяльність нормативних актів, масивний бюрократичний апарат призводять до дублювання функцій підрозділів, надмірного внутрішнього документообігу, перешкоджають якості контрольно-перевірочної роботи.

Порівняльний аналіз контролю за оподаткуванням прибутків юридичних осіб за кордоном виявив слабкі сторони організації відповідного напряму контролю в Україні. У зв'язку з чим пріоритетними напрямами удосконалення вітчизняної системи контролю за сплатою податку на прибуток є:

- узгодження суперечливих норм цивільного, господарського та податкового законодавства;

- створення, за участю інших державних органів та фінансових установ, системи спостережень за діяльністю платників податків з метою порівняння з даними податкової звітності та визначення факторів ризику несплати податку;

- посилення ефективності контрольних заходів за рахунок перегляду підходів до проведення перевірок, розширення повноважень податкових органів, впровадження інформаційних технологій, посилення відповідальності за несплату податку на прибуток підприємств;

_ впровадження механізмів виявлення та припинення ризиків несплати податку на прибуток, у т.ч. за рахунок недоліків законодавства.

У другому розділі „Оцінка державної системи контролю за сплатою податку на прибуток підприємств” проаналізовано стан сплати податку на прибуток до бюджету, ефективність контрольно-перевірочної роботи та визначено механізми дії основних інструментів з уникнення сплати податку на прибуток.

Аналіз динаміки надходжень податку на прибуток до державного бюджету вказує, що лише на 13 % зросли фактичні надходження (у цінах 1996 року) з податку на прибуток з 1996 по 2009 рік (з 5,5 млрд. грн до 6,2 млрд. грн), в той час як індекси зростання ВВП за цей само період збільшились на 47 %. При цьому поступове зменшення пільг по податку на прибуток не трансформувалось у відповідне збільшення сум податкових надходжень.

З урахуванням індексів економічного зростання ВВП та очікувань від скасування пільг, розрахункова величина податкових надходжень реального сектору економіки за 2000 _2009 роки перевищувала фактичні на 30 _ 70 % (рис. 1).

Рис.1. Порівняння фактичних та розрахункових надходжень податку на прибуток

У роботі зроблено припущення, що в умовах економічного зростання, надходження з податку на прибуток по відношенню до ВВП мають бути еластичними, що пояснюється перевищенням доходів над постійними витратами для більшості економічно-активних підприємств. Для перевірки даної гіпотези були досліджені показники економічного зростання та податкових надходжень за формами власності, галузями економіки, регіонами та в цілому по Україні. Отримані результати вказали на диспропорції та нееластичність відповідних показників, що може свідчити про масовість застосування суб'єктами господарювання механізмів ухилення від оподаткування.

Крім того, встановлено, що більшість вітчизняних підприємств з істотними обсягами валових доходів сплачують податок на прибуток у розмірі менше однієї копійки з гривні отриманих доходів. Це також вказує на високу вірогідність ухилення від сплати податків вказаними підприємствами.

Таким чином, контрольно-перевірочна робота не сприяє детінізації діяльності суб'єктів господарювання, що перевіряються. Так, при зростанні обсягів тіньової економіки, частка донарахованих сум податку на прибуток від загальної суми надходжень цього податку протягом 2003 _ 2009 років зменшується з 20 % до 7,5 % (табл. 3).

Таблиця 3. Порівняння частки надходжень з податку на прибуток з рівнем тіньової економіки

З метою визначення ефективності контрольно-перевірочної роботи було здійснено вибірку з 173 ризикових підприємств, що були перевірені у 2007 році податковими органами м. Києва. За допомогою методів статистичного та економетричного аналізів досліджено вплив застосованих фінансових санкцій за порушення податкового законодавства на розміри податкових надходжень від суб'єктів господарювання в наступних періодах, а також наявність взаємозв'язку між рівнем сплати податку на прибуток підприємств та рівнем сплати соціальних платежів. Регресійні рівняння та показники адекватності запропонованих моделей наведено у табл. 4 і табл. 5.

Таблиця 4. Імперичні залежності податкового навантаження від параметрів виробництва та податкового адміністрування

де TP 2008.1 - податкове навантаження 1 кварталу 2008 року;

TP 2007.1 - податкове навантаження 1 кварталу 2007 року

ТР 2007 - податкове навантаження за 2007 рік;

ШТР - сума нарахованих штрафів за несплату податку;

ВД - валовий дохід;

ЧЗ - витрати на оплату праці;

СПН 2007 - соціальне навантаження за 2007 рік.

Таблиця 5. Показники адекватності запропонованих моделей

Показниками адекватності обрано:

t - оцінки значущості регресійних коефіцієнтів;

- коефіцієнт детермінації;

F - критерій Фішера;

DW - статистика Дарбина-Уотсона;

- стандартна похибка моделі;

- середня абсолютна похибка.

Здійснені розрахунки за допомогою пакету програм „STATGRAPHICS” дозволили зробити наступні висновки:

- рівень податкового навантаження визначається переважно рівнем, який склавсі у попередньому році. Донараховані суми не є ефективним важелем впливу на зростання рівня добровільної сплати податків;

- ухилення від сплати податків та платежів має ізотропний характер. Так, підприємства з високим соціальним навантаженням несуть і більше податкове навантаження. Водночас існують випадки, коли причиною низького податкового навантаження з податку на прибуток є висока частка витрат на оплату праці, відрахувань до цільових фондів, сплати інших податків і платежів. Тому, з метою адекватного визначення реального податкового навантаження запропоновано ввести поняття „соціально-податкове навантаження”, як суми податку на прибуток, інших податків, зборів і соціальних платежів (нарахувань на фонд оплати праці), що відносяться до валових витрат.

У третьому розділі „Удосконалення державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств в Україні” сформовано рекомендації щодо підвищення ефективності державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств шляхом усунення основних недоліків, урахування світового досвіду і впровадження механізмів саморегулювання та розвитку.

Відносна легкість ухилення від сплати податку на прибуток зумовлена можливістю підприємств спотворювати дані бухгалтерського обліку та податкової звітності. Така ситуація вимагає додаткових джерел інформації, що може бути досягнуто за рахунок запровадження інституту агентів державного фінансового контролю. Такими агентами можуть виступати органи державної дозвільної системи, фінансові установи тощо, які мають інформацію щодо певних аспектів діяльності суб'єктів господарювання.

Значну роль у відстеженні дотримання законності і ефективності державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток повинен відігравати вищий орган державного фінансового контролю. Водночас він не може знати усі тонкощі практичного здійснення контролю за сплатою податку на прибуток, тому шляхом виділення міжвідомчих комісій, у режимі діалогу вищого органу з безпосереднім виконавцем контролю та виконавчою владою можуть бути знайдені та прийняті компромісні рішення щодо оновлення нормативно-правового поля, виходячи з рівня розвитку органів державної влади (інституційного, кадрового, інформаційного та матеріального забезпечення).

Таким чином, склад суб'єктів державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток необхідно розширити за рахунок агентів державного фінансового контролю, які будуть формувати масив даних щодо діяльності суб'єктів господарювання та міжвідомчої комісії, що буде виявляти недоліки адміністрування податку на прибуток підприємств та формувати пропозиції з їх усунення. Таку комісію пропонується створити за участі Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України та Рахункової палати України. За таких умов, система державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств набуде необхідної гнучкості, здатності до саморегулювання та розвитку. Організаційну схему державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств наведено на рис. 2.

Рис. 2. Організаційна схема державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств

Групування недоліків державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток за сферою виникнення (табл. 2) дозволило сформувати рекомендації щодо його удосконалення, які слід здійснити першочергово, а саме:

_ інституційно-організаційні: визначити Рахункову палату України як вищий орган державного фінансового контролю за формуванням дохідної частини бюджету та впровадити інститут агентів державного фінансового контролю;

_ якісно-методичні: підвищити стандарти контрольно-перевірочної роботи, напрацювання методик та обміну досвідом по проведенню перевірок, оформленню їх матеріалів;

_ нормативно-правові: обов'язковість у калькулюванні собівартості продукції, веденні товарних балансів з урахуванням галузевих особливостей діяльності підприємств, нормативів природних/технологічних втрат та браку сировини, пального і матеріалів; запровадити солідарну відповідальність за взаєморозрахунки з фіктивними підприємствами;

_ регулятивно-процесуальні: розширити права податкових органів в частині перевірки ширшого кола документів, їх вилучення, збільшити розміри фінансових санкцій, спростити процедуру апеляційного оскарження, унеможливити ліквідацію підприємств без проведення перевірки за рішеннями суду тощо;

_ інформативно-комунікативні: налагодити обмін та зв'яозк між суб'єктами та агентами державного фінансового контролю, суб'єктами нижчого та вищих рівнів, що спрямовані на інформаційне наповнення процесів визначення ризиків несплати податку та формування пропозицій з удосконалення законодавчих норм.

Схематично порядок виявлення та усунення ризиків несплати податку на прибуток підприємств зображено на рис. 3.

У разі виявлення ризиків за результатами порівняння інформації зовнішніх джерел і показників податкової звітності або заниження персоніфікованих показників „соціально-податкового навантаження” з середньогалузевими значеннями, контролюючим органом приймається рішення щодо проведення документальної перевірки платника податку.

Рис. 3. Етапи виявлення та усунення ризиків несплати податку на прибуток підприємств

Рис. 4. Алгоритм інспектування ризиків несплати податку на прибуток

З метою зменшення ризиків, що залишаються не усунутими після завершення перевірок, пропонуємо виділити етап контролю „інспектування ризиків несплати податку на прибуток”, алгоритм здійснення якого наведено на рис. 4.

Інспектування ризиків несплати податку, сприятиме їх усуненню внаслідок додаткових контрольних заходів або удосконалення законодавчих норм.

Висновки

державний прибуток фінансовий контроль

У дисертації обґрунтовано теоретичні та практичні засади, спрямовані на вдосконалення державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств в Україні. Найважливіші висновки та пропозиції зводяться до наступного:

1. Недоліки системи державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток підприємств виникають внаслідок недосконалої організаційної та якісної сторони її елементів, що за сферою виникнення поділяються на інституційно-організаційні, якісно-методичні, нормативно-правові, процесуально-регулятивні та інформативно-комунікативні.

2. На основі врахування характеру та існуючих способів взаємодії контролюючого суб'єкта з підконтрольним, доведено, що крім наглядових і контрольних заходів необхідно розмежовувати адміністративно-правові (реалізація висновків контролю) та регулятивні (усунення недоліків та суперечностей законодавчих норм). Це дозволить посилити та диверсифікувати вплив органів влади на фінансово-господарську та управлінську діяльність підконтрольних суб'єктів із метою приведення їх стану до бажаного результату.

3. Встановлено, що сьогодні внесення змін до законодавчих норм щодо оподаткування податком на прибуток підприємств не забезпечує реалізацію функції зворотного зв'язку. Це призвело до тривалого існування законодавчих вад щодо оподаткування, відсутності ініціативи органів виконавчої влади у їх припиненні.

4. Світові тенденції здійснення контролю за оподаткуванням прибутків юридичних осіб засвідчують необхідність узгодження норм податкового, цивільного та господарського права, створення ризикоорієнтованої системи спостережень за діяльністю платників податків, посилення повноважень органів контролю, підвищення стандартів контрольних заходів.

5. Нееластичність змін надходжень по податку на прибуток та ВВП за видами діяльності, формами власності та регіонами України характеризує низький рівень податкової поведінки платників податків. Розрахункова величина податкових надходжень реального сектору економіки з урахуванням індексів економічного зростання та очікуваних надходжень від скасування пільг за період з 2000 по 2009 рік перевищує фактичні на 30 _ 70%.

6. Основними чинниками, що призводять до функціонування схем уникнення від сплати податку на прибуток, є фіктивне підприємництво, ліберальна спрощена система оподаткування, невідповідність норм податкового та бухгалтерського обліків, відсутність нормативів списання витрат, недостатня ефективність контрольно-перевірочної роботи, низький рівень фінансових санкцій та відсутність дієвого механізму стягнення донарахованих сум.

7. Контрольно-перевірочна робота за сплатою податку на прибуток є неефективною, про що свідчить тенденція зменшення його частки за результатами перевірок у загальних обсягах сплаченого податку в умовах одночасного зростання рівня тіньової економіки, а також слабкий взаємозв'язок результатів контрольно-перевірочної роботи підприємств та подальшої сплати податку.

8. Функціональності та саморегульованості системи державного фінансового контролю за сплатою податку на прибуток пропонується досягти за рахунок впровадження механізму координації та зв'язку між суб'єктами та агентами державного фінансового контролю, суб'єктами нижчого та вищих рівнів, що спрямовані на інформаційне наповнення процесів визначення ризиків несплати податку та формування пропозицій з удосконалення законодавчих норм.

9. Основною для системи спостережень за сплатою податку на прибуток повинно бути порівняння інформації агентів державного фінансового контролю з даними податкової звітності, а також персоніфікованих та середньогалузевих показників соціально-податкового навантаження. Це забезпечує відбір найбільш ризикових підприємств для проведення перевірок.

10. Виділення у контрольному процесі етапу „інспектування ризиків несплати податку на прибуток” дозволяє у легітимному полі відпрацьовувати виявлені ризики несплати податку на прибуток після завершення перевірок, а також формувати пропозиції з удосконалення законодавства та контролю за його сплатою. У якості експертного органу з удосконалення законодавства запропоновано створити міжвідомчу комісію за участю Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України та Рахункової палати України.

Список опублікованих праць

1. Брехов С. С. Найпоширеніші схеми ухилення від сплати податку на прибуток / С. С. Брехов // Податкове навантаження : потреби регіону і можливості стягнення податків в умовах кризи : монографія / [Альошкін В С., Антипов О. М., Соловей М. М. та ін.]. - Луганськ : вид-во СНУ ім. В. Даля, 2010. - С. 101_105.

2. Брехов С. С. Штрафи за несплату податків в ринкових умовах України / С. С. Брехов // Формування ринкових відносин в Україні. - 2005. _ № 2 (45). - С. 126-129.

3. Брехов С. С. Оцінка контрольно-перевірочної роботи / С. С. Брехов // Формування ринкових відносин в Україні. - 2005. - № 10 (53). - С. 44_49.

4. Брехов С. С. Теоретичні аспекти фінансового контролю за сплатою податкових платежів, податку на прибуток / С. С. Брехов // Вісник національної академії державного управління при Президентові України. - 2005. _ № 4. - С. 154-156.

5. Брехов С. С. Зарубіжний досвід контролю за прямим оподаткуванням юридичних осіб / С. С. Брехов // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії : збірник наукових праць - 2010:- № 1 (18). - С. 35_41. - (Економічні науки).

6. Брехов С. С. Вплив оподаткування на рівень сплати податків різних форм власності (на прикладі м. Києва) / С. С. Брехов, В. В. Прокопенко, К. П. Проскура / Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України. - 2007. - № 1 (36). - С. 116-128 (автором виділено критерії, що дозволили визначити вплив контрольно-перевірочної роботи на динаміку сплати податків).

7. Брехов С. С. Соціальне податкове навантаження як показник соціальної значущості підприємницької діяльності / С. С. Брехов, К. П. Проскура // Ефективна економіка. _ 2010. _ № 3 : Електронний ресурс : режим доступу до журналу: htpp:// www.economy.nayka.com.ua (автором сформована концепція та обґрунтована необхідність застосування узагальненого показника соціального та податкового навантаження як критерію для відбору платників податку на прибуток для перевірки).

8. Брехов С. С. Налагодження дієвої взаємодії регіональних підрозділів податкового аудиту / С. С. Брехов // Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. _ Ірпінь : Академія ДПС України, 2004. - С. 31_33.

9. Брехов С. С. Концепція побудови системи моніторингу платників податків / С. С. Брехов // Тенденції та перспективи розвитку податкової системи України : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. _ Ірпінь : Національний університет ДПС України. _ 2008. -С. 29_32.

10. Брехов С. С. Використання документів бухгалтерського обліку при проведенні перевірок за сплатою податку на прибуток / С. С. Брехов // Мінімізація сплати податків : збірник тез. - Ірпінь : Національний університет ДПС України. _ 2010 - С. 178-182.

Размещено на Allbest.ru