Оцінка перекладення тягаря податку на прибуток підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку економічних відносин дуже важливим є правильне врахування впливу податків на господарські процеси. Адже податки можуть як сприяти ефективному розвитку економіки, так і бути перешкодою на шляху сталого економічного зростання.

Одним із наслідків оподаткування є те, що економічні агенти під впливом податків змінюють свою поведінку. Це призводить до перекладення податкового тягаря не на тих осіб, на яких законом покладено обов'язки зі сплати податків. Таке може мати негативні соціально-економічні наслідки, коли, наприклад, податок, призначений для соціально справедливого перерозподілу доходів у суспільстві на користь менш забезпечених верств населення, фактично буде лягати на них додатковим тягарем.

Особливого значення ця проблема набуває в умовах фінансово-економічної кризи, що призвела до падіння обсягів виробництва в Україні та зниження життєвого рівня населення. Наразі виникає нагальна потреба в заходах, які б протидіяли подальшому розшаруванню населення за рівнем доходів, сприяли зростанню добробуту громадян на основі збільшення економічної активності.

Податком, що суттєво впливає на економічну активність суб'єктів господарювання, є податок на прибуток підприємств. Крім того, він є другим по важливості джерелом наповнення бюджету (після податку на додану вартість). Тому дуже важливо визначити, на кого саме припадає тягар даного податку, адже від цього залежать можливі напрями податкової політики, яка має змінити ситуацію в економіці України на краще.

Разом із тим проблема перекладення тягаря податків є занадто складною та далекою від остаточного вирішення. Особливо це стосується української економіки, яка відзначається специфічною інституціональною структурою, де стандартні рецепти неокласичного мейнстріму, як правило, не спрацьовують. Крім того, на відміну від робіт західних учених, в Україні здебільшого наводять тільки якісні характеристики процесів перекладення податків і практично відсутні кількісні їх оцінки, у тому числі щодо перекладення такого важливого для економіки і суб'єктів господарювання податку, як податок на прибуток підприємств.

Необхідність подальших досліджень у цій сфері обумовила вибір теми, мету й завдання дисертаційної роботи.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертації є розробка науково-методичних положень і практичних рекомендацій щодо оцінки перекладення тягаря податку на прибуток підприємств і його впливу на їх діяльність в Україні.

Для досягнення мети поставлено й вирішено такі завдання:

- проведено аналіз загальних принципів оподаткування прибутку підприємств;

- проаналізовано підходи до оцінки сфери дії податку на прибуток підприємств;

- розроблено концепцію оцінки перекладення тягаря податку на прибуток підприємств;

- здійснено економіко-математичне моделювання впливу зміни ставки податку на прибуток на рівновагу ринку товарів і послуг;

- розроблено науково-методичний підхід до оцінки впливу зміни податкової ставки на перекладення тягаря податку на прибуток;

- здійснено економіко-математичне моделювання перекладення податкового тягаря при зміні ставки податку на прибуток у різних періодах (найкоротшому, коротко- та довгостроковому);

- виконано оцінку довгострокового впливу зміни ставки податку на прибуток на діяльність фінансових посередників;

- запропоновано інформаційну систему оцінки вільних ресурсів банку й оцінки ситуації на фінансовому ринку з урахуванням наслідків зміни податкової ставки;

- розроблено рекомендації щодо вдосконалення оподаткування прибутку підприємств;

- розроблено рекомендації щодо управління базою податку на прибуток комерційних банків (на прикладі АБ "УкрБізнесБанк").

1. Теоретичні аспекти перекладення тягаря податку на прибуток підприємств

Досліджено загальні принципи оподаткування прибутку підприємств в Україні, проаналізовано основні підходи до оцінки сфери дії податку на прибуток підприємств і податку на прибуток корпорацій, розроблено концепцію оцінки перекладення тягаря податку на прибуток.

Дослідження процесу і наслідків перекладення податкового тягаря із платника податків на інших осіб, що найчастіше відбувається у прихованій, неявній формі, були започатковані ще у XVII ст. у роботах Д. Локка. Але найбільші наукові результати були здобуті лише у другій половині XX ст., коли з'явилася можливість спиратися на новітні дослідження теорії ціноутворення, що дало можливість із більшим ступенем точності й вірогідності визначати реакцію окремих економічних суб'єктів на зміни податків. Методологія цих досліджень ґрунтується на теорії граничної корисності, споживчого вибору й економіки добробуту. Зокрема, були розроблені методологічні підходи й економіко-математичний апарат, що дозволили виявити, як впливає податок на прибуток корпорацій на ціни товарів, фактори виробництва, розподіл ресурсів, структуру виробництва і споживання. Найбільш відомими з них є підходи, запропоновані А. Харбергером, Е.Б. Аткінсоном, П. Межковським, Ч.Е. Маклюром. Основною передумовою цих підходів є виділення двох секторів в економіці - оподатковуваного та неоподатковуваного, між якими відбувається вільне переміщення капіталу і праці.

Проте для української економіки така передумова є непридатною, оскільки, на відміну від податку на прибуток корпорацій, в Україні податком на прибуток оподатковуються всі підприємства (за винятком тих, що сплачують єдиний податок і частка яких в економіці України є незначною). Крім того, зважаючи на нерозвиненість фондового ринку, переміщення капіталу в Україні відбувається через комерційні банки.

Вітчизняні дослідження з перекладення тягаря податку на прибуток почалися порівняно недавно, після реформування податкової системи у 90-х роках і появи податку на прибуток. Зокрема, слід виділити роботи В. Вишневського, Ю. Іванова, І. Луніної, В. Опаріна, А. Соколовської, В. Федосова. Проте завдання кількісної оцінки перекладення тягаря податку на прибуток підприємств при зміні ставки податку у вітчизняних роботах детально не розглядалось.

Виходячи із цього було зроблено висновок, що західні роботи з оцінки перекладення тягаря податку на прибуток підприємств не відповідають інституціональним особливостям української економіки, а у вітчизняних дослідженнях не приділяється достатньої уваги багатьом важливим питанням, пов'язаним з оцінкою перекладення тягаря податку. Більшість поданих підходів пропонують економіко-математичні моделі, параметри яких проблематично оцінити. Інші підходи, навпроти, недостатньо формалізовані з математичної точки зору для використання їх як засобу підтримки прийняття рішень. Також недоліком відомих підходів до оцінки перекладення тягаря податку на прибуток підприємств є статичність пропонованих моделей. Проте зміни ринкової рівноваги і відповідно перекладення податкового тягаря не відбуваються миттєво. Більшість реальних ринків працює не так, як передбачає ідеальний конкурентний ринок, що без затримок і витрат реагує на зміни в оподаткуванні.

Тому для вирішення завдання оцінки перекладення тягаря податку на прибуток підприємств в Україні було розроблено нову концепцію, яка, принаймні частково, ураховує вищезгадані недоліки.

Відмінність запропонованої концепції від інших полягає в установленні передумови, що всі переміщення капіталу відбуваються не прямо, а через фінансових посередників - комерційні банки. Фондовий ринок у роботі не моделюється, що відповідає особливостям сучасної інституціональної структури України.

Крім того, концепція виходить із реалістичної передумови про прагнення товаровиробників до збереження первісної прибутковості господарської діяльності. Тобто вона передбачає, що всі зміни ставки податку виробники прагнуть закласти в ціну товарів, щоб їх чистий дохід у результаті залишився на попередньому рівні.

При цьому в перший момент змінюється структура споживання, але загальні видатки населення на споживання не змінюються. Потім, під впливом ринкових чинників, на ринку товарів відбувається порушення рівноваги, унаслідок чого змінюються обсяги споживання. Виробники реагують на це через виробництво, у результаті чого змінюються обсяги використання більш мобільного виробничого чинника - праці й доходи власників праці. Це, у свою чергу, спричиняє порушення ринкової рівноваги як на ринку товарів, так і на ринку капіталу, тому що відбувається зміна структури розподілу доходів населення на споживчі й неспоживчі блага. Виробники прагнуть повернути співвідношення факторів виробництва до первісного, більш технологічно вигідного, що обумовлює чергові зміни попиту та пропозиції капіталу, а також доходів власників робочої сили. За такою ж схемою взаємозв'язку попиту та пропозиції на різних ринках оцінюється переміщення капіталу через комерційні банки.

Розроблена концепція може бути використана не тільки на макрорівні, але й в управлінні на рівні суб'єктів господарювання, зокрема комерційних банків. Оцінка наслідків перекладення тягаря податку між учасниками економічних відносин, а також загальний вплив цього процесу на економічну ситуацію необхідні банкам для планування своєї кредитно-депозитної політики. Податок на прибуток підприємств впливає на такі чинники, як обсяги споживання товарів і послуг, темпи розвитку виробництва, доходи фізичних і юридичних осіб, що обумовлює відповідні зміни обсягів пропозиції депозитного капіталу й потреб у кредитному капіталі.

У реалізації розробленої концепції оцінки перекладення тягаря податку на прибуток підприємств можна виділити дві основні складові: оцінку впливу цього податку на зовнішнє та внутрішнє середовище господарюючого суб'єкта.

На основі такої схеми можна визначити обсяги надходжень податку на прибуток підприємств після зміни його ставки, оцінити перекладення його тягаря, а також вплив податку на зовнішнє середовище суб'єктів господарювання.

2. Синтез механізму оцінки перекладення тягаря податку на прибуток підприємств

Здійснено моделювання впливу зміни ставки податку на прибуток підприємств на рівновагу на ринку товарів у різних періодах, розроблено модель зміни рівноваги на ринку капіталу під впливом податкової ставки, запропоновано модель перекладення податкового тягаря при зміні ставки податку на прибуток.

Для емпіричної оцінки запропонованих моделей використано методи економетрики. Для знаходження форм і параметрів залежностей використовувалися статистичні дані НБУ і Держкомстату України за період із 2006 по 2008 р. Виконано розрахунки й реалізовано модель за допомогою прикладного програмного пакета MS Excel, а також пакета імітаційного моделювання Rockwell Arena.

Для моделювання перекладення тягаря податку на прибуток підприємств економічні процеси запропоновано розділити на три періоди, що відрізняються не стільки з точки зору їх тривалості (конкретна тривалість може відрізнятися для різних країн і фаз глобальних економічних циклів економіки), а з точки зору послідовності взаємозалежних ефектів, що виникають.

Найкоротшим (миттєвим) періодом запропоновано вважати такий період, коли внаслідок зміни ставки податку на прибуток відбулася зміна цін та попиту на товари, але підприємства ще не встигли відреагувати на це підвищенням або зниженням обсягів виробництва продукції, і кількість факторів виробництва, які використовуються, ще не змінилася.

Короткостроковим періодом є такий період часу, протягом якого повністю змінюється рівновага на ринку товарів, тобто виробництво задовольняє попит, що змінився, а отже, декілька (або хоча б один) із факторів виробництва є постійними, тоді як інші (або хоча б один) фактори є змінними. Рівновага на ринку капіталів при цьому тільки починає змінюватися.

Довгостроковим періодом будемо вважати період, протягом якого змінюються обсяги всіх використовуваних у виробничому процесі факторів, тобто постійних факторів виробництва немає. Зміна потреби в капіталі впливає на ринок капіталу, точка рівноваги на якому зміщується для задоволення нової потреби, що зросла або зменшилася.

Запропоновано формулу, згідно з якою результатом впливу податку на прибуток підприємств на ситуацію на ринку товарів у найкоротшому періоді є така зміна обсягів реалізації товарів, що виробляються:

,

де Q0 - обсяги реалізації до зміни податкової ставки; Q1 - обсяги реалізації після зміни податкової ставки; P0 - ціна до зміни податкової ставки; Z - собівартість до зміни податкової ставки; T - ставка податку на прибуток; ДT - зміна ставки податку на прибуток.

При збільшенні податкової ставки власники підприємства прагнуть зберегти той же чистий ефект, що був до зміни, а саме, щоб співвідношення давало такий же фінансовий результат, що був, коли в підприємства залишалося (1 - T)% прибутку. Це можливо за умови .

Зміна обсягу продажів споживчих товарів у результаті зміни ставки податку на прибуток підприємств у короткостроковому періоді буде дорівнювати:

,

де In0 - дохід до зміни ставки оподаткування; ШP - залежність споживання товарів від доходу; - коефіцієнт еластичності частки споживчих витрат по доходу; Q1 - обсяги реалізації в найкоротшому періоді; Q2 - обсяги реалізації в короткостроковому періоді.

Оцінка зміни обсягів реалізації дозволяє оцінити зміну прибутковості продукції та зміну фінансового результату діяльності підприємств Щ. Таким чином, було встановлено, що при зміні ставки податку на прибуток підприємств на ДT, фінансовий результат підприємств зміниться у Щ разів, а чистий прибуток власників капіталу - у Щ(0,75 - ДT) разів.

При таких припущеннях і за інших рівних умов (тобто, припускаючи, що, крім безпосереднього впливу зміни ставки податку на прибуток підприємств, не існує опосередкованого впливу на ринкову рівновагу, такого як зміна збору інших податків, структури державних видатків, зміни експорту й імпорту, міграції населення та ін.) можуть бути зроблені такі висновки.

Доходи праці й капіталу при зростанні процентної ставки монотонно падають, а при зменшенні ставки податку на прибуток підприємств - монотонно зростають.

Виходячи з результатів економіко-математично моделювання було зроблено висновок, що в умовах України збільшення ставки податку на прибуток підприємств у короткостроковому періоді негативно позначиться як на доходах власників капіталу, так і доходах власників робочої сили, причому на останніх - сильніше. Тобто саме власники робочої сили несуть більшу частину податкового тягаря.

Зменшення ж ставки податку на прибуток підприємств дозволить збільшити доходи як власників капіталу, так і власників робочої сили. Причому частина втрат бюджету від зменшення ставки буде компенсована за рахунок економічного зростання та збільшення надходжень податку на доходи фізичних осіб.

У довгостроковому періоді при встановленні нової ставки податку на прибуток буде змінюватися споживчий попит під впливом зміни доходів власників робочої сили, яке відбулось у короткостроковому періоді. Кінцевий результат буде залежати від складання двох протилежних ефектів - з одного боку, мультиплікативного ефекту від попередньої зміни доходів власників робочої сили, а з іншого - повернення співвідношення виробничих факторів до попереднього значення.

Розроблений науково-методичний підхід до оцінки перекладення тягаря податку на прибуток підприємств у найкоротшому, коротко- та довгостроковому періодах дозволяє комплексно аналізувати вплив зміни ставки податку на прибуток на діяльність підприємств. Згідно із цим підходом спочатку послідовно здійснюється оцінка зміни: споживання в найкоротшому періоді; виробництва в короткостроковому періоді; доходів населення в короткостроковому періоді; споживання в короткостроковому періоді; виробництва в довгостроковому періоді; видатків на фактори виробництва в довгостроковому періоді. Зростання виробництва дозволяє оцінити монетизацію економіки й відповідні залежності на ринку капіталів.

Після оцінки за допомогою економетричних методів основних тенденцій на ринку товарів і капіталу даний підхід дозволяє знайти співвідношення між зміною доходів власників факторів виробництва - праці й капіталу, які служать аналітичним підґрунтям рекомендацій щодо вдосконалення політики у сфері оподаткування прибутку підприємств.

3. Апробація концепції оцінки перекладення тягаря податку на прибуток підприємств

Проведено оцінку довгострокового впливу зміни ставки податку на фінансових посередників, запропоновано інформаційну систему оцінки вільних ресурсів банку й оцінки ситуації на фінансовому ринку з урахуванням наслідків зміни податкової ставки, запропоновано заходи забезпечення управління базою податку на прибуток на прикладі АБ "УкрБізнесБанк", обґрунтовано комплекс заходів з удосконалення оподаткування прибутку підприємств.

Виходячи з результатів економіко-математичного моделювання було обґрунтовано, що в умовах України збільшення ставки податку на прибуток підприємств спочатку, у короткостроковому періоді, призведе до падіння доходів власників робочої сили, а потім, у довгостроковому періоді, ? до незначного їх зростання. У цілому ж, порівняно з періодом до зміни ставки, доходи робочої сили зменшаться. Зменшиться також потреба у кредитуванні й депозитах фізичних осіб. Через спад виробництва знизиться потреба підприємств у кредитуванні й матиме місце відплив коштів із реального сектору економіки.

Зменшення ж ставки податку на прибуток підприємств у довгостроковому періоді дозволить активізувати роботу банківського сектору. Потреба у кредитах і залученні депозитів фізичних осіб залишиться на існуючому рівні. Також зростання виробництва обумовить збільшення потреби у кредитуванні товаровиробників.

Одержані результати дозволяють стверджувати, що, незважаючи на наявний дефіцит бюджету, не рекомендується підвищувати ставку податку на прибуток підприємств, тому що відповідно до проведених розрахунків при її збільшенні на 5 в.п. надходження податку до бюджету зменшаться на 8%, на 10 в.п. - 30%. Таким чином, будь-які збільшення ставки податку на прибуток підприємств в економічних умовах, що склалися, спричинять тільки зниження доходів як власників робочої сили, так і власників капіталу, а також реальне зменшення доходів бюджету внаслідок падіння економічної активності.

Протилежна ситуація матиме місце в разі зменшення ставки податку на прибуток. Незважаючи на те що надходження до бюджету дещо зменшаться, зростуть обсяги виробництва й доходи населення. Це дозволяє зробити висновок про доцільність певного зниження податкової ставки за умов виконання ряду заходів, які мають компенсувати негативні наслідки, що виникають при цьому. Конкретна величина зменшення податкової ставки залежить від можливостей компенсації дефіциту бюджету.

Спираючись на результати економіко-математичного моделювання й виконаних розрахунків із метою вдосконалення регулюючої функції податку на прибуток підприємств, обґрунтовано такі висновки та рекомендації.

1. Для прогнозування можливих наслідків зміни податкової ставки досліджена функція, що відображає залежність перекладення податкового тягаря від первісної прибутковості підприємств. Обґрунтовано, що збільшення ставки податку на прибуток підприємств негативно позначиться як на доходах власників капіталу, так і на доходах власників робочої сили, через загальне зниження економічної активності. Причому на власниках робочої сили - сильніше, тобто більша частка додаткового податкового тягаря ляже саме на них.

Таким чином, з урахуванням чинника перекладення, податок на прибуток підприємств в Україні - це не стільки податок із капіталу, скільки податок на працю. Тому зниження цього податку означатиме стимулювання ділової активності і сприятиме зростанню доходів трудящих, підвищенню внутрішнього попиту на товари й послуги, що відповідає стратегічному курсу розвитку економіки України.

2. Доцільно знизити, з урахуванням наявних бюджетних можливостей, ставку податку на прибуток підприємств. Таке поетапне зниження ставки податку (до 20%) уже передбачено Концепцією реформування податкової системи України (затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.02.2007 р. № 56-р). Якщо виходити з того, що не можна перевищувати припустимі межі дефіциту зведеного бюджету України, то на першому етапі можна рекомендувати зниження ставки податку на прибуток підприємств на 2 в.п., тобто до 23%. У результаті, відповідно до виконаних розрахунків, дефіцит бюджету не має перевищити 10%, при тому, що обсяги виробництва мають збільшитися на 1-2%, а прибутки населення - на 3-5%.

3. Через зростання потреби підприємств у позиковому капіталі й необхідність її задоволення з метою підтримки економічної активності у країні, доцільно весь або частину нарахованого податку на прибуток комерційних банків залишати на банківському депозиті як ресурс довгострокового кредитування виробничих інвестицій.

4. При зниженні податкової ставки очікується зростання доходів як власників капіталу, так і власників робочої сили, які можуть бути спрямовані як на споживання, так і на інвестування. Також очікується зростання потреби в позиковому капіталі в підприємств. Тому для стимулювання заощаджень рекомендується відкласти ще на 3-5 років введення податку на депозитний дохід із 01.01.2010 р., що передбачено Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Реалізація запропонованих заходів дозволить збільшити доходи населення і стимулювати економічну активність, уникнувши можливих негативних наслідків у вигляді інфляції та дефіциту бюджету.

Крім загальних висновків про наслідки зміни податкової ставки, у роботі обґрунтовано конкретні рекомендації для господарюючих суб'єктів, зокрема комерційних банків. Розроблено структуру інформаційної системи оцінки банківських продуктів із точки зору їх впливу на прибуток, що дозволяє оперативно реагувати на зміни податкової ставки й модернізувати наявні банківські продукти відповідно до нових умов зовнішнього середовища. Головним елементом інформаційної системи є модель оцінки вільних ресурсів комерційного банку з урахуванням впливу податку на прибуток.

Крім основних блоків, ця модель містить дві підмоделі: 1) підмодель оцінки ситуації на фінансовому ринку з можливістю врахування наслідків зміни податкової ставки; 2) підмодель формування банківських продуктів.

Підмодель оцінки ситуації на фінансовому ринку з можливістю врахування наслідків зміни податкової ставки необхідна для розрахунку загальної потреби у кредитах і депозитах для юридичних і фізичних осіб, що дозволяє визначити зміну частоти появи потенційних клієнтів та їх вимог до банківського продукту.

Підмодель формування банківських продуктів дозволяє оцінити вплив різних варіантів банківських продуктів на динаміку пасивів і активів комерційного банку, відповідно й на вільні ресурси банку.

За допомогою описаних інструментів розроблено рекомендації щодо введення нових для України банківських продуктів в АБ "УкрБізнесБанк", а саме: для вирішення проблеми зростання потреби в короткостроковому споживчому кредитуванні й довгостроковому кредитуванні юридичних осіб обґрунтовано доцільність застосування нового для України банківського продукту - інвестиційного депозиту; для протидії намаганням власників підприємств вирішувати проблеми збільшення обсягів виробництва за рахунок мобільнішого чинника (праці) запропоновано впровадження послуг фінансового лізингу, що сприятиме більш рівномірному розподілу потреб у кредитуванні між коротко- та довгостроковим періодами.

Результатом здійснення розроблених заходів щодо управління базою податку на прибуток комерційного банку є система пріоритетів кредитно-депозитної політики банку, які розробляються з урахуванням перекладення тягаря. Наявність таких пріоритетів дозволить банку оперативно оцінювати зміни ситуації на ринку капіталів і ухвалювати рішення щодо доцільності просування на ринку різних ринкових продуктів.

Висновки

економічний податковий ринковий фінансовий

Результатом дисертаційного дослідження, що ґрунтується на застосуванні загальнонаукових і спеціальних (зокрема економіко-математичних) методів, є сукупність теоретичних, методичних і практичних положень, які обумовлюють концептуальні основи та шляхи вирішення актуального наукового завдання оцінки перекладення тягаря податку на прибуток підприємств у специфічному інституціональному середовищі України і його впливу на діяльність підприємств. За результатами дослідження зроблено такі висновки:

1. У теоретичному плані - розвиток теоретичних положень, що визначають концептуальні основи оцінки перекладення тягаря податку на прибуток підприємств у специфічному інституціональному середовищі України.

1.1. У результаті аналізу загальних принципів оподаткування прибутку підприємств зроблено висновок, що податок на прибуток підприємств не тільки формує доходи держави, але й, перш за все, є ефективним інструментом регулювання економічної діяльності. Незважаючи на наявність ряду недоліків, в інституціональних умовах України податок на прибуток підприємств у даний час не має альтернативи. Тому особливого значення набуває розробка концепції та методів визначення, на кого саме припадає більша частина його тягаря.

1.2. Аналіз відомих науково-методичних підходів до дослідження перекладення тягаря податку на прибуток підприємств дозволив зробити висновок, що вони не повною мірою підходять для умов, що склалися в сучасній українській економіці, зокрема не враховують специфіки українського ринку капіталу. Частина підходів ґрунтується на застосуванні моделей, які слабко піддаються параметризації, інші підходи, навпаки, недостатньо формалізовані з математичної точки зору для використання їх як засобу підтримки прийняття рішень. Західні підходи базуються на дослідженні податку на прибуток корпорацій, який має відмінну від української сферу дії. Це дозволило дійти висновку про необхідність розробки нових методів оцінки перекладення тягаря податку на прибуток, які мають зважати на специфіку вітчизняної економіки, а також належним чином використовувати реальні економічні дані для параметризації вживаних математичних моделей.

1.3. Розроблено концепцію оцінки перекладення тягаря податку на прибуток підприємств, що відрізняється від відомих новим підходом до виділення секторів економіки з метою оцінки такого перекладення, ураховує особливості українського податку на прибуток і функціонування фінансових посередників. До головних із цих особливостей належать: переміщення капіталу відбувається не безпосередньо, а через фінансових посередників - комерційні банки; податок стягується з абсолютної більшості суб'єктів економічної діяльності, а не тільки з корпорацій; зміна ставки податку на прибуток безпосередньо позначається на рівновазі ринків товарів, праці та капіталу. Застосування цієї концепції дозволяє оцінити наслідки зміни ставки податку на прибуток на макро- і мікрорівні.

2. У методичному плані - розвиток методів оцінки перекладення тягаря податку на прибуток підприємств.

2.1. Для прогнозування можливих наслідків зміни податкової ставки розроблено науково-методичний підхід до оцінки наслідків впливу зміни ставки податку на прибуток на рівновагу на цьому ринку. Основним елементом даного підходу є модель, що відображає залежність рівноваги ринку товарів від зміни податкової ставки. На відміну від існуючих моделей оцінки зміни рівноваги при зміні ставки податку на прибуток, вона базується на припущенні про прагнення товаровиробників до збереження своєї первинної прибутковості. Модель дозволяє оцінити зміну фізичного споживання товарів у припущенні прагнення виробників до збереження своєї первинної прибутковості й незмінності частки витрат населення на споживання.

2.2. Розроблено науково-методичний підхід до оцінки впливу зміни податкової ставки на перекладення тягаря податку на прибуток підприємств, на відміну від тих, що існують, він оцінює процеси перекладення в найкоротшому, коротко- і довгостроковому періодах. Даний підхід дозволяє, оцінивши за допомогою економетричних методів основні тенденції на ринку товарів і капіталу, знайти співвідношення між зміною доходів власників факторів виробництва - праці та капіталу.

2.3. Проведено моделювання перекладення податкового тягаря при зміні ставки податку на прибуток у найкоротшому, коротко- і довгостроковому періодах. Доведено, що збільшення ставки податку на прибуток у короткостроковому періоді дуже негативно позначиться як на доходах власників капіталу, так і на доходах власників робочої сили, зважаючи на загальне зниження економічної активності. Причому на власниках робочої сили збільшення ставки податку на прибуток відіб'ється сильніше, тобто більша частка приросту податкового тягаря ляже на них.

2.4. Для оцінки в довгостроковому періоді взаємного впливу економічних факторів, підпорядкованих дії варіації ставки податку на прибуток, у роботі здійснено аналіз залежності кредитів і депозитів банків за видами контрагентів, аргументовано залежність кредитів юридичним особам від випуску продукції й відповідно від обсягу необхідної для обслуговування цієї продукції грошової маси. Також обґрунтовано залежність потреби у кредитах у фізичних осіб від доходів власників робочої сили й нераціональність поведінки фізичних осіб при ухваленні рішення про вкладання вільних коштів на депозит.

3. У практичному плані - обґрунтовано й реалізовано рекомендації щодо вдосконалення оподаткування прибутку підприємств в Україні.

3.1. Розроблено імітаційну модель для побудови наборів сценаріїв і оцінки вільних ресурсів АБ "УкрБізнесБанк", що дозволяє ефективніше управляти базою податку на прибуток. Дана модель містить субмодель оцінки ситуації на фінансовому ринку з можливістю врахування наслідків зміни податкової ставки і субмодель формування банківських продуктів. Запропонована модель є основою для створення комп'ютерної інформаційної системи.

3.2. Обґрунтовано рекомендації щодо вдосконалення оподаткування прибутку підприємств, які включають необхідні заходи для підвищення економічної активності в Україні в коротко- і довгостроковому періодах.

3.3. Запропоновано рекомендації щодо введення порівняно нових для України банківських продуктів в АБ "УкрБізнесБанк", а саме інвестиційного депозиту та фінансового лізингу, які дозволять комерційному банку адаптуватися до очікуваної зміни ставки податку на прибуток підприємств.

Література

1. Чудненко В.А. Анализ принципов и эффективности налогообложения прибыли предприятий / В.А. Чудненко // Модели управления в рыночной экономике: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2007. - Вып. 10. - С. 220-229.

2. Чудненко В.А. Моделирование влияния изменения ставки налога на прибыль на равновесие рынка товаров и услуг в кратчайшем периоде / В.А. Чудненко // Экономика промышленности: сб. науч. тр. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2007. - Т. 1. - С. 330-339.

3. Чудненко В.А. Концепция оценки распределения бремени налога на прибыль предприятий / В.А. Чудненко // Новое в экономической кибернетике: Модели корпоративного менеджмента: сб. науч. ст. - Донецк: ДонНУ, 2008. - № 2. - С. 117-124.

4. Чудненко В.А. Моделирование перемещения налогового бремени при изменении ставки налога на прибыль / В.А. Чудненко // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - Вип. 240, т. 2. - С. 478-482.

5. Чудненко В.А. Механизм оценки перемещения налогового бремени при изменении ставки налога на прибыль / В.А. Чудненко // Модели управления в рыночной экономике: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2008. - Спец. вып. - С. 556-564.

6. Чудненко В.А. Механизм оценки влияния изменения налоговой ставки на рынок капитала / В.А. Чудненко // Модели управления в рыночной экономике: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2008. - Вып. 11. - С. 86-93.

7. Чудненко В.А. Методический подход к оценке влияния изменения ставки налога на прибыль на деятельность предприятий / В.А. Чудненко // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії: зб. наук. пр. - Краматорськ: ДДМА, 2008. - № 3E (14). - С. 324-329.

Размещено на Allbest.ru