Оцінювання інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

УДК 658.51:658.589:621

Оцінювання інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Жежуха Володимир Йосипович

Львів 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті «Львівська політехніка» Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор,

заслужений працівник народної освіти України

КУЗЬМІН ОЛЕГ ЄВГЕНОВИЧ,

Національний університет «Львівська політехніка»,

директор Навчально-наукового інституту економіки і менеджменту

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ ВІКТОР БОГДАНОВИЧ,

Приватний вищий навчальний заклад «Буковинський університет»,

завідувач кафедри фінансів

кандидат економічних наук

КУЖДА ТЕТЯНА ІВАНІВНА,

Тернопільський національний технічний

університет імені Івана Пулюя,

старший викладач кафедри менеджменту у виробничій сфері

Захист відбудеться 8 лютого 2011 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.03 у Національному університеті «Львівська політехніка» (79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 12, IV н.к., ауд. 209-А).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» (79013, м. Львів, вул. Професорська, 1).

Автореферат розісланий 5 січня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.е.н., доцент Завербний А.С.

АНОТАЦІЯ

Жежуха В.Й. Оцінювання інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2010.

У дисертаційній роботі вирішено наукове завдання розроблення теоретико-методичних та прикладних положень з оцінювання інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств. Уточнено трактування понять «інноваційність» та «інноваційність технологічних процесів». Систематизовано та доповнено класифікаційні ознаки технологічних процесів машинобудівних підприємств як основи оцінювання їхньої інноваційності, надано змістовну характеристику усім видам технологічних процесів, що відображені у класифікації. За підсумками проведеного експертного опитування і в результаті використання методу групового оцінювання, а також інструментарію факторного аналізу виокремлено технологічні та економічні чинники, що визначають інноваційність технологічних процесів. Удосконалено модель аналізування інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств на засадах виокремлення структурно-логічної послідовності здійснення аналітичних процедур. Розроблено метод оцінювання інноваційності технологічних процесів підприємств машинобудування, що передбачає виокремлення економічних і технологічних показників інноваційності та їх агрегування в інтегральний, наведено формули для обчислення цих показників, а також подано їхнє економічне трактування. Удосконалено метод діагностики впливу інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств на результуючі показники їхньої діяльності шляхом застосування багатофакторного регресійного моделювання.

Ключова слова: інноваційність, оцінювання інноваційності, показники інноваційності, рівень інноваційності, технологічний процес, чинники інноваційності.

ANNOTATION

Zhezhukha V.Y. The evaluation of the innovativeness of machine-building enterprises technological processes. - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of candidate of economic sciences, specialty 08.00.04 - еconomics and management of enterprises (by the types of economic activity). - Lviv National Polytechnic University, Lviv, 2010.

The thesis is dedicated to the resolving of the scientific task in the development of theoretic-methodological and applied regulations according to the evaluation of innovativeness of machine-building enterprises technological processes. The definition of catagories «innovativeness» and «innovativeness of technological processes» was adjusted. The systematization and complementation of classification features of machine-building enterprises technological processes as the basis of their innovativeness evaluation was realized, and the substantial characteristics of all kinds of technological process described in the classification was given. As a result of expert survey and usage of group evaluation method and factor analysis instruments the technological and economical factors, which determine the innovativeness of technological process, were singled out. The model of analyzing of machine-building enterprises technological process innovativeness was improved based on the formation of structure-logical sequence of analytical procedures realization. There was developed the method of evaluation of machine-building enterprises technological process innovativeness, that provides for economic and technological indicators of innovativeness designing, and their aggregating into the integral indicator. The formulas of these indicators calculating were given and their economic interpretation was represented. The method of diagnostics of machine-building enterprises technological process innovativeness influence on the resultant indicators of enterprises activity was developed by force of multifactor regressive modeling usage.

Key words: innovativeness, innovativeness evaluation, the indicators of innovativeness, the level of innovativeness, technological process, the factors of innovativeness.

АННОТАЦИЯ

Жежуха В.Й. Оценивание инновационности технологических процессов машиностроительных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Национальный университет «Львовская политехника», Львов, 2010.

Целью диссертационного исследования является формирование теоретических и прикладных основ оценивания инновационности технологических процессов машиностроительных предприятий. Объектом исследования выбрано инновационность технологических процессов машиностроительной отрасли, а предметом - теоретико-методические и прикладные основы оценивания инновационности технологических процессов машиностроительных предприятий.

Для достижения цели в работе было поставлено такие задания: уточнить категориальный аппарат в сфере инновационности технологических процессов; развить классификацию технологических процессов машиностроительных предприятий как основы оценивания их инновационности; усовершенствовать классификацию факторов, которые определяют инновационность технологических процессов; усовершенствовать модель анализирования инновационности технологических процессов машиностроительных предприятий; разработать метод оценивания инновационности технологических процессов; усовершенствовать метод диагностики влияния инновационности технологических процессов машиностроительных предприятий на результирующие показатели их деятельности.

Практическое значение результатов исследования заключается в разработке метода оценивания инновационности технологических процессов машиностроительных предприятий и экономическом обосновании полученных результатов для обеспечения инновационного развития этих предприятий.

В первом разделе «Теоретико-прикладные основы оценивания инновационности технологических процессов» рассмотрены подходы разных авторов к трактовке понятия «инновационность», уточнен категориальный аппарат в сфере инновационности технологических процессов, развита классификация технологических процессов машиностроительных предприятий, а также усовершенствована классификация факторов, которые определяют их инновационность.

С целью развития теоретических основ управления инновационными процессами на машиностроительных предприятиях уточнен категориальный аппарат анализированной проблемы (понятия «инновационность», «инновационность технологических процессов») и определены отличия между понятиями «инновационность» и «инновационный потенциал», что позволяет решить ряд научных проблем и создает дополнительные возможности для руководителей и владельцев принимать управленческие решения в сфере внедрения технологических инноваций на машиностроительных предприятиях.

Систематизация и усовершенствование классификационных признаков технологических процессов машиностроительных предприятий как основы оценивания их инновационности дают возможность сформировать представление о многообразии таких процессов и упростить их выбор как при оценивании инновационности, так и в других условиях.

Выделение по итогам проведенного экспертного опроса и в результате использования метода группового оценивания, а также инструментария факторного анализа технологических и экономических факторов, которые определяют инновационность технологических процессов машиностроительных предприятий, позволяет осуществлять их мониторинг и учитывать их влияние на инновационность технологических процессов.

Во втором разделе «Анализирование инновационности технологических процессов машиностроительных предприятий» рассмотрено состояние, тенденции и перспективы развития сферы машиностроения Украины и Львовской области в целом и инновационной деятельности в частности, усовершенствовано модель анализирования инновационности технологических процессов машиностроительных предприятий и исследованы методические подходы к ее оцениванию.

Для того, чтоб обеспечить целенаправленной анализ инновационности технологических процессов машиностроительных предприятий, усовершенствовано подходящую модель на основе выделения структурно-логической последовательности осуществления аналитических процедур. Это позволяет определять состояние инновационности технологических процессов, осуществлять его мониторинг и вносить соответствующие коррективы с целью улучшения этого состояния.

В третьем разделе «Методы установления инновационности технологических процессов машиностроительных предприятий» разработан метод оценки инновационности технологических процессов машиностроительных предприятий, а также усовершенствован метод диагностики ее влияния на результирующие показатели деятельности предприятия этой сферы.

Усовершенствованный метод диагностики влияния инновационности технологических процессов машиностроительных предприятий на результирующие показатели их деятельности, основанный на применении многофакторного регрессионного моделирования, позволяет прогнозировать и регулировать значения результирующих показателей в зависимости от инновационности технологических процессов, а следовательно - использовать количественные оценки инновационности в процессе управления производственно-хозяйственной деятельностью машиностроительных предприятий.

Разработанный метод оценки инновационности технологических процессов машиностроительных предприятий, предусматривающий выделение системы экономических и технологических показателей и их последующее агрегирование до единого интегрального, позволяет формировать рейтинг технологических процессов машиностроительных предприятий по уровню инновационности, расширяет критерии их отбора, а следовательно позволяет принимать обоснованные управленческие решения по инновационному развитию предприятий.

Ключевая слова: инновационность, оценка инновационности, показатели инновационности, уровень инновационности, технологический процесс, факторы инновационности.

машинобудівний інноваційність опитування

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Невиконання стратегічних завдань підвищення рівня конкурентоспроможності, розірвання усталених зв'язків із колишніми країнами СРСР, втрата традиційних ринків збуту машинобудівної продукції, а також інші обставини зумовлюють необхідність в докорінних змінах у промисловості України загалом та в машинобудуванні зокрема. У таких умовах одним із першочергових завдань вітчизняних машинобудівних підприємств є впровадження технологічних процесів, які характеризуватимуться інноваційністю та уможливлять виготовлення конкурентоспроможної продукції. Адже, як свідчить досвід економічно розвинутих країн та провідних підприємств машинобудування, саме інновації та інноваційна діяльність є тим каталізатором, який сприятиме виходу підприємств із кризи, а також дасть змогу покращити їхні конкурентні позиції на вітчизняних та закордонних ринках.

У цьому контексті актуалізується необхідність розширення інструментарію оцінювання технологічних процесів машинобудівних підприємств, передусім за критеріями, які характеризують їхні інноваційні властивості. Від того, наскільки технологічний процес буде спроможним забезпечувати виготовлення нової чи удосконаленої продукції, залежить економічний розвиток як окремого підприємства машинобудування, так й економіки держави загалом.

Вагомий внесок у розроблення теоретико-прикладних положень інноваційного розвитку підприємств, в тому числі й у сфері технологічної реструктуризації підприємств машинобудування на інноваційних засадах, зробило чимало вітчизняних та зарубіжних науковців, серед яких варто виокремити праці І. Алєксандрова, І. Алєксєєва, Б. Ашейма, І. Балабанова, В. Бандурова, В. Белінської, Є. Бойка, Б. Буркинського, В. Василенка, С. Вовканича, В. Войцеховського, І. Галиці, В. Геєця, Н. Гончарової, Ю. Гончарова, А. Ейсмонта, В. Захарченка, С. Ілляшенка, Д. Кокуріна, Є. Крикавського, Т. Кужди, О. Кузьміна, О. Лапко, Л. Михайлової, О. Мороза, М. Окландера, О. Орлова, В. Павлова, Й. Петровича, Ж. Поплавської, О. Редькіна, М. Римара, А. Савчука, І. Скворцова, Ю. Стадницького, В. Соловйова, І. Тивончука, Л. Федулової, П. Харіва, В. Хобти, Н. Чухрай, І. Школи, А. Яковлєва та ін. Попри чималу кількість напрацювань у зазначеній сфері, низка важливих завдань із вказаної тематики досі не знайшла свого розв'язання. Зокрема, потребує подальшого теоретичного та прикладного вирішення уточнення й поглиблення поняття «інноваційність технологічних процесів», виявлення чинників, що визначають інноваційність, розвиток класифікації технологічних процесів машинобудівних підприємств, формування системи показників оцінювання їх інноваційності тощо. Усе це зумовило вибір теми дисертаційної роботи, її мети та завдань.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи за тематичним спрямуванням відповідає науковому напряму кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка» «Проблеми інвестиційної та інноваційної діяльності» (на прикладі машинобудування і приладобудування) (номер державної реєстрації 0107U009522).

Матеріали дисертації використані при розробленні держбюджетної теми Національного університету «Львівська політехніка» ДБ/ФАКТОР «Полікритеріальна діагностика діяльності підприємств на засадах матриці індикаторів» (номер державної реєстрації №0109U001161), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України №1043 від 17.11.2008 р., на кафедрі менеджменту і міжнародного підприємництва у 2009-2010 рр. Автором, зокрема, систематизовано види та джерела інформаційного забезпечення полікритеріальної діагностики інноваційності підприємств, а також виокремлено критерії полікритеріальної діагностики технологічних інновацій (розділ 2 «Розроблення методичних положень з полікритеріальної діагностики діяльності підприємств на засадах матриці індикаторів», підр. 2.2 «Інформаційне забезпечення полікритеріальної діагностики діяльності підприємств», п. 2.2.5 «Інформаційне забезпечення полікритеріальної діагностики інноваційності підприємств», підр. 2.3 «Формування критеріїв полікритеріальної діагностики діяльності підприємств», п. 2.3.2 «Критерії полікритеріальної діагностики технологічних інновацій») (акт впровадження від 17.09.2010 р.).

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретичних та прикладних положень з оцінювання інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств. Для досягнення зазначеної мети у роботі були встановлені та розв'язані такі завдання:

уточнити категорійний апарат у сфері інноваційності технологічних процесів;

розвинути класифікацію технологічних процесів машинобудівних підприємств;

удосконалити класифікацію чинників, що визначають інноваційність технологічних процесів машинобудівних підприємств;

удосконалити модель аналізування інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств;

розробити метод оцінювання інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств;

удосконалити метод діагностики впливу інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств на результуючі показники їхньої діяльності.

Об'єктом дослідження є інноваційність технологічних процесів машинобудівних підприємств.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні положення з оцінювання інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та вирішення окреслених завдань у роботі використовувались такі методи: порівняльного аналізу, систематизації та узагальнення - для з'ясування сутності та уточнення змісту понять «технологічний процес», «виробничий процес», «технологія», «інноваційність», «інноваційний потенціал» (розділ 1), а також під час удосконалення класифікації технологічних процесів машинобудівних підприємств (підр. 1.2); експертних оцінок та емпіричного дослідження - при розробленні анкети з метою вивчення стану інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств та під час виокремлення чинників, що визначають інноваційність таких процесів (підр. 1.3; підр. 2.2); методи опрацювання анкетних даних - для оцінювання достовірності отриманих результатів анкетного опитування та встановлення закономірностей (підр. 2.2); системного підходу - для формування системи показників оцінювання інноваційності технологічних процесів (підр. 3.2) та для виявлення і аналізування чинників, що визначають таку інноваційність (підр. 1.3); економіко-математичного моделювання - для комплексного оцінювання впливу інноваційності технологічних процесів на економічний стан підприємства (підр. 3.3); статистичного та порівняльного аналізу - для вивчення стану діяльності (зокрема й інноваційної) та тенденцій розвитку машинобудівних підприємств (підр. 2.1); метод групового порівняння - для виявлення співвідношень між численними змінними, що визначають інноваційність технологічних процесів (підр. 1.3); факторного аналізу - для виокремлення та групування чинників, що визначають інноваційність (підр. 1.3); морфологічного аналізу - для уточнення та конкретизації понятійно-категорійного апарату під час виконання роботи (усі розділи дисертації).

Теоретичною основою дисертаційної роботи є наукові праці вітчизняних та зарубіжних науковців, матеріали періодичних видань, економічні огляди, статистичні матеріали Головного управління статистики у Львівській області та Державного комітету статистики України, результати авторських досліджень, дані статистичної, фінансової та управлінської звітності вітчизняних машинобудівних підприємств, а також нормативно-правові акти органів державної влади.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

вперше:

- розроблено метод оцінювання інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств, який ґрунтується на виокремленні системи економічних та технологічних показників, котрі агрегуються в єдиний інтегральний показник, що дає змогу кількісно оцінити інноваційність при прийнятті відповідних управлінських рішень, а також створює передумови для формування рейтингу технологічних процесів за рівнем їх інноваційності;

удосконалено:

- модель аналізування інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств, що відрізняється від існуючих виокремленням структурно-логічної послідовності здійснення аналітичних процедур (уточнення мети, об'єкта та напрямів аналізування, конкретизація інформаційної бази для аналізування, опрацювання одержаних результатів та формування висновків);

- метод діагностики впливу інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств на результуючі показники їхньої діяльності шляхом застосування багатофакторного регресійного моделювання, який, на відміну від наявних, дає змогу прогнозувати і регулювати значення результуючих показників функціонування підприємств залежно від інноваційності технологічних процесів;

- класифікацію чинників, що визначають інноваційність технологічних процесів, яка, на противагу існуючим, передбачає їх групування на технологічні та економічні, що створює передумови для оцінювання інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств, а також дає змогу здійснювати моніторинг впливу цих чинників на інноваційність;

дістали подальший розвиток:

- поняття «інноваційність технологічних процесів», яке розглядається в контексті здатності технологічних процесів завдяки певним властивостям забезпечувати виготовлення нової чи удосконаленої продукції та вирізняється від існуючих акцентуацією уваги на відтворювальному характері таких процесів;

- класифікація технологічних процесів машинобудівних підприємств, яка відрізняється від наявних виокремленням класифікаційної ознаки «за рівнем інноваційності», що дає змогу приймати більш обґрунтовані рішення у сфері управління технологічними інноваціями.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає у розробленні методу оцінювання інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств та економічному обґрунтуванні отриманих результатів оцінювання для забезпечення інноваційного розвитку цих підприємств.

Отримані результати дисертаційної роботи впроваджені у діяльності низки вітчизняних машинобудівних підприємств, зокрема: у ЗАТ «Автонавантажувач» (довідка №25-18 від 09.04.2010 р.), ТзОВ «Львівський завод «Електротранспорт» (довідка №12/43 від 23.06.2010 р.), ТОВ «ТВП «Львівський автонавантажувач» (довідка №113 від 02.04.2010 р.), ВАТ «Золочівський радіозавод» (довідка №848 від 05.11.2010 р.), ВАТ «Галич-Авто» (довідка №51 від 20.10.2010 р.), що засвідчує їхній прикладний характер.

Основні положення та результати дисертаційної роботи впроваджені у навчальний процес та застосовуються під час викладання дисциплін «Економіка інноваційного підприємства» та «Трансфер технологій» (для студентів спеціальності 8.000014 «Управління інноваційною діяльністю» напряму підготовки «Специфічні категорії»), а також під час написання кваліфікаційних робіт бакалаврів, спеціалістів та магістрів (довідка №67-01-1591 від 26.10.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, викладені у роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи розглянуто та схвалено на таких всеукраїнських та міжнародних науково-практичних і науково-методичних конференціях: «Проблеми та перспективи розвитку економіки і підприємництва та комп'ютерних технологій в Україні» (м. Львів, 2008 р.), «Україна та Польща у вимірі незалежності (1918-2008 рр.)» (м. Львів, 2008 р.), «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (м. Львів, 2008 р., 2010 р.), «Forum abstracts on higher education of congress of the Black Sea Universities Network» (м. Київ, 2008 р.), «Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації» (м. Хмельницький, 2008 р.), «Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи» (м. Львів, 2008 р.), «Маркетинг та логістика в системі менеджменту» (м. Львів, 2008 р.), «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави» (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), «Проблеми економіки: освіта, теорія, практика» (м. Кривий Ріг, 2008 р.), «Стратегии развития Украины в глобальной среде» (м. Сімферополь, 2008 р.), «Проблемы формирования новой экономики XXI века» (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), «Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Тернопіль, 2009 р.), «Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку» (м. Макіївка, 2009 р.), «Актуальні складові регіонального розвитку в контексті європейської інтеграції» (м. Феодосія, 2009 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 34 наукові праці загальним обсягом 10,89 друк. арк. (1 монографія, 18 наукових статей, 15 тез доповідей на конференціях). У фахових виданнях опубліковано 17 праць, з них 9 - одноосібно.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, списку використаних джерел та додатків. Обсяг основного тексту становить 191 сторінку. Дисертаційна робота містить 18 таблиць, 40 рисунків, список використаних джерел із 320 найменувань, а також 4 додатки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету та основні завдання, предмет та об'єкт, теоретичну та методологічну базу дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-прикладні засади оцінювання інноваційності технологічних процесів» розглянуто підходи різних авторів до трактування поняття «інноваційність», уточнено категорійний апарат у сфері інноваційності технологічних процесів, розвинуто класифікацію технологічних процесів машинобудівних підприємств, а також удосконалено класифікацію чинників, що визначають інноваційність цих процесів.

Огляд та узагальнення літературних джерел дали змогу виокремити три різні підходи до трактування поняття «інноваційність»: як впровадження чогось нового у практичну діяльність підприємств, удосконалення чи зміна чого-небудь (наприклад, нові рішення, ідеї, продукти, процедури, інший метод управління, використання нового виду сировини тощо); як процес (наприклад, процес трансформації нових або наявних знань у новий продукт, послугу або процес; процес, що складається із декількох етапів, починаючи від генерування та оцінювання ідей до їх розвитку і впровадження тощо); як здатність створювати щось нове (наприклад, здатність розробляти нові, а також покращувати якість та модернізувати існуючі вироби, впроваджувати нові або покращені технологічні процеси; здатність створювати та впроваджувати інновації, а також брати участь в інноваційних процесах тощо). Визначення переваг та недоліків кожного з підходів, результати морфологічного аналізування сутності поняття, а також вивчення різних його трактувань у межах кожного з підходів дали змогу обґрунтувати трактування поняття «інноваційність» у широкому розумінні як здатність створювати та/чи впроваджувати щось нове, удосконалювати існуюче. Таке універсальне трактування уможливлює застосування цього поняття для характеристики різноманітних об'єктів чи процесів. Доведено, що синонімом поняття «інноваційність» можна вважати словосполучення «інноваційна здатність». Виконане дослідження дало змогу виокремити низку ознак інноваційності, які конкретизують її зміст (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Рис. 1 Характеристика ознак інноваційності*

*Примітка: систематизовано автором

На підставі результатів проведених досліджень інноваційність технологічних процесів машинобудівних підприємств запропоновано трактувати як їхню здатність завдяки певним властивостям забезпечувати виготовлення нової чи удосконаленої продукції. У ході дослідження уточнено, що під продукцією у вказаному визначенні слід розуміти будь-які вироби, які виготовляються у результаті перебігу технологічних процесів (наприклад, для ливарних технологічних процесів - це виливки, для кувальних - поковки і гарячі штамповки, для складальних - готові машини тощо). Окрім того, на підставі аналізування літературних джерел та нормативно-правової бази у роботі конкретизовано, що потрібно розуміти під новою чи удосконаленою продукцією. Зокрема, з'ясовано, що нова продукція - це така, можлива сфера застосування якої, функціональні характеристики, конструктивне виконання, ознаки, а також склад використаних матеріалів та компонентів значною мірою відрізняються від аналогічної продукції, що виготовлялася раніше; нова та удосконалена продукція повинна бути конкурентоспроможною та істотно поліпшувати структуру і якість виробництва машинобудівного підприємства; її техніко-економічні показники повинні бути значно вищими; нові характеристики чи інші відмінні від наявних аналогів ознаки повинні мати практичне застосування з точки зору зацікавлення споживачів.

Для більш повного розуміння сутності інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств у роботі розглянуто співвідношення та здійснено порівняння змісту таких понять, як «техніка», «технологія» та «технологічний процес», а також «інноваційність» та «інноваційний потенціал». Обґрунтовано, що поняття «інноваційність» не є ідентичним поняттю «інноваційний потенціал» ні за об'єктом, ні за метою дослідження, а відтак підходи до їх оцінювання різнитимуться.

Із метою ідентифікування технологічних процесів машинобудівних підприємств як основи оцінювання їхньої інноваційності, а також формування уявлення про їхню різноманітність у ході дослідження систематизовано та розвинуто класифікацію цих процесів за низкою ознак (рис. 2). Проведене експертне опитування шляхом анкетування, застосування методу групового оцінювання для виявлення співвідношень між численними змінними, визначення укрупненої стандартної похибки факторного коефіцієнта, а також використання інструментарію факторного аналізу дали змогу виокремити економічні та технологічні чинники, що визначають інноваційність технологічних процесів машинобудівних підприємств. Ці чинники є основою оцінювання інноваційності.

У другому розділі «Аналізування інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств» виявлено стан, тенденції та перспективи розвитку сфери машинобудування України і Львівської області загалом та інноваційної діяльності зокрема, а також удосконалено модель аналізування і розглянуто методичні підходи до оцінювання інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств.

Аналізування статистичних даних, а також діяльності вітчизняних машинобудівних підприємств дає підстави зробити висновок про необхідність оновлення виробничих потужностей таких підприємств через розроблення та ефективну реалізацію інвестиційних та інноваційних проектів, а також технічне та технологічне оновлення виробництва. Обґрунтовано, що в умовах сьогодення інновації та інноваційна діяльність повинні стати визначальним чинником виходу вітчизняного машинобудування з кризи, в якій воно перебуває уже впродовж тривалого часу. Доведено, що розвиток вітчизняних машинобудівних підприємств в умовах обмеженості інвестиційних ресурсів повинен здійснюватись через нарощування технологічного потенціалу з акцентом на інноваційний сценарій, тобто впровадження технологічних інновацій. Саме це дозволить підприємствам машинобудування підвищити технологічний рівень виробництва, забезпечити виготовлення нових та більш конкурентоспроможних видів продукції, а також покращити рівень прибутковості діяльності.

У роботі обґрунтовано, що в умовах сьогодення особливої актуальності набувають завдання реального оцінювання технологічних інновацій за різними критеріями, значенню яких досі не приділяли належної уваги, зокрема й за критерієм інноваційності. Він повинен стати одним із найважливіших для машинобудівних підприємств під час вибору технологічних процесів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Рис. 2 Класифікація технологічних процесів машинобудівних підприємств*

*Примітка: розроблено автором

У результаті дослідження з'ясовано, що інноваційний розвиток вітчизняних підприємств цієї сфери теж характеризується негативними тенденціями. Зокрема, впродовж останніх років спостерігається погіршення практично усіх індикаторів, що визначають інноваційний розвиток підприємств машинобудування України. Так, негативним можна вважати зменшення кількості освоєних нових видів продукції (у 6,26 раза за період 2000-2009 рр.) та збільшення частки збиткових підприємств машинобудування (з 31,7% у 2006 р. до 38,6% у 2009 р.). З'ясовано, що чисті збитки у машинобудуванні доволі часто є більшими за чисті прибутки.

Вивчення статистичних даних дало змогу встановити, що стан засобів виробництва вітчизняних підприємств машинобудування (від яких безпосередньо залежить здатність на рівні матеріального виробництва забезпечити інноваційний розвиток) не можна вважати прийнятним. З'ясовано, що на початок 2010 р. зношування основних засобів машинобудівних підприємств Львівської області становило 66,3%, а тенденції зміни цього показника протягом останніх років не є позитивними (рис. 3). Слід теж зауважити, що простежується стійка тенденція до зменшення коефіцієнта оновлення основних засобів. Зокрема, якщо у 2004 р. його значення становило 4,0, то вже у 2009 р. - лише 2,4. Окрім того встановлено, що значення цього коефіцієнта є одним із найнижчих у промисловості (для порівняння, у добувній промисловості на початок 2010 р. він становив 11,6, у переробній - 6,5, у легкій - 5,9, у хімічній - 7,5, а в середньому в промисловості - 6,6).



Рис. 3 Динаміка рівня зношування основних засобів машинобудівних підприємств Львівської області за 2003-2009 рр.*

*Примітка: сформовано на підставі статистичних даних Головного управління статистики у Львівській області

Позитивною тенденцією у сфері інноваційного розвитку вітчизняних підприємств сфери машинобудування можна вважати збільшення частки витрат на придбання нових технологій як цілісних об'єктів у структурі витрат на інноваційну діяльність, а не лише придбання окремих об'єктів засобів виробництва.

Беручи до уваги результати комплексного аналізування виробничо-інноваційного розвитку вітчизняних машинобудівних підприємств і порівнюючи встановлені закономірності та тенденції з тими, що спостерігаються в інших країнах, у роботі доведено, що першочерговим завданням підприємств цієї сфери на найближчу перспективу є модернізація наявних виробництв (зокрема й технологічних процесів) та їхня структурна перебудова з акцентом на інновації. Саме це забезпечить докорінні структурні зміни у вітчизняному машинобудуванні та виведе його на новий - значно вищий рівень розвитку. Це є особливо важливим завданням, оскільки результати проведених досліджень показують, що хоч окремі показники стану інноваційної та виробничої діяльності вітчизняних машинобудівних підприємств на сьогодні покращуються, це має разовий характер і не простежується стійких тенденцій до зростання.

З огляду на те, що інноваційність технологічних процесів необхідно оцінювати із використанням низки показників, у роботі досліджено показники, що наводяться у літературних джерелах та застосовуються в офіційній статистиці для характеристики інновацій та інноваційної діяльності вітчизняних підприємств, зокрема і сфери машинобудування, щоб виявити можливості їхнього застосування під час оцінювання інноваційності технологічних процесів. Доведено, що переважна їх більшість повторюється і за основу найчастіше беруть статистичні дані, які подає вітчизняна офіційна статистика для характеристики інновацій та інноваційної діяльності на мікро-, мезо- та макрорівнях. Відтак, у роботі встановлено, що наведені показники не дають змоги комплексно та всебічно оцінити явище інноваційності окремого технологічного процесу.

На підставі аналізування літературних джерел та результатів проведених досліджень удосконалено модель аналізування інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств на засадах виокремлення структурно-логічної послідовності здійснення аналітичних процедур. Одержана модель дає змогу уточнити мету, об'єкт та напрями аналізування, конкретизувати необхідну інформаційну базу, а також особливості опрацювання отриманих результатів і формування висновків для їх подальшого використання.

Із застосуванням зазначеної структурно-логічної послідовності проаналізовано параметри інноваційності технологічних процесів 38 діючих машинобудівних підприємств Львівської області, відібраних за допомогою простого випадкового відбору з використанням статистичних методів визначення чисельності вибірки. Для цього застосовувався метод експертного опитування, суб'єктами опитування були менеджери інституційного та управлінського рівнів управління, а знаряддям дослідження - анкета. За результатами аналізування, зокрема, з'ясовано причини, що перешкоджають вітчизняним машинобудівним підприємствам підвищенню рівня інноваційності технологічних процесів, основною з яких є нестача фінансових ресурсів для необхідних видатків. Окрім того, виокремлено переваги, які забезпечує підприємствам високий рівень інноваційності їхніх технологічних процесів, найважливішими з яких є збільшення кількості клієнтів, підвищення рівня прибутковості та збільшення виручки від реалізації, а також визначено причини, що спонукають їх до підвищення цього рівня, основними з яких є потреби ринку, вимоги споживачів, а також одержання конкурентних переваг на вітчизняному ринку. Встановлено також, що складальні та механічні технологічні процеси є найпоширенішими у вітчизняному машинобудуванні.

У дисертації надано змістову характеристику та розглянуто різноманітні методологічні підходи до оцінювання інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств, виокремлено переваги та недоліки їхнього використання.

У третьому розділі «Методи установлення інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств» розроблено метод оцінювання інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств, а також удосконалено метод діагностики її впливу на результуючі показники діяльності цих підприємств.

У ході дослідження виокремлено низку принципів оцінювання інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств, дотримання яких дасть змогу правильно організувати та реалізувати процес оцінювання, а його результати слугуватимуть важливим інструментом управління інноваційними процесами на підприємствах цієї сфери, зокрема і під час прийняття управлінських рішень щодо вибору варіанта технологічного процесу за критерієм інноваційності. До таких принципів у роботі віднесено принципи інтегрування, цілеспрямованості, адаптивності, комплексності, гласності, відповідальності, компетентності, економічності, збалансованості, наукової обґрунтованості, обмеженості кількості параметрів, своєчасності, часової обмеженості, пріоритетності вибору показників, інформаційної доступності та достовірності інформаційного забезпечення.

Використовуючи результати аналізування чинників, які визначають інноваційність, враховуючи сутність поняття «інноваційність технологічних процесів», а також вимоги та обмеження щодо вибору, розроблення і формування системи показників, інноваційність технологічних процесів машинобудівних підприємств запропоновано оцінювати за допомогою двох груп показників (табл. 1) залежно від виявлених характеристик (гнучкість і прогресивність технологічного процесу як характеристики, що відповідають технологічним чинникам інноваційності, та окупність капітальних витрат і рентабельність витрат як характеристики економічних чинників інноваційності). На основі цих висновків і проведених досліджень зазначені показники подано у формі «дерева» показників (рис. 4). З урахуванням вищенаведеного розроблено метод оцінювання інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств, який передбачає агрегування вказаних показників в єдиний інтегральний.

На підставі проведених досліджень виявлено, що обсяг витрат на переналагодження технологічного процесу для виготовлення нової чи удосконаленої продукції (який враховується під час розрахунку показників, що характеризують економічні параметри інноваційності) залежить від низки заходів, яких необхідно вжити у зв'язку із таким переналагодженням. Очевидно, що залежно від їхньої кількості та витратності такий обсяг буде іншим у кожному конкретному випадку, а витрати можуть належати як до поточних, так і до капітальних.

З'ясовано, що чим вищим є рівень прогресивності та гнучкості технологічного процесу, а також рівень рентабельності витрат на його переналагодження для виготовлення нової чи удосконаленої продукції (у разі здійснення поточних витрат) чи меншим є термін окупності капітальних витрат (за умов їх здійснення), тим вищим є рівень інноваційності технологічного процесу. Причому, такий рівень буде вищим, якщо витрати будуть поточними, і нижчим - якщо капітальними.

Таблиця 1 Показники оцінювання інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств*

Групи показників	Назви показників	Економічний зміст
1. Показники, що характеризують технологічні параметри інноваційності	1.1. Рівень гнучкості технологічного процесу, Ргн	Характеризує здатність технологічного процесу оперативно перебудуватися на виробництво нової продукції у зв'язку зі зміною кон'юнктури ринку
	1.2. Рівень прогресивності технологічного процесу, Рпр	Відображає відповідність технологічного процесу сучасним досягненням науки і техніки, що сприятиме виготовленню нової чи удосконаленої продукції
	1.3. Узагальнений показник технологічних параметрів інноваційності, Ітп	Характеризує здатність технологічного процесу завдяки технологічним характеристикам забезпечувати виготовлення нової чи удосконаленої продукції
2. Показники, що характеризують економічні параметри інноваційності	2.1. Рівень рентабельності витрат на переналагодження технологічного процесу для виготовлення нової чи удосконаленої продукції, Ррент.вит	Показує обсяг прибутку, що припадає на кожну гривню поточних витрат, пов'язаних із переналагодженням технологічного процесу для виготовлення нової чи удосконаленої продукції
	2.2. Термін окупності капітальних витрат на переналагодження технологічного процесу для виготовлення нової чи удосконаленої продукції, Ток	Показує період часу, необхідний для відшкодування обсягу здійснених капіталовкладень з метою переналагодження технологічного процесу для виготовлення нової чи удосконаленої продукції
	2.3. Узагальнений показник економічних параметрів інноваційності, Іеп	Характеризує здатність технологічного процесу завдяки економічним характеристикам забезпечувати виготовлення нової чи удосконаленої продукції

*Примітка: розроблено автором

Узагальнений показник технологічних параметрів інноваційності розраховується за формулою:

де Кгн, Кпр - коефіцієнти вагомості відповідно показника рівня гнучкості та рівня прогресивності технологічного процесу, обчислені на основі методу експертного оцінювання (Кгн+Кпр=1).

З урахуванням того, що у табл. 1 наведено показники оцінювання інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств у мінімальній конфігурації, а оцінювані економічні характеристики у зв'язку із цим представлені лише одним показником, то у мінімальній конфігурації він буде також узагальненим показником економічних параметрів інноваційності. У разі збільшення кількості показників цієї групи слід також визначити коефіцієнти вагомості кожного з показників та, взявши за основу формулу (1), обчислити значення узагальненого показника. Окрім того, для виконання завдань методичного оцінювання інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств необхідно нормалізувати показники терміну окупності капітальних витрат та рівня рентабельності витрат на переналагодження технологічного процесу для виготовлення нової чи удосконаленої продукції.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

Умовні позначення: Ргн - рівень гнучкості технологічного процесу; Рпр - рівень прогресивності технологічного процесу; Ток - термін окупності капітальних витрат на переналагодження технологічного процесу для виготовлення нової чи удосконаленої продукції; Ррент.вит - рівень рентабельності витрат на переналагодження технологічного процесу для виготовлення нової чи удосконаленої продукції; Ітп - узагальнений показник технологічних параметрів інноваційності; Іеп - узагальнений показник економічних параметрів інноваційності; Іінт.інн - інтегральний показник рівня інноваційності технологічного процесу; - напрям покращення - збільшення; - напрям покращення - зменшення.

Рис. 4 «Дерево» показників оцінювання інноваційності технологічного процесу машинобудівного підприємства*

*Примітка: розроблено автором

Визначивши узагальнені показники технологічних та економічних параметрів, інтегральний показник рівня інноваційності технологічного процесу машинобудівного підприємства (Іінт.інн) можна розрахувати за формулою:

де Ктп, Кеп - коефіцієнти вагомості відповідно узагальнених показників технологічних та економічних параметрів інноваційності, обчислені за допомогою методу експертного оцінювання (Ктп+Кеп=1).

Розрахунок інтегрального показника рівня інноваційності технологічного процесу машинобудівного підприємства показує, що його значення знаходитиметься в межах Іінт.інн[0;1]. Для інтерпретації отриманого результату, узагальнення результатів оцінювання та формування висновків у роботі запропоновано, як один зі способів, спроектувати значення інтегрального показника на відповідну шкалу порівняння, якою з урахуванням проведених досліджень вибрано вербально-числову шкалу Харінгтона.

Інтегральний показник рівня інноваційності технологічного процесу машинобудівного підприємства є інструментом, який виконує інформувальну функцію. За його допомогою можна вирішувати низку важливих завдань теоретичного та прикладного спрямування, а саме: порівнювати різноманітні технологічні процеси та обирати серед них такий варіант, який за ознакою інноваційності буде найкращим, обирати та реалізовувати інвестиційні проекти на підприємствах машинобудування з урахуванням чинника інноваційності технологій, приймати обґрунтовані управлінські рішення, визначати стратегічні, тактичні та оперативні плани інноваційного розвитку виробничих процесів тощо.

За результатами дослідження розроблено узагальнену послідовність оцінювання інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств, яка відображає основні етапи цього процесу (рис. 5).



Рис. 5 Узагальнена послідовність визначення та оцінювання інноваційності технологічного процесу машинобудівного підприємства*

*Примітка: запропоновано автором

Практичне застосування розробленого методу здійснене для трьох машинобудівних підприємств м. Львова та Львівської області (табл. 2). При цьому слід зазначити, що на кожному із підприємств для переналагодження технологічного процесу для виготовлення нової чи удосконаленої продукції необхідно було здійснити капітальні витрати. Розрахунки показують, що інноваційність складальних технологічних процесів на досліджуваних машинобудівних підприємствах характеризується низьким чи середнім рівнем і необхідно шукати способи, щоб підвищити його.

Таблиця 2 Результати розрахунку узагальнених та інтегрального показників інноваційності складальних технологічних процесів машинобудівних підприємств*

Машинобудівні підприємства	Значення узагальнених та інтегрального показників інноваційності технологічних процесів
	Ітп	Іеп	Іінт.інн
ЗАТ «Автонавантажувач»	0,29	0,30	0,2943
ТОВ «ТВП «Львівський автонавантажувач»	0,46	0,43	0,4471
ВАТ «Золочівський радіозавод»	0,37	0,59	0,4646

*Примітка: складено та розраховано автором на підставі статистичних даних досліджуваних підприємств та результатів проведених досліджень

У роботі обґрунтовано існування взаємозв'язку між інноваційністю технологічних процесів машинобудівних підприємств та результуючими показниками їхньої діяльності. Зокрема, побудовано лінійну багатофакторну регресійну модель залежності обсягу реалізованої інноваційної продукції від показників інноваційності технологічних процесів. Вибір результуючого показника пояснюється тим, що він є одним із численних індикаторів, які характеризують ефективність як фінансово-економічної діяльності машинобудівного підприємства загалом, так й інноваційної зокрема.

Побудована на підставі статистичних даних низки вітчизняних машинобудівних підприємств (ЗАТ «Автонавантажувач», ВАТ «Золочівський радіозавод», ТОВ «ТВП «Львівський автонавантажувач», ДП «Звукотехніка» Науково-виробничого підприємства «Електроприлад» тощо) та результатів проведених досліджень багатофакторна регресійна модель має вигляд:

де у - обсяг реалізованої інноваційної продукції, млн. грн.

Для визначення кількісної міри щільності зв'язку між вислідною та факторними ознаками розраховано коефіцієнти множинної кореляції та детермінації, а перевірку моделі на адекватність здійснено за F-критерієм Фішера. Розрахунки показують, що модель статистично значуща при б=0,05, оскільки Fрозр>Fтабл (31,12>9,55). Статистично значущими в моделі є також усі коефіцієнти регресії. Розрахований множинний коефіцієнт детермінації R2=0,954 свідчить про достатньо щільний зв'язок між обсягом реалізованої інноваційної продукції та інноваційністю технологічних процесів машинобудівного підприємства. Крім того, слід зазначити, що коефіцієнт множинної кореляції теж свідчить про щільний множинний зв'язок, оскільки його значення становить 0,9767.

Інтерпретувавши параметри розробленої лінійної багатофакторної регресійної моделі, зроблено висновок про те, що за умови покращення значення узагальненого показника технологічних параметрів інноваційності складального технологічного процесу на 0,1 обсяг реалізованої інноваційної продукції зросте на 83,82 млн. грн. Зменшення ж узагальненого показника економічних параметрів інноваційності на 0,1 зумовлює збільшення обсягу реалізації інноваційної продукції на 15,19 млн. грн.

Проведені розрахунки доводять існування чітко вираженої залежності обсягу реалізованої інноваційної продукції від інноваційності технологічних процесів машинобудівних підприємств. Відтак, метод діагностики впливу інноваційності технологічних процесів підприємств машинобудування на результуючі показники їхньої діяльності шляхом застосування багатофакторного регресійного моделювання можна використовувати у процесі управління виробничо-господарською діяльністю цих підприємств, оскільки він дає змогу прогнозувати і регулювати значення результуючих показників залежно від інноваційності технологічних процесів. Однак у роботі уточнено, що, приймаючи управлінські рішення, варто брати до уваги також й інші чинники внутрішнього та зовнішнього середовищ, які впливають на обсяг реалізації інноваційної продукції.

...