Порівняльно-правовий аналіз системи оподаткування України та Республіки Азербайджан

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна юридична академія України

імені Ярослава Мудрого

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата юридичних наук

Порівняльно-правовий аналіз системи оподаткування України та республіки Азербайджан

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Дамірчиєв Мушфік Іскєндер огли

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Россіхіна Галина Володимирівна, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, доцент кафедри фінансового права.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, Воронова Лідія Костянтинівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри конституційного та адміністративного права, академік Національної Академії правових наук України;

кандидат юридичних наук, доцент Воротіна Наталія Вікторівна, Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, старший науковий співробітник.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Потреба переосмислення багатьох проблем, що пов'язані з рухом публічних фінансів, природно обумовлюється розвитком суспільних відносин у цій сфері. Шляхи удосконалення правового регулювання цих процесів можуть бути встановлені тільки за допомогою дослідження змісту відповідних суспільних зв'язків, особливостей їх правового регулювання при детальному порівняльно-правовому аналізі відносин оподаткування в Україні та інших державах. І насамперед, це стосується аналізу таких відносин на тій стадії руху публічних грошових коштів, яка пов'язана з формуванням доходних частин бюджетів. Сьогодні перед юридичною наукою гостро постає завдання чіткого визначення понять, змісту, структури та особливостей правового регулювання відносин оподаткування, в умовах яких і формуються сталі канали надходжень до цих фондів.

Стабільність реалізації державних завдань та функцій обумовлюється удосконаленням форм надходжень до доходів як державного, так і місцевих бюджетів; реформуванням системи оподаткування; узгодженням усіх чинників, що її складають. Невід'ємною частиною економіки держави є ефективно діюча система оподаткування, в якій податки та збори виступають не лише головним джерелом бюджетних доходів, але й певним регулятором. На сучасному етапі чинна система оподаткування потребує суттєвого доопрацювання через низьку ефективність та недоліки її законодавчого закріплення.

У сучасних умовах складно однозначно визначити, яка форма законодавчого впливу на відносини оподаткування (українська чи азербайджанська) є більш досконалою. Позитивні й негативні аспекти має кожна із них. Наявність Податкового кодексу в Азербайджанській Республіці певним чином свідчить про крок вперед в систематизації податкового законодавства, тоді як робота над кодифікованим актом в Україні триває й досі. Але це не свідчить про примітивність поглядів українського законодавця на існуючі проблеми. Деякі аспекти в регулюванні справляння податків та зборів в Україні визначені досить детально і можуть бути запозичені правовими системами інших держав. Саме в даному аспекті й полягає актуальність порівняльно-правового аналізу, здійсненого в цьому дисертаційному дослідженні.

Певні аспекти цієї проблеми були предметом дослідження з боку деяких вчених, але при цьому розглядалися лише окремі її складові. Природно, що дисертаційна робота враховує висновки, які містяться в працях фахівців з економіки, конституційного, адміністративного та фінансового права. У роботі увага приділяється аналізу поняття та складовим системи оподаткування, його формам у різних державах, що обумовило звернення до фундаментальних праць видатних представників фінансово-правової науки: О. Ісаєва, В. Лебедєва, Д. Львова, І. Озерова, І. Тарасова та ін. Окремі аспекти змісту системи оподаткування, її характеристика міститься також у працях дослідників другої половини ХХ століття (М.І. Піскотін, Ю.А. Ровинський, С.Д. Ципкін).

На початку 90-х років ХХ століття з'являються видання, які більш предметно аналізують саме ці відносини. На формування окремих аспектів даної дисертаційної роботи мали вплив праці вчених Російської Федерації (А.В. Бризгалін, О.Ю. Грачова, О.М. Козирін, Ю.О. Крохіна, І.І. Кучеров, С.Г. Пепеляєв, Г.В. Петрова, В.М. Пушкарьова, Н.І. Хімічева), Азербайджанської Республіки (С.М. Рагімова), України (Л.К. Воронова, Н.В. Воротіна, І.Є. Криницький, М.П. Кучерявенко, Н.Ю. Пришва, В.М. Федосов). Їх праці стали базою цього дисертаційного дослідження. В даній роботі на підставі аналізу й узагальнення законодавства, наукових праць, вироблені певні висновки та пропозиції щодо багатьох питань з теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі фінансового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в межах і відповідно до комплексної цільової програми Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого «Права людини та проблеми організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування в умовах становлення громадянського суспільства» (номер державної реєстрації 0106u002285).

Тема кандидатської дисертації «Порівняльно-правовий аналіз системи оподаткування України та Республіки Азербайджан» затверджена на засіданні вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 4 від 21.12.2007 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є поглиблення знань стосовно удосконалення регулювання системи оподаткування України та Азербайджанської Республіки та вироблення пропозицій щодо усунення існуючих недоліків. Відповідно до з вказаної мети дисертаційного дослідження в роботі поставлені такі завдання:

- дослідити чинну податкову систему України та Азербайджанської Республіки, визначити їх недоліки і напрямки вдосконалення;

- вивчити досвід функціонування податкових систем цих двох країн та інших держав, обґрунтувати можливості усунення недоліків чинного податкового законодавства України та Азербайджанської Республіки;

- розкрити поняття системи оподаткування, співвідношення та ієрархію платежів, що складають її;

- провести аналіз конструкції податкового обов'язку та особливостей національного закріплення його елементів;

- з'ясувати спільні та відмінні риси в побудові системи податкових органів в Україні та Азербайджанській Республіці, виробити пропозиції щодо поліпшення регулювання їх правового статусу;

- провести порівняння характеристика найбільш типових груп податкових платежів (непрямі податки, майнові податки, податки з доходів та ін.), що складають систему оподаткування та розробити пропозиції, які удосконалили б їх справляння;

- визначити основні підходи до створення проекту Податкового кодексу України.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виражають удосконалення взаємодії та співвідношення податкових законодавчих норм щодо регулювання відносин оподаткування в Україні та Азербайджанській Республіці як цілісної системи.

Предметом дослідження є організаційно-правові засади діяльності щодо формування узгодженої системи податкового законодавства при регулюванні відносин оподаткування в Україні та Азербайджанській Республіці.

Методи дослідження включають сукупність загально- та спеціально-наукових методів пізнання. Основним із них став діалектичний метод, за допомогою якого зміст явищ, що аналізуються, розглядається у єдності їх матеріального змісту та юридичної форми. Цей метод використовувався при переході від загальних підстав визначення системи оподаткування до характеристики її складових. Одним із важливих методів, який застосовувався, став метод пізнання, виходячи з якого проблеми вирішуються в єдності їх соціального змісту та юридичної форми. Як доповнення до нього використовувався системний, який передбачає визначення проблемних питань узгодження справляння окремих податків та зборів. Порівняльно-правовий метод застосовувався при проведенні порівняльного аналізу законодавств, що регулюють відносини оподаткування пострадянських держав. Використання історичного методу обумовило аналіз тенденцій розвитку податкового законодавства, яке регулює справляння податків та зборів в Україні та Азербайджанській Республіці. Ці та інші методи використовувалися для всебічного та ефективного дослідження стану та тенденцій розвитку системи оподаткування України та Азербайджанської Республіки.

Висновки дисертаційної роботи ґрунтуються на нормах Конституції України та Конституції Азербайджанської Республіки, аналізі чинного податкового законодавства України та Азербайджанської Республіки. Це дозволило зробити узагальнюючі висновки на основі всебічного дослідження проблем як у просторі, так і в часі.

Наукова новизна отриманих результатів визначається як поставленою проблемою дослідження, так і тим, що дисертація є першим в Україні комплексним порівняльно-правовим дослідженням регулювання системи оподаткування в Україні та Азербайджанській Республіці. Наукова новизна міститься у таких положеннях:

вперше:

- податковий обов'язок розглядається в динамічному аспекті, тобто не лише як певний орієнтир (у сенсі матеріально-правового регулювання), але й як керівництво до дій (сукупність процедурних засобів), яке забезпечує через організацію поведінки учасників податкових відносин надходження коштів до бюджетів;

- пропонується змінити назву Глави ІІІ Податкового кодексу Азербайджанської Республіки «Державний податковий орган» та зміст відповідних статей цього кодифікованого акта та відмовитись від акценту на державності податкових органів, виходячи з того, що недержавних податкових органів згідно з науковими поглядами і чинним податковим законодавством Азербайджанської Республіки не існує;

- характеризується процедура реєстрації платника податку на додану вартість як дворівнева легалізація зобов'язаної особи, що передбачає реєстрацію як платника податку взагалі (легалізація загального суб'єкта податкових правовідносин - юридичної або фізичної особи) та реєстрацію платника як зобов'язаної особи для цілей податку на додану вартість (легалізація спеціального суб'єкта податкових правовідносин з урахуванням спеціальних підстав, пов'язаних з податком на додану вартість);

- пропонується змінити назву шляхового податку в Податковому кодексі Азербайджанської Республіки на транспортний податок, виходячи з того, що традиційно назва податку обумовлюється або об'єктом оподаткування (податок на прибуток, податок з доходів тощо), або платником податків (податок з власників транспортних засобів та ін.), у той час як шляхи не можуть бути ні платниками, ні об'єктами цього платежу.

удосконалено:

- характеристику публічної природи податку, яка обумовлюється фіскальним суверенітетом держави, що гарантує обов'язковість та примусовість вилучення податку, однобічний характер податкових обов'язків, на підставі чого логічним є неможливість розпорядження платником за власним бажанням тією часткою свого майна, яка у вигляді певної грошової суми має бути внесена до бюджету;

- характеристику співвідношення системи податків та зборів та системи обов'язків, що породжуються ними, на підставі чого зроблено висновок про необхідність запровадження в податковій системі Азербайджанської Республіки зборів як різновидів обов'язкових платежів (відсутність зборів унеможливлює виконання платниками конституційного обов'язку щодо сплати державних зборів згідно зі ст. 73 Конституції Азербайджанської Республіки);

- положення щодо недоцільності використання назви статті Податкового кодексу Азербайджанської Республіки «Підстави для встановлення та справляння податку», оскільки підставами встановлення є відповідна потреба держави, тоді як підставою справляння податків - податковий обов'язок, який поєднує правосуб'єктність зобов'язаної особи з її відношенням до об'єкту оподаткування (власність, користування тощо);

- характеристику прибуткового оподаткування на підставі того, що виключна увага оподаткуванню доходів не завжди послідовна, виходячи із того, що зростання доходів може носити інфляційний характер, тоді як податкоспроможність платника в більшому сенсі має пов'язуватись з податковою базою та витратами платника.

дістали подальшого розвитку:

- існуючі уявлення характеристики податку з врахуванням його риси як грошового платежу, що обумовлює його справляння у вигляді певної суми коштів, яка спрямовується до бюджету від платника та не має цільової спрямованості;

- обґрунтування недоцільності використання в чинному податковому законодавстві Азербайджанської Республіки конструкції «комерційна (податкова) таємниця» та відповідної назви ст. 30 Податкового кодексу Азербайджанської Республіки, виходячи з того, що регулювання комерційних відносин є сферою впливу норм приватного права, тоді як податкові відносини регулюються шляхом імперативних норм податкового права як складової публічного права;

- пропозиції щодо доцільності запровадження в чинному податковому законодавстві України конструкції правового механізму податку, яка обумовлювала б обов'язковий набір елементів, що мають бути закріплені при запровадженні обов'язку справляння та сплати певного податку чи збору (платник, об'єкт, база, ставка, пільги, податковий період та ін).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації положення корисні як з науково-теоретичної, так і практичної точки зору. Науково-дослідне значення матеріалів дисертації обумовлює можливість використання висновків дисертації для подальшої розробки найсуттєвіших проблем характеристики змісту системи податкового права і системи податкового законодавства, з'ясування переваг та недоліків при регулюванні податкових відносин в Україні та Азербайджанській Республіці. Матеріали роботи можуть використовуватись у правотворчій діяльності - при внесенні змін до податкового законодавства України та Податкового кодексу Азербайджанської Республіки. Вони можуть бути корисними також при розробці проекту Податкового кодексу України. У правозастосовчій сфері одержані висновки можуть сприяти формуванню засад подолання колізій в податковому законодавстві, удосконаленню логічного закріплення правового механізму відповідного податку. У навчальному процесі матеріали дисертації можуть бути використані при викладанні курсів “Податкове право” та “Фінансове право”, написанні відповідних посібників та підручників.

Дисертаційна робота виконана і обговорена на кафедрі фінансового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Основні положення та теоретичні висновки дисертації оприлюднені дисертантом у доповідях на наукових і науково-практичних конференціях: «Круглому столі», що проводився Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого спільно з Академією правових наук України в рамках Фестивалю науки 15-16 травня 2007 року; «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 8-9 лютого 2007 р.); «Тhe role and importance of supervision in increasing of transparency and fight against corruption», (Азербайджанська Республіка, м. Баку, 18-19 вересня 2008 р.); «Финансовая система России: опыт и перспективы правового регулирования» (м. Красноярськ, 4-5 вересня 2008 р.).

Публікації. Ключові й окремі наукові положення та висновки дисертації знайшли своє відображення в 7 наукових публікаціях (трьох статтях, які опубліковані у фахових виданнях, і тезах чотирьох доповідей на науково-практичних конференціях).

Структура дисертації визначається її метою, завданнями та предметом дослідження і композиційно складається зі вступу, двох розділів, що містять сім підрозділів, висновків до розділів, загальних висновків по дисертації та списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертаційного дослідження - 201 сторінка. Кількість використаних джерел - 202.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі аргументується актуальність обраної теми дисертації, ступінь наукової розробки, об'єкт і предмет дослідження, наводяться відомості про методологічну основу, апробацію результатів роботи, визначається її теоретична і практична значущість, сформульовані положення наукової новизни, що виносяться на захист та відображають особистий внесок дисертанта у розроблення теми.

Розділ 1 «Вихідні засади правового регулювання справляння податків та зборів» складається з трьох підрозділів, які присвячені порівняльно-правовій характеристиці вихідних положень відносин оподаткування.

Підрозділ 1.1. «Правова природа податкового обов'язку» присвячено аналізу податкових відносин, які будуються на принципах влади й підпорядкування та регулюються шляхом владних приписів з боку держави. Виходячи із цього, категорія «зобов'язання» не може відображати природу обов'язків платника податків, що мають безумовний і першочерговий характер. Більш точним було б використання «податковий обов'язок» як категорії, що узагальнює всю систему обов'язків платника податків, пов'язаних зі сплатою податків і зборів.

Природа податкового обов'язку обумовлена методом податково-правового регулювання, в основі якого лежить метод владних приписів. Виходячи із цього в однієї зі сторін переважають обов'язки, тоді як в іншої - права. Більше того, у даній ситуації відсутній і принцип паритетності, тобто при податково-правовому регулюванні не відбувається адекватної відповідності права податкового органа обов'язку платника податків і навпаки. При наявності значної кількості обов'язків платника податків, зустрічних прав податкових органів (які були б ними обумовлені) практично немає.

Виконання податкового обов'язку крім примусу гарантується й спеціальними способами забезпечення, які виступають як додаткові гарантії публічних майнових інтересів держави й органів місцевого самоврядування в частині забезпечення надходжень у бюджети й державні цільові фонди. У той же час, забезпечувальні засоби слід розглядати як додаткові стимули для платників податків. З приводу цього звертається увага, що у податковому праві пеня виконує стимулюючу й компенсаційну функції.

У підрозділі 1.2. «Визначення податку. Співвідношення податків та зборів при регулюванні відносин оподаткування» аналізується визначення податку на підставі трансформації власності. На перший погляд, це передбачає регулювання відносин приватного права, тоді як податок - поняття фінансово-правове, вплив на яке здійснюється в режимі публічно-правового регулювання. Саме тому в цьому випадку важливим є акцент на окремий аспект предмету фінансового права - стадію руху публічних грошових фондів, а саме - надходження їх державі з метою формування дохідних частин бюджету для фінансування суспільних потреб.

У Податковому кодексі Азербайджанської Республіки доречно зроблені два принципових акценти. Насамперед, те, що податок завжди є частиною саме коштів, тобто стягується із платників податків у вигляді певної суми грошей. Грошова форма податку прямо пов'язана з такою його особливістю, як нецільовий характер - кошти, які надходять в бюджет від платника податків, не мають цільової спрямованості, тому повинні мати універсальну (грошову) форму. Логічним було б при цьому й визначення найбільш принципових рис податку: його безумовності й нецільового характеру. Податок установлюється імперативними веліннями держави й не може бути відмінений або змінений волею будь-якого іншого суб'єкта. У той же час він є нецільовим платежем і надходить просто в бюджет, формуючи доходи останнього, які розподіляються відповідно до бюджетної класифікації.

З огляду на публічно-правову природу податку виявляється нелогічним як наявність, так і зміст ст. 30 Податкового Кодексу Азербайджанської Республіки. Йдеться про статтю «Комерційна (податкова) таємниця». Регулювання відносин або відомостей, що відносяться до податкової таємниці логічно, але навряд чи можна говорити про те, що дана конструкція є синонімом комерційної таємниці. Сфера відносин, пов'язаних з податками (владно-майнових, як і всі фінансові відносини), є сферою регулювання імперативного методу - методу владних приписів, тоді як комерційні відносини входять у сферу регулювання приватного права, в основі якого лежить диспозитивний метод, заснований на рівності сторін і який передбачає договірні відносини.

Підрозділ 1.3. «Правовий статус податкових органів» присвячено характеристиці повноважень органів фінансового контролю в галузі оподаткування, які наділені спеціальною компетенцією. Йдеться про такого учасника податкових відносин, який спеціально утворено державою для контролю за своєчасністю і повнотою надходження коштів у формі податків та зборів до відповідних бюджетів. Повноваження податкових органів ґрунтуються на їх ролі як представників держави й суб'єктів, що реалізують її інтереси в сфері оподаткування.

У дисертації розмежовуються органи, які приймають участь в управлінні надходженням коштів до бюджетів. Сюди відносяться всі органи (Міністерство внутрішніх справ, Міністерство транспорту і зв'язку, митні органи тощо), які тим чи іншим чином контролюють процес справляння податків та зборів. У той же час, безпосередньо здійснення контролю в цих відносинах покладено на податкові органи, до яких відносяться спеціальні правоохоронні органи (податкова міліція) та органи податкової служби (податкові інспекції та адміністрації). Спеціальна компетенція таких органів в той же час не дає підстав для формулювання назви глави III Податкового кодексу Азербайджанської Республіки таким чином: «Державний податковий орган». Недержавних податкових органів не існує, тому акцент на приналежність податкових органів до системи державних органів є зайвим.

На підставі порівняння повноважень податкових органів наданих нормами Податкового кодексу Азербайджанської Республіки та Закону України «Про державну податкову службу в Україні», робиться висновок про необхідність внесення відповідних обґрунтованих змін до цих законодавчих актів та корегування чинних законодавчих норм.

У Розділі 2 «Правове регулювання основних інститутів податкової системи» зосереджується увага на інституційній характеристиці типів податків і, виходячи з цього, розмежовується аналіз непрямих податків, майнових податків, податків на доходи та виокремлюється підрозділ, в якому характеризуються інші види податків (за законодавством Азербайджанської Республіки) та деякі види зборів (за законодавством України).

Підрозділ 2.1. «Правова природа непрямих податків» стосується порівняльного аналізу двох податків: податку на додану вартість та акцизного збору. При характеристиці правового механізму податку на додану вартість звертається увага на специфічне поєднання приписів матеріальних та процесуальних податкових норм, яке гарантує складний механізм легалізації зобов'язаної особи. Так, згідно зі ст. 154 Податкового кодексу Азербайджанської Республіки, платниками податку на додану вартість є особи, що встали або зобов'язані встати на облік як платники податку на додану вартість. У роботі робиться висновок, що при цьому треба обережно підходити до моменту виникнення обов'язку постановки на облік.

Фактично, у даному випадку йдеться про подвійну легалізацію зобов'язаної особи. Спочатку суб'єкт, що реєструється як платник податку на додану вартість, зобов'язаний бути зареєстрований у якості юридичної або фізичної особи - платника податків. Далі процедура легалізації загального суб'єкта податкових відносин деталізується до рівня появи спеціальних підстав, що дозволяють його розглядати як зобов'язану особу по окремому податку - податку на додану вартість. При зміні зазначених даних платників до державного реєстру повинні бути внесені відповідні виправлення. У порівняльному аспекті розглянуто й інші елементи правового механізму податку на додану вартість, зроблено висновок про більш раціональний підхід щодо визначення ставки цього податку за чинним законодавством Азербайджанської Республіки.

При дослідженні особливостей регулювання окремих елементів правового механізму акцизного збору звертається увага на те, що Податковий кодекс Азербайджанської Республіки використовує більш зручну та логічну назву цього платежу - акциз. В порівнянні з цим певне формальне протиріччя містить чинне податкове законодавство України, згідно з яким акцизний збір визначається як податок, з приводу чого в роботі сформульовані відповідні пропозиції щодо внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір». Проведено порівняльний аналіз основних елементів правового механізму акцизу.

В підрозділі 2.2. «Прибуткові податки та їх правове регулювання» акцентується увага на тому, що прибутковий податок з фізичних осіб забезпечує формування дохідної частини державного бюджету Азербайджанської Республіки. В основі оподаткування доходів фізичних осіб є визначення сукупного доходу, що зменшується на доходи, які не підлягають оподатковуванню. Звертається увага на важливість даного податку в системі з іншими обов'язковими податковими платежами. Виняткова увага до оподатковування доходів не завжди послідовна. З одного боку, зростання доходів може носити інфляційний характер, коли збільшується номінальний розмір об'єкта оподаткування при незмінності або навіть зменшенні реальної купівельної спроможності. З іншого боку, про заможність платника, а отже й зростання податкової бази більшою мірою свідчать видатки, що ним здійснюються.

Принципових розбіжностей в побудові елементів правового механізму податку на доходи фізичних осіб в Україні та Азербайджанській Республіці немає. Збігаються всі основні вихідні положення: критерій резидентства платників податків, визначення об'єкту оподаткування через сукупний річний дохід і т.д. Схожими є і ставки податку (15 відсотків - в Україні та 14 відсотків - в Азербайджанській Республіці). В той же час, особливістю оподаткування доходів фізичних осіб в Азербайджанській Республіці є поєднання прогресивного та пропорційного оподаткування, чого в Україні немає. Так, при перевищенні певної межі (2000 манат) поєднується абсолютна та пропорційна ставка і платник сплачує 280 манат + 35 відсотків від суми, що перевищує 2000 манат. Це дуже дієвий обмежувальний (для збільшення доходів) механізм, який призводить до стримування росту доходів фізичних осіб. податковий платіж україна азербайджанський

У підрозділі 2.3. «Правове регулювання справляння майнових податків» проведена порівняльно-правова характеристика застосування таких податків, як податок на майно та земельний податок. У цьому підрозділі звертається увага на певне протиріччя, яке обумовлює законодавче регулювання цього типу податкових платежів. Справа в тому, що податкові системи України та Азербайджанської Республіки збігаються лише стосовно одного податку - земельного. Податок на майно, який притаманний податковій системі Азербайджанської Республіки і в Україні не застосовується. В переліку загальнодержавних податків та зборів, які можуть бути введені на території України, вже довгий час проголошено податок на нерухомість. Тобто, в перспективі може йтися про оподаткування лише специфічного типу майна - нерухомості. В інститут майнових податків в Україні крім податку на землю входить податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів. Його специфічний аналог в Азербайджанській Республіці справляється під назвою шляхового податку, який аналізується в підрозділі 2.4 дисертаційної роботи.

При визначенні основних елементів правового механізму податку на землю підкреслюється, що стаття 204 Податкового кодексу Азербайджанської Республіки досить вільно трактує категорію «платник», закріплюючи, що платниками земельного податку є фізичні особи й підприємства, що мають у власності або користуванні земельні ділянки на території Азербайджанської Республіки. Дана норма має потребу в істотній і принциповій доробці, тому що законодавець, виділяючи платниками і власників, і користувачів земельних ділянок, фактично ототожнює публічне і приватноправове регулювання. Стосовно інших елементів правового механізму податку на землю принципової розбіжності між чинним законодавством України та Азербайджанської Республіки немає.

Підрозділ 2.4. «Інші податки та збори» присвячено аналізу окремих податкових платежів, які за тими чи іншими підставами не можуть бути класифіковані та віднесені до вище визначених типів. Це випливає як із специфічності чинного законодавства, так і із того, що деякі платежі мають виключно національний характер. При цьому наголошується на тому, що податкове законодавство Азербайджанської Республіки взагалі не використовує конструкцію збору та регулює відносини оподаткування шляхом застосування податків.

Саме з цих позицій робиться висновок про необхідність удосконалення податкового законодавства Азербайджанської Республіки. Так, ст. 6 Податкового Кодексу Азербайджанської Республіки закріплює в переліку державних податків шляховий податок і промисловий податок, які за своєю природою є зборами. Ймовірно, це пояснюється відмовою законодавця від використання категорії збору в Податковому кодексі, хоча Конституція Азербайджанської Республіки в ст. 73 закріплює, що обов'язком кожного є сплачувати встановлені законом податки й інші державні збори в повному обсязі й вчасно. Таким чином, ст. 73 Конституції Азербайджанської Республіки закріплює правовий припис, що фактично не забезпечується, не конкретизується нормами Податкового кодексу. Податковий кодекс не забезпечує механізм реалізації платниками податків конституційного обов'язку сплачувати державні збори. Для вирішення цієї проблеми насамперед пропонується закріпити поняття збору як платежу податкового характеру. Підставою для внесення змін у Податковий кодекс є не тільки формальне закріплення обов'язку платити державні збори в Конституції й відсутність його в Податковому кодексі, але й обґрунтованість законодавчого розмежування податків і зборів, закріплення обов'язку платників податків по кожному із цих видів платежів.

У цьому підрозділі проведено також порівняльну характеристику обов'язкових платежів, сплата яких пов'язана з використанням природних ресурсів.

ВИСНОВКИ

У роботі вирішено наукове завдання, що полягає у поглибленні знань стосовно удосконалення регулювання системи оподаткування України та Азербайджанської Республіки, вироблення пропозицій щодо усунення існуючих недоліків. У висновках формулюються найбільш вагомі результати проведеного дослідження, виносяться конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного податкового законодавства України та Азербайджанської Республіки. У ході дослідження було вирішено низку завдань, що дозволило дійти певних висновків:

1. Податковий обов'язок може розглядатися у двох аспектах і визначатися приписами як матеріальних норм податкового права, так і процесуальних. При цьому він існує не просто як певний орієнтир, веління, а як керівництво до дії, тобто як система процедурних правил, які забезпечують через поведінку суб'єктів надходження коштів у бюджети. У зв'язку з тим важливо звертати увагу на динаміку податкового обов'язку, його виконання.

2. Платник податків не має права розпоряджатися за своїм розсудом тією частиною свого майна, що підлягає внеску до бюджету у вигляді певної грошової суми , і зобов'язаний регулярно перераховувати цю суму на користь держави. У цьому обов'язку платника податків втілений публічний інтересу усіх членів суспільства.

3. Ст. 6 Податкового Кодексу Азербайджанської Республіки в переліку державних податків закріплює шляховий податок і промисловий податок, які за своєю природою є зборами. Ймовірно, це пояснюється відмовою законодавця від використання категорії збору в Податковому кодексі, хоча Конституція Азербайджанської Республіки в ст. 73 установлює, що обов'язком кожного є виплачувати встановлені законом податки й інші державні збори в повному обсязі й вчасно. Податковий кодекс не забезпечує механізму реалізації платниками податків конституційного обов'язку сплачувати державні збори. Для усунення цього недоліку насамперед необхідно закріпити поняття збору як платежу податкового характеру.

4. У Податковому кодексі Азербайджанської Республіки доречно зроблені два принципових акценти. Насамперед, йдеться про те, що податок завжди є частиною саме коштів, тобто справляється з платників податків у вигляді певної суми грошей. Грошова форма податку прямо пов'язана з такою його особливістю, як нецільовий характер - кошти, що надходять в бюджет від платника податків, не мають цільової спрямованості, тому повинні мати універсальну (грошову) форму. Логічним було б в даному визначенні й закріплення найбільш принципових рис податку: безумовності й нецільового характеру.

5. З огляду на публічно-правову природу податку здається нелогічною чинна редакція ст. 30 Податкового Кодексу Азербайджанської Республіки «Комерційна (податкова) таємниця». Регулювання відносин або відомостей, що належать до податкової таємниці, логічно, однак навряд чи можна говорити про те, що дана конструкція - синонім комерційної таємниці. Відносини, пов'язані з податками (владно-майнові, як і всі фінансові відносини), є сферою регулювання імперативним методом - методом владних приписів, тоді як комерційні відносини входять до сфери регулювання приватного права, яке базується на диспозитивному методі, заснованому на рівності сторін.

6. Встановлення й сплата податку навряд чи можуть бути синонімами виконання податкового обов'язку, оскільки встановлення податку або збору не завжди пов'язане з його сплатою. На думку дисертанта, за принципом установлення складно розділити всі податки на державні, податки автономної республіки, місцеві (муніципальні) податки. Усі вони встановлюються державою - шляхом закріплення вичерпного переліку у відповідних частинах Податкового Кодексу Азербайджанської Республіки. Тому розподіл на вищевказані групи здійснюється не за принципом установлення, а залежно від компетенції органа, що вводить їх на відповідній території.

7. Слід відзначити суперечливість чинної редакції п. 3.5. ст. 3 Податкового кодексу Азербайджанської Республіки «Ніхто не може бути примушений з одного й того ж прибутку (доходу) сплачувати більше одного разу той самий податок». В цьому випадку йдеться про спробу закласти принцип, що гарантує усунення подвійного оподаткування. Однак у такій редакції подвійне оподаткування поширюється законодавцем тільки на область прибуткових податків, тоді як майнові й непрямі податки залишаються за межами його дії.

8. Повноваження податкових органів ґрунтуються на їх ролі як представників держави та суб'єктів, що реалізують її інтереси в сфері оподаткування. У той же час така їх роль не дає підстав до формулювання назви глави III Податкового кодексу Азербайджанської Республіки «Державний податковий орган». Недержавних податкових органів не існує, тому акцент на приналежність податкових органів до системи державних органів.

9. Шляховий податок, закріплений в ст. 209 Податкового кодексу Азербайджанської Республіки, фактично поєднує в собі платіж, що справляється при перетинанні автотранспортом державного кордону Азербайджану, та платіж, внесений при здійсненні технічного огляду автотранспорту. На думку дисертанта сама назва даного платежу в азербайджанській податковій системі є невдалою. Традиційна назва податку зв'язується або з об'єктом оподаткування (податок на прибуток, податок на доходи та ін.) або з платником (наприклад, податок з власників транспортних засобів). Термін «шляховий податок» спотворює цю ситуацію, оскільки шляхи не можуть бути ні платником, ні об'єктом даного платежу. По суті, йдеться про податок, що сплачують власники транспортних засобів. В якості більш логічної альтернативи можна було б говорити про існування подібного платежу як транспортного (а не шляхового) податку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дамірчиєв М. І. Правовое регулирование налоговой обязанности по законодательству Республики Азербайджан / М. І. Дамірчиєв // Актуальні проблеми права: теорія і практика. Збірник наукових праць. - Луганськ, 2010. - № 15. - С. 333-340.

2. Дамірчиєв М. І. Поняття «податковий обов'язок» за законодавством України та Республіки Азербайджан: порівняльно-правовий аспект / М. І. Дамірчиєв // Экономика и право. - № 1 (26). - 2010. - С. 45-48.

3. Дамірчиєв М. І. До питання щодо доцільності застосування конструкції обов'язку в податковому регулюванні за законодавством Республіки Азербайджан / М. І. Дамірчиєв // Актуальні проблеми права: теорія і практика. Збірник наукових праць. - Луганськ, 2010. - № 16. - С. 350-359.

4. Дамірчиєв М. І. Визначення податку за законодавством республіки Азербайджан / М. І. Дамірчиєв // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали ХІІІ регіональної науково-практичної конференції (м. Львів, 8-9 лютого 2007 р.). - Львів, 2007. - С. 213-214.

5. Дамірчиєв М. І. Система местных налогов и сборов по законодательству Республіки Азербайджан / М. І. Дамірчиєв // Матеріали наукових семінарів та „круглих столів”, проведених Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого спільно з Академією правових наук України в рамках Фестивалю науки (м. Харків, 15-16 травня 2007 р.) / Упорядники А. П. Гетьман, О. В. Петришин. Х. : Право. - 2007. - С. 119-121.

6. Дамірчиєв М. І. Правовое регулирование налогов и сборов в Республике Азербайджан / М. І. Дамірчиєв // Финансовая система России : опыт и перспективы правового регулирования. Материалы международной научно-практической конференции (г. Красноярск, 4-5 сентября 2008 г.). - Красноярск, 2008. - С. 72-78.

7. Дамірчиєв М. І. Правовой режим налоговых платежей, обеспечивающих поступления в доходы бюджетов Азербайджанской Республики / М. І. Дамірчиєв // Тhe role and importance of supervision in increasing of transparency and fight against corruption (international scientific-practical conference). Материалы международной научно-практической конференции (г. Баку, 18-19 сентября 2008 г.). Баку, 2008. - С. 335-337.

АНОТАЦІЯ

Дамірчиєв М.І. Порівняльно-правовий аналіз системи оподаткування України та Республіки Азербайджан. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків, 2010.

Дисертаційну роботу присвячено порівняльно-правовому аналізу системи оподаткування України та Азербайджанської Республіки. Дослідження проведено стосовно характеристики основних вихідних конструкцій, що пов'язані з регулюванням оподаткування: системи оподаткування, податкового обов'язку та його складових, визначення податків та зборів, їх співвідношення та розмежування. Порівняльна характеристика справляння податків та зборів здійснюється по окремих типах цих обов'язкових платежів та відповідно до цього досліджуються непрямі податки (податок на прибуток та акциз), податки на доходи (податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток юридичних осіб), майнові податки (земельний податок та податок на майно) та окремі типи податків, що притаманні чинним системам оподаткування (шляховий податок, промисловий податок тощо).

Ключові слова: система оподаткування, податковий обов'язок, податок, збір, непрямі податки, податки на майно, податки на доходи, загальнодержавні збори, місцеві збори.

Дамирчиев М.И. Сравнительно-правовой анализ системы налогообложения Украины и Республики Азербайджан. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. - Харьков, 2010.

Диссертационная работа посвящена сравнительно-правовому анализу системы налогообложения Украины и Азербайджанской Республики. Исследование проведено относительно характеристики основных исходных конструкций, которые связаны с регулированием налогообложения: системы налогообложения, налоговой обязанности и ее составляющих, определение налогов и сборов, их соотношения и размежевания. Сравнительная характеристика взимания налогов и сборов осуществляется по отдельным типам этих обязательных платежей и соответственно этому исследуются косвенные налоги (налог на прибыль и акциз), налоги на доходы (налог с доходов физический лиц, налог на прибыль юридических лиц), имущественные налоги (земельный налог и налог на имущество) и отдельные типы налогов, которые присущи действующим системам налогообложения (дорожный налог, промышленный налог и т.п.). Сравнение осуществляется по традиционной схеме, которая позволяет сформировать четкое представление о конструкции реализации налоговой обязанности - через определение и исследование элементов правового механизма налога (плательщик, объект, пруда, льготы и т.п.).

В работе делается акцент на том, что налоговые отношения строятся на принципах власти и подчинения, регулируются путем властных предписаний со стороны государства. Исходя из этого, едва ли обязательство может отображать природу комплекса обязанностей налогоплательщика, которые имеют безусловный и первоочередной характер. Более точным было бы использование термина «налоговая обязанность» как категории, которая обобщает всю систему обязанностей налогоплательщика, связанных с уплатой налогов и сборов. При этом подчеркивается, что природа налоговой обязанности обусловлена методом налогово-правового регулирования, в основе которого лежит метод властных предписаний. Исходя из этого у одной со сторон преобладают обязанности, тогда как у другой - права. Более того, в данной ситуации отсутствует и принцип паритетности их соотношения, т.е. при налогово-правовом регулировании не происходит адекватного соответствия права налогового органа обязанности налогоплательщика и наоборот. При наличии значительного количества обязанностей налогоплательщика, встречных прав налоговых органов (которые были бы ими обусловлены) практически нет.

В диссертации обосновывается ряд новых в теоретическом плане и важных для практики понятий и положений. На защиту выносятся сделанные диссертантом обобщения, оценки и выводы. В ходе сравнительно-правового анализа делаются выводы и формулируются предложения относительно усовершенствования и изменения действующего налогового законодательства Украины и Азербайджанской Республики. В частности, предлагается внести изменение в название Главы ІІІ Налогового кодекса Азербайджанской Республики «Государственный налоговый орган» и содержание соответствующих статей этого кодифицированного акта и отказаться от акцента на государственности налоговых органов, исходя из того, что негосударственных налоговых органов согласно действующему налоговому законодательству Азербайджанской Республики не существует. Также предлагается изменение названия дорожного налога в Налоговом кодексе Азербайджанской Республики на транспортный налог, исходя из того, что традиционно название налога обусловливается или объектом налогообложения (налог на прибыль, налог с доходов и т.п.) или налогоплательщиком (налог с владельцев транспортных средств и т.д.) и дороги не могут быть ни плательщиками, ни объектами этого платежа.

Ключевые слова: система налогообложения, налоговая обязанность, налог, сбор, косвенные налоги, налоги на имущество, налоги на доходы, общегосударственные сборы, местные сборы.

Damirchiev M.I. Comparative legal analysis of the taxation system of Ukraine and the Republic of Azerbaijan. - Manuscript.

The thesis for the degree of candidate of legal sciences, specialty 12.00.07 - administrative law and process, financial law, information law. - National Law Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise. - Kharkiv, 2010.

Thesis is devoted to the comparative legal analysis of the taxation system of Ukraine and the Republic of Azerbaijan. The study was conducted on the characteristics of the main source of structures that are associated with the regulation of taxation: the taxation system, tax obligations and its components, the definition of taxes and duties, their relationships and disengagement. Comparative characteristics of taxes and charges is carried out on selected types of compulsory payments and accordingly this study, indirect taxes (income tax and excise) taxes on income (tax on personal income tax on profits of legal persons), property taxes (land tax and property tax) and certain types of taxes, which are inherent in the existing systems of taxation (road tax, industrial tax, etc.).

In the course of comparative law analysis draws conclusions and makes suggestions for improvements and changes in existing tax legislation of Ukraine and the Republic of Azerbaijan.

Keywords: taxation system, tax duty, the tax, gathering, the indirect tax, the tax from property, the tax from incomes, nation-wide gathering.

Размещено на Allbest.ru