Інноваційний розвиток промислових підприємств регіону (на матеріалах Закарпатської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

Ужгородський національний університет

УДК 330. 341.1

Інноваційний розвиток промислових підприємств регіону (на матеріалах Закарпатської області)

Спеціальність 08.00.05 - Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Ліба Наталія Степанівна

Ужгород 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки, менеджменту та маркетингу ДВНЗ „Ужгородський національний університет” МОН України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Слава Світлана Степанівна,

Закарпатський регіональний центр соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України, заступник директора, м. Ужгород

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Коломієць Ігор Федорович,

Львівське територіальне відділення Антимонопольного комітету України, голова відділення м. Львів

кандидат економічних наук, доцент Папп Василь Васильович,

Закарпатська обласна державна адміністрація, заступник начальника головного управління, начальник управління зведеного аналізу та стратегічного розвитку головного управління економіки, м. Ужгород

Захист відбудеться „25” травня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 при ДВНЗ „Ужгородський національний університет” за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці ДВНЗ „Ужгородський національний університет” за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна,9.

Автореферат розісланий “_____” __________________ ________ р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент О.Г.Чубарь

інновація законодавчий промисловість

Анотація

Ліба Н.С. Інноваційний розвиток промислових підприємств регіону (на матеріалах Закарпатської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступення кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 - розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - ДВНЗ Ужгородський національний університет, Ужгород, 2010.

Дисертація присвячена розвитку теоретичних положень та розробці механізмів інноваційного розвитку промислових підприємств регіону. У роботі досліджено еволюцію законодавчого забезпечення підтримки інноваційної діяльності в Україні та міжнародний досвід стимулювання інноваційної діяльності.

Здійснено аналіз складових регіональної інноваційної системи, тенденцій інноваційних процесів на промислових підприємствах Закарпаття, аналіз територіальної та галузево-видової структури інноваційної діяльності у Закарпатській області, побудовано економетричні і прогнозні моделі інноваційного розвитку промисловості Закарпатської області, запропоновано схему регіональної інноваційної системи та напрями удосконалення інноваційного розвитку промислових підприємств регіону.

Ключові слова: інновації, інноваційний розвиток промисловості регоіну, регіональна інноваційна система, регресійні і прогнозні моделі.

Аннотация

Либа Н.С. Инновационный розвиток промышленных предприятий региона (по материалам Закарпатской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 - развитие производительных сил и региональная экономика. - ГВУЗ „Ужгородский национальный университет”, г. Ужгород, 2010.

В работе рассмотрены генезис, виды и классификация инноваций, а также сущность, место и роль венчурного капитала в инновационном процессе. Осуществлен анализ трактовок понятия «инновация» различными учеными, в результате чего выявлено, что большинство из них основывается на концепции Й. Шумпетера, который определял открытие, изобретение нового устройства или технологии как начальное событие, а инновации, внедрение этого устройства и технологии - как завершающее событие, рассматривая инновацию с точки зрения экономического применения, что означает создание новых или использования уже известных ресурсов другим способом. Эффективность инновационных процессов является результатом функционирования национальных и региональных инновационных систем, которые охватывают: сферу НИОКР, образование и профессиональную подготовку, инфраструктуру, производство и институты правового, социального и финансового характера. Итак, инновационный процесс направлен на создание необходимых рынков продуктов, технологий или услуг и осуществляется в тесном единстве со средой: его направленность, темпы, цели зависят от социально-экономической среды, в которой он функционирует и развивается. В течение последних лет органами власти независимой Украины был разработан и принят ряд нормативно-правовых актов, направленных на стимулирование, поддержку, развитие и регулирование инновационной деятельности в Украине. Государственная поддержка инновационного предпринимательства за рубежом реализуется двумя путями: оказание помощи малому предпринимательству в целом и конкретно инновационным предприятиям независимо от размера, организационно-правовой формы и формы собственности.

Проанализировано региональную инновационную систему с такими составляющими: законодательно-программное обеспечение, кадровое обеспечение, институциональный, финансово-затратный механизм и материальное обеспечение инновационной деятельности. В частности, проанализированы программное и правовое обеспечение инновационного развития, которое свидетельствует, что необходимо разработать научно-методическую базу для поддержки и развития промышленных предприятий и организаций инновационной инфраструктуры и сформировать действенные механизмы для реализации соответствующих программных направлений инновационной деятельности.

Результаты проведенного исследования свидетельствуют, что среди видов промышленной деятельности Закарпатской области, представленных в выборке, ни один не имеет достаточно высокий потенциал инновационного развития. Следует указать на три основные виды промышленной деятельности: пищевая промышленность, химическая промышленность, машиностроение, выделяемых по объему реализованной инновационной продукции (по данным 2004-2008 гг.).

Принимая во внимание результаты выполненного корреляционного анализа, в целом, выявлен недостаточно системный и последовательный характер инновационной деятельности исследуемого региона. На основе исследованных корреляционных зависимостей можно констатировать, что основное влияние на формирование объема инновационной продукции (одного из основных показателей инновационной деятельности) осуществляется под действием современных технологических факторов и общей инновационной направленности промышленности региона. Полученные результаты также показывают, что использование современных технологий преимущественно влияют на объем инновационной продукции по сравнению с изменениями структуры инновационного обновления промышленности в целом.

Определено, что большое значение для повышения инновационной активности имеет привлечение дополнительных инвестиционных вложений. Усиление конкурентных тенденций в отечественной экономике вызывает необходимость повышения научно-технического уровня производства, создание и освоение производства новых видов продукции. Разработано усовершенствованную схему инновационной системы региона и предложено сформировать инновационную региональную инфраструктуру. Предложены подходы к формированию мониторинга инновационного развития промышленной деятельности в области.

Ключевые слова: инновации, инновационное развитие, региональная инновационная система, економетрическая модель инновациного развития промышленности.

Summary

Liba N.S. Innovative development of industrial enterprises of a region (in a case of Zakarpattya region). - Manuscript.

Thesis for obtaining scientific degree of Candidate in Economic Sciences, specialty 08.00.05 - Development of Productive Forces and Regional Economy. - State Higher Educational Institution „Uzhgorod National University”, Uzhhorod, 2010.

The thesis is devoted to the development of theoretical statements and elaboration of innovative mechanisms for development of industrial enterprises. The evolution of the legislative support of innovative activity in Ukraine and international experience in promoting innovations are investigated in the paper.

The regional innovative system components, tendencies of innovative processes at the industrial enterprises in Zakarpattya are analyzed; the analysis of innovative activity structure territories and industrial sectors in Zakarpattya oblast is done: the econometric and forecasting models of innovative development of industry in Zakarpattya oblast are developed; a scheme of regional innovative system and the ways for improvement of innovative development of regional industrial enterprises are suggested.

Keywords: innovation, innovative development of the regional industry, regional innovative system, regression and forecasting models

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Інноваційний розвиток економіки є одночасно як важливим чинником так і результатом економічного піднесення країни. Світовий досвід свідчить, що економічний розвиток держави багато в чому залежить від інноваційних перетворень на рівні сектору та регіону. Основним інструментом інноваційного розвитку є стимулювання генерування і впровадження результатів науково-дослідних та дослідно-конструкторських досліджень, а також реалізація інновацій, на що спрямовані відповідні програми інноваційного розвитку регіону. Але саме ця ланка недостатньо розвинена і потребує подальших вдосконалень, особливо на регіональному рівні.

У зарубіжній та вітчизняній літературі висвітлено цілий ряд досліджень, пов'язаних з організацією інноваційних процесів та стимулюванням інноваційної діяльності. Результати цих досліджень знайшли своє відображення в наукових працях Александрової В.П., Амоші О.І., Бажала Ю.М., Волкової О.І., Денисенка М.П., Жихор О.Б., Крупки М.І., Павленка І.А., Санто Б., Слави С.С., Твісса Б., Чумаченка М.Г. та інші.

Конкурентоспроможність регіональної та національної економік, а також темпи їх зростання, значною мірою обумовлені здатністю промислових підприємств впроваджувати нові технологічні процеси та виготовляти нову конкурентоспроможну продукцію. Дослідження проблем інноваційного розвитку в розрізі різних секторів, зокрема, промисловості, представлені в працях таких відомих українських та зарубіжних учених, як Друкер П., Кондрашов О.М., Лапко О.О., Мединський В.Г., Мікловда В.П., Пашута М.Т., Фатхутдінов Р.А., Федулова Л.І., Черваньова Д.М., Шумпетера Й. Незважаючи на зазначену кількість наукових досліджень, інноваційний розвиток промислових підприємств все ще залишається на низькому рівні, тому є актуальним, потребує додаткового вивчення і постійної дослідницької уваги. Активізація інноваційних процесів на мікрорівні може відбутися тільки за умови відповідної регіональної підтримки інноваційного промислового розвитку. Таким чином, актуальність дослідження цього напрямку обумовили вибір теми, визначили мету і завдання дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до науково-дослідної теми Ужгородського національного університету „Структурна політика і регіональні пріоритети розвитку Закарпатської області в умовах економічної трансформації”, номер державної реєстрації 0105U004082, та теми Закарпатського регіонального центру соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України „Механізми забезпечення довгостроково життєздатного економічного розвитку на місцевому та регіональному рівнях (на матеріалах Закарпатської області), номер державної реєстрації 0107U009198.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розвитку теоретичних положень та розробці теоретичних і практичних підходів до формування механізмів інноваційного розвитку промислових підприємств регіону з метою їх використання у практиці стратегічного управління регіоном.

Для реалізації цієї мети були вирішені такі завдання:

- вивчення генезису, видів та класифікації інновацій, як у теоретичному, так і в практичному регіональному контексті;

- дослідження еволюції законодавчого забезпечення підтримки інноваційної діяльності в Україні;

- вивчення міжнародного досвіду стимулювання інноваційної діяльності;

- аналіз складових регіональної системи інноваційного розвитку;

- виявлення тенденцій інноваційних процесів на промислових підприємствах Закарпаття;

- обґрунтування параметрів інноваційного розвитку промислових підприємств регіону;

- побудова економетричних моделей інноваційного розвитку промисловості Закарпатської області;

- здійснення прогнозування показників інноваційного розвитку регіону;

- розробка схеми регіональної інноваційної системи, моніторингу та напрямів удосконалення інноваційного розвитку промислових підприємств регіону.

Об'єктом дисертаційного дослідження є інноваційні процеси на промислових підприємствах Закарпаття та в Україні.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних підходів до формування засад інноваційного розвитку промислових підприємств регіону.

Методи дослідження. У процесі дослідження використовувалися новітні теоретико-методологічні розробки українських та зарубіжних учених у даній сфері. Зокрема, для вирішення поставлених завдань використовувались наступні методи: логіко-діалектичний - при дослідженні сутності поняття інновації та інноваційного процесу, визначенні його структурної будови. За допомогою структурного статистичного аналізу та використання динамічних рядів здійснювалася оцінка процесів інноваційного розвитку в Україні та Закарпатській області. Моделювання та прогнозування виконано з використанням економетричних кореляційно-регресійних та трендових моделей.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти України, які визначають правила інноваційної діяльності та засади регіональної політики, матеріали науково-практичних конференцій, літературні джерела, періодичні видання та Internet-ресурси, які належать до проблематики інноваційної діяльності, статистичні дані Держкомстату України, статистичні дані Головного управління статистики у Закарпатській області.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі наукового дослідження автором одержані такі результати, що становлять наукову новизну:

вперше:

обґрунтовано параметри та з їх використанням розроблено моделі інноваційних процесів на промислових підприємствах регіону, які дають можливість з урахуванням найвпливовіших ситуаційних чинників на регіональному рівні прогнозувати стратегічні показники інноваційного розвитку промислових підприємств, зокрема обсяг реалізації інноваційної продукції, частку інноваційної продукції в загальних обсягах реалізації промислової продукції, витрати на технологічні інновації, витрати на придбання машин, витрати на виробниче проектування;

вироблено схему інноваційної системи регіону, що відрізняється від існуючих авторським компонуванням складових, зокрема деталізацією науково-освітніх та трансфертних інституцій, розглядом програмового забезпечення інноваційної діяльності регіону, пропонуванням у складі системи Центру з метою координування та моніторингу інноваційної діяльності в регіоні;

удосконалено:

підходи до аналізу порівняльних тенденцій інноваційного розвитку промислових підприємств регіону та країни, що, на відміну від існуючих, полягають у комплексному розгляді складових регіональної інноваційної системи, в результаті дослідження яких отримано висновок про важливість їх взаємодії для інноваційного розвитку регіону і необхідність формування відповідної регіональної політики;

територіальні та видові характеристики інноваційної діяльності регіону, які полягають в асиметричній концентрації інноваційної діяльності, як відносно різних територій, так і видів діяльності. Зокрема, у досліджуваному регіоні виявлено, що найбільше інноваційної продукції виробляється у машинобудуванні (більше двох третин), хімічній (десята частина) і легкій промисловості (близько п'ятнадцятої частини), однак жодне підприємство не має високого інноваційного потенціалу або джерел фінансування інноваційного розвитку. У територіальному зрізі інноваційна активність сконцентрована у найбільших містах, що означає велику залежність інноваційного розвитку від відповідних інфраструктурних чинників та потребу їх подальшого розвитку в регіоні в цілому.

дістали подальший розвиток:

на основі здійсненого аналізу інноваційного розвитку регіону та отриманих залежностей кореляційної щільності зв'язку між досліджуваними параметрами вироблено підходи до визначення перепон інноваційного розвитку, зокрема, з виділенням державного (відсутність стимулів і пільг інноваційної діяльності, недосконале законодавство підтримки інноваційної діяльності), регіонального (відставання регіональної інноваційної сфери від середньоукраїнських показників; відсутність ефективної регіональної інфраструктури інноваційної діяльності, низька диверсифікація структури інноваційної продукції, відсутність системних зв'язків „наука-виробництво”) та локального (недостатнє освоєння видів інноваційної продукції, недостатній рівень фінансування інноваційної діяльності за власні кошти і незначні кошти іноземних інвесторів на інноваційну діяльність, незначне впровадження технологічних процесів та маловідходних, ресурсозберігаючих технологій, нежиттєздатні пропорції внутрішніх науково-дослідних розробок та придбання науково-дослідних розробок, нежиттєздатна структура витрат на інноваційну діяльність) рівнів, що дозволяє приймати більш обґрунтовані управлінські рішення при плануванні інноваційного розвитку регіону;

пропозиції щодо формування регіональних механізмів посилення інноваційного розвитку промислових підприємств Закарпаття, які охоплюють формування організаційно-економічної та правової інноваційної інфраструктури, оптимізацію методів моніторингу інноваційного розвитку регіону, у т.ч. промислових підприємств, проектування та створення в області системи моніторингу та ефективної підтримки перспективних промислових виробництв високотехнологічної продукції. Сформовано комплекс показників моніторингу інноваційного розвитку промислових підприємств регіону, зокрема, показники промислових інновацій, розвитку науки, інноваційного середовища, інвестиційних процесів.

Практичне значення одержаних результатів характеризується розробленим пакетом рекомендацій, які можуть бути використані в управлінні інноваційними процесами на промислових підприємствах в регіоні. Зокрема, знайшли практичне втілення рекомендації зі створення інституційного забезпечення інноваційного розвитку регіону та управління інноваційними процесами на промислових підприємствах Закарпатської області, які використані при розробці Програми соціального та економічного розвитку Закарпатської області на 2009 рік (довідка №03/316 від 18.05.2009р.).

Положення дисертаційної роботи, що стосуються рекомендацій щодо впровадження та освоєння технологічних інновацій, застосовуються у діяльності ТОВ «Нідан+» (довідка №539 від 09.12.2008р.).

Обґрунтовані та сформульовані результати дослідження використовуються у навчальних курсах при викладанні дисциплін «Інноваційний менеджмент», «Економіка підприємства» в Мукачівському державному університеті (довідка № 2935 від 03.12. 2009р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень, у якій викладено авторський підхід щодо управління інноваційними процесами на підприємствах. Представленні у роботі теоретичні розробки, висновки і пропозиції, отриманні автором самостійно на основі дослідження, узагальнення, аналізу теоретичного і практичного матеріалу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати наукових досліджень доповідались й обговорювалися на таких науково- практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція «Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарій» (м. Чернівці, 22 - 23 лютого 2007р.); IV Міжнародна науково - практична конференція «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (м. Черкаси, 11 - 13 квітня 2007); Міжнародна науково-практична конференція «ХХІ ст.: Наука. Технологія. Освіта.» (м. Мукачево, 31 травня - 1 червня 2007); VІ Міжнародна науково - практична конференція «Управління економічними системами: концепції, стратегії та інновації розвитку» (м. Хмельницький, 26 - 27 жовтня 2007); Міжнародна конференція молодих учених і студентів «Інноваційні процеси економічного і соціально - культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Тернопіль, 27 - 28 березня 2008); V міжнародна науково - практична конференція “Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю ” (м. Черкаси, 2008); Міжнародна науково - практична конференція «Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інноватико - інноваційного розвитку в Україні (м. Київ, 23 - 24 жовтня 2008). Міжнародна Інтернет - конференція «Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (м. Тернопіль, 30 жовтня 2009р.)

Публікації. Результати дисертації опубліковано у 15 наукових працях загальним обсягом 4,7 д.а. (з яких особисто автору належить 4,3 д.а.), з них одна монографія (у співавторстві) обсягом 0,3 д.а., 6 статей у фахових виданнях загальним обсягом 3,2 д.а., 8 - в інших виданнях загальним обсягом 1.2 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертаційної роботи становить 219 стор. комп'ютерного тексту, містить 30 рисунків та 31 таблицю. Список використаних джерел нараховує 250 найменувань. Робота містить 5 додатків, які включають 4 таблиці та 1 рисунок.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання дослідження, його об'єкт і предмет, наукову новизну і практичне значення результатів, отриманих автором, та їх апробацію.

У першому розділі „Теоретичні та прикладні засади інноваційної діяльності промислових підприємств” розглянуто генезис, види та класифікацію інновацій, а також суть, місце і роль венчурного капіталу в інноваційному процесі. Розкрито сутність поняття „інновація” на підставі проведеного аналізу існуючих дефініцій, які найчастіше застосовуються у наукових виданнях; висвітлено еволюцію поняття „інновації”. У розділі розкривається сутність таких економічних категорій, як „новація”, „нововведення”, „винаходи” та „інноваційний процес”.

Інновації характеризують будь-які зміни, які здійснюються суб'єктами господарювання у власній діяльності з метою підвищення їх конкурентоспроможності.

Аналіз трактувань поняття «інновація» різними вченими дозволяє зробити висновок, що більшість із них ґрунтується на концепції Й. Шумпетера, який визначав відкриття, винахід нового пристрою або технології як початкову подію, а інновацію, впровадження цього пристрою або технології - як завершальну подію, розглядаючи інновацію з погляду економічного застосування, що означає створення нових ресурсів або використання вже відомих в інший спосіб.

Інновації в економіці не виникають раптово і нізвідки. Появі новинок передує певний тривалий процес їх розроблення, створення і впровадження (освоєння), який дістав назву інноваційного процесу. Інноваційні процеси характеризуються як сукупність якісно нових, прогресивних з технічного погляду явищ, що безперервно виникають, забезпечуючи зміну поколінь техніки і технології, підвищуючи конкурентоспроможність суб'єктів господарювання.

Ефективність інноваційних процесів є результатом функціонування національних інноваційних систем, які охоплюють: сферу НДДКР, освіту та професійну підготовку, інфраструктуру; виробництво й інституції правового, соціального та фінансового характеру.

Отже, інноваційний процес спрямований на створення необхідних ринків продуктів, технологій або послуг і здійснюється у тісній єдності із середовищем: його спрямованість, темпи, мета залежать від соціально- економічного середовища, у якому він функціонує й розвивається.

Протягом останніх років владними структурами незалежної України було розроблено та прийнято низку нормативно-правових актів, спрямованих на стимулювання, підтримку, розвиток та регулювання інноваційної діяльності в Україні. На сьогодні вітчизняне законодавство у сфері інноваційної діяльності складається із законів України „Про інвестиційну діяльність”, „Про науку і науково-технічну діяльність”, „Про наукову і науково-технічну експертизу”, „Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” та інших законодавчих актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері. Аналіз законодавчого забезпечення інноваційного розвитку, виявив, що воно потребує значної доробки, необхідні удосконалення підходів до оподатковування інноваційної діяльності. Основними недолікам законодавства в розглянутій сфері є непогодженість нормативно-правових заходів, відсутність механізмів практичної реалізації законодавчих актів.

Державна підтримка інноваційного підприємництва за кордоном реалізується двома шляхами: надання допомоги малому підприємництву в цілому і конкретно інноваційним підприємствам незалежно від їх розміру, організаційно-правової форми і форми власності. Можна відзначити, що нагромаджений міжнародний досвід стимулювання та підтримки інноваційної діяльності підприємств за кордоном реалізується двома шляхами: прямим і непрямим регулюванням.

Прямі методи державної підтримки бувають переважно двох форм: адміністративно-відомчі і програмно-цільові. Перша форма полягає у прямому дотаційному фінансуванні на підставі чинного законодавства. Друга форма прямої державної підтримки інноваційної діяльності передбачає використання цільових програм. За цільовими програмами розвиваються контрактні і субпідрядні системи, технопаркові структури, венчурне підприємництво тощо. Непрямі методи спрямовані на створення сприятливого інноваційного клімату і стимулювання новаторства. До таких методів належать податкові та кредитні пільги, страхування інноваційних ризиків.

Отже, кожна країна шукає для себе оптимальне співвідношення цих форм. На вибір методів державного стимулювання інноваційної діяльності впливають багато чинників, серед яких бюджетні кошти, стан провідних національних компаній на внутрішньому та зовнішньому ринках, спроможність суб'єктів господарювання проводити власні НДДКР, а основний - це ефективно побудовані національна та регіональна інноваційні системи, завдяки яким можливе швидке створення та комерціалізація інновацій у народному господарстві.

У другому розділі „Аналіз інноваційного розвитку промислових підприємств Закарпаття” здійснено аналіз інноваційної системи регіону, досліджено тенденції інноваційних процесів на промислових підприємствах Закарпаття та територіальна і галузево-видова структура інноваційної діяльності у Закарпатській області.

Рівень розвитку інноваційних процесів у регіоні визначається рівнем розвитку регіональної інноваційної системи. У даній праці регіональна інноваційна система досліджена з позицій таких складових, як законодавчо-програмне забезпечення, кадрове забезпечення, інституційний, фінансово-витратний механізми та матеріальне забезпечення інноваційної діяльності.

Аналізуючи сучасний стан регіональної інноваційної системи Закарпатської області, можна відмітити, що вона існує, але функціонує недостатньо ефективно, тобто є окремі елементи системи (наукові інститути, ВНЗ, підприємства, що впроваджують інновації), але відсутня ефективна система взаємодії та взаємозв'язків влади, бізнесу, науки, яка, власне, і визначає ефективність роботи системи.

Важливим показником інноваційної системи є виконання існуючою інституційною підсистемою наукових та науково-технічних робіт, виконуваних власними силами організацій, а також співвідношення між ними. Із проведеного дослідження видно, що в обсязі наукових та науково-технічних робіт, виконаних власними силами організацій (підприємств), в цілому по Україні переважають витрати на науково - технічні розробки, а по Закарпаттю - на фундаментальні дослідження.

Одним з найважливіших факторів ефективної інноваційної системи та сприятливого інноваційного середовища виступає наявність відповідного наукового кадрового забезпечення з високим рівнем творчості та взаємодії як між собою, так і з іншими організаційними агентами економіки, динаміка якого, як в Україні, так і Закарпатті, зокрема, проілюстрована на рис. 1. Спостерігається зменшення кількості науково - педагогічних працівників, як в Україні загалом, так і в Закарпатті зокрема.

Однією з важливих проблем інноваційного розвитку залишається брак фінансових коштів підприємств і держави. Найбільше джерело фінансування інноваційної діяльності по Закарпатській області у 2008 році складали власні кошти (більше половини загального обсягу інноваційних витрат) та банківські позики (третина), тоді як у 2007р. - кошти іноземних інвесторів і банківські позики.

Важливими для інноваційного розвитку регіону, особливо для промислових підприємств, є відповідність структури та матеріально-технічної бази виробництва, можливості сприйняття технологічних новинок, інфраструктурні заходи щодо організації впровадження науково-технічних досягнень.

Рис. 1 Порівняльний розподіл кількості спеціалістів, які виконують науково - технічні роботи в Україні та Закарпатті за 1995 - 2008 рр.

Поки що матеріально-технічна база багатьох промислових підприємств є досить застарілою для тотального застосування нових технологій, бо фізичний і моральний знос її досягає 50-70%. Зокрема, аналіз комп'ютерного забезпечення показує, що не дивлячись на зростання показників кількості ЕОМ, як в Україні, так і Закарпатті, це не є достатнім для прогресивного промислового розвитку. Враховуючи рівень морального та технічного зносу, ситуація ще більше ускладнюється. Стан комп'ютерного забезпечення у середніх вимірниках нижчий на підприємствах Закарпаття порівняно з підприємствами України.

Показники інноваційної діяльності підприємств Закарпатської області свідчать про наявність серед них інноваційно активних. Але результати проведеного дослідження свідчать, що серед видів промислової діяльності Закарпатської області, представлених у вибірці, жоден не має достатньо високого і незалежного інноваційного потенціалу та джерел фінансування інноваційного розвитку. Слід вказати на три основні види промислової діяльності: харчова промисловість, хімічна промисловість, машинобудування, які виділяються за обсягом реалізованої інноваційної продукції. Найбільш активними в інноваційній діяльності серед досліджених підприємств є ВАТ Виноградівське ВТШО „Гроно”, ДП „Мода проджест”, ВАТ «Техномаш», ТОВ ФЦА «Україна», ТОВ «Ено-меблі ЛТД», ВАТ Мукачівський завод «Точприлад».

Із загальної кількості інноваційно активних підприємств у 2008 році кожне четверте розташоване у м. Ужгород, кожне десяте - у Іршавському та Ужгородському районах. За видами промислової діяльності, кожне четверте - у машинобудуванні, кожне шосте - у виробництві харчових продуктів і напоїв.

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити висновок, що для ефективного функціонування регіональної інноваційної системи необхідно вирішити комплекс таких завдань:

розробити стратегію та релевантні програми інноваційного розвитку регіону з втілення операційних цілей;

сформувати відповідне кадрове забезпечення наукової та інноваційної діяльності;

розробити та ефективно застосовувати набір різноманітних інструментів фінансового забезпечення інноваційної діяльності.

У третьому розділі „Механізми інноваційного розвитку промислових підприємств регіону” здійснено обґрунтування параметрів інноваційного розвитку підприємств, моделювання інноваційних процесів на промислових підприємствах регіону та прогнозування основних показників, сформульовано основні проблеми функціонування інноваційної діяльності в Закарпатській області, а також запропоновано вдосконалену схему регіональної мережі інноваційної діяльності та відповідні механізми її ефективного функціонування.

Для здійснення завершальних висновків щодо характеру інноваційної діяльності та виявлення відповідних тенденцій було здійснено кореляційний аналіз та отримана щільність кореляційного зв'язку між різними параметрами, які впливають чи є результуючими в інноваційному процесі.

Кореляційний аналіз виявив, що більша кількість інноваційно активних підприємств переважно спрямована на впровадження технологічних процесів і маловідходних, ресурсозберігаючих технологій.

При визначенні кореляційного зв'язку для обсягу реалізованої інноваційної продукції помічено, що достатню його щільність показують тільки три впливові показники, - „% до загального обсягу промислової продукції”, „впровадження технологічних процесів” і „освоєння маловідходних, ресурсозберігаючих технологій”. Таким чином, можна стверджувати, що основний вплив на формування обсягів інноваційної продукції створюється під дією сучасних технологічних чинників та загальної інноваційної спрямованості промисловості регіону, яка виражається через частку інноваційної продукції у реалізованій промисловій продукції. У свою чергу для частки (%) інноваційної продукції в загальних обсягах промислової продукції значиму щільність зв'язку виявлено з аналогічними показниками - „обсягом реалізованої інноваційної продукції”, „впровадження технологічних процесів” і „освоєння маловідходних, ресурсозберігаючих технологій”. Отримані показники дозволяють стверджувати, що застосування сучасних технологій більш прямо впливає на обсяги інноваційної продукції, ніж на інноваційне оновлення промисловості в цілому.

Результати дослідження довели, що впровадження технологічних процесів найбільше пов'язано з маловідходними та ресурсозберігаючими технологіями. У той же час у процесі кореляційного аналізу було також виявлено, що освоєння нових видів техніки є достатньо спонтанним, невизначеним процесом і не показує значимої щільності зв'язку з жодним з інших використаних у дослідженні параметрів.

Група параметрів, які впливають на витрати технологічної інноваційної діяльності, продемонструвала добрий набір показників, зокрема, до них ввійшли витрати на придбання машин і обладнання, маркетинг, реклама, виробниче проектування, а їх покриття відбувається, в основному, за рахунок власних коштів і кредитів. Разом з тим, придбання машин, як показав наступний аналіз, залежить, поки що, найбільше від коштів іноземних інвесторів. Цікавим з аналітичної точки зору є факт, що внутрішні науково-дослідні розробки, так само, як і придбані, теж не показали значимої щільності зв'язку з жодним із аналізованих параметрів.

У результаті дослідження виявлено, що є достатньо добре визначені чинники, які пов'язані з маркетингом і рекламою інноваційної діяльності, а саме такі, як виробниче проектування. Можна припустити, що майже абсолютна більшість цих видів витрат пов'язана з виробничим проектуванням, або у зворотному порядку, що виробниче проектування добре забезпечено маркетинговими засобами. Формуються вони, відповідно, за рахунок власних коштів та кредитів. У свою чергу витрати на виробниче проектування асоційовані з власними внесками підприємств та кредитами. Також, як вже описано вище, існує тісний зв'язок між виробничим проектуванням і витратами на технологічні інновації та маркетинг. Кошти іноземних інвесторів, у цілому, більше спрямовані на освоєння видів інноваційної продукції та придбання машин.

Використання кредитів в інноваційній діяльності аналізувалося не окремо, а в попередніх групах параметрів. Узагальнюючи сказане варто зазначити, що вони, в цілому, асоціюються з витратами на технологічні інновації, витратами на маркетинг та рекламу, виробничим проектуванням та використанням власних коштів для цілей інноваційного процесу. Прямий, а не обернений зв'язок з останнім параметром, можна пояснити тим, що, використання власних коштів для інноваційної діяльності часто спричиняє потребу у додаткових коштах, які покриваються за рахунок кредитів.

На основі здійсненого кореляційного аналізу, у цілому, можна стверджувати про недостатньо системний характер інноваційної діяльності промислових підприємств у Закарпатській області. Використовуючи обґрунтовані параметри, автором побудовано такі регресійні моделі показників інноваційного промислового розвитку регіону:

(1) Залежність обсягу реалізованої інноваційної продукції (Y1) від частки інноваційної продукції у загальних обсягах промислової продукції (Х1), впровадження технологічних процесів (Х2), впровадження маловідходних, ресурсозберігаючих технологій (Х3):

Y1 = - 44551.15+14660.54X1+34235.01X2-34118.56X3 (1).

(2) Залежність частки інноваційної продукції у загальних обсягах промислової продукції (Y2) від обсягу реалізованої інноваційної продукції (Х4), впровадження технологічних процесів (Х2), впровадження маловідходних, ресурсозберігаючих технологій (Х3):

Y2 =2,536514+0,00005071550082052X4-1,290353X2+1,371651X3 (2)

(3) Залежність витрат на технологічні інновації (Y3) від придбання машин (Х5), витрат на маркетинг, рекламу (Х6), витрат на виробниче проектування (Х7), інновацій за рахунок власних коштів (Х8), інновацій за рахунок кредитів (Х9):

Y3 = 43,116722 + 1,170102X5 - 0,263165X6 + 1,066638X7 + 0,193293X8 + 0,191451X9 (3)

(4) Залежність витрат на придбання машин (Y4) від витрат на маркетинг, рекламу (Х6), витрат на виробниче проектування (Х7), власних коштів, спрямованих на здійснення інновацій (Х8) і відповідних коштів іноземних інвесторів (Х10):

Y4 = -2843,093368 - 7,508532X6 + 0,324672X7 + 1,27546X8 + 0,915093X10 (5)

(5) Залежність витрат на виробниче проектування (Y5) від власних коштів, спрямованих на здійснення інновацій (Х8) і кредитів на здійснення інноваційної діяльності (Х9):

Y5 = 2784,479074 - 0,574404X8 + 0,736691X9 (6).

Для ключових досліджуваних параметрів розроблені моделі прогнозування, зокрема, для обсягу реалізованої інноваційної продукції графічно вона виглядає таким чином (рис.2):

Рис. 2 Прогнозування обсягів реалізації інноваційної промислової продукції в Закарпатській області

Варіативність запропонованих прогнозованих функцій є ефективною та корисною при спостереженні за зміною ситуаційних чинників. Разом з тим слід зауважити, що з отриманих результатів обсягів реалізації інноваційної промислової продукції більш наближені до реальних показників найближчих періодів (у 2008 показник дорівнював 152000 тис. грн.) ті, що розраховані з використанням прямолінійної функції.

Беручи до уваги результати здійсненого аналізу у роботі сформульовані основні проблеми функціонування інноваційної діяльності Закарпатській області, зокрема, на регіональному рівні: відставання інноваційної сфери від середньоукраїнських показників, відсутність ефективної регіональної інфраструктури інноваційної діяльності, низька диверсифікація структури інноваційної продукції, відсутність системних зв'язків „наука-виробництво”, а також на локальному рівні: недостатнє освоєння видів інноваційної продукції, незначні кошти іноземних інвесторів на інноваційну діяльність, незначне впровадження технологічних процесів та маловідходних, ресурсозберігаючих технологій, нежиттєздатні пропорції внутрішніх науково-дослідних розробок та придбання науково-дослідних розробок, нежиттєздатна структура витрат на інноваційну діяльність, недостатній рівень фінансування інноваційної діяльності за власні кошти.

На основі виявлених існуючих механізмів та проблем в інноваційній діяльності промислових підприємств області можна запропонувати вдосконалену схему регіональної мережі інноваційної діяльності (рис.3).

Ефективна регіональна інноваційна система може існувати, якщо злагоджено діє ланцюг: «наука - технологія - виробництво - збут». Організаціями, які втілюють зв'язки даного ланцюга у життя, є науково-дослідні та технологічні парки. Але аналізуючи пропоновану схему регіональної інноваційної системи Закарпаття на рис.3, можна побачити, що на території області відсутні науково-дослідні та технологічні парки, і для просування інноваційного розвитку їх пропонується створити.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі узагальнено і розвинено теоретичні положення та розроблено теоретичні і практичні підходи до формування механізмів інноваційного розвитку промислових підприємств регіону з метою їх використання у стратегічному управлінні інноваційним розвитком регіону.

За результатами проведеного дисертаційного дослідження можна зробити наступні висновки:

1. Інновації в умовах ринкової економіки сприяють інтенсивному розвитку економіки, забезпечують прискорення впровадження у виробництво останніх досягнень науки і техніки, повніше задовольняють споживачів у різноманітній високоякісній продукції і послугах. Активізація інноваційних процесів на мезо- і мікрорівні може відбутися тільки за умови відповідної регіональної підтримки та впровадження ефективних механізмів інноваційного промислового розвитку.

У дисертації розглянуто генезис, види та класифікацію інновацій, а також суть, місце і роль венчурного капіталу в інноваційному процесі. Розкрито сутність поняття «інновація» на підставі проведеного аналізу існуючих підходів до визначення, які найчастіше застосовуються у наукових виданнях; висвітлено еволюцію поняття «інновації» та сутність таких економічних категорій, як «новація», «нововведення», «винаходи» та «інноваційний процес».

2. Автором здійснено аналіз трактувань поняття «інновація» різними вченими, в результаті чого виявлено, що більшість із них ґрунтується на концепції Й. Шумпетера, який визначав відкриття, винахід нового пристрою або технології як початкову подію, а інновацію, впровадження цього пристрою або технології - як завершальну подію, розглядаючи інновацію з погляду економічного застосування, що означає створення нових або використання вже відомих ресурсів в інший спосіб.

Ефективність інноваційних процесів є результатом функціонування національних та регіональних інноваційних систем, які охоплюють: сферу НДДКР, освіту та професійну підготовку, інфраструктуру; виробництво й інституції правового, соціального та фінансового характеру. Можна стверджувати, що інноваційний процес залежать від соціально-економічного середовища, у якому він функціонує й розвивається.

3. Дисертантом здійснено аналіз законодавчого забезпечення інноваційного розвитку і виявлено, що основними недоліками законодавства в розглянутій сфері є непогодженість нормативно-правових заходів, відсутність механізмів практичної реалізації законодавчих актів. Не дивлячись на існуючу низку нормативно-правових актів, спрямованих на стимулювання, підтримку, розвиток та регулювання інноваційної діяльності в Україні, потрібна їх значна доробка, удосконалення підходів до оподатковування інноваційної діяльності.

4. У роботі досліджено, що державна підтримка інноваційного підприємництва за кордоном реалізується двома шляхами: прямим і непрямим регулюванням.

Прямі методи державної підтримки бувають переважно двох форм: адміністративно-відомчі і програмно-цільові. Перша форма полягає у прямому дотаційному фінансуванні на підставі чинного законодавства. Друга форма прямої державної підтримки інноваційної діяльності передбачає використання цільових програм. За цільовими програмами розвиваються контрактні і субпідрядні системи, технопаркові структури, венчурне підприємництво тощо. Непрямі методи спрямовані на створення сприятливого інноваційного клімату і стимулювання новаторства. До таких методів належать податкові та кредитні пільги, страхування інноваційних ризиків.

Отже, кожна країна шукає для себе оптимальне співвідношення цих форм. На вибір методів державного стимулювання інноваційної діяльності впливають багато чинників, серед яких бюджетні кошти, стан провідних національних компаній на внутрішньому та зовнішньому ринках, спроможність суб'єктів господарювання проводити власні НДДКР, а основний - це ефективно побудована національна інноваційна система, завдяки якій можливе швидке створення та комерціалізація інновацій у народне господарство.

5. Автором проаналізовано інноваційну систему досліджуваного регіону за такими складовими: законодавчо-програмне забезпечення, кадрове забезпечення, інституційний, фінансово-витратний механізм та матеріальне забезпечення інноваційної діяльності. Виявлені результати свідчать, що необхідно розробити науково-методичні базу для підтримки і розвитку промислових підприємств та організацій інноваційної інфраструктури, сформувати дієві механізми для реалізації відповідних програмних напрямів інноваційної діяльності області, особливо посилити взаємодію різних елементів інноваційної системи регіону.

6. Результати проведеного дослідження показали, що три основні види промислової діяльності: харчова промисловість, хімічна промисловість, машинобудування виділяються за обсягом реалізованої інноваційної продукції (за даними 2004-2008 рр.), а територіально інноваційна активність сконцентрована у містах з добрим розвитком інфраструктури. Разом з тим, серед видів промислової діяльності Закарпатської області, представлених у вибірці, жоден не має достатньо високого потенціалу для самостійного інноваційного розвитку.

7. У дисертації визначено та оцінено кореляційне співвідношення між параметрами інноваційного розвитку промисловості регіону і виявлено, що п'ять результуючих параметрів продемонстрували високу щільність зв'язку з відповідними впливовими чинниками, для яких були розроблені регресійні залежності, а саме: (1) залежність обсягу реалізованої інноваційної продукції від частки інноваційної продукції у загальних обсягах промислової продукції, впровадження технологічних процесів, впровадження маловідходних, ресурсозберігаючих технологій, (2) залежність частки інноваційної продукції у загальних обсягах промислової продукції від обсягу реалізованої інноваційної продукції, впровадження технологічних процесів, впровадження маловідходних, ресурсозберігаючих технологій, (3) залежність витрат на технологічні інновації від придбання машин, витрат на маркетинг, рекламу, витрат на виробниче проектування, інновацій за рахунок власних коштів, інновацій за рахунок кредитів, (4) залежність витрат на придбання машин від витрат на маркетинг, рекламу, витрат на виробниче проектування, власних коштів, спрямованих на здійснення інновацій і відповідних коштів іноземних інвесторів, (5) залежність витрат на виробниче проектування від власних коштів і кредитів, спрямованих на здійснення інновацій.

8. На основі результатів здійсненого у роботі кореляційного аналізу, у цілому, можна стверджувати про недостатньо системний і послідовний характер інноваційної діяльності промислових підприємств у досліджуваному регіоні. Беручи до уваги досліджені кореляційні залежності, можна констатувати, що основний вплив на формування обсягів інноваційної продукції (один з основних показників інноваційної діяльності) створюється під дією сучасних технологічних чинників та загальної інноваційної спрямованості промисловості регіону, яка виражається через частку інноваційної продукції у реалізованій промисловій продукції. Отримані показники також показують, що застосування сучасних технологій більшою мірою впливає на обсяги інноваційної продукції, ніж на зміну структури інноваційного оновлення промисловості в цілому.

9. Результати дослідження довели, що впровадження технологічних процесів переважно пов'язано з маловідходними та ресурсозберігаючими технологіями. У процесі кореляційного аналізу було виявлено, що освоєння нових видів техніки є достатньо спонтанним, невизначеним процесом і не показує значимої щільності зв'язку з жодним з інших використаних у дослідженні параметрів. Придбання машин, як показав аналіз, залежало протягом 2000-2007 рр. значною мірою від коштів іноземних інвесторів. Кошти іноземних інвесторів, у цілому, найбільше спрямовані на освоєння видів інноваційної продукції та придбання машин. Витрати на виробниче проектування асоційовані з власними внесками підприємств та кредитами Цікавим з аналітичної точки зору є факт, що внутрішні науково-дослідні розробки, так само, як і придбані, не показали значимої щільності зв'язку з жодним із аналізованих параметрів.

10. Для ключових досліджуваних параметрів автором розроблені моделі прогнозування з варіативним набором трендових функцій. Варіативність запропонованих прогнозних функцій є ефективною та корисною при спостереженні за зміною ситуаційних чинників. Набір пропонованих функцій дає можливість спостерігати за їх адекватністю протягом певного періоду і вибирати для остаточного прогнозу ті, що найкраще апроксимуються з реальними результатами. Зокрема, для обсягу реалізованої інноваційної промислової продукції виявилися більш наближеними до реальних показників найближчих періодів (за даними 2008 р.) ті, що розраховані з використанням прямолінійної функції.

11. У дисертації розроблено схему інноваційної системи регіону та запропоновано сформувати доповнюючі елементи інноваційної регіональної інфраструктури, зокрема: Центр з координування та моніторингу інноваційної діяльності області; систему моніторингу з визначеними показниками та інститути реалізації зв'язків „наука-технологія-виробництво-збут”, а саме: науково-дослідні та технологічні парки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ у колективній монографії:

1. Ліба Н.С. Структурний аналіз інноваційної діяльності/ С. Слава, Н. Ліба//Життєздатний економічний розвиток регіону: монографія; За ред. Мікловди В.П./ Мікловда В.П., Слава С.С., Сембер С.В.- Ужгород, 2009. - С.112 - 124 (особистий внесок здобувача полягає в аналізі тенденцій інноваційного розвитку регіону, 0,3 друк. арк.).

У наукових фахових виданнях:

2. Ліба Н.С Міжнародний досвід стимулювання інноваційної діяльності /Ліба Н.С.// Науковий журнал Вісник ХНУ(збірник наукових праць).Том 2. Економічні науки. №6. - Хмельницький:(Хмельницький національний університет), 2007. - С.84-89 (0,4 друк. арк.).

3. Ліба Н.С. Проблемні питання використання інноваційної теорії розвитку в Україні /Ліба Н.С.// Науковий журнал Вісник ХНУ(збірник наукових праць).Том 3. Економічні науки. №6. - Хмельницький:(Хмельницький національний університет), 2007. - С. 359 - 364 (0,4 друк. арк.).

4. Ліба Н.С. Програмна підтримка інноваційного розвитку (за матеріалами програмних документів України і Закарпаття) /Ліба Н.С.//Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Випуск 21. - Черкаси, 2008. - С.171 - 176 (0,4 друк. арк.).

5. Ліба Н.С. Досвід Угорщини у забезпеченні інвестиційного та інноваційного розвитку/ Слава С.С., Сегварі П., Ліба Н.С.// Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка». Випуск 25. - Ужгород, 2008. - С. 181 - 193 (особистий внесок автора полягає у висвітленні стану інноваційної діяльності та основним тенденціям функціонування промислових парків в Угорщині, 0,4 друк. арк.).

...