Фінансовий механізм регулювання міжбюджетних відносин в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

УДК 336.145.009: 332.025.12

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ

МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

ДОРОШ ВІКТОРІЯ

ЮРІЇВНА

ЛЬВІВ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів, грошового обігу і кредиту Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

доцент кафедри фінансів та кредиту.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України Крупка Михайло Іванович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Пасічник Юрій Васильович, Черкаський державний технологічний університет, декан фінансово-економічного факультету;

кандидат економічних наук, доцент Бак Наталія Андріївна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,

Захист дисертації відбудеться «12» січня 2011 р. о 1430 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.20 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79008, м. Львів, проспект Свободи, 18, ауд. 115.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий «09» грудня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Й. Плиса

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Однією з важливих передумов забезпечення комплексного розвитку бюджетної системи є формування дієвого фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин.

Нині бюджетна система України зіштовхнулася з труднощами, що уповільнюють її функціонування. У першу чергу це суперечливі політичні, економічні та соціальні перетворення, відсутність обґрунтованої та загально визначеної концепції розвитку міжбюджетних відносин та недосконалість їх регулювання. Лишаються відкритими проблеми, спричинені непропорційністю соціально-економічного розвитку територій, нераціональною організацією міжбюджетних відносин, недосконалістю механізму розмежування доходів між різними рівнями бюджетної системи, відсутністю конкуренції між органами місцевими самоврядування, зниженням ефективності використання отриманих коштів, заниженням місцевими органами влади наявних дохідних джерел і завищенням видаткових потреб. Саме тому питання удосконалення міжбюджетних відносин є об'єктом широких наукових досліджень і вимагає розробки теоретико-методологічних та прикладних засад фінансового механізму їх регулювання.

Розробці теоретичних аспектів організації, регулювання міжбюджетних відносин присвячено ряд праць вітчизняних вчених: Л.Бабич, Н.Бак, Й.Бескида, М.Білик, С.Буковинського, О.Василика, З.Васильченко, М.Долішнього, А.Єпіфанова, О.Заруби, С.Каламбет, О.Кириленко, В.Кравченка, М. Крупки, І.Луніної, Ц.Огня, В.Опаріна, М.Пабата, К.Павлюк, Б.Панасюк, Ю.Пасічника, Д.Полозенка, Г.П'ятаченка, І.Сало, С.Слухая, В.Федосова, М.Чумаченка, Л.Шаблистої, С.Юрія та інші. Серед зарубіжних вчених, що досліджували це питання, слід віднести С.Бейлі, Ш.Бланкарта, О.Богачову, Л.Дробозіну, У.Еванса, Д.Кінга, В.Лексина, П.Масгрейва, Г.Поляка, В.Родіонову, М.Романовського, Х.Роузена, Д.Черника, А.Швецова та інших

Однак, не зважаючи на вагомий внесок учених у становлення міжбюджетних відносин, сучасні наукові дослідження потрібно зосередити на розробці концепції розвитку зазначених взаємозв'язків. Зауважимо, що дискусії науковців щодо цього питання доцільно зосередити на ідентифікації факторів та сили впливу соціально-економічного розвитку на рівень регулювання міжбюджетних відносин в Україні. Зокрема, виявити залежність забезпеченості місцевих бюджетів власними коштами від регіональної тарифної політики, територіальних відмінностей цін, наявності у місцевих органів влади стимулів до спрямування бюджетних коштів у розвиток муніципальної інфраструктури. Це позитивно вплине на формування фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин. Звідси виникає об'єктивна необхідність у нових підходах до аналізу цієї проблематики.

Вказане визначило актуальність наукового дослідження та вимагає активації теоретичних і практичних пошуків розв'язання проблеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту Львівського національного університету ім. Івана Франка. Основні результати дисертації отримані у процесі виконання наукової теми: «Фінансово-кредитні інструменти інноваційного розвитку економіки України в умовах глобалізації» (номер державної реєстрації 0105U004944). Особистий внесок автора полягає у розробці наукових і методичних засад регулювання міжбюджетних відносин, а саме: запропоновано авторське бачення фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин, досліджено чинники впливу на проблеми формування і використання бюджетних коштів в Україні, виділено динамічні періоди розвитку міжбюджетних відносин і визначено характерні особливості їх законодавчого регулювання за допомогою сучасних методів математичної статистики, розглянуто методологію аналізу та оцінки регулювання міжбюджетних відносин.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних положень та рекомендацій щодо вдосконалення фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин.

Для досягнення поставленої мети у роботі передбачено виконання комплексу взаємопов'язаних завдань, з яких пріоритетними є:

- систематизувати теоретико-методологічні позиції щодо ідентифікації поняття «фінансовий механізм регулювання міжбюджетних відносин»;

- визначити організаційно-функціональні передумови забезпечення фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин;

- виявити та представити класифікацію чинників, що впливають на дієвість фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин;

- проаналізувати стан міжбюджетних відносин в Україні;

- виявити тенденції розвитку міжбюджетних відносин на майбутнє;

- визначити показник, що відображатиме збалансованість фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин;

- оцінити сучасний соціально-економічний стан країни та його вплив на забезпеченість місцевих бюджетів власними коштами;

- сформувати рекомендації на основі об'єктивних висновків щодо вдосконалення фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин.

Об'єктом дослідження є процес реалізації соціально-економічної та бюджетної політики держави засобами регулювання міжбюджетних відносин, а предметом - теоретико-методологічні та прикладні засади функціонування фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин.

Методи дослідження. Основу методології дослідження складає комплексний, системний підхід, за допомогою якого проводиться діагностика. Він розкриває цілісність досліджуваних явищ та механізм, який забезпечує їх розвиток, виявляє багатогранні типи зв'язків у ньому, на основі чого формується модель фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин.

Під час дослідження були використані такі наукові методи: 1) логічне узагальнення, синтез, аналіз, абстрагування, порівняння, дедукція та індукція для визначення змісту та характерних ознак фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин; порівняння зарубіжних моделей регулювання міжбюджетних відносин; обґрунтування методики оцінки фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин; 2) системно-структурний аналіз - для розробки класифікації чинників, що впливають на дієвість фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин, які знаходять свій прояв в умовах трансформаційних змін економіки України; 3) економіко-статистичні методи (екстраполяція трендів, індексний метод, зведення, групування, аналіз показників динаміки) - для обробки статистичних даних при аналізі механізму регулювання міжбюджетних відносин; 4) стратегічний аналіз - при формуванні матриці вибору стратегії територіально-адміністративних одиниць залежно від рівня розвитку та регулювання системи «соціум-економіка-бюджет»; 5) моделювання - при оцінці впливу соціально-економічного розвитку території на забезпеченість місцевих бюджетів власними коштами; 6) графічний, графоаналітичний - для наочного подання результатів оцінки фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин.

Інформаційною базою дослідження слугують статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Рахункової палати, Міністерства фінансів України, Державної податкової служби, матеріали науково-дослідних інститутів та наукових центрів, які займаються прогнозуванням розвитку бюджетної системи та міжбюджетних відносин, семінарів, нарад, круглих столів і науково-практичних конференцій з питань реформування бюджетної та податкової систем і міжбюджетних відносин, нормативно-правові акти, що регламентують бюджетний процес в Україні, а також дані економічної періодики.

Наукова новизна отриманих результатів. На основі комплексного, багатогранного дослідження в дисертації обґрунтовано теоретичні, методологічні і прикладні засади фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин.

У результаті наукових досліджень вперше:

- із сукупності інструментів фінансової політики виокремлено фінансовий механізм регулювання міжбюджетних відносин як сукупності форм, методів і важелів впливу, які використовує держава у своїй фінансово-економічній діяльності, в умовах соціальної справедливості для врегулювання відносин між різними рівнями влади з приводу розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів через бюджетну систему за відповідного нормативного, правового та інформаційного їх забезпечення;

- на основі сучасних методів математичної статистики, з використанням ключового показника частки офіційних трансфертів у доходах зведеного бюджету України, виділено динамічні періоди розвитку міжбюджетних відносин і визначено характерні особливості їх законодавчого регулювання;

удосконалено:

- концептуальний підхід до визначення критичних меж рівня регулювання системи «соціум - економіка - бюджет», що стане дієвим інструментом при обґрунтуванні та виборі стратегії для адекватного фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин;

- систематизацію чинників, що впливають на дієвість фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин, які знаходять свій вияв в умовах трансформаційних змін економіки України, що сприятиме оптимальному вирішенню проблем формування місцевих бюджетів;

набули подальшого розвитку:

- моделювання розрахунку прогнозного рівня забезпеченості місцевих бюджетів власними коштами з використанням регресійно-кореляційного апарату;

- методичний підхід до визначення оптимального рівня резервів підвищення забезпеченості місцевих бюджетів власними коштами.

Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність дисертаційної роботи полягає в розробці теоретичних положень та методичних підходів до оцінки дієвості фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин, що можуть використовуватися в аналітичній і консультативній роботі місцевих органів влади та безпосередньо у фінансових управліннях. Зокрема, Головним фінансовим управлінням Волинської обласної державної адміністрації була врахована інформація щодо стану організації та регулювання міжбюджетних відносин в Україні та запропонована класифікація чинників, що забезпечить ефективність регулювання міжбюджетних відносин (довідка впровадження № 1/1-18/1080 від 26.05.2009 р.). ТзОВ «Ерго-Волинь» використано у своїй діяльності основні практичні рекомендації щодо аналізу, оцінки та прогнозування соціально-економічного рівня розвитку територій на основі визначення їхніх інтегральних показників (довідка впровадження № 23 від 01.03.2010 р.). Одержані результати дослідження знайшли відображення у науково-дослідній темі «Фінансово-кредитні інструменти інноваційного розвитку економіки України в умовах глобалізації».

Теоретичні та методичні розробки дисертаційної роботи впроваджені у навчальний процес Луцького національного технічного університету (довідка впровадження № 1528-02-25 від 14.10.2009 р.) та Львівського національного університету імені Івана Франка (довідка впровадження № 3878-Н від 27.10.2009 р.) у процесі викладання дисциплін «Фінанси», «Місцеві фінанси», «Бюджетна система».

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею, в якій викладено авторській підхід до проблем функціонування фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин в умовах ринкової економіки. Наукові результати дисертаційного дослідження належать особисто автору і є його внеском у розвиток фінансової науки, зокрема в таку сферу, як місцеві фінанси. Конкретний внесок дисертанта представлений у переліку основних публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації і результати проведених досліджень пройшли апробацію на звітних наукових конференціях та семінарах викладачів та аспірантів Луцького національного технічного університету (м. Луцьк, 2003-2008 р. р.); на міжнародних науково-практичних конференціях «Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє» (м. Львів, 2005 р.), «Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики» (м. Львів, 2006 р.), «Фінансовий потенціал регіонів України в умовах ринкової економіки» (м. Чернівці, 2006 р.), «Перспективи та пріоритети розвитку економіки України та її регіонів» (м. Луцьк, 2008 р.), «Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації» (Сімферополь, 2009 р.), «Економіка Волині: 70 років на шляху до Європи» (м. Луцьк, 2009 р.), «Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах глобалізації» (Сімферополь, 2010 р.); на міжнародних семінарах «Волинь - транскордонний регіон: історія та перспективи» (м. Луцьк, 2009 р.), «Транскордонне співробітництво як форма розвитку міжнародної інтеграції» (м. Луцьк, 2010 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 23 наукові праці (з них 15 статей - у фахових виданнях та 8 - у матеріалах і тезах конференцій), загальним обсягом 5,3 д. а., з яких 4,5 д. а. належить особисто автору.

Структура та обсяги дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 240 сторінок комп'ютерного набору, що містить 47 таблиць (з них 4 - на окремих сторінках) і 21 рисунок; список використаних джерел нараховує 147 найменувань на 15 сторінках; 3 додатків на 50 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі дисертації обґрунтована актуальність її теми, виділено мету, об'єкт і предмет, визначені основні завдання, викладено положення наукової новизни та практичне значення отриманих результатів.

У розділі 1 «Теоретико-правові засади фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин в Україні» узагальнено і уточнено понятійно-термінологічний апарат, зокрема поняття «міжбюджетні відносини», під якими розуміються, з одного боку, стосунки між різними рівнями влади з приводу розмежування повноважень, а з іншого - стосунки між різними рівнями влади стосовно перерозподілу фінансових ресурсів між різними рівнями бюджетної системи. Автором визначені та проаналізовані, з огляду на їх важливість стосовно об'єкта дослідження, основні передумови, які сприятимуть розвитку відносин між бюджетами: історичні, економічні, соціальні, суспільно-правові, організаційно-технічні. На основі узагальнення обґрунтованих у науковій літературі підходів вчених до поняття «фінансовий механізм» було ідентифіковано «фінансовий механізм регулювання міжбюджетних відносин». Розглянуто погляди вчених на досліджувану тематику, що показало, по-перше, дана дефініція має ємкий зміст та складну внутрішню структуру та, по-друге, недостатній рівень розробки, наявність безлічі думок з приводу даного питання. Бачення фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин представлено на рис. 1.

З метою формування ефективного та адекватного фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин в Україні досліджено чинники у сфері його врегулювання. Для систематизації цих чинників запропоновано класифікацію, яка передбачає їх поділ на такі групи: за змістом (політичні, правові, економічні, соціальні, програмно-інформаційні, методичні); за характером впливу (прямого впливу, опосередкованого впливу); за рівнем впливу (зовнішні, внутрішні); за рівнем виявлення (концептуального характеру, практичного характеру); за широтою впливу і масштабністю (державні, міжрегіональні, регіональні); за джерелом виникнення (проблеми-причини, проблеми-наслідки); за статусом регіону (проблеми регіонів-донорів, проблеми регіонів-реципієнтів); за рівнем регулювання (керовані, некеровані); за характером перебігу (явні, приховані); за наслідками (легкі, глибокі).

Визначення пріоритетів за ступенем їх впливу на розвиток міжбюджетних відносин в Україні дало можливість побудувати дерево чинників, які сприятимуть оптимальному вирішенню проблем місцевих бюджетів та у майбутньому мінімізувати їх негативний вплив на процеси становлення самостійності місцевих бюджетів.

У роботі виділено і розглянуто три сфери дії міжбюджетних чинників. До першої сфери дії віднесено чинники, які виникають у процесі взаємодії елементів системи «територіальна громада - регіон», до другої сфери дії - проблеми відносин держави та регіонів. Третя сфера дії лежить у міжрегіональній площині і проявляється у відсутності конкуренції між місцевими органами самоврядування.

Враховуючи вплив різноманітних політичних, економічних, соціальних чинників та історичних, національних традицій у Світі набули розвитку безліч бюджетних систем. Відзначимо той факт, що організація регулювання міжбюджетних відносин прямо залежить від обраної фінансової моделі державного устрою. Високий рівень централізації у невідривному зв'язку з незначним переліком прав і обов'язків місцевих бюджетів та значною фінансовою допомогою із центрального бюджету притаманні унітарним державам. В умовах федеративного устрою бюджетне регулювання має на меті забезпечити збалансований розподіл повноважень і відповідальності між різними рівнями бюджетної системи, відносну самостійність бюджетів, ефективну організацію міжбюджетного перерозподілу. Нині нараховується більше двадцяти країн з федеративним устроєм (США, Канада, Німеччина, Росія, Швейцарія, Індія, Пакистан, Нігерія, Бразилія, Австралія, Мексика та ін.). На них припадає більше половини території земної кулі і приблизно третина населення Землі. Практика регулювання міжбюджетних відносин, яка склалася за кордоном, підтвердила той факт, що кожному етапу соціально-економічного розвитку країни відповідає особливий підхід до формування її бюджетної системи та організації міжбюджетних відносин.

Досліджуючи нормативно-правову базу, що сформувалася за роки незалежності України у сфері регулювання міжбюджетних відносин, автором виділено шість динамічних періодів: установчий (від проголошення незалежності до 1998 р.); підготовчий (1998-2000 рр.); перехідний (2001-2002 рр.); адаптаційний (2003-2005р.р.); регресуючий (2006-2007 рр.); депресивний (з 2008 р.).

Напрацювання розділу дають можливість обґрунтувати методику оцінки фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин та розробити стратегії для територіально-адміністративних одиниць залежно від рівня розвитку та регулювання системи «соціум - економіка - бюджет».

У розділі 2 «Методологічні підходи та оцінка фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин» запропоновано методику оцінки фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин. Структурно-логічна модель проведення аналітичного дослідження, на думку автора, складається з трьох блоків: науково-методологічного, розрахунково-аналітичного, завершально-результуючого. Автором запропоновано матрицю розподілу територій за рівнем регулювання кожного елемента системи «соціум - економіка - бюджет» (табл. 1.).

Таблиця 1 Типологічний розподіл територіально-адміністративних одиниць за рівнем регулювання системи «соціум - економіка - бюджет»

Запропонована матриця служить дієвим інструментом при обґрунтуванні висновків та виборі стратегії для адекватного регулювання міжбюджетних відносин.

Важливим кроком аналітичного дослідження є розрахунок збалансованості системи «соціум - економіка - бюджет». Збалансованість системи «соціум - економіка - бюджет» визначено за допомогою елементів векторної алгебри.

У цілому узагальнені результати проведеного аналізу рівня регулювання міжбюджетних відносин дозволили сформулювати такі висновки: 1) обсяг трансфертів за період з 1998 по 2008 роки щорічно зростав в 1,003 раза, або на 5109,4 млн. грн. За цей же період обсяг доходів місцевих бюджетів щорічно зростав в 1,002 раза, або на 25652,1 млн. грн., тобто можна говорити про випереджувальні темпи зростання міжбюджетних трансфертів порівняно з темпами зростання доходів місцевих бюджетів. Це випередження у числовому вимірі склало 1,001 раза; 2) частка трансфертів у доходах місцевих бюджетів за досліджуваний період зросла у 2,5 раза. Це свідчить про відсутність прагнення у місцевої влади здійснювати ефективну регуляторну політику у регіоні. Про залежність доходів бюджетів від надходження з центру засвідчує і той факт, що у 1998 році на 1 грн. доходів місцевого бюджету (без трансфертів) припадало 8 коп. трансфертів з Держбюджету, а у 2008 році - 0,23 грн. трансфертів, що утричі більше; 3) результати аналізу підтверджують, що жодний регіон України не тільки не забезпечив зростання власних дохідних джерел протягом дев'яти років, але й нині не маємо рівня, досягнутого у 2000 році. В цілому по Україні за досліджуваний період забезпеченість місцевих бюджетів власними коштами щороку в середньому скорочувалася в 1,024 раза; 4)можемо з упевненістю говорити про те, що хоча і спостерігається незначне збільшення частки власних доходів, обсяг коштів, що передаються з Державного бюджету до місцевих, лишається доволі значним. Це призводить до формування стійкої фінансової залежності органів місцевого самоврядування від грошових ін'єкцій з центру; 5) проведений розрахунок параметрів трендового рівняння щодо питомої ваги офіційних трансфертів у доходах Зведеного бюджету України у 1998-2008 роках дає можливість зробити висновок, що ця частка буде зростати на 1,414 відсоткових пункти щорічно. За умови, що комплекс причин, який формує тенденцію, ближчим часом не зміниться, ця частка зросте з 18,67% (2008 рік) до 30,65% (2014 рік); 6) як свідчить типологічний розподіл територіально-адміністративних одиниць, за рівнем регулювання системи «соціум-економіка-бюджет» за період 1998-2008 рр. спостерігалися значні диспропорції, наростання поляризації між територіями та потужністю економічного запасу. Відзначимо, що лише один регіон (Запорізька область) протягом досліджуваного періоду характеризувався високим рівнем регулювання усіх складових системи.

У цілому запропонований методологічний підхід дозволить провести ефективний аналіз складових системи «соціум - економіка - бюджет», комплексно оцінити функціонування цієї системи та визначити рівень її розбалансування.

У подальших розрахунках результати нашого дослідження слугуватимуть підґрунтям для визначення впливу соціально-економічного розвитку на забезпеченість місцевих бюджетів власними коштами.

У розділі 3 «Прогнозування рівня регулювання міжбюджетних відносин в Україні», узагальнюючи результати аналізу, була сформована модель множинної лінійної регресії, яка дала змогу дослідити взаємозв'язок між соціально-економічним розвитком території та забезпеченістю місцевих бюджетів власними коштами. Попередній аналіз вхідної інформації дає можливість зробити висновок про наявність лінійної форми зв'язку між вибраними економічними показниками:

у = а0 + а1х1 + а2х2 + а3х3 + а4х4 + а5х5 + а6х6

Для виявлення залежності між рівнем забезпеченості місцевих бюджетів власними коштами (у) та частковими показниками соціально-економічного розвитку України по 25-и територіально-адміністративних одиниць було побудовано кореляційну модель за такими факторами: рівень соціальної рівності (х1); рівень розвитку соціальної інфраструктури (х2); рівень економічної активності населення (х3); рівень фінансово-економічного розвитку (х4); рівень інвестиційної активності (х5); рівень зовнішньоекономічної активності (х6).

У результаті обробки інформації було одержано таку кореляційну залежність рівня забезпеченості місцевих бюджетів власними коштами від включених до рівняння регресії факторів:

Розраховані коефіцієнти показують, на скільки в середньому змінюється рівень забезпеченості місцевих бюджетів власними коштами у разі зміни кожного з досліджуваних факторів на одиницю при фіксованих значеннях інших факторів, що були включені у модель. За умови, що кожну одиницю бази прийнято за 100, має місце така інтерпретація: збільшення рівня соціальної рівності на один пункт спричинить покращення забезпеченості місцевих бюджетів власними коштами на 0,208 пункту; рівня економічної активності населення - на 0,163 пункту; рівня фінансово-економічного розвитку - на 0,237 пункту; рівня інвестиційної активності - на 0,131 пункту; рівня зовнішньоекономічної активності - на 0,215 пункту. Однак зростання рівня розвитку соціальної інфраструктури на один пункт спричинить зменшення забезпеченості місцевих бюджетів власними коштами на 0,140 пункту. За рівнянням множинної регресії також можна зробити висновок про те, що найбільш ефективними резервами підвищення забезпеченості місцевих бюджетів власними коштами є зростання рівня фінансово-економічного розвитку, зовнішньоекономічної активності та соціальної рівності.

За допомогою методу екстраполяції трендів було отримано прогнозні значення інтегрованих показників соціально-економічного розвитку, що дозволить встановити прогнозний сценарій забезпеченості місцевих бюджетів власними коштами. Побудована модель сприятиме передбаченню можливих шляхів розвитку та поведінки досліджуваної системи за умови, що тенденції розвитку у минулому не зазнають значних змін у майбутньому. Це забезпечить збереження на період прогнозування наявних зв'язків між змінними.

Проведений розрахунок прогнозних альтернативних варіантів забезпеченості місцевих бюджетів власними коштами дає можливість говорити про те, що в перспективі спостерігатиметься ситуація нестачі власних коштів, які є основним гарантом самостійності як місцевих бюджетів в цілому, так і територіальної влади зокрема. Зауважимо, що у трирічній перспективі, за умови, що комплекс причин, який формує тенденцію, лишиться незмінним, регіонами з найкращою забезпеченістю місцевих бюджетів власними коштами за базовим варіантом будуть Донецька (65,3%), Дніпропетровська (61,6%), Київська (59,6%), Запорізька (57,4%), Одеська (55,0%), Харківська (53,3%) та Полтавська (52,1%) області. Зазначимо, що Одеська та Полтавська області характеризуються зменшенням власних дохідних джерел в 1,011 та 1,007 раза відповідно. Територіями з високим приростом власних дохідних джерел у прогнозному періоді будуть Чернівецька (13,1%), Кіровоградська (11,9%) та Херсонська (10,1%) області. Відмітимо, що гранична забезпеченість вказаних регіонів не перевищує 45%.

Незначне нарощення власної дохідної бази спостерігатиметься у: АРК (на 1,8%), Вінницькій (1,4%), Житомирській (3,1%), Закарпатській (4,1%), Івано-Франківській (0,5%), Луганській (1,6%), Львівській (2,4%), Миколаївській (1,1%), Рівненській (2,2), Сумській (2,8%), Хмельницькій (3,7%) і Чернігівській (1,6%) областях. У Черкаській області прогнозний рівень забезпеченості місцевих бюджетів власними коштами в трирічній перспективі за базовим варіантом збережеться на рівні 36,6 %. На жаль, перспектива, як показує розрахунок, є доволі невтішною для Волинської та Тернопільської областей. Проведений розрахунок дозволяє зробити висновок, що частка власних дохідних джерел зменшиться за три роки для Волинської області на 5,1% (з 29,2% (2009 рік) до 27,7% (2011 рік)), а для Тернопільської - на 1,5% (з 26,1% (2009 рік) до 25,7% (2011 рік)). Отже, зростання власної дохідної бази має стати пріоритетним напрямком у процесі регулювання міжбюджетних відносин в умовах ринкової економіки.

Важливою передумовою ефективності функціонування фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин є вибір такого курсу, який би забезпечив довгостроковий баланс соціального, економічного розвитку та забезпеченості місцевих бюджетів власними коштами. Ефективність механізму регулювання міжбюджетних відносин лежить у площині формування системи стратегій соціально-економічного та бюджетного розвитку (табл. 2). фінансовий міжбюджетний місцевий кошти

Таблиця 2 Вибір стратегії територіально-адміністративних одиниць залежно від рівня розвитку та регулювання системи «соціум - економіка - бюджет»

Це має бути план дій, орієнтований на довгострокову перспективу та спрямований на виявлення наявних потенціалів територій, які б забезпечили збалансованість соціальної, економічної і бюджетної складових системи.

Основними етапами процесу формування стратегії соціально-економічного та бюджетного розвитку є визначення довгострокової перспективи та траєкторії її розвитку. Вибір стратегії повинен варіюватися залежно від рівня розвитку та регулювання системи «соціум - економіка - бюджет». Використання стратегій можливе за умови їх коректування упродовж періоду застосування. Необхідність такого кроку вбереже від можливих помилок та неточностей, що можуть мати місце у процесі реалізації намічених стратегічних кроків.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлені теоретичні узагальнення і нові підходи в контексті вирішення проблем регулювання міжбюджетних відносин на нинішньому етапі розвитку ринкових відносин, що знайшло свій прояв у таких одержаних автором наукових і практичних результатах:

1. На основі дослідження наукових підходів до трактування понять «міжбюджетні відносини», «фінансовий механізм» та узагальнення точок зору провідних фахівців запропоновано тлумачення фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин. Звідси фінансовий механізм регулювання міжбюджетних відносин визначено як сукупність форм, методів і важелів впливу, які використовує держава у своїй фінансово-економічній діяльності, в умовах соціальної справедливості для врегулювання відносин між різними рівнями влади з приводу розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів через бюджетну систему за відповідного нормативного, правового та інформаційного їх забезпечення. Ефективність фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин та фінансова незалежність територій мають стати основним орієнтиром на шляху до децентралізації владних повноважень усіх рівнів.

2. Узагальнено основні передумови, які сприятимуть розвитку відносин між бюджетами. Виділено історичні (можливість використання досвіду міжбюджетних відносин у період економічних реформ); економічні (необхідність проведення всебічного зміцнення дохідної бази; розширення переліку власних доходів місцевих бюджетів; об'єктивна потреба у встановленні плану надходжень Держбюджету для кожного району та міста і в повному обсязі лишати на місцях суму від їх перевиконання, починаючи з другого півріччя; забезпечення прозорого механізму надання субвенцій; визначення окремих видатків; потреба удосконалення місцевих податків і зборів як важливого джерела власних доходів місцевих бюджетів, а також реформування організаційної структури органів Державної податкової служби); соціальні (необхідність підвищення ролі органів місцевого самоврядування у розв'язанні проблем повсякденного життя людей, попередньо створивши для цього необхідні умови; підвищення рівня життя та зайнятості населення); суспільно-правові (державна політика, що поширюється в області міжбюджетних відносин; нагальна потреба в утворенні повноцінних органів самоврядування із виконавчими органами на рівні областей і районів; необхідність здійснення розмежування функцій, повноважень між центральними та місцевими органами виконавчої влади; потреба обрання моделі надання суспільних послуг; потреба в обґрунтуванні доцільності використання бюджетних та податкових преференцій, контрактів органів влади; наявність центральних органів виконавчої влади з питань регіональної політики та місцевого самоврядування); організаційно-технічні (необхідність створення єдиної інформаційно-аналітичної бази фінансових показників; реформування наявної організації місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування; необхідність здійснення в країні ефективного розмежування функцій, повноважень та сфер відання між центральними та місцевими органами виконавчої влади, а також між органами місцевого самоврядування різних рівнів).

3. З метою формування ефективних та адекватних механізмів регулювання міжбюджетних відносин в Україні досліджено чинники у сфері їх врегулювання. Для систематизації чинників запропоновано класифікацію, яка передбачає їх поділ на такі групи: за змістом; за характером впливу; за рівнем впливу; за рівнем виявлення; за широтою впливу і масштабністю; за джерелами виникнення; за статусом регіону; за рівнем регулювання; за характером перебігу; за наслідками. Розробка класифікації розглянутих чинників дозволить у майбутньому мінімізувати їх негативний вплив на процеси становлення самостійності місцевих бюджетів. Структурування чинників, що впливають на розвиток міжбюджетних відносин, у подальшому сприятиме оптимальному вирішенню проблем формування місцевих бюджетів. Виділено і досліджено три сфери дії міжбюджетних чинників. До першої сфери дії віднесено чинники, які виникають у процесі взаємодії елементів системи «територіальна громада - регіон». До другої сфери дії - чинники, що функціонують у сфері відносин держави та регіонів. Третя сфера дії лежить у міжрегіональній площині і проявляється у відсутності конкуренції між місцевими органами самоврядування.

4. Аналізуючи стан міжбюджетних відносин в Україні зауважимо, що до місцевих бюджетів з державного бюджету на протязі 2009 року надійшло 62,2 млрд. грн. міжбюджетних трансфертів, що перевищує рівень 2008 року на 5,2%. Як наслідок, отримуємо зростання питомої ваги міжбюджетних трансфертів в загальній структурі доходів місцевих бюджетів із 44,5% у 2008 році до 46,7% у 2009. Відмітимо, що питома вага міжбюджетних трансфертів у загальній структурі доходів місцевих бюджетів є індикатором за яким можна оцінити їх самостійність. Це свідчення посилення тенденцій до централізації місцевих бюджетів.

5. Визначено тенденції розвитку міжбюджетних відносин в Україні та оцінено їх поширення на майбутнє. Проведений розрахунок параметрів трендового рівняння щодо питомої ваги офіційних трансфертів у доходах Зведеного бюджету України у 1998-2008 роках дає змогу зробити висновок, що ця частка буде зростати на 1,414 відсоткового пункту щорічно. За умови, що комплекс причин, який формує тенденцію, ближчим часом не зазнає суттєвих змін, ця частка зросте з 18,67% (2008 рік) до 30,65% (2014 рік).

6. Вважаємо, що без збалансування та стійкого зростання соціально-економічного розвитку територіальна влада стає неспроможною забезпечити достатній рівень власної дохідної бази місцевим бюджетам. Проведена діагностика за допомогою елементів векторної алгебри дозволила оцінити не тільки рівень збалансованості регулювання складових досліджуваної системи, але й надала можливість врахувати пропорційність їх розвитку під час вибору стратегії розвитку на перспективу.

7. Фінансовий механізм регулювання міжбюджетних відносин не може розглядатися у відриві від економічної і соціальної стабільності держави. Значний дисбаланс та виражена поляризація адміністративно-територіальних одиниць країни у соціально-економічному розвитку може призвести до неспроможності місцевої влади виконувати покладені на них функції. Проведені розрахунки інтегральних показників соціально-економічного розвитку говорять про те, що найвищий соціальний та макроекономічний розвиток має Дніпропетровська, Запорізька області, а Тернопільська область є «лідером» серед територій з найменшими показниками. Така ж тенденція спостерігається і з забезпеченістю місцевих бюджетів власними коштами.

8. Сформовано рекомендації на основі об'єктивних висновків щодо вибору стратегії залежно від рівня розвитку та регулювання системи «соціум - економіка - бюджет». Основними етапами процесу формування стратегії соціально-економічного та бюджетного розвитку є визначення довгострокової мети та траєкторії її розвитку. Проведене дослідження дало змогу говорити про те, що наявний стан розвитку системи «соціум - економіка - бюджет» може мати такі стратегічні напрямки розвитку: стратегія збалансованого розвитку системи «соціум - економіка - бюджет» (цей тип стратегії в першу чергу пропонується тим територіально-адміністративним утворенням, які протягом досліджуваного періоду повною мірою використовували наявний потенціал системи та мали стабільне зростання усіх соціально - макроекономічних показників за відносно повного забезпечення місцевих бюджетів власними коштами), стратегія посилення розвитку соціальної підсистеми (має на меті збереження досягнутих позицій макроекономічного та бюджетного розвитку за активізації процесу нарощення показників соціального розвитку), стратегія нарощення макроекономічного розвитку системи (передбачає нарощення макроекономічного розвитку за умови збереження наявного соціально-бюджетного розвитку), стратегія пріоритетності регулювання бюджетної підсистеми (сутність розробленої стратегії полягає у тому, що першочерговим завданням для територій з низьким розвитком бюджетної підсистеми має стати стимулювання нарощення власного потенціалу місцевих бюджетів через встановлення чітких пропорцій між обсягами податків, які збираються, і доходами, що лишаються на місцях, формування нових підходів до фінансового забезпечення місцевих бюджетів через врегулювання процесу прогнозування основних показників соціально - економічного розвитку), стратегія соціально-економічного збалансування (за сталого розвитку бюджетної підсистеми передбачає реалізацію проектів соціально - економічного розвитку територій, які є пріоритетними для певних територіальних громад), стратегія соціально-бюджетного збалансування (має за мету збереження існуючих позицій макроекономічного розвитку та приведення у відповідність до нього соціально - бюджетного розвитку), стратегія економіко-бюджетного збалансування (застосування цього виду стратегії дасть змогу привести у відповідність економіко-бюджетний розвиток до соціального), стратегія збалансування системи «соціум - економіка - бюджет» (повинна застосовуватися для регіонів, які характеризуються повним розбалансуванням системи; вона передбачає пошук факторів, що спричинили таку ситуацію в регіоні, та виявлення можливих резервів, які дозволили б вийти із ситуації, що склалася). При цьому кожній із зазначених стратегій притаманний конкретний рівень регулювання: децентралізований, децентралізований з елементами централізованого втручання, централізований. Результати аналітичних досліджень показують, що стратегія збалансованого розвитку системи «соціум - економіка - бюджет» з децентралізованим рівнем регулювання характерна для Київської області; з децентралізованим рівнем регулювання у поєднанні елементами централізованого втручання - для Львівської, Сумської, Херсонської, Чернігівської; з централізованим рівнем регулювання - для Івано-Франківської, Рівненської, Черкаської, Чернівецької областей. Стратегія пріоритетності регулювання бюджетної підсистеми з централізованим рівнем регулювання притаманна для Закарпатської, Тернопільської областей. Стратегія соціально-економічного збалансування з децентралізованим рівнем регулювання може використовуватися для розвитку АРК, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Одеської, Полтавської, Харківської областей; з децентралізованим рівнем регулювання у поєднанні з елементами централізованого втручання - для Луганської, Миколаївської областей. Стратегія економіко-бюджетного збалансування з децентралізованим рівнем регулювання у поєднанні елементами централізованого втручання характерна для Вінницької, Кіровоградської областей; з централізованим рівнем регулювання - для Волинської, Житомирської, Хмельницької областей. Стратегія посилення розвитку соціальної підсистеми, стратегія нарощення макроекономічного розвитку системи, стратегія соціально-бюджетного збалансування, стратегія збалансування системи «соціум - економіка - бюджет» не є актуальними для жодної територіально-адміністративної одиниці у поточному періоді. Використання стратегій у реальному житті можливе за умови їх коректування упродовж періоду застосування. Необхідність такого заходу вбереже від можливих помилок та неточностей, що можуть мати місце у процесі реалізації намічених стратегічних кроків.

Викладені вище результати дослідження дають змогу поглибити теоретичні основи сутності фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин, а застосування у дисертаційній роботі практичних рекомендацій щодо його оцінки дає можливість вдосконалювати фінансово-бюджетну політику в напрямі зменшення трансфертного фінансування територій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

1. Дорош В. Ю. Особливості здійснення державного фінансового контролю за бюджетним процесом / В. П. Лещук, В. Ю. Дорош // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції: зб. наук. пр. - Луцьк: Надстир'я, 2003. - Вип. ІX. - С. 28-33. (Особистий внесок: проаналізовано типи сучасних засобів фінансового контролю за бюджетами різних рівнів та досвід зарубіжних країн при виборі системи фінансового контролю (0,15 д.а.)).

2. Дорош В. Ю. Формування та розподіл фінансових надходжень Війська Запорізького / О. В. Притула, В. Ю. Дорош // Економічні науки (Серія «Облік і фінанси»): зб. наук. пр. -Луцьк: ЛДТУ, 2005. - Вип. 2(8).- С. 47-50. (Особистий внесок: запропоновано систематизацію дохідних джерел Війська Запорізького (0,10 д.а.)).

3. Дорош В. Ю. Тенденції та перспективи формування та виконання місцевих бюджетів в Україні / М. І. Крупка, В. Ю. Дорош // Вісник Львівського університету (Серія економічна). - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. - Випуск 34.- С. 578-585. (Особистий внесок: висвітлено тенденції планування та виконання місцевих бюджетів в територіально-адміністративному розрізі та досліджено можливі перспективи їх розвитку в умовах трансформації економіки (0,10 д.а.)).

4. Дорош В. Ю. Фінансові аспекти удосконалення організації домашнього господарства / О. В. Потьомкіна, В. Ю. Дорош // Економічні науки (Серія «Облік і фінанси»): зб. наук. пр. - Луцьк: ЛДТУ, 2006. - Вип. 3(12). - С. 224-230. (Особистий внесок: запропоновано шляхи удосконалення організації бюджету домашнього господарства (0,18 д.а.)).

5. Дорош В. Ю. Концептуальні підходи до класифікації проблематики регулювання міжбюджетних відносин в Україні / М. І. Крупка, В. Ю. Дорош // Наукові записки Національного університету «Острозька академія» (Серія економічна): зб. наук. пр. - Острог: НУ «Острозька академія», 2007. - Вип. 9. - Ч. 3. - С. 330-336. (Особистий внесок: запропоновано низку принципів та критеріїв для систематизації і класифікації міжбюджетних проблем, виокремлено їх сфери дії (0,20 д.а.)).

6. Дорош В. Ю. Особливості організації міжбюджетних відносин в Україні / М. І. Крупка, В. Ю. Дорош // Вісник Львівського університету (Серія економічна). - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. - Вип. 37. - С. 634-636. (Особистий внесок: досліджено умови забезпечення ефективного процесу організації міжбюджетних відносин (0,15 д.а.)).

7. Дорош В. Ю. Передумови розвитку міжбюджетних відносин в Україні / В. Ю. Дорош // Економічні науки (Серія «Облік і фінанси»): зб. наук. пр. - Луцьк: ЛДТУ, 2007. - Вип. 4(16). - С. 115-120.

8. Дорош В. Ю. Економічна природа та сутність фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин в Україні / М. І. Крупка, В. Ю. Дорош // Наукові записки Національного університету «Острозька академія» (Серія економічна): зб. наук. пр. - Острог: НУ «Острозька академія», 2008. - Випуск 10. - С. 147-155. (Особистий внесок: проаналізовано сучасні наукові підходи до визначення категорії «фінансовий механізм», запропоновано авторське бачення цієї дефініції (0,29 д.а.)).

9. Дорош В. Ю. Трендовий аналіз розвитку міжбюджетних відносин / В. Ю. Дорош // Економічні науки (Серія «Облік і фінанси»): зб. наук. пр. - Луцьк: ЛНТУ, 2008. - Вип. 5(20). - С. 168-179.

10. Дорош В. Ю. Прогнозна модель розвитку міжбюджетних відносин в Україні / В. Ю. Дорош // Культура народов Причорноморья: наук. журнал. - Симферополь, 2009. - № 157. - С. 43-46.

11. Дорош В. Ю. Оптимізація процесу забезпечення місцевих бюджетів власними коштами / В. Ю. Дорош // Економічні науки (Серія «Облік і фінанси»): зб. наук. пр. - Ч. 2. - Луцьк: ЛНТУ, 2009. - Вип. 6(24).- С. 154-162.

12. Дорош В. Ю. Проблеми соціально-економічного розвитку України в умовах глобалізації / М. І. Крупка, В. Ю. Дорош // Формування ринкової економіки в Україні: зб. наук. пр. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2009. - Вип. 19.- С. 62-72. (Особистий внесок: розраховано інтегральний показник, який є зведеною оцінкою рівня життя населення України, зроблено прогноз цього показника у п'ятирічній перспективі (0,69 д.а.)).

13. Дорош В.Ю. Аналіз і оцінка розвитку людського капіталу у Волинській області / О.В. Потьомкіна, В. Ю. Дорош // Економічні науки (Серія «Регіональна економіка»): зб. наук. пр. - Луцьк: ЛНТУ, 2009. - Вип. 6(21). - Ч. 2. - С. 88-97. (Особистий внесок: розраховано показники природного руху населення, а саме: коефіцієнти народжуваності, смертності, життєвості, «обороту населення», економічності відтворення населення Волинської області. (0,13 д.а.)).

14. Дорош В. Ю. Зарубіжні моделі регулювання міжбюджетних відносин та перспективи для України / В. Ю. Дорош // Формування ринкової економіки в Україні: зб. наук. пр. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2010. - Вип.21. - С. 140-146.

15. Дорош В. Ю. Структуру фінансового механізму регулювання міжбюджетних відносин / В. Ю. Дорош // Культура народов Причорноморья: наук. журнал. - Симферополь, 2010. - № 186. - С. 55-58.

16. Дорош В. Ю. Особливості застосування програмно-цільового підходу в сучасному бюджетному процесі України / В. П. Лещук, В. Ю. Дорош // Економічні науки (Серія «Облік і фінанси»): зб. наук. пр. - Луцьк: ЛДТУ, 2004. - Випуск 1(3). - С. 72-75. (Особистий внесок: досліджено наслідки та перспективи впровадження програмно-цільового методу в Україні (0,10 д.а.)).

17. Дорош В. Ю. Роль місцевих бюджетів в умовах трансформаційної економіки / М. І. Крупка, В. Ю. Дорош // Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє: міжнар. наук.-практ. конф., Львів, 21-22 жовтня 2005 р.: тези доповідей. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. - С. 10-11.

18. Дорош В. Ю. Прогнозування рівня забезпеченості місцевих бюджетів власними коштами / В. Ю. Дорош // Проблемы развития финансовой системы Украины в условиях глобализации: междунар. науч.-практ. конф., 25-28 марта 2009 г.: тезисы докл. - Симферополь, 2009. - С. 44-45.

19. Дорош В. Ю. Глобалізаційні процеси в соціально-економічному розвитку України / В. Ю. Дорош // Волинь - транскордонний регіон: історія та перспективи: міжнар. семінар, Луцьк, 25 березня 2009 р.: тези доповідей. - Луцьк: ЛНТУ, 2009. - С. 19-22.

20. Дорош В. Ю. Нормативно-правове забезпечення регулювання міжбюджетних взаємин в Україні / В. Ю. Дорош, В. Ю. Дорош // Актуальні проблеми та перспективи науки і виробництва: ХХІV наук.-техн. конф., Луцьк, листопад 2009 р.: тези доповідей. - Луцьк: ЛНТУ, 2009. - С.94-96

21. Дорош В. Ю. Фінансово-бюджетна спроможність Волині / В. Ю. Дорош // Економіка Волині: 70 років на шляху до Європи: міжнар. наук.-практ. конф., 30 вересня 2009 р.: тези доповідей. - Луцьк: ЛНТУ, 2009. - С.98-100.

22. Дорош В. Ю. Євроінтеграційні процеси регулювання міжбюджетних відносин: їх актуальність для України / В. Ю. Дорош // Транскордонне співробітництво як форма розвитку міжнародної інтеграції: міжнар. семінар, Луцьк, травень 2010 р.: тези доповідей. - Луцьк: ЛНТУ, 2010. - С. 84-86.

23. Дорош В. Ю. Зарубіжні моделі регулювання міжбюджетних відносин та перспективи для України / В. Ю. Дорош // Проблемы развития финансовой системы Украины в условиях глобализации: ХІІ междунар. науч.-практ. конф., 24-27 марта 2010 г.: тезисы докл. - Симферополь, 2010. - С. 53-54.