Управління фінансовою стабільністю банків в економіці України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

УДК 336.71-047.64(477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Управління фінансовою стабільністю банків в економіці України

08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

Фалюта Андрій Володимирович

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Реверчук Сергій Корнійович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри банківського і страхового бізнесу.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Грушко Віктор Іванович, Вищий навчальний заклад “Університет економіки та права “КРОК”, завідувач кафедри фінансів та банківського бізнесу;

кандидат економічних наук, доцент Грудзевич Ярослав Васильович, Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України, професор кафедри банківської справи.

Захист відбудеться 27 травня 2010 р. о 11:30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.20 у Львівському національному університеті імені Івана Франка, за адресою: м. Львів, просп. Свободи, 18, ауд. 115.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка, за адресою: м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий 26 квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Й. Плиса

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Особливо гострою і актуальною проблемою розвитку банківської системи України на сучасному етапі її функціонування є підвищення ефективності управління фінансовою стабільністю банків. Фінансові кризи 2004 та 2008-2009 рр., які сколихнули всю банківську систему і мало не призвели до її краху, змушують банкірів по-новому підійти до поняття фінансової стабільності та переосмислити його значення. Навіть найбільші банки виявились неспроможними самостійно управляти своєю ліквідністю і ризиками, передбачати тенденції середовища та контролювати їх, і лише втручання держави допомогло зупинити руйнівні процеси. В цих умовах системний розвиток банків дедалі з більшою очевидністю вимагає переходу від інтуїтивного, стихійного управління фінансовою стабільністю до науково-обґрунтованого, такого, що опирається на чітку науково-теоретичну базу.

Велике значення вирішення проблеми управління фінансовою стабільністю банків для України і світу зумовило постійну увагу наукових кіл до різних її аспектів. Важливий внесок у з'ясування сутності фінансової стабільності банку, її оцінки та принципів управління нею, розв'язання проблеми управління ліквідністю, ризиками, капіталом, організаційною структурою, визначення чинників впливу на фінансову стабільність банку зроблено працями таких вітчизняних і зарубіжних науковців, як І. Васьків, Н. Веллінк, В. Гамза, Я. Грудзевич, В. Грушко, О. Кириченко, М. Кінг, Л. Клюско, В. Коваль, С. Козьменко, В. Кочетков, О. Лаврушин, В. МакДонау, А. Максютов, Р. Михайлюк, В. Міщенко, С. Остерлоо, Л. Петриченко, Л. Примостка, С. Реверчук, М. Скорик, А. Халден, С. Халява, Н. Шелудько, Р. Шіллер та ін.

Вивчення праць українських і зарубіжних вчених дозволяє ґрунтовно підійти до з'ясування фундаментальних аспектів управління фінансовою стабільністю банків, а також визначити питання, які залишились нерозкритими. Зокрема, незавершеним і невпорядкованим є категоріально-понятійний апарат системи управління фінансовою стабільністю банків, все ще не сформовано ознак фінансової стабільності банку, недостатньо досліджено процес становлення системи управління фінансовою стабільністю банків в Україні. Крім того, потребують доповнення та систематизації склад і структура чинників, які впливають на фінансову стабільність банків, а також аналіз законодавства України і внутрішніх положень банків у частині порушеної проблематики.

В Україні невирішеним є питання організаційної структури банку щодо забезпечення його фінансової стабільності, особливо складу найважливіших комітетів у системі вищих виконавчих органів (підпорядковані безпосередньо Правлінню) та принципів побудови інших органів і відокремлених підрозділів банку. Потребують подальших досліджень міжнародні стандарти ведення банківського бізнесу в частині забезпечення фінансової стабільності банків з їх подальшою адаптацією до вітчизняних реалій. В Україні досі не існує рейтингової системи, яка б визначала рівень фінансової стабільності банку, а не лише його фінансову стійкість. Невирішеною залишається проблема визначення та обґрунтування методів управління фінансовою стабільністю банків.

Відсутність ґрунтовних наукових досліджень такого значного обсягу проблемних аспектів управління фінансовою стабільністю банків, їх вразливість, непередбачуваність та нестабільність і зумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили її мету, завдання та структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи щодо управління фінансовою стабільністю банків в Україні є складовою системи наукових досліджень фундаментальних аспектів розвитку підприємництва в Україні, що ведеться кафедрою банківського і страхового бізнесу Львівського національного університету імені Івана Франка. Розробка порушеної проблематики здійснена і в межах реалізації прикладної держбюджетної теми “Оптимізація регулятивної політики у банківському і страховому бізнесі України” (державна реєстрація №0108U004147), де, зокрема, запропоновано оптимізацію організаційного механізму управління фінансовою стабільністю банків в Україні на рівні внесення змін до законодавства.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення найважливіших складових системи управління фінансовою стабільністю банків та формування науково-практичних рекомендацій щодо її удосконалення в сучасній економіці України.

Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:

· з'ясувати сутність і ознаки фінансової стабільності банку та особливості управління нею;

· визначити й обґрунтувати комплекс методів дослідження та управління фінансовою стабільністю банків;

· виявити основні внутрішні та зовнішні чинники, які впливають на фінансову стабільність банків в Україні;

· дослідити економіко-правове середовище розвитку управління фінансовою стабільністю банків в економіці України;

· проаналізувати механізм та визначити інструментарій управління фінансовими ризиками банків;

· розкрити особливості та механізми управління ліквідністю і платоспроможністю банків, а також визначити їх роль у забезпеченні фінансової стабільності банківництва;

· обґрунтувати шляхи та методи оптимізації організаційної структури управління фінансовою стабільністю банків;

· розробити рейтингову систему визначення рівня фінансової стабільності банків;

· проаналізувати найважливіші міжнародні вимоги до управління фінансовою стабільністю банків та розробити рекомендації щодо їх впровадження в Україні.

Об'єктом дослідження є процеси формування фінансової стабільності банків в економіці України.

Предметом дослідження є особливості та механізми управління фінансовою стабільністю банків в Україні.

Методи дослідження. При дослідженні фінансової стабільності банків використано низку методів, до яких, зокрема, належать: системний метод (при дослідженні взаємоузгоджених і внутрішньопов'язаних дій, методів і принципів забезпечення фінансової стабільності банку), статистичний метод, економетричний та метод порівняння (при проведенні аналізу фінансових показників банків в Україні), графічний, табличний та метод моделювання (застосовано в усіх розділах роботи з метою впорядкування аналізу та оптимізації подання результатів дослідження), метод наукової абстракції (при дослідженні сутності фінансової стабільності банків та управління нею), метод експертних оцінок (при виявленні чинників впливу на фінансову стабільність банку та побудові рейтингової системи).

Інформаційну основу дослідження становлять праці українських і зарубіжних вчених, законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти України, офіційна звітність банків та статистичні дані про їх показники діяльності, матеріали Національного банку України (НБУ), Асоціації українських банків, Міністерства фінансів України, науково-практичні розробки та міжнародні нормативні акти Базельського комітету з питань банківського нагляду, а також періодичні видання, публікації у відкритій пресі та загальнодоступні інформаційні ресурси всесвітньої мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному.

Уперше:

· запропоновано наукове визначення сутності понять “управління фінансовою стабільністю банку” та “система управління фінансовою стабільністю банку”, а також виділено ознаки фінансової стабільності банку, що дає можливість відслідковувати і контролювати основні параметри фінансової стабільності, передбачати імовірні наслідки тих чи інших рішень та цілеспрямовано впливати на фінансову стабільність банків;

· розроблено рейтингову систему визначення рівня фінансової стабільності банку “TALLCERMOD”, яка враховує не лише фінансові аспекти діяльності банку (ліквідність, капітал, активи, зобов'язання, ризики, прибуток), а й вплив інших чинників (напрям зміни загального стану банку, амплітуду його коливань, строк функціонування, керівництво, власників, безпеку, імідж), що дозволяє визначати реальний стан фінансової стабільності банків та здійснювати його прогнозування на основі врахування широкої сукупності чинників, які впливають на діяльність банку.

Удосконалено:

· концепційні підходи до розуміння сутності фінансової стабільності банку - з'ясовано бачення з позиції клієнтів (вкладників і позичальників), кредиторів банку, персоналу та акціонерів, а також поняття “стабільність-стійкість”, що дозволило більш системно виконувати завдання дослідження та відкрило нові напрями підвищення ефективності управління фінансовою стабільністю банку;

· модель організаційної структури банку щодо управління його фінансовою стабільністю - обґрунтовано необхідність створення у системі керівних органів банку спеціального, з особливим статусом і функціями “Комітету забезпечення фінансової стабільності банку”, що дає змогу системно контролювати фінансовий стан банку, здійснювати його прогнозування та ухвалювати необхідні рішення і вживати відповідні заходи щодо комплексного забезпечення фінансової стабільності банку;

· класифікацію чинників впливу на фінансову стабільність банку (внутрішні чинники поділено на фінансові та організаційні, а зовнішні - на фінансово-економічні і соціально-правові) та класифікацію організаційних структур банків, що дає можливість будувати стратегію зміцнення фінансової стабільності банку на основі цілеспрямованого відслідковування конкретних чинників та з урахуванням переваг і недоліків різних організаційних структур для різних видів банків.

Набуло подальшого розвитку:

· обґрунтування і систематизація методів управління фінансовою стабільністю банків з їх поділом на внутрішньобанківські і зовнішні стосовно них, що дає можливість формувати механізми управління фінансовою стабільністю банків як на мікро-, так і на макрорівні;

· періодизація становлення банківської системи України - виокремлено сім періодів становлення банківської системи, що дало можливість дослідити середовище розвитку управління фінансовою стабільністю банків в Україні та визначити тенденції і проблеми розвитку вітчизняного банківського бізнесу.

Теоретична значимість дисертаційної роботи полягає в поглибленні наукових підходів до управління фінансовою стабільністю банків в Україні.

Практичне значення дослідження полягає у розробці рекомендацій щодо удосконалення управління фінансовою стабільністю банків в економіці України направлених на зміцнення фінансового стану банків. Результати роботи можуть бути використані банками при оптимізації їх організаційної структури, розробці і реалізації коротко-, довго- і безстрокових стратегій, при здійсненні поточного і стратегічного управління. Рейтингова система “TALLCERMOD” може впроваджуватись рейтинговими агентствами та Національним банком України при визначенні рівня фінансової стабільності банків. Положення щодо введення до обов'язкових Комітету планування діяльності і розвитку банку та низка інших рекомендацій можуть бути використані при удосконаленні законодавчої і нормативної бази з питань банківської діяльності. Результати і висновки дисертаційної роботи можуть використовуватись у навчальному процесі при підготовці фахівців з економіки, банківської справи та фінансів.

Наукові результати дисертаційної роботи використано:

· при викладанні навчальних дисциплін “Фінансовий менеджмент у банку”, “Банківський менеджмент”, “Банківський нагляд”, “Безпека банківської діяльності”, “Центральний банк і грошово-кредитна політика” для студентів економічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (довідка №14-ВР від 05.01.2010 р.);

· при удосконаленні внутрішньобанківської методики оцінювання фінансового стану та ефективності банківської діяльності Публічним акціонерним товариством Акціонерно-комерційним банком “Львів” - взято за основу розроблену рейтингову систему визначення рівня фінансової стабільності банку “TALLCERMOD” (довідка №3/4-14 від 06.01.2010 р.);

· як методологічну основу при розгляді питання оптимізації організаційної структури АТ “Райффайзен Банк Аваль” - використано напрацювання щодо переваг і недоліків різних організаційних структур для різних видів банків та рекомендації щодо необхідності створення “Комітету забезпечення фінансової стабільності банку” та “Комітету планування діяльності і розвитку банку” (довідка №09-7379/1 від 24.12.2009 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні теоретичних засад і практичних рекомендацій щодо удосконалення системи управління фінансовою стабільністю банків в Україні. Наукові результати, висновки та рекомендації, які винесено на захист, одержані автором самостійно й опубліковані у фахових наукових виданнях.

Апробація результатів дисертації. Головні результати дисертаційної роботи були представлені до обговорення на наукових семінарах кафедри банківського і страхового бізнесу Львівського національного університету імені Івана Франка, а також на Міжнародних і Всеукраїнських науково-практичних конференціях. Зокрема: “Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні” (Львів, 2006), “Сучасні аспекти фінансового управління економічними процесами” (Севастополь, 2006), “Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики” (Львів, 2006), “Нові обрії економічної науки” (Львів, 2007), “Интеграционные процессы и социально-экономическое развитие” (Сімферополь, 2007), “Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи в Україні” (Львів, 2007), “Фінансові ресурси регіону: організація та управління” (Івано-Франківськ, 2007), “Шевченківська весна: Економіка” (Київ, 2009).

Публікації. Головні положення дисертаційної роботи відображено у 19 публікаціях. Серед них: 10 - наукові статті, загальним обсягом 4,12 авт. арк. - усі у фахових наукових виданнях, що входять у перелік видань, визначених положенням ВАК України; 1 - підрозділ до наукової монографії; 8 - тези доповідей, які подавались до обговорення на наукових конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 223 сторінки, з яких основний зміст викладено на 186 сторінках. Дисертація містить 10 таблиць, 14 рисунків, 17 формул. До її структури входить 9 додатків на 9 сторінках. Список використаних джерел налічує 273 найменування на 28 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано її мету і завдання, визначено об'єкт, предмет та методи дослідження, подано наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, а також дані про апробацію та публікації одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи управління фінансовою стабільністю банків” з'ясовано сутність та ознаки фінансової стабільності банку, розглянуто методи управління фінансовою стабільністю банків, а також визначено основні чинники впливу на фінансову стабільність банків і проведено їх систематизацію.

Вивчення наукових підходів до з'ясування сутності поняття фінансової стабільності банку дало змогу автору уточнити наукове визначення цієї категорії. У широкому значенні фінансова стабільність банку - це системна інтегральна характеристика, що відображає здатність банківської установи зберігати протягом тривалого періоду часу у визначених межах значення всіх фінансових параметрів системи. Згідно вузького, більш конкретизованого трактування, яке подається дисертантом, фінансова стабільність банку - це здатність банківської установи в часі безперебійно працювати - надавати послуги і задовольняти вимоги, підтримуючи оптимальну величину ліквідності, прибутковості і платоспроможності за допустимого рівня ризиків, і витримувати при цьому негативний вплив зовнішніх і внутрішніх чинників. фінансовий стабільність банк платоспроможність

У роботі обґрунтовано, що стабільність банку і стійкість банку - це різні категорії. На відміну від стійкості банку - його здатності протистояти внутрішнім та зовнішнім дестабілізуючим чинникам зараз (тепер, в цей момент), стабільність банку передбачає наявність певного строку функціонування і пов'язану з ним динаміку розвитку. Стійкість банку є лише однією зі складових, що забезпечують стабільність функціонування банку. Водночас, “стійкість банку в часі” можна назвати стабільністю банку. Виокремленими у дисертації ознаками фінансової стабільності банку є:

1) високий рівень достатності капіталу;

2) оптимальний рівень ліквідності;

3) високий рівень диверсифікації ризиків та низьке відносне їх значення;

4) достатній рівень прибутковості;

5) високий професіоналізм менеджерів банку;

6) тривалий строк функціонування банку на ринку.

Визначивши сутність та ознаки фінансової стабільності банку, у реферованому розділі сформовано наукове визначення категорії “управління фінансовою стабільністю банку”. У широкому значенні, це цілеспрямований вплив на діяльність банку з метою забезпечення високого рівня його фінансової стабільності. У вузькому значенні “управління фінансовою стабільністю банку” - це комплексне управління ліквідністю, платоспроможністю, прибутковістю, ризиками банку, його персоналом, безпекою, організаційною структурою тощо з метою забезпечення високого рівня фінансової стабільності банку.

Дослідження процесу управління фінансовою стабільністю банків в Україні дало змогу дисертанту запропонувати методи такого управління, які розділено в роботі на дві категорії - внутрішні та зовнішні До основних внутрішніх методів зараховано: управління ліквідністю; управління капіталом; управління ризиками; управління активами і пасивами; управління прибутковістю; управління організаційною структурою; управління персоналом банку. Основними зовнішніми методами є: мінімальні вимоги та обмеження банківської діяльності; реєстрація і ліцензування банків; примусові заходи впливу; встановлення обов'язкових нормативів і резервів банків; рефінансування банків; податкове регулювання; гарантування державою повернення банківських вкладів.

Враховуючи те, що на фінансову стабільність банку впливає значна кількість внутрішніх та зовнішніх чинників, у роботі запропоновано їх класифікацію і проведено систематизацію усіх чинників (рис. 1).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Чинники, які впливають на фінансову стабільність банку

Неврахування чинників впливу на фінансову стабільність банку нівелює будь-які управлінські дії і може призвести не до вирішення, а до поглиблення наявних і потенційних проблем в діяльності установи банку.

У другому розділі “Особливості управління фінансовою стабільністю банків в Україні” проаналізовано економіко-правове середовище розвитку управління фінансовою стабільністю банків, висвітлено стан і методичний інструментарій управління фінансовими ризиками банків та проведено аналіз механізму управління ліквідністю і платоспроможністю банків в Україні.

Становлення системи управління фінансовою стабільністю банків в Україні відбувалось паралельно з розвитком банківської системи. На початковому етапі, коли банки отримували надприбутки, над питанням фінансової стабільності узагалі не замислювались. Але призупинення інфляційних процесів та активізація роботи НБУ щодо встановлення мінімальних вимог до банків, спровокували хвилю банкрутств вже у 1994-1996 рр., і примусили керівництво банків розробляти перші стратегії забезпечення стабільності своїх установ. З розвитком банківської системи України і приходом у неї іноземного капіталу, управління фінансовою стабільністю банків удосконалюється, хоча, як показала фінансова криза 2008-2009 рр., усе ще є надто слабким.

Дисертантом проаналізовано вплив на фінансову стабільність банку його фінансових ризиків, до яких зачислено кредитний ризик, ризик ліквідності, процентний та валютний ризики. Виявлено, що різке зростання кредитного ризику банків спричинене “падінням” ділової активності в Україні, погіршенням фінансового стану позичальників та девальвацією гривні, що зумовила збільшення боргового навантаження тих позичальників, які брали кредити в іноземній валюті. Усе це разом тільки за першу половину 2009 р. спричинило понад дворазове зростання проблемної заборгованості (до 40,68 млрд. грн.), а за період з 1 січня 2008 р. до 1 липня 2009 р. обсяг проблемних кредитів збільшився у 6,4 раза (з 6,36 млрд. грн.). Проблеми відобразились і на результаті діяльності, який за 2008 р. по банківській системі ще становив 7,3 млрд. грн. прибутку, а на кінець I півріччя 2009 р. перейшов у збиток в розмірі 14,32 млрд. грн. (рис. 2).

Проведений аналіз реального стану українських банків показав єдність і взаємовплив усіх фінансових ризиків. Проблеми на світових фінансових ринках у вересні-жовтні 2008 р., які поєднались із зниженням кредитного рейтингу України, призвели до обмеження та подорожчання зовнішнього фінансування українських банків, а внутрішня криза ліквідності спричинила підвищення вартості фінансових ресурсів всередині країни. Таким чином, середньозважені процентні ставки за депозитами банків України тільки за I півріччя 2009 р. зросли удвічі і становили наприкінці цього періоду 18,6% в національній та 10,1% в іноземній валюті (рис. 2). Це зростання процентного ризику спричинило підвищені витрати, що призвело до проблем у всій банківській системі.

Дослідження показало, що і валютний ризик банків в Україні є високим. Різке й непередбачуване знецінення гривні наприкінці 2008 р. призвело до неспроможності значної частини позичальників повертати кредити, що є прямими збитками для банків. Курс української національної валюти не стабілізувався й у 2009 р. Крім того, зростання фінансових втрат зумовлене тим, що частина залучених з-за кордону коштів, які позичались на 4-5 років, а розміщувались у т.ч. на 10-20 років, конвертувалась у гривню і видавалась позичальникам у національній валюті. Таким чином, повернуті гривневі кредити навіть з усіма процентами не покривають витрат банків, пов'язаних з обслуговуванням цих кредитів і зворотною конвертацією коштів в іноземну валюту (адже гривня девальвувала у понад півтора раза).

Рис. 2.Динаміка зростання проблемних кредитів, прибутку (збитку) і процентних ставок за депозитами банків України у 2002-2009 рр.

З метою обмеження негативного впливу ризиків на діяльність банків у роботі запропоновано розглядати п'ять етапів процесу управління ризиками. Це:

1) виявлення (ідентифікація) ризику;

2) вимірювання (аналіз та оцінка) ризику;

3) ухвалення рішення про прийом чи відмову від ризику;

4) заходи, спрямовані на мінімізацію ризику;

5) моніторинг (контроль) позиції ризику.

До основного методичного інструментарію управління фінансовими ризиками банку автором зараховано: диверсифікацію; лімітування; сек'юритизацію; формування застави і резервів; поручительство; страхування; використання “плаваючої” процентної ставки; укладання форвардних, ф'ючерсних угод та процентних опціонів; структурне та часове балансування активів і пасивів; прискорення та затримку платежів; зміну валюти виконання зобов'язання; інші.

Науковий аналіз проблем зростання ризиків банківської діяльності в Україні показав негативну тенденцію щодо підтримки ліквідності. Гострі проблеми з її нестачею в банків України за останні п'ять років повторилися двічі - у 2004 та 2008-2009 рр., і свідчать про низьку якість управління ліквідністю та високий рівень недовіри до банківської системи з боку громадян. У кризових умовах 2008-2009 рр. вітчизняна банківська система втратила понад 100 млрд. грн. і, незважаючи на заборону Національним банком України достроково повертати депозити, фактично опинилась на межі банкрутства.

Ризик втрати ліквідності банку виникає через його нездатність управляти незапланованими відтоками коштів та змінами джерел фінансування. З метою налагодження цього процесу, у роботі обґрунтовано необхідність впровадження комплексної системи управління ліквідністю банку, яка у своєму застосуванні повинна містити наступні складові:

1) формування сценаріїв розвитку діяльності банку з метою прогнозування ліквідності;

2) визначення потреби банку в ліквідних коштах;

3) визначення джерел покриття потреби банку в ліквідних коштах;

4) складання плану дій на випадок виникнення дефіциту або надлишку ліквідності;

5) застосування конкретних методів управління ліквідністю банку.

Дисертантом виявлено, що платоспроможність банків, яка відображає їх здатність відповідати за усіма зобов'язаннями в цілому за рахунок власних коштів, в Україні має тенденцію до зниження. Незважаючи на стрімке зростання власного капіталу з 7,9 млрд. грн. на початок 2002 р. до 119,3 млрд. грн. на кінець 2008 р. (хоча за I півріччя 2009 р. відбулось його зниження до 112,6 млрд. грн. (табл. 1)), норматив платоспроможності банків (Н2) за той самий період постійно знижувався (з 20,7% до 14,5%), наближаючись до його мінімально допустимого значення на рівні 10-15%. Це надзвичайно загрозлива тенденція, адже чим менша платоспроможність, тим нижчий рівень фінансової стабільності банків.

Таблиця 1. Основні показники діяльності банків в Україні

Назва показника	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009 I півріч
Кількість зареєстрованих банків	182	179	181	186	193	198	198	198
Вилучено з держ. реєстру банків	12	8	4	1	6	1	7	5
Загальні активи, млрд. грн.	67,77	105,54	141,50	223,02	353,09	619,00	973,33	944,46
Власний капітал, млрд. грн.	9,98	12,88	18,42	25,45	42,57	69,58	119,26	112,60
Зобов'язання банків, млрд. грн.	53,91	87,35	115,93	188,43	297,61	529,82	806,82	752,10
Частка капіталу у пасивах, %	15,6	12,9	13,7	11,9	12,5	11,6	12,9	13,0
Частка проблемних кредитів у кредитному портфелі, %	4,52	3,40	3,24	2,16	1,65	1,31	2,27	5,43
Рентабельність активів, %	1,27	1,04	1,07	1,31	1,61	1,50	1,03	-3,28
Рентабельність капіталу, %	7,97	7,61	8,43	10,39	13,52	12,67	8,51	-24,49
Чиста процентна маржа, %	6,00	5,78	4,90	4,90	5,30	5,03	5,30	6,31

Джерело: складено за даними офіційного сайта Національного банку України [Електронний ресурс] // Режим доступу до ресурсу : www.bank.gov.ua.

У системі управління платоспроможністю банку управління капіталом автор розглядає через застосування трьох методів: методу внутрішніх джерел (направлення прибутку чи коштів від продажу активів на збільшення капіталу), методу зовнішніх джерел (емісія акцій та інших цінних паперів) і збалансованого методу. Згідно зі збалансованим методом, частину потреби в додаткових коштах необхідно покривати за рахунок внутрішніх, а іншу частину - за рахунок зовнішніх джерел. Дисертант вважає, що потрібно відходити від практики полярних крайностей і переходити до зваженого управління фінансовою стабільністю банків.

У третьому розділі “Удосконалення управління фінансовою стабільністю банків в Україні” запропоновано напрями оптимізації організаційної структури управління фінансовою стабільністю банків, розроблено рейтингову систему визначення рівня фінансової стабільності банків та проаналізовано міжнародні вимоги до управління фінансовою стабільністю банків і сформовано рекомендації Україні щодо їх впровадження.

Організаційна структура банку - це система взаємодії по вертикалі і горизонталі між різними органами управління та різними підрозділами банку у процесі його функціонування. З метою формування оптимальної організаційної моделі діяльності банку дисертантом визначено переваги і недоліки різних видів організаційних структур для різних видів банків та удосконалено класифікацію цих структур:

1) за взаємодією головного офісу з відокремленими підрозділами: моноструктури; поліструктури; мегаструктури;

2) за ступенем централізації: централізовані структури; децентралізовані структури;

3) за принципом бюрократії: функціональні структури; дивізіональні структури (останні поділяються ще на продуктові і споживчі);

4) за принципом адаптації до умов функціонування: проектні структури; матричні структури; конгломерати.

Виходячи з того, що фінансова стабільність банку залежить від діяльності різних підрозділів, які не завжди належно взаємодіють, цілеспрямований системний характер управління фінансовою стабільністю порушується. З метою виправлення цього, дисертантом обґрунтовано необхідність створення у системі вищих виконавчих органів (тих, які в підпорядкуванні Правлінню) “Комітету забезпечення фінансової стабільності банку”, рішення якого повинні бути обов'язкові до виконання по всій виконавчій вертикалі банку. Очолювати Комітет повинен голова правління, а до його складу також повинні входити заступники голови правління та керівники найважливіших підрозділів (рис. 3).

Рис. 3.Структура комітету забезпечення фінансової стабільності банку

У реферованому розділі автором розроблена бальна рейтингова система визначення рівня фінансової стабільності банку “TALLCERMOD”, що визначає саме рівень фінансової стабільності, а не лише стійкість банку. У системі виокремлено 10 компонентів (рис. 4), за якими оцінюється стан банку. Кожен компонент і загальний рейтинг банку оцінюється за п'ятибальною шкалою, де оцінка “1” є найвищою, а “5” - найнижчою. Кінцевий рейтинг банку визначається шляхом зіставлення оцінок за усіма десятьма компонентами з урахуванням важливості кожного з них. Загальна математична модель визначення рейтингу банку описується формулою 1, згідно якої кінцевий рейтинг банку (R) є функцією від внутрішніх компонентів рейтингової системи (T, А, L₁, L₂, C, E, R, M, O, D).

R = f (T, А, L₁, L₂, C, E, R, M, O, D) (1)



Рис. 4.Характеристика компонентів рейтингової системи визначення рівня фінансової стабільності банку “TALLCERMOD”

На думку дисертанта, в Україні необхідно впроваджувати міжнародні стандарти забезпечення фінансової стабільності банків. Зокрема, щодо корпоративного управління: на обов'язковій основі до складу спостережної ради вводити і незалежних директорів, які б висловлювали незалежні судження; заборона кредитування посадових осіб та акціонерів; ліквідація пільг пов'язаним особам; забезпечення уникнення конфлікту інтересів. Вимогами в управлінні ліквідністю, які необхідно впровадити, є обов'язкова наявність таких елементів: якісні управлінські інформаційні системи; аналіз чистих потреб фінансування при альтернативних сценаріях; диверсифікація фінансових ресурсів; антикризове планування. Банки повинні постійно висвітлювати інформацію про свою діяльність на ринку, а в управлінні ризиками переходити до належного врахування не тільки кількісних, а й якісних характеристик контрагентів.

Висновки

Дисертація містить розв'язання актуальної наукової та практичної проблеми щодо підвищення ефективності управління фінансовою стабільністю банків в Україні, яке проявляється в обґрунтуванні поняття управління фінансовою стабільністю банку, систематизації чинників впливу на фінансову стабільність банку та методів управління нею, визначенні особливостей і напрямів оптимізації системи управління та формуванні рейтингової методики визначення рівня фінансової стабільності банків в Україні. Ці та інші науково-практичні результати дисертаційної роботи дали змогу зробити такі висновки і пропозиції:

1. Управління фінансовою стабільністю банку - це цілеспрямований вплив на діяльність банку з метою забезпечення високого рівня його фінансової стабільності. Система управління фінансовою стабільністю банку, як визначено дисертантом, це цілісний механізм, що проявляється через взаємоузгодженість усіх його складових (управління ліквідністю, платоспроможністю, ризиками, прибутковістю, організаційною структурою тощо), направлених на виконання єдиного стратегічного завдання - забезпечити стабільну діяльність банку у безстроковій перспективі.

2. Основними ознаками фінансової стабільності банку є:

1) високий рівень достатності капіталу;

2) оптимальний рівень ліквідності;

3) високий рівень диверсифікації ризиків та низьке відносне їх значення;

4) достатній рівень прибутковості;

5) високий професіоналізм менеджерів банку;

6) тривалий строк функціонування банківської установи на ринку. З'ясування цих ознак дає можливість визначати головні центри впливу на фінансову стабільність банку, формувати механізм управління нею, а також цілеспрямовано відстежувати і контролювати основні параметри фінансової стабільності банків.

3. Різні групи осіб фінансову стабільність банку сприймають по-різному: для позичальників вона виявляється у спроможності надати запитувану суму кредиту; вкладники звертають увагу на стабільність виплати процентів і здатність повертати вклади; для кредиторів фінансова стабільність банку виявляється у наявності прийнятного рейтингу міжнародного агентства і звітності, що аудована за міжнародними стандартами; персонал банку вкладає у це поняття величину заробітної плати, плинність кадрів і показники розвитку банку; акціонери, як власники, першочергову увагу приділяють виплаті дивідендів, а також, як і персонал, показникам розвитку банку.

4. Визначені дисертантом методи управління фінансовою стабільністю банків утворюють цілісну систему впливу на банківську діяльність, що реалізується на мікро- і макрорівні. На мікрорівні фінансова стабільність банку визначається здатністю керівництва налагодити ефективне управління ліквідністю, капіталом, ризиками, прибутковістю, побудувати оптимальну організаційну структуру. Натомість макрорівень вимагає розумної політики держави, у першу чергу в особі Національного банку України, щодо встановлення мінімальних вимог та обмежень банківської діяльності, визначення і застосування заходів примусового впливу та механізму рефінансування банків.

5. Внутрішні чинники впливу на фінансову стабільність банку, які поділені в роботі на фінансові та організаційні, є підконтрольними банку і він може не просто ухилятись від їх негативного впливу, а й активно його усувати. Вони впливають на повсякденну діяльність банку у більшій мірі, ніж зовнішні. За високого професійного рівня та достатніх ресурсів керівництво банку може створити такий стан фінансової стабільності, за якого банк буде майже індиферентним до низки зовнішніх чинників (як фінансово-економічних, так і соціально-правових). Водночас внутрішні чинники взаємодіють із зовнішніми, і вирішальний вплив на діяльність банку визначається результатом такої взаємодії.

6. Розвиток банківської системи України з позиції фінансової стабільності налічує сім основних періодів: (1991-1993) - зародження банківської системи України ринкового типу; (1994-1996) - стагнація банків в Україні; (1996-1999) - боротьба з інфляцією та зародження системи управління фінансовою стабільністю на рівні самих банків; (1999-2001) - активне формування законодавчої бази; (2001-2006) - капіталізація і стабілізація банків; (2005-2008) - стрімкий прихід іноземного капіталу; (2008-2009) - криза банківської системи. Особливості розвитку банківської системи відображають і розвиток системи управління фінансовою стабільністю банків в Україні, яка залишається надто слабкою.

7. Проведена класифікація організаційних структур банків (за характером взаємодії підрозділів з головним офісом; за ступенем централізації; за принципом бюрократії; за способом адаптації до умов функціонування) дала можливість виділити переваги та недоліки різних видів організаційних структур для забезпечення фінансової стабільності різних видів банків. Крім того, дисертант обґрунтував, що незалежно від загальної організаційної моделі, для підвищення рівня фінансової стабільності банкам необхідно створювати Комітет забезпечення фінансової стабільності банку, який би системно контролював фінансовий стан банку та забезпечив комплексне управління його фінансовою стабільністю.

8. Рейтингова система визначення рівня фінансової стабільності банків “TALLCERMOD” визначає стан банку у часі та просторі, враховуючи не лише кількісні показники діяльності станом на конкретну дату, а й їх динаміку розвитку, амплітуду коливань в часі, рівень безпеки банку, його імідж, професіоналізм персоналу, можливості та налаштованість власників щодо підтримки банку, ділові відносини банку з владою і бізнесом, його інфраструктурну розвинутість та можливості виходу банку на міжнародні ринки. Вона дає можливість визначити саме рівень фінансової стабільності банку, а не лише його фінансову стійкість, як це є за результатами діючих в Україні методик.

9. Актуальними до впровадження в Україні міжнародними вимогами у системі управління фінансовою стабільністю банків є такі: в управлінні ризиками необхідно переходити до належного врахування не тільки кількісних, а й якісних характеристик контрагентів; до складу спостережної ради необхідно вводити і незалежних директорів, які б висловлювали незалежні судження; заборона кредитування посадових осіб та акціонерів із встановленням жорсткого контролю за цим; ліквідація пільг пов'язаним та іншим особам; банки повинні забезпечувати високий рівень диверсифікації фінансових ресурсів; у банках має здійснюватись антикризове планування з різними сценаріями розвитку подій.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У монографіях:

1. Фалюта А.В. Оптимізація організаційної структури управління фінансовою стабільністю банків / А.В. Фалюта // Оптимізація регулятивної політики у банківському і страховому бізнесі : [монографія] / за наук. ред. д.е.н., проф. С.К. Реверчука. - Львів : “Ліга Прес”, “Тріада Плюс”, 2009. - С. 222-245.

Статті у наукових фахових виданнях:

2. Фалюта А.В. Аналіз підходів до розуміння суті фінансової стабільності банку / А.В. Фалюта // Фінансова система України : [збірник наукових праць]. - Острог : Вид-во “Національний університет “Острозька академія”, 2007. - Вип. 9. - Ч. 3. - С. 468-475.

3. Фалюта А.В. Головні ознаки фінансової стабільності банку / А.В. Фалюта // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. - Львів : Вид-во Львівської комерційної академії, 2007. - Вип. 27. - С. 78-81.

4. Фалюта А.В. Забезпечення фінансової стабільності банку через систему управління ризиками / А.В. Фалюта // Науковий вісник : збірник науково-технічних праць. - Львів : НЛТУУ, 2007. - Вип. 17.2. - С. 230-235.

5. Фалюта А.В. Забезпечення фінансової стабільності банку через управління кредитним портфелем / А.В. Фалюта // Вісник Львівського університету : збірник наукових праць. Серія економічна. - Вип. 37 (2). - Львів, 2007. - С. 363-366.

6. Фалюта А.В. Організаційна структура як чинник забезпечення стабільності банку / А.В. Фалюта // Економіка: проблеми теорії та практики : збірник наукових праць. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2007. - Вип. 229 : в 4 т. - Т. 1. - С. 134-140.

7. Фалюта А.В. Основні підходи до визначення сутності фінансової стабільності банку / А.В. Фалюта // Наукові записки Львівського університету бізнесу та права : збірник наукових праць / гол. ред. Л.А. Янковська. - Львів : Вид-во Національного університету “Львівська політехніка”, 2009. - С. 83-88.

8. Фалюта А.В. Роль планування у забезпеченні фінансової стабільності банку / А.В. Фалюта // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону : науковий збірник / за ред. І.Г. Ткачук. - Івано-Франківськ : ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2007. - Вип. III. - Т. 2. - С. 124-128.

9. Фалюта А.В. Сутність фінансової стабільності банку: термінологія і систематизація / А.В. Фалюта // Культура народов Причерноморья : научный журнал. Серия “Экономика”. - Сімферополь : Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, 2007. - №103. - С. 250-253.

10. Фалюта А.В. Удосконалення системи управління ліквідністю банків в Україні / А.В. Фалюта // Формування ринкової економіки в Україні : збірник наукових праць. - Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2009. - Вип. 19. - С. 471-476.

11. Фалюта А.В. Фінансова стабільність банків в Україні / А.В. Фалюта // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Проблеми економіки та управління. - Львів : Вид-во Національного університету “Львівська політехніка”, 2007. - №579. - С. 293-297.

Публікації в інших наукових виданнях:

12. Фалюта А.В. Державна інноваційна політика забезпечення фінансової стабільності банків України: стан та перспективи / А.В. Фалюта // Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, (Львів, 11-13 травня 2006 року). - Львів : Вид-во Національного університету “Львівська політехніка”, 2006. - С. 190-191.

13. Фалюта А.В. До проблеми визначення сутності фінансової стабільності банку / А.В. Фалюта // Интеграционные процессы и социально-экономическое развитие : материалы Международной научно-практической конференции ученых и специалистов, (Сімферополь, 25-26 квітня 2007 року). - Сімферополь : Таврия, 2007. - С. 314-315.

14. Фалюта А.В. Економіко-інституційна модель і критерії періодизації розвитку банківської системи України / А.В. Фалюта // Шевченківська весна : Економіка : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених / за заг. ред. проф. В.Д. Базилевича, (Київ: 23-26 березня 2009 року). - Вип. VII. - К. : Сталь, 2009. - С. 340-342.

15. Фалюта А.В. Комплексний аналіз суті фінансової стабільності банку / А.В. Фалюта // Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи в Україні : матеріали I Всеукраїнської науково-практичної конференції, (Львів, 17-18 травня 2007 року). - Львів : Львівська комерційна академія, 2007. - С. 91-94.

16. Фалюта А.В. Наявність та ефективна реалізація стратегії - запорука фінансової стабільності банку / А.В. Фалюта // Сучасні аспекти фінансового управління економічними процесами : матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції, (Севастополь, 6-9 вересня 2006 року). - Севастополь : Вид-во СевНТУ, 2006. - С. 114-116.

17. Фалюта А.В. Планування як інструмент управління фінансовою стабільністю банку / А.В. Фалюта // Фінансові ресурси регіону: організація та управління : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, (Івано-Франківськ, 9-11 листопада 2006 року). - Івано-Франківськ : ПП Курилюк, 2007. - С. 158-159.

18. Фалюта А.В. Роль держави в забезпеченні фінансової стабільності банків / А.В. Фалюта // Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні : матеріали Щорічної науково-практичної конференції, (Львів, 20 січня 2006 року). - Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2006. - Ч.2. - С. 266-271.

19. Фалюта А.В. Управління кредитним портфелем як інструмент забезпечення стабільності банку / А.В. Фалюта // Нові обрії економічної науки : матеріали Міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, (Львів, 11-12 травня 2007 року). - Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2007. - С. 258-259.

Анотація

Фалюта А.В. Управління фінансовою стабільністю банків в економіці України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2010.

У дисертації розкрито сутність та ознаки фінансової стабільності банку, визначено методи управління фінансовою стабільністю банків та класифіковано чинники впливу на неї. Проаналізовано сучасний стан та економіко-правове середовище розвитку управління фінансовою стабільністю банків в Україні, висвітлено методичний інструментарій управління фінансовими ризиками банків та проведено аналіз механізму управління ліквідністю і платоспроможністю банків в Україні. Запропоновано напрями оптимізації організаційної структури управління фінансовою стабільністю банків в Україні, розроблено рейтингову систему визначення рівня фінансової стабільності банків та сформовано рекомендації щодо адаптації системи управління фінансовою стабільністю банків в Україні до міжнародних стандартів та вимог.

Ключові слова: фінансова стабільність банку, ліквідність банку, платоспроможність банку, прибутковість банку, ризик банківської діяльності, організаційна структура банку, рейтингова система оцінки фінансового стану банку.

Аннотация

Фалюта А.В. Управление финансовой стабильностью банков в экономике Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко. - Львов, 2010.

В работе определена сущность финансовой стабильности банка, исследованы особенности управления финансовой стабильностью банков, а также предложены рекомендации по повышению эффективности управления финансовой стабильностью банков в экономике Украины.

В первом разделе “Теоретико-методологические основы управления финансовой стабильностью банков” проанализированы главные подходы к определению сущности финансовой стабильности банка и уточнена ее научная формулировка. Рассмотрено соотношение понятия стабильности со стойкостью и другими и осуществлено их разграничение. Обнаружено, что главным признаком, отличающим стабильность и стойкость, является “время”. В работе определено субъективное восприятие финансовой стабильности банка с позиции клиентов (вкладчиков и заемщиков), кредиторов, персонала и акционеров, а также выделены признаки финансовой стабильности банка.

Сформулировано научное определение категорий “управление финансовой стабильностью банка” и “система управления финансовой стабильностью банка”. Рассмотрены методы исследования и определены внутренние и внешние методы управления финансовой стабильностью банка, основными из которых являются управление ликвидностью, капиталом и рисками на микроуровне, и установление требований и ограничений к деятельности банков, механизм рефинансирования и принудительные меры влияния - на макроуровне. Проведена классификация факторов влияния на финансовую стабильность банков и исследовано, что, поскольку внутренние факторы взаимодействуют с внешними, решающее влияние на деятельность банка определяется результатом такого взаимодействия.

Во втором разделе “Особенности управления финансовой стабильностью банков в Украине” осуществлена периодизация развития банковской системы Украины, где с позиции развития управления финансовой стабильностью банков выделено семь периодов. Исследована сформированная в Украине правовая база регулирования банковской деятельности в части обеспечения финансовой стабильности банков. Проанализировано современное состояние и механизм управления ликвидностью банков в Украине. Сформирована система управления ликвидностью. Отслежены тенденции поддержки платежеспособности банков Украины и банки которые находятся на грани ее утраты. Исследованы методы управления капиталом банков в системе управления платежеспособностью.

С целью ограничения негативного влияния рисков на деятельность банков предложены этапы процесса управления ими. Рассмотрен инструментарий управления финансовыми рисками банков, к которым зачислен кредитный риск, риск ликвидности, процентный и валютный риски. Проанализированы причины повышения банковских рисков в Украине, а также отслежена тенденция их развития. Определены основные способы нивелирования финансовых рисков банка: диверсификация; лимитация; секьюритизация; формирование залога и резервов; поручительство; страхование; использование “плавающей” процентной ставки; заключение форвардных, фьючерсных соглашений и процентных опционов; структурное и временное балансирование активов и пассивов; изменение валюты выполнения обязательства.

В третьем разделе “Усовершенствование управления финансовой стабильностью банков в Украине” проанализированы основные виды организационных структур банков и выделены их преимущества и недостатки, а также отмечены преимущества и недостатки одних и тех же организационных структур для разных видов банков. Проведена классификация банковских организационных структур. Определен механизм оптимизации организационной структуры управления финансовой стабильностью банков в Украине, где, в частности, в системе высших исполнительных органов предложено создать “Комитет обеспечения финансовой стабильности банка”.

Рассмотрены модели формирования рейтинговых методик определения уровня финансового состояния банка и проведен их критический анализ. Проанализированы основные рейтинговые методики, которые используются в Украине. Разработана рейтинговая система определения уровня финансовой стабильности банков “TALLCERMOD”, которая базируется на таких 10 компонентах: время; активы; ликвидность; обязательства; капитал; поступление (прибыльность); риски; менеджмент; владельцы; развитость банка. Исследованы международные требования к управлению финансовой стабильностью банков и сформированы рекомендации относительно их внедрения в Украине.

Ключевые слова: финансовая стабильность банка, ликвидность банка, платежеспособность банка, прибыльность банка, риск банковской деятельности, организационная структура банка, рейтинговая система оценки финансового состояния банка.

...