Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Фінансово-кредитний механізм державного управління невиробничою сферою (на прикладі туристичної галузі України)

Спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління

Кулінська АНЖЕЛА ВІКТОРІВНА

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному унiверситетi управління Мiнiстерства освіти i науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Поклонський Федір Юхимович,

Донецький державний університет управління Мiнiстерства освіти i науки України (м. Донецьк),

професор кафедри «Фінанси».

Офiцiйнi опоненти:

доктор економічних наук, професор Воробйов Юрій Миколайович, Національна академія природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки України (м. Сімферополь), завідувач кафедри «Фінанси і кредит»;

кандидат наук з державного управління Чечель Анна Олександрівна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), доцент кафедри «Менеджмент у виробничій сфері».

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розв'язати актуальні фінансово-кредитні проблеми функціонування невиробничої сфери, зокрема туристичної галузі України, завдяки її впливу на соціально-економічний розвиток країни, можна за допомогою вдосконалення фінансово-кредитного механізму. Процес акумуляції фінансово-кредитних ресурсів, ефективне їхнє використання забезпечує саме цей механізм. Фінансово-кредитний механізм державного управління є одним із значущих регуляторів ринкової економіки, за допомогою якого уряд регулює фінансово-кредитні відносини в державі, стимулює виробництво, виконує розподільчу і контрольну функцію. Ефективність функціонування фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою залежить, насамперед, від вдалої організації системи його управління і контролю.

Різноманітні аспекти цієї проблематики висвітлено в наукових працях відомих вітчизняних і закордонних вчених: В.Л. Андрущенка, В.Д. Базилевича, П.Л. Бернстайна, З.М. Васильченко, В.В. Дорофієнка, I.І. Д'яконової, А.О. Єпіфанова, I.В. Зятковського, В.А. Квартальнова, В.Ф. Кифяка, В.М. Опаріна, С.Ф. Поважного, О.С. Поважного, А.М. Соколовської, В.В. Цвєткова та ін.

Як свідчать результати узагальнення теоретичних положень, фінансово-кредитний механізм державного управління має суперечливий характер через специфіку функціонування його головних складових елементів. У зв'язку з цим необхідний постійний моніторинг використання складників фінансово-кредитного механізму на основі аналізу діяльності суб'єктів ринкових відносин із відстеженням динаміки змін. Головним інструментом моніторингу фінансово-кредитного механізму є контроль, оскільки саме він забезпечує зворотний зв'язок між наміченими і досягнутими результатами. Контроль - одна з форм зворотного зв'язку, завдяки якому органи державної влади та управління здобувають необхідну інформацію про чинний стан керованої системи. Одержуючи таку інформацію, вони мають всі умови для коригування дій з метою розкриття фінансово-кредитних порушень і, як наслідок, забезпечення раціонального використання фінансово-кредитних ресурсів.

Таким чином, актуальність розвитку фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою, зокрема туристичною галуззю України, і необхідність розробки теоретичних і практичних рекомендацій щодо його вдосконалення, зумовили і визначили мету, завдання і зміст дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота підготовлена відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри «Фінанси» Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України. За участю дисертанта виконана робота з теми: «Фінансовий механізм державного управління економікою України» (2004-2009 рр., номер державної реєстрації 0104U008798). У межах теми автором обґрунтовано впровадження системи випереджального контролю в процес функціонування фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою, на прикладі суб'єктів туристичної галузі України.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення теоретичних положень, розробка методичних підходів і науково-практичних рекомендацій щодо розвитку фінансово-кредитного механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери, на прикладі туристичної галузі України, на основі вдосконалення системи державного фінансового контролю. Виходячи з мети дослідження, в роботі сформульовано такі завдання:

узагальнити результати попередніх досягнень суспільно-політичної думки й висвітлити проблему пошуку більш досконалої моделі державного управління, спрямованої на підвищення адаптивних можливостей суспільства і пристосування його до нестійких умов зовнішнього середовища;

провести класифікацію напрямків і заходів щодо формування державного управління як системного суспільного явища, яке забезпечує розвиток суспільства з метою комплексного розвитку держави та її окремих територій;

проаналізувати теоретико-методологічні основи організації механізму державного управління невиробничою сферою як складової частини механізму державного управління національним господарством України;

дослідити формування фінансового механізму державного управління в системі державного регулювання діяльності суб'єктів господарських відносин, зокрема туристичної галузі України;

обґрунтувати напрямки перебудови кредитного механізму державного управління безперервним розвитком суб'єктів невиробничої сфери, зокрема туристичної галузі України;

визначити особливості використання головних складників фінансово-кредитного механізму як інтегрального елементу господарського механізму, які впливають на соціально-економічний розвиток суб'єктів невиробничої сфери країни, зокрема туристичної галузі;

розкрити роль державного фінансового контролю в процесі реалізації фінансово-кредитного механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери України;

виявити чинники ефективності фінансового контролю, які зможуть підвищити результативність реалізації заходів фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою;

розробити методичні підходи до формування напрямків удосконалення системи державного фінансового контролю як невід'ємної частини фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою через необхідність його зміцнення в умовах фінансової нестабільності.

Об'єкт дослідження - процеси державного управління розвитком невиробничої сфери національного господарства України.

Предметом дослідження є теоретичні положення і методичні підходи до розвитку фінансово-кредитного механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери, зокрема туристичної галузі України.

Методи дослідження. Дослідження теоретичних і методичних положень дисертаційної роботи ґрунтується на загальнонаукових принципах проведення комплексних досліджень, основах теорії державного управління, фінансової і кредитної політики, роботах провідних вітчизняних і закордонних вчених-економістів з питань загальної економічної теорії. Зокрема, при виявленні закономірностей розвитку державного управління використовувалися: методи дедукції, діалектики, системного і факторного аналізу; при визначенні ролі фінансово-кредитного механізму в механізмі державного управління економічною діяльністю суб'єктів невиробничої сфери - методи порівняльного, статистичного та економічного аналізу; при оптимізації фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою - математичне моделювання, метод наукової абстракції та узагальнення результатів.

Наукові результати дисертації базуються на використанні законів і постанов Державного комітету статистики України, Міністерства культури і туризму України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України, Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, міжнародних організацій - ВТО, УЄФА та ін. Як джерела інформації, використано теоретичні і методичні розробки вчених, результати проведених автором наукових досліджень, матеріали науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота є комплексним дослідженням умов формування і функціонування фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою, на прикладі туристичної галузі України, у якій запропоновано методичні підходи до його розвитку за допомогою вдосконалення системи державного фінансового контролю. Одержані результати дисертаційної роботи, які визначають її наукову новизну полягають в тому, що:

вперше:

розроблено методичні підходи до формування напрямків удосконалення системи державного фінансового контролю як невід'ємної частини фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою через необхідність його зміцнення в умовах фінансової нестабільності, яка буде сприяти ефективному використанню фінансово-кредитних ресурсів і розкриттю фінансово-кредитних порушень суб'єктів невиробничої сфери, зокрема туристичної галузі України;

удосконалено:

модель державного управління, використання якої забезпечить підвищення адаптивних можливостей суспільства і пристосування його до нестійких умов зовнішнього середовища на основі узагальнення результатів попередніх досягнень суспільно-політичної думки;

класифікацію напрямків і заходів щодо формування державного управління як системного суспільного явища, яке дозволить осмислити державне управління як виконавчо-розпорядчу дiяльнiсть, основними складниками якої є виконання нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчi дії і надання державних управлінських послуг з метою комплексного розвитку держави та її окремих територій;

теоретико-методологічні основи організації механізму державного управління невиробничою сферою як складової частини механізму державного управління національним господарством України, який поєднує цільові орієнтації, функціональну діяльність з використання відповідних форм і методів, інструментів і важелів державного управління та організаційні структури, які забезпечують практичне виконання запланованих управлінських заходів згідно з поставленими державними завданнями;

дістали подальшого розвитку:

методичний підхід до формування фінансового механізму державного управління, який враховує форми фінансового забезпечення, методи, інструменти і важелі фінансового регулювання діяльності суб'єктів господарських відносин, зокрема туристичної галузі України;

напрямки перебудови кредитного механізму державного управління як системи взаємозв'язків банківських і парабанківських елементів, результати взаємодії яких дають можливість розв'язати проблему безперервного розвитку суб'єктів невиробничої сфери, зокрема туристичної галузі України;

особливості використання головних складників фінансово-кредитного механізму державного управління таких, як: амортизація, інвестування, кредитування, лізинг, оподаткування, страхування, які є інструментами і важелями реалізації фінансово-кредитних форм і методів державного управління соціально-економічним розвитком суб'єктів невиробничої сфери країни, зокрема туристичної галузі;

система державного фінансового контролю в процесі реалізації фінансово-кредитного механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери, який дозволив розглянути контроль як одну з форм зворотного зв'язку, завдяки якому органи державної влади та управління здобувають необхідну інформацію про чинний стан керованої системи;

чинники ефективності фінансового контролю, які зможуть підвищити результативність реалізації заходів фінансово-кредитного механізму управління, що створює передумови для регулювання темпів і пропорцій розвитку невиробничої сфери, зокрема туристичної галузі України.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що теоретичні положення і висновки безпосередньо доведено до рівня конкретних практичних пропозицій. Розроблені в дисертації принципи, підходи, методи, рекомендації та одержані результати являють собою методичну базу формування ефективного державного управління процесами фінансово-кредитного механізму. Набули практичного використання пропозиції щодо впровадження системи випереджального контролю в процес функціонування фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою, на прикладі суб'єктів туристичної галузі, в діяльності Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації (довідка Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації № 01-014/440 від 27.03.2009 р.) і прикладні аспекти дисертаційної роботи щодо Концепції вдосконалення системи державного фінансового контролю, які враховано в процесі роботи Державної податкової адміністрації у Донецькій області (довідка Державної податкової адміністрації у Донецькій області № 5187/10/23-313-5 від 27.05.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених досліджень автора у сфері формування напрямків удосконалення системи державного фінансового контролю через необхідність зміцнення фінансово-кредитного механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери на матеріалах туристичної галузі України. З положень, одержаних здобувачем у спiвавторствi, у дисертації використані лише ті, що презентують його особистий внесок. Внесок автора в колективно опублiкованi роботи конкретизовано в списку публiкацiй.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати проведених досліджень, висновки і рекомендації, які викладено в дисертацiйнiй роботі, доповідалися і були схвалені на: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Гуманізація соціального управління» (м. Харків, Харківський національний економічний університет, 2008 р.), Дев'ятій міжнародній науково-практичній конференції «Економіка і маркетинг в XXI сторіччі» (м. Донецьк, Донецький національний технічний університет, 2008 р.), Дев'ятій міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, Черкаський державний технологічний університет, 2008 р.), конференції професорсько-викладацького складу ДонДУУ за підсумками науково-дослідної роботи (м. Донецьк, Донецький державний університет управління, 2008-2009 рр.), міжнародній науково-практичній конференції «Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій» (м. Львів, Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, 2009 р.).

Публiкацiї. За результатами виконаного дослідження опубліковано 11 наукових робіт (7 - у фахових виданнях), серед яких 2 статті - у наукових журналах, 5 статей - у наукових збірниках, 4 - у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій - 6,8 д.а., особисто авторові належить - 6,5 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 198 сторінках друкованого тексту. Дисертація має 27 таблиць і 48 рисунків, які містяться на 44 сторінках. Список використаних джерел складається з 160 найменувань, які наведені на 14 сторінках і 4 додатків на 6 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи організації механізму державного управління невиробничою сферою України» розглянуто результати аналізу еволюції світової управлінської науки, класифіковано напрямки щодо формування державного управління як системного суспільного явища, проаналізовано теоретико-методологічні основи організації механізму державного управління та його важливої складової частини - фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою України. Проведене дослідження дозволило осмислити державне управління як виконавчо-розпорядчу дiяльнiсть, основними складниками якої є виконання нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчi дії і надання управлінських послуг з метою комплексного розвитку держави та її окремих територій.

Використання методичного підходу дозволило виявити, що державне управління як складна система складається з таких елементів, серед яких: система керуюча - держава як визначальний суб'єкт управління; система керована - суспільство загалом та його компоненти, які піддаються державному впливу як об'єкти управління; система взаємодії - різні інститути держави і суспільства, які реалізують зв'язки: вертикальні і горизонтальні, підпорядковуючі і підтримуючі.

Державне управління як системне суспільне явище являє собою багатогранну діяльність органів державної влади та управління центрального й місцевого рівня зі здійснення державних завдань, які спрямовані на формування, прийняття і реалiзацiю механізмів державного впливу на процеси й сфери життєдiяльностi суспільства, з метою досягнення й підтримки соцiально-економiчної рівноваги на пiдставi взаємоузгодження загальнодержавних, регіональних, групових та iндивiдуальних iнтересiв суб'єктів національного господарства, у тому числі й невиробничої сфери України.

У роботі визначено, що ключовим моментом реалізації процесу державного управління суб'єктами невиробничої сфери є його механізм, який поєднує цільові орієнтації, функціональну діяльність з використання відповідних форм і методів, інструментів і важелів державного управління та організаційні структури (органи державної влади та управління), які забезпечують практичне виконання запланованих управлінських заходів згідно з поставленими державними завданнями. Взаємодія складників механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери України надано на рис. 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Взаємодія складників механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери

Доведено, що науково обґрунтована і розроблена політика державного управління суб'єктами національного господарства, у тому числі й невиробничої сфери, не приносить очікуваних результатів через її несумлінне виконання тому, що неможливо відокремити розробку державного управління від його реалізації. Реалізація державного управління - це постійний, динамічний процес досягнення поставлених цілей, у якому беруть участь різні органи державної влади та інститути громадянського суспільства.

Аналіз практичного застосування механізму державного управління невиробничою сферою показав, що характерною ознакою національної економіки є високорозвинений фінансово-кредитний механізм державного управління, який є одним із значущих державних регуляторів ринкової економіки, за допомогою якого уряд регулює фінансово-кредитні відносини в державі, стимулює виробництво, виконує розподільчу і перерозподільчу функцію.

Урахування специфіки функціонування складників механізму державного управління невиробничою сферою, які забезпечують цільові орієнтації, функціональну діяльність з використання відповідних форм і методів, інструментів і важелів державного управління, визначило напрямки подальшого розвитку фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою, у тому числі й туристичною галуззю України.

У другому розділі «Фінансово-кредитний механізм як інструмент впливу держави на розвиток невиробничої сфери (на прикладі туристичної галузі України)» розглянуто теоретичні і методологічні положення формування і функціонування фінансово-кредитного механізму як одного із значущих регуляторів ринкової економіки, презентованого сукупністю методів і форм організації фінансово-кредитних відносин, інструментів і важелів, за допомогою яких держава здійснює вплив на фінансово-кредитну діяльність суб'єктів національного господарства, зокрема невиробничої сфери України.

У дослідженні доведено, що розв'язати актуальні фінансово-кредитні проблеми невиробничої сфери, зокрема туристичної галузі України, можна за допомогою розвитку фінансово-кредитного механізму державного управління тому, що процес оптимізації фінансово-кредитних ресурсів і раціональне їхнє використання забезпечує цей механізм. Застосування фінансово-кредитного механізму державного управління сприяє виявленню невикористаних додаткових резервів розширення виробництва як виробничої, так і невиробничої сфери, зокрема туристичної галузі, а також забезпеченню стабільних умов організації фінансування і кредитування планових заходів у загальнодержавному масштабі.

У роботі визначено, що методологія формування фінансово-кредитного механізму управління ґрунтується на спільності організаційних структур фінансового і кредитного механізмів, методів, інструментів і важелів грошового обігу суб'єктів національного господарства. Сутність фінансово-кредитного механізму означає взаємозв'язок всіх його складників, які визначають можливість ефективного функціонування для досягнення поставлених цілей (рис. 2).

У дисертації зазначено, що основу функціонування фінансового механізму державного управління формують форми фінансового забезпечення, методи, інструменти і важелі фінансового регулювання, що створює передумови для регулювання темпів і пропорцій розвитку невиробничої сфери, у даному випадку туристичної галузі України.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Методологія формування фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою України

Обґрунтовано, що структура кредитного механізму державного управління являє собою систему взаємозв'язків банківських і парабанківських елементів, результати взаємодії яких дають можливість розв'язати проблему безперервного розвитку невиробничої сфери, зокрема туристичної галузі України.

Доведено, що без формування раціонального фінансово-кредитного механізму управління, який не пригнічує підприємницьку діяльність і дозволяє проводити ефективну державну політику, неможливо повноцінно реалізувати головні складники національної економіки ринкового типу, до яких належать амортизація, інвестування, кредитування, лізинг, оподаткування, страхування тощо.

У дослідженні зазначено, що стабільна робота суб'єктів невиробничої сфери залежить від ефективності дії фінансово-кредитного механізму, який дозволяє розв'язувати такі завдання: досягнення максимальної ефективності використання наявних фінансових ресурсів - максимiзацiя обсягів виробленого ВВП на основі вибору раціональної моделі фінансового забезпечення; установлення оптимальних пропорцій розподілу і перерозподілу виробленого ВВП з метою повного забезпечення потреб громадян, підприємств, держави; всебічне сприяння залученню тимчасово вільних фінансових ресурсів через iнституцiї кредитної системи на потреби фінансово-кредитного забезпечення виробництва невиробничої сфери, зокрема туристичної галузі України.

У дисертації сформульовано, що дієздатність фінансово-кредитного механізму залежить від погодженості прийняття рішень на різних рівнях державного управління, яке вимагає чіткої субординації, тобто процесу централізації в прийнятті стратегічних фінансово-кредитних рішень. Однак період ринкових перетворень, який супроводжувався приватизацією та акціонуванням, не посилив а, навпаки, послабив принцип централізованого державного управління, порушуючи субординацію найчастіше по лінії вертикальних зв'язків. фінансовий кредитний контроль

Тому з позиції системного підходу визначено, що ефективність організації фінансово-кредитного механізму залежить від таких чинників: по-перше, від розвитку фінансово-кредитних відносин у суспiльствi (в основі цього лежить вибір правильної для країни фінансово-кредитної моделі, яка стимулює виробника і суспільство); по-друге, дуже важливим чинником є чітке фінансове законодавство, без якого цілеспрямовано управляти фінансово-кредитними ресурсами суб'єктів національного господарства практично неможливо; і, по-третє, ефективне функціонування фінансово-кредитного механізму залежить від раціональної органiзацiї системи управління і контролю за ним.

Враховуючи ці положення, можна зробити висновок, що основи системної фінансово-кредитної підтримки суб'єктів як виробничої, так і невиробничої сфери України вже закладено, але механізм такої системи має досить низьку ефективність реалізації, який не здатний змінити ситуацію на краще. Для отримання суттєвого результату на практиці необхідно провести реальні реформи, тому одне з завдань полягає в зміні статусу держави з кредитора і спонсора окремих суб'єктів національного господарства на роль стимулятора, регулятора і контролера за розвитком суб'єктів невиробничої сфери, зокрема туристичної галузі України.

У третьому розділі «Удосконалення державного фінансового контролю як складового елементу фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою України» розкрито роль державного фінансового контролю в зміцненні фінансово-кредитного механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери, виявлено чинники його ефективності в процесі реалізації фінансово-кредитного механізму і розроблено методичні підходи до формування напрямків і шляхів удосконалення системи державного фінансового контролю.

Результати аналізу чинників ефективності державного фінансового контролю свідчать, що в процесі формування фінансово-кредитного механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери треба максимально враховувати специфіку функціонування його головних складників - фінансово-кредитних методів, інструментів і важелів. Необхідний постійний моніторинг механізму, а саме, впливу його складників на реалізацію фінансово-кредитних операцій.

Визначено, що головним інструментом моніторингу фінансово-кредитного механізму управління є контроль, оскільки саме він забезпечує зворотний зв'язок між наміченими і досягненими результатами. Контроль - невід'ємна частина державного управління, одна з форм зворотного зв'язку, завдяки якому суб'єкт державного управління, керуючий системою, здобуває необхідну інформацію про її дійсний стан. Одержуючи таку інформацію, він має всі передумови для правильної оцінки руху керованої системи поставленим цілям і прийняття необхідних коригувальних дій.

У роботі доведено, що фінансовий контроль в умовах демократичного суспільства і ринкової економіки - це заснована на нормах фінансового права одна з форм державного контролю, яка сприяє ефективному використанню фінансово-кредитних ресурсів суб'єктів національної економіки і розкриттю фінансово-кредитних порушень, особливо, в умовах фінансової нестабільності.

Аналіз роботи показав, що державний фінансовий контроль можна охарактеризувати як досить складну систему, яка складається з таких елементів: суб'єкт (хто контролює), об'єкт (кого контролюють), предмет (те, що контролюють), принципи, функції, завдання й методи фінансового контролю. На основі проведеного комплексного дослідження чинної системи фінансового контролю в межах функціонування фінансово-кредитного механізму державного управління суб'єктами як виробничої, так і невиробничої сфери, зокрема туристичної галузі України доведено, що:

підвищення ефективності фінансово-кредитної політики, зміцнення механізму її реалізації спричиняють необхідність вдосконалити чинну систему фінансового контролю, одного з найважливіших інструментів реалізації державної фінансової політики;

суб'єкти державного фінансового контролю є не тільки інструментом державного управління, але й інструментом боротьби з економічною злочинністю. У цій подвійності повноважень органів фінансового контролю, корисність контролю виявляється в процесі державного управління, а недолік - в боротьбі з економічною злочинністю тому, що заважає і гальмує розвиток системи контролю як складової частини механізму державного управління;

чинна система державного фінансового контролю використовує в основному метод наступного контролю, тобто певна фінансово-кредитна операція вже відбулася, допущено порушення, ресурси витрачено, час упущено й тільки після цього контролюючі органи вивчають проблему і пропонують заходи стягнення, тобто органи фінансового контролю не відповідають за конкретні результати;

діяльність контрольних установ здійснюється без чіткої взаємодії. На практиці система державного фінансового контролю діє не як єдина система, а існує у формі відокремлених ланок. Останні, як правило, в автономному режимі виконують властиві їм функції і повноваження, які визначаються численними законами та указами Президента, постановами уряду та іншими нормативно-правовими актами. Зрозуміло, що для такої організаційної системи державного фінансового контролю характерні неузгодженість, дублювання, відсутність взаємодії, а іноді й розходження. У результаті деякі об'єкти фінансового контролю протягом року перевіряються неодноразово, а інші - взагалі не контролюються.

Це пояснюється тим, що протягом минулих років роль і значення фінансового контролю як одного з головних елементів державного управління занижувалася, і лише кризовий стан економіки країни, особливо державних фінансів, змусив привернути увагу до проблем функціонування і розвитку фінансового контролю. Питання реформування системи державного фінансового контролю стало предметом уваги як європейських організацій, які співпрацюють із Україною, так і Президента України, уряду, виконавчих і законодавчих органів влади.

У 2005 р. уряд країни активізував роботу щодо розробки плану конкретних заходів, спрямованих на зміцнення і поліпшення умов роботи чинної системи державного фінансового контролю. За дорученням Першого віце-прем'єр-міністра і міністра фінансів України була сформована міжвідомча робоча група з 12 центральних органів виконавчої влади, основним завданням якої стала розробка документа, який би регламентував розвиток системи державного фінансового контролю в Україні. Відповідно до підсумків роботи міжвідомчої робочої групи на засіданні Кабінету Міністрів України було прийнято Розпорядження «Про схвалення Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на 2005-2009 роки» № 158-р від 24.05.2005 р. Однак запропоновані заходи щодо розвитку державного фінансового контролю знаходяться ще в процесі доробки.

З метою оптимізації чинної системи державного фінансового контролю (ДФК) і у зв'язку з необхідністю зміцнення фінансово-кредитного механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери України, особливо в умовах фінансової нестабільності, розроблено й запропоновано до впровадження такі заходи (рис. 3): створено Концепцію вдосконалення системи державного фінансового контролю, у межах якої, сформульовано принципи функціонування державного фінансового контролю; розроблено структуру Закону «Про систему державного фінансового контролю», який покладе початок формуванню нової нормативно-правової бази фінансового контролю; запропоновано рекомендації щодо реорганізації органів фінансового контролю відповідно до їхньої компетенції, яка дозволить сконцентрувати зусилля на виконанні безпосередньо своїх функцій і зобов'язань; впроваджено систему випереджального контролю в процес функціонування фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою, на прикладі суб'єктів туристичної галузі України.

У межах методичного підходу до Концепції вдосконалення системи фінансового контролю першим кроком є формування нових принципів функціонування фінансового контролю. Ґрунтуючись на нових принципах організації системи державного контролю, фінансовий контроль міг би виступити: гарантом прав суб'єктів національного господарства, захистом від несумлінних дій урядовців, а також інструментом перевірки ефективності розроблених законів, урядових постанов, концепцій та інших нормативно-правових актів.

У дисертації в ролі основного нормативно-правового акта розроблено структуру Закону «Про систему державного фінансового контролю». Прийняття Закону покладе початок формуванню нової нормативно-правової бази фінансового контролю в умовах функціонування демократичної і соціально-правової держави. Прийняття Закону, як мінімум, забезпечить «вирівнювання в правах» фінансового контролю із правами інших сфер законодавства.

Запропоновано рекомендації щодо розмежування органів державного фінансового контролю відповідно до їхньої компетенції (органи фінансового контролю загальної, галузевої, спеціальної компетенції), яка дозволить сконцентрувати зусилля на виконанні безпосередньо своїх функцій і зобов'язань перед об'єктами контролю та знизити дублювання і розсіювання контрольних повноважень, що спричиняло збільшення фінансових порушень і недотримання фінансового законодавства суб'єктами національного господарства через надмірне і неконцентроване фінансово-контрольне навантаження.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Структурно-логічна схема реалізації головних положень Концепції вдосконалення системи ДФК

Підсумком розв'язання поставлених завдань є впровадження системи випереджального контролю в процес функціонування фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою, на прикладі суб'єктів туристичної галузі, на регіональному рівні, оскільки на місцях сконцентровані значні фінансово-кредитні ресурси, які необхідно ретельно контролювати з метою найбільш раціонального їхнього застосування (рис. 4). Реалізація даного механізму підвищить роль і створить ефективну систему контролю за фінансово-кредитними ресурсами суб'єктів як виробничої, так і невиробничої сфери України у зв'язку з тим, що випереджальний контроль ще на стадії прогнозів перешкоджає спробам порушення чинного фінансового законодавства і, як наслідок, нераціонального використання фінансово-кредитних ресурсів.

Запропоноване автором роботи впровадження системи випереджального контролю в процес функціонування фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою, на прикладі суб'єктів туристичної галузі, на регіональному рівні, відрізняється від чинних механізмів фінансування, використовуваних у регіонах, наявністю самостійного спеціального органу (відділу) випереджального контролю при Головному фінансовому управлінні Донецької обласної державної адміністрації.

Відділ випереджального контролю може стежити за ходом фінансово-кредитних ресурсів суб'єктів національного господарства на основі випереджального контролю, який здійснюється як у процесі розгляду, складання і розподілу лімітів фінансово-кредитного забезпечення, так і в процесі одержання коштів відповідно до затверджених лімітів фінансування і кредитування.

На основі результатів аналізу показників економічної діяльності суб'єктів туристичної галузі Донецької області за останні 5 років можна зробити висновок, що середньорічний темп росту й приросту витратомісткості туристичних підприємств становить - 98,9 (-1,1) і - 97,3 (-2,7) %, рентабельності туристичних підприємств - 101,9 (+ 1,9) і - 109,9 (+ 9,9) %, а середньорічний темп росту й приросту ефективності - 103,2 (+ 3,2) і - 113,9 (+ 13,9) % (де і- ланцюгові і базисні темпи росту, використовувані для вирахування середніх темпів росту досліджуваних показників у динаміці), що говорить про наявність фінансового потенціалу, хоча й невеликого, який можна реалізувати за допомогою системи випереджального контролю в процесі функціонування фінансово-кредитного механізму державного управління суб'єктами туристичної галузі Донецької області з метою посилення фінансового контролю за раціональним застосуванням регіональних фінансово-кредитних ресурсів.



Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Система випереджального контролю в процесі функціонування

фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою, на прикладі суб'єктів туристичної галузі Донецької області

ВИСНОВКИ

На основі проведених наукових досліджень у дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування і практичне розв'язання актуального наукового завдання - розвиток фінансово-кредитного механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери України на основі вдосконалення системи державного фінансового контролю. Результати проведеного дослідження дали можливість сформулювати такі висновки і пропозиції теоретичного, методичного і практичного характеру.

1. Результати дослідження свідчать, що фінансово-кредитний механізм державного управління є одним із значущих регуляторів національної економіки, за допомогою якого уряд регулює фінансово-кредитні відносини в державі, стимулює виробництво, виконує розподільчу і контрольну функцію. Однак фінансово-кредитний механізм має суперечливий характер через специфіку функціонування його складників, у зв'язку з цим необхідний постійний моніторинг використання складових механізму. Головним інструментом моніторингу фінансово-кредитного механізму є контроль, оскільки саме він забезпечує зворотний зв'язок між наміченими і досягнутими результатами.

2. Узагальнено результати попередніх досягнень суспільно-політичної думки, спрямованої на пошук більш досконалої моделі державного управління, яке набуло глобального поширення і становлення власної категоріальної бази, що забезпечило підвищення адаптивних можливостей суспільства і пристосування його до нестійких умов зовнішнього середовища.

3. Проведено класифікацію напрямків і заходів щодо формування державного управління як системного суспільного явища, яке дозволило осмислити державне управління як виконавчо-розпорядчу дiяльнiсть, основними складовими якої є виконання нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчi дії і надання управлінських послуг з метою комплексного розвитку держави.

4. Проаналізовано теоретико-методологічні основи організації механізму державного управління невиробничою сферою як складової частини механізму державного управління національним господарством України, який поєднав цільові орієнтації, функціональну діяльність із використання відповідних форм і методів, інструментів і важелів державного управління та організаційні структури, які забезпечують практичне виконання запланованих управлінських заходів згідно з поставленими державними завданнями.

5. Досліджено формування фінансового механізму державного управління, який враховує форми фінансового забезпечення, методи, інструменти і важелі фінансового регулювання діяльності суб'єктів господарських відносин, зокрема туристичної галузі України.

6. Обґрунтовано напрямки перебудови кредитного механізму державного управління як системи взаємозв'язків банківських і парабанківських елементів, результати взаємодії яких дали можливість розв'язати проблему безперервного розвитку суб'єктів невиробничої сфери, зокрема туристичної галузі України.

7. Визначено особливості використання головних складників фінансово-кредитного механізму державного управління таких, як: амортизація, інвестування, кредитування, лізинг, оподаткування, страхування, які є інструментами і важелями реалізації фінансово-кредитних форм і методів державного управління соціально-економічним розвитком суб'єктів невиробничої сфери країни, зокрема туристичної галузі України.

8. Розкрито роль державного фінансового контролю в процесі реалізації фінансово-кредитного механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери, який дозволив розглянути фінансовий контроль як одну з форм зворотного зв'язку, завдяки якому органи державної влади та управління здобувають необхідну інформацію про чинний стан керованої системи.

9. Виявлено чинники ефективності державного фінансового контролю, які підвищать результативність реалізації заходів фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою, що створює передумови для регулювання темпів і пропорцій розвитку невиробничої сфери, зокрема туристичної галузі України.

10. Розроблено методичні підходи до формування основних напрямків удосконалення системи державного фінансового контролю як невід'ємної частини фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою через необхідність його зміцнення в умовах фінансової нестабільності, а саме: створено Концепцію вдосконалення системи державного фінансового контролю, у межах якої, сформульовано нові принципи функціонування фінансового контролю; розроблено структуру Закону «Про систему державного фінансового контролю»; запропоновано рекомендації щодо реорганізації органів фінансового контролю відповідно до їхньої компетенції; впроваджено систему випереджального контролю в процес функціонування фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою, на прикладі туристичної галузі України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Кулинская А.В. Обоснование методических подходов к дальнейшему развитию регионального туризма в Донбассе / А.В. Кулинская, О.М. Савинова // Фінансовий механізм державного управління економікою України: зб. наук. пр. Донецького державного університету управління. - Донецьк: ДонДУУ, 2007. - Вип. 86, серія «Державне управління». - С. 38-49.

Особистий внесок: доведено необхідність впровадження регіональної системи державного управління туристичною галуззю, на прикладі створення міжнародних туристичних центрів у Донецькій області під протекторатом держави, і показано взаємозв'язок переваг, отриманих туристами і державою (регіоном) від їхнього функціонування.

2. Кулінська А.В. Теоретичні основи державного управління суб'єктами невиробничої сфери в Україні / А.В. Кулінська // Фінансовий механізм державного управління економікою України: зб. наук. пр. Донецького державного університету управління. - Донецьк: ДонДУУ, 2008. - Вип. 102, серія «Державне управління». - С. 20-33.

3. Кулінська А.В. Актуальні проблеми оподаткування підприємств туристичної галузі України / А.В. Кулінська, О.М. Грінштейн // Менеджер. - 2008. - № 4 (46). - С.111-115.

Особистий внесок: запропоновано рекомендації, які спрямовані на вдосконалення податкового механізму державного управління розвитком туристичної галузі України на основі внесення змін i доповнень у закони «Про оподаткування прибутку підприємств» i «Про податок на додану вартість».

4. Кулінська А.В. Актуальні проблеми кредитного механізму управління розвитком туристичної галузі України / А.В. Кулінська // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2008. - Вип. 3 (35), серія «Державне управління». - С. 322-329.

5. Кулінська А.В. Особливості фінансового механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери (на прикладі туристичної галузі України) / А.В. Кулінська // Ефективність державного управління: зб. наук. пр. Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2009. - Вип. 18-19, серія «Державне управління». - С. 468-477.

6. Кулінська А.В. Дослідження діяльності органів фінансового контролю у процесі функціонування фінансово-кредитного механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери України / А.В. Кулінська // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Харків: ХРІДУ НАДУ, 2009. - Вип. 1 (24), серія «Державне управління». - С. 352-358.

7. Кулінська А.В. Роль фінансового контролю в зміцненні фінансово-кредитного механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери / А.В. Кулінська // Університетські наукові записки: наук. часопис Хмельницького університету управління та права. - Хмельницький: ХУУП, 2009. - Вип. 1 (29), серія «Державне управління». - С. 457-460.

Друковані праці наукових конференцій

8. Кулінська А.В. Державна підтримка розвитку соціальної діяльності підприємств у транзитивній економіці України / А.В. Кулінська // Гуманізація соціального управління: тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Харків: ВД «ІНЖЕК», 2008. - С. 217-220.

9. Кулінська А.В. Загрози економічній безпеці України / А.В. Кулінська // Економіка і маркетинг в XXI сторіччі: матеріали 9-ї Міжнародної науково-практичної конференції студентів і молодих вчених. - Донецьк: ДРУК-ІНФО, 2008. - С. 166-167.

10. Кулінська А.В. Сучасні проблеми управління національною економікою на прикладі фінансової системи України / А.В. Кулінська // Теорія і практика сучасної економіки: матеріали 9-ї Міжнародної науково-практичної конференції. - Черкаси: ЧДТУ, 2008. - С. 81-83.

11. Кулінська А.В. Фінансово-кредитний механізм державного управління в умовах глобалізації / А.В. Кулінська // Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій: матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2009. - С. 42-45.

АНОТАЦІЯ

Кулінська А.В. Фінансово-кредитний механізм державного управління невиробничою сферою (на прикладі туристичної галузі України). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спецiальнiстю 25.00.02 - механізми державного управління. - Донецький державний університет управління Мiнiстерства освіти i науки України, Донецьк, 2010.

Дисертація присвячена розв'язанню одного із сучасних наукових завдань - розробці теоретичних положень, методичних підходів і науково-практичних рекомендацій, спрямованих на розвиток фінансово-кредитного механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери на основі вдосконалення системи державного фінансового контролю. Визначено, що оптимізація системи державного фінансового контролю в процесі функціонування фінансово-кредитного механізму може бути ефективною за умови створення Концепції вдосконалення системи державного фінансового контролю, у межах якої, сформульовано нові принципи функціонування фінансового контролю; розроблено структуру Закону «Про систему державного фінансового контролю»; запропоновано рекомендації щодо розподілу органів фінансового контролю відповідно до їхньої компетенції. У роботі обґрунтовано впровадження системи випереджального контролю в процес функціонування фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою, на прикладі суб'єктів туристичної галузі, який дозволяє ще на стадії прогнозів перешкоджати спробам нераціонального використання фінансово-кредитних ресурсів країни.

Ключові слова: державне управління, фінансово-кредитний механізм, невиробнича сфера, туристична галузь, державний фінансовий контроль, система випереджального контролю.

Кулинская А.В. Финансово-кредитный механизм государственного управления непроизводственной сферой (на примере туристической отрасли Украины). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2010.

Диссертация посвящена решению одной из современных научных задач - разработке теоретических положений, методических подходов и научно-практических рекомендаций, направленных на развитие финансово-кредитного механизма государственного управления субъектами непроизводственной сферы на основе совершенствования системы государственного финансового контроля. Формируясь под влиянием общественных процессов, непроизводственная сфера отражает всю совокупность социально-экономических проблем, их динамику и перспективы. Решить существующие экономические, а именно, финансово-кредитные проблемы развития непроизводственной сферы, в частности туристической отрасли Украины, можно с помощью развития финансово-кредитного механизма, потому что процесс аккумуляции финансово-кредитных ресурсов, эффективное их использование обеспечивает именно этот механизм.

Определено, что управление, в особенности управление сложными механизмами, в частности финансово-кредитным механизмом, без контроля может стать нецелесообразным, потому что финансовый контроль в условиях демократического общества и рыночной экономики - это одна из форм государственного управления, которая оказывает содействие раскрытию финансово-кредитных нарушений и, как следствие, эффективному использованию финансово-кредитных ресурсов.

Оптимизация системы государственного финансового контроля в процессе функционирования финансово-кредитного механизма может быть эффективной при условии создания Концепции совершенствования системы государственного финансового контроля, в рамках которой, сформулированы новые принципы функционирования финансового контроля; разработана структура Закона «О системе государственного финансового контроля»; предложены рекомендации относительно распределения органов финансового контроля соответственно их компетенции и обосновано внедрение системы опережающего контроля в процесс функционирования финансово-кредитного механизма государственного управления непроизводственной сферой, на примере субъектов туристической отрасли Украины.

Разработаны новые принципы функционирования финансового контроля, которые помогут организовать такую систему государственного контроля, которая сможет стать гарантом прав субъектов как производственной, так и непроизводственной сферы Украины, защитой от недобросовестных действий чиновников и инструментом проверки эффективности разработанных законов, правительственных постановлений, концепций и нормативно-правовых актов.

...