Фінансова стійкість страхових компаній

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фінансова стійкість страхових компаній

За період економічної трансформації в Україні сформований страховий сектор, однак його розбудова і розвиток у ринкових умовах потребують нових підходів до функціонування страхових компаній, забезпечення їхньої фінансової стійкості й надійності та підвищення якості страхових послуг. Достатній рівень фінансової стійкості страховиків є головною умовою: забезпечення страхового захисту суспільного відтворення та підтримання досягнутого рівня життя населення; повного і своєчасного виконання страхових зобов'язань; ефективного й конкурентоздатного функціонування страховика в майбутньому; розвитку економіки країни загалом.

Природні катаклізми, наслідки світової та національних фінансових криз першого десятиліття ХХІ ст. виявили неготовність і ослаблення світової страхової системи щодо катастрофічних ризиків при достатніх обсягах фінансового потенціалу, що зумовило посилення законодавчих вимог та ринкових правил функціонування й актуалізувало потребу страховиків у постійному вдосконаленні методів оцінювання та діагностування кризових ситуацій у межах забезпечення їхньої фінансової стійкості.

Наявність проблемних аспектів визначення і забезпечення фінансової стійкості страхових компаній свідчить про актуальність обраної теми дисертаційної роботи.

Фінансову стійкість у контексті управління суб'єктами господарювання досліджували у своїх працях І. Бланк, М. Заюкова, І. Зятковський, А. Поддєрьогін, О. Терещенко, у сфері страхування - М. Александрова, В. Базилевич, Н. Внукова, О. Вовчак, О. Заруба, М. Клапків, С. Осадець, В. Плиса, А. Таркуцяк, Л. Шірінян. Значний внесок у вивчення питань страхового ринку та фінансової стійкості страхових компаній зробили зарубіжні вчені В. Гаркуша, А. Гвозденко, Р. Джуччі, Ф. Коньшин, П. Мюллер, Л. Орланюк-Маліцька, Л. Рейтман, Б. Сербіновський, Е. Уткін, Ф. Хенне, Р. Холлі, В. Шахов та ін.

Водночас проблема забезпечення фінансової стійкості страховиків потребує всебічного аналізу. Дослідження діяльності страхової компанії у комплексі всіх напрямків її діяльності, а не лише крізь призму формування страхового фонду з метою надання страхового захисту, розширює трактування фінансової стійкості такої компанії й потребує наукового обґрунтування. Це дасть змогу сформувати належну основу для розробки основних заходів державного наглядового органу щодо забезпечення і підтримки стійкості фінансового ринку загалом.

Отже, важливе практичне значення та недостатня теоретична розробка питань, що стосуються визначення фінансової стійкості вітчизняних страхових компаній, методів її оцінювання та прогнозування забезпечення стійкої фінансової бази для розвитку страховиків, зумовили вибір теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою науково-дослідної роботи, яку виконує колектив кафедри фінансів Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича «Теорія і практика застосування фінансових інструментів у соціально-економічному розвитку України в умовах системної економічної трансформації» (державний реєстраційний номер 0106U008360).

Дисертаційна робота є складовою науково-дослідних робіт, які виконують колективи кафедри фінансів Тернопільського національного економічного університету відповідно до комплексних планових державних тем наукових досліджень «Удосконалення фінансових відносин в умовах становлення економіки ринкового типу» (номер державної реєстрації 0101U002355) та кафедри фінансів суб'єктів господарювання і страхування «Аналіз стану, проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України» (номер державної реєстрації 0106U000516). У межах цих тем автором запропоновано нову дефініцію фінансової стійкості страхової компанії, розроблено пропозиції щодо побудови моделей прогнозування та управління фінансово стійким розвитком страховика. Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних і прикладних засад фінансової стійкості страховика та розробка рекомендацій щодо її оцінювання і забезпечення.

Для досягнення визначеної мети поставлені такі завдання:

- розкрити суть фінансової стійкості страховика та виявити її взаємозв'язок з іншими індикаторами його функціонування;

- систематизувати чинники, що визначають і забезпечують фінансову стійкість страхових компаній;

- узагальнити теоретичні напрацювання вчених щодо економічної суті страхових компаній, їхньої класифікації та виявлення специфічних рис діяльності;

- проаналізувати діяльність тих страхових компаній, які здійснюють страхування життя, і які спеціалізуються на ризикових видах страхування, та з'ясувати їхні особливості досягнення та забезпечення фінансової стійкості;

- обґрунтувати необхідність проведення рейтингового оцінювання діяльності страхових компаній у межах діагностування їхньої фінансової стійкості;

- вивчити світовий досвід управління активами і пасивами страховика з метою забезпечення його фінансової стійкості;

- побудувати модель фінансово стійкого функціонування страховиків з урахуванням змінних екзогенних та ендогенних чинників.

Об'єкт дослідження - функціонування страхових компаній в умовах ринкового середовища.

Предметом дослідження є фінансова стійкість страхових компаній, її оцінювання та забезпечення.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи формує діалектичний метод пізнання, який забезпечує аналіз фінансових явищ і процесів страхової сфери в їхньому взаємозв'язку та розвитку. Для дослідження стану і тенденцій розвитку страхового ринку України, функціонування окремих страхових компаній застосовано методи історичного аналізу, синтезу й абстракції, групування середніх і відносних величин, зіставлення, графічний і порівняльний методи аналізу, свот-аналіз. З метою створення інформаційної бази з оцінювання впливів ризиків на діяльність страховиків й рівня страхової культури населення використано методи соціального моніторингу (неформальні інтерв'ю, експертні опитування). Причинно-наслідковий аналіз дав змогу з'ясувати нинішній та спрогнозувати майбутній стан діяльності страхових компаній. Для формулювання наукових положень застосовано методи наукової абстракції, індукції й дедукції. При обґрунтуванні пропозицій щодо забезпечення фінансової стійкості страхової компанії використано економіко-математичні методи.

Інформаційну базу емпіричних досліджень становлять законодавчі й нормативні документи, що регламентують діяльність страхових компаній в Україні, матеріали Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, статистична інформація Ліги страхових організацій України, фінансові звіти вітчизняних страховиків.

Наукові розробки, висновки і пропозиції, подані в дисертації, базуються на положеннях сучасної економічної теорії, дослідженні та узагальненні досвіду країн з розвинутою ринковою економікою й вітчизняної практики оцінювання і забезпечення фінансової стійкості страхових компаній.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в системному обґрунтуванні теоретичних засад і прикладних аспектів визначення й забезпечення фінансової стійкості страховика. Найважливіші результати дисертаційної роботи, які містять наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

- запропоновано нову дефініцію фінансової стійкості страхової компанії як здатності адекватно реагувати на змінні умови зовнішнього і внутрішнього середовища завдяки ефективному управлінню якісним та кількісним складом активів і пасивів компанії та найбільш повного використання знань і досвіду працівників без припинення виконання взятих зобов'язань і забезпечення подальшого розвитку. Це дало змогу виокремити фінансову стійкість як особливу характеристику діяльності страхової компанії та зосередити увагу на постійності її забезпечення на всіх етапах життєвого циклу страховика;

удосконалено:

- трактування поняття «страховик» як фінансової установи, що здійснює трансформацію внесків страхувальників у капітал та за тимчасове користування яким і можливе відчуження якого пропонує останнім, за умови настання страхового випадку, компенсацію збитків, розмір котрої у кілька разів може перевищувати страхові внески. Такий підхід робить акцент на фінансовій стороні діяльності страхової компанії, а отже, на важливості забезпечення її фінансової стійкості;

набули подальшого розвитку:

- використання когнітивного моделювання як методу раннього попередження зменшення фінансової стійкості страховика й оперативного застосування заходів щодо її збільшення. Побудована когнітивна карта розвитку страхової компанії, що здійснює страхування життя, дає змогу врахувати фінансові та нефінансові показники, що характеризують діяльність страхової компанії, й чинники, що впливають на її фінансову стійкість, і розробити стратегію поведінки за відповідних умов;

- класифікація страхових компаній з урахуванням особливостей сучасної практики страхового бізнесу, на основі якої можна більш ґрунтовно дослідити їхню діяльність та виявити властиві для них ризики. Зокрема, при виокремленні страховиків за національною ознакою варто брати до уваги глобальне об'єднання капіталів і неможливість чіткого встановлення «національності» страховика та його більшу залежність від світових тенденцій і перебування під впливом глобальних ризиків;

- встановлення детермінантів, які визначають фінансову стійкість страхових компаній, що дає змогу спрямувати діяльність страховика на забезпечення фінансової стійкості ще на етапі створення, а ідентифікація ризиків - оперативно реагувати на зміни в середовищі функціонування та вигідно використовувати можливі переваги.

Практичне значення отриманих результатів. Пропозиції, подані в дисертації, мають теоретичне і практичне значення та спрямовані на чітке визначення фінансової стійкості страховика й моделювання стійкого функціонування страхових компаній, а отже, страхового ринку загалом.

Окремі положення і висновки, що містяться в дисертаційній роботі, доведено до рівня аналітичних матеріалів для практичного використання та прикладних рекомендацій, які застосували у практичній діяльності такі страховики, як НАСК «Оранта» (довідка № 1117 від 20.02.2008 р.) і ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» (довідка № 48 від 01.02.2007 р.).

Висновки й практичні рекомендації щодо аналізу діяльності та визначення перспектив розвитку компанії використані в аналітичному процесі аудиторської фірми «Аудит-фінансист» (довідка № 63-А від 12.04.2007 р.).

Матеріали дослідження застосовують у навчальному процесі Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича (довідка № 15-14/1099 від 23.04.2007 р.) та Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету (довідка № 492/01-30 від 23. 04. 2007 р.).

Основні положення дисертації можуть використовувати Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг при розробці нормативно-методичного забезпечення й прогнозуванні розвитку страхового ринку України та рейтингові аналітичні агентства при проведенні аналізу діяльності страховиків.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до визначення і забезпечення фінансової стійкості страхових компаній. Наукові дослідження, розробки, висновки та пропозиції, винесені на захист, отримано самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи апробовані на науково-практичних конференціях, зокрема: XVI Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансово-економічні та інституційні чинники розвитку регіону» (м. Чернівці, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів та молодих учених «Проблеми входження України у глобальні економічні структури: стратегічні пріоритети» (м. Чернівці, 2006 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток наукових досліджень'2006» (м. Полтава, 2006 р.); І Міжвузівській (всеукраїнській) науково-практичній конференції студентів та аспірантів «Проблеми та перспективи розвитку банківської справи в Україні очима молодого науковця» (м. Львів, 2007 р.); Науковій конференції професорсько-викладацького складу Тернопільського національного економічного університету «Методологічні проблеми фінансової теорії та практики в постстабілізаційний період» (м. Тернопіль, 2007 р.); XVII Міжнародній науково-практичній конференції «Генезис інституційної системи сучасної економіки України» (м. Чернівці, 2007 р.); ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Сучасні задачі прикладної статистики, промислової, актуарної та фінансової математики» (м. Донецьк, 2008 р.); XVII Міжнародній науково-практичній конференції «Транскордонне співробітництво як фактор активізації євроінтеграційних процесів» (м. Чернівці, 2008 р.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження викладено у 17 наукових працях, з яких 8 написано одноосібно. Загальний їхній обсяг становить 4,46 друк. арк. (особисто автору належить 4,05 друк. арк.). 7 статей опубліковано у наукових фахових виданнях (2,88 друк. арк.), 10 - у збірниках наукових праць за матеріалами конференцій (1,17 друк. арк.).

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дослідження становить 239 сторінок. Робота містить 10 таблиць на 10 сторінках та 23 рисунки на 23 сторінках, 13 додатків на 44 сторінках. Список використаних джерел налічує 234 найменування, які розміщено на 22 сторінках. У першому розділі «Теоретичні засади фінансової стійкості страхових компаній» комплексно досліджено зміст поняття «фінансова стійкість страхових компаній» і виявлено його взаємозв'язок з іншими індикаторами функціонування страховика; визначено ризикові чинники та умови, що впливають на фінансову стійкість страхових компаній, серед яких особливе місце належить стратегії функціонування страховика; досліджено особливості діяльності вітчизняних страхових компаній на сучасному етапі розвитку економіки України.

При проведенні критичного аналізу поданих у наукових працях дефініцій фінансової стійкості страхової компанії встановлено, що у фінансовій науці досі не сформовано спільної точки зору щодо цього поняття. Часто фінансову стійкість страховика ототожнюють з платоспроможністю, фінансовою безпекою, надійністю.

Вказано, що саме ототожнення фінансової стійкості страховика з іншими характеристиками його діяльності зумовлене тим, що останню розглядають як явище, об'єкт, яким можна управляти та розраховувати, як і будь-який фінансовий показник. Однак фінансову стійкість можна забезпечити, збільшити чи зменшити у результаті відповідного управління активами й пасивами компанії, розробки обґрунтованої стратегії та вибору тактичних дій з урахуванням чинників зовнішнього і внутрішнього середовища. Водночас у формулах визначення фінансової стійкості, які наводять науковці, враховано лише частину описаної характеристики страховика - фінансові показники діяльності компанії за попередній період з метою забезпечення фінансової стійкості (що є фінансовим потенціалом), а також ігнорується сила впливу ризику, якому компанія протистоятиме надалі. Обґрунтовано, що фінансову стійкість слід розглядати як процес. Оскільки процес - це зміни, що відбуваються з об'єктом, на який спрямована діяльність, у результаті чого він набуває нових рис, то на кожному етапі діяльності страхової компанії - від аквізиції до виплати страхового відшкодування чи співпраці з потенційним клієнтом, від вибору напрямків інвестування до контролю з боку засновників - відбувається постійне реагування компанії на змінні умови середовища функціонування, в результаті чого їй вдається забезпечити достатню кількість клієнтів, отримувати значні надходження страхових премій або зазнавати втрат від здійснення інвестиційних операцій та ін., що зумовлює фінансову стійкість страховика.

Автором описаний вище процес зображено схематично (рис. 1). На вході і виході фінансово стійкого розвитку перебуває страхова компанія, яка на етапі створення (точка А) отримує певний рівень фінансової стійкості, забезпечений, як мінімум, розміром статутного капіталу. Інакше кажучи, українські страховики, які працюють на ринку з перших років його створення, мали приблизно однакові вихідні умови фінансової стійкості. У процесі свого функціонування страхова компанія за рахунок відповідного управління всіма ланками і об'єктами підтримує, збільшує або зменшує свою фінансову стійкість (точка А1).

Рис. 1. Схематичне зображення фінансово стійкого розвитку страхової компанії

Чим ближче знаходиться компанія до центру зони фінансово стійкого розвитку, тим більшій кількості ризиків вона може протистояти. Вплив одного чи кількох чинників зовнішнього чи внутрішнього середовища може спричинити відхилення у діяльності страховика і варіативність його переходу на вищий рівень розвитку (точка В) зі збільшенням фінансової стійкості або залежно від сили впливу чинника та умов функціонування компанії призвести до припинення діяльності через зменшення фінансової стійкості й відсутність можливостей для відновлення (точка С) або продовження розвитку в тій самій зоні зі зміною деяких характеристик діяльності, які впливатимуть на рівень стійкості надалі (точка D).

Констатовано, що фінансова стійкість страхової компанії - це здатність адекватно реагувати на змінні умови зовнішнього та внутрішнього середовища діяльності завдяки підвищенню ефективності управління якісним і кількісним складом активів та пасивів компанії й найбільш повного використання знань і досвіду працівників без припинення виконання взятих зобов'язань і забезпечення подальшого розвитку. При цьому визначено, що мета такого процесу полягає у:

- зростанні обсягів прибутку та власного капіталу страховика;

- платоспроможності страхової компанії;

- життєздатності й розвитку страховика в умовах прояву ризиків.

Страховик є фінансово стійким, якщо його потенціал перевищує силу впливу зовнішніх і внутрішніх чинників. Водночас страхова компанія не може бути стійкою щодо всіх ризиків, тому вона виявляє більшу фінансову стійкість тоді, коли більшій кількості негативних чинників здатна протистояти.

Наголошено, що фінансова стійкість страхової компанії залежить від багатьох чинників, які можна згрупувати відповідно до видів діяльності страховика. Найважливіше значення у забезпеченні й збільшенні фінансової стійкості належить фінансовим ресурсам страховика та ефективному внутрішньому управлінню ними у межах його загальної стратегії.

У роботі уточнено, що страхова компанія є складовою частиною того середовища, в якому вона функціонує, взаємодіє з ним, впливаючи на нього й відчуваючи його вплив. Отримуючи сигнал про певні зміни в середовищі функціонування, менеджери та власники страховика вживають відповідних заходів реагування на них. Залежно від флуктуацій у межах самої компанії вона може переходити в одну із двох стійких точок (покращення чи погіршення відносно попередньої) або ж опинитися поза зоною стійкості. У процесі дослідження встановлено, що функціонування вітчизняних страховиків відбувається у нерівноважній області, що вимагає від них передбачення можливих змін, постійної адаптації до внутрішніх і зовнішніх умов та розробки стратегії розвитку. Це все зумовлює необхідність перманентного аналізу середовища функціонування.

Акцентовано, що на діяльність страхової компанії впливають як взяті (ризики страхувальників та перестрахувальників), так і власні ризики (технічні, інвестиційні, нетехнічні). Особливим випробуванням для фінансової стійкості страховика є одночасна реалізація ризиків та неготовність до ризику через відсутність належної інформації.

Проведений науковий пошук підтверджує історичну трансформацію і розширення терміна «страховик» під впливом зміни суспільно-економічних відносин - від історично встановленої форми функціонування та вираження страхового фонду до особливого фінансового посередника. У дисертації дано авторське визначення страховика з урахуванням особливостей, які виникли в сучасних умовах активізації фінансової складової економіки.

Результати аналізу створення та методів діяльності страхових компаній свідчать про виникнення нових класифікаційних ознак, переведення у суто теоретичну площину окремих видів страховиків і доцільність виділення інших. Зарахування страховика до певної класифікаційної групи дає змогу чітко встановити можливі ризики в його діяльності й забезпечити визначення заходів, спрямованих на збільшення фінансової стійкості.

Показано, що страхові компанії як особливі суб'єкти господарювання, з одного боку, сприяють активізації ринкових процесів в економіці країни, стабілізації виробничого відтворення та зменшенню ризиків у житті громадян, а з іншого - на собі відчувають наслідки економічних перетворень. Статистичний аналіз діяльності страхових компаній впродовж 1991-2008 рр. підтверджує: зростання обсягів страхових операцій і збільшення частки страхування у ВВП України; структурне зміщення на користь видів майнового страхування, зокрема страхування фінансово-кредитних ризиків й обов'язкових видів страхування відповідальності, недостатній розвиток страхування життя; зростання капіталізації страховиків при незначних обсягах фінансового потенціалу та тенденції до його зниження. Важливість і привабливість індустрії страхування сприяє постійним інвестиційним надходженням у цю сферу, особливо з боку іноземних інвесторів. Саме фінансова підтримка засновників забезпечила задовільну фінансову стійкість багатьом вітчизняним страховикам за умов фінансової кризи у 2008-2009 рр.

У другому розділі «Прагматика забезпечення фінансової стійкості страховиків» проаналізовано діяльність страхових компаній, спрямовану на забезпечення фінансово стійкого функціонування.

Вказано, що різні регулятивні норми й особливості тарифної політики, збутової, інвестиційної діяльності зумовили розмежування при проведенні аналізу страховиків, які здійснюють страхування життя, та компаній, що займаються усіма іншими видами страхування, крім страхування життя.

Оскільки базу фінансової стійкості страхової компанії формують різні чинники, що закладаються під час її створення або виявляються на інших етапах її життєвого циклу, то аналіз стійкості досліджуваних страховиків передбачає огляд створення компаній, мети і завдань, які вони перед собою ставлять, ризиків середовища функціонування й основних показників діяльності.

З'ясовано, що одержання інформації про засновників і найбільших власників страхової компанії й аналіз заходів щодо досягнення основних цілей страховика мають особливе значення для контролю з боку державних наглядових органів за діяльністю страховика і його надійністю. Це дає змогу правильно оцінювати ризики компанії та попереджати негативні тенденції, що призводять до зменшення фінансової стійкості.

Визнано, що сприятливими чинниками зовнішнього середовища для лайфових компаній в Україні є:

- проведення пенсійної реформи, що передбачає перехід від пенсійного забезпечення населення до пенсійного страхування;

- надання пільг в оподаткуванні прибутку підприємств, зокрема зарахування до витрат юридичної особи страхових внесків з довгострокового (мінімум на 10 років) страхування життя своїх працівників;

- законодавче впорядкування діяльності страховиків, тобто прийняття Порядку використання коштів резервів із страхування життя для довгострокового кредитування житлового будівництва, у тому числі індивідуальних забудовників і Положення про порядок, умови видачі та розміри кредитів страхувальникам, які уклали договори страхування життя.

До несприятливих зовнішніх чинників, які визначатимуть фінансову стійкість страховиків, зараховано: збереження недовіри населення до страхових компаній; політичну нестабільність в країні; інфляційні очікування в країні; низький рівень доходів переважної частини населення, який не сприяє формуванню довгострокових заощаджень; обмежені можливості операцій лайфових страховиків на фондовому ринку, з одного боку, через недостатність інвестиційних ресурсів, а з іншого - через відсутність привабливих цінних паперів; зростання конкуренції з боку недержавних пенсійних фондів.

Аргументовано, що застосування різних підходів у реалізації страхових послуг досліджуваними страховиками (СК «Граве Україна» вела свою діяльність через консультантів страхового брокера «Євролайф» шляхом мережевого маркетингу; основними клієнтами СК «АСКА-Життя» були юридичні особи), здійснення інвестиційної діяльності та ведення політики перестрахування («Граве Україна» 50-100% передавала у перестрахування материнській компанії, яка і проводила інвестиційну політику; в «АСКА-Життя» перестрахові операції становили соті відсотка, а інвестиційні вкладення компанія робила переважно у довгострокові цінні папери) й існування внутрішніх ризиків (закритість компанії та не завжди кваліфіковані дії страхових консультантів СК «Граве Україна» спричинили сповільнення темпів зростання обсягів страхових премій, збільшення виплат викупних сум і розірвання договорів страхувальниками; зосередження уваги переважно на корпоративних клієнтах та розбіжності у баченні стратегії розвитку компанії серед найбільших акціонерів і менеджерів призвели до втрати клієнтів та зростання витрат у СК «АСКА-Життя») зумовили різний характер фінансових результатів діяльності й рівнів фінансової стійкості страхових компаній «Граве Україна» та «АСКА-Життя» впродовж 2001-2008 рр. (табл. 1).

Встановлено, що на діяльність ризикових компаній в Україні впливали такі чинники: висока конкуренція на ринку; загальне пожвавлення в економіці; розвиток споживчого кредиту; розширення ринку нерухомості; наявність великої кількості обов'язкових видів страхування, з одного боку, і збереження недовіри населення до страховиків, політичні катаклізми, недієвість та суперечливість багатьох законодавчих актів - з іншого.

страховий фінансовий рейтинговий

Таблиця 1. Загальні показники діяльності СК «Граве Україна» й СК «АСКА-Життя» впродовж 2002-2008 рр. (млн. грн.)

Перелік отриманих ризиковими компаніями ліцензій дає підстави вести мову про усвідомлення ними необхідності диференціації страхових ризиків і формування збалансованого страхового портфеля. Однак фактичний попит страхувальників зумовлює перевагу в страхових портфелях страховиків видів майнового страхування й обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

У дисертації звернуто увагу на те, що загальна діяльність страховиків підпорядковується їхній головній меті - забезпеченню прибутковості й ефективності у довгостроковій перспективі з урахуванням впливу зовнішніх і внутрішніх чинників. Ефективне використання сучасних технологій, внутрішніх переваг та впровадження нових методів ведення справи (управління процесами на основі принципів системи якості) дало змогу СК «Універсальна» виконати поставлені перед компанією завдання - ввійти до десятки лідерів страхового ринку України. Однак неефективна інвестиційна діяльність призвела до збитковості цієї компанії у 2007-2008 рр. (табл. 2).

Таблиця 2. Загальні показники діяльності СК «Універсальна» й НАСК «Оранта» впродовж 2002-2008 рр. (млн. грн.)

Існування значних внутрішніх ризиків (застарілі програми окремих видів страхування, балансування між перевагами, які надає статус державної компанії, й обмеженість у способах збільшення статутного капіталу) в НАСК «Оранта» перешкоджало її розвитку у 2001-2004 рр. Зміна власника і реформування діяльності цього страховика в 2005-2008 рр. забезпечили недопущення кризової ситуації та здобуття провідної позиції за багатьма показниками діяльності.

Доведено, що обов'язковою складовою управління страховою компанією є постійний контроль за фінансовою стійкістю. Метою системи моніторингу фінансової стійкості є своєчасне виявлення відхилень фактичних показників від планових, з'ясування їхніх причин, передбачення ризикових ситуацій у майбутньому і розробка заходів щодо коригування діяльності в межах досягнення стратегічної мети.

Згідно з розрахунками, проведеними на основі методики Держфінпослуг, НАСК «Оранта» за період 2001-2004 рр. мала граничну фінансову стійкість, а у 2005-2008 рр. вона перейшла до групи компаній із задовільною стійкістю. СК «Універсальна» за період 2001-2008 рр. виявляла задовільну фінансову стійкість із змінним характером у бік зменшення та збільшення. В СК «Граве Україна» й СК «АСКА-Життя» теж простежувалася задовільна фінансова стійкість. Констатовано, що фінансова підтримка акціонерами стала основним чинником забезпечення стабілізації діяльності страхових компаній у 2008-2009 рр.

У роботі обґрунтовано, що найбільш поширеним методом оцінювання фінансового стану підприємства є аналіз його діяльності на основі розрахунку фінансових коефіцієнтів. При цьому кількість таких коефіцієнтів, їхній розрахунок і трактування суттєво відрізняються у кожного з дослідників фінансового аналізу. Часто менеджери компаній застосовують показники, які мають щільну кореляційну взаємозалежність. Залежно від мети аналізу можуть бути названі майже всі показники однієї групи, які позитивно характеризують діяльність страховика, при вказуванні лише одного показника негативного значення, що підтверджують річні звіти страховиків. Щільний кореляційний зв'язок існує передусім між коефіцієнтами, які розраховують на основі одних і тих самих статей балансу. Таким чином, відбувається дублювання інформації щодо тих чи інших аспектів діяльності підприємства. Коефіцієнти, між якими існує слабкий кореляційний зв'язок, навіть у межах однієї групи, дають змогу додатково охарактеризувати діяльність страховика.

В результаті проведеного аналізу перспектив фінансово стійкого розвитку страховиків встановлено, що СК «Граве Україна» має кращу фінансову базу. Методи ведення бізнесу цієї компанії гарантують їй надходження навіть за відсутності видимого попиту на страхування життя в нашій країні. СК «АСКА-Життя» необхідно активізувати діяльність з реалізації страхових послуг й охопити нею відповідну частину ринку для досягнення відповідності закладених актуарних розрахунків. СК «Універсальна» має переглянути передусім свою інвестиційну та іншу звичайну діяльності. Взятий цією компанією курс на процесний підхід в управлінні є виправданим і перспективним. Менеджерам НАСК «Оранта» слід зважити на те, що основний вплив на рівень рентабельності діяльності здійснюють витрати на утримання компанії, а не рівень виплат. Отже, пріоритетним для цієї компанії має стати вдосконалення управління витратами в межах процесного менеджменту.

Третій розділ дисертації «Орієнтири зміцнення фінансової стійкості страхових компаній» присвячено вивченню міжнародного досвіду щодо рейтингового оцінювання фінансової стійкості страхових компаній та аналізу існуючих методів управління активами й пасивами страховиків у межах забезпечення їхньої фінансової стійкості. Водночас доведено доцільність застосування когнітивного моделювання для прогнозування фінансово стійкої діяльності страховиків.

Встановлено, що одним з методів зменшення ризиків в економічних відносинах між суб'єктами господарювання у ринкових умовах є проведення незалежного оцінювання фінансової стійкості і надійності страховиків. Це допомагає швидше зорієнтуватись у великій кількості страхових компаній та обрати надійного партнера. Спеціалізовані рейтингові агентства оголошують результати свого аналізу публічно і публікують у засобах масової інформації за згодою страховика.

Наголошено, що поширення практики визначення найкращих у певній номінації в Україні привело до розширення ринку послуг, близьких до рейтингових. Аналітичні та дослідницькі підрозділи різних інститутів і ділових тижневиків пропонують ранжування страховиків за певними ознаками, що у західній практиці називається «ренкінг». Утворення рейтингових агентств у нашій державі, з одного боку, полегшується напрацьованим досвідом інших держав і прийнятими міжнародними стандартами до діяльності рейтингових агентств, а з іншого - потребує застосування наукового підходу до розробки вітчизняними рейтинговими організаціями власної методики оцінювання відповідних об'єктів, яка би враховувала законодавство, національну специфіку, менталітет, тощо.

У дисертації розкрито найбільш поширені підходи до аналізу активів і пасивів страховиків, які використовуються з метою забезпечення та підтримки фінансової стійкості, а саме: балансування активів та пасивів (БАП), імунізація, тестування грошових потоків (ТГП), динамічний фінансовий аналіз (ДФА). Вони залежать від спрямованості компанії, її спеціалізації, умов функціонування та ін. Крім цього, з'ясовано, що кожен із методів має свої переваги й недоліки, при чому з допомогою простих моделей можна отримати результати при менших затратах і з меншою ймовірністю помилки при розрахунках. Однак при не врахуванні певних важливих тенденцій у простій моделі результати не відповідатимуть дійсності.

У роботі зроблено акцент на недостатності використання лише фінансових показників для аналізу фінансової стійкості страховиків. Адже багато процесів у діяльності страхової компанії не підлягають грошовому чи числовому виміру, а отже не враховуються при аналізі. Оскільки фінансові показники відображають факти, які вже відбулися, то ситуація оцінюється й керується із запізненням, що суттєво впливає на ухвалення управлінських рішень. До того ж залежно від інтерпретації та застосування вони можуть приховати або спотворити реальну ситуацію в компанії. Прогнозування на основі лише фінансових показників потребує введення багатьох обмежень, що спричиняє невідповідність реальній ситуації.

Врахувати весь спектр показників, які характеризують діяльність страховика, - від орієнтації на потреби споживача і підвищення професійного рівня працівників компанії до управління фінансовими потоками від страхової та інвестиційної діяльності - можна за допомогою системного підходу до управління діяльністю. При цьому аргументовано, що основою фінансової стійкості страховика є не стільки зниження витрат чи реалізація страхових договорів заради виконання плану, а більш складний, побудований на взаємній довірі та повазі процес надання страхових послуг.

У дисертації обґрунтовано необхідність переходу від дослідження ідеалізованих ситуацій, які описуються детермінованими величинами, до аналізу ситуацій з урахуванням нечіткого характеру поведінки економічних систем, зокрема страховика.

Рекомендовано використання когнітивного моделювання, що базується на нечітких технологіях, які дають змогу відобразити не лише кількісні, а й якісні зв'язки. Водночас наведено фрагмент знакового орграфа фінансової стійкості страховика, який здійснює страхування життя. При його побудові виділено основні характеристики діяльності страховика, які формують його фінансову стійкість, взаємозв'язки між явищами і процесами у середовищі функціонування.

Визначено, що до основних чинників фінансової стійкості належать: достатність та якість активів страховика, конкурентоспроможність, прибутковість, фінансова безпека. Чинниками, які зумовлюють основні, є надходження страхових премій, витрати страховика, правила страхування життя, інфляція й ін. Чинники-індикатори - це рівень державного соціального забезпечення населення, рівень професіоналізму працівників, розвинутість фінансового ринку та ін.

Вони дають змогу відобразити і пояснити розвиток процесів у проблемній ситуації. Зазначено, що при встановленні знака впливу «+» чи «-» між чинниками важливо чітко виявити їхню взаємозалежність. Наприклад, збільшення (зменшення) рівня державного соціального забезпечення населення зменшує (підвищує) попит на страхування життя.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і викладено авторське бачення вирішення проблемних питань щодо з'ясування сутності та визначення чинників забезпечення фінансової стійкості страхових компаній. Основні висновки відображено у таких положеннях:

1. Узагальнення різних наукових підходів до з'ясування сутності фінансової стійкості страхової компанії дало змогу розкрити її економічну природу та обґрунтувати суттєві відмінності між такими характеристиками страховика як «фінансова стійкість», «надійність», «платоспроможність», «безпека», які базуються на спільних чинниках, але мають різне змістове навантаження й складні взаємозалежні зв'язки. Визначено, що фінансова стійкість страхової компанії - це здатність страховика адекватно реагувати на змінні умови зовнішнього і внутрішнього середовища шляхом підвищення ефективності управління якісним та кількісним складом активів і пасивів компанії та найбільш повного використання знань і досвіду працівників без припинення виконання взятих зобов'язань та забезпечення подальшого розвитку. Ця здатність проявляється як процес, який здійснюється на всіх етапах функціонування страховика. Результатом такого реагування є страхова компанія з іншими параметрами фінансового стану, асортиментом страхових послуг, управлінням, стратегією, тактикою і корпоративною культурою, ніж до впливу збурюючого чинника в середовищі її функціонування.

2. Виділено основні чинники та вихідні умови фінансової стійкості страховика, які згруповано за видами його діяльності на: загальногосподарські, ті, які пов'язані зі страховою діяльністю, і ті, які пов'язані з фінансовою діяльністю.

Провідну роль відведено стратегії страхової компанії. Доведено, що стратегічне управління дає змогу ідентифікувати, оцінити, аналізувати ризики діяльності й підготуватись до загроз і можливостей середовища функціону-вання страховика та за допомогою відповідних тактичних дій забезпечити його фінансову стійкість. Встановлено, що менеджери страхових компаній не завжди чітко усвідомлюють й оцінюють внутрішні ризики, хоча саме останні стають головною причиною зменшення фінансової стійкості та виникнення кризового стану страховика.

3. У результаті вивчення історичного розвитку страхових компаній, особливостей їхнього функціонування в сучасних умовах активізації фінансового сектору економіки, посилення процесів та тенденцій фінансової глобалізації, які визначили розширення ролі страховиків, а також критичного аналізу класифікації страхових компаній удосконалено тлумачення цього поняття. Страховик - це фінансова установа, що здійснює трансформацію внесків страхувальників у капітал та за тимчасове користування яким і можливе відчуження якого пропонує останнім за умови настання страхового випадку компенсацію збитків, розмір якої у кілька разів може перевищувати страхові внески.

4. Аналіз ризиків у діяльності страхових компаній, їхньої стратегії, політики, тактичних дій і основних фінансових показників за 2001-2008 рр. свідчить, що всі досліджувані компанії мають задовільну фінансову стійкість зі змінним характером. Вказано, що з усіх методів, які застосовують досліджувані страховики з метою забезпечення та збільшення фінансової стійкості, та ефективним з точки зору довготривалої успішної діяльності є управління на основі процесного бачення, яке забезпечує встановлення чіткого причинно-наслідкового зв'язку між фінансовими результатами діяльності страхової компанії та процесами і діями всіх її ланок.

При дослідженні діяльності обраних страховиків з'ясовано, що особливий вплив на їхню фінансову стійкість мають внутрішні ризики компаній, яким менеджери, однак, не надають належного значення. До того ж звітність, яку оприлюднюють страхові компанії, не дає змоги у повному обсязі оцінити їхній фінансовий стан та часто містить неточності, що не забезпечує правильності незалежного оцінювання.

На основі моніторингу фінансової стійкості досліджуваних страховиків зроблено висновок про необхідність доповнення системи показників оцінювання фінансової стійкості показником рентабельності грошового потоку. Це дасть змогу оцінити здатність страхової компанії виконувати зобов'язання відповідно до настання строків погашення за умови негативного грошового потоку. Якщо коефіцієнт зменшується на фоні стабільних чи зростаючих показників рентабельності, розрахованих на основі прибутку до сплати податків, то компанія може потрапити у ситуацію ножиць між зростанням величини прибутку (а отже, й податку) і наявними грошовими коштами. Наголошено, що чим більша різниця між цими величинами, тим швидше компанія наближається до банкрутства.

5. Обґрунтовано необхідність і актуальність розширення мережі національних рейтингових агентств, оцінки яких забезпечують прозорість та прогнозованість ринку, що надалі впливає на його стабільність. При цьому зазначено, що одна з причин повільного поширення рейтингового оцінювання страхових компаній в Україні є закритість багатьох з них і небажання оприлюднювати фінансову інформацію про діяльність, а також недосконалість методик оцінювання національних агентств. Запропоновано в основу рейтингового оцінювання фінансової стійкості страховиків покласти підхід до фінансової стійкості як здатності реагувати на змінні умови середовища функціонування.

6. При вивченні зарубіжного досвіду управління активами й пасивами страховика з метою забезпечення його фінансової стійкості встановлено, що прості моделі управління забезпечують отримання результатів з мінімальною похибкою у розрахунках, але не завжди дають змогу врахувати певні важливі тенденції, що призводить до отримання недостовірного результату. Складні моделі є незручними у застосуванні, потребують значних фінансових, часових і наукових затрат. За допомогою методу тестування грошових потоків визначено позитивне значення теперішньої вартості майбутнього грошового потоку за програмою накопичувального страхування СК «Граве Україна», що є підґрунтям для забезпечення фінансової стійкості страховика при дотриманні вихідних умов.

7. Дослідження методів моделювання фінансової стійкості страхових компаній підтвердило недостатність використання лише фінансових показників, оскільки вони характеризують їхню діяльність у минулому й не завжди слугують підставою для прогнозування майбутнього фінансового стану. Крім цього, розрахунок тільки відносних фінансових показників спотворює характеристику діяльності страховика. Запропоновано використовувати систему нефінансових показників, які дають змогу охарактеризувати процеси, що не підлягають математичному оцінюванню, але є важливими для аналізу фінансової стійкості страхових компаній.

Аргументовано, що для врахування всіх важливих явищ та процесів у діяльності страхової компанії, які забезпечують її фінансову стійкість і ухвалення відповідних рішень з метою посилення останньої, доцільно застосовувати когнітивне моделювання. В роботі розроблено фрагмент знакового орграфа фінансової стійкості страховика, який здійснює страхування життя, визначено найважливіші чинники, що впливають на його фінансову стійкість та виявлено взаємозалежності між ними.

Доведено, що використання менеджерами в управлінні страховими компаніями когнітивного моделювання дасть змогу: стратегічно контролювати обсяги і спрямованість основних грошових потоків у нестандартних ситуаціях; за допомогою автоматизованого моніторингу ситуації простежувати як динаміку окремих чинників фінансової стійкості страховика, так і прогнозувати наслідки ухвалених рішень; формувати власну інформаційну базу щодо наслідків політичних, економічних і соціальних змін та використовувати її при розрахунку тарифних ставок, розробці нових страхових продуктів, прийнятті інвестиційних рішень, а також у загальному управлінні та фінансовому менеджменті.

У дисертації акцентовано, що застосовуючи вказаний метод прогнозування Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України зможе покращити прогнозування розвитку страхового ринку загалом та перспектив діяльності конкретних страховиків і розробляти дієві рекомендації й приписи щодо усунення недоліків у діяльності чи загального спрямування страхових компаній.

Список опублікованих праць

1.Гулько С. Інвестиційна діяльність страхових компаній / Софія Гулько, Людмила Козьма // Науковий вісник Чернівецького університету. - 1999. - Вип. 44. - С. 154 - 159 (0,36 д. а., у т. ч. автора - 0,35 д. а.). (Особистий внесок автора полягає у дослідженні основ інвестиційної діяльності страхових компаній).

2.Кучерівська С. С. Товариство взаємного страхування як одна з форм діяльності суб'єктів страхового ринку / М. І. Свідунович, С. С. Кучерівська // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. - 2005. - Вип. І. - С. 309 - 316 (0,34 д. а., у т. ч. автора - 0,3 д. а.). (Особистий внесок автора полягає у дослідженні теоретичних засад функціонування товариств взаємного страхування).

3.Кучерівська С. С. Фактори фінансової стійкості страхових компаній / С. С. Кучерівська // Науковий вісник Чернівецького університету. - 2006. - Вип. 281. - С. 57 - 61 (0,43 д. а.).

4.Кучерівська С. С. Сутність та значення фінансової безпеки страхової компанії / П. О. Нікіфоров, С. С. Кучерівська // Фінанси України. - 2006. - № 5. - С. 86 - 91 (0,32 д. а., у т. ч. автора - 0,26 д. а.). (Особистий внесок автора полягає у дослідженні сутності фінансової безпеки страховика та визначення основних загроз у його діяльності).

5.Кучерівська С. С. Рейтингування діяльності страхових компаній в Україні / С. С. Кучерівська // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. - 2007. - Вип. ІІ. - С. 277-284 (0,46 д. а.).

6.Кучерівська С. С. Теоретико-методологічні аспекти фінансової стійкості страховиків / Л. М. Безгубенко, С. С. Кучерівська // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. - 2008. - Вип. ІV. - С. 361 - 370 (0,6 д. а., у т. ч. автора - 0,54 д. а.). (Особистий внесок автора полягає у дослідженні сутності фінансової стійкості страховика).

7.Кучерівська С. С. Фінансова оцінка маркетингових стратегій компаній зі страхування життя / С. С. Кучерівська // Фінансова система України. - 2009. - Вип. 12. - С. 373 - 379 (0,6 д. а.).

Размещено на Allbest.ru