Антикризове управління лізинговими компаніями України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит

Антикризове управління лізинговими компаніями України

Виконала Перетятко Любов Антонівна

Львів - 2010

АНОТАЦІЯ

Перетятко Л.А. Антикризове управління лізинговими компаніями України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Львівська державна фінансова академія, Львів, 2010.

У дисертації розроблено теоретичні та методичні засади формування фінансових стратегій лізингових компаній як основи їхнього антикризового розвитку в умовах макроекономічної кризи. Узагальнено теоретичні підходи до трактування змісту та економічної сутності лізингу, уточнено його особливості як виду підприємницької діяльності лізингових компаній, виявлено його роль в антикризовому розвитку економіки України.

Запропоновано авторський підхід до формування антикризових версій фінансових стратегій лізингових компаній, який реалізовано на методичному рівні щодо: фінансування лізингових операцій; управління портфелем лізингових проектів в умовах ризику неплатежів; ціноутворення на лізингові послуги.

В роботі містяться конкретні пропозиції з удосконалення чинної нормативно-правової бази лізингу в Україні та державного регулювання і підтримки лізингової галузі в кризовий та посткризовий періоди. Розроблено рекомендації з оцінювання та управління фінансовими ризиками лізингових компаній в межах сучасної системи ризик-менеджменту, що сприятиме підвищенню їхньої фінансової стійкості в довгостроковому періоді. Розроблено економіко-математичну модель управління грошовими потоками лізингової компанії та комп'ютерну програму її реалізації.

Ключові слова: лізинг, лізингова компанія, фінансова стратегія, антикризове управління, фінансові ризики.



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

лізинг фінансовий ризик грошовий

Актуальність теми. До початку розвитку кризових явищ в економіці України загалом та у фінансовій сфері зокрема лізинг характеризувався всіма ознаками сформованої галузі фінансових послуг: наявністю спеціального законодавства; приєднанням України до Міжнародної конвенції з лізингу (УНІДРУА); наявністю в інвестиційних програмах державного та регіонального значення лізингових схем реалізації інвестиційних проектів; постійним зростанням кількості вітчизняних лізингових компаній; створенням професійних об'єднань лізингодавців тощо. При цьому попит на лізингові послуги в Україні оцінювався фахівцями Світового банку на рівні 20-50 млрд. дол. США.

Такий стан сприяв розвитку наукових досліджень у сфері лізингу та лізингової діяльності, що знайшло відображення у численних публікаціях вітчизняних та зарубіжних фахівців і науковців. Питанням теоретичного обґрунтування переваг лізингу присвятили свої праці Н. Н. Внукова, В. А. Гайдук, С. В. Дідур, О. В. Дорофеєва, Е. А. Кисильова, О. В. Кругляк, Р. Я. Москалик, Г. П. Табачук та ін.; особливості лізингу як інвестиційного інструменту оновлення основних фондів підприємств розглядали П. Ю. Буряк, Н. Е. Брюховецька, К. В. Васьківська, О. В. Дзюблюк, О. В. Манойленко, О. І. Піскун, С. Є. Ткаченко, Р. І. Тринько, О. Г. Холодний та ін.; механізми здійснення лізингових операцій містяться в роботах О. Г. Бобрової, Н. І. Коваленко, М. А. Козоріз, О. О. Ляхової, В. І. Міщенко, Н. С. Островської, Л. Я. Снігір та ін. Серед зарубіжних авторів слід відзначити роботи І. Ансоффа, Дж. Н. Адамса, Ф. Віндерса, Т. Кларка, Дж. Симмонса, А. Штатлера та ін. Вагомий внесок в теорію лізингу зробили російські економісти А. М. Абашина, В. Д. Газман, В. О. Горемикін, О. В. Кабатова, А. Н. Кіркоров, Д. В. Лелецький, Л. Н. Прилуцький, О. Н. Чекмарьова та ін.

Однак, сьогодні, в умовах фінансово-економічної кризи, близько 80 % лізингових компаній припинили фінансування нових угод, решта ускладнюють умови їхнього укладання, скорочують перелік лізингових продуктів. Разом з тим, лізинг залишається важливим джерелом технічного та технологічного переоснащення підприємств майже всіх галузей національної економіки, адже середній рівень зношення виробничого обладнання в Україні становить понад 60 %. В проекті Закону України «Про термінові заходи з упередження наслідків світової кризи та про внесення змін до деяких законів України» підкреслена необхідність державної підтримки реалізації програм інноваційного розвитку, зокрема з використанням лізингових схем фінансування.

Зважаючи на це, дослідження фінансових складових механізму антикризового управління лізинговими компаніями, зокрема розробки фінансових стратегій їхнього розвитку як інструменту збереження лізингового бізнесу в посткризовому періоді є актуальним теоретичним і практичним завданням, що вимагає нових теоретико-методологічних та науково-практичних досліджень. Необхідність розв'язання цього завдання визначило мету, структуру та завдання даної дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження пов'язаний з науковими темами, які виконувалися у Львівській державній фінансовій академії: «Дослідження методів фінансової підтримки підприємництва в умовах ринкової трансформації економіки України (номер державної реєстрації 0100U003503), «Розвиток інтеграційних процесів у фінансово-кредитній сфері в період фінансової глобалізації світової економіки (номер державної реєстрації 0106U005416), «Управління ринковою вартістю акцій українських корпорацій» (номер державної реєстрації 0108U000689). У межах зазначених тем автором особисто розроблено методологічні основи використання лізингу як фінансового інструменту підтримки підприємництва в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад розробки фінансових стратегій вітчизняних лізингових компаній з акцентом на підвищення ролі антикризового управління ризиками лізингової діяльності в умовах сучасної фінансової кризи.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

- узагальнити теоретичні підходи до трактування змісту та економічної сутності лізингу, уточнити його особливості як виду підприємницької діяльності лізингових компаній, з'ясувати його роль в антикризовому розвитку економіки України;

- проаналізувати сучасний стан, проблеми та особливості розвитку лізингового ринку та діяльності лізингових компаній в умовах фінансової кризи;

- обґрунтувати необхідність розробки фінансових стратегій лізингових компаній як основи антикризового управління їх діяльністю;

- розробити методичні засади формування актуальних фінансових стратегій розвитку лізингового бізнесу в період кризи;

- запропонувати заходи з удосконалення чинної нормативно-правової бази лізингу в Україні та державного регулювання і підтримки лізингової галузі в кризовий та посткризовий періоди;

- розробити рекомендації з оцінювання та управління фінансовими ризиками лізингових компаній з метою підвищення їхньої фінансової стійкості в довгостроковому періоді;

- розробити економіко-математичну модель управління грошовими потоками лізингової компанії та комп'ютерну програму її реалізації.

Об'єктом дослідження виступають процеси формування та реалізації фінансових стратегій лізингових компаній як ключових учасників ринку лізингових послуг.

Предметом дослідження є фінансово-економічні механізми та інструменти антикризового управління, що забезпечують реалізацію фінансових стратегій лізингових компаній.

Методи дослідження. Теоретичною базою дослідження є система економічних законів та принципів, вироблених вітчизняною та зарубіжною наукою, законодавчі та нормативні вимоги щодо функціонування лізингу в Україні. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення теорії фінансів, загальнонаукові методи виконання досліджень, зокрема: абстрактно-логічний (для дослідження сутності понять, визначень та категорій, пов'язаних з розвитком лізингу в Україні); статистичного аналізу та графічного відображення (для виявлення тенденцій розвитку лізингового ринку України); системного підходу (для визначення взаємозв'язків та взаємовпливу поведінки учасників лізингового ринку в період кризи; для розробки системи критеріїв та обмежень вибору фінансових стратегій лізингодавців з огляду на підвищення ризиків лізингової діяльності; для обґрунтування заходів з практичної реалізації фінансових стратегій лізингових компаній); економічного та фінансового аналізу, синтезу, порівняння, аналогії (для оцінки та зіставлення показників та умов діяльності лізингових компаній в докризовий період та у період кризового розвитку); економіко-математичного моделювання (для розробки моделі управління грошовими потоками лізингової компанії).

Інформаційною базою дослідження є теоретичні положення та емпіричні дані, опубліковані у галузевих інформаційно-аналітичних виданнях, офіційні матеріали Держкомстату України, Мінфіну України, Держфінпослуг України, Асоціації «Українське Об'єднання Лізингодавців», дані фінансової звітності лізингових компаній, матеріали науково-практичних конференцій, результати власних розрахунків, дані мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в розробці теоретичних та методичних засад формування фінансових стратегій вітчизняних лізингових компаній в умовах макроекономічної фінансової кризи.

Основні положення дисертації, що містять наукову новизну і виносяться на захист, полягають у такому:

вперше:

- розроблено методичні підходи до формування антикризових версій фінансових стратегій лізингових компаній у напрямах: залучення та диверсифікації джерел фінансових ресурсів, управління лізинговими проектами в умовах ризику неплатежів; ціноутворення на лізингові послуги в умовах кризи та забезпечення гнучкості лізингових платежів;

- розроблено економіко-математичну модель управління грошовими потоками лізингової компанії та комп'ютерну програму реалізації цієї моделі, які дозволяють в будь-який момент зміни параметрів чинних лізингових угод, або започаткування нових лізингових проектів відслідковувати фінансовий стан лізингодавця, визначати ефективність управління грошовими потоками, а також здійснювати варіантні розрахунки прогнозного фінансового плану;

удосконалено:

- класифікацію джерел фінансових ресурсів, яка в роботі побудована на основі вивчення світового досвіду використання сучасних інструментів фінансування лізингового бізнесу і дозволить лізинговим компаніям диверсифікувати ризики залучення фінансових ресурсів в умовах кризи;

- принципи фінансування лізингових компаній; при цьому, традиційні принципи фінансування лізингових компаній з метою їх використання для розробки антикризових стратегій були переглянуті й трансформовані автором з врахуванням впливу кризових чинників;

- систему оцінювання та управління ризиками лізингової компанії в межах запропонованої сучасної системи ризик-менеджменту, яка дозволить не лише убезпечити лізингодавців від негативних наслідків кризи, але й запобігти прийняттю ними необґрунтованих, з огляду на ризики, управлінських рішень, що впливатимуть на їхні посткризові перспективи;

набули подальшого розвитку:

- теоретичні підходи до правової природи та економічної сутності лізингу: виявлено його інтеграційний характер відносно таких поширених в економічних відносинах операцій, як оренда, купівля-продаж, інвестування, кредитування тощо, що дозволяє трактувати лізинг, по-перше, як якісно новий комплексний вид економічної діяльності, який поєднує в собі традиційні властивості зазначених операцій, трансформуючи їх у певний спосіб стосовно умов лізингу; по-друге, як вид підприємницької діяльності лізингових компаній, які є об'єднувальною ланкою для інших учасників лізингових операцій;

- методи управління лізинговими проектами, які в умовах ризику неплатежів набувають особливо важливого значення та дозволяють лізинговій компанії здійснити заходи з реструктуризації її лізингового портфеля та не допустити втрати очікуваних прибутків;

- напрями державного регулювання лізингу в Україні: внесено конкретні пропозиції щодо зміни окремих норм лізингового законодавства з метою їх узгодження в різних нормативно-правових актах та приведення у відповідність до сучасних умов розвитку лізингових відносин в Україні; запропоновано заходи державного регулювання та підтримки лізингового бізнесу, які передбачають його поступову лібералізацію; обґрунтовано необхідність запровадження в Україні інвестиційно-орієнтованої амортизаційної та податкової політики.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що сформульовані в ньому наукові положення, методичні рекомендації та практичні заходи можуть бути використані як в діяльності вітчизняних лізингових компаній в процесі формування ефективних систем антикризового управління, так і враховані державними органами влади і управління в процесі розробки фінансової політики, спрямованої на подолання кризи в інвестиційній, інноваційній, кредитній та соціальній сферах національної економіки через більш активне використання фінансового лізингу як ефективного інструменту оновлення основних фондів виробничих підприємств та підвищення їхньої фінансової стійкості і конкурентоспроможності в довгостроковому періоді.

Запропоновані автором зміни до законодавства про лізинг з метою узгодження норм окремих нормативно-правових актів використані під час підготовки аналогічних пропозицій Верховній Раді України Львівським регіональним відділенням Українського союзу промисловців і підприємців (довідка № 01/13 від 18.02.2010 р.) та Головним управлінням економіки ЛОДА (довідка № 5-51-275 від 03.02.2010 р.). Прикладне значення розробок підтверджується їхнім впровадженням у практику діяльності конкретних лізингових компаній. Зокрема, висновки та рекомендації дисертанта щодо формування антикризових фінансових стратегій та окремі елементи системи сучасного ризик-менеджменту використано в діяльності «Лізингової компанії «Універсальна» (довідка № 82/1 від 08.02.2010 р.), розроблену економіко-математичну модель управління грошовими потоками взято за основу для розробки власної комп'ютерної програми ПП «ПЛ лізинг» (довідка № 03/02 від 16.02.2010 р.).

Теоретичні, методичні та науково-практичні положення дисертації застосовуються в процесі викладання таких навчальних дисциплін як «Фінанси», «Гроші і кредит», «Фінансова діяльність суб'єктів господарювання», «Фінансовий менеджмент» та «Банківські операції» у Львівській державній фінансовій академії у системі підготовки бакалаврів та магістрів за спеціальністю «Фінанси» (довідка № 01-13/408 від 15.01.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особисто виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв'язання важливої науково-практичної проблеми формування фінансових стратегій антикризового управління лізинговими компаніями.

Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані особисто автором. Із праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом роботи дисертанта. Внесок здобувача в колективно опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, висвітлено ступінь наукового розроблення проблеми та її зв'язок з науковими програмами (планами, темами), сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, наведено дані про основні положення наукової новизни та практичної значущості одержаних результатів, а також про їхню апробацію.

У першому розділі «Теоретичні основи лізингу та антикризового управління лізинговими компаніями» на підставі опрацювання наукових публікацій доведено, що одним з нетрадиційних й водночас ефективних фінансових інструментів інтенсифікації відтворювального процесу є лізинг, який на сучасному етапі кризового розвитку економіки України може виступати альтернативою традиційним формам інвестування підприємництва. Підкреслено, що роль лізингу в антикризовому економічному розвитку визначається такими його характерними особливостями: лізинг є ефективним та порівняно доступним фінансовим механізмом модернізації й реструктуризації основних засобів вітчизняних виробників; він створює додаткову конкуренцію на ринку фінансових послуг, збільшує обсяги капіталовкладень за рахунок альтернативного механізму придбання та оновлення основних фондів, відкриває нові можливості збуту для виробників продукції. При цьому основною перевагою лізингу вважається гарантованість цільового використання грошових коштів на розвиток виробництва, що, своєю чергою, сприяє створенню нових робочих місць, а відтак - економічному зростанню.

Вивчення та аналіз теоретичної та нормативної баз лізингу, його правової природи та економічної сутності дали змогу виявити інтеграційний характер лізингу щодо таких поширених в економічних відносинах операцій, як оренда, купівля-продаж, інвестування, кредитування тощо, і трактувати його:

- по-перше, як якісно новий комплексний вид економічної діяльності, що поєднує в собі традиційні властивості зазначених операцій, трансформуючи їх певним чином у відповідності до умов лізингових угод. Основною властивістю нової якості лізингу виявляється його здатність за однакових сукупних ресурсів, що використовують його учасники, забезпечити більш вагомі результати, аніж при використанні інших можливостей інвестування капіталу, яким вони володіють та розпоряджаються. Отриманий при цьому прибуток всіх учасників лізингової операції виявляється більшим, ніж у разі застосування альтернативних способів використання капіталу;

- по-друге, як вид підприємницької діяльності лізингових компаній, які, своєю чергою, є об'єднувальною ланкою інших учасників лізингових операцій, і, як видно з рис. 1, займають центральне місце в системі взаємодій суб'єктів лізингу, виконуючи функції організатора та координатора.

У роботі розглянуто види лізингових компаній, їхні особливості, варіанти організаційної структури, функціональні обов'язки працівників, відповідальних передусім за здійснення фінансових функцій, що в сукупності дало змогу виявити безперечну важливість фінансової складової у діяльності лізингових компаній, яка, з огляду на характер сучасної фінансової кризи, безпосередньо впливає на стабільність функціонування та вимагає підвищеної уваги з боку власників і фінансових менеджерів. Саме від їх адекватної оцінки глибини кризи та чинників її впливу на умови ведення лізингового бізнесу залежатиме своєчасний перехід до антикризового управління фінансовою діяльністю лізингових компаній.

За результатами ретроспективного аналізу визначено певну етапність у становленні та розвитку українського ринку лізингових послуг. Виокремлено такі чотири етапи його розвитку: перший - виникнення ринку (1997-2002 рр.); другий - його зміцнення (2003 - 2008 рр.), третій - кризового стану (кінець 2008 р. - 2009 р.) і четвертий - виходу з кризи та подальшого розвитку, який почнеться після закінчення останнього (кризового) етапу.

Рис. 1. Місце лізингової компанії у лізинговій операції

Це дало змогу простежити чітку тенденцію до зростання лізингового ринку в докризовий період, істотні ознаки спаду в період кризи, виявити основні ризики та загрози для подальшого розвитку лізингу, а також обґрунтувати на цій підставі необхідність переходу лізингових компаній від реактивної форми антикризового управління (прийняття рішень як реакції на поточні проблеми) до управління на основі антикризових фінансових стратегій, адекватних цілям збереження та розвитку лізингового бізнесу в посткризовий період.

Якісний аналіз кожного з наведених етапів супроводжується кількісним оцінюванням динаміки та тенденцій розвитку лізингового ринку та формуванням мережі лізингових компаній. Зокрема, наводено порівняльні дані кожного з наступних етапів відносно попередніх за такими основними показниками, як: обсяги укладених та чинних договорів фінансового лізингу (їхня вартість та кількість; кількісна та вартісна структура лізингових угод за видами, галузями, предметами лізингу, термінами дії); структура джерел фінансування лізингових операцій та лізингових платежів; підсумкові показники діяльності лізингових компаній та її фінансові результати. Найбільш показовими в контексті проблематики дисертаційного дослідження є показники вітчизняного ринку лізингу на межі докризового та кризового періодів його розвитку (табл.1).

Таблиця 1. Показники діяльності лізингодавців (фінансових компаній та юридичних осіб) у І півріччі 2009 р. порівняно з аналогічним періодом 2008 р.

Показники	Лізингодавці	Разом
	Юридичні особи, що перебувають на обліку Держфінпослуг	Фінансові компанії, внесені до Реєстру Держфінпослуг	І півріччя 2008 р.	І півріччя 2009 р.
	І півріччя 2008 р.	І півріччя 2009 р.	І півріччя 2008 р.	І півріччя 2009 р.
1. Кількість лізингодавців, які мають право надавати послуги фінансового лізингу	189	211	30	33	219	244
2. Кількість лізингодавців, які реально надавали послуги фінансового лізингу	117	124	2	3	119	127
3. Кількість укладених протягом періоду договорів фінансового лізингу, од.	5713	1602	5	1	5718	1603
4. Вартість укладених договорів (вартість фінансових активів, що є предметом фінансового лізингу), млн. грн.	5141,2	1549,5	4,9	2,3	5146,1	1551,8
5. Кількість чинних на кінець періоду договорів фінансового лізингу, од.	-	-	-	-	93250	71212
6. Вартість чинних договорів фінансового лізингу, млрд грн.	-	-	-	-	37,3	28,6
7. Джерела фінансування лізингових операцій, всього, млн. грн.: - власні кошти, млн. грн.; - позикові кошти, у т.ч. банківські кредити, млн. грн.	3523,2 721,2 2802,0	1034,4 411,9 622,5	4,8 0,0 4,8	0,264 0,064 0,2	3528,0 721,2 2806,8	1034,7 412,0 622,7

За підсумками аналізу зроблено висновок: вплив фінансової кризи загалом істотно погіршив стан розвитку лізингового бізнесу в Україні, підвищив ризики лізингової діяльності. Відповідно у короткостроковій перспективі на ринку лізингу можна прогнозувати підвищення вимог лізингодавців до фінансового стану потенційних клієнтів, орієнтацію на наявну клієнтську базу з позитивною історією, підвищення авансових внесків лізингоодержувачів (на 10-15%), скорочення термінів фінансування (до трьох років) та зменшення середньої вартості лізингових угод. Водночас у довгостроковому періоді фінансові стратегії лізингових компаній повинні бути переглянуті в напрямі формування їхніх антикризових версій, націлених на подальший стійкий розвиток.

Тому автор пропонує таке визначення фінансової стратегії лізингової компанії: це модель її поведінки в період кризи, яка характеризує передумови та можливості стратегічного фінансового розвитку в окремих домінантних сферах її фінансової діяльності (фінансових стратегій). У такому разі формування фінансових стратегій лізингової компанії - це процес розгляду можливих способів досягнення стратегічних цілей виходу з кризи та посткризового розвитку й ухвалення найбільш ефективних фінансових рішень в окремих домінантних сферах її фінансової діяльності. Процес прийняття стратегічних фінансових рішень (формування та реалізації фінансових стратегій) може здійснюватися за етапами, наведеними на рис. 2.

Рис. 2. Етапи формування та реалізації фінансових стратегій лізингової компанії (авторський підхід)



У другому розділі «Методичні засади формування антикризових фінансових стратегій лізингових компаній» на методичному рівні реалізовано підхід до формування основних фінансових стратегії антикризового управління лізинговими компаніями: стратегій залучення та формування фінансових ресурсів з урахуванням їхнього розподілу за джерелами фінансування та відповідними конкурентними перевагами; стратегії управління лізинговими проектами в умовах ризику неплатежів; стратегії ціноутворення на лізингові послуги та управління лізинговими платежами. Розробка та практична реалізація лізинговими компаніями фінансових стратегій дозволить забезпечити їх конкурентоспроможність на ринку лізингових послуг, ефективне залучення і використання фінансових ресурсів для розвитку лізингового бізнесу, удосконалення фінансових відносин з клієнтами та іншими учасниками лізингового ринку, що в остаточному результаті повинно сприяти підвищенню фінансової стійкості в довгостроковому періоді.

Антикризова стратегія залучення та формування лізинговими компаніями фінансових ресурсів повинна передбачати використання різноманітних, але доступних джерел фінансових ресурсів (що, своєю чергою, залежить від позиціювання конкретної компанії на ринку лізингових послуг), враховуючи підвищені ризики інвесторів і, відповідно, вищий очікуваний ними дохід. Тому в роботі наведено порівняльний аналіз сучасних джерел фінансування лізингових компаній (їхніх переваг і недоліків), який враховує вітчизняний та зарубіжний досвід їх використання і дозволяє сформувати ефективні стратегії залучення фінансових ресурсів у період кризи.

У дисертаційній роботі, поряд із такими загальновідомими й найпоширенішими в Україні методами фінансування лізингових операцій, як фінансування за рахунок власних коштів лізингових компаній, кредитування, залучення облігаційних позик та авансових платежів лізингоодержувачів, наведені характеристики, переваги і недоліки таких методів, як використання боргових цінних паперів (векселів, комерційних паперів), факторингу, кредитних нот, постімпортних кредитів, сек'юритизації, а також коштів портфельних та стратегічних інвесторів (фондів прямих інвестицій - Private Equity Fund; венчурних фондів; інвестиційних фондів; коштів інших інституційних інвесторів - пенсійних фондів, страхових компаній тощо). Результати порівняльного аналізу дають змогу диверсифікувати ризики лізингових компаній, пов'язані з залученням фінансових ресурсів, а також передбачити можливість застосування новітніх варіантів фінансування, які стануть доступними в Україні за умови післякризового відновлення та зростання активності на фінансових ринках.

Використання принципів фінансування лізингових операцій, які були переглянуті і трансформовані автором з огляду на вплив кризових чинників, допоможе лізинговим компаніям розробити свої антикризові стратегії залучення фінансових ресурсів, забезпечити їхню гнучкість, враховуючи доступність різноманітних джерел у певних умовах функціонування конкретної лізингової компанії, тобто її позиціювання на ринку лізингових послуг.

У роботі також констатується, що криза, яка охопила фінансові відносини всіх учасників лізингового ринку, накладає певний відбиток як на доступний перелік джерел фінансових ресурсів, реально наявних на фінансовому ринку України, так і на реальні можливості лізингових компаній приймати ефективні рішення щодо вирішення проблеми неплатежів з боку лізингоодержувачів. За умови оптимального поєднання цих двох складових антикризової стратегії фінансування лізингових угод лізингодавці матимуть підстави сподіватися на вихід з кризи з найменшими втратами.

Антикризова стратегія управління лізинговими проектами, маючи на меті запобігти ризику неплатежів, повинна передбачати наявність таких етапів управління проектами лізингової компанії:

- маркетингові дослідження «антикризового» лізингового продукту, який саме в період кризи може задовольнити підвищені вимоги лізингодавця щодо виконання всіх умов певного лізингового проекту;

- активний пошук потенційних клієнтів лізингової компанії з метою їх залучення до співпраці та оцінювання запропонованих ними лізингових проектів;

- прийняття рішення лізинговим комітетом компанії щодо започаткування нових лізингових проектів або відмови від участі в них залежно від вартості та цілей кожного з цих проектів;

- моніторинг виконання чинних лізингових проектів, з яких сформований портфель лізингової компанії, та їхнє оцінювання з огляду на нові (кризові) умови фінансово-господарської діяльності як самої компанії, так і її клієнтів;

- прийняття рішення щодо дисконтування або брокеражу чинних лізингових проектів.

За результатами здійснення зазначених етапів запропоновано сформувати портфель лізингових проектів компанії, оптимізуючи ризик неплатежів у період кризи, та створити резерв під сумнівні борги клієнтів, передбачивши для цього:

- поділ всіх лізингових проектів, що містяться в портфелі лізингової компанії на категорії залежно від фінансового стану лізингоодержувачів, які їх реалізують, та можливостей сплати лізингових платежів;

- оцінку якості сплати лізингоодержувачем лізингових платежів за конкретними лізинговими угодами за спеціально розробленою шкалою;

- класифікацію лізингового портфеля відповідно до перелічених вище критеріїв за групами проектів (наприклад, стандартні, субстандартні, підконтрольні, сумнівні, безнадійні);

- створення фінансового резерву щодо кожної визначеної групи лізингових проектів, який повинен формуватися у повному обсязі відповідно до сум фактичної дебіторської заборгованості лізингоодержувачів за групами ризику та встановлених сум відрахувань (враховується вартість гарантій та застави).

Антикризова стратегія ціноутворення на лізингові послуги - це визначення лізинговою компанією порядку та методів формування ціни на свої послуги з урахуванням обмежень, зумовлених її функціонуванням в період фінансової кризи. Стратегія ціноутворення на лізингові послуги передбачає орієнтацію на конкретну мету діяльності лізингової компанії, якою в умовах кризи є виживання та збереження власного бізнесу та бізнесу споживачів своїх послуг після виходу з кризи. У цьому разі ціноутворення на лізингові послуги повинно враховувати, такі обмеження (вимоги):

- законодавчі вимоги щодо структури лізингових платежів та дотримання справедливої вартості предмета лізингу;

- теперішня вартість мінімальних лізингових платежів повинна обчислюватися за відсотковою ставкою відповідних позик (кредитів) для придбання подібного предмета лізингу (ця вимога в умовах підвищення процентних ставок за банківськими кредитами в період кризи, з одного боку, збільшує суму лізингових платежів, з іншого - знижує попит на лізинг);

- вибір методів розрахунку та графіка сплати лізингових платежів повинен враховувати інтереси лізингоодержувача, а в умовах кризи - і можливості їхньої сплати;

- умови фінансування лізингового проекту необхідно брати до уваги, визначаючи схеми розрахунку лізингових платежів (платежі, що здійснюються рівними частинами, ануїтетні платежі або платежі з постійним темпом зміни);

- необхідність збереження конкурентної ціни на послуги лізингу порівняно з ціною кредиту на цілі придбання предмета лізингу;

- валютні, процентні, інфляційні ризики та ризик ліквідності, які в період кризи істотно підвищуються.

Ціна на лізингові послуги розглядається в роботі як інструмент стимулювання попиту та основний чинник довгострокової рентабельності лізингової компанії. Водночас розмір лізингових платежів є одним з моментів конкуренції між лізинговими компаніями України, а також елементом фінансової стратегії компанії, її поведінки на ринку лізингових послуг в період кризи. Оскільки основними конкурентами лізингових компаній на ринку лізингу є комерційні банки, в роботі наведено конкретний приклад розрахунків, що повинні здійснюватися для порівняння вартості кредиту та вартості лізингу як механізмів придбання основних засобів.

У третьому розділі «Умови та заходи практичної реалізації антикризових фінансових стратегій лізингових компаній» наведено пропозиції дисертанта, що стосуються, по-перше, конкретних змін до лізингового законодавства, які необхідно внести з метою його удосконалення і приведення у відповідність до сучасних умов функціонування ринку лізингу в Україні, по-друге, заходів державного регулювання та підтримки лізингового бізнесу, які передбачають його поступову лібералізацію, а також оптимальне поєднання адміністративних та ринкових методів регулювання. Поза тим, подальший розвиток лізингу тісно пов'язаний з упровадженням ефективної системи управління лізинговими ризиками, якої, нажаль, так і не було створено в докризовий період зростання лізингової галузі, а також формуванням ефективної системи управління грошовими потоками лізингових компаній та їх оптимізацією. На думку автора, під час удосконалення законодавства про лізинг в Україні необхідно враховувати таке:

1. Оскільки норми Цивільного та Господарського кодексів України не відповідають нормам Закону «Про фінансовий лізинг» доцільно внести зміни до зазначених кодексів з урахуванням положень Закону.

2. В процесі удосконалення лізингового законодавства необхідно дотримуватися норм, які містяться в Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг, до якої Україна приєдналася у січні 2006 р.

3. Законодавство про лізинг повинно забезпечувати належні умови (правові, соціальні, економічні) для реалізації прав та інтересів всіх учасників лізингу.

Отже, з метою удосконалення механізмів здійснення операцій лізингу, усунення розбіжностей, виявлених у положеннях чинного цивільного, податкового, господарського законодавства, що регулює лізингову діяльність в Україні, та з метою створення сприятливих умов для більш активного використання лізингового механізму в процесах оновлення і модернізації техніки й технології вітчизняних підприємств, в роботі пропонуються конкретні зміни до відповідних законодавчих актів. Це сприятиме здешевленню лізингових операцій для їхніх кінцевих користувачів - лізингоодержувачів, мінімізації ризиків учасників лізингу, збільшенню інвестиційних потоків для фінансування лізингових операцій, розвитку стабільного, прозорого та конкурентного ринку лізингу.

Державне регулювання лізингу в Україні в роботі трактується: з одного боку, як розроблення і реалізація комплексних заходів щодо впорядкування, контролю, недопущення порушень у сфері лізингових відносин; з іншого боку, як система економічних стимулів та пільг для їхніх учасників, мета якої - підвищити ефективність функціонування ринку лізингових послуг та створити умови для виконання лізингом його макроекономічних функцій.

Пропоновані автором заходи державної підтримки лізингової діяльності в Україні наведено на рис. 3.

У роботі доводиться, що в умовах кризи, коли фінансові ризики та ризики несплати лізингових платежів різко загострилися, необхідно істотно переглянути існуючі підходи до управління ризиками в лізингових компаніях. Автор пропонує перехід до сучасної системи ризик-менеджменту, яка дозволить не лише убезпечити лізингодавців від негативних наслідків кризи, але й запобігти прийняттю ними необґрунтованих, з огляду на ризики, управлінських рішень, що впливатимуть на їхні посткризові перспективи.



Рис. 3. Система державної підтримки лізингової діяльності

Розробляючи економіко-математичну модель управління грошовими потоками лізингової компанії, автор виходив з типової для функціонування будь-якої лізингової компанії ситуації, за якої після узгодження фінансового плану на черговий рік від лізингоодержувача надходить пропозиція про укладання лізингової угоди та придбання за лізинговою схемою того чи іншого лізингового майна. У такому разі перед менеджментом компанії постає завдання виконання за допомогою розробленої моделі повного комплексу розрахунків за потенційним проектом - грошових потоків, їхніх варіантів, зведення в один проект, оцінювання ефективності та впливу проекту на конкретні результати діяльності лізингової компанії тощо. Зміст моделі охоплює:

1. Формування балансу грошових потоків лізингової компанії. Чистий дохід (сальдо) лізингової компанії Ч^t на t-му кроці розрахунків відображається залежністю:



(1)

де ЛП^t(i) - лізингові платежі; Е^t - експлуатаційні витрати; П_пр^t - податок на прибуток; ПДВ^t(і) - податок на додану вартість; К^t(і) - капітальні вкладення в майно, що придбавається за лізингом; С_зал^t(і) - виплата залишкової вартості (викупної вартості) майна; Кр^t(j) - отримання кредиту на придбання лізингового майна; Пр^t(j) - сплата процентів за кредитом; В_кр^t (j) - погашення основної суми боргу; П^t(k) - продаж цінних паперів (акцій, облігацій, векселів тощо); В^t(k) - виплати за цінними паперами.

2. Побудову критерію збалансованості бюджету лізингової компанії загалом. Таким критерієм є невід'ємність накопиченого сальдо грошових потоків для кожного t-го кроку розрахункового періоду:

(2)

де G_min^t - мінімальний рівень грошових коштів, який повинен бути у розпорядженні лізингової компанії на t-му кроці розрахункового періоду; індекс s показує, що величина Ч_Н^t визначається підсумовуванням Ч^s за кроками розрахункового періоду, які передували поточному періоду t(s=1…t). Для збалансованості бюджету лізингової компанії достатньо, щоб рівень G_min^t на кожному кроці розрахункового періоду дорівнював нулеві.

3. Визначення індикатора оцінки ефективності діяльності лізингової компанії. У якості основного показника ефективності лізингового проекту та лізингової компанії зазвичай використовується чистий дисконтований дохід (ЧДД). Для лізингової компанії загалом він дорівнює:



(3)

де Е - ставка дисконтування.

Розроблена економіко-математична модель управління грошовими потоками лізингової компанії дає змогу, базуючись на вихідних даних лізингових угод, розраховувати прогнозний баланс лізингової компанії загалом. Для реалізації моделі дисертантом використана спеціальна комп'ютерна програма, яка розроблена за допомогою табличного процесора Excel для роботи у середовищі MS Windows. Призначення зазначеної комп'ютерної програми - забезпечити збалансованість та ефективність діяльності лізингової компанії в процесі планування нових проектів з урахуванням наявного пакета чинних лізингових угод.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення актуального наукового завдання, що виявляється в розробці методичних підходів до формування фінансових стратегій лізингових компаній в умовах макроекономічної кризи та їхньої реалізації методами антикризового управління. Дослідження дисертанта дають підстави зробити такі висновки.

1. Доведено, що в Україні існує специфічна потенційна необхідність в антикризовому розвитку лізингу: з одного боку - як засобу послаблення негативних явищ в економіці, пов'язаних з фінансовою кризою; з іншого - з метою збереження вже досягнутого рівня розвитку лізингового ринку та недопущення втрати тих його суб'єктів, які здатні стати лідерами у забезпеченні його зростання. Така необхідність зумовлена здатністю лізингу створювати передумови розвитку виробничого сектору економіки, сприяти широкому залученню інвестицій у виробничу сферу, що в період кризи може стати альтернативою банківському кредитуванню, забезпечує стабільні доходи державного бюджету України. Саме тому збереження досягнутого рівня розвитку лізингового ринку та його активізація в посткризовий період безпосередньо залежать від уваги до нього з боку держави, створення нею умов та забезпечення належної підтримки його ефективного функціонування.

2. Узагальнення теоретичних підходів до трактування змісту та економічної сутності лізингу дало можливість виявити його інтеграційний характер відносно таких поширених в економічних відносинах операцій, як оренда, купівля-продаж, інвестування, кредитування тощо, а це дало підстави розглядати лізинг, по-перше, як якісно новий комплексний вид економічної діяльності, що поєднує традиційні властивості зазначених операцій, трансформуючи їх у певний спосіб відповідно до умов лізингових угод; по-друге, як вид підприємницької діяльності лізингових компаній, які, своєю чергою, є об'єднувальною ланкою для інших учасників лізингових операцій.

3. За підсумками аналізу сучасного стану лізингового ринку, проблем та особливостей його розвитку можна констатувати, що: з одного боку, у 2009 р. очевидним стало скорочення темпів його зростання внаслідок кризових явищ на фінансових ринках та в економіці України загалом; з іншого боку, спостерігаються деякі позитивні тенденції на ринку лізингу, зокрема збільшення частки власних коштів у структурі фінансування лізингових угод, що є свідченням більш виваженої фінансової політики лізингодавців у період кризи.

4. Фінансова нестабільність, спричинена кризою, викликає також серйозні зміни у процесі функціонування лізингових компаній та управління ними. Ці зміни торкаються як системи взаємодії між лізинговими компаніями та іншими суб'єктами лізингового ринку, так і внутрішніх принципів функціонування та управління самих лізингових компаній. Отже обґрунтованою є необхідність розробки фінансових стратегій лізингових компаній як основи їх антикризового управління, націленого на подолання кризових явищ, стабілізацію їхнього фінансового стану та забезпечення сприятливих перспектив розвитку у посткризовий період.

5. Авторський підхід до формування портфеля антикризових фінансових стратегій лізингових компаній полягає в обґрунтованому виборі з-поміж можливих стратегічних альтернатив найбільш прийнятних у кожному конкретному випадку фінансових стратегій розвитку лізингового бізнесу та розробленні заходів і створенні умов для їх практичної реалізації. Такий підхід реалізовано на методичному рівні в трьох основних сферах діяльності лізингових компаній, що актуалізуються в період кризи, а саме:

- фінансування лізингових операцій, що дозволить лізинговим компаніям на основі виявлених дисертантом переваг і недоліків окремих джерел фінансових ресурсів вибирати найбільш ефективні з них в залежності від їхньої доступності, умов залучення та власної стратегії ведення лізингового бізнесу;

- управління портфелем лізингових проектів, що дозволить лізинговим компаніям на основі розроблених дисертантом підходів реструктурувати та оптимізувати їхній портфель, уникаючи ризиків неплатежів з боку клієнтів;

- ціноутворення на лізингові послуги та управління лізинговими платежами, що дозволить лізинговим компаніям визначати та встановлювати конкурентні ціни на свої послуги (зокрема, порівняно з ціною кредиту) та узгоджувати розміри й графіки лізингових платежів з іншими учасниками лізингових операцій, гнучко враховуючи їхні фінансові інтереси.

6. Аналіз стану нормативно-правової бази лізингу в Україні дав змогу зробити висновок про суперечливість і недосконалість законодавчого забезпечення лізингу в Україні. Тому з метою його удосконалення і приведення у відповідність до сучасних умов функціонування вітчизняного ринку лізингу та міжнародного права автором розроблені конкретні пропозиції щодо змін окремих положень лізингового законодавства, які пропонується внести у відповідні законодавчі акти. Це уможливить створення сприятливих умов для розвитку лізингової галузі у довгостроковому періоді.

7. У дисертації доведено, що держава через використання механізмів стимулювання лізингової діяльності (податкові пільги, прискорену амортизацію тощо), може значно зменшити бюджетні інвестиційні витрати, сприяти нарощуванню виробничого та експортного потенціалів країни, а також розвитку малого і середнього бізнесу, що, з огляду на необхідність подолання економічної кризи, є її безпосереднім завданням. Відтак автор пропонує впровадити в практику лізингу розроблений ним перелік державних гарантій і пільг для його учасників та інших заходів їхньої державної підтримки, зокрема інвестиційно орієнтованої амортизаційної й податкової політики.

8. Серед заходів практичної реалізації антикризових фінансових стратегій лізингових компаній в дисертації розроблено підхід до побудови сучасної системи ризик-менеджменту, яка дозволить не лише убезпечити лізингодавців від негативних наслідків кризи, але й запобігати прийняттю ними необґрунтованих, з огляду на ризики, управлінських рішень, що впливатимуть на їх посткризові перспективи.

9. Розроблена економіко-математична модель управління грошовими потоками лізингової компанії дозволить здійснювати оцінювати ефективність управління ними, виконувати варіантні розрахунки прогнозного фінансового плану, підтримувати бюджет лізингової компанії у збалансованому стані з урахуванням факту укладання нових лізингових угод, а також можливих змін умов чинних угод тощо. Модель було апробовано на прикладі конкретного лізингового проекту Лізингової компанії «Універсальна» з придбання телекомунікаційного обладнання. Комп'ютерна програма реалізації зазначеної моделі для фінансових менеджерів лізингової компанії є зручним та ефективним інструментом варіантного та комплексного обґрунтування та узгодження параметрів сукупності лізингових договорів, що особливо важливо у разі зміни умов лізингової діяльності під впливом кризових чинників.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Перетятко Л.А. Державна підтримка підприємництва в регіонах Львівщини / Перетятко Л.А. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Фінансові механізми активізації підприємництва : збірник наукових праць. Випуск 2(XXXIII) / НАН України, Інститут регіональних досліджень ; редкол. : відповідальний редактор М. І. Долішній. Частина 2. - Львів, 2002. - С. 201-206 (0,35 д. а).

2. Перетятко Л.А. Підприємство як суб'єкт і об'єкт інвестиційної діяльності та його інвестиційна привабливість / Перетятко Л.А. // Вісник Львівської комерційної академії. Серія економічна. - 2002. - Випуск 12. - С. 258-268 (0,64 д. а.).

3. Перетятко Л. Регіональна диференціація інвестицій та шляхи її подолання / Л. Перетятко // Вісник Львівського державного аграрного університету : Економіка АПК. - 2003. - № 10(1). - С. 74-79 (0,35 д. а.).

4. Перетятко Л.А. Лізинг як фінансовий інструмент інвестування в оновлення основних фондів підприємств / Перетятко Л.А. // Вісник Львівської державної фінансової академії. - 2007. - № 13. - С. 167-172 (0,5 д. а.).

5. Перетятко Л.А. Історичні передумови та особливості розвитку лізингу в розвинутих країнах світу та в Україні / Перетятко Л.А. // Вісник Львівської державної фінансової академії. - 2008. - № 15. - С. 117-125 (0,73 д. а.).

6. Буряк П. Ю. Потенціал фінансового лізингу та напрямки державної підтримки його розвитку в Україні / Буряк П. Ю., Перетятко Л.А. // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії : збірник наукових праць. Економічні науки. - 2008. - Вип. 1(10). - С. 24-32 (0,53 д. а.). Особистий внесок автора: розроблено конкретні заходи державної підтримки фінансового лізингу в Україні.

7. Буряк П. Ю. Фінансові стратегії як основа антикризового управління діяльністю лізингових компаній України / Буряк П. Ю., Перетятко Л.А. // Вісник Львівської державної фінансової академії. - 2009. - № 17. - С. 102-108 (0,57 д. а.). Особистий внесок автора: обґрунтовано необхідність перегляду фінансових стратегій лізингових компаній та запропоновані їх антикризові версії.

8. Жмуркевич А. Є. Модель збалансованих грошових потоків лізингової компанії та її інформаційне забезпечення / Жмуркевич А. Є., Перетятко Л.А. // Вісник Львівської державної фінансової академії. - 2009. - № 17. - С. 280-290 (0,9 д. а.). Особистий внесок автора: розроблена економіко-математична модель управління грошовими потоками лізингової компанії.

9. Альошина Л. Є. Роль бюджетно-податкової політики держави в активізації інвестиційного процесу в Україні / Л. Є. Альошина, Л.А. Перетятко // Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку) : збірник наукових праць за матеріалами науково-практичної конференції (20-22 грудня 2001 року). - Ірпінь : Академія ДПС України, 2002. - С. 3-6 (0,23 д. а.). Особистий внесок автора: обґрунтовано необхідність державної підтримки фінансового лізингу як методу активізації інвестиційного процесу.

10. Перетятко Л.А. Оцінка інвестиційної привабливості підприємств / Перетятко Л.А. // Збірник наукових доповідей : матеріали студентсько-аспірантської наукової конференції 14 травня 2002 р. : Львів : Львівський державний фінансово-економічний інститут, 2002. - С. 191-194 (0,23 д. а.).

11. Перетятко Л. Інвестиційне забезпечення економічного розвитку Львівщини / Любов Перетятко // Розвиток фінансово-кредитної системи України : здобутки, проблеми, перспективи : тези доповідей ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції аспірантів та молодих вчених, 25-26 жовтня 2007 р. / відп. за вип. Б. І. Пшик. - Львів : ЛІББС УБС НБУ, 2007. - С. 81-83 (0,18 д. а.).

12. Перетятко Л.А. Оцінка ефективності лізингових операцій / Перетятко Л.А. // V Міжнародна науково-практична конференція «Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні. Львів, 29-30 жовтня 2009 р. Доповіді, повідомлення». - Львів : ЛДФА, 2009. - С. 253-256 (0,23 д. а.).

13. Перетятко Л.А. Оцінка ризиків при проведенні лізингових операцій / Л.А. Перетятко // Збірник тез доповідей VII Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України у ХХІ столітті : національна ідентичність та тенденції глобалізації», 25-26 лютого 2010 р., м. Тернопіль. Частина ІІ. - Тернопіль : ТНЕУ, 2010. - С. 170-172 (0,19 д. а.).

Размещено на Allbest.ru

...