Фінансово-економічні умови інвестиційної активності у сільському господарстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Львівська державна фінансова академія

УДК 336.11338.134

Спеціальність 08.00.08 - гроші,

фінанси і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Полянчич Тетяна Михайлівна

Львів - 2010



Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівській державній фінансовій академії Міністерства фінансів України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Буряк Петро Юрійович, Львівська державна фінансова академія Міністерства фінансів України, завідувач кафедри державних фінансів, ректор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Щурик Михайло Васильович, Івано-Франківський університет права ім. Короля Данила Галицького, завідувач кафедри фінансів

кандидат економічних наук, доцент Паславська Ірина Мирославівна, Львівський національний університет імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економічної кібернетики

Захист дисертації відбудеться 29 жовтня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.886.01 у Львівській державній фінансовій академії Міністерства фінансів України за адресою 79000, м. Львів, вул. Коперника, 3.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської державної фінансової академії Міністерства фінансів України за адресою 79000, м. Львів, вул. Коперника, 3.

Автореферат розісланий 28 вересня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Б.А. Карпінський



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для успішного розвитку будь-якої галузі економіки необхідне своєчасне відтворення капіталу за допомогою інвестицій. Їх кількісний і якісний склад визначає характер і швидкість заповнення економічних ресурсів, які споживаються в процесі виробництва благ. Без залучення інвестицій неможливо забезпечити економічне зростання, підвищити добробут населення.

В умовах ринкової економіки спонукальним мотивом інвестування є прагнення інвестора примножити накопичений раніше капітал. Тому інвестор вибирає активи, від яких очікується швидке зростання вартості. При цьому вибір не обов'язково узгоджується з досягненням суспільної мети. У результаті окремі галузі можуть виявитися непривабливими для інвестора.

Вихід економіки сільського господарства з кризи вирішальною мірою пов'язаний з пожвавленням інвестиційного процесу, без чого неможливе відновлення виробничого потенціалу та економічне зростання. При цьому вплив інвестицій на економічний розвиток галузі безперечний, але він може виявлятися по-різному залежно від загального економічного стану в країні, від конкретних умов вкладення й використання капітальних засобів. У сучасних умовах інвестування повинно стати одним з основних елементів державної економічної політики, спрямованої на відродження сільськогосподарського виробництва, а також економічної політики підприємств, спрямованої на розвиток їх виробничо-господарської діяльності.

У процесі аграрної реформи істотно змінилася організація інвестиційного процесу в сільському господарстві. Ринково орієнтована система фінансування капітальних вкладень замінила планово-розподільну. Формуються нові канали залучення і використання фінансових ресурсів, послідовно поліпшується нормативно-правова база. Зростають обсяги прямих інвестицій з боку приватних інвесторів, вітчизняних і зарубіжних. Важливим результатом перетворень, що відбуваються, став позитивний досвід, який придбали працівники сільського господарства в організації фінансування розвитку галузі.

Значний внесок до розробки теорії і концепцій інвестування внесли західні економісти Е. Альтман, Л. Брю, А. Вайнріх, Р. Дорібуш, Л. Крушвіц, А. Кульман, Р. Макконелл, П. Фішер, Р. Шмалензі, Й. Шумпетер та інші. Серед робіт вітчизняних авторів провідне місце займають дослідження В. Александрової, О. Алимова, Ю. Бажала, В. Беседіна, В. Бородюка, П. Буряка, К. Васьківської, П. Гайдуцького, А. Гальчинського, П.Гарасима, В. Гейця, О. Крисального, М. Крупки, О. Кузьміна, І. Паславської, П. Савлука, Р. Тринька, М. Чумаченка, А. Чупіса, В. Шевчука, М. Щурика,В. Юрчишина та інших.

Проте, зважаючи на зміну загальної економічної ситуації, перетворення, що відбуваються в галузі у процесі реформ, розвитку інститутів фінансування, багато теоретичних і методологічних питань, що стосуються, наприклад, оцінки інвестиційної привабливості на галузевому і регіональному рівнях, чинників інвестиційної привабливості і джерел фінансування інвестицій, підвищення ролі держави в інвестиційному процесі, вимагають додаткового дослідження.

У зв'язку з викладеним дисертаційне дослідження, спрямоване на розв'язання проблем формування умов залучення інвестицій в аграрний сектор, є вкрай актуальним і своєчасним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною бюджетної наукової теми кафедри фінансів Львівської державної фінансової академії “Розвиток інтеграційних процесів у фінансово-кредитній сфері в період фінансової глобалізації світової економіки” (номер державної реєстрації 0106U005416), у межах якої автором обґрунтовано заходи, спрямовані на активізацію інвестиційної активності в сільському господарстві.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в розробці методологічних і практичних рекомендацій щодо формування економічних умов залучення капіталу в сільське господарство і підвищення ефективності його використання на етапі завершення реформування багатьох економічних процесів і стабілізації економічного розвитку.

Для досягнення вказаної мети в рамках дисертаційного дослідження ставилися і вирішувалися такі основні завдання:

узагальнити наявні результати досліджень суті інвестицій і особливостей їх розміщення в сільське господарство;

запропонувати напрями макроекономічного регулювання інвестиційної активності галузі;

уточнити методичні підходи визначення потреби в інвестиційних ресурсах галузей сільського господарства;

розробити науково обґрунтовані пропозиції з вдосконалення економічних умов залучення інвестицій в сільське господарство;

дослідити рівень інвестиційної привабливості сільського господарства на регіональному рівні й уточнити методику її розрахунку на перспективу.

Об'єктом дослідження є формування та використання інвестиційних ресурсів сільськогосподарськими підприємствами.

Предметом дослідження є економічні відносини і процеси, що виникають при залученні сільськогосподарськими підприємствами фінансових ресурсів з різних джерел і розміщенні в капітальні активи.

Методи дослідження. Теоретичною, методологічною основою дисертаційної роботи є класичні положення економічної теорії, фундаментальні праці вітчизняних і зарубіжних учених і практиків з питань активізації інвестиційної діяльності, ефективності інструментів і механізмів залучення інвестиційних ресурсів у діяльність сільськогосподарських підприємств. у процесі дослідження були вивчені й узагальнені розробки з питань підвищення ефективності інвестицій провідних науково-дослідних організацій, законодавчі та інші нормативно-правові акти, матеріали наукових конференцій і семінарів, міжнародна практика.

У дослідженні використовувалися загальнонаукові методи: теоретичне узагальнення і порівняння (використані для розкриття змісту істотної характеристики, розширення форм, методів, механізмів та інструментів залучення інвестиційних ресурсів); статистичного і графічного аналізу (для оцінки динаміки інвестиційних процесів, результатів роботи сільськогосподарських підприємств); системного підходу (для обґрунтування можливостей інвестування в сільськогосподарські підприємства фінансових ресурсів, акумульованих приватними та державними інвесторами); рядів динаміки (для відображення зміни величини показників, що визначають інвестиційну привабливість сільськогосподарських підприємств, обсяг залучення та ефективність використання інвестиційних ресурсів); економіко-математичного моделювання (для визначення ефективності фінансових інструментів, вибору оптимального інвестиційного рішення), абстрактно-логічний (для узагальнення результатів дослідження та формування висновків). економічний капітал сільський господарство

Інформаційною основою дослідження слугували законодавчі та інші нормативно-правові акти, інформаційні матеріали Міністерства фінансів України, Міністерства аграрної політики України, статистичні дані Головного управління статистики у Львівській області, а також у відповідних адміністративних районах Львівської області, дані Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації, річні звіти окремих сільськогосподарських підприємств і зарубіжні джерела.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в наступному:

вперше

- обґрунтовано необхідність державного регулювання інвестицій в аграрний сектор економіки шляхом використання коштів дотації за здане переробним підприємствам молоко, як одного з джерел формування державного інвестиційного фонду;

уточнено:

- теоретичні положення, що стосуються суті і змісту економічної категорії «інвестиції», завдяки доповненню розуміння цієї категорії, що це залучені суб'єктами господарювання економічні активи різної форми, що накопичені раніше з метою відтворення та примноження спожитого капіталу, а отже, і збільшення доходів;

набули подальшого розвитку

- напрями підвищення ефективності залучення інвестиційних ресурсів у сільське господарство, а саме: обґрунтовано необхідність створення інтегрованих формувань, використання як джерел фінансування інвестицій лізингу, інвестиційного банківського та податкового кредиту;

- методи розрахунку потреби в інвестиційних ресурсах для розвитку галузей сільського господарства (на прикладі молочного скотарства);

удосконалено:

- способи визначення галузевої та регіональної інвестиційної привабливості з використанням методу стандартизації показників;

- методику обґрунтування інвестиційної привабливості галузей сільського господарства з використанням економіко-математичних методів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання запропонованих положень і пропозицій дисертаційної роботи для підвищення інвестиційної активності в сільському господарстві. Окремі методичні положення можуть слугувати основою для розробки нормативних документів, що стимулюватимуть інвестиції в сільськогосподарські підприємства, з урахуванням особливостей галузі, для складання цільових програм розвитку вітчизняного сільського господарства. Вони також можуть застосовуватися у розробці програм залучення інвестицій і підвищення їх ефективності на рівні суб'єктів господарювання.

Теоретичні напрацювання, які є результатом дисертаційного дослідження, використовуються у навчальному процесі Львівської державної фінансової академії (довідка № 01-13/485 від 30.04.2010 р.)

Окремі результати дисертаційної роботи знайшли практичне застосування в діяльності Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації (довідка № 10-01/7-113 від 28.04.2010 р.), Контрольно-ревізійного управління у Львівській області (довідка № 09-15/2473 від 29.04.2010 р.), Головного фінансового управління Львівської обласної державної адміністрації (довідка № 03-40/3501 від 29.04.2010 р.).

Особистий внесок аспіранта. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою, в якій викладено авторський підхід до розробки практичних, методологічних положень і рекомендацій, спрямованих на підвищення інвестиційної активності сільськогосподарських підприємств. Аспірант самостійно сформулював мету та завдання дослідження, основні наукові положення, висновки та рекомендації щодо їх практичної реалізації, що й відображає його конкретний внесок у розвиток фінансової моделі розширеного відтворення сільського господарства.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідались на VІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і технології: крок в майбутнє” (Прага, 2010 р.) Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий простір Європи” (Перемишль, 2010 р.) Міжнародній науково-практичній конференції “Напрями інноваційного розвитку виробництва та переробки продукції АПК” (Мукачеве, 2010 р.); семінарах, щорічних наукових конференціях викладачів та аспірантів Львівської державної фінансової академії протягом 2004-2009 років.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 наукових праць (з них 5 статей у наукових фахових виданнях та 3 - у матеріалах конференцій) загальним обсягом 2,8 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел і додатків. Робота викладена на 196 сторінках машинописного тексту, з них 169 сторінок основного тексту містить 29 таблиць (15 сторінок), 9 рисунків (10 сторінок), 7 додатків (9 сторінок), список використаних джерел, який включає 204 найменування (18 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, відображено зв'язок роботи з науковими програмами, планами й темами, зазначено мету та завдання, а також об'єкт і предмет дослідження, обґрунтовано необхідність його проведення, висвітлено його методологічну базу, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - «Характер та особливості інвестиційного процесу в сільському господарстві» - розглядаються теоретична сутність інвестиційного процесу, його фінансове забезпечення, досліджуються особливості відтворювального процесу інвестиційної діяльності в аграрному секторі економіки.

Інвестиції - це залучені суб'єктами господарювання економічні активи різної форми, що накопичені раніше з метою відтворення та примноження спожитого капіталу, а отже, і збільшення доходів.

Інвестиції утворюють двонапрямлену систему потоків засобів. Один потік забезпечує формування ресурсів, їх залучення з фондів накопичення організацій і громадян, а інший забезпечує розміщення цих засобів в об'єкти, виходячи з рівня їх привабливості. Обидва потоки мають важливе значення і не можуть бути диференційовані за значущістю, оскільки кожен із них є продовженням іншого, що характеризує інвестиційний процес як безперервний кругообіг засобів в економіці.

Інвестиційна діяльність багато в чому залежить від чіткості інвестиційної політики держави, складової частини економічної політики, що проводиться державою і підприємствами у вигляді визначення структури і масштабів інвестицій, напрямів їх використання, джерел отримання з урахуванням необхідності оновлення основних засобів і підвищення їх технічного рівня. Нормативно-правове регулювання інвестиційної діяльності є одним з основних елементів, що визначають інвестиційний клімат будь-якої держави. Правове регулювання здійснюється прийняттям законодавчих та підзаконних актів, державних програм, а також завдяки контролю за дотриманням інвестиційного законодавства.

Інвестиційний процес пов'язаний з інвестиційною діяльністю, що являє собою послідовну сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держав щодо здійснення інвестицій з метою отримання доходу або прибутку, вирішення екологічних, соціальних та інших проблем, і здійснюється у всіх сферах економіки незалежно від форм власності підприємства. Головна мета інвестиційного процесу це вкладення капіталу в найпривабливіші об'єкти для отримання максимального прибутку або досягнення корисного ефекту.

Інвестиційному процесу притаманні всі ознаки системи, складовими якої є інвестор, тобто суб'єкт інвестиційного процесу, об'єкт інвестицій, зв'язок між ними (інвестування з метою отримання інвестиційного доходу) та інвестиційне середовище.

У процесі інвестування основного капіталу можуть бути використані найрізноманітніші інвестиційні ресурси. Джерелами фінансування залежно від кон'юнктури інвестиційного ринку можуть бути як внутрішні (власні кошти суб'єктів господарювання), так і зовнішні (вітчизняні та іноземні).

У складі внутрішніх джерел найбільш істотним є амортизаційний фонд. У розвинутих країнах 70-80 % інвестицій фінансується за рахунок амортизації, а в Україні цей показник сягає лише 10-15 %. Це відбувається насамперед через відсутність дієвого контролю за цільовим використанням даного фонду.

Прибуток, як внутрішнє джерело фінансування інвестицій, втратив своє значення в сільському господарстві через низьку прибутковість галузі.

У нинішній кризовій ситуації необхідний пошук нетрадиційних методів відновлення матеріальної бази і прискореної модернізації основних фондів підприємств різних форм власності, пожвавлення інвестиційної сфери. Такими інструментами можуть бути: лізинг, іпотечне кредитування, випуск цінних паперів.

У розвинутих країнах, наприклад, лізинг давно став одним з основних важелів активізації інвестиційної діяльності. За останні 15 років обсяг лізингових операцій у світі виріс більше ніж у 5 разів.

Інвестиції в сільське господарство мають свої особливості. Вони проявляються в тому, що разом з об'єктами-результатами праці людини, як і в інших галузях економіки, у сільському господарстві інвестиції здійснюються ще й в об'єкти природи, що за інших рівних умов робить їх діяльність більш капіталомісткою, з тривалим терміном окупності і високими ризиками, оскільки природа живе за своїми законами, управління якими сьогодні або неможливе, або дороге.

В умовах ринкової економіки інвестиції розміщуються тільки в ті активи, які забезпечують приріст вартості раніше накопиченого капіталу. У міру посилення дії у вітчизняній економіці ринкових принципів, сільське господарство з причини особливостей його інвестиційного процесу стає все менш привабливим для інвестицій, що вимагає належного державного втручання.

У другому розділі - «Ефективність інвестиційної діяльності в сільському господарстві» - проведено економічну оцінку інвестиційної привабливості сільського господарства Львівської області, охарактеризовано особливості інвестиційного процесу у сільському господарстві Львівської області: структуру інвестиційних вкладень та основні джерела фінансування, визначено інвестиційну привабливість сільського господарства адміністративних районів Львівської області за допомогою економіко-математичних методів.

Сільське господарство потенційно є інвестиційно привабливим для інвесторів, однак вони не ризикують вкладати кошти через високі ризики в цій галузі. Розвиток інвестиційного процесу є одним з основних чинників виходу сільського господарства з критичного стану та забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції.

Необхідно відзначити, що між інвестиційною активністю та ефективністю господарської діяльності існує взаємозв'язок, оскільки з підвищенням ефективності господарювання зростає рівень інвестиційної привабливості, а отже, й активності. Інвестиційна привабливість держави визначається чинниками, що стимулюють розвиток національної економіки.

За період дослідження окреслилась чітка тенденція до зростання виробництва валової продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств, у тому числі і в сільськогосподарських підприємствах. Необхідно зауважити, що темпи зростання виробництва валової продукції сільського господарства не дозволяють компенсувати її втрати порівняно з 1990 р.

Показниками, які формують фінансовий результат від реалізації, а отже, є визначальними в оцінці інвестиційної привабливості сільського господарства, є ціна на продукцію галузі та витрати на її виробництво. За період дослідження витрати на виробництво продукції сільського господарства та реалізаційні ціни суттєво зросли (наприклад, овочів у понад 6 разів). Не в усіх галузях приріст цін компенсував приріст собівартості продукції, тому виробництво, наприклад, м'яса великої рогатої худоби залишається збитковим. Найбільш інвестиційно привабливою є галузь рослинництва.

Сільське господарство Львівської області загалом є прибутковим, що в першу чергу береться до уваги будь-яким інвестором. Але при цьому необхідно зауважити, що тваринництво залишається збитковим, а загальна прибутковість сільськогосподарського виробництва забезпечується високою прибутковістю рослинництва.

Загальна кількість сільськогосподарських підприємств у 2008 р. порівняно з 2004 р. зменшилась на 46,3 %, що є досить загрозливою тенденцією. За період дослідження кількість прибуткових підприємств зменшилась на 66,8 %, а кількість збиткових зросла на 6,1 %. Середній прибуток, отриманий від усієї діяльності в розрахунку на одне господарство, збільшився в 14 раз, а збиток - у 8,1 раза. Проведені розрахунки доводять, що понад 50 % сільськогосподарських підприємств Львівщини залишаються збитковими.

Проведене дослідження дає змогу стверджувати про наявність позитивних тенденцій у відродженні вітчизняного сільського господарства. Але сільськогосподарські товаровиробники зараз відчувають значні труднощі та проблеми щодо розширеного відтворення, які необхідно вирішувати в комплексі не тільки на галузевому, а, передусім, на макроекономічному рівні.

Сільське господарство є галуззю, яка займає найгірші позиції щодо надходження інвестицій. Хоча протягом 2004 - 2008 рр. спостерігається чітка тенденція до зростання як суми, так і частки інвестицій в економіку Львівської області, що припадає на сільське господарство. Так, у 2004 р. в сільське господарство Львівщини було вкладено 40,3 млн грн., що становило лише 1,1 % загального обсягу інвестицій. У 2008 р. ця сума зросла до 549,8 млн грн., тобто до 5,1 % загального обсягу інвестицій.

Щороку спостерігається приріст інвестицій в основний капітал сільськогосподарських підприємств Львівської області. Особливо значним такий приріст є у 2007 та 2008 рр. У 2007 р. розмір інвестицій в основні засоби сільського господарства збільшився порівняно з 2006 р. у 2,4 раза, а у 2008 р. порівняно з 2007 р. - у 2,1 раза.

Суттєво зросли інвестиції в основний капітал галузі сільського господарства в розрізі адміністративних районів Львівської області. Загалом у Львівській області за період дослідження цей показник збільшився у 12,3 раза. Необхідно зазначити, що в розрізі адміністративних районів зміна цього показника відбувається з великим ступенем варіації. Так, в основний капітал сільського господарства Буського району інвестиції збільшились за 5 років дослідження в 51,3 раза, що у вартісному еквіваленті становить понад 223 млн грн. Найменший приріст інвестицій в основний капітал сільського господарства був у Мостиському районі - лише у 2,2 раза, тобто на 889 тис. грн.

Роль прибутку, як одного з основних джерел розширеного відтворення, зведена до мінімуму, оскільки більшість сільськогосподарських підприємств є збитковими. У 2004 р. частка збиткових підприємств у загальній кількості сільськогосподарських підприємств становила 28 %, але практично щороку вона зростала і досягла у 2008 р. 55,5 %.

Частка амортизації в структурі витрат продукції є надто малою (у 2004 р. амортизаційні відрахування становили 3,4 % у структурі витрат, а у 2008 р. - 7,0 %, що на 3,6 % більше), тим більше за умов нецільового її використання. Амортизація втратила свою суть як основне джерело фінансування інвестицій. На сьогодні не існує належного контролю за використанням амортизаційного фонду. Внаслідок цього підприємства суму амортизаційних відрахувань, що надходить в складі виручки від реалізації, використовують не на фінансування власного розвитку, а на фінансування поточних витрат.

Держава намагається через систему фінансової підтримки стимулювати інвестиційний процес у сільському господарстві. Для здешевлення вартості сільськогосподарської техніки для сільськогосподарських товаровиробників запроваджено програму часткової компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва. Науковці неоднозначно ставляться до такого способу стимулювання, оскільки система сформована таким чином, що є більш зручною для виробників техніки, ніж для її покупців.

В умовах фінансової кризи повністю виключена з Державного бюджету 2009 року стаття, якою передбачалась «часткова компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва». Для цих потреб у 2008 р. було передбачено 100 млн гривень.

Серед потенційних джерел ресурсів для ринкової трансформації економіки країн з перехідною економікою іноземні інвестиції займають особливе місце. Говорячи про прямі іноземні інвестиції в економіку Львівщини у 2008 р., слід відзначити, що зазвичай вони спрямовуються в промисловість (27,5 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій), торгівлю (16,2 %), сільське господарство (5,3 %). Прямі іноземні інвестиції в сільське господарство у 2008 р. збільшились порівняно з 2004 р. на 523,9 млн грн., а частка таких вкладень у загальній сумі іноземних інвестицій збільшилась з 1,3 % у 2004 р. до 5,3 % у 2008 р., тобто на 4,0 %.

Використовуючи методику стандартизації показників, ми визначили найпривабливіші регіони для інвестицій у сільське господарство (табл. 1).

Таблиця 1 - Ранжування адміністративних районів Львівської області за середнім інтегральним показником інвестиційної привабливості сільського господарства

Ранг	Адміністративний район	Середній інтегральний показник	Зона інвестиційної привабливості
	Пустомитівський	14,1005352	Стратегічна
	Яворівський	7,1989116
	Буський	6,7500319	Висока
	Городоцький	6,6520572
	Сокальський	6,6132243
	Золочівський	6,4389916
	Жовківський	5,8843845	Середня
	Радехівський	5,8292939
	Кам'янкf-Бузький	5,7593561
	Стрийський	5,4505008
	Мостиський	5,3894447
	Жидачівський	4,9331514	Низька
	Дрогобицький	4,8743419
	Самбірський	4,7739702
	Бродівський	4,6757369
	Старосамбірський	4,3001352
	Перемишлянський	4,1271857
	Миколаївський	3,2506643	Дуже низька

Так, у Львівській області до зони стратегічної інвестиційної привабливості увійшли Буський, Городоцький, Сокальський, Золочівський райони. До зони середньої інвестиційної привабливості - Жовківський, Радехівський, Кам'янка-Бузький, Мостиський, Стрийський райони. До зони низької інвестиційної привабливості належать Жидачівський, Дрогобицький, Самбірський, Бродовський, Старосамбірський, Перемишлянський райони. До зони дуже низької інвестиційної привабливості увійшов Миколаївський район. Отримані дані можуть слугувати для глибших аналітичних досліджень найперспективніших регіонів щодо інвестування.

У третьому розділі - «Основні напрями підвищення інвестиційної активності в сільському господарстві» - обґрунтовано й запропоновано конкретні заходи фінансово-економічного характеру, спрямовані на підвищення інвестиційної активності в сільському господарстві.

Зі всього розмаїття наявних джерел фінансування інвестицій в сільському господарстві зараз переважно використовуються тільки три: власні засоби, бюджетне фінансування і кредити банків. Нерозвиненість інститутів довготермінового фінансування і нестабільність в економіці перешкоджають підвищенню інвестиційної активності в сільському господарстві. У тваринництві - базовій галузі агропромислового комплексу - виробляється 45 відсотків валової продукції сільського господарства. Через складний стан галузь потребує реальних інвестицій, у тому числі за рахунок коштів державного бюджету, які б спрямовувалися на розвиток тваринництва, становлення його як конкурентоспроможної галузі.

Молочне скотарство - традиційна галузь сільського господарства Львівської області, особливо приміської зони. Виробництво молока сільськогосподарськими товаровиробниками Львівської області є абсолютно незадовільним, особливо, якщо розглядати це питання в контексті норми споживання молока та молочних продуктів у розрахунку на душу населення. Нами проведено розрахунки з метою визначення обсягу інвестиційних ресурсів, необхідних для відтворення поголів'я корів за умови самозабезпечення регіону молоком власного виробництва. Для того щоб досягти у 2015 р. розрахункового поголів'я корів для забезпечення цієї мети, необхідно щорічно понад 50 млн грн фінансових ресурсів. Щорічно сільськогосподарські підприємства за рахунок власних джерел можуть забезпечити фінансування відтворення основного стада в межах 8-10 млн грн за потреби понад 50 млн грн. Таким чином, самостійно необхідних фінансових ресурсів сільськогосподарські підприємства не забезпечать, тому без додаткових джерел інвестицій у цьому випадку не обійтись. Особливим і вагомим джерелом формування інвестиційних ресурсів у молочному скотарстві може стати податок на додану вартість. За період дослідження сільськогосподарським товаровиробникам від переробних підприємств відповідно до спеціального режиму справляння ПДВ згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» надійшло 192,3 млн грн, з них сільськогосподарським підприємствам - 64,7 млн грн (табл. 2).

Таблиця 2 - Виплата дотації за рахунок ПДВ сільськогосподарським підприємствам при реалізації ними молока переробним підприємствам Львівської області

Показник	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2008 р. до 2004 р.,%
Реалізація молока перероб-ним підприємствам, тис грн	85643,9	122289,5	161061,5	285733,3	285451,3	у 3,3 раза
у т. ч. сільськогосподарськими підприємствами	17111,3	21500,2	54950,5	77506,0	110918,1	у 6,5 раза
Сума дотації за реалізоване молоко, тис грн.:
Нарахован	19780,0	25133,6	29720,2	53440,7	64226,8	у 3,2 раза
в т. ч. сільськогосподарським підприємствам	4087,9	4925,3	12170,5	16549,0	27008,6	у 6,6 раза
Фактично виплачено, тис рн	19607,3	25010,7	29693,8	52627,9	63337,7	у 3,2 раза
у т. ч. сільськогосподарським підприємствам	4052,2	4683,3	12158,3	16300,5	26634,7	у 6,6 раза
Відсоток виплати відшкодувань	99,1	95,1	99,9	98,5	98,6	-0,5



За рахунок акумульованих таким чином коштів ми пропонуємо сформувати інвестиційний фонд розвитку галузі молочного скотарства. Інвестиційний фонд необхідно створити при регіональних управліннях агропромислового розвитку як неприбуткову організацію. Кошти цього фонду будуть спрямовуватись на придбання племінних ресурсів, сучасних технологій та устаткування для виробництва молока. Кошти фонду доцільно надавати на поворотній основі. Плата за використання коштів інвестиційного фонду буде встановлюватись виключно для покриття витрат на його функціонування та не повинна перевищувати розмір облікової ставки НБУ. На нашу думку, таким чином вдасться зосередити значні інвестиційні ресурси на пріоритетних напрямах розвитку молочного скотарства, забезпечивши процес розширеного відтворення галузі.

Ефективним заходом, що стимулює розвиток інвестиційної діяльності суб'єктів сільського господарства Львівської області, може стати отримання ними інвестиційного податкового кредиту, що може виражатись у зміні термінів сплати деяких загальнодержавних і місцевих податків, при чому інвестору надається можливість протягом певного терміну і в певних межах зменшувати свої платежі з податків із подальшою поетапною сплатою суми кредиту і нарахованих відсотків.

Інвестиційний податковий кредит може бути наданий на таких підставах: проведення науково-дослідної роботи або технічного переозброєння власного виробництва; здійснення інвестиційно-інноваційної діяльності; виконання підприємством особливо важливого замовлення із соціально-економічного розвитку регіону.

Для сільськогосподарських підприємств, які могли б використовувати як одне з джерел фінансування своєї інвестиційної діяльності інвестиційний банківський кредит, необхідно забезпечити державну підтримку у вигляді субсидування частини відсоткової ставки за банківськими інвестиційними кредитами з метою залучення банківського капіталу в сільське господарство. А у витратній частині місцевих бюджетів визначити ліміт суми, призначеної на ці цілі.

У розробці регіональної інвестиційної стратегії в галузі сільського господарства слід враховувати той факт, що в найближчій перспективі розвиток інвестиційної діяльності в галузі може відбуватися великою мірою завдяки приватним інвестиціям, які необхідно залучати у великих обсягах.

У зв'язку з цим найважливішими напрямами інвестиційній стратегії і виходу з глибокої кризи сільського господарства регіону повинні стати:

- створення сприятливих умов для залучення приватних інвестицій в сільське господарство завдяки впровадженню ефективних механізмів забезпечення повернення засобів, що залучаються до інвестування проектів під гарантії держави, - застави майна, страхування інвестицій;

- сприяння з боку регіональних адміністрацій становленню й розвитку інтегрованих структур.

Основними умовами реалізації державної інвестиційної політики в сільське господарство є створення державою сприятливого клімату для інвестування в галузь, а також стимулювання інвестиційного ринку з активною участю в ньому держави. При цьому важливо дотримуватись балансу між протекціонізмом, лібералізмом і регулюванням інтересів суб'єктів інвестиційної діяльності.

Державна політика залучення інвестицій в сільське господарство, на нашу думку, повинна виходити з необхідності вирішення такої цільової функції, як використання обмежених бюджетних коштів на розвиток галузі. Реалізація цього завдання можливе двома шляхами, за допомогою різних методів регулювання.

В управлінні інвестиційною діяльністю держава виступає і як організатор, і як учасник інвестиційно-фінансового ринку, а також як менеджер інвестиційних процесів. У сільському господарстві, як у жодній іншій галузі народного господарства, механізм прямої і непрямої державної підтримки інвестиційної діяльності має вирішальне значення. Державна підтримка реалізується як активно-структурними, так і бюджетно-податковими і грошово-кредитними інструментами. У зв'язку з цим в основу систематизації форм і методів дії регіональних органів управління, спрямованих на активізацію інвестиційної діяльності нами покладений принцип прямого і непрямого впливу (рис. 1). Підтримка інвестиційної діяльності, повинна здійснюватись органами державної влади різних рівнів у межах їх компетенції.

Для здійснення державної інвестиційної діяльності урядом вибиратимуться уповноважені банки, страхові, експертні й оціночні організації, а також юридичні служби і лізингові компанії.

Оцінка інвестиційної привабливості сільського господарства адміністративно-територіальних районів Львівської області повинна ґрунтуватись на дослідженні впливу чинників, які впливають на її формування. У багатьох дослідженнях виявляється, що інвестиційна привабливість змінюється під впливом не одного, а кількох чинників.

Економічні явища доцільно розглядати в динаміці. Тому, визначаючи залежність між інвестиційною привабливістю сільського господарства адміністративних районів Львівської області та урожайність зернових культур, надоєм молока на 1 корову, приростом живої маси великої рогатої худоби, питомою вагою прибуткових підприємств у загальній їх кількості, рівнем рентабельності реалізації продукції сільського господарства та рівнем рентабельності реалізації продукції сільського господарства з врахуванням державної фінансової підтримки виробництва відповідного виду продукції, необхідно врахувати часовий лаг. Для цього необхідно збудувати економетричну модель впливу факторних ознак на результативну в розрізі років дослідження.

При формуванні економетричної моделі ми використали 6 факторних ознак:

х1 - урожайність зернових культур, ц/га;

х2 - надій молока на 1 корову, кг;

х3 - приріст живої маси великої рогатої худоби, г;

х4 - питома вага прибуткових підприємств у загальній їх кількості, %;

х5 - рівень рентабельності реалізації продукції сільського господарства, %;

х6 - рівень рентабельності реалізації продукції сільського господарства з урахуванням державної фінансової підтримки виробництва відповідного виду продукції, % (табл. 3).

Розрахунки показують, що у Львівській області параметри а0, а1, а4, а6, змінюються в часі за лінійною функцією, зокрема: a0=0,17t-0,1724, a1=0,0010t+0,0071, a4=0,0011t+0,0082, a6=0,0028t+0,0432. Рівнянням степеневої функції описується зміна в часі параметрів а2 та а3 (а2=0,794t0,198, а3=13,825t-0,12769), а параметра а5 - за рівнянням параболи (а5=0,0004t2-0,0006t+0,0487).



Таблиця 3 - Економетрична модель інвестиційної привабливості сільського господарства Львівської області на перспективу

Рік	Параметри моделі
	а0	а1	а2	а3	а4	а5	а6
2009	1,0045	0,0451	0,0007	0,0031	0,0225	0,1841	-0,1244
2010	1,0547	0,0474	0,0007	0,0033	0,0236	0,1933	-0,1269
2011	1,0969	0,0497	0,0008	0,0034	0,0250	0,2049	-0,1320
2012	1,1408	0,0522	0,0008	0,0036	0,0268	0,2192	-0,1346
2013	1,1978	0,0548	0,0009	0,0038	0,0281	0,2302	-0,1386

Здійснивши необхідні розрахунки, ми з'ясували, що залежність інвестиційної привабливості сільського господарства адміністративних районів Львівської області від факторних ознак у 2013 р. буде описуватись таким рівнянням y=1,1978+0,0548х1+0,0009х2+0,0038х3+0,0281х4+0,2302х5-0,1386х6.

Практичне значення запропонованої моделі полягає у спрощенні оцінки інвестиційної привабливості сільського господарства адміністративних районів будь-якого регіону.



ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження дозволило виробити науково обґрунтовані положення щодо підвищення інвестиційної активності в сільському господарстві. Результати роботи дають підстави для таких висновків

1. У рамках централізованої планової системи поняття «інвестиції» ототожнювали з поняттям «капітальні вкладення». Це призвело до того, що поняття інвестицій та інвестування в літературі періоду перехідної економіки розглядалися вузько і, по суті, не охоплювали кругообіг інвестицій. Ми визначаємо інвестиції як залучені суб'єктами господарювання економічні активи різної форми, що накопичені раніше з метою відтворення та примноження спожитого капіталу, а отже, і збільшення доходів.

2. Державне управління інвестиційною діяльністю базується на таких принципах: взаємна відповідальність інвесторів і держави; децентралізація інвестиційного процесу і збільшення обсягів змішаного фінансування інвестиційних проектів; юридична відповідальність інвесторів відповідно до законодавства; удосконалення системи законів про інвестиційну діяльність. Підтримка державою інвестиційної діяльності будь-якої форми власності інвестора повинна сприяти розвитку конкуренції і становленню ринкових відносин.

Нині особливого значення набуває система оподаткування, що ефективно діє, за допомогою якої держава впливає на діяльність господарських об'єктів, визначення пропорційності виробництва, обміну, розподілу і споживання. Вона регламентується законодавством і повинна стимулювати інвестиційну активність у всіх галузях, підвищуючи загальноекономічну ефективність. Податкова політика буде ефективною тільки за умови використання її як засобу стимулювання виробництва.

3. Аналіз сучасного стану аграрного сегмента ринку інвестицій показує, що з початку формування ринкової економіки сільськогосподарські господарюючі суб'єкти відчувають дуже гостру нестачу джерел інвестицій, практично повністю втрачені внутрішні (власні) джерела накопичення. Дефіцит фінансових потоків, що мають істотний вплив на інвестиційний попит та інвестиційну пропозицію, призводить до скорочення товарної продукції в цілому і руйнування виробничого потенціалу села.

4. Обсяг інвестиційних ресурсів у сільському господарстві є недостатнім. За рахунок власних джерел сільськогосподарські підприємства не спроможні забезпечити навіть просте відтворення. Більшість сільськогосподарських підприємств є збитковими (понад 55 % у 2008 р.), тому роль прибутку як основного джерела розширеного відтворення зведена до мінімуму. Амортизаційні відрахування становлять у структурі собівартості не більше ніж 7 % і використовуються часто не за призначенням. Розмір іноземних інвестицій, що спрямовуються у сільське господарство, не перевищує 5,3 % від загального обсягу інвестицій в економіку Львівської області. Враховуючи обмеженість доступу сільськогосподарських товаровиробників до інвестиційних ресурсів, держава через програму часткової компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва намагається стимулювати інвестиційний процес у сільському господарстві. Але цих коштів також не достатньо. У Державному бюджеті на 2008 р. на ці потреби було передбачено лише 100 млн гривень.

5. Державна політика залучення інвестицій у сільське господарство, на нашу думку, повинна виходити з необхідності вирішення такої цільової функції, як використання обмежених бюджетних коштів на розвиток цієї галузі. Реалізація цього завдання можлива двома шляхами, за допомогою різних методів регулювання:

а) прямих - створення державної інвестиційної інфраструктури, субсидування окремих галузей сільського господарства, державного фінансування цільових програм, державної підтримки пільгового кредитування пріоритетних інвестиційних проектів (комплексу взаємозв'язаних заходів, спрямованих на досягнення певної мети протягом обмеженого періоду часу і за обмежених ресурсів) суб'єктів господарювання;

б) непрямих (державного регулювання) - економічних (проведення гнучкої кредитної, податкової, амортизаційної і цінової політики, надання гарантій і пільг інвесторам), правових (державного правового регулювання і підтримки інвестиційної діяльності, своєчасного створення відповідного нормативно-правового забезпечення, гармонізації відносин між підприємницькими структурами й органами влади), організаційних (забезпечення контролю за виконанням законодавчих актів і ухвал державних органів щодо організаційно-економічного регулювання діяльності сільськогосподарських підприємств - країни, регіонів і активізації інвестиційних процесів).

6. Для регіонального рівня найважливішим напрямом стимулювання притоку інвестицій в аграрний сектор є сприяння становленню й розвитку інтегрованих структур. Метою створення інтегрованих формувань є забезпечення рівних економічних умов учасникам процесу і узгодженого розвитку всіх технологічних ланок виробництва кінцевого продукту. У результаті створення різноманітних об'єднань за інших рівних умов відбувається консолідація сил розрізнених виробників і зростає відповідальність та ефективність дій кожної ланки цієї системи. При цьому якщо в даний час інвестиції в харчову промисловість Львівської області стають особливо ефективними і вигідними, то для підтримки цієї тенденції необхідна стійка сировинна база. Розуміючи це, інвестори йдуть на створення агрохолдингів, агрофірм та інших об'єднань, які сприяють просуванню продукції виробничо-технологічним ланцюжком. Інтегровані формування розв'язують найголовнішу задачу в сільському господарстві - проблему фінансування. Це здійснюється завдяки введенню жорсткого режиму господарювання у всіх сільськогосподарських підприємствах.

7. Особливим і вагомим джерелом формування інвестиційних ресурсів у молочному скотарстві можуть бути суми податку на додану вартість, що спрямовуються сільськогосподарським підприємствам у вигляді дотацій. За період дослідження сільськогосподарським товаровиробникам від переробних підприємств згідно з відповідною нормою Закону України «Про податок на додану вартість» надійшло 192,3 млн грн, з них сільськогосподарським підприємствам - 64,7 млн грн. Ми пропонуємо за рахунок акумульованих таким чином коштів сформувати інвестиційний фонд розвитку галузі молочного скотарства. Інвестиційний фонд необхідно створити при регіональних управліннях агропромислового розвитку як неприбуткову організацію. Кошти цього фонду будуть спрямовуватись на придбання племінних ресурсів, сучасних технологій виробництва молока. Кошти фонду доцільно надавати на поворотній основі. Плата за використання коштів інвестиційного фонду буде встановлюватись виключно з метою покриття витрат на його функціонування та не повинна перевищувати розмір облікової ставки НБУ. На нашу думку, таким чином вдасться зосередити значні інвестиційні ресурси на пріоритетних напрямах розвитку молочного скотарства, забезпечивши процес розширеного відтворення галузі.

8. У сучасних умовах в організаціях АПК, що здійснюють інвестиційну діяльність і що реалізують інвестиційні проекти, важливо забезпечити найбільш раціональне використання інвестиційних ресурсів. Для цього необхідно всесторонньо обґрунтовувати інвестиційні рішення, кожен інвестиційний проект, його ефективність і передбачену бізнес - планом окупність. Повинен відбуватися безперервний процес реалізації інвестиційних рішень, спрямований на досягнення певної стратегічної мети і розв'язання поточних задач розвитку організації, підвищення ефективності її діяльності, конкурентоспроможності, найбільш раціональне використання всіх її можливостей і ресурсів. В основу проведення відповідних розрахунків можуть бути покладені економіко-математичні моделі.

9. Інвестиційна привабливість залежить від економічних ризиків, які вимагають передбачення в прогнозованому періоді інвестування, і вибору методів зниження ризиків, якими є страхування інвестицій, хеджування, лімітація, створення резервних фондів (отримання можливої і повної інформації), диверсифікація.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Публікації у наукових фахових виданнях:

2. Буряк П. Ю. Полянчич Т. М. Фінансовий капітал у формуванні інвестиційного капіталу регіону / П. Ю. Буряк, Т. М. Полянчич // Збірник наукових праць Інституту регіональних досліджень НАН України. Вип. 2 (64): Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Методи оцінки рівня капіталізації інноваційних структур. - Львів, 2007. - С. 17-26.

3. Полянчич Т. М. Визначення інвестиційної привабливості сільського господарства з використанням методу стандартизації показників / Т. М. Полянчич // Економіка проблеми теорії та практики. Вип. 260 в 6 т. - Дніпропетровськ ДНУ, 2010. - Т.5. - С. 1193-1197.

4. Полянчич Т. М. Визначення потреби у інвестиційних ресурсах для розвитку галузі молочного скотарства / Т. М. Полянчич // Фінансово-економічні проблеми стабільного розвитку економіки України кол. Монографія : / під ред. А. Ф. Головчука, О. О. Непочатенко. (Частина 2). - Умань ВПЦ «Візаві» (Видавець Соцінський), 2010. - С. 71-77.

5. Полянчич Т. М. Економічна оцінка інвестиційної привабливості сільського господарства Львівської області / Т. М. Полянчич // Науковий вісник ЛНУВМБ ім. С. З. Гжицького. - Львів Элтон, 2010. - №1 (43). - С. 468-473. - (Серія «Економічні науки», т 12.).

6. Полянчич Т. М. Шляхи підвищення ефективності інвестицій в сільському господарстві / Т. М. Полянчич // Економіка проблеми теорії та практики. Вип. 195 в 4 т. - Дніпропетровськ ДНУ, 2010. - Т.2. - С. 564-570.

7. Публікації в інших виданнях:

8. Полянчич Т. М. Іноземні інвестиції як джерело фінансування розвитку сільського господарства / Т. М. Полянчич // Наука і технології: крок в майбутнє. Матеріали VІ Міжнар. наук.-практ. конф. - Прага PH, 2010. - С. 11-13.

9. Полянчич Т. М. Місце податкової політики держави в активізації інвестування у сільське господарство / Т. М. Полянчич // Перспективні напрями реформування фінансової системи України: Матеріали міжвуз. студентсько-аспірантської конф., 30 листопада 2006 р. - Львів : ЛДФА, 2007. - С. 80-84.

10. Полянчич Т. М. Формування власних джерел фінансування інвестицій в сільському господарстві / Т. М. Полянчич // Науковий простір Європи: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. - Перемишль NiS, 2010. - С. 88-90.



АНОТАЦІЯ

Полянчич Т. М. Фінансово-економічні умови інвестиційної активності у сільському господарстві. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Львівська державна фінансова академія, Львів, 2010.

У дисертаційній роботі обґрунтовано особливості та характер інвестиційного процесу в сільському господарстві. Визначено фінансові важелі забезпечення інвестиційної діяльності в сільському господарстві. Досліджуються особливості відтворювального процесу інвестиційної діяльності в сільському господарстві України. Охарактеризовано економічні передумови формування інвестиційної активності в сільському господарстві Львівської області. Проведено оцінку інвестиційного процесу у сільському господарстві області та інвестиційної привабливості сільського господарства адміністративних районів Львівської області. Обґрунтовано основні напрями підвищення інвестиційної активності в сільському господарстві. Підкреслено важливість використання економіко-математичних методів у процесі обґрунтування інвестиційної привабливості галузей сільського господарства.

Ключові слова: інвестиції, інвестиційна активність, інвестиційна привабливість, інвестиційні ресурси, інвестиційна система, інвестиційний процес.



АННОТАЦИЯ

Полянчич Т.М. Финансово-экономические условия инвестиционной активности в сельском хозяйстве. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Львовская государственная финансовая академия, Львов, 2010.

В диссертационной работе исследованы основные финансово-экономические условия инвестиционной активности в сельском хозяйстве. Актуальность темы исследования обусловлена современными тенденциями развития сельского хозяйства на принципах использования достижений научного прогресса, освоение которых не возможном без привлечения в отрасль соответствующих инвестиционных ресурсов.

Целью диссертационной работы является разработка методологических и практических рекомендаций по формированию экономических условий привлечения капитала в сельское хозяйство и повышение эффективности его использования на этапе завершения реформирования многих экономических процессов и стабилизации экономического развития. Предмет исследования - экономические отношения и процессы, возникающие при привлечении сельскохозяйственными предприятиями финансовых ресурсов из разных источников и размещении в капитальные активы. Объектом исследования является формирование и использование инвестиционных ресурсов сельскохозяйственными предприятиями.

В первом разделе - «Характер и особенности инвестиционного процесса в сельском хозяйстве» - рассматриваются теоретическая сущность инвестиционного процесса, его финансовое обеспечение, исследуются особенности воспроизводительного процесса инвестиционной деятельности в аграрном секторе экономики.

Во втором разделе - «Эффективность инвестиционной деятельности в сельском хозяйстве» проведена экономическая оценка инвестиционной привлекательности сельского хозяйства Львовской области, охарактеризованы особенности инвестиционного процесса в сельском хозяйстве Львовской области: структура инвестиционных вложений и основные источники финансирования, определена инвестиционная привлекательность сельского хозяйства административных районов Львовской области с помощью экономико-математических методов.

В третьем разделе - «Основные направления повышения инвестиционной активности в сельском хозяйстве» - обоснованы конкретные мероприятия финансово-экономического характера, направленные на повышение инвестиционной активности в сельском хозяйстве: определена потребность в инвестиционных ресурсах для развития отрасли молочного скотоводства, предложены пути повышения эффективности инвестиций в сельском хозяйстве, проведено математическое обоснование инвестиционной привлекательности отраслей сельского хозяйства Львовской области.

...