Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

економічних наук

РОЗВИТОК ПОРТФЕЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА

Конєва Ірина Іванівна

Київ 2010

Анотація

Конєва І.І. Розвиток портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки”, Київ, 2010.

В роботі визначено сутність та сучасні дослідження щодо розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва. Проаналізовано зарубіжний досвід портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва.

Проведено аналіз стану портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва, визначено фінансові інструменти портфельного інвестування з урахуванням екологізації агропромислового виробництва, розглянуто інформаційне забезпечення оцінки портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва.

В дисертаційній роботі розглядаються регіональні аспекти розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва, здійснено оцінку ефективності розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва, запропоновано методичні рекомендації щодо розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва.

Ключові слова: портфельне інвестування, екологізація, агропромислове виробництво, інвестиційна привабливість, інвестиційні ризики, диверсифікація портфельного інвестування, інвестиційна активність.

Аннотация

Конева И.И. Развитие портфельного инвестирования экологизации агропромышленного производства - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Национальный научный центр "Институт аграрной экономики", Киев, 2010.

В работе определена сущность и современные исследования по развитию портфельного инвестирования экологизации агропромышленного производства. Проанализированы зарубежный опыт портфельного инвестирования экологизации агропромышленного производства. Для развития портфельного инвестирования экологизации агропромышленного производства нужно выделять внутренние факторы развития агропромышленного производства, такие как: социально-экономическая ситуация в регионе, потенциал самообеспечения, конъюнктура регионального рынка продовольствия, развитие торговой и транспортной инфраструктуры в регионе, региональная экономическая политика и регулирование, участие в межрегиональном обмене, экологическая ситуация. Среди внешних факторов определены следующие: конъюнктура национального рынка продовольствия, макроэкономическая ситуация, состояние национального АПК, экологическая ситуация в стране, развитие торговой и транспортной инфраструктуры в стране, национальная экономическая политика и регулирование. Портфельное инвестирование на современном этапе представляет собой развитие инвестиционной активности индивидуальных инвесторов и юридических лиц, предусматривает вложения избыточных (временно свободных) средств не в один, а в большом количестве инвестиционных объектов, генерируя тем самым определенную диверсифицированную совокупность их. Портфельное инвестирование включает в себя кредитный портфель, портфель ценных бумаг и портфель реальных проектов, каждый из которых имеет определенные свойства и особенности формирования агропромышленного производства в современных условиях с учетом отраслевых особенностей, в частности сельского хозяйства. Разработанный механизм портфельного инвестирования экологизации агропромышленного производства, который рассматривается как совокупность методов и рычагов экологической и экономической оценки как всего агропромышленного производства и его потенциала, так и природных составляющих - земельных и водных ресурсов. Управление процессом инвестирования в агропромышленном производстве осуществляется с помощью принципов и методов управления по использованию финансовых инструментов, способствующих развитию портфельного инвестирования экологизации агропромышленного производства. Решение проблемы научно-информационного обеспечения сельскохозяйственного производства на современном этапе требует реформирования районных, областных управлений сельского хозяйства, перестройки работы сервисных формирований, научно-исследовательских учреждений, системы подготовки кадров, других компонентов структуры АПК. Важно также привлечь к делу обеспечения сельских производителей информационным сервисом и потенциальные возможности негосударственных структур, таких как консалтинговые фирмы, банки, страховые компании, аудиторские фирмы и т.п. Поэтому информатизация должна быть обязательной составной частью программ развития агропромышленного производства, которую необходимо учитывать и при подготовке нормативных и законодательных актов, касающихся агропромышленного производства.

Для совершенствования системы информационного обеспечения необходимо углубление применения мониторинга как комплекса научных, технических, технологических, организационных и других мер, обеспечивающих систематический контроль за состоянием и тенденцией развития природных и техногенных процессов, состояния производства экологически чистой продукции, качества земельных ресурсов и экологического состояния почв. Одним из основных стратегических направлений улучшения состояния агропромышленного производства является развитие портфельного инвестирования с учетом экологизации производства, принятия эффективных управленческих решений по разработке и реализации инвестиционных проектов. Определены основные направления привлечения инвестиций: разработка региональных программ стимулирования частных инвестиций, развитие рынка ценных бумаг, создание свободных экономических зон, приобретение иностранными инвесторами акций отечественных производителей, страхования инвестиций от некоммерческих рисков, концентрация внутренних ресурсов при централизованной поддержке в целях реализации приоритетных инвестиционных проектов.

Инвестиционные риски - это риски, связанные с вложением капитала. Они включают в себя следующие подвиды рисков: риск упущенного выгоды, риск снижения доходности, риски прямых финансовых потерь. Для уменьшения риска применяются следующие основные методы (приема) управления риском: избежание риска, предотвращению ущерба; взятие риска на себя - состоит в покрытии убытков за счет собственных ресурсов; перенос риска на других лиц. В процессе управления финансовой деятельностью хозяйствующего субъекта целесообразно использовать испытании методы переноса риска, которые в целом можно объединить в три группы: хеджирование, страхование и диверсификация. Развитие портфельного инвестирования экологизации агропромышленного производства предполагает в первую очередь разработку инвестиционной стратегии, под которой понимают формирование системы долгосрочных целей инвестиционной деятельности и выбор наиболее эффективных путей их достижения. Следует отметить, что в процессе стратегического управления инвестиционной деятельностью хозяйствующего субъекта, т.е. разработки ее инвестиционной стратегии, получает свою дальнейшую конкретизацию в процессе тактического управления этой деятельностью и получает свое детальное раскрытие на стадии оперативного управления реализацией отдельных инвестиционных программ.

Ключевые слова: портфельное инвестирование, экологизация, агропромышленное производство, инвестиционная привлекательность, инвестиционные риски, диверсификации портфельного инвестирования, инвестиционная активность.

Summary

Key words: portfolio investment, greening, agroindustrial production, investment attraction, investment risks, diversification of portfolio investment, investment activity.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. За сучасних умов здійснення ринкових перетворень в народному господарстві, аграрної та земельної реформи, організаційних і структурних трансформацій у вітчизняному агропромисловому виробництві в повній мірі не забезпечили динаміку позитивних змін. Особливості розвитку агропромислового виробництва України передбачають концентрацію понад третини виробничих ресурсів. як за обсягом використання природних (земельних та водних) ресурсів, так і за чисельністю трудових ресурсів. Ситуація, що склалася в агропромисловому комплексі, безпосередньо впливає на соціальний стан в суспільстві та на продовольчу безпеку країни в цілому. Наслідками нестабільності розвитку агропромислового виробництва є деградація основних фондів, зниження виробничого потенціалу і всіх його складових - техніки, землі, трудових ресурсів, зниження якості продукції, нераціональне використання природних ресурсів, а також погіршення екологічного стану.

В умовах сьогодення агропромислове виробництво гостро потребує інвестиційних вкладень, але не в змозі їх залучити як за об'єктивних, так і за суб'єктивних причин. При цьому, одним із ефективних джерел залучення капіталу може бути портфельне інвестування як засіб залучення та акумулювання коштів для екологізації агропромислового виробництва. Тому дослідження, що проводяться у цьому напрямі, актуальні на будь-якому етапі розвитку економіки, а в умовах дефіциту інвестиційних ресурсів набувають особливу цінність як в теоретичному, так і практичному аспектах.

Проблеми портфельного інвестування з урахуванням екологізації агропромислового виробництва відображені у працях багатьох вчених-економістів зарубіжних та вітчизняних шкіл. Питанням інвестування присвячені роботи провідних зарубіжних вчених: Дж. Кейнса, П. Массе, К.Р. Макконела, С.Л. Брю, Л.Дж. Гітмана та інших. Важливе місце ці питання займають у працях провідних вітчизняних науковців та вчених: І.О. Бланка, В.А. Борисової, В.М. Гриньової, О.Є. Ґудзь, О.І. Дація, М.Я. Дем'яненка, М.І. Кісіля, П.П. Лайка, М.Й. Маліка, Л.Г. Мельника, Т.В. Майорової, А.А. Пересади, В.С. Пономаренка, В.Г. Федоренка, В.П. Савчука, П.С. Рогожина, П.Т. Саблука, П.А. Стецюка, Л.М Худолій, А.В. Чупіса, В.Я. Шевчука та інших.

Віддаючи належне науковій та практичній цінності праць вчених, та розглянувши опубліковані за останні роки роботи в області розвитку портфельного інвестування за умов екологізації агропромислового виробництва, можна зробити висновок, що не всі науково-методичні та практичні аспекти в цьому напрямку отримали необхідне відображення. Ряд сторін цієї проблеми, враховуючи специфіку галузі, ще не достатньо вивчені та вимагють подальших наукових досліджень.

Актуальність викладених питань, недостатня розробка їх в умовах економічних реформ, важливість вирішення цієї проблеми і зумовили вибір теми дисертаційної роботи та конкретних завдань дослідження.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення і висновки дослідження були використані при виконанні науково-дослідних тем: «Фінансово-кредитне забезпечення інноваційного розвитку АПК» (номер державної реєстрації 0105U001719) та «Розробка науково-практичних засад фінансово-економічного механізму раціонального природокористування в АПК» (номер державної реєстрації 0105U001720). Особисто автором в рамках теми досліджено регіональні аспекти екологізації агропромислового виробництва та визначено перспективи розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва в Сумській області.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних та методичних засад розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва.

Виходячи з цієї мети, були поставлені наступні задачі:

- визначити сутність та значення портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва;

- узагальнити зарубіжний досвід портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва;

- визначити сучасний стан портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва;

- визначити дієвість фінансових інструментів портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва;

- уточнити комплекс інформаційного забезпечення портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва;

- обґрунтувати теоретичні засади формування фінансового механізму портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва;

- визначити регіональні аспекти портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва;

- запропонувати стратегію розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва.

Об'єктом дослідження є фінансово-економічні відносини з питань розвитку портфельного інвестування з урахуванням екологізації в агропромисловому виробництві.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних, методичних та практичних питань розвитку портфельного інвестування екологізації в агропромисловому виробництві.

Методи дослідження. При написанні дисертаційної роботи використовувалися наступні методи дослідження: монографічний та абстрактно-логічний (при визначені теоретичних положень портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва, формуванні висновків); індукції і дедукції та балансовий метод (для оцінки стану та тенденцій розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва); факторний аналіз (для виявлення впливу факторів на обсяг портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва), експертних оцінок (для визначення інвестиційної привабливості агропромислових підприємств); економіко-статистичний, найменших квадратів, лінійне програмування (для виявлення ефективності розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва).

Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення наукових розробок вітчизняних та зарубіжних вчених пов'язаних з вирішенням проблеми портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва, законодавчі документи й нормативно-правові акти та програмні документи державних органів влади України.

В якості інформаційної бази були використані дані офіційної статистичної звітності Державного комітету статистики України та Сумського обласного управління статистики, дані річної звітності сільськогосподарських підприємств Сумської області, інформація з мережі Internet, літературні джерела та результати власних досліджень, спостережень і розрахунків автора.

Наукова новизна одержаних результатів. До основних результатів дослідження, що відображають наукову новизну, розкривають зміст дисертації та виносяться на захист, належать такі:

вперше:

- дано визначення поняття «портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва», яке являє собою вкладення тимчасово вільних коштів потенційних інвесторів (юридичних та фізичних осіб) в декілька інвестиційних об'єктів, з метою отримання прибутку за рахунок виробництва високоякісної екологічно чистої продукції, збереження, раціонального використання та відтворення природних ресурсів;

- обґрунтовано застосування фінансових інструментів портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва, які мають забезпечити ефективне виконання відповідних функцій: управління прибутком, витратами та капіталом, здійсненням фінансового планування та фінансового регулювання, застосування фінансових санкцій, отримання дивідендів, встановлення оптимального рівня цін, фінансового стимулювання тощо.

удосконалено:

- інформаційне забезпечення щодо оцінки розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва, яке полягає в поглиблення застосування моніторингу як комплексу заходів, що забезпечують систематичний контроль за станом і тенденцією розвитку агропромислового виробництва, особливостями використання природних ресурсів, виробництва екологічно чистої продукції та станом здоров'я населення;

- оцінку впливу ризиків на розвиток портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва, що пов'язана з диверсифікацією портфеля, тобто такому комбінуванні його елементів, при якому досягається мінімізація ризику при збереженні можливого доходу.

дістало подальшого розвитку:

- визначення регіональних аспектів портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва, що відображається в застосуванні інтегрованого показника інвестиційної привабливості регіону і, в зв'язку з цим, визначення перспектив залучення інвестицій в агропромислове виробництво Сумської області;

- розробка стратегії формування портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва, яка передбачає отримання прибутку як кінцевого результату реалізації інвестиційного проекту, за умов отримання реальних інвестицій, спрямованих в екологізацію агропромислового виробництва, що передбачає розвиток ринку цінних паперів в агропромисловому виробництві та створення єдиних економічних умов для інвестування.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження визначається пропозиціями та рекомендаціями щодо визначення напрямків розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва. Внесені автором пропозиції щодо інформаційного забезпечення оцінки розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва використовуються на сільськогосподарському закритому акціонерному товаристві «Нове життя» Роменського району Сумської області (довідка № 147 від 22 травня 2010 р.)

Пропозиції щодо застосування фінансового механізму портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва надано Головному управлінню агропромислового розвитку в Сумській області (довідка № 1237 від 20 травня 2010 року).

Розроблений механізм оцінки впливу ризиків на розвиток портфельного інвестування на регіональному рівні з урахуванням екологізації агропромислового виробництва використовується в роботі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області (довідка № 1455 від 29.06.2010 року).

Розроблені науково-методичні положення дисертації запроваджено в навчальному процесі Сумського національного аграрного університету при вивченні курсів "Фінанси", „Фінансовий менеджмент” та "Інвестування" на кафедрі фінансів. Отримані в роботі результати використовуються у курсовому та дипломному проектуванні, при написанні магістерських дипломних робіт (довідка № 1075 від 07.06.2010).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, викладені в дисертації та авторефераті, що виносяться на захист, одержані автором особисто і знайшли відображення у наукових працях, опублікованих автором в фахових виданнях. Всі наукові праці одноосібні і включають авторське дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати виконаного дослідження були оприлюднені та отримали схвальну оцінку на конференціях і семінарах. Серед них: VIII Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і молодих вчених, м. Донецьк (2006 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція “Проблеми ринку продукції АПК в умовах глобалізації», м. Миколаїв, (2007 р.), Міжнародна науково-практична конференція ”Ринкова трансформація економіки АПК”, м. Харків (2007 р.), Міжнародна науково-практична конференція ”Проблеми економіки підприємств у сучасних умовах”, м. Київ НУХТ (2009 р.), Науково-практичні конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного університету (м. Суми, 2006-2010 рр.).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 15 наукових праць загальним обсягом 3,2 друк. арк., з них 6 у провідних наукових фахових виданнях, загальним обсягом 2,0 друк арк., 8 тез доповідей загальним обсягом 0,8 друк. арк. та одна праця в інших виданнях обсягом 0,4 друк арк.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи становить 212 сторінок комп'ютерного тексту. Дисертаційна робота містить 22 таблицю на 20 сторінках, 16 рисунків на 11 сторінках, 9 додатків на 15 сторінках. Список використаних джерел, на які зроблено посилання, налічує 170 найменувань на 19 сторінках.

• 2. Основний зміст дисератції
• У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання дослідження, його предмет, об'єкт і методи, розкрито новизну та практичне значення результатів дослідження, їх апробацію.
• У першому розділі «Теоретико-методологічні засади портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва» визначено сутність та сучасні дослідження щодо розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва. Проаналізовано зарубіжний досвід портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва.
• Вихід на міжнародні ринки та успішне конкурування на них зумовлюють негайну кардинальну зміну ситуації, що склалася в агропромисловому виробництві, яка вимагатиме значних інвестицій для поліпшення фінансово-економічної ситуації цієї галузі. Саме такий напрям діяльності повинен стати базою виробничого розвитку, оскільки альтернативою може стати банкрутство чи неконкурентоспроможність продукції аграрних підприємств на світовому ринку. Аналіз літературних джерел та практичні аспекти розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва дають змогу виділити чинники зовнішнього середовища, які найбільш істотно впливають на процеси обігу цінних паперів; обсяг ВВП; обсяг інвестицій; курс грн./долар; індекс інфляції; процентну ставку; дефіцит бюджету; обсяг зовнішньої торгівлі. Проте, вимогою сьогодення є екологізація агропромислового виробництва (підвищений попит на екологічно чисту продукцію сільського господарства та продукцію її переробки). Таким чином, виникає необхідність подальшого розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва.
• В агропромисловому виробництві інвестиційний процес повинен бути спрямований передусім на розвиток виробничої інфраструктури. В цілях повного забезпечення потреб господарств в об'єктах ремонту і зберігання техніки, зберігання продукції, а також на будівництво доріг внутрішньогосподарчого призначення потрібні значні розміри капітальних вкладень. Особливої уваги в агропромисловому виробництві потребує питання екологізації як пріоритетного напрямку інвестування та можливості отримання прибутку.
• На процес зниження інвестиційної активності в агропромисловому виробництві за сучасних умов здійснили вплив наступні причини: загальна нестабільність економічної і політичної ситуації; невпевненість в доцільності довгострокових вкладень; знецінення інвестиційних накопичень, у тому числі знецінення амортизаційних накопичень підприємств; скорочення загального обсягу кредитних ресурсів в економіці країни; висока потреба в короткострокових позиках у підприємств, відсутність стимулів і механізмів для інвестування в агропромисловому виробництві з урахуванням екологізації.
• На сучасному етапі економічного розвитку інвестиційна активність індивідуальних інвесторів та юридичних осіб передбачає вкладення надлишкових (тимчасово вільних) коштів не в один, а у велику кількість інвестиційних об'єктів, генеруючи тим самим їх певну диверсифіковану сукупність.
• Головним критерієм при формуванні та подальшому функціонуванні всіх видів портфелів є їх дохідність У світовій практиці в діяльності комерційних банків кредитні портфелі та портфелі цінних паперів мають багато спільного. Передусім це найважливіші види банківської діяльності, спрямовані на випуск в обіг відповідних фінансових інструментів з метою отримання прибутку
• На нашу думку, портфель реальних інвестиційних проектів можна розглядати як певний вид інвестиційного портфеля, який формують окремі суб'єкти інвестиційної діяльності: корпорації, підприємства, асоціації тощо.
• Формування і управління портфелем цінних паперів ґрунтуються на певних принципах, серед яких найбільш важливими є наступні: забезпечення реалізації загальної інвестиційної стратегії емітента; забезпечення відповідних тактичних цілей портфеля можливостям залучення інвестиційних ресурсів; можливість керованості портфелем (моніторинг, коригування, реінвестування, адаптація тощо).
• До основних цілей інвестора під час формування портфеля цінних паперів можна віднести: забезпечення високих темпів зростання капіталу; забезпечення високих темпів збільшення доходу; мінімізацію інвестиційних ризиків; забезпечення достатньої ліквідності портфеля; участь в управлінні, контроль над підприємством-емітентом Зазначені пріоритети формування портфеля цінних паперів значною мірою є альтернативними. Високі доходи зазвичай супроводжуються високим рівнем ризику, а забезпечення достатньої ліквідності може обмежити наявність у портфелі високодохідних фінансових активів. Усвідомлюючи альтернативність цілей формування портфеля цінних паперів, кожний інвестор повинен сам визначити пріоритети на певному етапі портфельного інвестування, враховуючи їх у відповідних критеріальних показниках. Кожний інвестор встановлює прийнятні значення мінімальних темпів зростання капіталу, мінімального рівня дохідності, верхнього рівня інвестиційного ризику, мінімальну частку високоліквідних фінансових активів тощо.
• Розглядаючи зарубіжний досвід здійснення портфельного інвестування, слід зазначити, що сучасні тенденції на фінансових ринках включають глобалізацію, сек'ютеризацію та фінансову інженерію активів (створення та розробку цінних паперів із наперед програмованими властивостями, які відповідають потребам інвесторів). Діяльність інвестиційних банків, зокрема, депозитарних, підвищує ефективність залучених коштів підприємств (такі банки беруть участь в оцінці емітованих цінних паперів та маркетингу їх інвесторам).
• Цей фактор набуває особливої ваги в умовах функціонування сучасних міжнародних фондових ринків, для яких усе більш розповсюдженою стає практика випуску депозитарних розписок, яка є цінним папером, випущеним іноземним емітентом та, який має вільний обіг в країні. Такий шлях є дуже ефективним для вигідного розміщення цінних паперів, додаткової емісії на міжнародному фондовому ринку. Зробити це на українському ринку за сучасних умов дуже важко через обмежені можливості внутрішнього інвестиційного ринку, високу вартість кредитних ресурсів і несприятливий інвестиційний клімат у країні. Окрім того, додаткові екологічні інвестиції позначаться на котируванні цінних паперів підприємств на вітчизняному та світових фондових ринках.

Враховуючи вище зазначене, портфельне інвестування екологізації агропромислового виробництва можна визначити як вкладення тимчасово вільних коштів потенційних інвесторів (юридичних та фізичних осіб) в декілька інвестиційних об'єктів, з метою отримання прибутку за рахунок виробництва високоякісної екологічно чистої продукції, збереження, раціонального використання та відтворення природних ресурсів.

У другому розділі «Сучасний стан портфельного інвестування в агропромисловому виробництві» проведено аналіз стану портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва, обґрунтовано застосування фінансових інструментів портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва, розглянуто інформаційне забезпечення оцінки портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва.

Сучасне агропромислове виробництво зорієнтоване на забезпечення продовольчої безпеки держави, зростання її експортного потенціалу, а саме: забезпечення ефективного функціонування підприємництва і малого бізнесу та інших організаційно-правових форм господарювання, визначеності прав власності на землю та засобів виробництва; забезпечення опосередкованого державного регулювання агропромислового виробництва з економічною свободою підприємств і організацій в умовах ринкових відносин; державної підтримки розвитку агропромислового виробництва на основі освоєння цільових державних програм; забезпечення захисту вітчизняних товаровиробників, формування інфраструктури ринку; входження агропромислового комплексу з конкурентоспроможною продукцією і продовольчими товарами у світове співтовариство; удосконалення ринкових механізмів цінового регулювання, кредитно-фінансової системи та податкової політики, формування інфраструктури ринку, спрямування інвестицій на відновлення та розвиток ресурсного потенціалу агропромислового виробництва

Ефективність діяльності підприємств агропромислового комплексу, здатних забезпечувати високі темпи розвитку при певному рівні конкурентоспроможності продукції в довгостроковій перспективі можлива лише за умови впровадження та здійснення цілеспрямованої інвестиційної політики при створенні сприятливого інвестиційного клімату в агропромисловому комплексі та активізації інвестиційної діяльності суб'єктів інвестування. Пріоритети вітчизняних та іноземних інвесторів здебільшого спрямовані на інвестування в такі галузі народного господарства як машинобудування (10,9%), харчова промисловість (13,0%), внутрішня та зовнішня торгівля (30,98% та 5,41%), чорна та кольорова металургія (6,61%), хімічна та нафтохімічна промисловість (5,24%).

Обсяг інвестицій в агропромислове виробництво склав лише 1,35% від загального обсягу інвестицій в 2008 р. Зазначимо, що значна частина інвестиційних проектів була не розглянута внаслідок незрозумілості суті та самого процесу залучення капіталу і відсутності комплексу інвестиційних послуг. Отже, існує реальна потреба у формуванні дієвого механізму залучення інвестиційних ресурсів до аграрного сектору економіки, який, враховуючи специфіку АПК, стимулював би залучення, ефективне використання і повернення капіталу.

Світове аграрне виробництво зорієнтоване на випуск екологічно чистої сільськогосподарської продукції без застосування пестицидів, гербіцидів та великої кількості мінеральних добрив, тому що така продукція є конкурентоздатною і саме такою, якій надають перевагу споживачі. В цьому випадку подальший розвиток портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва можливий лише за умов дієвості фінансового механізму та застосуванні відповідного фінансового інструментарію. Розроблений механізм портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва, розглядається як сукупність методів та важелів екологічної та економічної оцінки як всього агропромислового виробництва та його потенціалу, так і природних складових -- земельних і водних ресурсів. Управління процесом інвестування в агропромисловому виробництві здійснюється за допомогою принципів і методів управління з використання фінансових інструментів, що сприяють розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва.

Серед наведених фінансових інструментів перспективним для подальшого розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва є фінансове стимулювання шляхом встановлення системи податкових пільг та створення інших додаткових сприятливих умов для інвестування; інші фінансові інструменти представлені системою фінансового забезпечення та фінансового регулювання портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва.

Фінансове забезпечення та фінансове регулювання проводиться за допомогою фінансових інструментів, які, в свою чергу, мають свої важелі впливу. Елементи фінансових інструментів поділяються на: - елементи первинного впливу, що діють у процесі вилучення частини доходів (податки, внески, відрахування); - елементи вторинного впливу, що діють шляхом збільшення доходів (банківські позички, бюджетні субсидії).

Дія фінансових інструментів здійснюється на основі: загального підходу, характерного для всіх суб'єктів фінансових відносин (єдиний рівень оподаткування, кредитування, фінансування) та селективного, диференційованого підходу.

Інформаційне забезпечення розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва являє функціональний комплекс, який забезпечує процес безперервного цілеспрямованого підбору відповідних інформаційних показників, необхідних для здійснення аналізу, планування і підготовки ефективних інвестиційних рішень за всіма аспектами діяльності галузі з урахування екологізації.

Зміст системи інформаційного забезпечення розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва визначається галузевими особливостями, організаційно-правовими формами функціонування, обсягом і ступенем диверсифікації інвестиційного портфелю та іншими умовами. Певні показники цієї системи формуються за рахунок як зовнішніх (тих, що знаходяться поза межами агропромислового виробництва), так і внутрішніх джерел інформації.

У третьому розділі дисертаційної роботи «Напрямки поліпшення портфельного інвестування за умов екологізації агропромислового виробництва» розглядаються регіональні аспекти розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва, здійснено інтегрально-критеріальну оцінку ефективності розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва, запропоновано фінансову стратегію розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва.

Основою аграрного ринку є виробництво вітчизняними товаровиробниками сільськогосподарської продукції, яке переважно формує продовольчу безпеку держави. Достатність продовольчого споживання - відношення фактичного рівня споживання основних харчових продуктів на одну особу до науково-обґрунтованих норм здорового харчування. У 2006 році цей показник за найважливішими харчовими продуктами (молочними і м'ясними) становив лише 50-58 відсотків. Тому аграрне виробництво в Сумської області на сучасному етапі потребує здійснення портфельного інвестування з метою забезпечення населення екологічно чистою продукцією та подальшого розвитку галузі в цьому напрямку.

При здійсненні портфельного інвестування в агропромислове виробництво виявляється певна ризикованість, пов'язана із вкладенням капіталу. Одним з основних способів зменшення ризику портфельних інвестицій є диверсифікація портфеля - таке комбінування його елементів, при якому досягається мінімізація ризику при збереженні можливого доходу. Диверсифікація заснована на розбіжностях в коливаннях доходів та цін на об'єкти інвестування. Очікувана норма доходу з портфеля інвестицій представляє собою середньозважену величину по кожній окремій групі інвестицій, які входять в цей портфель.

Інвестиції і формуючі їх інші результативні показники виявляють свій вплив на розвиток агропромислового виробництва не порізно, а в єдиній системі в їх сукупності. Наявність такої системи, очевидного взаємозв'язку її структурних елементів визначає можливість і необхідність вивчення характерних залежностей з відповідними кількісними параметрами. У рамках наявної статистичної інформації такі залежності можуть бути визначені за допомогою системи методів, що включає монографічний (описовий), порівняльний - по регіонах, групах регіонів, простих і комбінаційних угруповань (по основних факторах і умовах регіонального розвитку, насамперед, матеріально-технічної бази й інвестиційної і екологічної складової); графічного і кореляційно-регресійного аналізу.

Оскільки інвестиційні можливості регіону визначаються різними джерелами, то врахування тільки одного чи декількох з них при оцінці інвестиційної привабливості регіону не дає вірогідного результату.

Вважаємо за можливе застосування наступної формули для визначення інтегрального коефіцієнта інвестиційної привабливості регіону в цілому:

(1)

де Ir - інтегральний рівень інвестиційної привабливості регіону r, що порівнюється з середньоукраїнським рівнем, прийнятим за 1,00;

r = 1,..., 24 - області України;

i = 1,..., n - зведені показники;

n - число показників, що зводяться;

Si - ваговий бал i-гo показника;

Xir - числове значення i-ro показника по регіону r;

Xi - числове значення i-гo показника по Україні;

Xir/Xi - стандартизоване числове значення i-гo показника по регіону r.

На основі визначених індексів інвестиційної привабливості регіонів України і запропонованої шкали було визначено рейтинги інвестиційної привабливості регіонів України за 2008 р. За яким Сумська область входить у другу групу регіонів України й займає трете місце за рівнем інвестиційної привабливості.

Слід, однак, зазначити, що запропонована шкала значень інтегрального індексу інвестиційної привабливості не є досконалою і потребує більш суттєвого теоретичного підґрунтя з урахуванням загальної тенденції розвитку України в цілому, що безпосередньо впливає на рівень розвитку її окремих регіонів.

Формування інвестиційної стратегії є процесом, який базується на прогнозуванні окремих умов здійснення інвестиційної діяльності (інвестиційного клімату) і кон'юнктури інвестиційного ринку в цілому та в розрізі окремих його сегментів. Складність цього процесу полягає в тому, що здійснюється постійний пошук і оцінка альтернативних варіантів інвестиційних рішень, найповніше відповідаючи умовам сьогодення. Певна складеність є і в тому, що стратегія не є незмінною, потребує постійного корегування з врахуванням зміни зовнішніх умов та нових можливостей росту компанії.

Передумовою формування інвестиційної стратегії є загальна стратегія розвитку агропромислового виробництва. Відносно неї інвестиційна стратегія має підпорядкований характер і повинна узгоджуватися з нею по цілях та етапах реалізації. Інвестиційна стратегія в цьому випадку розглядається як головний фактор забезпечення ефективного розвитку підприємства у відповідності із обраною загальною економічною стратегією.

Таким чином, забезпечення розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва на протязі тривалого періоду часу вимагає окреслення та оцінки можливих альтернативних напрямків диверсифікації портфельного інвестування, запобігання ризиків, отримання доходів в певний проміжок часу з урахуванням внутрішнього потенціалу агропромислового виробництва та його регіональних особливостей.

фінансовий інвестування екологізація агропромисловий

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання поліпшення теоретико-методичних та практичних питань розвитку портфельного інвестування екологізації в агропромисловому виробництві, що дозволило сформулювати наступні висновки.

1. Для розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва потрібно виділяти внутрішні чинники розвитку агропромислового виробництва, такі як: соціально-економічна ситуація в регіоні, потенціал самозабезпечення, кон'юнктура регіонального ринку продовольства, розвиненість торгової і транспортної інфраструктури в регіоні, регіональна економічна політика і регулювання, участь в міжрегіональному обміні, екологічна ситуація. Серед зовнішніх чинників визначено наступні: кон'юнктура національного ринку продовольства, макроекономічна ситуація, стан національного АПК, екологічна ситуація в країні, розвиненість торгової і транспортної інфраструктури в країні, національна економічна політика і регулювання.

2. Портфельне інвестування на сучасному етапі являє собою розвиток інвестиційної активності індивідуальних інвесторів та юридичних осіб, що передбачає вкладення (тимчасово вільних) коштів не в один, а у велику кількість інвестиційних об'єктів, генеруючи тим самим певну диверсифіковану сукупність їх. Портфельне інвестування включає в себе кредитний портфель, портфель цінних паперів та портфель реальних проектів, кожний з яких має певні властивості та особливості на розвиток портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва в сучасних умовах з урахування галузевих особливостей.

3. Розроблений механізм портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва, який розглядається як сукупність методів та важелів екологічної та економічної оцінки як всього агропромислового виробництва та його потенціалу, так і природних складових -- земельних і водних ресурсів. Управління процесом інвестування в агропромисловому виробництві здійснюється за допомогою принципів і методів управління з використання фінансових інструментів, що сприяють розвитку портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва.

4. Аналізуючи суму інвестицій, спрямовану у розвиток сільського господарства Сумської області, слід зазначити, що їх обсяг протягом 2005-2009 років значно зріс на 85 356 тис. грн. і становив в 2005 р. 107 580 тис. грн.., а в 2009 р. 192 936 тис. грн. Обсяг інвестицій в агропромислове виробництво Сумської області склав 107 037 тис. грн.. в 2006 р., 224 849 тис. грн.. в 2007 р. та 526 330 відповідно в 2008 р.

5. Аналіз стану землекористування дає підставу стверджувати, що якість та родючість ґрунтів поступово знижується протягом 2005-2009 р.р. В деградаційних процесах ґрунтового покриву провідна роль належить ерозійним та дегуміфікаційним явищам. Систематичне сільськогосподарське використання земельного фонду області потребує постійного контролю за станом його родючості, реакцією та сольовим режимом ґрунтового середовища, рівнем забруднення важкими металами, радіонуклідами, стійкими пестицидами та іншими токсикантами. Для стабілізації та відновлення родючого потенціалу ґрунтів області необхідно виконання певного кола заходів, що потребують значних коштів, які можна отримати, в тому числі, і за рахунок інвестицій.

6. Вирішення проблеми науково-інформаційного забезпечення сільськогосподарського виробництва на сучасному етапі потребує реформування районних, обласних управлінь сільського господарства, перебудови роботи сервісних формувань, науково-дослідних установ, системи підготовки кадрів, інших компонентів структури АПК. Важливо також залучити до справи забезпечення сільських виробників інформаційним сервісом і потенційні можливості недержавних структур, таких як консалтингові фірми, банки, страхові компанії, аудиторські фірми тощо. Тому інформатизація повинна бути обов'язковою складовою частиною програм розвитку агропромислового виробництва, яку необхідно враховувати і при підготовці нормативних і законодавчих актів, що стосуються агропромислового виробництва.

7. Для удосконалення системи інформаційного забезпечення необхідно поглиблення застосування моніторингу як комплексу наукових, технічних, технологічних, організаційних й інших заходів, що забезпечують систематичний контроль за станом і тенденцією розвитку природних і техногенних процесів, стану виробництва екологічно чистої продукції, якості земельних ресурсів та екологічного стану ґрунтів.

8. Одним з основних стратегічних напрямків поліпшення стану агропромислового виробництва є розвиток портфельного інвестування з урахуванням екологізації виробництва, прийняття ефективних управлінських рішень щодо розробки й реалізації інвестиційних проектів. Визначено основні напрями залучення інвестицій: розробка регіональних програм стимулювання приватних інвестицій, розвиток ринку цінних паперів, створення вільних економічних зон, придбання іноземними інвесторами акцій вітчизняних виробників, страхування інвестицій від некомерційних ризиків, концентрація внутрішніх ресурсів при централізованій підтримці з метою реалізації пріоритетних інвестиційних проектів.

9. Ефективність реалізації процесу інвестування обумовлюється визначенням рівня прибутковості або рентабельності. Ефективність портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва в кінцевому результаті виражається збільшенням прибутку, продуктивності праці при збільшенні об'єму продукції чи покращенню її споживчих якостей. Визначення норми беззбитковості доцільно доповнити даними про рентабельність продажу, яка визначається відношенням прибутку до вартості реалізованої продукції і свідчить про можливість регулювання рівнів ціни за незмінного обсягу продажу. Найважливішим інтегральним фінансово-економічним показником, що дає змогу оцінити ефективність інвестиційного проекту є показник чистої поточної вартості, а оціночним показником інвестицій є внутрішня норма окупності.

10. Інвестиційні ризики - це ризики пов'язані із вкладенням капіталу. Вони містять у собі наступні підвиди ризиків: ризик упущеного зиску, ризик зниження прибутковості, ризики прямих фінансових втрат. Для зменшення ризику застосовуються такі основні методи (прийоми) управління ризиком: уникнення ризику, попередження збитків; взяття ризику на себе - полягає у покритті збитків за рахунок власних ресурсів; перенесення ризику на інших осіб. В процесі управління фінансовою діяльністю господарюючого суб'єкту доцільно використовувати випробуванні методи перенесення ризику, які загалом можна об'єднати у три групи: хеджування, страхування і диверсифікація.

11. Розвиток портфельного інвестування екологізації агропромислового виробництва передбачає в першу чергу розробку інвестиційної стратегії, під якою розуміють формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності і вибір найефективніших шляхів їх досягнення. Слід відмітити, що в процесі стратегічного управління інвестиційною діяльністю господарюючого суб'єкта, тобто розробки її інвестиційної стратегії, одержує свою подальшу конкретизацію в процесі тактичного управління цією діяльністю і одержує своє детальне розкриття на стадії оперативного управління реалізацією окремих інвестиційних програм.

Список опублікованих праць

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Конєва І.І. Ринкові механізми фінансування природоохоронної діяльності / І.І. Конєва // Вісник Сумського національного університету. Серія «Фінанси і кредит». - 2005. - №1. - С. 99-102. (0,3 д.а.).

2. Конєва І.І. Соціально-економічна сутність підприємництва / І.І. Конєва // Вісник Сумського національного університету. Серія «Фінанси і кредит». - 2006. - №1. - С.378-382. (0,3 д.а.).

3. Конєва І.І. Економічні аспекти раціонального природокористування у сфері малого підприємництва /І.І. Конєва // Вісник Харківського національного університету. Серія «Економіка АПК і природокористування». - 2006. - №11. - С.133-139. (0,4 д.а.).

4. Конєва І.І. Організаційно-правові форми підприємництва в аграрній сфері / І.І. Конєва // Вісник Сумського національного університету. Серія «Фінанси і кредит». - 2008. - №1. - С.58-65.(0,35 д.а.).

5. Конєва І.І. Фінансовий механізм управління еколого-інноваційним розвитком економіки / І.І. Конєва // Вісник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. Серія «Економіка і менеджмент». - 2008. - №2(4). - С. 126 - 134. (0,3 д.а.).

6. Конєва І.І. Перспективи розвитку портфельного інвестування в аграрній сфері / І.І. Конєва // Вісник Сумського національного університету. Серія «Фінанси і кредит». - 2010. - №1. - С.103-107 (0,35 д.а.).

Тези доповідей на науково-практичних конференціях:

1. Конєва І.І. Екологічний кредит як механізм фінансування природоохоронної діяльності підприємств малого та середнього бізнесу / І.І. Конєва: матеріали VIII Всеукраїнської наук.-практ. конф. студентів і молодих вчених (Донецьк, 5 квітня 2006 р.) /М-во освіти і науки України, Донецький економіко-гуманітарний інститут. - Донецьк, 2006. - С.128-130. (0,1 д.а.).

2. Конєва І.І. Порядок розвитку системи мікрокредитування в Україні / І.І. Конєва: матеріали п`ятої міжнародної наук.-практ. конф. [Ринкова трансформація економіки АПК], (Харків, 27-28 листопада 2007 р.) М-во аграр.політики України, Харківський національний технічний університет сільського господарства ім.. П. Василенка. - Харків, 2007. - С. 160-161.(0,1 д.а.).

3. Конєва І.І. Розвиток інвестиційної діяльності підприємств малого бізнесу / І.І. Конєва:матеріали міжнар. наук.-практ. конференції [«Аграрний форум 2007: «Актуальні питання економіки та менеджменту на сучасному етапі»], (Суми, 4-6 квітня 2007 р) / М-во аграр. політики України, Сумський національний аграрний університет. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. - С. 207-208. (0,1 д.а.).

4. Конєва І.І. Напрями кредитування малих підприємств / І.І. Конєва: матеріали Всеукраїнської наук.-практ.конф.[«Проблеми ринку продукції АПК в умовах глобалізації»], (Миколаїв, 24-25 травня 2007 р) / М-во аграрної політики України, Миколаївський державний аграрний університет. - Миколаїв, 2007. - С. 65-67.(0,1 д.а.).

5. Конєва І.І. Зарубіжний досвід державної підтримки малого підприємництва / І.І. Конєва: матеріали наук.-практ. конф. викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ, (Суми, 8-25 квітня 2008 р.) / Сумський національний аграрний університет. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. - том1. - С. 58-59. (0,1 д.а.).

6. Конєва І.І. Державна підтримка підприємницької діяльності / І.І. Конєва: матеріали наук.-практ.конф. викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ, (Суми, 11-12 грудня 2009 р) / М-во аграр.політики України, Сумський національний аграрний університет. - Суми. «Довкілля», 2009. - С. 64.(0,1 д.а.).

7. Конєва І.І. Еколого-інноваційні аспекти розвитку економіки / І.І. Конєва: матеріали п`ятої міжн.наук.-практ.конф. [«Проблеми економіки підприємств в сучасних умовах»], (Київ НУХТ 2009) / М-во освіти і науки України, Національний університет харчових технологій. - Київ, 2009. - С. 17-18. (0,1 д.а.).

8. Конєва І.І. Економічне стимулювання екологізації продовольчого комплексу / І.І. Конєва: матеріали наук.-практ. конф. викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (Суми, 19-20 квітня 2010 р) / М-во аграр. політики України, Сумський національний аграрний університет. - Суми. «Довкілля», 2010. - С. 35.(0,1)

Розділ в монографії:

7. Конєва І.І. Регіональні аспекти раціонального використання земельних ресурсів / І.І. Конєва [колективна монографія]. - Уманський національний університет садівництва; Умань, 2010. - С. 281-286. (0,4 д.а.)