Управління фінансовими ресурсами підприємств санаторно-курортного комплексу

Размещено на http://allbest.ru

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

санаторний курортний фінансовий ресурс

Актуальність теми. Від того наскільки підприємство забезпечено необхідними ресурсами залежить його платоспроможність, що значною мірою визначає фінансовий стан цього підприємства. Ефективне функціонування та стабільний розвиток підприємства прямо залежать від того, наскільки раціонально відповідальні співробітники розпоряджаються його фінансовими ресурсами. Саме тому одним з головних завдань фінансових менеджерів підприємства є розробка ефективної системи управління фінансовими ресурсами та забезпечення її функціонування. Особливо гостро дані питання проявляються на санаторно-курортних підприємствах, мають свої специфічні характеристики та особливості як на рівні ведення основної діяльності так і у фінансовому управлінні. Сучасна дійсність диктує нові умови роботи цих підприємств. На даний період часу відбуваються структурні перетворення, формуються нові фінансові відносини в галузі. Більшість підприємств змінюють форму власності, що виводить на перший план питання управління грошовими фондами і потоками. Крім того, переважна більшість підприємств не в повній мірі змогли адаптуватися до умов, що склалися у вітчизняній економіці, що, в цілому по комплексу дає нестійку, схильну до негативної, тенденцію в ефективності фінансово-економічної діяльності.

Дослідженню фінансових ресурсів у широкому розумінні присвячені роботи І.О. Бланка, М.Д. Білик, О.Д. Данилова, В.М. Родіонової, Ю.В. Петренко, Л.М. Єріс, О.М. Угляренко, П.В. Ревенко, Б.А. Вольфман, Т.Н. Кисельова, П.А. Стецюк, О.Є. Ґудзь, А.А. Марченко, О.Л. Кривоног, О.М. Ляшенко. Дослідженню питань управління на підприємстві присвячені роботи М.Х. Мескона, Зві Боді, М.О. Кизим, В.А. Забродського, В.А. Зінченко, І.Ф. Волк, О.Л. Хотомлянського, І.О. Сінєнко, Ю.О. Вінц. Діяльність підприємств санаторно-курортного комплексу досліджена в роботах Л.І. Воротіної, І.О. Федорова, П.В. Ґудзь, М.І. Долішного, Н.В. Савченко, О.А. Сарапіної, Н.В. Старостенко, проф. А.В. Єфремова, О.С. Шаптала, В.В. Шмагиної, С.К. Харичкова, К. Э. Шурда. Не дивлячись не велику кількість розробок в цій сфері, науковці розглядають фінансові ресурси та управління ними по-різному. Крім того, при наявності великої кількості літературних джерел з тематики управління фінансовими ресурсами в цілому, залишається малодослідженою специфіка підприємств санаторно-курортного комплексу, що підтверджує актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Європейського університету в рамках теми “Менеджмент стратегічного розвитку підприємств та підприємництва невиробничої сфери” (номер держ. реєстрації № 0107U002009).

Мета та завдання дослідження. Метою дисертації є обґрунтування наукових підходів і практичних заходів щодо вдосконалення управління фінансовими ресурсами на підприємствах санаторно-курортного комплексу.

Відповідно до мети дослідження поставлено наступні завдання:

- проаналізувати існуючі підходи до визначення основних дефініцій, пов'язаних з фінансовими ресурсами підприємств та управління ними;

- визначити основні чинники, які справляють вплив на основну діяльність та фінансові результати підприємств санаторно-курортного комплексу;

- дослідити структуру джерел фінансових ресурсів підприємств санаторно-курортного комплексу;

- визначити основні тенденції формування фінансових ресурсів підприємств санаторно-курортного комплексу;

- дослідити напрямки та проаналізувати динаміку використання фінансових ресурсів підприємствами санаторно-курортного комплексу;

- проаналізувати результативність управління фінансовими ресурсами санаторно-курортних підприємств;

- обґрунтувати напрями вдосконалення управління фінансовими ресурсами підприємств санаторно-курортного комплексу;

- обґрунтувати інструментарій подолання (або зменшення) негативного впливу чинника сезонності на формування фінансових ресурсів підприємств санаторно-курортного комплексу.

Об'єктом дослідження виступають процеси управління фінансовими ресурсами підприємств санаторно-курортного комплексу.

Предметом дослідження є теоретичні та науково-методичні аспекти та економіко-організаційні інструменти управління фінансовими ресурсами підприємств санаторно-курортного комплексу.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань було використано як загальнонаукові так і спеціальні методи дослідження. За допомогою діалектичного методу пізнання було визначено економічну сутність фінансових ресурсів підприємств. Методами систематизації, порівняння та узагальнення досліджено специфіку формування та використання фінансових ресурсів підприємствами санаторно-курортного комплексу. При дослідженні структури та динаміки відповідних показників використано методи горизонтального, вертикального аналізу, трендовий аналіз, коефіцієнтний метод. При виявленні залежності значень економічних показників застосовано метод кореляційно-регресійного аналізу.

Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є: основні положення сучасної теорії фінансів, фінансового менеджменту і фінансового аналізу, вітчизняні і зарубіжні монографії по проблемах фінансування підприємств, в тому числі і санаторно-курортного комплексу.

Інформаційною основою дослідження є Конституція, закони України, інші нормативні акти України, дані статистичного, фінансового та управлінського обліку, здійснюваного на підприємствах санаторно-курортного комплексу.

Наукова новизна дослідження. В процесі дисертаційного дослідження автором було отримано нові науково обґрунтовані результати, які слугують розв'язанню важливого наукового завдання - вдосконалення управління фінансовими ресурсами підприємств санаторно-курортного комплексу.

Найсуттєвішими результатами, які віддзеркалюють наукову новизну дослідження, є такі:

вперше:

- розроблено механізм використання курортного депозиту, що є засобом сплати вартості послуг санаторно-курортних підприємств та може бути використаний в якості інструмента подолання сезонності надходжень від реалізації продукції та дисбалансу наявних фінансових ресурсів;

удосконалено:

- класифікацію фінансових ресурсів підприємств на основі розширення класифікаційних ознак, внаслідок чого фінансові ресурси підприємств розподілені на повноцінні та резервні, що дозволяє повніше розкрити їхню сутність як засобів погашення зобов'язань підприємства. Впровадження запропонованої класифікації сприятиме вдосконаленню управління фінансовими ресурсами на етапі планування обсягів цих ресурсів у розрізі окремих елементів;

- класифікацію джерел фінансових ресурсів на основі розширення їхньої диференціації за видами діяльності підприємств, внаслідок чого вони розподілені на джерела поточної діяльності і джерела розвитку, що дозволяє виявити можливі резерви збільшення ресурсної бази та оптимізувати процес формування фінансових ресурсів;

набули подальшого розвитку:

- методи фінансового планування на основі синтезування сценарного моделювання та бюджетування, що дало змогу запропонувати до використання багатоваріантне сценарне бюджетування, сутність якого полягає у розробці максимальної кількості сценаріїв розвитку подій із фінансовим забезпеченням кожного з них, та на відміну від раніше використовуваних методів дає можливість підприємству забезпечити керованість імовірних змін ситуації та, за необхідності, своєчасно перерозподілити ресурси, тим самим зменшити негативні наслідки окремих подій і явищ;

- підходи до обґрунтування варіантів утворення центрів управління фінансовою та основною діяльністю підприємств санаторно-курортного комплексу, що дало можливість аргументувати створення Асоціації санаторно-курортних підприємств, з передачею їй деяких функцій, які не притаманні санаторно-курортним підприємствам - маркетингові дослідження попиту на ринку курортних послуг, проведення PR-акцій, з метою створення умов досліджуваним підприємствам для зосередження на виконанні основної функції (підтримка та поліпшення здоров'я нації) та довести рівень її виконання до конкурентоспроможного стану на світовому ринку відповідних послуг;

Практичне значення дисертаційного дослідження. Положення дисертаційного дослідження, що стосуються перспективи удосконалення управління фінансовими ресурсами підприємств санаторно-курортного комплексу було застосовано в роботі відділу по курортам і туризму Ялтинської міської Ради (довідка від 11.08.2009 № 20.5-20/118).

Наукові розробки автора й отримані результати щодо зменшення дефіциту фінансових ресурсів у першому, другому та четвертому кварталі року, а саме застосування курортного депозиту прийнято до впровадження дочірнім підприємством закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» - «Ялтакурорт» (довідка від 17.08.2009 № 02-19/517), ОАО «Пансіонат с лечением «Донбасс» (довідка від 18.11.2009 № 213).

Окремі підходи і пропоновані методики застосовано для вдосконалення змісту, структури і методики викладання дисциплін «Фінанси санаторно-курортного комплексу», «Кредитування та розрахунки у санаторно-курортному комплексі» (доц. М.Ф. Фурсов) кафедри фінансів і банківської справи Кримського державного гуманітарного університету (довідка від 13.08.2009 № 570/01-26).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною роботою. Матеріали статей, які підготовлені у співавторстві, в дисертації використано лише в частині, що належать особисто автору. Основні положення наукового дослідження відображено у шістнадцяти друкованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні висновки і положення дисертації доповідались та були схвалені на міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових конференціях, а саме: VI, VIII Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины» (м. Алушта, 4-6 жовтня 2007 р., 1-3 жовтня 2009 р.), V Республіканській науково-практичній конференції «Туризм, курорты, гостиничный, ресторанный бизнес и наука» (м. Сімферополь, 8 грудня 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів та студентів «Проблемы развития финансовой системы Украины в условиях глобализации» (м. Сімферополь, 19-21 березня 2008 р.), V Ювілейній міжнародній науково-практичній конференції «Теория и практика экономики и предпринимательства» (м. Алушта, 5-7 травня 2008 р.), XI Всеукраїнській науково-практичній конференції «Молодь, освіта, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції» (м. Київ, 14-16 травня, 2008 р.), I Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми формування нової економіки XXI століття» (м. Дніпропетровськ, 17-19 грудня 2008р.).

Публікації. Основний зміст дисертації відображений у 16 публікаціях загальним обсягом 3,9 д.а., особисто авторові належить 3,7 д.а., в т.ч. числі 9 - у фахових виданнях, обсягом 3,2 д.а., особисто авторові належить 3,0 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст - 189 сторінок. Робота містить 43 таблиці, 28 рисунків, 15 додатків. Список використаних джерел нараховує 195 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі „Теоретичні основи управління фінансовими ресурсами підприємства” автором досліджено економічну сутність фінансових ресурсів підприємств. Визначено та обґрунтовано один з варіантів дефініції «фінансові ресурси підприємства», яку представлено як сукупність активів різного ступеня ліквідності, що використовуються в якості засобу платежу для погашення фінансових зобов'язань та в якості джерела забезпечення безперервності функціонування підприємства. На основі цього визначення нами було обрано критерій для розподілу фінансових ресурсів підприємства, тобто для їх класифікації. Основним критерієм є спроможність активу бути засобом погашення зобов'язань підприємства у той чи іншій формі. У зв'зку з цим ми розподілили фінансові ресурси на повноцінні та резервні. Повноцінні ресурси є такими, що найбільш відповідають всім ознакам засобу платежу. Вони, на нашу думку, можуть поділятись на:

1) постійні (доступні до використання у будь-який час) - це грошові кошти в касі підприємства, на банківських рахунках та депозитних рахунках до запитання;

2) тимчасові (обмежені у використанні часовим проміжком) - це кошти амортизаційного фонду та кредиторська заборгованість підприємства до встановленого часу її погашення, а також дохід по депозитних договорах після зарахування на відповідний банківський рахунок.

Резервні фінансові ресурси є менш ліквідні ніж грошові кошти, однак здатні змінити первісну форму на грошову до настання строку погашення зобов'язання або виступити в якості засобу платежу в своїй первинній формі.

Джерела фінансових ресурсів, в свою чергу, можуть класифікуватись за такою ознакою, як напрямок діяльності підприємства (табл. 1).

Таблиця 1. Джерела фінансових ресурсів підприємств

Це дозволяє розділити їх на: 1) джерела забезпечення поточної діяльності (основне джерело - виручка від реалізації продукції); 2) джерела забезпечення розвитку (основне джерело - прибуток). Такий розподіл обумовлений різноспрямованістю діяльності, яку здійснює підприємство: основна, інвестиційна, фінансова діяльність. За кожному з цих напрямків підприємство здійснює різні операції, отримує різні доходи та фінансує різні витрати. Таким чином, ми вважаємо, що функцію по забезпеченню поточної діяльності фінансовими ресурсами виконують надходження у вигляді виручки від основної діяльності; функцію по забезпеченню розвитку підприємства виконує прибуток.

Розмаїття фінансових ресурсів та їхніх джерел актуалізує проблематику управління ними з метою досягнення максимальної ефективності їх використання. У зв'язку з викладеним нами досліджено такі дефініції як «управління», «менеджмент», «фінансовий менеджмент», «грошовий потік», «фінансовий потік», а також фінансовий механізм управління фінансовими ресурсами підприємства у взаємозв'язку із задачами цього управління. По результатах дослідження ми визначаємо управління фінансовими ресурсами підприємства як комплекс дій відповідальних співробітників, з використанням відповідних інструментів та методів, спрямованих на корегування фінансових потоків підприємства з метою найбільш ефективного формування та розміщення фінансових ресурсів для забезпечення стабільного поточного функціонування та сталого стратегічного розвитку цього підприємства.

Процес управління фінансовими ресурсами на підприємствах санаторно-курортного комплексу знаходиться під впливом багатьох зовнішніх чинників. Одним з цих чинників є сезонність діяльності досліджених підприємств. Внаслідок санаторно-курортні підприємства відчувають дисбаланс фінансових ресурсів протягом року та їхній дефіцит в період міжсезоння. Таким чином, ми прийшли до висновку, що в процесі вдосконалення управління фінансовими ресурсами підприємств санаторно-курортного комплексу необхідно вирішити задачу забезпечення цих підприємств фінансовими ресурсами рівномірно протягом всього року.

У другому розділі „Оцінка управління фінансовими ресурсами підприємств санаторно-курортного комплексу” автором досліджено структуру джерел та напрямки розподілу сформованих фінансових ресурсів, а також ефективність управління фінансовими ресурсами на підприємствах санаторно-курортного комплексу. З метою диференціації результатів дослідження сукупність санаторно-курортних підприємств розподілена нами на групи за структурою пасиву балансу:

- перша група - підприємства, що стабільно формують фінансові ресурси за рахунок власних джерел;

- друга група - підприємства, що характеризуються зміною пріоритетів фінансування з власних джерел на змішану форму;

- третя група - підприємства, що характеризуються зміною пріоритетів фінансування з власних джерел на залучені;

- четверта група - підприємства, що характеризуються зміною пріоритетів фінансування з залучених джерел на власні;

- п'ята група - підприємства, що функціонують за рахунок залучених джерел.

На рис. 1 представлений розподіл досліджених підприємств за структурою джерел фінансових ресурсів. Найбільшою є перша група - 60% сукупності, друга та третя група майже рівні - 18 та 16%, четверта і п'ята групи представлені в обсязі 6% (по 3%) дослідженої сукупності. Таким чином, ми можемо зробити висновок, що більшість підприємств санаторно-курортного комплексу формують фінансові ресурси за рахунок власних джерел, однак, існують й такі підприємства, які взяли за основу залучені джерела. Специфічним чинником, який негативно впливає на діяльність санаторно-курортних підприємств в цілому й, зокрема, на процес формування фінансових ресурсів є сезонність. Наслідком впливу сезонності є дисбаланс фінансових ресурсів протягом року. Емпіричним шляхом доведено, що санаторно-курортні підприємства «потерпають» від нестачі ресурсів у період міжсезоння.

Рис. 1. Розподіл досліджених підприємств за структурою джерел фінансових ресурсів

З дослідженої у дисертації сукупності санаторно-курортних підприємств нами обраноп'ять, що характеризуються як середньостатистичні представники галузі, результати розрахунку індексу сезонності надходження валового доходу яких віддзеркалює табл.2.

Таблиця 2. Значення індексу сезонності підприємств санаторно-курортного комплексу

Таким чином, заходи по удосконаленню управління фінансовими ресурсами досліджених підприємств мають безпосередньо впливати на подолання негативного впливу чинника сезонності. Результати дослідження процесу використання сформованих фінансових ресурсів показали, що досліджені підприємства мають різні пріоритети та тенденції у цій сфері (рис. 2). Більшість підприємств переважно фінансують необоротні активи у порівнянні з оборотними. Інші підприємства не мають чіткої тенденції - 15% сукупності мають нестійку тенденцію з переважанням необоротних активів, 10% - демонструють зменшення необоротних активів, 6% - стабільно нарощують необоротні активи.

Рис. 2. Розподіл санаторно-курортних підприємств за структурою активу балансу

У структурі необоротних активів довгострокова дебіторська заборгованість присутня тільки у звітності чотирьох підприємств, однак у трьох з них її обсяг не більше ніж 2% необоротних активів й тільки одне підприємство має майже 50% необоротних активів, які розміщені у довгостроковій дебіторській заборгованості.

Враховуючи таку особливість діяльності підприємств санаторно-курортного комплексу, як значний негативний вплив сезонності, нами досліджено співвідношення надходження фінансових ресурсів та їхнього використання поквартально. Особливої уваги заслуговує це співвідношення у другому кварталі року, оскільки цей період є підготовчим до нового сезону й від якості проведених підготовчих робіт залежить наступний попит на послуги санаторно-курортних підприємств та фінансовий результат. Дослідження показало, що потреба у фінансових ресурсах протягом підготовчого періоду перевищує їхнє надходження.

Таким чином, одним з головних напрямків удосконалення управління фінансовими ресурсами підприємств санаторно-курортного комплексу є забезпечення достатнього рівня доходності протягом всього року та особливо у період проведення підготовчих робіт до нового сезону.

Ефективність управління фінансовими ресурсами санаторно-курортних підприємств нами оцінено за показниками ліквідності, платоспроможності і рентабельності. За значеннями цих показників досліджені підприємства розподілені нами на три групи:

- перша група - стабільні позитивні значення;

- друга група - стабільні негативні значення;

- третя група - не має чітко визначеної тенденції - збільшення змінюється зменшенням та навпаки.

По результатах прийняття та втілення управлінських рішень щодо управління фінансовими ресурсами більшість з досліджених підприємств відносяться до третьої групи, тобто динаміка значень показників є нечіткою, виділити постійні тенденції до збільшення або зменшення неможливо. Розрахунок інтегрального показника платоспроможності показав, що частина підприємств, а саме 19% знаходяться в межах неплатоспроможності (рис. 3), а 34% дослідженої сукупності підприємств демонструють нечітку тенденцію зміни значення інтегрального показника платоспроможності. Тільки 47% підприємств стабільно мають значення інтегрального показника платоспроможності вище за 3,0.

Рис. 3. Розподіл санаторно-курортних підприємств за значенням інтегрального показника платоспроможності.

За значенням показників рентабельності більшість підприємств належать до третьої групи (без чіткої тенденції). Це зумовлено тим, що загальною рисою структури джерел фінансових ресурсів досліджених підприємств є наявність непокритого збитку, або, частина підприємств протягом аналізованого періоду не мала чистого прибутку. Показники рентабельності є дуже нестабільними, чистий прибуток має нульове значення у 28% досліджених підприємств. Таким чином, є необхідність впровадження коригуючих заходів з метою недопущення виникнення кризових явищ на цих підприємствах та зменшення негативних наслідків чиннику сезонності. Одним з напрямків удосконалення управління фінансовими ресурсами санаторно-курортних підприємств має бути підвищення доходності їх основної діяльності, що позитивно віддзеркалиться й на структурі джерел фінансових ресурсів. Тобто, необхідні заходи, завдяки яким підприємства зможуть досягнути прибутків та доповнити структуру джерел фінансових ресурсів такою складовою як нерозподілений прибуток.

В третьому розділі „Удосконалення управління фінансовими ресурсами підприємств санаторно-курортного комплексу” отримали розвитку результати дослідження проведеного у другому розділі, а саме синтезовано значення показників ліквідності, платоспроможності та рентабельності, що дало змогу розподілити досліджену сукупність підприємств санаторно-курортного комплексу наступним чином:

- стабільно позитивні підприємства - це підприємства, в яких значення всіх показників (ліквідності, платоспроможності та рентабельності) стабільно перевищують нормативне значення;

- нестабільні підприємства - це підприємства, в яких значення більшості показників мають нечітку тенденцію або менші прийнятого нормативного значення;

- проблемні підприємства - це підприємства, в яких значення всіх показників менше ніж прийняті нормативні.

Ми вважаємо, що результативність управління фінансовими ресурсами можна оцінити за значеннями показників ліквідності, платоспроможності та рентабельності. Тобто, високі та стабільні значення цих показників є свідченням раціонального, ефективного управління фінансовими ресурсами як на стадії формування, так й на стадії використання. Розподіл підприємств проілюстровано на рис.4.

Рис. 4. Розподіл санаторно-курортних підприємств за результатами синтезу значень показників ліквідності, платоспроможності та рентабельності.

За даними рис. 4, дві третини (62%) від дослідженої сукупності підприємств є нестабільними, 32% - проблемними і тільки 6% є стабільно позитивними. Для кожної групи нами запропоновано певний комплекс заходів, що спрямовані на поліпшення управління фінансовими ресурсами та підвищення його ефективності.

З метою поліпшення управління фінансовими ресурсами на підприємствах санаторно-курортного комплексу нами запропоновано та обґрунтовано застосування такого методу планування як багатоваріантне сценарне бюджетування. Його основою є створення максимально можливої кількості сценаріїв варіантів розвитку подій з урахуванням усіх позитивних та негативних наслідків та розробка шляхів подолання негативних наслідків з відповідним фінансовим забезпеченням. Наприклад, сценарій «якості сезону» можливий у трьох варіантах - на рівні минулого періоду, нижчі показники або кращі показники. Відповідно до кожного варіанту розраховуються показники результативності «сезону» для підприємства та розробляється програма подальших дій, яка підкріпляється фінансовим планом, де зазначено структуру джерел фінансування необхідних витрат та напрямки використання сформованих фінансових ресурсів. Використання багатоваріантного сценарного бюджетування позитивно відзначиться на діяльності санаторно-курортних підприємств, дозволивши заздалегідь розробити антикризові заходи, тим самим зменшивши рівень ризику підприємства.

Вдосконалення управління фінансовими ресурсами повинно носити комплексний, системний характер, охоплюючи всі аспекти діяльності суб'єкта господарювання: кадрову політику, сферу фінансів, маркетингову діяльність, роботу зі споживачами тощо. Охоплення всіх цих аспектів у процесі управління фінансовими ресурсами є праце-, фінансово-, та матеріалозатратним, тому нами пропонується покласти виконання тих функцій, які не є природними для оздоровчих закладів на Асоціацію санаторно-курортних підприємств з розподілення відповідних заходів за окремими центрами відповідальності. У разі, якщо досліджені підприємства не згодні на передачу деяких повноважень Асоціації, то ми пропонуємо їм звернутись до міжгалузевої співпраці, що дозволить залучити фахівців з фінансів, менеджменту, маркетингу та інших з метою поліпшення управління фінансовими ресурсами. Така співпраця має бути заснована на договірних засадах та включати кілька рівнів - від разових консультацій до повної передачі на управління у відповідних сферах. Рівень співпраці визначатиме санаторно-курортне підприємство відповідно до своїх пріоритетів. Міжгалузеве співробітництво відкриває перед підприємствами санаторно-курортного комплексу можливість скористатись послугами фахівців та зберегти фінансово-економічну незалежність та самостійність.

З метою подолання негативного впливу чинника сезонності на забезпеченість санаторно-курортних підприємств фінансовими ресурсами нами запропоновано та обґрунтовано впровадження курортного депозиту як засобу сплати послуг санаторно-курортних підприємств. Різниця між традиційними способами реалізації та курортним депозитом проявляється у часі зарахування коштів на банківські рахунки підприємств - одноразово (традиційний продаж) або протягом року (курортний депозит). Курортний депозит має за мету зменшити дисбаланс фінансових ресурсів протягом року та їхній дефіцит у осінньо-зимово-весняний період.

При здійсненні платежу за рекреаційні послуги через курортний депозит відбуваються наступні дії:

1. Потенційний відпочиваючий здійснює вибір місця відпочинку (санаторій), час і тривалість оздоровчого курсу.

2. Санаторій визначає вартість цього курсу і передає інформацію потенційному відпочиваючому.

3. Останній визначає термін виплати необхідної суми і передає необхідні документи на місце роботи.

4. У певні проміжки часу (наприклад, кожного місяця або раз у квартал) із заробітної плати потенційного відпочиваючого або особи, яка бере на себе оплату рекреаційних послуг перераховується необхідна сума коштів в оплату майбутнього оздоровчого курсу. Якщо ця особа не працює або здійснює платежі самостійно (без участі підприємства), то перерахунок відповідних коштів відбувається через банківські установи.

5. Після закінчення заздалегідь визначеного часу і повної виплати вартості рекреаційних послуг потенційний відпочиваючий має право скористатися сплаченими послугами.

У випадку з курортним депозитом грошові кошти передаються підприємствам санаторно-курортного комплексу до отримання рекреаційних послуг, тобто потенційний відпочиваючий робить внески на свій особистий рахунок для організації майбутнього відпочинку.

Шляхом проведення кореляційно-регресійного аналізу визначено, що розподіл наявної величини виручки за умови використання курортного депозиту дозволяє перетворити чистий збиток на чистий прибуток у другому кварталі (табл. 3).

Таблиця 3. Емпіричні та розрахункові величини валового прибутку та чистого доходу у другому кварталі року за умови використання курортного депозиту

* - емпіричні дані; ** - розрахункові дані.

Другий квартал року є дуже важливим періодом для підприємств санаторно-курортного комплексу, тому що саме у цей час відбуваються підготовчі роботи й потреба у фінансових ресурсах дуже велика. Таким чином, завдяки використанню курортного депозиту підприємства можуть профінансувати витрати за власний рахунок, уникнувши банківського кредитування та витрат по його обслуговуванню.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволяє сформувати висновки науково-теоретичного і практичного характеру, які в сукупності орієнтовані на розв'язання важливого наукового завдання - вдосконалення управління фінансовими ресурсами підприємств санаторно-курортного комплексу. Основні з них полягають у наступному:

1. Обґрунтовано, що фінансові ресурси підприємства - це сукупність активів, різного ступеня ліквідності, які використовуються в якості засобу платежу для погашення фінансових зобов'язань та в якості джерела забезпечення безперервності функціонування підприємства.

2. Визначено, що зобов'язання мають різний термін погашення, тому класифікація фінансових ресурсів побудована на основі розділу всіх наявних ресурсів за критерієм спроможності бути засобом сплати фінансових зобов'язань підприємства. Отже всі наявні ресурси поділені на повноцінні фінансові ресурси та резервні. Повноцінні ресурси є такими, що найбільш відповідають всім ознакам засобу платежу. Повноцінні теж поділені на:

1) постійні (доступні до використання у будь-який час) - це грошові кошти в касі підприємства, на банківських рахунках та депозитних рахунках до запитання;

2) тимчасові (обмежені у використанні часовим проміжком) - це кошти амортизаційного фонду та кредиторська заборгованість підприємства до встановленого часу її погашення, а також дохід по депозитних договорах після зарахування на відповідний банківський рахунок.

Резервними фінансовими ресурсами є менш ліквідні активи ніж грошові кошти, однак, тем не менш, здатні змінити первісну форму на грошову до настання строку погашення зобов'язання або виступити в якості засобу платежу в своїй первинній формі.

Такий розподіл дозволяє більш ретельно планувати обсяг фінансових ресурсів, необхідних у майбутньому, й за структурою й за часом.

3. Дослідження основ фінансового управління дозволило визначити управління фінансовими ресурсами підприємства як комплекс дій відповідальних співробітників, з використанням відповідних інструментів та методів, спрямованих на корегування фінансових потоків підприємства з метою найбільш ефективного формування та розміщення фінансових ресурсів для забезпечення стабільного поточного функціонування та сталого стратегічного розвитку цього підприємства. Як процес, управління фінансовими ресурсами розглядається нами у вигляді сукупності таких етапів як: 1) формування ресурсів; 2) використання сформованих ресурсів. Тобто, основою цього процесу є прийняття управлінських рішень стосовно формування та використання сформованих ресурсів.

4. Визначено, що санаторно-курортні підприємства здійснюють управління фінансовими ресурсами під впливом великої кількості чинників, які непідвладні цим підприємствам. Найбільш специфічним чинником негативної дії є сезонність попиту на рекреаційні послуги, наслідком чого є відчутний дисбаланс фінансових ресурсів протягом року. Отже, на перший план при розробці заходів щодо удосконалення управління фінансовими ресурсами досліджених підприємств висувається подолання негативного впливу чинника сезонності та забезпечення необхідними фінансовими ресурсами протягом року незалежно від «якості сезону», тобто обсягу реалізації у літній період.

5. Встановлено, що у більшості досліджених підприємств основна частина в структурі джерел фінансових ресурсів належить власному капіталу. Сформовані ресурси, у більшості підприємств, розміщені у необоротних активах, точніше - у основних засобах. За результатами провадженого управління фінансовими ресурсами дослідженої сукупності підприємств їхній фінансовий стан є нестійким - тільки два підприємства мають позитивні тенденції у результативності управління фінансовими ресурсами. Це є свідченням поступової втрати підприємствами фінансової стабільності та можливості виникнення у майбутньому фінансових проблем. Крім того, характерною рисою структури джерел фінансових ресурсів дослідженої сукупності підприємств є наявність непокритого збитку із зростаючою динамікою. Це віддзеркалюється на показниках рентабельності - у багатьох підприємств показники рентабельності є нульовими. Отже, підвищення доходності діяльності має бути одним з головних напрямків удосконалення управління фінансовими ресурсами санаторно-курортних підприємств, що дозволить доповнити структуру джерел фінансових ресурсів такою складовою як нерозподілений прибуток.

6. З метою удосконалення управління фінансовими ресурсами підприємств на стадії планування запропоновано використання нового методу планування - багатоваріантного сценарного бюджетування, основою якого є створення максимально можливої кількості сценаріїв розвитку подій з урахуванням усіх позитивних та негативних наслідків та розробка шляхів подолання цих наслідків. Оскільки діяльність підприємств санаторно-курортного комплексу знаходиться під впливом багатьох чинників, які непідвладні цим підприємствам (одним з яких є сезонність), то існує об'єктивна необхідність розрахунку декількох варіантів розвитку подій у майбутньому. Цю можливість і надає використання методу багатоваріантного сценарного бюджетування. Таким чином, ймовірні зміни ситуації стають керованими й можна своєчасно перерозподілити ресурси за необхідними напрямками.

7. З метою забезпечення досліджених підприємств фінансовими ресурсами протягом року незалежно від сезону обгрунтовано механізм використання курортного депозиту як засобу сплати послуг санаторно-курортних підприємств. Кореляційно-регресійний аналіз довів, що за умови використання курортного депозиту при збереженні наявного обсягу виручки від реалізації, можливе перетворення чистого збитку на чистий прибуток у другому кварталі. Результативність діяльності у другому кварталі є дуже важливим питанням: у цей час відбуваються підготовчі роботи й потреба у фінансових ресурсах дуже велика. Таким чином, завдяки використанню курортного депозиту підприємства забезпечуються власними коштами та ресурсами, уникнувши банківського кредитування та витрат по його обслуговуванню.

8. Аргументовано перекладення неприродних для оздоровчих закладів функцій (маркетингові дослідження, операції на фінансовому ринку, проведення PR-акцій) на Асоціацію санаторно-курортних підприємств з розподіленням відповідних заходів за окремими центрами відповідальності. Це дозволить підприємствам санаторно-курортного комплексу зосередитись на якості послуг, які надаються, та досягненні рівня конкурентоспроможності, який дозволить Україні успішно конкурувати з провідними світовими курортами.

9. Запропоновано та обґрунтовано необхідність міжгалузевої співпраці з фахівцями сфер фінансів, менеджменту, маркетингу та інших. Це відкриває перед підприємствами санаторно-курортного комплексу можливість скористатись послугами фахівців та отримати кваліфіковані рекомендації з метою вдосконалення управління фінансовими ресурсами та зберегти фінансово-економічну незалежність та самостійність.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Рибалко Н.О. Сутність фінансових ресурсів підприємств / Н.О. Рибалко // Культура народов Причерноморья. - 2008 - № 137. - С.117 - 120 (0,4 д.а.)

2. Рибалко Н.О. Подолання сезонності фінансування розвитку підприємств санаторно-курортного комплексу / Н.О. Рибалко // Економіка та управління. - 2008 - №3 - С. 66 - 69 (0,3 д.а.)

3. Рибалко Н.О. Особливості формування фінансових ресурсів підприємствами санаторно-курортного комплексу / Н.О. Рибалко // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. - Вип. 12 (91) / Наук. ред. І.К. Бондар. - К., 2008. - С. 108 - 111 (0,3 д.а.)

4. Рибалко Н.О. Фінансові ресурси - основа діяльності підприємств / Н.О. Рибалко // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. - Вип. 3 (94) / Наук. ред. І.К. Бондар. - К., 2009. - С. 27-29 (0,3 д.а.)

5. Рибалко Н.О. Управління фінансовими ресурсами підприємства: мета, завдання, механізм / Н.О. Рибалко // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. - Вип. 5 (96) / Наук. ред. І.Г. Манцуров. - К., 2009. - С. 156 - 161 (0,4 д.а.)

6. Рибалко Н.О. Фінансові ресурси підприємств: грошові кошти чи щось більше? / Н.О. Рибалко // Інвестиції: практика та досвід. - 2009. - №14. - С.28-31 (0,3 д.а.)

7. Рибалко Н.О. Удосконалення фінансового управління на підприємствах / Н.О. Рибалко // Економіка та держава. - 2009 - № 9 (81). - С. 62 - 65 (0,4 д.а.)

8. Рибалко Н.О. Курортний депозит - інструмент фінансового забезпечення санаторно-курортних закладів / Н.О. Рибалко // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. - Вип. 11 (102) / Наук. ред. І.Г. Манцуров. - К., 2009. - С. 139 - 143 (0,3 д.а.)

9. Мельник В.М., Рибалко Н.О. Системний підхід до поліпшення результативності фінансового управління (на прикладі санаторно-курортних підприємств) / В.М. Мельник, Н.О. Рибалко // Таврійський науковий вісник. - 2009. - Вип. 63. - Част.2. - С.186-195 - 0,5 д.а. (особистий внесок: розробка та обґрунтування пропозицій щодо поліпшення результативності фінансового управління підприємств - 0,3 д.а.)

10. Рибалко Н.О. Предприятия санаторно-курортного комплекса Большой Ялты: проблемы и перспективы развития / Н.О. Рибалко // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины / Материалы VI Международной научно-практической конференции. Алушта, 4 - 6 октября 2007 года. - Симферополь, 2007. - С.168(0,1 д.а.)

11. Рибалко Н.О. Влияние сезонности на формирование финансовых ресурсов предприятиями СКК / Н.О. Рибалко // Материалы пятой республиканской научно-практической конференции «Туризм, курорты, гостиничный, ресторанный бизнес и наука» / Под ред. И.Ф. Карташевской -Симферополь: 2007. - С. 63-64 (0,1 д.а.)

12. Рибалко Н.О. Финансовые аспекты деятельности предприятий санаторно-курортного комплекса / Н.О. Рибалко // Проблемы развития финансовой системы Украины в условиях глобализации: Сб. трудов IV (X) Международной науч.-практ. конф. аспирантов и студентов, 19-21 марта 2008г.,г.Симферополь, / Симферополь «Центр Стабилизации”. - Симферополь, 2008. - С.115 (0,1 д.а.)

13. Рибалко Н.О. Финансовые ресурсы предприятий санаторно-курортного комплекса: динамика и источники роста / Н.О. Рибалко // Теория и практика экономики и предпринимательства / Материалы V Юбилейной Международной научно-практической конференции. Алушта, 5 - 7 мая 2008 года. - Симферополь, 2008. - С.136 (0,1 д.а.)

14. Рибалко Н.О. Розвиток санаторно-курортного лікування в Україні / Н.О. Рибалко // Молодь, освіта, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції: Зб. матеріалів XI Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 14-16 травня, 2008р.; У 4-х т./ Редкол.: Тимошенко І.І. (відп.ред.) та ін. - К.: Вид-во Європ.ун-ту, 2008. - Т.3. - С.148 - 150 (0,1 д.а.)

15. Рибалко Н.О. Оцінка ефективності фінансово-економічної діяльності підприємств санаторно-курортного комплексу / Н.О. Рибалко // I Міжнародна науково-практична конференція „Проблеми формування нової економіки XXI століття”: Збірник наукових праць. - Том 3. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - С. 110-111 (0,1 д.а.).

16. Рибалко Н.О. Підходи до фінансового управління на санаторно-курортних підприємствах / Н.О. Рибалко // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины / Материалы VII Международной научно-практической конференции. Алушта, 1 - 3 октября 2009 года. - Симферополь, 2009. - С.165-166 (0,1 д.а.).

Размещено на Allbest.ru