Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

УДК 336:378.31

формування і використання фінансових ресурсів у вищих навчальних закладах

Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Іщук Леся Іванівна

Львів 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії Львівської комерційної академії Центральної спілки споживчих товариств України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Галиця Ігор Олександрович, ПВНЗ «Київський гуманітарний інститут», завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

кандидат економічних наук Ванієва Мар'ям Різаївна, Республіканський вищий навчальний заклад «Кримський інженерно-педагогічний університет» Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри обліку та аудиту, проректор по економіці та розвитку (м. Сімферополь)

Захист дисертації відбудеться «23» листопада 2010 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.886.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук у Львівській державній фінансовій академії Міністерства фінансів України за адресою: 79000, м. Львів, вул. Коперника, 3.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської державної фінансової академії Міністерства фінансів України за адресою: 79000, м. Львів, вул. Коперника, 3.

Автореферат розісланий «22» жовтня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, Б.А.Карпінський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність теми. Актуальним напрямком наукових досліджень є розробка теоретичних і практичних основ функціонування закладів вищої освіти в умовах трансформації економічної системи України. Трансформація економічних відносин на ринкових засадах зумовлює необхідність відмови від багатьох традиційних підходів до фінансування вищої освіти або їх суттєве корегування з урахуванням специфіки економіки України.

Суттєвий внесок у з'ясування проблем фінансування освіти внесли: Т.М.Боголіб, П.Ю.Буряк, М.Р.Ванієва, К.В.Васьківська, К.Врублевський, І.О.Галиця, П.М.Гарасим, Г.Дмитренко, І.С. Каленюк, М.І.Карлін, К.Корсак, В.І.Куценко, В.Луговий, І.Н.Молчанов, В.Паламарчук, Р.І.Тринько, А.А.Чухно, Л.А.Янковська та ін. Науковий аналіз функціонування галузі освіти здійснено у працях Й.Бескида, В.Куценко, В.Лагутіна, Г.Фокіна, В.Юхименка. Значний науковий інтерес для осмислення проблем фінансування освіти представляють класичні моделі фінансування, розроблені Т.Шульцом, Г.Беккером, Дж.С.Міллем, М. Блаугом, М. Гліннестером, С. Меррітом, Г. Вільсоном та іншими відомими економістами Заходу.

Практика реформування української економіки свідчить, що теоретичного аналізу вимагають такі проблеми: з'ясування суб'єктів та об'єктів фінансування; вплив особливостей сучасного стану ринку освітніх послуг в Україні на реалізацію форм і систем фінансування; особливості використання різних форм фінансування освіти; роль держави у регулюванні фінансування вищої освіти та її вплив на становлення цивілізованого ринку освітніх послуг в Україні та ін.

Актуальність проблеми, недостатнє її дослідження, наявність багатьох дискусійних питань зумовили вибір теми, визначили мету та завдання дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є результатом наукових досліджень, що виконані у відповідності до держбюджетної теми Волинського національного університету імені Лесі Українки «Вартісні чинники регулювання реального сектора економіки України» (номер державної реєстрації 0106U000273). Внесок здобувача у виконання науково-дослідної роботи полягає у розробці методичних положень щодо визначення вартості навчання, механізмів оплати навчання та моделей формування і використання фінансових ресурсів ВНЗ.

Мета і основні завдання дисертаційного дослідження. Головною метою дисертаційного дослідження є комплексний і системний аналіз теоретичних і практичних проблем фінансування вищої освіти, та розробка на цій основі науково-методичних і прикладних засад функціонування закладів вищої освіти в умовах трансформації фінансової системи України.

- обґрунтувати теоретичні і практичні засади механізму фінансування вищої освіти відповідно до змін у змісті, характері та суспільній формі освіти;

- визначити роль фінансування освіти;

- розкрити зміни в принципах і методах фінансування освіти;

- дослідити економічний зміст категорій: платні послуги, які надаються закладами вищої освіти; ціна освітніх послуг закладів вищої освіти; продукт діяльності вузу, прибуток від вкладання грошей у вищу освіту; економічний механізм функціонування закладів вищої школи незалежно від форм власності;

- довести необхідність змішаного механізму фінансування вищої освіти з урахуванням специфіки ринку освітніх послуг України та особливостей діяльності вищих навчальних закладів різних форм власності;

- виявити економічні протиріччя між новими і традиційними формами фінансування та їх вплив на становлення нового механізму фінансування вищої освіти.

Предметом дисертаційного дослідження є фінансові відносини в освітній сфері, пов'язані з її фінансуванням, які розглядаються в контексті сучасного періоду розвитку української держави.

Об'єктом дослідження виступають фінансові ресурси вищої школи.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є метод діалектичної логіки, на основі якого в політекономічному аспекті аналізується механізм фінансування освіти. В роботі знайшли застосування методи сходження від абстрактного до конкретного і від конкретного до абстрактного, поєднання аналізу й синтезу, логічного та історичного. Економіко-статистичні методи (групування, порівняння, середні та відносні величини, кореляційний аналіз, вибіркове спостереження) використані для вивчення і відображення впливу забезпечення фінансовими ресурсами на рівень освіти. Активно використовувався системний метод, на основі якого механізм фінансування освіти розглядається як явище, що розвивається під дією сукупності економічних і соціальних факторів економіки. Тому механізм фінансування освіти аналізується як елемент економіки, що знаходиться на шляху свого становлення; графічний (для наглядного подання результатів аналізу показників); моделювання (для розробки моделей формування і використання фінансових ресурсів ВНЗ в умовах сталого економічного розвитку, економічної кризи та переходу до інноваційно-інвестиційного напряму розвитку).

Теоретичною основою дослідження виступають наукові розробки проблем фінансування вищої освіти, здійснені класиками політичної економії, теоретичні ідеї сучасних західних і українських економістів, учених постсоціалістичних країн. фінансування освіта ринок навчальний

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів, офіційні матеріали Міністерства фінансів, Міністерства освіти і науки України, дані Державного комітету статистики, звітні матеріали обласних управлінь статистики, а також статистичні й фактичні матеріали, опубліковані в науковій літературі і періодичній пресі.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження. В дисертаційній роботі проведене комплексне дослідження теоретичних і практичних проблем фінансування вищої освіти, що дозволило одержати наукові результати, які містять елементи наукової новизни, зокрема:

Уперше:

- досліджено вплив соціально-економічної структури українського суспільства на формування нового фінансового механізму фінансування вищої освіти, який повинен бути націлений на максимальне залучення державних та регіональних фінансових ресурсів, коштів підприємств, фізичних осіб і окремих меценатів, що характерно для розвинутих країн;

- побудовано модель формування і використання фінансових ресурсів ВНЗ.

Удосконалено:

- механізм формування фінансових ресурсів закладів вищої освіти (як складової частини економічного механізму функціонування вищої школи);

- методологічні підходи щодо підвищення питомої ваги платних освітніх послуг в системі державної вищої школи із базових спеціальностей вузу, як реальний важіль економічного розвитку вузу.

Набули подальшого розвитку:

- обґрунтування необхідності оптимізації державного регулювання механізмів фінансування вищої освіти з метою уникнення протиріч, що виникають при формуванні ринку освітніх послуг в Україні;

- комплекс обґрунтувань, що доводить зростання потреби у додатковій, другій вищій освіті, у підвищенні кваліфікації, які реалізуються, як правило, на платній основі. Доведено, що цей напрямок позабюджетної діяльності має величезний потенціал подальшого розвитку;

- термінологічно-понятійний апарат, зокрема понять: платні послуги, які надаються закладами вищої освіти; ціна освітніх послуг закладів вищої освіти; продукт діяльності вузу, прибуток від вкладання грошей у вищу освіту; економічний механізм функціонування закладів вищої школи незалежно від форм власності;

- обґрунтування щодо нової системи організації науково-дослідних робіт і комерційного використання їхніх результатів, яка покликана вивести фінансову діяльність на новий рівень її організації;

- теоретичні аспекти та практичні засади використання фінансових ресурсів, отриманих у результаті освітньої діяльності, що створює підґрунтя для ще одного напрямку у економічної діяльності вузу - управління фінансовими активами. Даний напрямок принципово новий для вузівської діяльності і вимагає особливого підходу до його організації.

Теоретична цінність дослідження полягає в тому, що узагальнення і висновки, зроблені в дисертації, є певним внеском у дослідження теорії й практики організації фінансування освіти.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні ряду положень, конкретних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення механізмів фінансування вищої освіти в умовах ринкової економіки. Положення та рекомендації дослідження знайшли своє відображення у науково-дослідній темі Волинського національного університету імені Лесі Українки «Вартісні чинники регулювання реального сектора економіки України», № держреєстрації 0106u000273 (акт впровадження № 3/632 від 22.02.2010). Авторські пропозиції щодо удосконалення визначення вартості навчання, механізмів оплати навчання; використання додаткових грошових фондів для фінансування вищих навчальних закладів використовуються у роботі Головного фінансового управління Волинської обласної державної адміністрації (довідка впровадження № 10-13/347 від 22.02.2010).

Окремі положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Луцького національного технічного університету (довідка № 1529-02-25 від 14.10.2009) при вивченні курсів «Фінанси», «Статистика», «Фінанси підприємства».

Запропоновані рекомендації щодо вдосконалення механізму фінансування освіти можуть бути використані в ході проведення реформи вищої освіти, удосконалення використання спеціальних фондів вищих закладів освіти різної форми власності, реформування державного сектора освіти.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора. Наукові положення, висновки, практичні пропозиції та рекомендації, які виносяться на захист, одержані дисертантом самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані ті ідеї та положення, що є результатом індивідуальної роботи автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати досліджень обговорювалися на засіданнях і науково-методичних семінарах кафедри фінансів Луцького національного технічного університету та кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії. Основні ідеї та пропозиції дисертаційної роботи доповідалися на XXIII, XXIV науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу Луцького національного технічного університету «Актуальні проблеми та перспективи науки і виробництва» (Луцьк, 2008, 2009 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні напрямки теоретичних і прикладних досліджень» (м. Одеса, 15-25 березня 2007 року); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів, студентів та викладачів вузів «Науковий простір Європи - 2007» (м. Дніпропетровськ, 16-30 квітня 2007 року); 4-ій Міжнародній науково-практичній конференції «Наукові дні» (Софія, 1-5 квітня 2008 року); Міжнародному семінарі «Транскордонне співробітництво як форма розвитку міжнародної інтеграції» (Луцьк, 12 березня 2010 року); Міжнародній науково-практичній конференції «Логістичні системи: глобальний, національний, регіональний та локальний виміри» (Луцьк, 5-7 травня 2010 року); Міжнародній науково-практичній конференції «Передовые научные разработки» (Чехія 27.08-05.09.2010 року).

Публікації. Результати дослідження викладені автором у 20 публікаціях загальним обсягом 6,8 д. а., у тому числі особисто автору належать 6 д.а. У наукових фахових виданнях опубліковано 11 праць (5,25 д.а.), 9 - матеріалів і тез конференцій загальним обсягом 1,55 д.а.

Питання стоїть однозначно: або ВЗО зможуть самі заробляти собі гроші, або вони поступово розпадуться. Разом з тим, тут існують певні проблеми, пов'язані із системою оподаткування. По-перше, чи повинна взагалі бути прибутковою комерційна діяльність вищого закладу освіти? Якщо вона будується на принципі безприбутковості, то питання відпадає саме собою. Якщо вона є прибутковою, то, по-друге, чи повинні передбачатись податкові пільги. Знову ж таки, очевидно, що так, адже прибуток виступає джерелом розвитку ВЗО. Потреби ж в таких джерелах дуже значні. Це заохотить ВЗО заробляти кошти і спрямовувати їх на свій розвиток.

З іншого боку, призначення податків і полягає у тому, щоб взяти в одних і дати іншим. Але, забираючи, потім необхідно повертати гроші у вигляді видатків, бо вищі заклади освіти потребують значних коштів на створення сучасної матеріально-технічної бази. Тому більш доцільно створити їм можливість і стимули заробляти кошти самим, звільнивши бюджет від відповідних видатків.

Варто проаналізувати і те, в яких вузах - державних чи недержавних, більше уваги приділяється формуванню громадянської позиції молодого фахівця, і як самі студенти ставляться до тих чи інших вузів. Проведене соціологічне опитування 500 студентів міста Луцька з метою з'ясування їх позиції щодо відношення до існуючих державних і недержавних закладів вищої освіти виявило наступне. Було опитано 200 студентів недержавних вузів, що мають ліцензію на право ведення освітньої діяльності, та 300 студентів державних вузів міста Луцька.

На загальне питання: «Уявіть, що Вам випала можливість знову вибирати вищий навчальний заклад, і у вас немає проблеми з грошима. Який би ви вуз вибрали - державний чи недержавний». 61% респондентів вибрали б держаний, і лише 17% - недержавний; для 11% - немає ніякої різниці у виборі вузу, 10% не змогли відповісти на питання. Крім того, відповідаючи на питання: «Чи престижно вчитися у вашому вузі?» «Так», - сказали 70% студентів державних і тільки 49% недержавних вузів, що приймали участь в опитуванні. Здавалося б, ці факти свідчать, що імідж державної освіти вище, ніж імідж недержавної. Але такий висновок явно суперечить відповідям цих же респондентів на інші питання дослідження.

Наступні питання ми згрупували в три великих блоки: 1) блок загальних умов організації навчального процесу; 2) блок якості викладання дисциплін; 3) блок, що досліджує характер взаємовідносин між студентами, викладачами та адміністрацією інститутів та університетів (табл.3).

Таблиця 3

Результати соціологічного опитування

Генеральна сукупність - студенти віком понад 16 років. Типова вибірка. Помилка репрезентативності не перевищує 2.0%. Обсяг вибірки - 500 респондентів.

Дослідження показало, що за таким параметром, як гнучкість та динамічність реагування на зміни ринку спеціалістів, недержавні вузи випереджують державні. Недержавним вузам більш притаманний інноваційний підхід у навчанні та наближення учбового процесу до вимог студентів.

За такими факторами, як створення умов для заняття спортом, проведення дозвілля та позааудиторних занять, більшість студентів віддали перевагу державним вузам. В цілому по блоку загальних умов організації учбового процесу, відповідно до відповідей студентів, пріоритет належить державним вузам.

Результати дослідження свідчать, що опитані респонденти в цілому позитивно оцінюють систему платної освіти, вважаючи, що вона стимулює сумлінне навчання. Однак серед тих, хто цього ще не відчув і хто вчиться у державних вузах, домінує інша точка зору: вважається, що платна освіта заважає навчанню, оскільки треба думати про оплату.

У третьому розділі «Шляхи удосконалення управління фінансовими ресурсами вищих закладів освіти державної і недержавної форми власності» обґрунтовано необхідність і соціально-економічні засади проведення реформи механізму фінансування вищих закладів освіти, аналізуються передумови вдосконалення механізму фінансування вищої освіти та обґрунтовуються напрями покращення використання фінансових ресурсів вищих закладів освіти України всіх форм власності в умовах глобалізації.

В сучасних умовах вища освіта істотно розширює своє функціональне призначення, набуває нових рис, нових функцій. Від рівня інтелектуалізації нації залежатиме майбутнє науки, нації і держави. Починати потрібно з удосконалення мережі вищих навчальних закладів та проведення реформи їх фінансування. Але не можна обмежуватись тільки одним фінансуванням, необхідно враховувати цілу низку питань і проблем, що з ними пов'язані в комплексі.

Світовий досвід підтверджує, що позитивні результати може мати лише така реформа освіти, яка передбачає:

1. Урізноманітнення джерел фінансування державних навчальних закладів, тобто пошуки й використання позабюджетних коштів.

2. Більше розмаїття навчальних закладів, зокрема активний розвиток приватних освітніх установ.

3. Перегляд ролі держави й уряду в розвитку освіти.

За ринкових відносин основним товаром ВЗО стають освітні послуги, їх виробництво та передача споживачеві здійснюються одночасно за безпосереднього контакту виробника та споживача. Тому освітні послуги не можуть нагромаджуватися та перерозподілятися, що й обмежує сферу дії ринкових відносин в освіті. Ці послуги в нашій країні переважно надаються державними установами освіти і тому є державною власністю.

Доведено, що основним принципом реформування системи фінансового забезпечення підготовки кадрів є створення умов для фінансування вищих навчальних закладів із бюджетів різних рівнів та розроблено модель багатоканального та багаторівневого фінансування ( рис. 2).

Рис. 2 Модель формування і використання фінансових ресурсів в умовах переходу до інноваційно-інвестиційного напряму розвитку

Результати дослідження свідчать, що основними напрямками державної політики реформування фінансування в галузі освіти мають стати:

- здійснення передачі низки науково-дослідних установ до складу провідних університетів. Це дасть змогу поліпшити матеріально-технічну базу навчального та наукового, а також післядипломного процесу, підвищити рівень професійно-викладацького складу, ефективніше використовувати матеріальні, фінансові та людські ресурси вищої школи;

- перехід від принципу утримання вищих освітніх закладів за рахунок державного бюджету до їх державної підтримки у фактично можливих розмірах. Розвиток системи державного замовлення на підготовку кадрів, але без обмеження їх кількості, як це записано у Законі «Про вищу освіту»;

- вдосконалення та поглиблення автономії освітніх закладів у галузі фінансів;

- розширення самостійності в розпорядженні ресурсами, в тому числі коштами з бюджету; здійснення різних видів діяльності, зокрема тих, що приносять прибуток.

Обґрунтовано, що витрачання бюджетних коштів повинно здійснюватися освітніми закладами самостійно, виключаючи потреби освітнього процесу, відповідно до статей бюджетної класифікації. Звіт про витрачання бюджетних коштів повинен подаватися до органів управління освітою за усіма статтями бюджетної класифікації. Це може бути основою для фінансової частини освітньої статистики.

Дослідження підтверджує, що основними завданнями формування позабюджетних коштів вищих навчальних закладів повинні стати:

– вдосконалення механізму кредитування та страхування вищої освіти;

– створення на підприємствах і в організаціях джерел фінансування підготовки кваліфікованих спеціалістів. Вони можуть бути сформовані шляхом надання податкових пільг підприємствам і організаціям у певному відсотку до виручки від реалізації продукції, виконаних робіт і наданих послуг для спрямування цих коштів на оплату навчання молоді в акредитованих навчальних закладах професійної освіти;

– стимулювання розвитку меценатства та спонсорства;

– залучення коштів інвесторів;

– підвищення доходів від реалізації продукції виробленої навчальними закладами та оренди власності.

Оплата додаткових послуг повинна мати стимулюючий вплив на розвиток освіти в цілому, а з часом вона буде введена до обов'язкового мінімуму.

У приватних навчальних закладах усіх рівнів оплата послуг освіти споживачами необхідна, оскільки не будуть реалізовані можливості приватного сектора як конкурента державного. Суть відносин учасників торговельної угоди «купівлі - продажу» послуг освіти зміниться, якщо споживач оплатить лише частину вартості наданої послуги, а решту - отримає з доступних йому державних, суспільних і благодійних джерел.

Правова основа функціонування недержавного сектора вищої освіти України закладена в законі «Про освіту», «Про вищу освіту». Участь держави у сфері недержавної вищої освіти полягає у правовому регулюванні її діяльності, зокрема, у видачі ліцензій на право ведення освітньої діяльності за програми вищої професійної освіти й акредитації.

Основним із нових фінансових джерел стали приватні кошти, які вже сягають приблизно 10% внеску державного бюджету у діяльність системи освіти. Невизначеним залишається питання участі промисловців і банкірів у фінансуванні освіти і професійної підготовки. Відсутність закону про доброчинну діяльність та існуючі норми податків не заохочують промисловців вкладати свої кошти у розвиток освіти в регіонах їхньої діяльності, гальмують бажання створити через фінансування певних секторів освіти сприятливе середовище для реалізації власних планів. З цього приводу Україні не завадило б скористатися досвідом, наприклад, Німеччини. Там промисловці майже повністю фінансують підготовку кваліфікованих робітників і техніків на робочих місцях у великих і малих фірмах, чим розв'язують не тільки власні кадрові, але й багато загальних і важливих суспільних проблем (гарантування молоді пристойного заробітку; відвернення її від вулиці, криміналу, тощо).

ВИСНОВКИ

Проведене у дисертаційній роботі дослідження теоретичного, методологічного аспектів та організаційних засад формування і використання фінансових ресурсів у вищих навчальних закладах дало змогу зробити наступні висновки і внести пропозиції, спрямовані на удосконалення процесу фінансування і поліпшення діяльності вищих навчальних закладів:

1. Перевести здобуття вищої освіти на платну основу за умов допомоги держави шляхом надання родинам абітурієнтів банківських кредитів, позик, грантів, стипендій, організація спонсорської та благодійної допомоги, надання необхідних гарантій від держави тощо.

2. Надати повну фінансову самостійність усім вищим закладам освіти незалежно від форм власності. Бюджетні асигнування мають надаватися тільки за конкурсом. У конкурсі повинні мати змогу брати участь будь-які занесені до державного реєстру вищі навчальні заклади всіх форм власності з використання затверджених критеріїв відбору.

3. За підтримкою і контролем державних органів конкурс на отримання бюджетного фінансування має проводити незалежна фінансова конкурсна комісія, яка обирається вищим органом управління вищою освітою - з'їздом або конференцією керівників уповноважених представників усіх вищих закладів освіти країни, внесених до державного реєстру вищих закладів освіти на зазначений термін.

4. Усі питання щодо утворення, ліцензування, акредитації та атестації вищих закладів освіти, визначення їх умовного рейтингу і т.д. має вирішувати незалежна акредитаційна комісія.

5. Вищі навчальні заклади повинні мати економічну свободу - звітувати лише перед державними органами про використання їх коштів і перед податковими службами - про фінансову діяльність.

6. Незалежно від форм власності, вищі навчальні заклади повинні бути звільнені від будь-яких податків, якщо їх статутна діяльність є виключно науково-освітньою.

7. На відміну від недержавних вищих закладів освіти в яких керівника закладу (ректора) призначають засновники, в державних закладах освіти засновником і фінансистом фактично є народ країни, з податків якого формується державний бюджет. Представники державних органів управління не повинні мати можливості втручатися в статутну (професійну) діяльність держаних вищих закладів.

8. Зрівняти в правах усі вищі заклади освіти незалежно від їх форми власності і закріпити це законодавчо. Це необхідно зробити тому що:

- всі вищі навчальні заклади України незалежно від форм їх власності, працюють на нашу державу, навчають молодь нашої країни за державними стандартами (це право надано їм державними ліцензіями), проходять державну акредитацію, а відрізняються один від одного лише формою фінансування;

- в усіх вищих навчальних закладах України незалежно від форм їх власності працюють професори і викладачі, громадяни нашої країни, які за Конституцією України мають рівні права з професорським викладацьким складом державних вищих закладів освіти;

- в усіх цивілізованих країнах світу вищі навчальні заклади незалежно від форм їх власності мають однакові права. Їх рейтинг визначається не формою фінансування, а попитом на їх випускників результатами їх освітньої наукової та виховної роботи, традиціями і досягненнями як у своїй країні так і за кордоном.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових наукових виданнях

1. Іщук Л.І. Фінансування закладів вищої освіти недержавної форми власності в Україні / Л.Іщук // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць ДНУ. Дніпропетровськ, 2006. Вип. 219. Т. 1. С. 168-178 (0,7 д.а.).

2. Іщук Л.І. Платні послуги в системі фінансування вищих закладів освіти та визначення їх ціни / Л.Іщук // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць ДНУ. Дніпропетровськ, 2006. Вип. 218. Т. 1. С. 306-318 (0,8д.а.).

3. Іщук Л.І. Суть вищої освіти та її місце в сучасній економічній системі / Л.Іщук // Науковий вісник: збірник науково-технічних праць. Львів: НЛТУУ, 2006. Вип. 16.5. С. 248-255 (0,4 д.а.).

4. Іщук Л.І. Досвід диверсифікації джерел фінансування вищої освіти США / Л.Іщук // Науковий вісник: збірник науково-технічних праць. Львів: НЛТУУ, 2006. Вип. 16.6. С. 303-311 (0,5 д.а.).

5. Іщук Л.І. Теоретичні засади формування економічного механізму фінансових закладів вищої освіти України / Л.Іщук // Науковий вісник: збірник науково-технічних праць. Львів: НЛТУУ, 2006. Вип. 16.7. С. 290-297 (0,5 д.а.).

6. Іщук Л.І. Економічні засади формування механізму фінансування закладів вищої освіти / Л.Іщук // Науковий вісник: збірник науково-технічних праць. Львів: НЛТУУ, 2007. Вип. 17.1. С. 325-332 (0,5 д.а.).

7. Іщук Л.І. Західноєвропейський досвід диверсифікації джерел фінансування вищої освіти / Л.Іщук // Науковий вісник: збірник науково-технічних праць. Львів: НЛТУУ, 2007. Вип. 17.2. С. 320-327 (0,5 д.а.).

8. Іщук Л.І. Особливості фінансово-господарської діяльності вищих закладів освіти України різних форм власності / Л.Іщук // Науковий вісник: збірник науково-технічних праць. Львів: НЛТУУ, 2007. Вип. 17.3. С. 363-369 (0,4 д.а.).

9. Іщук Л.І. Диверсифікація джерел фінансування вищої освіти у державах Східної і Центральної Європи / Л.Іщук // Науковий вісник: збірник науково-технічних праць. Львів: НЛТУУ, 2007. Вип. 17.4. С. 283-289 (0,4 д.а.).

10. Іщук Л.І. Джерела фінансування вищої освіти / Л.Іщук, В.Лещук // Економічні науки. Серія: Облік і фінанси: зб. наук. праць ЛНТУ. Луцьк, 2008. Вип.5 (20). Ч.1. С.352-357 (0,25 д.а. у т.ч. автора - 0,1 д.а.). Особистий внесок автора: вказано на особливості використання різних форм фінансування освіти.

11. Іщук Л.І. Роль держави у фінансуванні вищої освіти / Л.Іщук // Економічні науки. Серія: Облік і фінанси: зб. наук. праць ЛНТУ. Луцьк, 2009. С. 163-167 (0,3 д.а.).

в інших виданнях:

12. Іщук Л.І. Загальна рівновага та економічна ефективність / Л.Іщук, О. Сухий, Л.Сабадо та ін. // Мікроекономічна теорія: Навч. посіб. за ред. д.е.н., проф. Г. І. Башнянина і к.е.н., доц. О. В. Щедрої. Львів: Новий світ - 2000, 2007. С. 365-392 (1,7 д.а. у т.ч. автора - 0,5 д.а.). Особистий внесок автора: окреслено суть поняття економічна ефективність.

Тези доповідей та матеріали науково-практичних конференцій

13. Іщук Л.І. Основні засади західноєвропейського досвіду диверсифікації джерел фінансування вищої освіти / Л.Іщук, Б.Кабаці, С.Шевченко // «Современные направления теоретических и прикладных исследований»: сборник науч. трудов по материалам международной практ. конф., 15-25 марта 2007 г. Одесса, 2007. Т.15. Экономика. С.47-50 (0,2 д.а. у т.ч. автора - 0,1 д.а.). Особистий внесок автора: вказано основні шляхи збільшення приватної фінансової підтримки вузів.

14. Іщук Л.І. Економічні аспекти управління якістю освітніх послуг в умовах глобалізації / Л.Іщук, О.Свінцов, С.Шевченко // «Научное пространство Европы - 2007»: ІІІ Международная науч.-практ. конф., 16-30 апреля 2007 года. Днепропетровск: Наука и образование, 2007. Т.4. Экономические науки. С.45 (0,1 д.а. у т.ч. автора - 0,03 д.а.). Особистий внесок автора: вказано на особливості функціонування ринку праці.

15. Іщук Л.І. Фінансові аспекти реформування системи вищої освіти України / Л.Іщук, Н.Килипенко, Ю.Ковальчук // «Научни дни-2008»: ІV международна науч. практ. конф., 1-15 април 2008 година. София. «Бял ГРАД БГ» ООД. Т.5. Икономики. С.77-79 (0,15 д.а. у т.ч. автора - 0,05 д.а.). Особистий внесок автора: окреслено роль держави у регулюванні фінансування вищої освіти та її вплив на становлення цивілізованого ринку освітніх послуг в Україні.

16. Іщук Л.І. Особливості фінансово-господарської діяльності вищих закладів освіти / Л.Іщук // «Актуальні проблеми та перспективи науки і виробництва»: XXIII-а науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу (гуманітарний напрямок), 28 жовтня 2008 р.: тези допов. Луцьк, 2008. С.86-88 (0,1 д.а.).

17. Іщук Л.І. Аналіз недоліків і переваг фінансування закладів вищої освіти недержавної форми власності в Україні / Л.Іщук // «Актуальні проблеми та перспективи науки і виробництва»: XXIV-а науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу (гуманітарний напрямок), тези допов. Луцьк, 2009. С.96-98 (0,1д.а.).

18. Іщук Л.І. Передумови вдосконалення механізму фінансування вищої освіти / Л.Іщук // «Економіка Волині: 70 років на шляху до Європи»: міжнародна наук.-практ. конф. Луцьк, 2009. С. 122-124 (0,1д.а. ).

19. Іщук Л.І. Проблеми застосування в Україні зарубіжного досвіду фінансування вищих закладів освіти / Л.Іщук // «Транскордонне співробітництво як форма розвитку міжнародної інтеграції»: міжнародний семінар, 12 березня 2010. р. тези допов. Луцьк, 2010. С. 86-89 (0,15д.а.).

20. Іщук Л.І. Управління розвитком ВНЗ на засадах маркетингу і логістики / Л.Іщук// «Логістичні системи: глобальний, національний, регіональний та локальний виміри» міжнародна наук.-практ. конф., 5-7 травня 2010 р. Луцьк. С.12 (0,4д.а. ).

21. Іщук Л.І. Основні чинники впливу на рівень ресурсного забезпечення ВНЗ / Л.Іщук., С.В. Фомішин // «Передовые научные разработки»: міжнародна наук.-практ. конф., 27.08-05.09.2010 р. Чехія, 2010. С. 37-41 (0,25д.а. у т.ч. автора - 0,1 д.а.). Особистий внесок автора: проаналізовано тенденції рівня ресурсного забезпечення ВНЗ.

АНОТАЦІЯ

Іщук Л.І. Формування і використання фінансових ресурсів у вищих навчальних закладах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - «Гроші, фінанси і кредит». - Львівська державна фінансова академія. - Львів, 2010.

Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретичних і практичних основ механізму функціонування закладів вищої освіти в умовах трансформації економічної системи України. Автор акцентує увагу на таких проблемах: з'ясування суб'єктів та об'єктів фінансування; вплив сучасного стану ринку освітніх послуг в Україні на реалізацію форм і систем фінансування; особливості використання різних форм фінансування освіти; роль держави у регулюванні фінансування вищої освіти та її вплив на становлення цивілізованого ринку освітніх послуг в Україні тощо.