Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

УДК 368.86

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів та його розвиток в україні

Спеціальність 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит

Лібіх Ксенія Олександрівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі страхування ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Гаманкова Ольга Олексіївна, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», професор кафедри страхування

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Науменкова Світлана Валентинівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри банківської справи

кандидат економічних наук, доцент Позднякова Людмила Олексіївна, Національний університет Державної податкової служби України, доцент кафедри фінансових ринків та фінансових послуг

Захист відбудеться «7» квітня 2010 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, кім. 601.

Автореферат розіслано «5» березня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук, професорА.М. Поддєрьогін

цивільний відповідальність автотранспортний страховий

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів є поширеним у світі соціально значимим видом страхування. Експлуатація автотранспорту, який вважається джерелом підвищеної небезпеки через його масовість і аварійність, об'єктивно зумовлює потребу суспільства у своєчасному та повному відшкодуванні збитків потерпілим у дорожньо-транспортних пригодах. Така потреба в розвинених країнах світу вже майже століття задовольняється за допомогою страхування цивільної відповідальності автовласників.

В Україні даний вид страхування свого належного розвитку поки що не набув. Основний фінансовий тягар з відшкодування мільярдних збитків, котрих щорічно зазнає економіка України внаслідок дорожньо-транспортних пригод, лежить на самих учасниках дорожнього руху, перетворюючись на велику соціально-економічну проблему. Частка страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів у компенсації таких збитків не перевищує 1,5 %. Потенціал даного виду страхування використовується явно недостатньо і вимагає активізації.

Проблеми забезпечення страхового захисту членів суспільства за допомогою страхування як невід'ємної складової фінансової системи держави знайшли своє відображення у працях таких вітчизняних та зарубіжних учених: О. Алєксєєва, В. Базилевича, К. Базилевич, В. Варкалло, К. Воблого, О. Вовчак, Н. Внукової, О. Гаманкової, Т. Говорушко, Е. Годеме, В. Гомеллі, М. Едельбахера, Ю. Заїкіна, О. Залєтова, І. Іванюка, К. Канара, М. Клапківа, О. Козьменко, Є. Коломіна, Т. Кривошлик, Ж. Лемера, А. Манеса, М. Мниха, С. Науменкової, С. Осадця, Р. Пікус, А. Плешкова, В. Плиси, Л. Позднякової, Р. Познера, А. Предкальн, В. Райхера, Л. Рейтмана, Е. Роде, Т. Ротової, В. Серебровського, В. Смирнова, Ю. Сплетухова, В. Фурмана, А. Худякова, В. Шахова, Я. Шумелди, Р. Юлдашева та ін.

Віддаючи належне доробку учених у цій сфері, слід зазначити, що проблеми розвитку страхування цивільної відповідальності автовласників в Україні свого належного наукового вивчення поки що не отримали; пошуки шляхів щодо підвищення його ролі у вирішенні соціально-економічних проблем суспільства продовжують залишатись актуальними. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів вимагає комплексного, системного дослідження, яке передбачає удосконалення законодавчо-правового регулювання такого страхування, зміцнення фінансових основ його здійснення, наближення організаційних умов його проведення до загальноєвропейських стандартів, особливо враховуючи членство України в Міжнародній системі страхування «Зелена картка».

Важливість і актуальність означених проблем, необхідність наукового пошуку шляхів їх вирішення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри страхування Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темою «Система страхового захисту в умовах розбудови соціально-орієнтованої ринкової економіки», номер державної реєстрації 0106U004360, у межах якої автором досліджено передумови виникнення страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, розроблені конкретні пропозиції щодо вдосконалення його законодавчо-правового регулювання та прискорення розвитку такого страхування в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретичних засад страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів та обґрунтування практичних рекомендацій щодо активізації розвитку такого страхування в Україні і підвищення його соціально-економічного значення. Для досягнення зазначеної мети були поставлені та вирішені такі завдання:

- дослідити еволюцію страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів з позицій виявлення соціально-економічних потреб суспільства, що обумовлюють необхідність здійснення такого страхування;

- поглибити теоретичні засади страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів;

- проаналізувати й узагальнити порядок і умови проведення страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, його законодавчо-правове регулювання;

- дослідити стан та розвиток страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів в Україні з метою визначення його потенціалу як соціально значимого виду страхування;

- виявити чинники, що стримують розвиток страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів в Україні;

- визначити заходи щодо активізації страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів в Україні з метою підвищення рівня соціально-економічного захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах;

- дослідити порядок і умови формування та використання централізованих і децентралізованих страхових резервних фондів у системі страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів;

- обґрунтувати пропозиції щодо зміцнення фінансових основ здійснення страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.

Об'єктом дослідження є страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.

Предметом дослідження є фінансові відносини, що виникають між суб'єктами страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів з приводу забезпечення страхового захисту майнових інтересів учасників дорожньо-транспортних пригод.

Методи дослідження. В основу вирішення науково-практичних завдань дисертаційної роботи покладено загальнонаукові методи дослідження. У процесі вивчення сутнісних характеристик об'єкту дослідження застосовувались методи діалектики та історизму, метод наукової абстракції; для дослідження сучасного стану і визначення тенденцій розвитку страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів використано метод аналізу і синтезу, графічні методи дослідження, економіко-статистичні методи збору й обробки інформації, зокрема, експертні оцінки, групування, статистичні порівняння абсолютних і відносних величин; метод порівняльних характеристик та екстраполяції - при проекції зарубіжного досвіду на вітчизняну практику та обґрунтуванні пропозицій щодо вдосконалення умов проведення страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів в Україні. Унаочнення результатів дослідження здійснено у вигляді таблиць, діаграм, графіків, схем.

Інформаційною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних учених, Директиви ЄС щодо страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, нормативні акти Ради бюро Міжнародної системи страхування «Зелена картка», законодавчі та нормативні акти України з питань страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, дані Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Державного комітету статистики України, Міністерства внутрішніх справ України, інформаційно-аналітичні і періодичні видання, матеріали Моторного (транспортного) страхового бюро України, звітні дані страхових компаній.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних засад страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів та обґрунтуванні пропозицій щодо активізації його розвитку в Україні і підвищення його соціально-економічного значення, а саме:

вперше:

- побудовано трирівневу модель фінансового забезпечення зобов'язань страховиків за договорами страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, що дозволяє структурувати законодавчо-нормативні вимоги до забезпечення платоспроможності страховиків-членів Моторного (транспортного) страхового бюро України, виконання яких є необхідним для зміцнення фінансових гарантій за прийнятими страховими зобов'язаннями;

удосконалено:

- формулювання предмету договору страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, під яким запропоновано розуміти майнові інтереси фізичних і юридичних осіб-власників автотранспортних засобів, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

- організаційні підходи щодо здійснення внутрішнього обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на основі запровадження єдиного типу договорів такого страхування на умовах страхування відповідальності будь-якої особи або визначеного переліку осіб, які на законних підставах можуть експлуатувати транспортний засіб, визначений у договорі страхування;

- методичні підходи до визначення розміру шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну третіх осіб, з урахуванням неотриманих доходів потерпілих та їхніх витрат на подолання наслідків страхової події;

дістало подальшого розвитку:

- періодизація європейської практики здійснення страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, що дало змогу обґрунтувати перспективи розвитку такого страхування в Україні;

- обґрунтування доцільності поетапного підвищення мінімальних лімітів відповідальності страховика за внутрішнім обов'язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що сприятиме приведенню їхніх розмірів у відповідність до стандартів країн Міжнародної системи страхування «Зелена картка»;

- визначення поняття «прикордонне страхування» як «укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України у порядку, визначеному Уповноваженим органом»;

- пропозиції щодо запровадження прямого врегулювання збитків потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах. Це спрощує процедуру врегулювання збитків, оскільки означає можливість отримання страхових виплат потерпілою особою від страховика, з яким укладено договори особистого та/або автотранспортного страхування (з подальшою компенсацією страховику зазначених виплат тим страховиком, який несе зобов'язання за договором страхування цивільної відповідальності автовласника - винуватця події).

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці наукових, методичних положень і практичних рекомендацій, які можуть бути використані органами державної влади, об'єднаннями страховиків, вітчизняними страховими компаніями при здійсненні страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.

Конкретні пропозиції автора щодо поетапного підвищення лімітів відповідальності страховика, запровадження єдиного типу договорів страхування, удосконалення форм статистичної звітності, методичних підходів до визначення страхових премій та страхової термінології з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, були враховані Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, Лігою страхових організацій України та Моторним (транспортним) страховим бюро України під час опрацювання змін до законодавчих і нормативних актів з питань автострахування (довідка Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №16022/39-10 від 25.12.2009 р., довідка Ліги страхових організацій України №1097/ІІІ-6 від 07.10.2009 р., довідка Моторного (транспортного) страхового бюро України №7019/2 від 12.06.2008 р.).

Результати дослідження вітчизняного ринку страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів та пропозиції щодо стратегії ринкової поведінки страхової компанії в цьому сегменті ринку були використані ПАТ «Страхова компанія «Еталон» при розробці стратегії розвитку компанії на 2009 - 2012 рр. (довідка ПАТ «Страхова компанія «Еталон» №01-04-2112 від 21.09.2009 р.). Окремі результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисциплін «Страхування» і «Страхові послуги» за програмами підготовки бакалаврів (довідка від 18.12.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею. Наукові результати, узагальнення, пропозиції та рекомендації, викладені в дисертації, є особистим надбанням автора.

Апробація результатів дисертації. Основні висновки та пропозиції дисертаційного дослідження були оприлюднені на: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Формування конкурентоспроможного страхового ринку України в умовах глобалізації» (м. Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 2006 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Світові тенденції формування та функціонування ринку страхових послуг: національний аспект» (м. Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансова система України: становлення та розвиток» (м. Острог, Національний університет «Острозька академія», 2007 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Страховий ринок України в умовах глобалізації: досвід та пріоритети розвитку» (м. Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 2008 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Суперечності та перспективи розвитку страхового ринку в умовах глобальної економічної кризи» (м. Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 2009 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 3,25 д.а., з них 7 - у наукових фахових виданнях (3,03 д.а.) та 1 - в інших виданнях (0,22 д.а.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 202 сторінки. Робота містить 16 таблиць на 10 сторінках, 21 рисунок на 13 сторінках і 17 додатків на 24 сторінках. Список використаних джерел налічує 182 найменування на 20 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано його мету та завдання, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення та апробацію одержаних результатів.

У розділі 1 «Економічна природа, сутність і значення страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів» на основі опрацювання наукового доробку вітчизняних і зарубіжних вчених, законодавчо-правової бази за темою дисертації досліджено передумови та чинники розвитку страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, розкрито його сутність і соціально-економічне значення, обґрунтовано необхідність здійснення такого страхування в обов'язковій формі.

Страхування цивільної відповідальності автовласників супроводжує експлуатацію автотранспортних засобів протягом усієї історії їх існування. Забезпечення страхового захисту учасників дорожнього руху на випадок дорожньо-транспортних пригод за своєю економічною суттю примикає до державного соціального страхування, доповнюючи його. Дисертантом виявлено, що завдяки існуванню даного виду страхування вирішується двоєдине завдання: по-перше, захист майнових інтересів власників автотранспортних засобів на випадок заподіяння ними шкоди життю, здоров'ю, майну третіх осіб; по-друге - «своєчасне та справедливе» відшкодування збитків третім особам, постраждалим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів характеризується складними фінансово-правовими відносинами між його учасниками, які обумовлюються співвідношенням та кореляцією таких понять, як цивільна (цивільно-правова) відповідальність, деліктна відповідальність, протиправна поведінка, шкода третій особі та її фінансові наслідки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою, вина у заподіянні шкоди. Встановлено, що цивільна відповідальність особи-власника автотранспортного засобу відносно третіх осіб у разі дорожньо-транспортної пригоди виникає за відсутності між ними договірних відносин (деліктна відповідальність) та за умови наявності повного складу правопорушення (протиправна поведінка, шкода третій особі, причинний зв'язок між ними, вина у заподіянні шкоди), виключаючи випадки відповідальності без вини.

Аналіз поняття шкоди, відповідно до Цивільного кодексу України, який вирізняє майнову шкоду (реальні збитки й упущена вигода) і моральну шкоду, та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-ІV від 01.07.2004 р. (далі - Закон України №1961-ІV), яким передбачено відшкодування шкоди життю, здоров'ю (у т.ч. моральної шкоди) та шкоди майну потерпілих, дозволив автору зробити висновок, що ці поняття, хоча і потребують додаткового узгодження, проте не суперечать одне одному.

Критичний аналіз поглядів науковців і практиків на зміст поняття «страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів» дав можливість визначити його як вид страхування, що спрямований на захист майнових інтересів фізичних і юридичних осіб-власників автотранспортних засобів, у зв'язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Предмет договору страхування дисертант визначив як «майнові інтереси фізичних і юридичних осіб-власників автотранспортних засобів, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди».

Дослідження європейської практики здійснення страхування відповідальності власників автотранспортних засобів дало змогу обґрунтувати перспективи розвитку такого страхування в Україні. Аргументовано виокремлення чотирьох етапів розвитку такого страхування: виникнення і формування правових основ страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів (початок ХХ ст.); запровадження обов'язкової форми його проведення в країнах Західної Європи (30 - 40 рр. ХХ ст.); інтеграція країн у міжнародні системи страхування відповідальності автовласників (друга половина ХХ ст.); трансформація та зміна складу учасників міжнародних систем страхування, зокрема, розширення складу і території дії Міжнародної системи страхування «Зелена картка» (кінець ХХ ст. - початок ХХІ ст.).

У дисертації обґрунтовано значення страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів з огляду на узгодження економічних інтересів суб'єктів такого страхування. Обґрунтовано, що необхідність здійснення в Україні страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів в обов'язковій формі обумовлена, по-перше, потребою у фінансовому забезпеченні захисту майнових інтересів учасників дорожньо-транспортних пригод всередині країни, по-друге, зовнішніми зобов'язаннями України як члена Міжнародної системи страхування «Зелена картка». Запропоновані напрями вдосконалення законодавчо-правового забезпечення страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів відповідно до норм міжнародного права з метою зміцнення правових і фінансових позицій України у Міжнародній системі страхування «Зелена картка».

У розділі 2 «Стан та розвиток страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів в Україні» здійснено комплексне дослідження організації страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів в Україні; порядку й умов його проведення в обов'язковій і добровільній формах; фінансових основ забезпечення зобов'язань за договорами такого страхування; сучасного стану вітчизняного ринку страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів; чинників, що стримують його розвиток.

Взаємовідносини між суб'єктами такого страхування формалізовані дисертантом в фінансово-правових моделях, побудованих окремо за формами його проведення. Систему обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, як основної форми здійснення даного страхування в Україні, унаочнює опрацьована автором схема (рис. 1).

Як видно з рис. 1, система такого страхування передбачає створення особливо надійного, багаторівневого фінансового підґрунтя із залученням коштів як децентралізованих, так і централізованих страхових резервних фондів; характеризується широким колом учасників і складними фінансовими взаємовідносинами між ними (щодо проведення як внутрішнього, так і міжнародного страхування).

У зв'язку з транскордонним характером обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, дисертантом доведено необхідність законодавчого визначення поняття «прикордонне страхування» та запропоновано тлумачення такого страхування як «укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності у пунктах пропуску через державний кордон України у порядку, визначеному Уповноваженим органом».

Автором проаналізовані макроекономічні показники страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів в Україні за період 2005 - 2008 рр. (з моменту набуття чинності Закону України №1961-ІV). Дані, наведені в табл. 1, свідчать про динамічний розвиток такого страхування, що дозволило йому перетворитись на помітний сегмент ринку класичного страхування, однак рівень охоплення страхового поля залишається незадовільним. Це спонукає страховиків до здійснення жорсткої конкурентної боротьби за потенційних клієнтів.

Показник концентрації ринку та індекс Герфіндаля-Гіршмана, обчислені автором для даного сегменту ринку, показали наявність високого рівня конкуренції між значною кількістю страховиків, що здійснюють страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів. Це веде до проявів недобросовісної конкуренції, вираженої у застосуванні демпінгових страхових премій, у незабезпеченому підвищенні лімітів відповідальності, порушенні пропорцій у структурі страхової премії (у зв'язку із завищенням комісійних винагород страховим посередникам), що призводить до руйнації фінансових основ здійснення такого страхування.

Таблиця 1 Основні показники внутрішнього обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту в Україні у 2005 - 2008 рр.

Джерело: складено автором за даними МТСБУ (www.mtsbu.kiev.ua)

З іншого боку, неприпустимим ми вважаємо необґрунтоване підвищення страхової премії за даним видом страхування. У зв'язку з цим, дисертант наголошує на необхідності обґрунтування базової страхової премії та коригуючих коефіцієнтів за внутрішнім обов'язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на основі критерію «адекватності». Страхові премії за договорами такого страхування відповідають даному критерію, якщо вони забезпечують страховику необхідний обсяг грошових надходжень для компенсації збитків, витрат на ведення справи, враховують можливість одержання страховиком доходу і є прийнятними для страхувальників. Лише за такого підходу можливе врівноваження інтересів страховика і страхувальника, що є необхідною умовою для розвитку такого страхування.

На основі аналізу статистичних даних та практики проведення страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів в Україні, дисертантом виявлено дві групи проблем, які перешкоджають його розвитку. До першої групи проблем, які генеруються страхувальниками, автор відносить велику частку не забезпечених страхуванням автотранспортних засобів, яка досягає 50%; укладання значної кількості внутрішніх договорів обов'язкового страхування на мінімальний термін, низьку страхову культуру в країні і недовіру до страховиків з боку громадян. Друга група проблем генерується страховиками, які застосовують методи неекономічної конкуренції, здійснюючи невиважену тарифну політику та ігноруючи принцип найвищої добросовісності при врегулюванні збитків і визначенні розмірів страхового відшкодування за договорами такого страхування. Подолання зазначених проблем буде означати усунення перешкод для розвитку страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів та підвищення його соціально-економічного значення.

Дослідження і структуризація вимог до забезпечення платоспроможності страховиків, що здійснюють страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, дали змогу дисертанту побудувати трирівневу модель фінансового забезпечення зобов'язань страховиків за такими договорами (рис. 2). Виконання страховиками-членами МТСБУ законодавчо-нормативних вимог до забезпечення їх платоспроможності на кожному рівні є необхідною умовою для зміцнення фінансових гарантій за прийнятими страховими зобов'язаннями.

Законодавчі вимоги до забезпечення платоспроможності страховиків, що мають право здійснювати обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є більш жорсткими, ніж до інших страховиків, і передбачають розширений перелік внутрішніх страхових резервів, особливі вимоги до способів їх формування, а також обов'язкові відрахування до централізованих страхових резервних фондів, які створюються на рівні МТСБУ. Особливе місце серед централізованих фондів при МТСБУ займає Фонд захисту потерпілих, призначений для забезпечення страхового захисту осіб, потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах у випадках, якщо здійснити такий захист на загальних засадах є неможливим, зокрема, коли збитки заподіяні з вини власників не забезпечених страхуванням транспортних засобів. Виплати за такими випадками становлять 80 % загальних виплат з Фонду захисту потерпілих і призводять до розпорошення коштів фонду, що негативно позначається на системі фінансового забезпечення здійснення внутрішнього обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У дисертації доведено, що повне охоплення страхового поля в цьому виді страхування дозволить вирішити проблему неефективного використання коштів централізованих страхових резервних фондів і знизити щомісячні відрахування страховиків до таких фондів.

У розділі 3 «Перспективи розвитку страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів та посилення його соціально-економічного значення в Україні» запропоновано комплексний підхід до подолання чинників, що стримують його розвиток в нашій країні, який передбачає, по-перше, удосконалення законодавчо-правового регулювання, по-друге, поліпшення організаційних умов проведення, по-третє, зміцнення фінансового підґрунтя здійснення такого страхування.

Обґрунтовано необхідність чіткого законодавчого визначення порядку врегулювання збитків, заподіяних потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод, на основі запропонованого автором підходу, що передбачає однозначне тлумачення норм законодавства щодо врахування неотриманих доходів потерпілих та їхніх витрат, пов'язаних із подоланням наслідків страхової події. З огляду на обов'язковий характер і соціальну значущість страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, запропоновано в Преамбулі Закону України №1961-ІV визначити загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність, розумність, на основі яких страховики мають здійснювати відшкодування шкоди потерпілим.

Автором опрацьовані пропозиції щодо поліпшення організаційних умов проведення внутрішнього обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та оптимізації процесу врегулювання збитків за договорами такого страхування, що передбачають запровадження прямого врегулювання збитків, процедури фіксації обставин дорожньо-транспортних пригод шляхом оформлення представником страховика (аварійним комісаром) «європейського протоколу», створення правового поля для активізації участі до врегулювання претензій страхувальників спеціалізованих компаній з врегулювання збитків.

Вивчення іноземного досвіду проведення такого страхування дозволило автору сформулювати пропозиції щодо законодавчого унормування порядку прямого врегулювання збитків. Цей порядок спрощує процедуру врегулювання збитків, оскільки означає можливість отримання страхових виплат потерпілими особами від страховика, з яким укладено договори особистого та/або автотранспортного страхування, з подальшою компенсацією страховику зазначених виплат тим страховиком, який несе зобов'язання за договором страхування цивільної відповідальності автовласника - винуватця події.

Пропонується запровадити досвід розвинених європейських країн щодо відшкодування моральної шкоди за біль і страждання внаслідок втрати здоров'я або загибелі потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах. Обґрунтовано необхідність скасування 5%-го законодавчого обмеження за компенсацію моральної шкоди та встановлення можливості її відшкодування в межах всього ліміту відповідальності страховика за шкоду життю, здоров'ю потерпілих. Запропоновано законодавчо визначити перелік тілесних ушкоджень, за якими можлива компенсація моральної шкоди позасудовим шляхом, та перелік осіб, які мають право на її відшкодування. Перелічені пропозиції автора потребують внесення змін до відповідних статей і Преамбули Закону України №1961-ІV.

На основі вивчення законодавства країн-членів Міжнародної системи страхування «Зелена картка» обґрунтовано доцільність запровадження в Україні єдиного типу внутрішніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на умовах страхування відповідальності будь-якої особи, або визначеного переліку осіб, які на законних підставах можуть експлуатувати забезпечений транспортний засіб. Це дає можливість зробити більш точними актуарні розрахунки, впорядкувати облік договорів страхування і забезпечених транспортних засобів, привести розміри страхових премій у повну відповідність із прийнятими на страхування ризиками.

Запровадження єдиного типу внутрішніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів має супроводжуватися встановленням коригуючих коефіцієнтів залежно від кількості осіб, допущених до керування. Обґрунтовано недоцільність застосування понижувального коефіцієнта для водіїв зі стажем більше 10 років; запропоновано встановити підвищувальний коефіцієнт для водіїв зі стажем менше одного року.

З метою досягнення повного охоплення обов'язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які беруть участь у дорожньому русі, запропоновано передбачити коригуючі коефіцієнти для таких категорій транспортних засобів, як трактори, самохідні машини, сільськогосподарська техніка, транспортні засоби Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій України, що використовуються у господарській діяльності та беруть участь у дорожньому русі, гоночні та спортивні машини, а також усі види громадського транспорту. Виявлено низьку соціально-економічну ефективність договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладених на мінімальний строк 15 днів, оскільки більшість таких договорів носять формальний характер і не слугують інструментом надійного страхового захисту. Запропоновано зміни до Закону України №1961-ІV, пов'язані з встановленням стандартного строку укладання таких договорів на 1 рік (для резидентів України) з можливістю тимчасового призупинення дії договору, за бажанням страхувальника, і відповідного подальшого збільшення строку страхування.

З метою збереження соціально-економічного значення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в умовах фінансової кризи і знецінення національної грошової одиниці, пропонується поетапне підвищення лімітів відповідальності страховика за даним видом страхування, які нині становлять 51 тис. грн. - за шкоду життю, здоров'ю потерпілих і 25,5 тис. грн. - за шкоду майну потерпілих. Автором аргументовано встановлення лімітів відповідальності страховика як за шкоду майну, так і за шкоду життю, здоров'ю потерпілих, у розмірі 100 тис. грн., з одночасним відповідним підвищенням базової страхової премії, що є економічно обґрунтованим і доцільним кроком. Цей крок розглядається як перший етап на шляху наближення України, як члена Міжнародної системи страхування «Зелена картка», до міжнародних стандартів здійснення страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, відповідно до яких розміри лімітів відповідальності страховика за шкоду майну і шкоду життю, здоров'ю потерпілих мають становити 100 тис. євро і 500 тис. євро, відповідно.

Дослідження порядку формування та використання централізованих страхових резервних фондів при МТСБУ виявило явний дисбаланс між надходженнями та виплатами з цих фондів, який посилюється. Усунути його запропоновано шляхом зменшення нормативу відрахувань зі страхових премій страховиків до Фонду захисту потерпілих (за умови збільшення частки повернених в регресному порядку коштів) та нормативу відрахувань зі страхових премій страховиків до Фонду страхових гарантій. З метою збереження належного рівня фінансових гарантій за міжнародними договорами страхування «Зелена картка», обґрунтовано необхідність подальшого укладання страховиками-повними членами МТСБУ перестрахувальних угод, з розширенням можливостей страховиків щодо опрацювання індивідуальних програм перестрахування, в основі яких має лежати власна історія розвитку збитків за укладеними договорами страхування «Зелена картка» і власна політика щодо формування резервів збитків.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретичних і методичних засад здійснення страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів та розробці рекомендацій щодо посилення його соціально-економічної ролі в нашій країні. Проведене дослідження дозволило автору сформулювати такі висновки і пропозиції, що розкривають результати виконання завдань дослідження:

1. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів виступає ефективним і надійним методом страхового захисту винних і потерпілих осіб-учасників дорожньо-транспортних пригод, що підтверджується багаторічною практикою його проведення в розвинених європейських країнах. Здійснено періодизацію становлення та розвитку страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів в країнах Європи, у т.ч. в Україні. Обґрунтовано, що обов'язковий характер страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів обумовлений, по-перше, потребою суспільства в забезпеченні страховим захистом всіх учасників дорожнього руху, своєчасному та повному відшкодуванні збитків потерпілим особам, по-друге, відповідними зовнішніми зобов'язаннями України як члена Міжнародної системи страхування «Зелена картка».

2. Узагальнено та поглиблено теоретичні підходи до визначення сутності страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, що дало змогу автору визначити його, як вид страхування, спрямований на захист майнових інтересів фізичних і юридичних осіб-власників автотранспортних засобів, у зв'язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Об'єктом страхування виступає цивільна (цивільно-правова) відповідальність власників автотранспортних засобів перед третіми особами (потерпілими). Предметом договору страхування визначено майнові інтереси фізичних і юридичних осіб-власників автотранспортних засобів, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

3. Аналіз сучасного стану страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів в Україні засвідчив, з одного боку, недостатній рівень, а з іншого боку, значний потенціал його розвитку. Це доводить необхідність і доцільність вживання розроблених у дисертаційній роботі заходів, спрямованих на піднесення ролі такого страхування в Україні. За низьких лімітів відповідальності страховика за внутрішнім обов'язковим страхуванням, встановлених чинним законодавством, важливого значення набуває добровільне страхування відповідальності власників наземного транспорту, у зв'язку з можливістю розширення страховиком обсягу страхового покриття.

4. Дисертантом визначено дві групи проблем, подолання яких означатиме усунення перешкод для розвитку обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні, а саме: з одного боку, велика частка не забезпечених страхуванням автотранспортних засобів, яка досягає 50%; укладання значної кількості внутрішніх договорів обов'язкового страхування на мінімальний термін, що має формальний характер; низька страхова культура в країні і недовіра до страховиків з боку суспільства; з іншого боку, проведення страховиками невиваженої тарифної політики, застосування методів неекономічної конкуренції та ігнорування ними принципу найвищої добросовісності при врегулюванні збитків і визначенні розмірів страхового відшкодування потерпілим.

5. Дисертантом розроблено комплекс заходів щодо посилення соціально-економічного значення страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів в Україні, який передбачає, удосконалення законодавчо-правового регулювання, поліпшення організаційних умов його проведення, зміцнення фінансових основ здійснення такого страхування. Запропоновані зміни до законодавства України, що націлені на збільшення мінімального строку дії договору страхування для резидентів країни (1 рік, з можливістю тимчасового призупинення його дії на період, коли транспортний засіб не експлуатується); унормування і налагодження прикордонного страхування у пунктах пропуску через державний кордон України; уніфікацію діючих типів договорів внутрішнього обов'язкового страхування шляхом запровадження єдиного типу договору страхування; запровадження нових коригуючих коефіцієнтів для категорій транспортних засобів, не охоплених до цього часу таким страхуванням.

6. Удосконалено методичні підходи до визначення розміру шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну третіх осіб, і доведено необхідність її обґрунтування з урахуванням неотриманих доходів потерпілих та їхніх витрат на подолання наслідків страхової події. Запропоновано скасувати 5%-е законодавче обмеження за компенсацію моральної шкоди та встановлення можливості її відшкодування в межах всього ліміту відповідальності страховика за шкоду життю, здоров'ю потерпілих; законодавчо визначити перелік тілесних ушкоджень, за якими можлива компенсація моральної шкоди без судового рішення, та перелік осіб, які мають право її відшкодування.

7. Обґрунтовано шляхи поліпшення організаційних умов проведення внутрішнього обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та оптимізації процесу врегулювання збитків за договорами такого страхування, а саме: започаткування процедури фіксації обставин дорожньо-транспортних пригод представником страховика (аварійним комісаром) шляхом оформлення «європейського протоколу»; залучення до врегулювання претензій страхувальників спеціалізованих компаній з врегулювання збитків; запровадження порядку прямого врегулювання збитків, що передбачає можливість отримання страхових виплат потерпілими особами від страховика, з яким укладено договори особистого та/або автотранспортного страхування (з подальшою компенсацією страховику зазначених виплат тим страховиком, який несе зобов'язання за договором страхування цивільної відповідальності автовласника - винуватця події).

8. Побудовано трирівневу модель фінансового забезпечення зобов'язань страховиків за договорами страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, що дозволяє структурувати законодавчо-нормативні вимоги до забезпечення платоспроможності страховиків-членів Моторного (транспортного) страхового бюро України, виконання яких є необхідним для зміцнення фінансових гарантій за прийнятими страховими зобов'язаннями. В основі виваженої тарифної політики лежить адекватна страхова премія. Лише за такого підходу можливе врівноваження інтересів страховика і страхувальника, що є необхідною умовою для розвитку страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів.

9. Аргументовано доцільність поетапного підвищення лімітів відповідальності страховика за обов'язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що зумовлено необхідністю підвищення рівня фінансової захищеності учасників дорожнього руху на випадок дорожньо-транспортних пригод і наближення умов проведення такого страхування до європейських стандартів. Запропоновано зменшити норматив відрахувань страховиків до Фонду захисту потерпілих при МТСБУ (за умови збільшення частки повернених в регресному порядку коштів) і норматив відрахувань до Фонду страхових гарантій при МТСБУ. Доведено, що високий рівень фінансових гарантій по виконанню зобов'язань страховиками-повними членами МТСБУ за міжнародними договорами «Зелена картка» можна забезпечити шляхом розширення можливостей страховиків щодо опрацювання індивідуальних програм перестрахування, при збереженні єдиної політики перестрахувального захисту, яку проводить МТСБУ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Лібіх К. О. Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні: історія розвитку та сучасний стан / К. О. Лібіх // Фінанси, облік і аудит : Зб. наук. праць / відп. ред. А. М. Мороз. - К. : КНЕУ, - 2007. - Вип. 9. - С. 76 - 82. - (0,24 д. а.).

2. Лібіх К. О. Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів як важливий напрям розвитку страхового ринку України / К. О. Лібіх // Наукові записки (Серія «Економіка»). Зб. наук. праць. - Острог: Видавництво «Національний університет «Острозька академія». - 2007. - Част. 4. - С. 219 - 225. - (0,29 д. а.).

3. Лібіх К. О. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів / К. О. Лібіх // Ринок цінних паперів України. - 2007. - № 11 - 12. - С. 95 - 98. - (0,36 д. а.).

4. Лібіх К. О. Роль держави у розвитку обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів та забезпеченні повноправного членства України в міжнародній системі страхування «Зелена картка» / К. О. Лібіх // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Економіка». - 2008. - № 105. - С. 44 - 46. - (0,43 д. а.).

5. Лібіх К. О. Проблеми реалізації послуг з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні та шляхи їх вирішення / К. О. Лібіх // Наука й економіка : Науково-теоретичний журнал Хмельницького економічного університету. - 2008. - Випуск 2 (10). - С. 39 - 44. - (0,52 д.а.).

6. Лібіх К. О. Шляхи вдосконалення тарифної політики й андерайтингу у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів / К. О. Лібіх // Ринок цінних паперів України. - 2009. - № 3 - 4. - С. 68 - 74. - (0,73 д. а.).

7. Лібіх К. О. Вдосконалення законодавчого забезпечення страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів в Україні відповідно до норм міжнародного права / К. О. Лібіх // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Економіка». - 2009. - № 113 - 114. - С. 96 - 99. - (0,46 д. а.).

В інших виданнях:

8. Лібіх К. О. Міжнародний досвід врегулювання збитків у страхуванні цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів / К. О. Лібіх // Суперечності та перспективи розвитку страхового ринку в умовах глобальної економічної кризи : Збірник тез доповідей V Міжнар. наук.-практ. конф. - За заг. ред. проф. В. Д. Базилевича. - К., 2009. - С. 238 - 241. - (0,22 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Лібіх К. О. Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів та його розвиток в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит. ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню економічної природи і сутності страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів у сучасних ринкових умовах, а також визначенню шляхів посилення його соціально-економічної ролі в Україні. Розглянуто передумови виникнення страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів; узагальнено досвід його здійснення в країнах Міжнародної системи страхування «Зелена картка». Досліджено сучасний стан і визначено проблеми розвитку такого страхування в Україні. Комплексно проаналізовано фінансове підґрунтя забезпечення зобов'язань страховиків за договорами страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, виокремлено загальні, специфічні і додаткові вимоги до забезпечення платоспроможності страховиків-членів Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Дисертація містить науково обґрунтовані пропозиції щодо покращення фінансового забезпечення, удосконалення законодавчо-правового регулювання та поліпшення організаційних умов проведення страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів в Україні.

Ключові слова: страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, Міжнародна система страхування «Зелена картка», Моторне (транспортне) страхове бюро України.

АННОТАЦИЯ

Либих К. А. Страхование гражданской ответственности владельцев автотранспортных средств и его развитие в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - Деньги, финансы и кредит. ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2010.

В диссертации раскрыты процесс формирования, экономическая природа и значение страхования гражданской ответственности владельцев автотранспортных средств в современных рыночных условиях. Определены пути повышения его социально-экономической эффективности в Украине.

Рассмотрено и проанализировано общетеоретические вопросы сущности страхования гражданской ответственности владельцев автотранспортных средств. Представлена авторская трактовка понятия «страхование гражданской ответственности владельцев автотранспортных средств», как вида страхования ответственности, направленного на защиту имущественных интересов физических и юридических лиц-владельцев автотранспортных средств, в связи с возмещением вреда, причиненного жизни, здоровью, имуществу третьих лиц в результате дорожно-транспортного происшествия. Дана характеристика субъектов данного вида страхования, обоснована необходимость осуществления его в обязательной форме.

Систематизированы и охарактеризованы этапы развития страхования гражданской ответственности владельцев автотранспортных средств в странах Европы и в Украине. Обобщен опыт осуществления данного вида страхования стран Международной системы страхования «Зеленая карта».

Исследованы экономико-правовые основы организации страхования гражданской ответственности владельцев автотранспортных средств. Охарактеризовано современное состояние, определены тенденции и проблемы его развития в Украине. Комплекс предложений автора по обеспечению государством максимального охвата автовладельцев обязательным страхованием ответственности перед третьими лицами на случай дорожно-транспортного происшествия касается организации постоянного контроля за наличием договоров такого страхования, законодательного установлении срока действия внутренних договоров обязательного страхования для резидентов - 1 год, налаживания пограничного страхования, введения единого типа внутренних договоров обязательного страхования и новых поправочных коэффициентов для категорий транспортных средств, не охваченных еще таким страхованием. Единый тип договоров страхования предусматривает страхование ответственности любого лица, либо определенного перечня лиц, которые на законных основаниях могут использовать транспортное средство, обозначенное в договоре страхования.