Недержавне пенсійне забезпечення: особливості становлення в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр

Інститут аграрної економіки

Спеціальність 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Тема:

Недержавне пенсійне забезпечення: особливості становлення в Україні

Лондар Лідія Панасівна

Київ - 2011



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» Національної академії аграрних наук України

Науковий керівник:доктор економічних наук, професор, академік НААН Дем'яненко Микола Якович, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Грушко Віктор Іванович, Університет економіки та права «КРОК», завідувач кафедри фінансів та банківського бізнесу

кандидат економічних наук, доцент Леонов Дмитро Анатолійович, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», професор кафедри фінансів

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, к. 212.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Н.Л. Жук



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Наявність гострих проблем та суперечностей розвитку пенсійної системи України актуалізують наукові дослідження можливостей розвитку однієї із її підсистем - недержавного пенсійного забезпечення (НПЗ). Це є важливим завданням для суспільства, адже його вирішення сприятиме підвищенню соціальної захищеності громадян України, створенню додаткового, стратегічного фінансового ресурсу для пожвавлення внутрішнього інвестування «довгими» коштами тощо. Важливим аспектом є визначення перспектив діяльності вітчизняних фінансових компаній в зазначеному контексті, що зумовлено необхідністю розв'язання багатьох практичних завдань: подолання непрозорої конкуренції в системі недержавного пенсійного забезпечення, активного впровадження нових фінансових інструментів, усунення прогалин та суперечливих положень в нормативно-правових актах, які регулюють сферу недержавного пенсійного забезпечення.

Різні аспекти пенсійного забезпечення розглядаються у працях зарубіжних та вітчизняних економістів. Значимий внесок у формування національної концепції пенсійного забезпечення та його складової - недержавного пенсійного забезпечення, зробили В. Базилевич, Ю. Вітка, В. Гордієнко, В. Грушко, М.Дем'яненко, Ю. Драбкина, Н. Дерев'янко, М. Жилкина, Б. Зайчук, С. Злупко, М. Крупка, Д. Леонов, Е. Лібанова, Б. Надточій, С.Науменкова, Ю. Палкін, М. Папієв, Д. Полозенко, І. Сахань, С. Сивак, Л. Тулуш, Б. Сташків, Н. Тихоненко, Г. Терещенко, О. Худолій та інші.

Проведений аналіз надбань вітчизняної науки і практики вказує на відсутність належної системності в дослідженнях багатьох проблем недержавного пенсійного забезпечення. Чимало суджень про державну підтримку, організацію і способи діяльності фінансових установ в системі недержавного пенсійного забезпечення, шляхи вдосконалення відповідного фінансового механізму є на сьогодні суперечливими та дискусійними. Зазначене свідчить про необхідність комплексного наукового дослідження і обґрунтування можливостей підвищення ефективності функціонування недержавного пенсійного забезпечення в Україні, підтверджує актуальність наукових досліджень у цій сфері.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки». Автор приймав безпосередню участь у виконанні тем: «Удосконалення державної фінансової політики підтримки розвитку агропромислового комплексу України на середньо- та довгострокову перспективу» (номер держреєстрації 0110U007501), «Державна політика розвитку фінансових ринків» (номер держреєстрації 0109U001990), де розроблено методологічні підходи до підвищення ефективності функціонування фінансового ринку, зокрема ринку послуг з недержавного пенсійного забезпечення через створення цілісного спектра фінансових інструментів, які сприятимуть залученню інвесторів за умов стабільного розвитку ринку так і за умов фінансової нестабільності та високого рівня інфляції, нададуть змогу учасникам ринку недержавного пенсійного забезпечення формувати стратегічний інвестиційний ресурс та підвищити рівень соціального захисту населення похилого віку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методологічних засад та наукове обґрунтування пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення системи недержавного пенсійного забезпечення в умовах українського економічного середовища, підвищення ефективності діяльності вітчизняних фінансових установ у цій сфері.

Для досягнення мети роботи передбачалось вирішення таких завдань:

- дослідити теоретико-методологічні підходи до формування ефективного недержавного пенсійного забезпечення в Україні як складової системи соціального захисту;

- оцінити стан, особливості становлення та тенденції розвитку вітчизняної системи недержавного пенсійного забезпечення;

- вивчити теоретичні аспекти сутності фінансового механізму недержавного пенсійного забезпечення та надати обґрунтовані пропозиції щодо підвищення його ефективності, зокрема через розширення спектру фінансових інструментів, ефективних в умовах українського економічного середовища;

- провести порівняльний аналіз, визначити проблеми функціонування українських фінансових установ, що працюють в сфері недержавного пенсійного забезпечення;

- проаналізувати наслідки зміни пенсійного віку як важливого параметра страхування в системі недержавного пенсійного забезпечення;

- виявити особливості діяльності інститутів на ринку послуг з недержавного пенсійного забезпечення та визначити шляхи оптимізації їх функціонування в даній сфері;

- обґрунтувати та запропонувати шляхи вдосконалення недержаного пенсійного забезпечення як складової пенсійної системи в Україні.

Об'єктом дослідження є система недержавного пенсійного забезпечення в Україні.

Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні положення та практичні аспекти функціонування недержавного пенсійного забезпечення в умовах українського економічного середовища.

Методами дослідження є системний підхід, методи аналізу і синтезу, аналогії і порівняльного аналізу, формальної логіки, статистичні методи, графічний та табличний методи аналізу, економіко-математичні методи моделювання.

Теоретичною та методологічною основою дослідження є концепції, принципи та методи, що розкривають економічну сутність недержавного пенсійного забезпечення; законодавчі та нормативно-правові регуляторні акти, всебічний аналіз першоджерел, узагальнення світового та вітчизняного досвіду становлення і розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення; науково-критична оцінка напрацювань зарубіжних та вітчизняних науковців в окресленій галузі.

Для з'ясування стану інституційного забезпечення функціонування пенсійної системи застосовується системний аналіз чинних національних і міжнародних нормативних документів.

Методи аналогії і порівняльного економічного і фінансового аналізу використовуються при дослідженні фінансових механізмів страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, банків в сфері недержавного пенсійного забезпечення України.

Для наочного подання результатів статистичного аналізу застосовуються графічний та табличний методи.

Для аналізу впливу зміни пенсійного віку як важливого параметра страхування на систему недержавного пенсійного забезпечення, визначення об'єктивних підстав щодо зміни віку виходу на пенсію, використовуються методи економіко-математичного моделювання закономірностей світових показників здоров'я населення, пенсійного віку та ідентифікації стосовно них місця України.

Методи абстрактно-логічного аналізу та експертної оцінки застосовуються для узагальнення результатів дослідження і підготовки рекомендацій щодо вдосконалення функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні та нормативно-правового регулювання діяльності страхових компаній та недержавних пенсійних фондів у цій сфері.

Інформаційно-аналітичне забезпечення здійснено на основі використання статистичних даних Державного комітету статистики України, Держфінпослуг, Міністерства фінансів України, Пенсійного фонду України, результатів наукових і прикладних досліджень, що проводяться Світовим банком, Агенцією з міжнародного розвитку США, компанією ПАДКО, Асоціацією недержавних пенсійних фондів та Лігою страхових організацій України, інших установ і організацій.

Науковою новизною результатів дисертаційного дослідження є теоретичні положення, обґрунтування методологічних та практичних аспектів функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення, отримані особисто здобувачем, які полягають у наступному:

вперше:

- розроблено модель нових фінансових інструментів для інвестування пенсійних активів, зокрема запровадження на вітчизняному ринку послуг з недержавного пенсійного забезпечення державних облігацій з індексованою до інфляції доходністю, що в умовах українського економічного середовища може забезпечити економію бюджетних коштів, дозволить фінансовим установам підвищити стійкість активів щодо інфляційних процесів, рівень довіри до їх діяльності та надасть змогу залучити до сфери недержавного пенсійного забезпечення додаткові заощадження домогосподарств;

- обґрунтовано сукупність взаємопов'язаних заходів щодо пом'якшення впливу на сферу недержавного пенсійного забезпечення підвищення параметра пенсійного віку для громадян України в умовах невисоких, порівняно з іншими країнами, демографічних та соціально-економічних показників.

удосконалено:

- підходи до методологічних засад формування визначення системи недержавного пенсійного забезпечення, зміст яких полягає у виокремленні складових цієї системи - правового забезпечення, фінансових інститутів, ринку недержавних пенсійних послуг, фінансового механізму з сукупністю відповідних фінансових інструментів, методів і важелів, встановлення економічної сутності взаємозв'язків між зазначеними складовими, що дозволяє обґрунтувати синергетичний ефект їх взаємодії, виявити оптимальні взаємовідносини держави з учасниками ринку недержавного пенсійного забезпечення на всіх етапах його розвитку.

- концептуальні підходи до визначення економічної сутності фінансового механізму недержавного пенсійного забезпечення, виявлення порядку взаємодії таких його складових як управління, фінансове регулювання з його фінансовими методами, фінансовими важелями, фінансовими інструментами, їх впливу на формування джерел фінансового забезпечення діяльності компаній у сфері недержавного пенсійного забезпечення, підвищення ефективності цієї діяльності через інвестування і раціональне витрачання залучених коштів, охоплення зазначених процесів фінансовим моніторингом і контролем, що дозволяє підвищити обґрунтованість управлінських рішень з питань функціонування недержавного пенсійного забезпечення як складової пенсійної системи України;

набули подальшого розвитку:

- підходи до формування взаємовідносин державних органів-регуляторів та фінансових установ, які надають послуги з недержавного пенсійного забезпечення. Показано, що в умовах різновекторної діяльності фінансових установ на сучасному фінансовому ринку та створення їх об'єднань, доцільним є започаткування процесів створення єдиного державного регуляторного органу, що унеможливить існування секторів ринку, які є нерегульованими і можуть нести загрозу неконтрольованих збурень на фінансовому ринку.

- підходи до напрямів розбудови внутрішнього фінансового ринку, зокрема через створення цілісного спектру фінансових інструментів, які сприятимуть залученню інвесторів, дозволять фінансовим установам, учасникам ринку недержавного пенсійного забезпечення, зменшити ризики своєї діяльності, формувати стратегічний інвестиційний ресурс та підвищувати рівень соціального захисту населення похилого віку.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення дисертації використовуються у навчальному процесі Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі (довідка №26/01-346 від 15.03.2010 р.); розроблені в дисертації теоретико-методологічні засади та практичні механізми податкового регулювання ринку страхових послуг в Україні використано Департаментом податкової та митної політики Міністерства фінансів України (довідка №20000-07/59-1 від 28.12.2010 р.); розроблені методологічні підходи до вдосконалення фінансового механізму компаній зі страхування життя впроваджено в діяльність окремих вітчизняних страхових компаній (довідка №327 від 23.04.2010 р.); розроблені пропозиції щодо доцільності використання фінансових інструментів з індексованою до інфляції дохідністю в практиці діяльності недержавних пенсійних фондів (довідка №75-13/714 від 21.04.2011 р.); сформульовані за результатами дослідження висновки та рекомендації щодо розбудови внутрішнього фінансового ринку використані при підготовці науково-дослідної роботи “Державна політика розвитку фінансових ринків” (номер держреєстрації 0109U001990).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій пропонується авторський підхід до вирішення важливої наукової задачі підвищення ефективності функціонування вітчизняної системи недержавного пенсійного забезпечення в умовах українського економічного середовища шляхом вдосконалення правового забезпечення, інституційної складової, фінансового механізму на макро- та мікрорівні, що дозволяє створити передумови переходу до збалансованої трьохрівневої пенсійної системи, формування стратегічного інвестиційного ресурсу та підвищення рівня соціального захисту населення похилого віку.

Сформульовані наукові положення, висновки і пропозиції, що виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертаційної роботи пройшли апробацію на науково-практичних конференціях, зокрема :

“Проблеми і перспективи розвитку національної економіки в умовах євроінтеграції та світової фінансово-економічної кризи”, м. Чернівці, Буковинська державна фінансова академія, 22-23 жовтня 2009 р. ;

“Моделі ефективного розвитку світової економіки у посткризовий період та можливості їх адаптації в Україні (економіка, фінанси, право)”, м. Київ, Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі , 1 квітня 2011 року.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 10 наукових працях загальним обсягом 4,9 друкованих аркушів, з них 8 статей у наукових фахових виданнях, дві публікації - в матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладено на 191 сторінках, робота містить 17 рисунків на 17 сторінках, 16 таблиць на 16 сторінках, додатки на 15 сторінках. Список використаних літературних джерел включає 220 найменувань і розміщений на 22 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність, сформульовано мету і завдання дослідження, відображено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади недержавного пенсійного забезпечення» розглянуто економічну сутність системи пенсійного забезпечення, співвідношення державного і недержавного пенсійного забезпечення як складових загальної пенсійної системи, зміст фінансового механізму недержавного пенсійного забезпечення. Показано, що у більшості країн світу сформовано трьохрівневу систему пенсійного забезпечення, яка складається із солідарного, державного накопичувального та недержавного пенсійного забезпечення.

Проведений аналіз наукових досліджень фінансових аспектів діяльності пенсійної системи в Україні показує, що на сьогодні в Україні пенсійна система представлена фактично тільки одним повноцінним рівнем - солідарною системою пенсійного забезпечення, яка обслуговується Пенсійним фондом України (ПФУ). Обсяг видатків ПФУ, у зв'язку із старінням населення України, неврегульованістю пенсійного законодавства та іншими чинниками суттєво зростає. Відносна величина видатків ПФУ щодо обсягу доходів загального фонду Державного бюджету України збільшується: якщо в 2006 році ця величина склала 59,6%, то в 2009 році вона досягла 84,5%. Суттєво зростають трансферти з державного бюджету для підтримання ПФУ. Це свідчить про можливість настання фінансових кризових явищ внаслідок неврегульованості пенсійного забезпечення в Україні та про нагальність здійснення пенсійної реформи, в тому числі, через активний розвиток недержавного пенсійного забезпечення.

Досліджено сутність поняття «недержавне пенсійне забезпечення». Аналіз літературних джерел показав, що під цим поняттям здебільшого розуміється система інститутів (сукупність фінансових установ, державних регуляторів тощо), які забезпечують надання послуг страхового захисту накопичених пенсійних коштів та формування банківських заощаджень в рамках спеціальних програм. Такий підхід звужує розуміння сутності системи недержавного пенсійного забезпечення.

Показано, що для врахування і систематизації різноманіття складових формування і функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення, прийняття правильних управлінських рішень щодо його розвитку необхідним є більш широкий підхід. Як система недержавне пенсійне забезпечення складається із елементів-складових, які взаємодіють між собою і володіють властивістю емерджентності.

Зроблено висновок, що система недержавного пенсійного забезпечення є організованою сукупністю взаємодіючих складових таких як фінансове право, фінансових інститутів, ринку фінансових послуг з недержавного пенсійного забезпечення; фінансового механізму недержавного пенсійного забезпечення, що сукупно забезпечують реалізацію всіх функцій, необхідних для здійснення добровільного формування пенсійних накопичень з метою отримання пенсійних виплат додатково до загальнообов'язкового державного пенсійного забезпечення.

Досліджено економічну сутність поняття фінансового механізму недержавного пенсійного забезпечення. Узагальнення існуючих у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі підходів щодо виявлення сутності фінансового механізму недержавного пенсійного забезпечення дозволяє визначити його складові ( рис.1).

Серед складових фінансового механізму недержавного пенсійного забезпечення найбільш важливими є регулювання з боку держави або управління на рівні визначених законодавством типів фінансових установ (недержавних пенсійних фондів, страхових компаній, банків), джерела фінансового забезпечення (власні, залучені ресурси), модель фінансового регулювання (спосіб формування та цільового використання фінансових ресурсів за допомогою фінансових методів, важелів, фінансових інструментів, які застосовуються на ринку недержавного пенсійного забезпечення), фінансовий моніторинг і контроль (забезпечення зворотного зв'язку та можливості коригування залежно від отримуваного результату) з метою формування, розподілу та застосування довгострокових фінансових інвестиційних ресурсів для забезпечення бажаного економічного розвитку держави та учасників ринку недержавного пенсійного забезпечення.

Встановлено, що на сьогодні функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні є малоефективним і потребує досліджень з метою визначення шляхів її вдосконалення.

У другому розділі “ Передумови та тенденції розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні” розглянуто стан і тенденції розвитку складових вітчизняної системи недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, розвиток нормативно-правової бази, особливості діяльності фінансових інститутів різних типів на ринку відповідних послуг, відмінності фінансового механізму основних учасників ринку послуг з недержавного пенсійного забезпечення в Україні.

На основі аналізу статистичних показників, які характеризують функціонування ринку послуг з недержавного пенсійного забезпечення, досліджено динаміку розвитку ринку недержавного пенсійного забезпечення в Україні, зокрема його основних учасників - недержавних пенсійних фондів, страхових компаній, банків. Показано, що динаміка зміни показників, темпи зростання обсягів операцій на цьому ринку свідчать про початкові стадії розвитку, та про можливість інтенсивного його розвитку у всіх своїх сегментах. Водночас спостерігається посилення конкуренції, в першу чергу між компаніями з страхування життя та недержавними пенсійними фондами. Банківський сегмент недержавного пенсійного забезпечення за своїм економічним значенням знаходиться на початковому етапі розвитку.

Проведено порівняльний аналіз особливостей фінансового механізму недержавного пенсійного забезпечення для компаній із страхування життя та недержавних пенсійних фондів (табл. 1).

Показано, що перевагами страховиків є те, що вони можуть виплачувати безстрокову пенсію, страхування передбачає виплату при настанні страхового випадку більшої суми, ніж було отримано від внесків страхувальника. Водночас недоліком є можливість віднесення більших часток внесків на витрати, відсутність гарантій застрахованій особі щодо набуття власності у випадку корпоративного страхування тощо.

Перевагами недержавних пенсійних фондів є більш жорстка диверсифікація ризиків за рахунок рознесення функцій управління НПФ, інвестиційної діяльності, зберігання пенсійних коштів, менша частка акумульованих коштів, яка відноситься на витрати, стартова закріпленість внесеної суми у власність учасника НПФ. Факторами, що зменшують привабливість НПФ, є здійснення одноразових або строкових виплат, вкладання коштів лише в національній валюті, недостатня прозорість взаємовідносин між компанією-адміністратором, компанією з управління активами та банком зберігачем.

Виявлені особливості діяльності фінансових установ на ринку недержавного пенсійного забезпечення показують, що сформовано певний спектр послуг, який на даному етапі може задовольнити їх споживачів. Водночас недостатня впевненість споживачів щодо ризиків можливого банкротства зазначених фінансових компаній, відсутність прозорості щодо їх діяльності, низький рівень доходів більшості населення не сприяють швидкому розвитку сфери недержавного пенсійного забезпечення.

Досліджено передумови зміни пенсійного віку як важливого параметра страхування для ринку послуг недержавного пенсійного забезпечення. На основі статистичної інформації Всесвітньої Організації Здоров'я (ВОЗ) здійснено модельний аналіз залежності показників здоров'я суспільства, зокрема тривалості життя без прояву хвороб від рівня соціально-економічного розвитку, факторів фінансового та матеріального забезпечення, а також особливостей організації охорони здоров'я в країнах світу та Україні.

На рис.2 показана залежність тривалості життя без прояву хвороб від ВВП на одну особу для країн світу у доларах за паритетом купівельної спроможності (ПКС). На сьогодні положення України (середній вік без прояву хвороб - 60 років, ВВП на одну особу 7210 доларів за ПКС ) відповідає модельній кривій. Для підвищення тривалості життя особи без прояву хвороб, яке створило б об'єктивні передумови для підняття пенсійного віку, необхідне подальше збільшення валового внутрішнього продукту та покращення соціально-економічних умов проживання громадян України.

Питання підвищення пенсійного віку важливе для потенційних споживачів послуг з недержавного пенсійного забезпечення та фінансових компаній, які надають ці послуги, адже пенсійний вік є одним із найважливіших параметрів договорів пенсійного страхування. Переважно всі подібні договори передбачають пенсійні виплати саме після досягнення страхувальниками пенсійного віку. Зміна пенсійного віку неминуче відобразиться на діяльності сфери надання послуг з недержавного пенсійного забезпечення. Необґрунтоване різке збільшення цього параметру страхування може призвести до зменшення частини клієнтів, які зможуть досягати пенсійного віку у відносно здоровому стані, а то й взагалі його досягати. Це ставить перед ними дилему: заощаджувати кошти для подальшого їх спрямування на цілі формування свого недержавного пенсійного забезпечення, чи їх більш доцільно витратити вже зараз на більш грунтовне вирішення поточних проблем ще протягом працездатного періоду. Необхідністю є розроблення системи заходів для пом'якшення впливу зміни пенсійного віку на сферу недержавного пенсійного забезпечення.

Загалом на сьогодні в Україні не сформовано ефективної системи недержавного пенсійного забезпечення. Особливостями є суперечливе правове забезпечення, значна подрібненість фінансових установ на ринку недержавних пенсійних послуг, незначні обсяги коштів, які вони мають у своєму розпорядженні, недостатня популярність цих послуг серед населення тощо. Актуальним завданням є підвищення правових гарантій виплат учасникам недержавного пенсійного забезпечення, створення умов для укрупнення і збільшення рівня доходності фінансових установ через трансформування фінансового механізму недержавного пенсійного забезпечення на макро- і мікрорівні та, як кінцева мета, підвищення рівня фінансового забезпечення і соціального захисту людей похилого віку, більш рівномірного розподілу національного багатства між поколіннями, створення передумов для формування стратегічного інвестиційного ресурсу.

У третьому розділі “Напрями вдосконалення недержавного пенсійного забезпечення в Україні” обґрунтовано шляхи та можливості підвищення ефективності функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні.

Щодо правового забезпечення, то проведений аналіз показує, що важливим напрямом є покращення законодавства з метою удосконалення взаємовідносин між інститутами державного регулювання і фінансовими установами, що надають послуги з недержавного пенсійного забезпечення. На сьогодні учасники недержавної пенсійної системи керуються Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», а також іншими законодавчими актами - Законами «Про страхування», «Про банки та банківську діяльність», нормами Господарського Кодексу. Така практика функціонування вітчизняної системи недержавного пенсійного забезпечення виявляє цілу низку недоліків і вимагає усунення суперечностей нормативно-правового регулювання.

Зокрема, посткризові тенденції розвитку світових фінансових ринків свідчать про необхідність змін законодавства з метою введення пруденційного нагляду, який є симбіозом нагляду (моніторингу) та державного регулювання. Основним завданням пруденційного нагляду є прогнозування й попередження ризиків як окремо взятих фінансових установ, так і системних ризиків ринку недержавного пенсійного забезпечення та забезпечення його стабільності та надійності.

Здійснено аналіз проблем в інституціональній складовій вітчизняної системи недержавного пенсійного забезпечення, який показує, що розпорошеність органів державної влади в системі недержавного пенсійного забезпечення та нечіткість взаємодії між ними виступає суттєвою загрозою для подальшого ефективного розвитку системи. Це виявляється у протиріччях нормативно-правової бази, у оперативності обміну інформацією між різними регуляторами вітчизняного ринку послуг з недержавного пенсійного забезпечення тощо. Прикладом складних взаємовідносин між регуляторами може бути регулювання діяльності недержавних пенсійних фондів. Так, НПФ реєструються, адміністратори НПФ одержують ліцензії та працюють під наглядом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (Держфінпослуг). Компанії з управління активами одержують ліцензії та працюють під наглядом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР). Зберігачі одержують ліцензії і працюють під наглядом Національного банку України та ДКЦПФР. Загалом сектор надає звітність як Держфінпослуг, так і ДКЦПФР.

Зроблено висновок, що для покращення функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення необхідно розпочати роботу щодо створення єдиного органу нагляду над банківським, фондовим, страховим сегментами фінансового ринку. Це дозволить контролювати фінансові ризики на «єдиному просторі» і не дозволяти їм «перетікати» з одного сегмента фінансового ринку до іншого. Фінансово-економічна криза 2007-2009 років яскраво продемонструвала, що відсутність подібного комплексного контролю за фінансовим ринком несе значну загрозу настання можливих кризових явищ.

Обґрунтовано необхідність та шляхи покращення макрофінансового механізму недержавного пенсійного забезпечення через запровадження відповідної стимулюючої податкової політики, сприяння щодо підвищення ефективності інвестування коштів тощо. Як показує аналіз, зазначені преференції не завжди спрацьовують, це пов'язано із тим, що на сьогодні вітчизняні підприємства сплачують не лише податок на прибуток, але і єдиний соціальний внесок, який є достатньо високим для поступального розвитку підприємництва. Необхідне впровадження положень щодо формування фінансового механізму недержавного пенсійного забезпечення, затверджених у розпорядженні Кабінету міністрів України від 3 вересня 2009 р. №1026-р «Концепція захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг України», зокрема розроблення угод, наближених до законодавства ЄС, розроблення нормативно-правової бази створення фонду гарантування страхових виплат зі страхування життя та системи гарантування вкладів членів кредитних спілок, адаптація положень щодо регулювання порядку та умов надання роздрібних фінансових послуг, створення умов для здійснення переходу небанківських фінансових установ на міжнародні стандарти фінансової звітності, розроблення та реалізацію державної цільової програми інформування громадськості щодо діяльності та послуг небанківських фінансових установ.

Показано необхідність формування та запровадження законодавства про підвищення рівня розкриття фінансовими установами інформації про реальних кінцевих власників небанківських фінансових установ; здійснення переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності.

Проведено вивчення шляхів вдосконалення мікрофінансового механізму діяльності страхових компаній і недержавних пенсійних фондів на ринку послуг із недержавного пенсійного забезпечення в Україні. Показано, що важливими завданнями підвищення ефективності управління компаній є суттєве удосконалення інформаційного забезпечення, значне підвищення обсягу, якості, оперативності фінансової інформації, яка надається страхувальникам, створення ефективної системи досудового розгляду скарг споживачів послуг страховиків та досудового розв'язання спорів. Правильна робота дозволить підвищити довіру потенційних страхувальників і швидкість нарощування фінансових ресурсів.

Важливою складовою фінансового механізму фінансових установ є модель фінансового регулювання. Серед шляхів підвищення її ефективності слід відмітити впровадження адекватних до ситуації в Україні фінансових інструментів. Обмежене на сьогодні їх коло не дозволяє зняти головну проблему - впевненість страхувальників щодо того, що внесені ними кошти не будуть нівельовані інфляцією.

Проведений кількісний аналіз показує, що перспективним як для держави так і для фінансових установ є розширення спектру фінансових інструментів за рахунок державних облігацій з індексованою до інфляції дохідністю. Розрахунок показав, що при їх запровадженні у 2009 році, у наступні роки держава заощадила б бюджетні кошти, адже за підсумками 2009 року середня величина фіксованої ставки для розміщених ОВДП, за даними Міністерства фінансів України, склала 21,68% річних, а інфляція у 2008, 2009, 2010 роках знижувалась: 22,3%, 12,3%, 9,7% відповідно. Наявність подібних фінансових інструментів на внутрішньому фінансовому ринку демонструє для суб'єктів господарювання наміри держави, як найбільшого фінансового гравця, приборкати інфляційні процеси, відсутність планів використання емісійних джерел фінансування дефіциту бюджету тощо.

На сьогодні чинне законодавство не забороняє страховикам здійснювати виплати своїм клієнтам за рахунок пенсійних накопичень інших вкладників. Повинна бути введена законодавча заборона на такі виплати, оскільки в цьому разі можливе утворення «фінансових пірамід», дестабілізація фінансового ринку та дискредитація системи недержавного пенсійного забезпечення та пенсійної реформи в цілому.

Додатковими моментами поліпшення управління інвестиційними портфелями вітчизняних НПФ може бути введення дозволу на вкладання коштів в цілях хеджування у деривативи, запровадження в законодавстві загальних положень щодо управління ризиками, накладення обмежень на частки акціонерного капіталу, які може утримувати НПФ, тощо. Остання вимога має запобігти перетворенню НПФ з інституційного інвестора в прямого інвестора та запобігати монополізації ринку.

недержавний пенсійний фінансовий стархування



ВИСНОВКИ

У дисертації проведено дослідження і подальше вирішення важливої наукової задачі підвищення ефективності функціонування вітчизняної системи недержавного пенсійного забезпечення в умовах українського економічного середовища. Це дозволило сформулювати низку теоретичних та науково-практичних висновків, що забезпечують вирішення основних завдань роботи відповідно до мети дисертації.

1. На основі аналізу наукових праць вітчизняних вчених, присвячених діяльності української пенсійної системи, показано, що на сьогодні в Україні пенсійна система представлена фактично тільки одним повноцінним рівнем - солідарною системою пенсійного забезпечення, яка обслуговується державним Пенсійним фондом. Обсяг видатків Пенсійного фонду (ПФ) має тенденцію до суттєвого зростання у зв'язку із старінням населення України, неврегульованістю законодавства та інших чинників економічного, демографічного, соціально-політичного характеру. Це свідчить про можливість настання фінансових кризових явищ та про нагальність здійснення пенсійної реформи.

2. Встановлено, що класичною схемою стабільного функціонування переважної частини успішних пенсійних систем є трирівнева система пенсійного забезпечення. Перший рівень - солідарна пенсійна система, побудована на принципах “соціального страхування” та “солідарності поколінь”. Другий рівень - обов'язкова накопичувальна пенсійна система, в рамках якої кошти, переважно від роботодавців, акумулюються відповідно до законодавства, інвестуються за спеціальними правилами з метою отримання інвестиційного доходу на користь застрахованих осіб. Третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення, формується за рахунок отримання добровільних пенсійних внесків. В розвинутих країнах система недержавного пенсійного забезпечення забезпечує близько 30% загального розміру пенсії працівників, окремі елементи в спектрі використовуваних в світовій практиці фінансових рішень можуть бути запозичені для реалізації в українських умовах.

3. Визначено поняття «система недержавного пенсійного забезпечення» як організовану сукупність взаємодіючих складових: фінансового права, взаємопов'язаних фінансових інститутів, ринку фінансових послуг з недержавного пенсійного забезпечення; фінансового механізму недержавного пенсійного забезпечення, що сукупно забезпечують реалізацію всіх функцій, необхідних для здійснення добровільного формування пенсійних накопичень з метою отримання пенсійних виплат додатково до загальнообов'язкового державного пенсійного забезпечення.

4. Визначено поняття фінансового механізму недержавного пенсійного забезпечення як сукупності взаємопов'язаних, взаємодіючих у визначеному правовому полі елементів, серед яких найбільш важливими є регулювання з боку держави або управління на рівні визначених законодавством типів фінансових установ (недержавних пенсійних фондів, страхових компаній, банків), джерела фінансового забезпечення (власні, залучені), модель фінансового регулювання (спосіб формування та цільового використання фінансових ресурсів за допомогою фінансових методів, важелів, фінансових інструментів, які застосовуються на ринку недержавного пенсійного забезпечення), фінансовий моніторинг і контроль (забезпечення зворотного зв'язку та можливості коригування залежно від отримуваного результату) з метою формування, розподілу та застосування довгострокових фінансових інвестиційних ресурсів для забезпечення бажаного економічного розвитку держави та учасників ринку недержавного пенсійного забезпечення.

5. Встановлено тенденції розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні, які свідчать про його початкові стадії розвитку, посилення конкуренції, в першу чергу, між компаніями з страхування життя та недержавними пенсійними фондами. Банківський сегмент недержавного пенсійного забезпечення перебуває у зародковому стані. Виявлені особливості діяльності фінансових компаній на ринку недержавного пенсійного забезпечення показують, що сформовано певний спектр послуг, який на даному етапі може задовольнити їх споживачів. Водночас недостатня впевненість споживачів щодо ризиків можливого банкротства зазначених фінансових компаній, відсутність прозорості щодо їх діяльності, низький рівень доходів більшості населення не сприяють швидкому розвитку сфери недержавного пенсійного забезпечення.

6. Доведено, що в умовах невисоких показників загальної тривалості життя та соціально-економічного забезпечення громадян України, наслідком швидкої зміни пенсійного віку, як одного із найважливіших параметрів пенсійного страхування, стане несприятливий вплив на діяльність сфери недержавного пенсійного забезпечення через зменшення кількості клієнтів недержавних пенсійних фондів, компаній із страхування життя та обсягу акумульованих ними пенсійних внесків. Обґрунтовано сукупність взаємопов'язаних заходів щодо пом'якшення впливу на сферу недержавного пенсійного забезпечення підвищення пенсійного віку для громадян України.

7. Обґрунтовано шляхи підвищення ефективності системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні через покращення функціонування її складових. Запропоновано зміни до законодавства щодо усунення низки суперечностей нормативно-правового регулювання, умотивовано введення пруденційного нагляду, про переваги якого свідчать посткризові тенденції розвитку світових фінансових ринків. Показано необхідність створення єдиного органу державного нагляду, який може контролювати банківський, фондовий, страховий сегменти фінансового ринку, відповідні фінансові ризики, тенденції їх міжсегментного перетікання. Доведено необхідність запровадження державної стимулюючої податкової політики з метою підвищення ефективності інвестування коштів, акумульованих фінансовими компаніями у сфері недержавного пенсійного забезпечення.

8. Визначено шляхи вдосконалення мікрофінансового механізму діяльності страхових компаній та недержавних пенсійних фондів за рахунок удосконалення і значного підвищення обсягу, якості, оперативності фінансової інформації, яка надається страхувальникам, створення ефективної системи оперативного розгляду скарг страхувальників та досудового розв'язання спорів, що дозволить підвищити довіру потенційних клієнтів і швидкість нарощування фінансових ресурсів.

9. На основі проведеного кількісного аналізу обґрунтовано доцільність розширення спектру фінансових інструментів для інвестування акумульованих ресурсів системи недержавного пенсійного забезпечення шляхом впровадження державних облігацій, індексованих на інфляцію. Розрахунки показали, що при їх запровадженні у 2009 році у наступних роках держава заощаджувала б бюджетні кошти, адже за підсумками 2009 року середня величина фіксованої ставки для розміщених ОВДП, за даними Міністерства фінансів України, склала 21,68% річних в умовах наявної тенденції зниження інфляції: у 2008, 2009, 2010, 2011 роках її рівень 22,3%, 12,3%, 9,7%, (9,2% - план) відповідно. Впровадження цих фінансових інструментів демонструвало б для суб'єктів господарювання наміри держави, як найбільшого потужного учасника фінансового ринку, щодо приборкання інфляційних процесів, відсутності планів використання емісійних джерел фінансування дефіциту бюджету тощо. З іншого боку, наявність подібних фінансових інструментів на внутрішньому фінансовому ринку вигідне для фінансових установ у сфері недержавного пенсійного забезпечення, які отримують змогу мати гарантований інвестиційний дохід понад інфляцію, що підвищує їх привабливість, дозволяє залучити додаткові заощадження населення.

10. Виявлено, що вітчизняними фінансовими установами практично не використовуються можливості диверсифікації пенсійних активів шляхом інвестування в іноземні цінні папери (норматив до 20%), що пояснюється відсутністю відповідних законодавчих актів та механізмів такого інвестування, які вимагають спеціального дозволу НБУ на закордонні інвестиції в цінні папери, а також необхідністю виконання вимог щодо їх кредитних рейтингів. Додатковими моментами поліпшення управління інвестиційними портфелями вітчизняних фінансових компаній на ринку недержавного пенсійного забезпечення може бути дозвіл на вкладання коштів в цілях хеджування у деривативи, запровадження в законодавстві загальних положень про управління ризиками, накладення обмежень на частки акціонерного капіталу в активах фінансових установ.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Лондар Л.П. Роль економічних факторів в охороні здоров'я / Лондар Л.П. // Вісник Академії митної служби України. -2004.-№3.-С.97-103.

2. Лондар Л.П. Раціоналізація бюджетного фінансування - шлях до підвищення рівня охорони здоров'я / Лондар Л.П.// Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії : Економічні науки. -2006.-№1(15).-С.98-106

3. Лондар Л. Тенденції реформування пенсійних систем у країнах СНД / Лондар Л. // Збірник наукових праць/ Відп. ред. В.Є. Новицький / К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України- 2008.-№58.- с.209-217.

4. Лондар Л.П. Міжнародний досвід становлення пенсійних систем в країнах з розвинутою ринковою економікою/ Лондар Л.П. // Збірник наукових праць. / Відп. ред. В.Є. Новицький /К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. -2007.-№55.-С.96-108

5. Лондар Л.П. Порівняльний аналіз діяльності страхових компаній та недержавних пенсійних фондів в системі недержавного пенсійного забезпечення в Україні / Лондар Л.П. // Зовнішня торгівля: право та економіка.-2009.-№2 (43). - С.98-105

6. Лондар Л.П. Можливості підвищення ефективності галузі страхування життя в сфері недержавного пенсійного забезпечення / Лондар Л.П. // Вісник: Економічні науки.-Науково-теоретич.журнал Дніпропетровської державної фінансової академії.-2010.-№1(23).-С.153-163.

7. Лондар Л.П. Ефективність діяльності недержавних пенсійних фондів у сфері недержавного пенсійного забезпечення в Україні /Лондар Л.П. // Формування ринкової економіки в Україні: Збірник наукових праць.-Львів: Львівський нац.універ-т ім. І.Франка.-2010.-№21.-С.316-321.

8. Лондар Л.П. Шляхи трансформації державної політики з недержавного пенсійного забезпечення в Україні /Лондар Л.П.// Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право.-Науковий журнал УДУФМТ .-2010-№2.-С.97-106.

Тези доповідей на науково-практичних конференціях

9. Лондар Л.П. Формування складових недержавної системи пенсійного забезпечення як заходи антикризової політики: матеріали Ювілейної міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 65-річчю Буковинської державної фінансової академії [“Проблеми і перспективи розвитку національної економіки в умовах євроінтеграції та світової фінансово-економічної кризи”], -Чернівці, 22-23 жовтня 2009 р.-С.106-109.

10. Лондар Л.П. Розвиток фінансових інструментів як складова підвищення ефективності сфери недержавного пенсійного забезпечення: матеріали ХІ міжнародної науково-практичної конференції молодих науковців [“Моделі ефективного розвитку світової економіки у посткризовий період та можливості їх адаптації в Україні (економіка, фінанси, право)”], - Київ , УДУФМТ, 1 квітня 2011 р.- С.298-302.



АНОТАЦІЯ

Лондар Л.П. Недержавне пенсійне забезпечення: особливості становлення в Україні - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - Гроші, фінанси і кредит. - Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», Київ, 2011.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в умовах українського економічного середовища, виявленню основних проблем та передумов переходу до збалансованої трьохрівневої пенсійної системи.

В роботі узагальнено теоретичні підходи до визначення понять «пенсійне забезпечення», «пенсійне страхування», розкрито економічну сутність системи недержавного пенсійного забезпечення та її складових: правового забезпечення, інститутів, фінансового механізму.

Проведено аналіз діяльності та фінансового механізму основних суб'єктів ринку послуг з недержавного пенсійного забезпечення на макро- і мікрорівні, зокрема вітчизняних недержавних пенсійних фондів та компаній із страхування життя.

Запропоновано підходи щодо покращення фінансової діяльності недержавних пенсійних фондів та компаній із страхування життя в Україні через вдосконалення фінансового управління, фінансових методів, важелів, інструментів. Обґрунтовано доцільність запровадження в сфері недержавного пенсійного забезпечення нових фінансових інструментів, зокрема державних індексованих до інфляції облігацій, які в наявних умовах вигідні як для держави так і для фінансових установ.

Ключові слова: недержавне пенсійне забезпечення, фінансовий механізм, недержавні пенсійні фонди, компанії із страхування життя.



АННОТАЦИЯ

Лондар Л.А. Негосударственное пенсионное обеспечение: особенности становления в Украине. - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - Деньги, финансы и кредит. - Национальный научный центр «Институт аграрной экономики», Киев, 2011.

Диссертация посвящена усовершенствованию подходов к формированию системы негосударственного пенсионного обеспечения в Украине, в частности путем улучшения финансового механизма негосударственных пенсионных фондов, компаний страхования жизни, а также повышения эффективности использования ими привлеченных финансовых ресурсов.

Выявлено, что на сегодня в Украине пенсионная система представлена фактически одним полноценным уровнем - солидарной системой пенсионного обеспечения, которая обслуживается Пенсионным фондом Украины. Объем финансирования пенсионного обеспечения имеет тенденцию к существенному возрастанию вследствие старения населения Украины, других факторов экономического, демографического, социально-политического характера. Это свидетельствует о возможности реализации негативных финансовых явлений и о необходимости быстрого осуществления пенсионной реформы, в том числе за счет развития негосударственного пенсионного обеспечения в Украине.

На основании проведенного анализа определено понятие «система негосударственного пенсионного обеспечения» как организованной совокупности взаимодействующих составляющих: финансового права, взаимосвязанных финансовых институтов, рынка финансовых услуг негосударственного пенсионного обеспечения, финансового механизма негосударственного пенсионного обеспечения, чем комплексно обеспечивается реализация всех функций, необходимых для осуществления добровольного формирования пенсионных накоплений с целью получения пенсионных выплат, дополнительных к государственным.

Определено понятие «финансовый механизм негосударственного пенсионного обеспечения» как совокупность взаимодействующих в определенном правовом поле составляющих, среди которых наиболее важными есть государственное регулирование деятельности финансовых компаний определенного типа, источники финансового обеспечения, модель финансового регулирования, финансовый мониторинг и контроль с целью формирования, распределения и использования долгосрочных финансовых инвестиционных ресурсов для обеспечения желательного экономического развития государства и участников негосударственного пенсионного обеспечения.

Проведен анализ состояния и тенденций развития негосударственного пенсионного обеспечения в Украине. Установлено, что система негосударственного пенсионного обеспечения находится на начальной стадии развития и характеризуется усилением конкуренции, в первую очередь, между страховыми компаниями и негосударственными пенсионными фондами. Банковский сегмент негосударственного пенсионного обеспечения практически не представлен.

Сформирован определенный спектр услуг, который на данном этапе может удовлетворять их пользователей. В то же время недостаточная уверенность клиентов названных финансовых институтов относительно риска их банкротства, отсутствие прозрачности в их деятельности, низкий уровень доходов населения не способствуют развитию сферы негосударственного пенсионного обеспечения.

...