Іноземні банки в банківській системі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Автореферат

Іноземні банки В БАНКІВСЬКій СИСТЕМі УКРАЇНИ

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі банківської справи ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьман» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент Івасів Ігор Богданович, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», професор кафедри банківської справи

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Школьник Інна Олександрівна, ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України», проректор з навчальної роботи

кандидат економічних наук Прімєрова Олена Костянтинівна, Національний університет «Києво-Могилянська академія», доцент кафедри фінансів

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49г, ауд 601.

Автореферат розіслано «27» квітня 2011 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, професор А.М.Поддєрьогін

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Експансія іноземних банків -- складний та багатогранний процес, який у першому десятилітті ХХІ ст. став суттєвим чинником трансформації банківської системи України. Іноземні банки відіграють роль провідників фінансової глобалізації і, на думку багатьох вчених, сприяють підвищенню міжбанківської конкуренції на міжнародному рівні, використанню нових фінансових інструментів, розширенню переліку банківських послуг, інтенсифікації притоку зарубіжного капіталу в різні сфери економіки України. З іншого боку, ряд фахівців вважає, що зростання частки іноземного капіталу в банківській системі України (БСУ) викликає підвищення її нестабільності, а також загострення нових системних ризиків внаслідок високої вразливості БСУ до впливу дестабілізуючих зовнішніх факторів. Наукова дискусія, яка при цьому ведеться між фахівцями, носить не тільки теоретичний характер, але й має практичне значення, так як її результати справляють безпосередній вплив на розвиток банківського сектору та систему банківського регулювання в Україні.

Під час глобальної фінансової кризи 2008-2010 рр. особливої актуальності набули питання щодо оцінки ризику відтоку іноземного капіталу, рівня фінансової стійкості транснаціональних банків та істинних мотивів їх експансії в банківський сектор України. Разом із входженням нашої держави в етап циклічного спаду світової економіки та наступного посткризового відновлення, з'явився довгостроковий часовий горизонт для емпіричних досліджень, який включає всі фази розвитку банківської системи, чого завжди бракувало для адекватного аналізу часових рядів в Україні.

Дослідження різних аспектів функціонування іноземних банків привертають увагу багатьох зарубіжних та вітчизняних фахівців. Необхідно виділити роботи таких зарубіжних учених, як Т.Альтман, А.Бітзеніс, Дж.Бонін, К.Буч, Н. ван Хорен, О.Гаврилчик, А.Галіндо, Л.Голдберг, А.Грицкевич, Г.Дегріс, М.Джанетті, Х.Донг, С.Клаессенс, Г.Кларке, П.Кругман, Р. Ла Порта, Р.Левайн, М.Лехнер, М.Мауер, А.Мікко, Р.Морено, С.Онгенья, М.Періа, Дж.Пік, Т.Погосян, Р.Сенгупта, М.Фріч, Р. де Хаас, Н.Цетореллі, Д.Шмаузе, Х.Шульц. Діяльність іноземних інвесторів на ринку банківських послуг України вивчали вітчизняні дослідники І.О.Барановський, З.М.Васильченко, В.М.Вербенська, У.В.Владичин, О.В.Дзюблюк, М.І.Диба, І.Б.Івасів, В.М.Левківський, A.M.Мороз, Р.М.Набок, Є.С.Осадчий, Л.О.Примостка, О.К.Прімєрова, М.І.Савлук, Т.С.Смовженко, О.А.Сугоняко, О.О.Чуб, В.С.Шапран, І.О.Школьник, Ф.І.Шпиг та інші.

Вивчення існуючих в сучасній економічній науці теоретико-методичних підходів відносно проблематики іноземного банківського капіталу дозволив автору зробити висновок, що не сформований єдиний комплексний підхід щодо визначення впливу іноземних банків на банківську систему України та його регулювання. При цьому недостатньо враховуються відмінності банків, що належать іноземним інвесторам (мається на увазі різниця в країнах походження капіталу, формах присутності, способах проникнення), особливості корпоративного управління в транснаціональних банках та наслідки впливу світової фінансової кризи на діяльність іноземних банків в Україні. Відсутні емпіричні дослідження, що ґрунтуються на аналізі консолідованої фінансової звітності банківських груп, до яких входять іноземні банки, які діють на території України. Має місце дефіцит наукових розробок щодо аналізу іноземних банків, які використовували б довгі часові ряди даних та індивідуальний підхід до суб'єктів банківського ринку. У вітчизняних дослідженнях діяльності іноземних банків залишається обмеженим застосовування нових інституціональних підходів, методів вартісно-орієнтованого менеджменту, а також досягнень галузей знань, суміжних з економікою (соціології, політології, геополітики, психології тощо).

Актуальність питань, пов'язаних з розвитком банківської системи України в умовах надходження іноземного капіталу, необхідність глибшої розробки відповідного теоретико-методичного та інформаційно-аналітичного забезпечення обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри банківської справи Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темою «Грошово-кредитний механізм соціально-економічного розвитку України» (державний реєстраційний номер 0107U001335). Автором досліджені особливості впливу іноземних банків на БСУ, а також запропоновано моделі впровадження адекватних регулятивних стратегій, розвинуто методичні основи процесу моніторингу та регулювання іноземних банків в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження впливу іноземних банків на розвиток банківської системи України та розробка рекомендацій економічного, нормативно-правового, інформаційного та організаційного характеру щодо регулювання діяльності іноземних банків із урахуванням національних економічних інтересів та викликів глобалізації.

Для досягнення мети дослідження поставлено такі завдання наукового та прикладного характеру:

* поглибити теоретичні підходи до визначення сутності понять «іноземний банк», «зарубіжний банк», «транснаціональний банк», «мультинаціональний банк»;

* обґрунтувати стимули та мотиви експансії іноземних банків та їх вплив на стабільність і розвиток національних банківських систем;

* виявити та систематизувати наслідки приходу зарубіжних інвесторів у банківські системи та фактори, що їх визначають;

* вдосконалити підходи до класифікації методів регулювання діяльності іноземних банків на основі дослідження міжнародної практики регулювання;

* охарактеризувати специфіку, генезис та ключові характеристики іноземних банків, присутніх в Україні;

* проаналізувати антикризові стратегії іноземних банків в Україні під час економічного спаду;

* розробити та застосувати комплексну методику оцінки впливу різних типів іноземних банків на розвиток БСУ, що включає фінансовий, операційний аналіз та аналіз нефінансових показників з довгим часовим горизонтом;

* створити індексну методику для моніторингу економічного впливу іноземних банків на БСУ, здійснити її апробацію та обґрунтувати рекомендації щодо впровадження в практичну діяльність регуляторних органів;

* здійснити економіко-правовий аналіз регулювання іноземних банків на трьох організаційно-функціональних рівнях його прояву: міжнародному, національному та корпоративному;

* виробити концептуальні підходи щодо регулювання входження та діяльності іноземних банків в Україні.

* розробити пропозиції щодо створення ефективної системи заходів регулювання іноземного банківського капіталу в Україні.

У дисертаційній роботі проведене комплексне теоретичне дослідження та здійснене вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні сутності експансії іноземного капіталу, детальному аналізі впливу іноземних банків на банківську систему України та розробці методів його оптимізації.

Об'єкт дослідження -- діяльність іноземних банків в Україні.

Предмет дослідження -- сукупність грошових відносин, які виникають в процесі функціонування і регулювання діяльності іноземних банків в Україні.

Методи дослідження. Досягнення мети дисертаційної роботи базувалося на використанні загальнонаукових методів пізнання (аналітичного, синтетичного, діалектичного, історичного) -- при дослідженні сутності, причин і наслідків експансії іноземних банків та стратегій їх регулювання; методологічних засад системного підходу -- при вивченні функціонально-організаційної структури системи регулювання іноземних банків та розробці пропозицій для її вдосконалення, а також спеціальних прийомів та методів аналітичних досліджень -- при оцінці впливу іноземних банків на БСУ. Методика дослідження ґрунтується на спостереженні, вимірюванні та характеристиці об'єктивних економічних явищ, з наступним аналізом отриманих результатів за допомогою математичних і статистичних методів, методів структурного аналізу і прогнозування, розробкою та практичною реалізацією сформованих методик, теоретичному узагальненні виявлених тенденцій та закономірностей.

Дослідження проводилося на основі законодавчих та нормативних актів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, ЄС, офіційних статистичних даних Національного банку України, Міністерства фінансів України, Асоціації українських банків, Державної іпотечної установи, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб України, Держкомстату України, міжнародних організацій, інформаційно-аналітичних та рейтингових агенцій. У ході дослідження були використані звітні дані комерційних банків України та консолідована фінансова звітність транснаціональних банків, монографії, публікації вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячені дослідженню іноземних банків.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних підходів до визначення впливу іноземного капіталу на банківську систему України, удосконаленні методів його вимірювання та регулювання. Наукову новизну роботи визначають такі положення:

вперше:

-- розроблено комплексний підхід до моніторингу діяльності іноземних банків, який дозволяє отримати кількісну характеристику їх впливу на банківську систему України. Індексна модель, запропонована в рамках даного підходу, включає низку індикаторів фінансового ризику та потенціалу як дочірніх, так материнських банків і країн походження капіталу;

удосконалено:

-- інструментарій регулювання діяльності іноземних банків як систему заходів впливу на причину виникнення зовнішніх загроз. На відміну від попередніх досліджень українських фахівців, було розширено перелік потенційних негативних наслідків діяльності іноземних банків, що дало змогу вдосконалити відбір методів регулювання діяльності іноземних банків;

-- методику ретроспективного аналізу впливу іноземних банків на БСУ, яка включає фінансовий, операційний аналіз та аналіз нефінансових показників, що відображають суттєві аспекти взаємозв'язку між банками та банківською системою в цілому;

-- сутність поняття «іноземний банк», під яким запропоновано розуміти банк, що перебуває під контролем іноземних інвесторів, а фактичні центри прийняття стратегічних рішень щодо його діяльності знаходяться за кордоном;

-- методичний підхід до оцінки ефективності регулювання іноземного банківського капіталу в Україні. Запропоновано визначати систему регулювання іноземних банків на трьох організаційно-функціональних рівнях її прояву: міжнародному, національному та корпоративному;

набули подальшого розвитку:

-- класифікація рушійних сил притоку іноземного банківського капіталу та внутрішніх мотивів виходу іноземних банків за національні кордони з урахуванням причин їх виникнення;

-- методичний підхід до аналізу впливу діяльності іноземних банків на такі параметри БСУ як обсяги капіталу, технологічну оснащеність, ефективність, конкуренцію, корпоративне управління, фінансову інфраструктуру, фінансову стійкість, банківське регулювання та нагляд;

-- обґрунтування необхідності диференційованого підходу до регулювання діяльності іноземних банків в Україні, що враховує відмінності у структурі власності, стратегіях проникнення та позиціонування, а також макроекономічні особливості країн базування материнських банків;

-- систематизація наслідків діяльності іноземних банків в банківській системі України у період економічного зростання та підходи до оцінки результативності антикризових стратегій іноземних банків під час економічної рецесії.

Практичне значення одержаних результатів визначається обґрунтованими висновками та методичними рекомендаціями щодо моніторингу та регулювання іноземних банків, які можуть бути використані органами державної влади для вдосконалення систем регулювання і нагляду; керівниками та аналітичними службами банків під час стратегічного планування; науковцями при дослідженні впливу фінансової інтернаціоналізації на банківську систему України. Наукові результати й рекомендації автора щодо розрахунку індексу відкритості банків прийняті до впровадження в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (довідка №03/22404 від 7.12.2010 р.); методика аналізу діяльності іноземних банків використовується в системі ризик-менеджменту ПАТ «Райффайзен банк Аваль» (довідка №116-00-290 від 06.12.2010 р.); індексна модель оцінки впливу іноземних банків застосовується при аналізі банківської конкуренції ВАТ «Кредит Оптима Банк» (довідка №01-491/1 від 16.11.2010 р.).

Окремі положення та висновки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі на кредитно-економічному факультеті ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисципліни «Банківські операції» (довідка від 1.11.2010 р.), а також на фінансово-економічному факультеті Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка при викладанні дисципліни «Банківські операції» та «Фінансовий менеджмент у банку» (довідка від 23.11.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані в роботі наукові результати, висновки, рекомендації та пропозиції належать особисто автору і є його науковим здобутком. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті положення, які є результатом особистих досліджень автора. іноземний банк глобалізація інвестор

Апробація результатів дисертаційної роботи. Головні теоретичні та практичні положення дисертаційної роботи оприлюднено на 8 наукових конференціях, у тому числі:

ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Реформування економіки України: стан та перспективи» (листопад 2008 р., м. Київ); Міжнародній науковій конференції «Розвиток фінансових інститутів в умовах міжнародної інтеграції» (лютий 2009 р., м.Полтава); III Міжнародній науково-практичній конференції «Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки» (травень 2009 р., м.Тернопіль); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми й перспективи розвитку академічної та університетської науки» (грудень 2009 р., м.Полтава); ХІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України» (листопад 2009 р., м.Суми); Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики» (листопад 2009 р., м.Харків); III Міжнародній виїзній науково-практичній конференції «Особливості функціонування національних фінансових систем в умовах посилення глобалізаційних процесів» (лютий 2010 р., м.Ритро, Польща); Міжнародній студентсько-аспірантській конференції «Світова економічна криза: причини, наслідки та перспективи подолання» (травень 2010 р., м.Львів).

Публікації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційної роботи опубліковані в 17 публікаціях загальним обсягом 6,2 д.а., з них: 8 -- статей у наукових фахових виданнях, 9 -- в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 161 сторінку та містить 7 таблиць на 5 сторінках, 23 рисунки на 12 сторінках, 37 додатків на 28 сторінках. Список використаних джерел містить 253 найменування.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичну цінність отриманих результатів, наведено інформацію про їх апробацію.

У розділі 1 «Теоретичні засади функціонування іноземного капіталу в банківській системі» досліджені теоретичні аспекти і світовий досвід функціонування іноземних банків в банківській системі.

Доведено, що в період поглиблення процесів фінансової глобалізації суттєво зростає вплив та значення іноземних банків для економік країн, що розвиваються. Так, протягом 1995-2010 рр. у країнах, що розвиваються кількість вітчизняних банків скоротилася на 24%, а іноземних зросла на 58%.

З метою оптимізації теоретичних підходів до вивчення впливу іноземного капіталу удосконалено визначення терміну «іноземний банк», під яким розуміємо банк, що перебуває під контролем іноземних інвесторів, а фактичні центри прийняття стратегічних рішень щодо його діяльності знаходяться за кордоном. Запропоноване визначення дозволяє сконцентруватись на економічній, а не юридичній сутності іноземного контролю над банками; очистити вибірку досліджуваних іноземних банків від так званих псевдоіноземних банків та квазі-іноземних банків.

Здійснена систематизація стимулів експансії іноземних банків, які можна розділити на три групи за джерелами походження:

1) внутрішні (пов'язані з особливостями іноземної фінансової інституції та країни походження капіталу): висока конкурентоспроможність іноземних банків; висока концентрація внутрішніх ринків у країнах походження банківського капіталу; жорстке регулювання банківських систем країн походження капіталу; зниження дохідності на внутрішньому ринку;

2) зовнішні (пов'язані зі специфікою приймаючих країн): економічне зростання в приймаючій державі; банківські кризи; лібералізація економічних систем; історико-культурні зв'язки, а також географічна близькість, спільність кордонів, мов чи колоніального минулого країн-реципієнтів з країнами-донорами капіталу;

3) глобальні (генеруються на міжнародному рівні): ріст міжнародної торгівлі та інвестування; фінансова інтеграція; технологічний прогрес; геополітична боротьба між країнами походження іноземного капіталу.

У ході дослідження було виявлено і проаналізовано значну кількість мотивів відпливу банківського капіталу. Мотиви експансії, на відміну від стимулів, носять більш суб'єктивний характер і тісно пов'язані з майбутніми перевагами, які планує отримати кожен конкретний банк при виході за національні межі. Серед них пропонуємо виділити: прямування за клієнтами; пошук нових можливостей для бізнесу через реалізацію стратегій ринкової потужності, ефективності або вичікування; географічна диверсифікація ризиків; синергетичний ефект; пошук сприятливих режимів регулювання; оптимізація оподаткування; політико-економічна експансія; неекономічні мотиви (серед яких максимізація вигоди для менеджерів, мотив отримання влади та престижу). Кінцевою метою більшості мотивів залишається збільшення вартості банку, проте варто враховувати наявність у деяких іноземних банків мотивів політико-економічної експансії та різноманітних неекономічних цілей, які можуть суттєво обмежувати дію ринкового механізму в банківських системах приймаючих країн та призводити до посилення нестабільності.

Іноземні банки впливають на банківські системи приймаючих країн через зміну таких параметрів як обсяги капіталу, технологічна оснащеність, ефективність і конкуренція, корпоративне управління та фінансова інфраструктура, фінансова стійкість, банківське регулювання та нагляд. Результати проведеного дослідження свідчать, що однозначної відповіді на питання про позитивний чи негативний характер діяльності іноземних банків не існує. Виявлені численні прямі, так і опосередковані наслідки експансії іноземного капіталу, залежні від низки факторів об'єктивного та суб'єктивного характеру. Запропонована автором класифікація наслідків експансії іноземних банків була використана у якості теоретичної бази для методики комплексного аналізу впливу іноземних банків на БСУ, а також буде корисною для побудови економетричних моделей, які дозволять розрахувати загальний ефект від входження іноземних інвесторів на банківський ринок України в майбутньому.

Виокремлення нових критеріїв класифікації методів регулювання діяльності іноземних банків дало підстави сформувати концептуальні засади визначення інструментарію реагування на ризики їх діяльності. Запропонований комплексний підхід у визначенні методів регулювання іноземних банків у рамках національних стратегій економічного розвитку країн-реципієнтів дозволить регуляторним органам максимізувати переваги та мінімізувати ризики, пов'язані з приходом зарубіжних інвесторів.

У розділі 2 «Трансформація банківської системи України в умовах експансії іноземних банків» запропоновано індексну модель впливу транснаціональних банків на банківську систему України та здійснено комплексний аналіз трансформації БСУ внаслідок притоку іноземного капіталу.

Результати проведених розрахунків під час аналізу діяльності іноземних банків в Україні засвідчили, що станом на 01.01.2011 іноземні інвестори контролюють 47,5% активів банківської системи, що майже в 5 разів більше, ніж у 2005 р. (Рис. 1). Найчисельнішим типом іноземних банків в Україні є дочірні структури міжнародних фінансових груп. При цьому їхня кількість і частка в активах банківської системи суттєво зросла протягом 2005-2010 рр.



Рис.1.Динаміка експансії іноземних банків в Україні протягом 2002-2010 рр.*

* Розраховано і складено автором на основі даних НБУ

Аналіз антикризових стратегій іноземних банків в Україні під час економічного спаду показав, що вони розширили свою присутність і відіграли стабілізуючу роль з огляду на доступ до внутрішньогрупового фінансування та ефективну антикризову політику. Діяльність іноземних банків, завдяки високому рівню зовнішньої підтримки та високій частці в системі, лишається одним із вагомих факторів впливу на подальший розвиток банківської системи України. Оскільки наукова проблема полягає в тому, щоб визначити ступінь і характер даного впливу, в дисертації здійснено детальний порівняльний аналіз ключових індикаторів різних типів іноземних та вітчизняних банків, що включав фінансовий, операційний аналіз та аналіз нефінансових показників за 2002-2010 рр.

Підсумовуючи результати комплексного аналізу наслідків присутності іноземних банків, можна стверджувати про різновекторний характер впливу зарубіжних інвесторів на розвиток БСУ. Діяльність іноземних банків у період економічного зростання сприяла підвищенню капіталізації БСУ, нарощенню темпів кредитування, розширенню асортименту, підвищенню якості банківських послуг. Іноземні банки займають провідні місця на фондовому ринку як емітенти, торговці та андерайтери. Основні конкурентні переваги групи іноземних банків від вітчизняних полягають у високому рівні зовнішньої підтримки, а саме можливості швидкого доступу до необхідних ресурсів материнських груп. Емпіричні розрахунки автора довели, що іноземні банки спровокували тенденцію до перетворення короткострокових валютних пасивів, залучених з-за кордону, на довгі іпотечні активи, номіновані в іноземній валюті. Оскільки регулювання валютного кредитування було досить м'яким, а курс фіксованим, відбулося нехтування банками впливу валютного ризику на кредитоспроможність позичальників, джерела доходів яких виражалися в національній валюті. Іноземні банки, з одного боку не виправдали очікувань щодо зниження відсоткових ставок, підвищення прибутковості, оскільки діяли в першу чергу у власних комерційних інтересах, які були спрямовані на утримання достатнього чистого процентного доходу, кредитну експансію, оптимізацію оподаткування. З іншого боку, під час кризи іноземні банки забезпечили фінансову стійкість банківської системи України через збереження внутрішньокорпоративного припливу дефіцитних капітальних і кредитних коштів. Ризик відпливу капіталу з банківської системи України за кордон не був реалізованим. З огляду на незначні масштаби вітчизняної банківської системи, закріплення контролю над перспективним ринком для материнських банків було вигіднішим, ніж репатріація незначних у масштабах холдингових груп обсягів інвестованого капіталу.

Втім, варто зазначити, що під час дослідження були виявлені окремі загрози економічній безпеці держави у зв'язку з розширенням присутності іноземного капіталу в банківському секторі економіки. Спекулятивний ризик полягає в тому, що іноземні банки можуть змінити стратегії, зорієнтувавшись на спекулятивну діяльність, не надаючи повного асортименту якісних банківських послуг. Лібералізація банківської системи при слабкому консолідованому банківському нагляді може посилити ризики залежного розвитку. Для України це може означати втрату важелів контролю над власною банківською системою та зростання політичної залежності держави. При регулюванні варто звертати більше уваги на банки, через які підвищується рівень концентрації капіталу з однієї країни, проводити моніторинг темпів росту сукупної частки банківського капіталу під контролем окремих держав, а також їх інтеграційних об'єднань. Важливим завданням банківського регулювання, на нашу думку, є створення стимулів для спрямування кредитних ресурсів на розвиток внутрішнього реального сектору економіки.

Як засвідчив проведений автором аналіз, нижчі показники резервування, ліквідності, ефективності іноземних банків в період кризи самі по собі не були критичними для БСУ, оскільки пояснювались післяпродажною реструктуризацією, активною кредитною політикою та високим рівнем ризик-менеджменту й компенсувалися зовнішньою підтримкою материнських структур. Індикатори іноземних банків створювали ефект наслідування вітчизняними банками, що виявилися не спроможними вирішити проблеми незбалансованої структури активів і пасивів за строками та валютою. Оскільки негативний вплив іноземних банків на БСУ був опосередкованим і не залежав виключно від іноземних інвесторів, джерелами проблеми стали інституційні особливості банківської системи, а їх вирішення лежить у регулятивній площині.

У ході дослідження ми прийшли до висновку, що аналіз фінансової стійкості банків обмежений рамками України є недостатнім, оскільки показники дочірніх банків не враховують фактор зовнішньої підтримки, що генерується поза межами національної економіки і може швидко змінювати профіль дочірніх банків (підвищувати ліквідність, достатність капіталу, рівень проблемної заборгованості тощо). Для глибшої оцінки та прогнозування впливу іноземних банків на БСУ було розроблено індексну модель, що включає у себе комплекс внутрішніх та зовнішніх факторів, які визначають силу впливу та фінансові ризики кожного іноземного банку, представленого в Україні.

Запропонована індексна модель складається з шести компонентів, які характеризують індивідуальний рівень ризику та потенціалу іноземного банку в розрізі країни базування, материнського банку та власне дочірнього банку (Рис.2).

Рис.2. Схема обчислення індексів впливу іноземних банків на БСУ *

* Складено автором самостійно

Загальні результати нашого дослідження підтверджують наявність оберненої залежності між ризиком та потенціалом іноземних банків. Чим більший вплив здатний чинити іноземний банк на БСУ, тим меншим є ризик згортання його діяльності через дію непередбачених факторів і навпаки (Рис.3).

Рис.3. Результати індексної оцінки іноземних банків в Україні, на 01.01.2010*

*Розраховано і складено автором самостійно

Загалом, результати проведеного дослідження підтвердили необхідність диференційованого підходу до регулювання діяльності різних груп банків за комбінацією індексів фінансового ризику та потенціалу впливу. Вважаємо за доцільне глибше вивчати індивідуальні набори фінансових ризиків і потенціалів кредитних установ замість розгляду іноземних банків у цілому. Регулятивні ініціативи, які не враховують різнорідності групи іноземних банків менш ефективні в утриманні балансу між економічним суверенітетом БСУ та її фінансовою стабільністю. За таких умов критичного значення набуває впровадження міжнародного нагляду за діяльністю транснаціональних банків на консолідованій основі, оскільки між дочірніми компаніями та материнськими структурами існує стійкий взаємозв'язок.

У розділі 3 «Регулювання впливу іноземних банків на банківську систему України» досліджено перспективи розвитку іноземного капіталу в банківській системі України, виявлені особливості національного законодавства у сфері іноземного банківництва, обґрунтовано можливі стратегічні підходи та оптимальні тактичні інструменти регулювання іноземних банків. Результати економіко-правового аналізу засвідчили високий рівень ліберальності підсистеми національного регулювання іноземних банків в Україні. Основні обмежуючі процедури для експансії іноземного банківського капіталу зосереджені на етапі проникнення в БСУ і направлені на недопущення ризикованих фінансових інституцій. Під час наступної діяльності, реорганізації та ліквідації іноземні банки мають ідентичні права і обов'язки з вітчизняними, що відображає відсутність дискримінації та відкритість БСУ до вхідних інвестицій з-за кордону.

Визначено, що серед національних органів регулювання поширені два стратегічні підходи щодо приходу банківського капіталу з-за кордону, або ж їх поєднання: ліберальний підхід розглядає експансію іноземних банків як нову можливість, яку доцільно використати для стимулювання внутрішнього економічного розвитку; протекціоністський підхід передбачає, що приплив іноземного капіталу -- це загроза економічній незалежності країни, внаслідок розходження цілей транснаціональних корпорацій із державними цілями.

Третій, змішаний шлях передбачає поетапний розвиток внутрішнього кредитно-фінансового ринку і розуміння ризикованості відкриття слабкої банківської системи для припливу іноземного капіталу. З огляду на зовнішньоекономічний курс України та потреби БСУ в зовнішніх банківських ресурсах та технологіях найбільш оптимальним нам видається третій стратегічний підхід до регулювання іноземних банків, який дозволяє мінімізувати загрози і максимізувати переваги припливу іноземного капіталу.

У ході аналізу існуючої моделі регулювання іноземних банків в Україні та численних рекомендацій дослідників відносно напрямів її вдосконалення було виявлено суттєві суперечності та невідповідності. Зокрема, досить дискусійною нам видається ефективність більшості пропонованих заходів протекціоністського характеру в умовах фактичної відкритості економіки України до глобалізаційних процесів. Виконання даних заходів часто суперечить чинному законодавству щодо недопущення дискримінації нерезидентів, рівноправності форм приватної та державної форм власності, курсу на європейську інтеграцію. Недоцільність надмірних обмежень для функціонування іноземного капіталу підтверджена результатами дослідження впливу іноземних банків на БСУ, що свідчать про важливу роль іноземних банків у подоланні фінансової кризи 2008-2010 рр. На даному етапі розвитку БСУ потрібно максимально використовувати вигоди від присутності іноземних інвесторів, одночасно мінімізуючи ризики шляхом встановлення ефективної, а не формальної, системи регулювання, що базується на принципах транскордонного консолідованого нагляду. З метою утвердження фінансової безпеки держави в умовах зростання частки іноземного капіталу в БСУ пропонуємо здійснити комплекс заходів, які для зручності аналізу розподілимо на три основні групи за масштабом охоплення: макроекономічні, організаційні та операційні.

До групи макроекономічних заходів регулювання іноземних банків слід віднести усю множину інструментів державної економічної політики, які мають на меті досягнення цілей вищого порядку (зайнятість, цінова стабільність, економічне зростання) і суттєво, хоча опосередковано, впливають на діяльність іноземних банків в Україні. Вдосконалення монетарного режиму, впровадження заходів детінізації національної економіки, розвиток ринку цінних паперів можуть забезпечити стійкість розвитку БСУ. Фіскальний режим і його гармонізація з монетарним, режим антимонопольного регулювання теж відграють важливу роль у створенні умов функціонування іноземних банків.

Організаційні заходи мають на меті цілеспрямоване регулювання іноземних банків і БСУ в цілому. Серед них особливо актуальними є формування системи транскордонного консолідованого нагляду, вдосконалення оцінки системних та індивідуальних банківських ризиків, підвищення транспарентності, гармонізація банківської нормативно-правової бази відповідно до європейського законодавства та міжнародних стандартів, розвиток корпоративного управління у банках.

Першочерговим завданням на шляху до адекватної оцінки ризиків іноземних банків, представлених в Україні, є налагодження системи транскордонного консолідованого нагляду. Як засвідчили наші дослідження, значення нормативів фінансової стійкості дочірніх банків носять формальний характер, у той час як більш інформативними є консолідовані показники зарубіжного материнського банку чи міжнародного холдингу в цілому.

У дисертації пропонуємо розширити повноваження НБУ у сфері консолідованого нагляду шляхом законодавчого встановлення права: 1) отримувати необхідну інформацію про зарубіжних інвесторів та споріднених осіб від уповноважених органів нагляду та регулювання країн базування капіталу; 2) здійснювати оцінку впливу кожного учасника транснаціонального холдингу на стабільність роботи банку; 3) вимагати дотримання високих стандартів внутрішнього контролю, ризик-менеджменту та корпоративного управління транснаціональних холдингових компаній, що володіють дочірніми іноземними банки в Україні; 4) застосовувати примус до транснаціональних банків у випадку порушення банківського законодавства тощо.

Наступний метод покращення регулювання іноземних банків -- сприяння розвитку транспарентності (фінансової прозорості) шляхом посилення вимог до публічної інформації щодо фінансового стану, власників і структури управління банків. Інформаційна прозорість як мінімум полягає у повному, вчасному та регулярному оприлюдненні квартальної фінансової звітності та змін у складі правління чи акціонерній структурі банку на шпальтах офіційних засобів масової інформації та корпоративних сайтах. Впровадження заходів щодо підвищення транспарентності сприятиме адекватнішій оцінці ризиків клієнтами та партнерами банків та укріпленню довіри до вітчизняних та іноземних банків. Першочерговими заходами є впровадження основних Базельських принципів, перехід банків на повне ведення бухгалтерії за Міжнародними стандартами фінансової звітності, а також гармонізація законодавства України з основними банківськими директивами ЄС.

Розвиток корпоративного управління у банках України підсилюватиме національну систему регулювання іноземними банками, оскільки має низку спільних цілей. Серед них: уникнення надмірного інсайдерського кредитування як прояву морального ризику та агентської проблеми, вдосконалення системи розкриття фінансової інформації та оцінки ризику, що сприяють повноцінній реалізації прав усіх зацікавлених сторін банку.

Група операційних заходів регулювання іноземних банків, на відміну від організаційних, стосується виконання банками окремих функцій, а не діяльності банків в цілому. Вдосконалення регулювання іноземних банків варто здійснювати на етапах формування і розміщення банківських ресурсів, а також у сфері розрахунково-касових та валютних операцій.

Оптимізація формування ресурсів іноземними банками має відбуватись за напрямками: 1) розвиток внутрішнього ринку банківських ресурсів шляхом виводу вітчизняного капіталу з тіньового обороту; 2) подолання диспропорцій у структурі банківських ресурсів: підвищення питомої ваги довгострокових депозитів в національній валюті; 3) розвиток національної системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом диверсифікації джерел накопичення необхідних ресурсів, надання додаткових повноважень щодо реорганізації та ліквідації банків, застосування диференційованих ставок сплати внесків, що базуються на оцінці ризиків у діяльності кожного банку.

Операційне регулювання іноземних банків на етапі розміщення ресурсів рекомендуємо розвивати за напрямами: 1) стимулювання кредитного фінансування реального сектору економіки України без застосування прямих адміністративних важелів впливу; 2) забезпечення ефективного механізму іпотечного кредитування з одночасним посиленням вимог до банківської оцінки ризиків у даній соціально-важливій сфері; 3) впровадження дієвого юридичного механізму захисту прав кредиторів за умови повного виконання обов'язків перед позичальниками.

Особливого значення набуває боротьба зі спекулятивним капіталом, що генерує стрибки волатильності на фондовому та валютному ринках України. Банківська система України потребує формування ефективної системи запобігання відмиванню «брудних» грошей в рамках програми на основі «Сорока рекомендацій» FATF та положень відповідних комітетів Банку Міжнародних розрахунків.

Вдосконалення інструментарію валютного регулювання іноземних банків варто спрямовувати на подолання доларизації економіки України та зниження валютних ризиків. Як свідчать результати дисертаційної роботи, іноземні банки схильні бути провідниками даних негативних процесів при відсутності дієвого режиму валютного контролю. Станом на 01.10.2010 р. 47,3% кредитів і 43,1% депозитів БСУ були номіновані в іноземній валюті -- це нижчий рівень, ніж у попередні роки, однак достатньо високий. Оптимізацію регулювання залучення та використання валютних ресурсів в умовах нестабільності курсу гривні в довгостроковому періоді, ми вбачаємо в налагодженні механізмів хеджування валютних ризиків, які стримуються відсутністю ринку форвардів, ф'ючерсів, та валютних деривативів, утвердженні довіри до гривні та вдосконаленні механізму рефінансування банків НБУ, яке унеможливлювало б використання гривні у спекулятивних валютних операціях.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоноване вирішення актуального наукового завдання вдосконалення системи регулювання діяльності іноземних банків в Україні. Комплексне дослідження впливу іноземних банків на банківську систему України дозволило обґрунтувати такі висновки та пропозиції теоретичного й прикладного характеру:

Удосконалено визначення терміну «іноземний банк» -- банк, який перебуває під контролем іноземних інвесторів, а фактичні центри прийняття стратегічних рішень щодо його діяльності знаходяться за кордоном. Запропонований історичний підхід до вивчення сутності іноземних банків показав, що банківський капітал від початку свого існування прагнув до інтернаціоналізації, був тісно пов'язаним з розвитком міжнародної торгівлі, а також залежав від характеру взаємодії з органами влади.

Результати здійсненої систематизації стимулів експансії іноземних банків дають можливість стверджувати, що вихід іноземного банківського капіталу за національні межі на сучасному етапі розвитку стимулюється низкою факторів об'єктивного характеру, які можна умовно розділити на три групи за джерелами походження: внутрішні (пов'язані з особливостями іноземного фінансової інституції та країни походження капіталу), зовнішні (пов'язані зі специфікою приймаючих країн) та глобальні (генеруються на міжнародному рівні). Існує велика кількість різноманітних мотивів відпливу банківського капіталу, але кінцевою метою більшості мотивів залишається збільшення вартості банку.

Визначено специфіку, генезис та ключові характеристики іноземних банків, присутніх в Україні, в умовах високого динамізму параметрів національної банківської системи. Поглиблене розуміння акціонерної структури іноземних банків в Україні, серед яких переважають західно-європейські та російські кредитно-фінансові установи з розгалуженою міжнародною мережею філій та дочірніх банків. Акцентовано увагу на виявленні ланцюжка власності іноземних банків, у той час як більшість досліджень ґрунтується на даних про номінальних акціонерів першої ланки.

На основі дослідження приходу зарубіжних інвесторів у період економічного росту 2005-2008 рр. виявлено, що більшість поглинутих банків в Україні обрали стратегію універсального банківництва, активно розвиваючи роздрібний бізнес і територіальну мережу. На основі проведеного аналізу антикризових стратегій іноземних банків в Україні під час економічного спаду в 2009-2010 рр. аргументовано наявність довгострокового інтересу зарубіжних інвесторів до банківського ринку України. Фінансова підтримка з боку нерезидентів сприяла стабілізації ситуації в БСУ. Ризик відтоку іноземного капіталу закордон не був реалізованим.

Розроблена та застосована комплексна методика оцінки впливу різних типів іноземних банків на розвиток БСУ, що включає фінансовий, операційний аналіз та аналіз нефінансових показників з довгим часовим горизонтом. Доведено, що прихід іноземних інвесторів на ринок України дозволив частково вирішити проблему дефіциту кредитних ресурсів та підвищення якості надання кредитних послуг. Проте, експансія іноземних банків опосередковано вплинула на появу низки системних проблем, пов'язаних з доларизацією банківських позик, низькою якістю кредитних портфелів, конкурентним тиском на вітчизняні банки, диспропорціями в галузевій структурі позичальників та високою волатильністю процентних ставок, обсягів позик, та цін на інвестиційні активи на різних етапах економічного циклу.

Запропонована індексна модель економічного впливу іноземних банків на БСУ підтвердила необхідність диференційованого підходу до регулювання різних груп банків з різним рівнем фінансового ризику та потенціалу впливу внаслідок специфіки країн базування та материнських структур. Виявлене існування оберненої залежності між фінансовим ризиком та потенціалом впливу іноземних банків присутніх в Україні, що є позитивним явищем для БСУ, оскільки системні кредитно-фінансові установи демонструють прийнятний рівень фінансових ризиків.

Проведено детальний економіко-правовий аналіз регулювання іноземних банків в Україні на трьох рівнях: 1) міжнародному, що здійснюється міжнародними фінансовими організаціями та міждержавними утвореннями через впровадження рамкових угод, директив, конвенцій для гармонізації та уніфікації національних правових систем банківського регулювання; 2) національному, яке здійснюється органами влади суверенної держави України в межах її правової юрисдикції з урахуванням норм міжнародного банківського права; 3) корпоративному, яке проводиться на рівні окремого іноземного банку та його материнських структур і є складовою процесу корпоративного управління.

Виявлена необхідність формування єдиного стратегічного підходу і створення ефективнішої системи державного регулювання іноземних банків, яка була б позбавлена фрагментарності та направлена на постійний моніторинг особливих параметрів діяльності транскордонних фінансових груп, а не лише їхніх дочірніх структур в Україні. Наголошено, що в умовах поступового зростання напруженості між корпоративними та національними інтересами, посилення позицій ТНБ, варто критично переглянути державну регуляторну політику щодо регулювання іноземного банківського капіталу.

Розроблені пропозиції щодо створення регулятивної системи стримувань та противаг, яка нівелювала б зростання ризиків залежного розвитку й водночас максимізувала позитивні наслідки присутності іноземного банківського капіталу в БСУ. Запропонований комплекс макроекономічних, організаційних та операційних заходів, що позбавлений недоліків протекціоністського підходу і ґрунтується на консолідованому нагляді та індивідуальному контролі за ризиками діяльності іноземних банків.

Список публікацій автора за темою дисертації

1. Корнилюк Р.В. Консолідаційні процеси в банківській системі України/ Р.В.Корнилюк, І.Б.Івасів // Економіка та підприємництво. -- К.: КНЕУ -- №16, 2006р. -- с.142-152. (0,6 друк арк.; особисто автору 0,3 друк арк.: аналіз тенденцій припливу іноземного капіталу в БСУ).

2. Корнилюк Р.В. Банківська система Україна під впливом іноземних фінансових інститутів: геоекономічний контекст/ Р.В.Корнилюк // Світ фінансів. -- Тернопіль: ТНЕУ -- №3 (20), 2009. -- с.74-80. (0,5 друк.арк.).

3. Корнилюк Р.В. Мотиви та цілі виходу банківського капіталу за національні межі / Р.В.Корнилюк // Економіка і регіон: Науковий вісник. -- Полтава: ПолтНТУ -- №4 (23), 2010. -- с.212 - 217. (0,5 друк.арк.).

4. Корнилюк Р.В. Наслідки експансії іноземних банків у національні банківські системи / Р.В.Корнилюк // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. наук. праць. -- Суми: УАБС НБУ -- 2010. -- Випуск 28. -- с.148-155. (0,6 друк.арк.).

5. Корнилюк Р.В. Антикризова політика іноземних банків в Україні / Р.В.Корнилюк // Фінанси, облік і аудит: збірник наукових праць. -- К. : КНЕУ -- 2010. Вип.16.1. -- с.99-108. (0,6 друк.арк.).

6. Корнилюк Р.В. Класифікація методів регулювання діяльності іноземних банків / Р.В.Корнилюк // Формування ринкової економіки. -- К. : КНЕУ -- 2010. Вип.23. -- с.422-429. (0,4 друк.арк.).

7. Корнилюк Р.В. Іноземні банки в Україні: особливості розвитку в період фінансової кризи [Електронний ресурс] / Р.В.Корнилюк // Збірник наукових праць НУ ДПСУ. - Ірпінь: НУ ДПСУ - 2010. - №1 - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Znpnudps/2010_1/zmist.html (0,4 друк.арк.).

8. Корнилюк Р.В. Ретроспективний аналіз діяльності іноземних банків в Україні / Р.В. Корнилюк // Економіка і регіон: Науковий вісник. -- Полтава: ПолтНТУ, 2010. -- №3 (26). -- с.146 - 152. (0,5 друк.арк.).

9. Корнилюк Р. В. Рейтинг банку як інструмент PR / Р.В.Корнилюк // Реформування економіки України: стан та перспективи: зб. матеріалів III Міжнар. наук.-практ. конф. -- К. : МІБО КНЕУ, 2008. -- c.67-70. (0,2 друк.арк.)

10. Корнилюк Р. В. Вплив іноземного капіталу на банківську систему України / Р.В.Корнилюк // Розвиток фінансових інститутів в умовах міжнародної інтеграції: зб. матеріалів Міжнар. наук. конф. -- Полтава: ПолтНТУ, 2009. -- c.59-61. (0,2 друк.арк.)

11. Корнилюк Р. В. Банківська система Україна під впливом іноземних фінансових інститутів: геополітичний контекст / Р.В.Корнилюк / Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки: зб. матеріалів III Міжнар. наук.-практ. конф. -- Тернопіль, 2009. -- c.67-69. (0,2 друк.арк.)

12. Корнилюк Р.В.Оцінка діяльності іноземних банків у період фінансової кризи / Р.В.Корнилюк, С.В.Корнилюк // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: Зб. тез доповідей ХІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції: у 2 т. -- Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2009. -- Т.1. -- c.135-136. (0,2 друк.арк., особисто автору належить 0,1 друк арк.)

13. Корнилюк Р.В. Роль експансії іноземних банків у формуванні конкурентоспроможної банківської системи / Р.В.Корнилюк // Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики: тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. -- Х.: ФОП Лібуркіна; ІНЖЕК, 2009. -- c.54-60. (0,2 друк.арк.)

14. Корнилюк Р.В. Антикризові стратегії іноземних банків в Україні/Р.В.Корнилюк // Світова економічна криза: причини, наслідки та перспективи подолання : зб. матеріалів Міжнар. студ-асп. наук. конф. -- Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2010. -- с.125 -- 127. (0,2 друк.арк.)

15. Корнилюк Р.В. Рейтинг надежности украинских банков. Иностранные дочки надежнее/Р.В.Корнилюк, В.С.Шапран // Эксперт Украина -- 2008. -- № 16. -- с. 74-85. (0,8 друк.арк.; особисто автору належить 0,3 друк арк.)

16. Корнилюк Р.В. Час розплати: як банки повертатимуть зовнішні борги / Р.В. Корнилюк// Фондовый рынок. -- 2009. -- № 28. -- С. 12-17. (0,5 друк.арк.)

17. Корнилюк Р. ЄБРР в Україні: любов до своїх / Р.В. Корнилюк // Фондовый рынок. -- 2009. -- № 44. -- С. 2-6. (0,5 друк.арк.)

Анотація

Корнилюк Р.В. Іноземні банки в банківській системі України. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08. -- гроші, фінанси і кредит. -- ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2011.

У дисертаційній роботі досліджено концептуальні засади діяльності іноземних банків в банківській системі України, визначено їх сутність, причини і наслідки експансії на території приймаючих країн. Розкрито та обґрунтовано інструментарій регулювання іноземних банків на національному рівні. Розроблено та застосовано комплексну методику аналізу впливу різних типів іноземних банків на розвиток банківської системи України, що включає фінансовий, операційний аналіз та аналіз нефінансових показників з довгим часовим горизонтом.

Обґрунтовано комплексний підхід до створення системи регулювання діяльністю іноземних банків, що складається з низки макроекономічних, організаційних та операційних заходів, які позбавлені недоліків протекціоністського підходу і ґрунтуються на консолідованому нагляді та індивідуальному контролі за ризиками діяльності іноземних банків

Аннотация

Корнилюк Р.В. Иностранные банки в банковской системе Украины. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08. -- деньги, финансы и кредит. -- ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2011.

В диссертации исследованы концептуальные основы деятельности иностранных банков в банковской системе Украины, определена сущность, причины и последствия их экспансии на територрии принимающих стран.

Автором предложен исторический подход к изучению сущности иностранных банков, который показал, что банковский капитал с самого начала своего существования стремился к интернационализации, был тесно связан с развитием международной торговли, а также зависел от характера взаимодействия с органами власти. Раскрыто и обосновано инструментарий регулирования иностранных банков на национальном уровне.

Определена специфика, генезис и ключевые характеристики иностранных банков, присутствующих в Украине в условиях высокого динамизма параметров развития национальной банковской системы. Исследована специфика акционерной структуры иностранных банков в Украине, среди которых превалируют западноевропейские и российские кредитно-финансовые учреждения с разветвленной международной сетью филиалов и дочерних банков. Акцентировано внимание на выявлении полной цепочки собстенников иностранных банков, в то время как большинство исследований основываются на данных о номинальных акционерах первого звена.

...