Розвиток організаційно-економічного забезпечення регулювання системи екологічних відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРИРОДООХОРОННОГО ТА

КУРОРТНОГО БУДІВНИЦТВА

УДК 504:332.025.12

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Розвиток організаційно-економічного забезпечення регулювання системи екологічних відносин

Спеціальність 08.00.06 - Економіка природокористування та охорони

навколишнього середовища

Храброва Наталя Іванівна

Сімферополь - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національній академії природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Сімферополь).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор БЕРЕЖНА ІРИНА ВІКТОРІВНА, Національна академія природоохоронного та курортного будівництва, завідувач кафедри економічної теорії, регіональної політики та управління.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор ХАРІЧКОВ СЕРГІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, заступник директора з наукової роботи;

кандидат економічних наук, доцент ЛУК'ЯНИХІН ВАДИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, Сумський державний університет, доцент кафедри управління.

Захист відбудеться «21» жовтня 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.52.079.02 у Національній академії природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 95493, м. Сімферополь, вул. Київська, 181.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 95493, м. Сімферополь, вул. Київська, 181.

Автореферат розісланий «21» вересня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої радиМіхуринська К. О.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Формування збалансованого природокористування потребує вирішення багатьох проблем, пов'язаних із організаційно-економічним забезпеченням регулювання системи екологічних відносин. Насамперед необхідно переоцінити пріоритети економічного розвитку, змінити роль екологічних відносин в управлінні загальними справами, розробити та втілити реформи еколого-економічного спрямування. У цих умовах особливо актуальним є дослідження сутності та механізмів регулювання системи екологічних відносин, що виникають у процесі функціонування суб'єктів господарювання, перегляд теоретичних та методологічних принципів застосування економічних інструментів регулювання екологічної діяльності, формування й реалізація економічно-правової підтримки сталого екологічно орієнтованого розвитку.

Водночас дослідження у цій сфері необхідно спрямувати на визначення особливостей взаємодії суб'єктів екологічних відносин, зумовлених характером використання та формою власності на природні ресурси, а також можливістю їх застосування як факторів виробничої діяльності. Проте потрібно враховувати, що найбільш пріоритетною метою суб'єктів економічної діяльності щодо використання природних ресурсів є прагнення досягнути власної економічної вигоди, яка зазвичай суперечить принципам раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища. Внаслідок цього виникає конфлікт цілей, що призводить до дисбалансу системи екологічних відносин, послабленню зв'язків між екологією, економікою та соціальним розвитком суспільства. Отже, набуває актуальності необхідність розглянути концептуальні підходи до розуміння змісту економічного механізму регулювання екологічних відносин як процесу узгодження екологічних та економічних принципів розвитку системи «природа - виробництво».

У сучасній еколого-економічній науці вчені Амоша О. І., Андрєєва Н. М., Балацький О. Ф., Бережна І. В., Буркинський Б. В., Веклич О.О., Галушкіна Т. П., Герасимчук З. В., Гофман К. Г., Гречановська І. Г., Єфремов О. В., Лук'янихін В. О., Мельник Л. Г., Садєков А. А., Стадницький Ю. І., Степанов В. М., Тарасенко В. С., Туниця Ю. Ю., Харічков С. К., Хачатуров Т. С., Хвесик М. А., Хлобистов Є. В., Яцик А. С. та інші обґрунтовують необхідність і визначають напрями розв'язання проблем регіону щодо регулювання процесів природокористування і економічного розвитку.

Проте з огляду на те, що за своїм змістом екологічні відносини різні, постійно змінюються і взаємопов'язані, необхідно вдосконалити науково-методичні підходи до розвитку економічного механізму регулювання системи екологічних відносин, враховуючи сучасні економічні інструменти. Це обумовило актуальність теми, мету та завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати дисертаційної роботи одержано під час проведення науково-дослідної роботи в Національній академії природоохоронного та курортного будівництва відповідно до теми: «Механізм управління регіональним розвитком в умовах трансформації економіки» (№ 0101U002980). Внесок автора полягає у розвитку методичних підходів до оцінки економічних інструментів регулювання системи екологічних відносин та удосконаленні організаційно-методичного забезпечення регулювання системи екологічних відносин.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розвиток організаційно-економічного забезпечення регулювання системи екологічних відносин на засадах використання сучасних податкових інструментів.

Відповідно до поставленої мети в роботі сформульовано і вирішено такі завдання:

- уточнено сутність понять «екологічні відносини», «система екологічних відносин», які складають основу поняттєво-термінологічного апарату дослідження;

- розроблено економічний механізм регулювання системи екологічних відносин, який включає принципи, функції регулювання та сукупність інструментів для забезпечення балансу системи соціально-еколого-економічного розвитку;

- визначено характер впливу податкових інструментів на механізм регулювання системи екологічних відносин, що ґрунтується на сутності поняття «екологічний податок»;

- класифіковано ознаки вторинних матеріальних ресурсів (ВМР) з метою розробки структури кадастру відходів та ВМР;

- розроблено алгоритм розрахунку суми екологічного податку залежно від об'єкта оподаткування;

- здійснено оцінку варіативності визначення суми екологічного податку із урахуванням коефіцієнта кратності перевищення затверджених лімітів;

- розроблено структуру кадастру відходів та ВМР, що передбачає підвищення ефективності регулювання процесів природокористування;

- розроблено пропозиції щодо удосконалення системи збору та обробки інформації при визначенні суми екологічного податку;

- обґрунтовано економічний ефект від використання вторинних матеріальних ресурсів на прикладі ЗАТ «Агробудпром».

Об'єктом дослідження є процеси розвитку системи екологічних відносин з урахуванням впливу політико-правових, економічних, демографічних, соціокультурологічних, інформаційних та інших факторів.

Предметом дослідження є науково-методичні підходи до розвитку організаційно-економічного забезпечення регулювання системи екологічних відносин.

Методи дослідження. Методичну основу дослідження складають фундаментальні положення еколого-економічної теорії, для систематизації яких використано метод логічного аналізу (при визначенні сутності поняття «система екологічних відносин», підрозділ 1.1), метод асоціацій та аналогій (для класифікації ознак вторинних матеріальних ресурсів, підрозділ 1.3), метод системно-структурного аналізу (для розробки та обґрунтування системи екологічних відносин, підрозділ 1.1, для розробки пропозицій щодо удосконалення системи збору та обробки інформації щодо визначення суми екологічного податку, підрозділ 3.2, для розробки кадастру відходів та ВМР, підрозділ 3.1), статистичні та графічні методи (для оцінки варіативності визначення суми екологічного податку із урахуванням коефіцієнта кратності перевищення затверджених лімітів, підрозділ 2.2, для обґрунтування економічного ефекту від використання вторинних матеріальних ресурсів у виробництві суб'єктом господарювання, підрозділ 3.3).

Наукова новизна результатів дослідження полягає у розвитку організаційно-економічного забезпечення регулювання системи екологічних відносин на засадах використання сучасних податкових інструментів, зокрема:

вперше:

- розроблено концептуальний підхід до регулювання системи екологічних відносин, який ґрунтується на врахуванні характеру взаємодії між суб'єктами системи (фізичні особи, суб'єкти економічної діяльності, держава) стосовно об'єктів (компоненти природно-ресурсного потенціалу, вторинні матеріальні ресурси) під впливом політико-правових, економічних, демографічних, соціокультурологічних, інформаційних та інших факторів, що дозволило розробити механізм регулювання системи екологічних відносин з метою забезпечення збалансованого розвитку суспільства;

удосконалено:

- сутність поняття «екологічний податок», що, на відміну від існуючих, дозволило виділити у якості об'єкта оподаткування як обсяги використаних природних ресурсів, так й здійсненого забруднення. Це виявилося підґрунтям щодо оптимізації розрахунку екологічного податку, який відповідає реальним обсягам використання природних ресурсів та забруднення навколишнього середовища;

- систему збору та обробки інформації щодо визначення суми екологічного податку, яка, на відміну від існуючої, дозволяє здійснити оцінку обсягів забруднення навколишнього середовища і залучених до виробничого процесу ВМР, враховуючи кратність перевищення затверджених лімітів на підставі електронної форми податкової звітності;

дістало подальшого розвитку:

- підхід до визначення характеру впливу податкових інструментів на процес регулювання системи екологічних відносин, який дозволяє враховувати посилення регулятивної функції податків через застосування підвищеної ставки за екологічними податками та надання пільг за ними користувачам ВМР через звільнення (повне або часткове) від їх сплати, зниження податкової ставки та вилучення з обкладання певних елементів оподаткування, що розглядається як економічне стимулювання користувачів;

- структура кадастру відходів і ВМР, яка, на відміну від існуючих, дозволяє врахувати функції державного управління процесом природокористування, орієнтованого на регулювання співвідношення екологічних та економічних інтересів суспільства за допомогою координаційних, організаційно-розпорядчих і контрольних функцій;

- класифікація ознак вторинних матеріальних ресурсів, яка, на відміну від інших, дозволяє враховувати джерела утворення, особливості можливих змін їх первісних властивостей та умови використання, що є підґрунтям для обґрунтування економічного ефекту від застосування вторинних матеріальних ресурсів у виробництві;

- підхід до визначення суми екологічного податку, який дозволяє враховувати обсяги використання компонентів природно-ресурсного потенціалу (КПРП) та здійснюваного забруднення навколишнього середовища, приймаючи до уваги кратність перевищення затверджених лімітів.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що положення дисертації, які представлені у вигляді методичних розробок, пропозицій та рекомендацій, використовуються при розробці регіональних програм екологічного розвитку в рамках реалізації Концепції сталого розвитку регіонів України та інтегрованого управління природокористуванням.

Основні результати дослідження підготовлено до практичного використання у формі документів і методичних рекомендацій, затверджених та апробованих Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища (довідка про особистий внесок здобувача від 25.02.2011 р., підписана Головою Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища Бубновим Є. Г.) та ЗАТ «Агробудпром» (довідка про особистий внесок автора № 214/12 від 02.12.2010 р.):

– механізм регулювання системи екологічних відносин - використано Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища при розробці Стратегії економічного та соціального розвитку АР Крим на 2011-2012 рр. у частині обґрунтування заходів щодо забезпечення екологічної безпеки та здатності до самовідтворення природно-ресурсного потенціалу;

– методичні рекомендації щодо визначення суми екологічного податку та обґрунтування використання коефіцієнта кратності перевищення затверджених лімітів - використано Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища при обґрунтуванні стратегічних пріоритетів та завдань щодо їх реалізації з метою поліпшення екології довкілля як складової забезпечення належної якості життя громадян;

– рекомендації щодо вдосконалення форми податкового розрахунку суми екологічного податку за забруднення навколишнього природного середовища - використано Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища при розробці пропозицій щодо визначення інструментів регулювання взаємовідносин між державою та користувачами природних ресурсів;

- «модель онлайнового податкового розрахунку екологічного податку за забруднення навколишнього природного середовища» - використано Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища при обґрунтуванні заходів щодо забезпечення реалізації стратегічних пріоритетів екологічного розвитку АР Крим в контексті Стратегії економічного та соціального розвитку АР Крим на 2011-2012 рр.;

– пропозиції щодо вдосконалення структури кадастру відходів та ВМР - використано Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища при розробці Стратегії економічного та соціального розвитку АР Крим на 2011-2012 рр. у частині обґрунтування заходів щодо забезпечення екологічної безпеки та здатності до самовідтворення природно-ресурсного потенціалу;

– методика обґрунтування економічного ефекту від застосування вторинних матеріальних ресурсів у виробництві - використано ЗАТ «Агробудпром» при обґрунтуванні та розробки стратегії поводження з відходами ЗАТ «Агробудпром» на період 2010-2015.

Крім того, положення роботи використані при розробці програм курсів «Податки та оподаткування», «Особливості податкової системи України» та «Екологія», які вивчають у Інституті економіки та права (філія) ОУП «Академія праці та соціальних відносин».

Особистий внесок автора. Усі наукові положення, розробки, висновки і рекомендації отримано автором самостійно. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, дисертанту належить формалізація теоретичних підходів до визначення сутності понять «екологічні відносини», «система екологічних відносин» і «екологічні податки», а також структурування підходів до визначення елементів системи екологічних відносин та оцінки екологічних податків.

Апробація результатів дисертації. Отримані наукові положення і результати дисертаційного дослідження представлені, обговорені та схвалені на 7 науково-практичних конференціях, серед яких: VIII Міжнародна науково-практична конференція «Наука і освіта 2005» (Дніпропетровськ, 2005 р.); I Міжнародна науково-практична конференція «Новини наукової думки - 2006» (Дніпропетровськ, 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми економіки та управління підприємствами» (Дніпропетровськ, 2007 р.); XI Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми стійкості діяльності підприємств України» (Сімферополь, 2009 р.); II Міжнародна наукова конференція «Нові підходи до розвитку систем соціально орієнтованої економіки» (Алушта, 2010 р.); науково-практична конференція «Сучасні проблеми регіонального розвитку: теорія та практика» (Сімферополь, 2011 р.); міжнародна наукова конференція «Наслідки економічної кризи: інструменти подолання та механізми подальшого розвитку територіальних суспільних систем» (Алушта, 2011 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 14 наукових праць, з них 10 наукових праць - у спеціалізованих виданнях, зареєстрованих ВАКом України, 4 публікації - у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 3,77 друк. арк., у яких особисто авторові належить 3,02 друк. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, викладених на 185 сторінках друкованого тексту, у тому числі 22 таблиці і 17 рисунків, поданих на 27 сторінках. Список використаних джерел складається із 211 найменувань і представлений на 21 сторінці, а також 6 додатків на 25 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання, предмет, об'єкт і методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, представлено їх апробацію, розглянуто публікації автора, структуру та обсяг дисертації.

Перший розділ «Теоретичні основи регулювання системи екологічних відносин». У сучасних умовах соціально-економічного розвитку найбільш важливою є проблема формування збалансованої системи природокористування, що пов'язано насамперед із інтенсифікацією промислового виробництва, заснованого на масштабному використанні природних ресурсів. У зв'язку з цим актуальним є вирішення проблем еколого-економічного розвитку територіальних утворень, що дозволить видозмінити систему природокористування, підвищити рівень екологічної культури, а також збалансувати процеси взаємодії всіх форм життєдіяльності суспільства. Необхідно вдосконалити положення теорії екологічно збалансованого розвитку економіки як найважливішого інструменту трансформації сучасної системи організаційно-економічних відносин природокористування та забезпечення екологічної безпеки.

У зв'язку з цим у дисертації обґрунтовано доцільність удосконалення науково-методичних підходів до розвитку механізму регулювання системи екологічних відносин на засадах використання сучасних податкових інструментів, що дозволило розробити теоретичні положення і практичні рекомендації, спрямовані на створення умов щодо збалансованого соціально-еколого-економічного розвитку.

Враховуючи існуючі в сучасній науці концепції соціально-еколого-економічного розвитку суспільства, доведено, що екологічні відносини необхідно розглядати як структурну одиницю суспільних відносин, що відображують взаємний зв'язок між суб'єктами (фізичними особами, суб'єктами економічної діяльності та державою) і природно-ресурсним потенціалом, що виступає об'єктом екологічних відносин і матеріальним джерелом для розвитку виробництва, та які виникають щодо приналежності, використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища і реалізуються усіма суб'єктами через систематизований комплекс заходів.

Відповідно до сутності поняття запропоновано власне бачення системи екологічних відносин, що формується із сукупності підсистем і відображає характер взаємодії між суб'єктами системи (фізичні особи, суб'єкти економічної діяльності, держава) стосовно природних об'єктів під впливом політико-правових, економічних, демографічних, соціокультурологічних, інформаційних та інших факторів. При цьому необхідно враховувати, що найбільш пріоритетною метою суб'єктів господарювання відносно використання природних ресурсів є прагнення досягнути власної економічної вигоди, яка зазвичай суперечить принципам раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища. Таким чином, виникає конфлікт цілей, який призводить до дисбалансу системи екологічних відносин, послаблення зв'язків між екологією, економікою та соціальним розвитком суспільства.

З метою подолання суперечностей розроблено механізм регулювання системи екологічних відносин, спрямований на забезпечення збалансованого розвитку системи внаслідок пошуку консенсусу між задоволенням інтересів суб'єктів і забезпеченням охорони навколишнього середовища на основі реалізації принципів, серед яких виділено екологічну безпеку соціуму, оптимальне співвідношення «затрати-вигода», диференційованість регулювання, враховуючи необхідність використання інноваційних технологій (рис.1).

На підставі результатів ретроспективного аналізу теоретичних підходів до визначення сутності, призначення й видів податків, представлено їх систематизацію залежно від мети стягнення екологічних податків, сфери застосування, характеру дії, співвідношення до базової ставки, виду платників, яким надається пільга за екологічними податками, строку надання податкової пільги та елементів об'єкта пільгового оподаткування, а також форми сплати екологічних податків. Це дозволило уточнити сутність поняття «екологічний податок» (збір, плата) та розуміти під ним системоутворюючу категорію, яка передбачає обов'язкове внесення до бюджетів і державних цільових фондів суб'єктами економічної діяльності коштів за володіння особливим правом використання природних ресурсів (водних, лісових, надр) та/або відшкодування збитків у результаті погіршення якості природних ресурсів у процесі володіння й користування, а також за розміщення відходів, утворення та накопичення радіоактивних відходів, здійснення викидів чи скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище.

Виходячи з позиції можливого застосування податкових інструментів ефективного регулятора системи екологічних відносин, визначено характер їх впливу на досліджувану систему, який проявляється у посиленні регулятивної функції податків через застосування підвищеної ставки за екологічними податками та наданні пільг за ними користувачам ВМР через звільнення (повне або часткове) від їх сплати, зниження податкової ставки та вилучення з обкладання певних елементів оподаткування.

Зазначене дозволило розглядати використання ВМР як засіб нейтралізації конфлікту цілей у системі екологічних відносин. У зв'язку з цим обґрунтовано, що реалізація механізму використання ВМР потребує переосмислення й порядку визначення розміру податку за розміщення відходів, який би враховував не тільки встановлені ліміти, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставки податку залежно від виду забруднюючих речовин і рівня небезпеки відходів, а й дії суб'єктів економічної діяльності, які утилізують відходи, а також використовують їх у виробництві як ВМР.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Механізм регулювання системи екологічних відносин

Другий розділ «Методичні підходи до оцінки податкових інструментів регулювання системи екологічних відносин». З метою дослідження сучасних підходів до оцінки екологічних податків як податкових інструментів регулювання системи екологічних відносин запропоновано підхід, що передбачає облік порядку нарахування податку, відокремлення характеру природокористування, а також виділення елементів оцінки. Застосування даного підходу дозволяє визначити ступінь відповідності фактичного розміру екологічного податку реальним умовам природокористування чи здійснюваного забруднення навколишнього середовища, здатність забезпечити стимулюючу функцію екологічного податку, а також виявити особливості встановлення його розміру залежно від виконання (чи не виконання) природоохоронних заходів.

У зв'язку з цим запропоновано підхід до визначення суми екологічного податку, застосування якого дозволить встановити екологічний податок на рівні, що відповідає реальним обсягам природокористування чи здійснюваного забруднення навколишнього середовища та створить умови для трансформації споживчої ідеології використання природних ресурсів.

З метою реалізації даного підходу розроблено алгоритм розрахунку суми екологічного податку на основі системної оцінки обсягів використання КПРП чи здійснюваного забруднення навколишнього середовища, виконання якого забезпечить можливість урахувати кратність перевищення затверджених лімітів і дозволить встановити екологічний податок на рівні, що відповідає реальним обсягам здійснюваного навантаження на навколишнє середовище (рис. 2). Отже, особливістю підходу до розрахунку екологічного податку є застосування регресивності, пропорційності та прогресивності оподаткування, тобто підходу, сформованого на засадах змішаного оподаткування, що передбачає подрібнення податкового об'єкта, при якому для окремих його елементів використовують різні методи оподаткування. Так, обчислення суми екологічного податку відбувається на основі регресивного оподаткування, якщо обсяги використаного природного ресурсу і/або утворених забруднюючих речовин, скоригованих на величину залучених до виробничого процесу ВМР перебувають у межах затверджених лімітів. У випадку перевищення затверджених лімітів розрахунок відбувається на основі принципу пропорційності до лімітованих обсягів, і передбачає реалізацію принципу прогресивного оподаткування до обсягів, що виходять за межі цих лімітів.

З метою обґрунтування запропонованого підходу здійснено оцінку варіативності визначення суми екологічного податку, що враховує різні обсяги забруднення, здійснюваного суб'єктом господарювання, та їх відповідність затвердженим лімітам, а також обсяги залучення до виробничого процесу ВМР. Окреслена варіативність дозволяє виокремити економічні переваги для суб'єкта господарювання - платника екологічного податку, відповідно до прийнятих умов і підтверджує спроможність податкових інструментів виступати ефективним регулятором системи екологічних відносин.

Рис. 2. Алгоритм розрахунку суми екологічного податку залежно від об'єкта оподаткування

Як об'єкт оцінювання, обґрунтовано можливість використання екологічного податку, що стягується за розміщення відходів. Так, найбільшим забруднювачем навколишнього середовища у АР Крим є ЗАТ «Кримський титан», за даними первинної облікової документації якого переважають обсяги розміщення відходу гідролізної кислоти (2009 р. - 193666,559 т). Необхідно зауважити, що такий вид відходу належить до II класу небезпеки відходів (високонебезпечні), обсяг яких станом на 01.01.2010 р. становив 99,95 % від загальної кількості відходів, накопичених у спеціально відведених місцях чи об'єктах і на території АР Крим.

У результаті апробації запропонованого алгоритму розрахунку суми екологічного податку залежно від об'єкта оподаткування визначено його величину для ЗАТ «Кримський титан» (табл. 1).

екологічний податок кадастр вторинний

Таблиця 1. Результати апробації алгоритму розрахунку екологічного податку, що стягується за розміщення відходів, (П_рв), для ЗАТ «Кримський титан»

Обсяг розміщення відходів, (Мі), т	Проіндек-сована ставка екологічного податку, (Спі), грн./т	Кориґуючий коефіцієнт, (Кт)	Кориґуючий коефіцієнт, (Ко)	Обсяг затверджених лімітів , (Лі), т	Коефіцієнт кратності екологічного податку, (Ккплі)	Сума податку в межах ліміту, (Мвлі), тис.грн.	Сума податку за перевищення ліміту, (Мвплі), тис.грн	Загальна сума екологічного податку, (Прв), тис.грн
Умова (Мфі) < (Лі)
0	11,33	3	1	193666,559	0	-	-	-
77466,624	11,33	3	1	193666,559	0,4	1053,236	-	1053,236
116199,935	11,33	3	1	193666,559	0,6	2369,781	-	2369,781
154933,247	11,33	3	1	193666,559	0,8	4212,945	-	4212,945
185919,897	11,33	3	1	193666,559	0,96	6066,641	-	6066,641
Умова (Мфі) = (Лі)
193666,559	11,33	3	1	193666,559	1	6582,726	-	6582,726
Умова (Мфі) > (Лі)
387333,118	11,33	3	1	193666,559	2,0	6582,726	13165,453	19748,179
968332,795	11,33	3	1	193666,559	5,0	6582,726	131654,527	138237,253
1936665,590	11,33	3	1	193666,559	10,0	6582,726	592445,371	599028,097
3873331,180	11,33	3	1	193666,559	20,0	6582,726	2501436,009	2508018,735
4841663,975	11,33	3	1	193666,559	25,0	6582,726	3949635,804	3956218,530

Таким чином, доведено, що визначення суми екологічного податку із урахуванням коефіцієнта кратності перевищення затверджених лімітів становить собою дієвий податковий інструмент, який обмежує діяльність суб'єкта господарювання щодо використання КПРП й забруднення навколишнього середовища та забезпечує створення умов для економічного заохочення екологічно релевантної діяльності, активізації використання ВМР у виробничому процесі, як мети нейтралізації існуючого конфлікту цілей системи екологічних відносин.

Третій розділ «Удосконалення організаційно-методичного забезпечення регулювання системи екологічних відносин». З метою удосконалення організаційно-методичного забезпечення регулювання системи екологічних відносин розроблено пропозиції щодо створення кадастру відходів і ВМР (рис.3).



Рис. 3. Елементи структури кадастру відходів та ВМР

Запропонована структура державного кадастру відходів та ВМР включає інформаційне забезпечення, об'єкти обліку, місцеві, регіональні та загальнодержавні розділи, що дозволяє підвищити ефективність реалізації організаційних і попереджувально-охоронних функцій управління й координації діяльності у сфері природокористування та охорони навколишнього середовища. При цьому для інформаційного забезпечення державного кадастру відходів та ВМР необхідно використовувати матеріали екологічного обґрунтування діяльності, які формуються на мікроекономічному рівні та являють собою відомості щодо збору, використання, знешкодження, транспортування та розміщення відходів, що надаються суб'єктами господарювання на державну екологічну експертизу, матеріали суб'єктів господарювання щодо паспортизації відходів, відомості щодо лімітів утворення та розміщення відходів, технічні звіти про виробничі процеси та сировину, які використовується в рамках технологічних процесів, а також державну статистичну звітність, що надається суб'єктами господарювання у формі державного статистичного спостереження № 1 - небезпечні відходи «Звіт про утворення, оброблення та утилізацію відходів I-III класів небезпеки». Отже, дані кадастру можна використовувати як інформаційну основу для прийняття управлінських рішень і здійснення податкового обліку усіма суб'єктами системи екологічних відносин, а також вони є базовими для ведення інших кадастрів (земельного, водного, лісового тощо).

Адаптація механізму регулювання системи екологічних відносин потребувала вдосконалення організаційно-методичного забезпечення реалізації податкового обов'язку як комплексу дій по здійсненню податкового обліку, звітності та сплати екологічного податку. Запропоновано удосконалити основну частину форми податкового розрахунку відповідно до алгоритму визначення суми екологічного податку та розроблено рекомендації щодо впровадження електронної форми податкової звітності.

Розроблено модель онлайнового податкового розрахунку екологічного податку за забруднення навколишнього природного середовища, реалізація якої передбачає використання електронної форми податкового документа, який розміщено в онлайновому режимі на сайті органу податкової служби відповідно до місця постановки платника податків на податковий облік. Це дозволить спростити складання податкової звітності та наступне її надання органам податкової служби у встановленому законом порядку й у встановлені строки. Водночас необхідно зазначити, що єдиною умовою для застосування електронної форми є доступ до мережі Інтернет і можливість відправлення (приймання) електронних повідомлень по електронній пошті, а також наявність електронного цифрового підпису платника податків - при поданні податкового документа в електронному вигляді до органу податкової служби.

Розроблено та апробовано на прикладі ЗАТ «Агробудпром» методику обґрунтування економічного ефекту від використання вторинних ресурсів у виробництві суб'єктом господарювання. У зв'язку з цим здійснено порівняльний аналіз економічного ефекту альтернативних варіантів, які передбачають продаж відходів як ВМР із урахуванням витрат підприємства на послуги теплопостачання, їх вивіз з метою наступної утилізації та залучення до процесу переробки.

Результати розрахунку величини прибутку від продажу відходів деревообробки із урахуванням витрат на послуги теплопостачання для ЗАТ «Агробудпром» дозволяють зробити висновок, що прийняття даного управлінського рішення недоцільне з економічного погляду, оскільки витрати на його забезпечення, збільшені на величину обов'язкового платежу за отриману теплову енергію, перевищують значення притоку грошових коштів від продажу вторинного ресурсу. Це свідчить про економічну неефективність продажу відходів деревообробки, що призводить до утворення збитку у розмірі 1 765,59 грн /рік.

Розрахунок економічного ефекту від вивозу відходів деревообробки для утилізації як альтернативного управлінського рішення дозволяє зробити висновок про його збитковість. Оскільки в цьому випадку відсутня дохідна складова, а на суб'єкта господарювання покладаються витрати, пов'язані не тільки із адмініструванням (2 946,22 грн/рік), транспортуванням відходів до місць складування (9288,00 грн/рік), оплатою праці задіяного персоналу (11 292,00 грн./рік) і отриманих послуг теплопостачання (9 762,12 грн/рік), а й витрати податкового характеру (188,31 грн/рік), які передбачають безумовне виконання обов'язку щодо сплати екологічного податку за розміщення відходів. Реалізація визначеного комплексу дій, пов'язаного із вивозом та утилізацією відходів, призводить до виникнення збитку, що становить 33 476,65 грн/рік. Це пояснює неефективність такого рішення та підтверджує недоцільність його ухвалення суб'єктом господарювання ЗАТ «Агробудром».

Результати розрахунку економічного ефекту використання відходів деревообробки з метою виробництва теплової енергії для ЗАТ «Агробудпром» підтверджують доцільність прийняття запропонованого управлінського рішення. Так, сумарні капіталовкладення становитимуть 11 983,66 грн, експлуатаційні (поточні) витрати - 14 603,85 грн, дохід - 9 194,54 грн, податкова пільга - 188,31 грн, а економічний ефект - 2 946,65 грн. Крім того, здійснення капіталовкладень з метою придбання твердопаливного котла та виконання пусконалагоджувальних робіт забезпечать оновлення основних виробничих фондів і досягнення раціоналізації виробництва. Результати розрахунку економічного ефекту використання відходів деревообробки на основі встановленої норми прибутку на капітал за класом інвестицій також свідчать про доцільність прийняття зазначеного управлінського рішення.

Висновки

У дисертації запропоновано вирішення науково-практичного завдання щодо розвитку організаційно-економічного забезпечення регулювання системи екологічних відносин на засадах використання сучасних податкових інструментів. Отримані наукові та практичні результати є підставою для висновків і пропозицій щодо вдосконалення системи екологічних відносин з метою збереження функціональної цілісності навколишнього середовища.

1. Визначено сутність екологічних відносин, під якими запропоновано розуміти структурну одиницю суспільних відносин, що відображують взаємний зв'язок між суб'єктами (фізичними особами, суб'єктами економічної діяльності та державою) і природно-ресурсним потенціалом, що виступає об'єктом екологічних відносин й матеріальним джерелом для розвитку виробництва, та які виникають стосовно приналежності, використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища і реалізуються усіма суб'єктами через систематизований комплекс заходів. Це дозволило виявити зв'язки між суб'єктами стосовно об'єкта, враховуючи, що метою використання природних ресурсів є задоволення потреб суб'єктів системи екологічних відносин та охорона навколишнього середовища.

2. На підставі сучасних концепцій збалансованого розвитку розроблено економічний механізм регулювання системи екологічних відносин, який дозволяє знайти консенсус між задоволенням інтересів суб'єктів і забезпеченням охорони навколишнього середовища на основі певних принципів реалізації, серед яких екологічна безпека соціуму, оптимальне співвідношення «затрати-вигода», можливість реалізації, диференційованість підходів регулювання з урахуванням динамічного інноваційного розвитку суспільства. При цьому реалізація принципів забезпечується завдяки реалізації контролюючої, стимулюючої, координаційної та регулятивної функцій, які впливають на суб'єктно-об'єктний зв'язок системи та забезпечують регламентацію поведінки суб'єктів екологічних відносин.

3. Ґрунтуючись на результатах ретроспективного аналізу теоретичних підходів до визначення сутності, призначення й видів податкових інструментів, а також з метою їх використання ефективного регулятора системи екологічних відносин здійснено систематизацію податкових інструментів залежно від мети стягнення екологічних податків, сфери застосування, характеру дії, співвідношення до базової ставки, виду платників, яким надається пільга за екологічними податками, строку надання податкової пільги та елементів об'єкта пільгового оподаткування, а також форми сплати екологічних податків.

4. Визначено характер впливу податкових інструментів на економічний механізм регулювання системи екологічних відносин, який проявляється, з одного боку, у посиленні податкового тиску через застосування підвищеної ставки за екологічними податками, а з іншого - у наданні пільг за екологічними податками користувачам вторинних матеріальних ресурсів через звільнення (повне або часткове) від їх сплати, зниження податкової ставки та вилучення з обкладання певних елементів оподаткування, що стимулює екологічно орієнтовану поведінку суб'єктів господарювання.

5. На основі систематизації існуючих у економічній науці підходів до визначення ознак вторинних матеріальних ресурсів представлено їх класифікацію, що дозволило обґрунтувати доцільність застосування вторинних матеріальних ресурсів з метою забезпечення збалансованого природокористування, оскільки залучені до господарського обороту вторинні ресурси стають предметами праці (додатковим сировинним джерелом) і дають, крім прямого економічного, й екологічний ефект завдяки більш повному використанню сировини, палива та енергії, зменшенню потреб у розробках нових родовищ, зниженню рівня шкідливих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та скидів у водні об'єкти, скороченню обсягів використання лісових ресурсів, корисних копалин, звільнення сільськогосподарських земель від звалищ.

6. Ґрунтуючись на результатах досліджень сучасних підходів до оцінки податкових інструментів регулювання системи екологічних відносин, доведено, що вплив суб'єктів господарювання у сфері природокористування може бути скоригований за допомогою збільшення або зменшення податкового тиску. Такий підхід забезпечить можливість виконання регулятивної та стимулюючої функцій механізму регулювання системи екологічних відносин, орієнтованих на досягнення мінімально допустимої дії на навколишнє середовище, що сприяє створенню умов для зацікавленості платників екологічних податків у отриманні податкових пільг за раціональне природокористування чи зменшення забруднення навколишнього середовища.

7. З метою оптимізації розрахунку екологічного податку здійснено аналіз сучасних підходів до оцінки податкових інструментів регулювання системи екологічних відносин. Це дозволило вдосконалити алгоритм розрахунку суми екологічного податку, який передбачає проведення системної оцінки обсягів використання компонентів природно-ресурсного потенціалу чи здійснюваного забруднення навколишнього середовища.

8. Надано оцінку варіативності визначення суми екологічного податку, яка враховує різні обсяги забруднення, здійснюваного суб'єктом господарювання, та їх відповідність затвердженим лімітам, а також обсяги залучення до виробничого процесу вторинних матеріальних ресурсів. Це дозволяє виокремити економічні переваги для суб'єкта господарювання - платника екологічного податку, відповідно до прийнятих умов та підтверджує спроможність податкових інструментів виступати ефективним регулятором системи екологічних відносин.

9. Обґрунтовано доцільність удосконалення структури кадастру відходів і вторинних матеріальних ресурсів з метою підвищення ефективності регулювання співвідношення екологічних та економічних інтересів суспільства за допомогою реалізації координаційних, організаційно-розпорядчих та контрольних функцій. Це дозволяє створити систематизований звід відомостей про суб'єктів господарювання, задіяних у сфері поводження із відходами і вторинними ресурсами, враховуючи їх кількісні та якісні характеристики, технології знешкодження та використання, із зазначенням орієнтовних сфер подальшої промислової переробки, а також даних щодо характеру обладнання, територіального розташування та приналежності об'єктів розміщення відходів.

10. Адаптація економічного механізму регулювання системи екологічних відносин потребувала вдосконалення організаційно-методичного забезпечення реалізації податкового обов'язку як комплексу дій по здійсненню податкового обліку, звітності та сплати екологічного податку. Доведено доцільність впровадження автоматизованої системи розрахунку та надання податкової звітності в електронному вигляді за допомогою мережі Інтернет при здійсненні податкового обліку, звітності та сплати екологічного податку суб'єктом господарювання, що забезпечить належне виконання контрольної функції органами податкової служби.

11. Визначено економічний ефект від використання вторинних матеріальних ресурсів на прикладі ЗАТ «Агробудпром», що передбачає здійснення порівняльної оцінки управлінських рішень відносно використання вторинних матеріальних відходів підприємства з метою виробництва теплової енергії для опалення приміщень. На підставі аналізу фінансових результатів підприємства зроблено висновок, що обсяг притоку грошових коштів не тільки покриває витрати на реалізацію рішення, а забезпечує досягнення прибутковості капіталовкладень, навіть за умови використання позики як джерела забезпечення.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Публікації у фахових виданнях

1. Храброва Н. І. Актуальні питання стимулювання природоохоронної діяльності підприємств України / Н. І. Храброва // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 1. - С. 151-153.

2. Гриньов А. В. Екологічні відносини як організаційна форма взаємодії економічних суб'єктів / А. В. Гриньов, Г. В. Поясник, Н. І. Храброва // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць ДНУ. - 2006. - № 220. - С. 837-843. Особистий внесок автора: визначено роль екологічних відносин у механізмі еколого-економічного регулювання діяльності суб'єктів.

3. Гриньов А. В. Екологічні збори як важелі економічного регулювання природоохоронної діяльності / А. В. Гриньов, Г. В. Поясник, Н. І. Храброва // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць ДНУ. - 2007. - № 223. - С. 146-151. Особистий внесок автора: визначено сутність екологічних зборів у регулюванні природоохоронної діяльності.

4. Храброва Н. І. Аналіз варіантів політики оподаткування на прикладі роботи полігону як системи масового обслуговування / Н. І. Храброва // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць ДНУ. - 2008. - № 236. - С. 475-485.

5. Храброва Н. І. До питання обґрунтування розміру екологічних зборів / Н. І. Храброва // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць ДНУ. - 2008. - № 237. - С. 1554-1559.

6. Храброва Н. І. Теоретичні підходи до встановлення об'єкту обкладання екологічним збором та відповідних нормативів / Н. І. Храброва // Економіка: проблеми теорії та практики: збірник наукових праць ДНУ. - 2008. - № 239. - С. 1205-1211.

7. Бережна І. В. Сутність системи екологічних відносин / І. В. Бережна, Н. І. Храброва // Экономика и управление. - 2010. - № 5. - С. 71-76. Особистий внесок автора: запропоновано підхід до визначення елементів системи екологічних відносин.

8. Храброва Н. І. Механізм регулювання системи екологічних відносин / Н. І. Храброва // Економічні науки : збірник наукових праць Луцького національного технічного університету. - 2010. - № 7 (26). - Ч. 3. - С. 279 - 290.

9. Храброва Н. І. Методичний підхід до визначення суми екологічного податку (збору, плати) / Н. І. Храброва // Экономика и управление. - 2011. - № 1. - С. 111 - 117.

10. Бережна І. В. Методичний підхід до оцінки екологічного податку (збору, плати) як інструменту регулювання системи екологічних відносин / І. В. Бережна, Н. І. Храброва // Экономика Крыма. - 2011. - № 1 (34). - С. 239-243. Особистий внесок здобувача: запропоновано підхід до оцінки екологічного податку (збору, плати).

Матеріали, тези конференцій

11. Храброва Н. І. Доцільність застосування вторинних матеріальних ресурсів на підприємствах України (еколого-економічний аспект) / Н. І. Храброва // Наука і освіта 2005 : матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції, 7-21 лютого 2005 р. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2005. - Т. 90. - С. 13-16.

12. Поясник Г. В. Інструментарій економічного регулювання природоохоронної діяльності / Г. В. Поясник, Н. І. Храброва // Новости научной мысли - 2006 : материалы I международной научно-практической конференции, 1-15 ноября 2006 г. - Днепропетровск : Наука и образование, 2006. - Т. 1. - С. 73-74. Особистий внесок автора: визначено роль інструментів економічного регулювання природоохоронної діяльності у системі екологічних відносин.

13. Храброва Н. І. Функції екологічного збору / Н. І. Храброва // Сучасні проблеми економіки та управління підприємствами : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 23-24 лютого 2007 р. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2007. - Т. 2. - С. 130-133.

14. Храброва Н. І. Теоретично-прикладні основи регулювання системи екологічних відносин / Н. І. Храброва // Современные проблемы регионального развития : теория и практика : материалы научно-практической конференции, 24 марта 2011 г. - Симферополь, 2011. - С. 106-110.

Анотація

Храброва Н. І. Розвиток організаційно-економічного забезпечення регулювання системи екологічних відносин. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Національна академія природоохоронного і курортного будівництва. Сімферополь, 2011.

Дисертаційну роботу присвячено питанням удосконалення науково-методичних підходів до розвитку організаційно-економічного забезпечення регулювання системи екологічних відносин. У роботі розроблено концептуальний підхід до регулювання системи екологічних відносин, який відображає характер взаємодії між суб'єктами системи стосовно об'єктів під впливом політико-правових, економічних, демографічних, соціокультурологічних, інформаційних та інших факторів.

Удосконалено сутність поняття «екологічний податок», що дозволило поширити науково-методичні засади оптимізації його розрахунку та обґрунтувати необхідність у встановленні коефіцієнта кратності екологічного податку, а також розроблено систему збору та обробки інформації щодо визначення суми екологічного податку.

Обґрунтовано підхід до визначення характеру впливу податкових інструментів на механізм регулювання системи екологічних відносин, який дозволяє враховувати посилення регулятивної функції податків через застосування підвищеної ставки за екологічними податками та надання пільг за ними користувачам ВМР через звільнення (повне або часткове) від їх сплати, зниження податкової ставки та вилучення з обкладання певних елементів оподаткування, що розглядається як економічне заохочення користувачів.

Запропоновано структуру кадастру відходів та ВМР, що враховує функції державного управляння процесом природокористування, орієнтованого на регулювання співвідношення екологічних та економічних інтересів суспільства за допомогою реалізації координаційних, організаційно-розпорядчих та контрольних функцій.

Ключові слова: система екологічних відносин, механізм регулювання системи екологічних відносин, екологічний податок, податкові інструменти, вторинні матеріальні ресурси, кадастр відходів та вторинних матеріальних ресурсів.

Аннотация

Храброва Н.И. Развитие организационно-экономического обеспечения регулирования системы экологических отношений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - Экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Национальная академия природоохранного и курортного строительства, Симферополь, 2011.

Диссертационная работа посвящена вопросам усовершенствования научно-методических подходов к развитию организационно-экономического обеспечения регулирования системы экологических отношений. В работе разработан концептуальный подход к регулированию системы экологических отношений, который отражает характер взаимодействия между субъектами системы относительно объектов под влиянием политико-правовых, экономических, демографических, социокультурологических, информационных и других факторов.

Усовершенствована сущность понятия «экологический налог», что позволило расширить научно-методические основы оптимизации его расчета и обосновать необходимость установления коэффициента кратности экологического налога, а также разработана система сбора и обработки информации относительно определения суммы экологического налога.

Обоснован подход к определению характера влияния налоговых инструментов на механизм регулирования системы экологических отношений, который позволяет учитывать усиление регулирующей функции налогов путем применения повышенной ставки по экологическим налогам и предоставление льгот по ним пользователям ВМР в форме освобождения (полного или частичного) от их уплаты, снижения налоговой ставки и исключения из базы обложения определенных элементов налогообложения, рассматриваемых как экономическое поощрение пользователей.

Предложена структура кадастра отходов и ВМР, учитывающая функции государственного управления процессом природопользования, ориентированного на регулирование соотношения экологических и экономических интересов общества с помощью реализации координационных, организационно-распорядительных и контрольных функций.

Ключевые слова: система экологических отношений, механизм регулирования системы экологических отношений, экологический налог, налоговые инструменты, вторичные материальные ресурсы, кадастр учета отходов и вторичных материальных ресурсов.

...