Фіскальне забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

«ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ»

УДК 336.22: 336.15

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Фіскальне забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів

08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

Прокопенко Олена Анатоліївна

Київ-2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» Національної академії аграрних наук України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Саблук Петро Трохимович, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», директор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Синчак Віктор Петрович, Хмельницький університет управління та права, завідувач кафедри менеджменту, економічної теорії та фінансів

кандидат економічних наук Опря Євгеній Анатолійович, Полтавський інститут економіки і права ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», доцент кафедри фінансів

Захист відбудеться «13» липня 2011 р. о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.02 Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх, к. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, к. 212.

Автореферат розісланий «08» червня 2011 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Н.Л. Жук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Економічне зростання, соціальна стабільність і поліпшення стану регіонів є важливим напрямом прискореного економічного зростання країни. Однак диференціація розвитку регіонів України продовжує поглиблюватися. Аналіз внутрішніх і зовнішніх факторів, які впливають на макроекономічну динаміку регіону дає можливість з'ясувати причини загострення протиріч на місцевому рівні, виявити тенденції розвитку, дослідити вплив системоутворюючого ядра на економічні зв'язки регіону. Серед основних показників, які характеризують просторові та часові рамки соціальних та економічних тенденцій в регіоні, першочергову увагу слід приділити системоутворюючим, що більшою мірою впливають на умови його життєдіяльності. Одним із таких показників є фіскальне забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів.

Теоретичні основи сучасних наукових підходів до формування фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів були закладені такими відомими зарубіжними фахівцями як Р. Бірд, Д. Б'юкенен, Р. Масгрейв, А. Сміт, Е. Селігман, Д. Стігліц, Д. Хайман, Й. Шумпетер та ін.

Теоретичні та практичні аспекти фінансового забезпечення економіки досліджували такі вітчизняні вчені: В. Андрущенко, О. Василик, О. Данілов, М. Дем'яненко, Ю. Жаліло, В. Загорський, Ю. Іванов, Б. Кваснюк, А. Крисоватий, Е. Лібанова, Т. Меркулова, С. Мочерний, Ц. Огонь, С. Онишко, Є. Опря, Ю. Пасічник, П. Саблук, В. Синчак, А. Соколовська, О. Тищенко, В. Тропіна, І. Чугунов, Л. Шаблиста, С. Юрій та ін. Ці науковці зосереджують увагу на вивченні проблем фінансового та бюджетного забезпечення економічного розвитку, впливу оподаткування на нього тощо. Однак подальшого наукового обґрунтування вимагають теоретичні положення щодо комплексного дослідження саме фіскального забезпечення, яке є своєрідним індикатором синегрійного ефекту бюджетного забезпечення та оподаткування. Крім того, з розгортанням світової продовольчої кризи гостро постала проблема продовольчої безпеки України, що вимагає удосконалення фіскального забезпечення сільського господарства. Незважаючи на значний внесок вітчизняних і зарубіжних вчених, у працях яких висвітлюються проблеми впливу фінансової політики на економічний розвиток держави, недостатньо дослідженими є механізми і результати його впливу на соціально-економічний розвиток регіонів і не здійснено пошук можливих шляхів оптимізації впливу фіскального забезпечення на розвиток окремого регіону. Недостатня розробленість і необхідність визначення теоретичних та практичних засад удосконалення фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів визначили вибір теми дисертаційної роботи, мету і завдання, предмет і об'єкт дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота є складовою частиною досліджень, проведених за держбюджетною темою кафедри фінансів та кредиту Київського економічного інституту менеджменту «Фінансові інструменти і важелі формування і руху фінансових ресурсів в контексті економічного зростання» (номер державної реєстрації 0107U009882). У межах виконання планової наукової теми автором дисертації здійснено теоретичні узагальнення та практичні рекомендації щодо напрямів удосконалення фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів, які увійшли до звіту про виконання теми та були опубліковані у колективних монографіях, виданих за результатами дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення теоретичних засад, аналіз практичних і розробка науково-методичних положень щодо виявлення впливу фіскального забезпечення на соціально-економічний розвиток регіону та обґрунтування напрямів його оптимізації.

Системний підхід до поставленої мети досліджень зумовив вирішення наступних завдань:

- обґрунтувати сутність фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіону та його складових;

- розкрити роль фіскального забезпечення як фактора соціально-економічного розвитку;

– розробити систему показників соціально-економічного розвитку регіонів та систематизувати критерії оптимізації впливу фіскального забезпечення на соціально-економічний розвиток;

- на основі ключових показників визначити сучасний стан та тенденції формування і реалізації фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів;

- виявити вплив бюджетоутворюючих податків на динаміку показників економічного розвитку, дати оцінку їх ролі у формуванні фіскального забезпечення;

- критично оцінити роль фіскального забезпечення у соціально-економічному розвитку регіонів з урахуванням його впливу на рівень і глибину бідності;

- запропонувати напрями удосконалення фіскального забезпечення розвитку сільського господарства в регіонах;

- розробити напрями удосконалення фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку на основі змін механізмів оподаткування прибутків підприємств та доходів громадян;

Об'єктом дослідження є фінансово-економічні відносини між державою та регіонами, які виникають у процесі формування фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів.

Предметом дослідження є вплив фіскального забезпечення на соціально-економічний розвиток регіонів.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є положення сучасної економічної теорії, теорії фінансів, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, фундаментальні розробки наукових установ і організацій з проблем оподаткування та регіонального розвитку, статистична інформація Управління статистики, Державної податкової адміністрації у Донецькій, Кіровоградській, Луганській областях та України.

Для забезпечення вірогідності й обґрунтованості одержаних результатів дослідження застосовувалися такі методи: системно-аналітичний підхід - для теоретичного і практичного узагальнення наукових концепцій і розробок учених та практиків; статистичний аналіз - для об'єктивного відображення динаміки соціальних та економічних процесів; кластерний аналіз - для обґрунтування доцільності вибору досліджуваних регіонів; кореляційний аналіз - для статистичної перевірки гіпотез щодо окремих часових рядів, що характеризують кількісні показники розвитку регіонів; економіко-математичне моделювання - для розрахунку показників розвитку регіону на перспективу; метод ковзної середньої - для визначення прогнозної динаміки збору на розвиток сільського господарства; логічне узагальнення - для забезпечення послідовності у проведенні наукового дослідження та формулюванні висновків.

Інформаційну основу наукового дослідження склали показники соціального і економічного розвитку Донецької, Луганської, Кіровоградської областей за 1996-2009 роки. Для обробки інформації використовувались програмні комплекси Microsoft Excel, Stata, Statistica 6.0.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці комплексу науково-методичних положень щодо аналізу й удосконалення фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів, а саме:

вперше:

- опрацьовано структуру фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіону, де систематизовано його складові та визначені важелі впливу на окремі аспекти соціально-економічного розвитку регіону, що дозволяє поглиблено розкрити роль фіскального забезпечення у соціально-економічному розвитку регіонів;

- здійснено оцінку фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів через показник фіскальної достатності, який дає змогу оцінити спроможність регіону забезпечувати задоволення потреб економічних суб'єктів наявними фіскальними ресурсами;

удосконалено:

– визначення оптимізації фіскального забезпечення соціально -

економічного розвитку регіонів як збалансування інтересів держави і платників податків та розподілу мобілізованих через оподаткування коштів на основі критеріїв бюджетної ефективності, еластичності, дешевизни адміністрування, випереджаючих темпів росту виробництва, зручності для платників податків, ефективності використання податкових надходжень, збільшення обсягів заощаджень населення та відтворення людського капіталу;

- перелік критеріїв оптимізації фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів, які дають можливість визначити, наскільки ефективно і повно акумулюються та використовуються фінансові ресурси на певній території;

- тлумачення фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів як процесу покриття витрат регіону через механізм реалізації фіскальної і регулюючої функції податків, ефективний розподіл і використання мобілізованих за рахунок податків коштів у регіонах з метою максимізації ефективності їхнього соціально-економічного розвитку;

дістало подальшого розвитку

- моделювання регулюючих впливів податків на розвиток промисловості, сільського господарства, соціальні процеси, що дало змогу обґрунтувати напрями і критерії оптимізації фіскальних і регулюючих впливів оподаткування;

- обґрунтування необхідності створення мережі державних позабюджетних фондів розвитку сільського господарства у регіонах, а для їх наповнення запровадити збір на розвиток сільського господарства у розмірі 1% від виручки, який мають сплачувати всі підприємства відповідного регіону. Кошти фонду слід використовувати виключно на забезпечення потреб сільськогосподарських підприємств на засадах програмно-цільового фінансування;

- положення про доцільність застосування прогресивно-регресивного оподаткування прибутку підприємств, обґрунтування шкали та розміру ставок такого оподаткування, яке дозволить врахувати інтереси як дрібних, так і великих платників податків. У разі практичного застосування можливо поступово відмовитися від спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності для юридичних осіб та надання податкових пільг з оподаткування прибутку неінвестиційного характеру.

Практичне значення одержаних результатів Практичне значення результатів виконаного наукового дослідження полягає у тому, що викладені у роботі висновки і рекомендації використані у практичній діяльності органами ДПА у Донецькій області (довідка №22874/10/15-8 від 27.12.2010 року), Будьоннівською районною у місті Донецьку радою при розробці положень політики підтримки розвитку суб'єктів господарської діяльності міста Донецька (довідка №01-12-2153 від 28.12.2010 року), управлінням агропромислового розвитку Шахтарської районної державної адміністрації (довідка №01-146-06 від 28.12.2010 року). Також результати дисертаційного дослідження прийняті для впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Донецької облдержадміністрації при підготовці пропозицій Міністерству аграрної політики та продовольства України та Державній інспекції сільського господарства України (довідка №1/1.1-123-13 від 10.12.2010 року). Висновки дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Міжрегіональної академії управління персоналом при викладанні дисципліни «Регіональна економіка» (довідка №136 від 15.12.2010 року), при підготовці фахівців зі спеціальностей «Економіка підприємства» та «Облік і аудит» у Донецькому інституті міського господарства Державної академії житлово-комунального господарства при викладанні дисциплін: «Економіка підприємства», Державне регулювання економіки», «Економіка і фінанси підприємства», «Основи податкової системи» (довідка №25/07 від 11.01.2011 року), впроваджені в навчальний процес Київського економічного інституту менеджменту при викладанні дисципліни «Податкова система України» (довідка №26 від 11.03. 2011 року).

Результати дослідження створюють передумови для формування методичної бази щодо ефективного використання оподаткування як складової системи фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіону.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційної роботи доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансова система України в умовах економічного зростання» (м. Київ, 2007 р.), 4-й Міжнародній науково-практичній конференції «Klicove aspekty vedecke cinnosti - 2008» (м. Прага, 2008 р.), 5-й ювілейній міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України у ХХІ столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Экономический рост республики Беларусь: глобализация, инновационность, устойчивость» (м. Мінськ, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених і студентів «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери» (м. Донецьк, 2008 р.), VIII Міжнародній науково-практичній конференції «Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки»

(м. Донецьк, 2008 р.). Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічний розвиток України та її регіонів» (м. Харків, 2009 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансова система України: проблеми і перспективи розвитку» (м. Київ, 2009 р.), IX Міжнародній науково-практичній конференції «Стан і проблеми оподаткування в умовах світової фінансової кризи» (м. Донецьк, 2009 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображені в 18 публікаціях загальним обсягом 8,28 др. арк., в тому числі 2 розділи у колективних монографіях, 8 статей у фахових наукових провідних виданнях України, 8 тез у науково-практичних конференціях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст дисертації викладений на 173 сторінках комп'ютерного тексту. Робота містить 47 таблиць на 25 сторінках, 40 рисунків на 22 сторінках, 17 додатків на 28 сторінках. Список використаних джерел налічує 224 найменування і розміщений на 23 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

фіскальний регіон бюджетоутворюючий податок

У першому розділі «Сутність та економічні засади фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів» визначено економічний зміст поняття забезпечення, фінансового забезпечення, сутність і складові фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіону.

На рівні держави проблема акумуляції фінансових ресурсів тісно пов'язана з реалізацією провідних її завдань, передусім, забезпечення сталого соціально-економічного розвитку регіонів. Здійснюючи пошук джерел фінансових ресурсів для забезпечення виконання своїх функцій, держава має оцінювати їх з точки зору доступності; обсягу коштів, який можна отримати; оперативності та простоти процедури мобілізації тощо. Фіскальна діяльність є важливою складовою формування фінансового забезпечення функціонування держави й охоплює широкий спектр економічних відносин, які тісно пов'язані з формуванням фіскального забезпечення держави. Фінансово-економічна природа фіскальної діяльності проявляється у її забезпечувальній та регулюючій дії. Забезпечувальна дія знаходить прояв у визначенні обсягів і джерел сплати податків. Регулююча дія реалізується шляхом використання відповідних інструментів для стимулювання або стримування певних процесів або явищ. Основними регулюючими інструментами є податкові пільги, альтернативні режими оподаткування, прогресивні та регресивні шкали оподаткування тощо.

Економічний розвиток визначено як циклічний процес, який включає в себе періоди кризи, депресії, пожвавлення, підйому і веде до значних кількісних змін в економічному житті. Циклічний характер розвитку ринкової економіки зумовлює постійне чергування періодів підйому і спаду, відповідно, довгостроковий економічний розвиток регіону та держави в цілому може бути досягнутий лише в тому випадку, коли позитивний ефект від підйому економіки буде масштабнішим і більшим, ніж негативний ефект від спаду та депресії. До показників соціально-економічного розвитку регіону віднесено: темпи росту валового регіонального продукту регіону та темпи росту валового регіонального продукту на душу населення; темпи росту обсягів промислового виробництва; темпи росту інвестицій в економіку регіону; темпи росту інвестицій в основний капітал; динаміку розвитку малого бізнесу; темпи росту інноваційної активності; темпи росту середньомісячної заробітної плати; структуру доходів і витрат населення регіону; середній рівень офіційного безробіття; темпи росту заощаджень населення; демографічну ситуацію в регіоні.

Фіскальне забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів визначено як процес покриття витрат регіону через механізм реалізації фіскальної й регулюючої функції податків, ефективний розподіл і використання мобілізованих за рахунок податків коштів у регіонах з метою максимізації ефективності їхнього соціально-економічного розвитку. Застосування поняття фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку розширює можливості фінансового та макроекономічного аналізу впливу фіскальної політики держави на соціально-економічний розвиток її регіонів. Узагальнюючи основні характеристики фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів, його складовими визначено пошук і мобілізацію необхідного обсягу фінансових ресурсів, активізацію регуляторних механізмів фіскальної діяльності держави, розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів, ефективне використання фінансових ресурсів.

Оптимальне фіскальне забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів тісно пов'язано з дотриманням критеріїв фіскальної достатності й ефективності. Дотримання цих критеріїв ставить питання про необхідність оптимізації фіскального забезпечення. Оптимізацію фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів визначено як збалансування інтересів держави і платників податків у сфері оподаткування й розподілу мобілізованих через оподаткування коштів на основі критеріїв бюджетної ефективності, еластичності, дешевизни адміністрування, випереджаючих темпів росту промислового виробництва, зручності для платників податків, ефективності використання податкових надходжень, збільшення обсягів заощаджень населення та відтворення людського капіталу.

У другому розділі «Оцінка фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів» дано оцінку фіскальному забезпеченню регіонів, проаналізовано, як основні складові фіскального забезпечення впливають на розвиток промисловості, сільського господарства та соціальний розвиток.

Аналіз динаміки податкового навантаження та фіскальної достатності, як основних показників фіскального забезпечення (табл. 1), показав, що серед трьох аналізованих областей найвищий рівень фіскальної достатності при помірному податковому навантаженні має Донецька область. У Луганській області найвище податкове навантаження, однак за рівнем фіскальної достатності вона поступається Донецькій. Кіровоградська область має найнижче податкове навантаження, а рівень фіскальної достатності вказаної області ніколи не досягав 1.

Загалом податкове навантаження на економіку областей можна охарактеризувати як нормальне, однак механізми справляння окремих податків негативно позначаються на показниках наповнення бюджету та соціально-економічному кліматі регіонів. У процесі аналізу виявлено, що

найбільш значимими для аналізованих областей є податки на прибуток, на додану вартість і на доходи фізичних осіб.

Оцінка навантаження за податком на прибуток показала, що він не формує основу податкового навантаження. Така тенденція є позитивною з фіскальної точки зору, однак негативною - з регулюючої, оскільки свідчить про перекладання тягаря сплати податку на прибуток на прибуткові підприємства. Виявлена тенденція зменшує рівень фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів.

Таблиця 1. Динаміка узагальнюючих показників фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів

Регіон (область)	Показники	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	Середнє
Донецька	Податкове наванта-ження	17,1	10,65	12,32	12,32	18,5	13,47	9,89	10,73	12,58	12,2	12,97
	Фіскальна достатність	1,39	1,49	1,67	2,25	2,3	2,15	1,46	1,44	1,00	1,03	1,62
Кіровоградська	Податкове наванта-ження	10,8	12,1	13,6	17,1	15,2	12,7	14,1	13,9	18,7	17,4	13,56
	Фіскальна достатність	0,65	0,68	0,71	0,74	0,72	0,69	0,73	0,73	0,75	0,76	0,72
Луганська	Податкове наванта-ження	19,52	19,37	19,19	15,29	13,14	15,11	12,3	10,76	12,1	11,4	14,82
	Фіскальна достатність	1,11	1,00	1,19	1,00	0,90	1,15	0,98	0,97	0,98	0,98	1,03

Джерело: розраховано автором.

Аналіз впливу фіскального забезпечення на розвиток сільського господарства показав, що регуляторний потенціал, закладений у податках, для підтримки розвитку сільського господарства в Україні не використовується. Результати розвитку сільського господарства виявилися однаково чутливими і до динаміки податку на прибуток, і до динаміки ПДВ. Тому застосування регулюючих важелів має відбуватися одночасно по цих двох податках. Приріст обсягів бюджетних асигнувань на розвиток сільського господарства позитивно впливає на загальний рівень його рентабельності та рівень рентабельності рослинництва і тваринництва. Таким чином, активізація регуляторних механізмів податків у даному напрямі дозволила б підвищити рівень фіскального забезпечення регіонів.

Результати дослідження впливу фіскального забезпечення на соціальний розвиток засвідчили, що на показники соціального розвитку впливає оподаткування фізичних осіб. Так, із зниженням реальної ставки оподаткування доходів громадян зменшуються рівень бідності та рівень крайньої бідності. Однак останній знижується вкрай повільно, що слугує аргументом на користь застосування прогресивного оподаткування доходів населення. Також збільшення реальної ставки оподаткування доходів громадян призводить до звуження питомої ваги бази оподаткування у ВРП.

Аналіз такої складової фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів як обсяги наданих трансфертів засвідчив, що більші обсяги наданих трансфертів не є гарантією ні стабільного зростання ВРП, ні зменшення рівня бідності. Це доводить відсутність стимулюючих важелів у діючому порядку надання міжбюджетних трансфертів, що характеризує їх як пасивну частину фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів.

У в усіх трьох аналізованих регіонах рівень фіскального забезпечення є недостатнім, однак наявні передумови для його збільшення. Реалізація потенціалу цих передумов дозволить підвищити рівень фіскального забезпечення пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку аналізованих областей.

У третьому розділі «Необхідність та проблеми удосконалення фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів»

обґрунтовано напрями оптимізації фіскального забезпечення розвитку регіонів за рахунок удосконалення оподаткування прибутку підприємств, доходів фізичних осіб, поліпшення формування дохідної частини місцевих бюджетів.

З метою обґрунтування напрямів удосконалення фіскального забезпечення розвитку сільського господарства нами побудовано багатофакторну регресійну модель:

(1)

Модель є достовірною і значимою, а її параметри моделі показують, що для збільшення рівня рентабельності сільського господарства (y) в середньому на 10% обсяг виробництва сільськогосподарської продукції (х₁) слід збільшити на 1,26%, бюджетні асигнування на розвиток сільського господарства (х₂) - на 7,3%, а обсяг сплачених податків (х₃) зменшити на 0,05%. Тобто, для великих сільськогосподарських підприємств на сьогоднішній день визначальним чинником є пряма бюджетна підтримка.

Аналогічну модель було побудовано для малих сільськогосподарських підприємств:

(2)

Модель є достовірною і значимою. Параметри моделі показують, що для збільшення фінансового результату малих сільськогосподарських підприємств (y) в середньому на 1 млн грн обсяг виробництва сільськогосподарської продукції (х₁) треба збільшити на 0,55%, бюджетні асигнування на розвиток сільського господарства на 0,7% (х₂), обсяг сплачених податків зменшити на 1,7% (х₃). Таким чином, малі сільськогосподарські підприємства виявилися більш чутливими до негативного впливу оподаткування порівняно з великими та менш чутливими до обсягів бюджетного фінансування сільського господарства.

Потреба збільшення обсягів бюджетного фінансування розвитку сільського господарства вимагає пошуку додаткових джерел формування необхідного обсягу фінансових ресурсів. Для цього пропонується створити мережу державних позабюджетних фондів розвитку сільського господарства у регіонах, а для їх наповнення запровадити збір на розвиток сільського господарства у розмірі 1% від виручки, який мають сплачувати всі підприємства відповідного регіону. Кошти фонду потрібно використовувати виключно на фінансування потреб сільськогосподарських підприємств на умовах програмно-цільового фінансування. Побудовані прогнозні тренди засвідчили, що протягом найближчих трьох років у разі запровадження збору на розвиток сільського господарства надходження від нього будуть зростати.

З метою покращення формування дохідної частини місцевих бюджетів нами запропоновано повернутися до практики розщеплення податків. Для визначення оптимальних пропорцій нами було поставлено та вирішено задачу оптимізації:

; (3)

,

де БЗ - рівень покриття видатків місцевого бюджету його доходами без урахування трансфертів; ПН - податкове навантаження; ФД - фіскальна достатність.

Розрахунки можливих варіантів розщеплення здійснювалися підбором за допомогою програмного продукту Stata, стартовим варіантом розподілу був варіант 50/50 (половина податку надходить до державного бюджету, половина - до місцевого). Встановлено, що при оптимізації пропорцій розподілу податків можна максимально збільшити рівень фіскальної достатності регіонів. У досліджуваному випадку оптимальні частки податків, які відраховуються у бюджет, склали 50% по акцизному збору, 75,5% - по податку на прибуток.

Результати аналізу впливу ПДВ на економічний розвиток регіонів показали, що він не справляє значного негативного впливу на перебіг економічної активності в регіонах, однак його регулюючі можливості також не використовуються. Головною проблемою справляння ПДВ є переважання обсягів відшкодування з бюджету протягом ряду років над обсягам надходжень, внаслідок чого виникало від'ємне сальдо ПДВ. Зважаючи на те, що одним із головних факторів, який впливає на неефективність справляння ПДВ, є механізм бюджетного відшкодування, пропонуємо обмежити коло експортерів, які можуть застосовувати нульову ставку ПДВ, тими підприємствами, які здійснюють експорт високотехнологічної продукції. Інші експортні операції доцільно звільнити від оподаткування ПДВ, що зменшить поле для зловживань при відшкодуванні ПДВ з бюджету.

У роботі обґрунтовано доцільність запровадження диференційованого оподаткування прибутку підприємств залежно від розміру прибутку. Максимальну ставку оподаткування прибутку пропонуємо залишити на рівні 25%. Значення ставок шкали оподаткування прибутку були визначені за допомогою інтервального аналізу, середніх величин і показника чутливості бази оподаткування, який характеризує відношення питомої ваги податку на прибуток у загальному обсязі податків та питомої ваги прибутку у ВРП по регіонах.

На основі узагальнення результатів дослідження резерви підвищення рівня фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів систематизовано в табл. 2.

Таблиця 2. Резерви підвищення рівня фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів

Резерв	Джерело отримання
Збільшення обсягів надходжень податку з доходів фізичних осіб	Збільшення розмірів офіційної заробітної плати, запровадження прогресивної шкали оподаткування доходів громадян
Єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва-юридичних осіб	Поступова відміна у разі запровадження прогресивно-регресивного оподаткування прибутку підприємств
Збір на розвиток сільського господарства	Запровадження збору в розмірі 1% від виручки
Плата за землю	Залишається у розпорядженні органів місцевого самоврядування
Податок на прибуток	Запровадження прогресивно-регресивної шкали оподаткування прибутку підприємств
ПДВ	Застосування нульової ставки тільки експортерами, які здійснюють експорт високотехнологічної продукції
Податкові пільги	Максимальна відміна податкових пільг з податку на прибуток
Бюджетне забезпечення	Повернення до практики застосування регулюючих доходів, розщеплення акцизного збору та податку на прибуток

Джерело: складено автором.

Варто зазначити, що підвищити рівень фіскального забезпечення не можливо тільки шляхом підвищення рівня оподаткування (неминучий наслідок - зниження ділової активності) або шляхом масового надання всіляких пільг і бюджетної допомоги (не вистачить коштів та створить широке поле для зловживань). Необхідно використовувати таку комбінацію описаних вище важелів, яка буде адекватною умовам розвитку економіки та стратегічним завданням держави. Крім того, необхідно враховувати, що будь-які зміни у податковій системі в напрямку послаблення, зміни у бюджетному фінансуванні дадуть свої результати не одразу, а через декілька періодів.

Важливою проблемою підвищення рівня соціального розвитку регіонів є високий рівень безробіття, який із розгортанням кризових явищ в економіці також зростає. Зважаючи на недостатність коштів, які акумулюються фондом соціального страхування на випадок безробіття для забезпечення безробітних навіть мінімальною допомогою у пошуку роботи, допомогою по безробіттю тощо, необхідно проводити дієву роботу в регіонах щодо створення умов для само зайнятості населення. На наш погляд, до таких заходів можна віднести пошук недіючих або нерентабельних об'єктів комунальної власності, які можна на пільгових умовах передати підприємцям для створення нового або розширення діючого бізнесу. Також можливим напрямом недопущення підвищення соціальної напруги у суспільстві та зменшення кількості безробітних є організація громадських робіт з розвиту інфраструктури, наприклад, будівництво доріг тощо.

Підвищення рівня соціального розвитку регіонів безпосередньо залежить від рівня економічного розвитку, тому фіскальне забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів хоч і має комплексний характер, однак має бути орієнтоване переважно на стимулювання економічного розвитку.

Висновки

Результати дослідження проблеми фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів дозволили сформувати наступні висновки:

1. Фіскальна діяльність держави являє собою економічні відносини, які виникають між державою та юридичними і фізичними особами з приводу прийняття управлінських рішень щодо мобілізації необхідних фінансових ресурсів для забезпечення реалізації функцій держави та створення належних умов сталого економічного зростання.

Зміст поняття «фінансове забезпечення діяльності держави» у сфері соціально-економічного розвитку регіонів на сьогодні не є достатнім, що зумовлює введення в науковий обіг нового поняття - фіскальне забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів. Процес покриття витрат регіону визначено через механізм реалізації фіскальної й регулюючої функції податків, ефективний розподіл і використання мобілізованих за рахунок податків коштів у регіонах з метою максимізації їх соціально-економічного розвитку.

2. Рівень фіскального забезпечення має значний вплив на соціально-економічний розвиток регіонів, що вимагає його оптимізації, яка полягає у збалансуванні інтересів держави і платників податків у сфері оподаткування та розподілу мобілізованих через оподаткування коштів на основі критеріїв бюджетної ефективності, еластичності, дешевизни адміністрування, випереджаючих темпів росту виробництва, зручності для платників податків, ефективності використання податкових надходжень, збільшення обсягів заощаджень населення та відтворення людського капіталу.

3. Доведено, що довгострокового економічного розвиту регіону та держави в цілому можна досягти лише в тому випадку, коли позитивний ефект від підйому економіки буде більшим, ніж негативний ефект від спаду та депресії. До показників соціально-економічного розвитку регіону віднесено: темпи росту ВРП регіону та темпи росту ВРП на душу населення; темпи росту обсягів промислового виробництва; темпи росту інвестицій в економіку регіону; темпи росту інвестицій в основний капітал регіону; динаміку розвитку малого бізнесу; темпи росту інноваційної активності; темпи росту середньомісячної заробітної плати; структуру доходів і витрат населення регіону; середній рівень офіційного безробіття; темпи росту заощаджень населення; демографічну ситуацію в регіоні.

4. Аналіз фіскального забезпечення обраних для оцінки регіонів здійснено за фіскальним та регулюючим впливом на їх соціально-економічний розвиток. Результати аналізу засвідчили, що податкове навантаження на Донецьку область коливається від 9,85 до 18 %, середнє значення податкового навантаження становить 13,06% і спостерігається тенденція до його збільшення. Протягом аналізованого періоду фіскальна достатність області перевищує 1, середнє значення склало 1,683, що свідчить про спроможність області забезпечити задоволення потреб області податковими платежами, які справляються в її межах. Для Кіровоградської області характерний вищий рівень податкового навантаження, середнє значення якого склало 14,24%, середній рівень фіскальної достатності 0,71, протягом аналізованого періоду він жодного разу не наближався до 1, що свідчить про низький рівень фіскального забезпечення. Луганська область має найвище середнє податкове навантаження, а рівнем фіскальної достатності поступається Донецькій області. Таким чином, високий рівень податкового навантаження не завжди є гарантією високого рівня фіскальної достатності.

Дослідження фіскального навантаження на економіку регіонів засвідчило, що податок на прибуток підприємств не формує основу податкового навантаження на економіку областей, що є позитивним фактором у забезпеченні соціально-економічного розвитку. Однак негативним є те, що регулюючий потенціал податку на прибуток реалізовано не повною мірою, що негативно впливає на рівень фіскального забезпечення економічного розвитку регіонів. Тенденція до перекладання тягаря сплати податку на прибуток на прибуткові підприємства не сприяє підвищенню рівня фіскального забезпечення регіонів.

5. Не повною мірою використовуються регуляторні можливості ПДВ. Оптимальне використання регуляторних важелів ПДВ дозволило підвищити його фіскальну ефективність та зменшило випадки фіктивного експорту та незаконного відшкодування ПДВ з бюджету. Реалізувати регуляторний потенціал ПДВ повністю можна завдяки перегляду механізму застосування нульової ставки цього податку при здійсненні експортної діяльності.

6. Аналіз фіскального забезпечення розвитку сільського господарства засвідчив, що у Донецькій області наявні передумови формування достатнього фіскального забезпечення розвитку сільського господарства власними ресурсами. Однак його потенціал використовується неповною мірою через відсутність регуляторного впливу з боку фіксованого сільськогосподарського податку. На результативність розвитку сільського господарства однаково впливають і податок на прибуток, і ПДВ, що вимагає оптимального поєднання їхнього впливу на сільськогосподарський сектор економіки регіонів. Бюджетна складова фіскального забезпечення також має вагомий вплив на результати розвитку сільського господарства, зокрема на рівень рентабельності тваринництва та рослинництва.

7. Оцінка фіскального забезпечення соціального розвитку регіонів показала, що збільшення реальної ставки оподаткування доходів громадян призводить до звуження питомої ваги бази оподаткування у ВРП, а це негативно позначається на рівні фіскального забезпечення. З метою підвищення рівня фіскального забезпечення соціального розвитку необхідно посилити соціальну справедливість податку з доходів фізичних осіб, переклавши частину податкового тягаря за допомогою прогресивного оподаткування на заможні верстви населення.

Динаміка трансфертів з державного бюджету до бюджетів аналізованих регіонів засвідчує, що більші обсяги наданих трансфертів не є гарантією ні стабільного зростання ВРП, ні зменшення рівня бідності. Це свідчить про відсутність стимулюючих важелів у чинному порядку надання міжбюджетних трансфертів, що характеризує їх як пасивну частину фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів.

8. Вагомий вплив на соціальний розвиток регіону мала б справляти така складова фіскального забезпечення як державні позабюджетні цільові фонди. Однак на сьогодні чинний механізм їх функціонування і хронічний дефіцит коштів створили ситуацію, коли ці фонди можуть забезпечити тільки мінімум соціальних потреб населення регіону. Укладення договорів на добровільну участь у системі обов'язкового пенсійного страхування також не набуло поширення, серед аналізованих областей найбільшу кількість таких договорів укладено в Донецькій області - 0,1% від загальної чисельності.

9. З метою удосконалення фіскального забезпечення розвитку сільського господарства необхідним є визначення пріоритетності розвитку сільськогосподарських підприємств. Результати аналізу показали, що найбільш пристосованими до нинішніх умов господарювання є особисті селянські господарства, рівень фіскального забезпечення яких може бути збільшений за рахунок виваженого застосування податкових важелів,

оскільки особисті селянські та дрібні фермерські господарства у процесі аналізу виявилися найбільш чутливими до рівня оподаткування. Крім того, вони практично не є чутливими до зміни обсягів бюджетної підтримки сільськогосподарського сектору.

10. Удосконалення фіскального забезпечення розвитку сільського господарства потребує збільшення обсягів бюджетного фінансування великих сільськогосподарських підприємств, що, у свою чергу, вимагає пошуку додаткових джерел формування фінансових ресурсів. Одним із напрямів мобілізації додаткових фінансових ресурсів може бути мережа державних позабюджетних фондів розвитку сільського господарства у регіонах, для наповнення яких доцільно запровадити збір на розвиток сільського господарства у розмірі 1% від виручки, який мають сплачувати всі підприємства відповідного регіону.

11. Оподаткування, як складова фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів, має ряд недоліків, пов'язаних із надмірними фіскальними ефектами і слабкими регулюючими. Негативний вплив фіскального забезпечення на економічний і соціальний розвиток регіонів пояснюється його недостатністю. Щодо соціального розвитку він позначається у вигляді низьких темпів зростання заробітної плати, великої диференціації доходів, глибини бідності, тобто умови для розвитку людського капіталу є несприятливими. У цілому рівень середньої заробітної плати по окремих галузях економіки в досліджуваних регіонах (наприклад, Кіровоградська область) є не набагато вищим за прожитковий мінімум. Для мінімізації таких негативних явищ розроблено прогресивну шкалу оподаткування доходів громадян із виведенням з-під оподаткування прожиткового мінімуму. Запровадження такої шкали оподаткування доходів громадян дозволить підвищити рівень фіскальної справедливості та розширити базу для розбудови фіскального забезпечення соціального розвитку.

12. З метою посилення регулюючого впливу оподаткування прибутку на формування фіскального забезпечення обґрунтовано необхідність використання критерію абсолютної суми прибутку з елементами прогресії та регресії. Диференційоване оподаткування прибутку з елементами регресу дасть змогу зменшити тягар перекладання оподаткування прибутку із збиткових підприємств на прибуткові, тим самим звузивши фіскальну дію податку на прибуток та активізувавши регулюючу, що, у кінцевому підсумку, сприятиме збільшенню рівня фіскального забезпечення завдяки створенню умов для розвитку підприємницької ініціативи в регіонах.

13. Бюджетна складова фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів може бути посилена завдяки поверненню до практики розщеплення доходів бюджету. В роботі обґрунтовано доцільність

віднесення до регулюючих доходів акцизного збору та податку на прибуток (оптимальні частки податків, які відраховуються у бюджет, становили 50% по акцизному збору, 75,5% - по податку на прибуток).

Список опублікованих праць за темою дисертації

Розділи у колективних монографіях

1. Данилов А.Д. Концепции и факторы социально-экономического развития государства: монография/ А. Д. Данилов, Е. А. Прокопенко // Финансовые инструменты социально-экономического развития государства и регионов. - К.: «Компьютерпресс», 2009. - С. 9-19. (автору належить визначення сутності економічного розвитку та системазація показників, які його характеризують).

2. Прокопенко Е. А. Фискальное обеспечение развития государства и его структура: монография / Е. А. Прокопенко, О. Д. Данилов.- К.: «ДКС центр», 2010. - С. 28-40. (автору належить визначення сутності фіскального забезпечення та його складових).

У фахових виданнях

3. Прокопенко О.А. Моніторинг тенденцій соціально-економічного становища населення Донецької області в контексті реформування оподаткування / О. А. Прокопенко, О. Д. Данілов // Фінансова система України: зб. наук. праць. - Острог: В-во «НУ «Острозька академія», 2008. - Вип. 10. - Ч.1. - С.74-81.(21,38 др. арк., автором проаналізовано основні показники соціально-економічного розвитку Донецької області 0,4 др. арк.)

4. Прокопенко О. А. Теоретичні аспекти оптимізації податкової системи/О. А. Прокопенко // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. праць. - Вип. 235: В 4 т. - Т. 1. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. - С. 57-68. (0,6 др. арк.)

5. Прокопенко О. А. Податкова система як фактор впливу на соціально-економічний розвиток регіону / О. А. Прокопенко // Економіка і держава. - 2008. - № 2. - С. 19-23. (0,5 др. арк.)

6. Прокопенко О. А. Податкова система та її вплив на інвестиційну активність у Донецькій області/ О. А. Прокопенко// Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - № 12. - С. 20-25. (0,5 др. арк.)

7. Прокопенко О. А. Бюджетоутворюючі податки та їх вплив на розвиток сільського господарства у Донецькій області / О. А. Прокопенко// Агросвіт. - 2009. - №3. - С. 22-25. (0,5 др. арк.)

8. Прокопенко О. А. Фіскальне забезпечення розвитку сільського господарства Донецького регіону/ О. А. Прокопенко // Агросвіт. - 2009. - № 7. - С. 37-40. (0,5 др. арк.)

9. Прокопенко О. А. Фіскальне забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів / О. А. Прокопенко // Економіка і держава. - 2009. - № 9. - С. 20-21. (0,5 др. арк.)

10. Прокопенко О. А. Напрями покращення фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів/ О. А. Прокопенко// Інвестиції: практика і досвід. - 2009. - № 19. - С. 15-20. (0,5 др. арк.)

У матеріалах науково - практичних конференцій

11. Прокопенко О. А. Теоретичні засади трактування терміна «оптимізація податкової системи» / О. А. Прокопенко: materialy IV mezinarodni vedecko-prakticka konference [“Klicove aspekty vedecke cinnosti - 2008”],( Praha,15 - 31 ledna 2008 roku). - Praha: PH «Education and Science». - P. 74-75. (0,3 др. арк.)

12. Прокопенко О. А. Теоретичні засади трактування суті терміна «податкова система»/ О. А. Прокопенко: зб. тез доп. П'ятої ювілейної між нар. наук.-практ. конфер. молодих учених [Економічний і соціальний розвиток України ХХІ столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації], (, 21 - 23 лют. 2008 р). - Тернопіль: Накова думка. - С.177-179. (0,3 др. арк.)

13. Прокопенко Е. А. Тенденции социально-экономического развития Донецкой области в контексте реформирования налогообложения/ Е. А. Прокопенко: материалы междунар. науч.-практ. конф., [«Экономический рост Республики Беларусь: глобализация, инновационность, устойчивость» (посвящ. 75-летию БГЭУ)], (Минск, 20 мая 2008 г.). - В 2 т. - Минск: БГЭУ, 2008. - Т.1. - С. 354-355. (0,3 др. арк.)

14. Прокопенко О. А. Динаміка інвестиційних процесів в Донецькій області/ О. А. Прокопенко: матеріали міжнар. наук.-теорет. конф. молодих учених і студентів [«Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери»], (Донецьк, 5-6 черв.2008р.)/ ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» - В 3-х т. - Т. 3. - Донецьк:, 2008. - С.63-65. (0,3 др. арк.)

15. Прокопенко О. А. Вплив оподаткування на економічний розвиток Донецької області./О. А. Прокопенко: матеріали VIII Міжнар. наук.-практ. конф. [«Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки»], (Донецьк, 21-22 листоп.2008р.). - Донецьк: ДонНует, 2008. - Т.1. - С. 205-207. (0,4 др.арк)

16. Прокопенко О. А. Податкове регулювання економічного розвитку Донецької області / О. А. Прокопенко: тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. [«Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки і практики»], (м. Харків, 21-23 трав. 2009 р.) - Харків: ФОП Лібуркіна Л.М.; ВД «ІНЖЕК», 2009. - С. 288-290. (0,3 др. арк.)

17. Прокопенко О. А. Удосконалення фіскального забезпечення розвитку сільського господарства в регіонах/ О. А. Прокопенко : зб. наук. праць ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. [«Фінансова система України: проблеми і перспективи розвитку»], (м. Київ,16 листоп. 2009р.) - К.: ЕКОМЕН,. - С. 144-147. 0,4 др. арк.)

18. Прокопенко О. А. Напрями удосконалення фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів/ О. А. Прокопенко : матеріали ІХ Міжнар. наук.-практ. конф. [«Стан і проблеми оподаткування в умовах світової фінансової кризи»], (20-21 листоп. 2009 р.) / ДонНУЕТ імені М. Туган-Барановського - Донецьк, 2009. - С. 134-137. (0,3 др. арк.)

Анотація

Прокопенко О.А. Фіскальне забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08. - гроші, фінанси і кредит. - Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», Київ, 2011.

Робота присвячена обґрунтуванню теоретичних і практичних підходів щодо оптимізації фіскального забезпечення розвитку регіонів. Визначено сутність і описано структуру фіскального забезпечення, визначені і показники економічного розвитку. Обґрунтовано сутність і критерії оптимізації фіскального забезпечення та важелі регулювання соціально-економічного розвитку регіонів.

Проаналізовано динаміку економічного і соціального розвитку регіонів України. Розраховано рівень податкового навантаження та фіскальної достатності. Визначено рівень і глибину бідності, з'ясовано, як на їх динаміку впливає оподаткування.

Обґрунтовано напрями оптимізації фіскального забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів. Визначено пріоритетні напрями фіскального стимулювання розвитку промисловості та сільського господарства. На основі оптимізаційної моделі доведено доцільність повернення до практики розщеплення податків.

Ключові слова: фіскальне забезпечення, фіскальна діяльність, фіскальна достатність, податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб, економічний розвиток, соціальний розвиток.

Аннотация

Прокопенко Е.А. Фискальное обеспечение социально-экономического развития регионов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08. - деньги, финансы и кредит. - Национальный научный центр «Институт аграрной экономики», Киев, 2011.

Работа посвящена обоснованию теоретических и практических подходов относительно оптимизации фискального обеспечения социально-экономического развития регионов. На основании результатов исследования этимологической и исторической сущности фиска определена сущность и описана структура фискального обеспечения, определены отличия финансового и фискального обеспечения, обоснована целесообразность использования термина «фискальное обеспечение социально-экономического развития регионов». Раскрыта сущность экономического роста и экономического развития, определены их показатели, проанализированы концепции влияния государства на экономическое развитие, описано влияние различных факторов на динамику показателей социально-экономического развития. Раскрыт характер влияния фискального обеспечения на социально-экономическое развитие. Обоснована сущность оптимизации фискального обеспечения, а в качестве основных ее критериев названы фискальная достаточность и фискальная эффективность. Определены рычаги фискального обеспечения, с помощью которых можно осуществлять регулирование социально-экономического развития регионов.

...