Формування портфеля цінних паперів професійних учасників фондового ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.Н. КАРАЗІНА

УДК 336.761(043.3)

Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси та кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ПРОФЕСІЙНИХ УЧАСНИКІВ ФОНДОВОГО РИНКУ

Нагай Ірина Василівна

Харків - 2011



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Холодна Юлія Євгенівна, Харківський національний економічний університет, доцент кафедри банківської справи

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Вовчак Ольга Дмитрівна, Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ), завідувач кафедри банківської справи

кандидат економічних наук, доцент Дорошенко Надія Олександрівна Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, доцент кафедри фінансів та кредиту

Захист відбудеться «17» червня 2011 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, Д 64.051.01, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд. 2-12.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4.

Автореферат розісланий «16» травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.М.Соболєв



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний фондовий ринок знаходиться у постійному розвитку та під впливом трансформаційних процесів, які відбуваються в економіці. Тенденції розвитку вітчизняного ринку й основи його функціонування різко відрізняються від зарубіжних ринків цінних паперів.

Основна проблема сучасного фондового ринку України полягає у підвищеному попиті на акції, як на інструмент володіння підприємствами України та перерозподілу прав власності на них, а не як на альтернативне джерело одержання прибутку від здійснених інвестицій. Сам факт відсутності дивідендів майже в усіх акціонерних товариствах країни призвів до відсутності кінцевого споживача, тобто інвестора, який вкладає кошти в цінні папери не з наміром перепродати, а маючи на меті довгострокове зберігання у своїй власності для отримання прибутку. У зв'язку з цим постає актуальна для сьогодення проблема: підвищення зацікавленості інвесторів у цінних паперах вітчизняних і зарубіжних емітентів, та проблема, що випливає з неї - формування ліквідного портфеля цінних паперів. Також актуальними є питання прогнозування розвитку фондового ринку і визначення певного впливу такого розвитку на стратегію і тактику поведінки інвестора щодо управління портфелем цінних паперів.

Дослідженню цих питань присвячені роботи зарубіжних та вітчизняних вчених, серед яких М.Алексєєв, Б.Альохін, В.Амітан, О.Амоша, А.Буренін, У.Беррі, А.Васильєв, О.Вовчак, В.Глущенко, В.Гриньова, Дж. Губер, О.Давидов, Н.Дорошенко, Е.Елтон, Т.Клебанова, М.Кизим, Р.Колбі, Т.Лепейко, Г.Марковіц, Я.Міркін, О.Мозговий, С.Мочерний, Е.Найман, Ю.Потьомкін, Л.Примостка, Н.Притула, О.Раєвнева, К.Стрижиченко, Р.Тиркало, Дж.Тобін, О.Хмеленко, Ю.Холодна, В.Шапран, У.Шарп, Дж.Швагер та ін. Але таким аспектам як напрями вдосконалення ринкової інфраструктури та створення нових актуальних інструментів фондового ринку не було приділено достатньо уваги. Невизначеною залишається проблема ризику прогнозованості курсу цінних паперів під час формування портфеля, наявності показників відповідності обраної стратегії умовам ринку, та коригування тактичних кроків відповідно до цих умов.

Саме наявність вищезазначених проблем у такій перспективній та інвестиційно актуальній сфері, як фондовий ринок і стало вирішальним фактором при виборі теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до завдань, передбачених Основними напрямами розвитку фондового ринку України на 2005-2010 рр., затвердженими Указом Президента України від 24.11.2005 р. № 1648/2005 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 червня 2005 р. «Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні».

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці системи прийняття інвестором рішень щодо формування портфеля цінних паперів та управління ним в умовах постійної трансформації фондового ринку України.

Завданнями дослідження є:

визначення сутності процесу управління портфелем цінних паперів;

здійснення аналізу основних методів управління портфелем цінних паперів; фондовий ринок цінний папір

визначення сутності портфеля цінних паперів;

висвітлення основних проблем функціонування вітчизняного фондового ринку та перспектив його розвитку;

визначення основних проблем використання існуючих фондових індикаторів, та розробка нового індикатору, адаптованого до умов вітчизняного фондового ринку;

здійснення комплексної оцінки емітентів та їх цінних паперів;

визначення найпривабливіших фондових інструментів та їх ранжування за критеріями прибутковості та ризику;

розробка індикатору настроїв фондових інвесторів адаптованого до короткострокової стратегії;

здійснення аналізу та прогнозування динаміки ділової активності фондового ринку України;

розробка методичного підходу до формування портфеля цінних паперів;

моделювання процесу вибору портфеля акцій;

формування стратегії фондового інвестора, за умов економічної кризи.

Поставлені завдання вирішуються за допомогою експериментальних методів, впроваджених в межах банку, одним з видів діяльності якого є торгівля цінними паперами, методів фундаментального і технічного аналізу, експертних оцінок, фінансово-економічних показників діяльності, багатофакторної регресійної моделі, моделі оптимальної структури портфеля цінних паперів, кластерного аналізу, статистичних методів, оптимізаційних задач тощо.

Об'єкт дослідження - діяльність професійних учасників фондового ринку України.

Предмет дослідження - формування власного портфеля професійних учасників фондового ринку.

Інформаційна база дослідження - законодавчі та нормативно-правові документи з питань функціонування і розвитку фондового ринку, дані Держкомстату України, Національного банку України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Фондової біржі «ПФТС», фінансова звітність емітентів та портфельних інвесторів.

Наукова новизна результатів дослідження, одержаних особисто здобувачем, полягає у такому:

вперше:

розроблено індикатор перелому динаміки фондового ринку ОРРП-50, який адаптовано до умов вітчизняного фондового ринку та розрахунок якого, на відміну від існуючих, ґрунтується на принципах побудови осциляторів розходження росту/падіння, що дає змогу здійснювати всебічний аналіз та прогноз динаміки фондового ринку, чого не дозволяють зробити офіційно існуючі в Україні індекси (стор. 59 - 60);

розроблено показник відповідності стратегії інвестора умовам фондового ринку, розрахунок якого ґрунтується на порівнянні динаміки щоденної вартості визначеної частки портфеля цінних паперів інвестора та динаміки стану фондового ринку, що дозволяє оцінити доцільність та обґрунтованість обраної стратегії інвестора (стор. 185);

удосконалено:

підхід до процесу управління портфелем цінних паперів, який, на відміну від існуючих, ключовим елементом процесу управління виділяє мету управління, а прибутковість і ліквідність відносить до факторів управління, що дозволяє інвестору будувати стратегію управління портфелем виходячи, із більшої кількості критеріїв (стор. 22);

індикатор оптимізму/песимізму настроїв інвестора (ОР) Р. Віккофа шляхом зміни базисного періоду його розрахунку, в результаті чого було отримано індикатор обороту активів (IOA), який, на відміну від попереднього, дає змогу аналізувати короткострокові тенденції динаміки вартості фондового активу (стор. 123 - 124);

методичний підхід до визначення оптимальної структури портфеля цінних паперів за допомогою використання методів економіко-математичного моделювання з урахуванням впровадження показників ризику та прибутковості цінних паперів, що дає можливість визначити структуру портфеля цінних паперів за критеріями агресивності, який, на відміну від існуючих, є ефективним не тільки при управлінні портфелем цінних паперів, але й при початковому його формуванні (стор. 140 - 141);

комплекс методів здійснення антикризового управління портфелем цінних паперів, а саме спекулятивної стратегії інвестора, який, на відміну від існуючих враховує, аналіз динаміки стану інвестиційного рахунка протягом здійснення операцій, аналіз показників ефективності стратегії та пошук її оптимальної структури, перевірку відповідності обраної стратегії умовам ринку, а також механізми її адаптації до нових умов фондового ринку, що дає змогу професійним учасникам фондового ринку ефективно здійснювати діяльність за умов економічної кризи (стор. 169);

набули подальшого розвитку:

визначення сутності портфеля цінних паперів, яке, на відміну від існуючих, враховує не лише фондові активи, що входять до складу портфеля, але й кошти з інвестиційного рахунка, які передбачені на реалізацію стратегії інвестора (стор. 28 - 29);

методичний підхід до оцінки ризиків формування портфеля цінних паперів шляхом впровадження показника ризику прогнозованості в концепцію оптимального портфеля цінних паперів Г. Марковіца, та коефіцієнта покриття цього ризику в модель САМР, який враховує ступінь похибки прогнозу динаміки вартості цінних паперів і дозволяє оптимізувати портфель цінних паперів з урахуванням не лише ризику чутливості, а й ризику прогнозованості (стор. 108, 160).

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що запропоновані науково-практичні розробки можуть бути використані учасниками фондового ринку при формуванні й управлінні портфелем цінних паперів на всіх етапах. Так, ряд розробок може використовуватись при попередньому аналізі фондового ринку та при здійсненні прогнозу його динаміки. Отримані результати дослідження та розроблені методичні рекомендації впроваджено у роботі Першої Харківської філії публічного акціонерного товариства «АКБ Базис» (довідка про впровадження наукових результатів № 464 від 20.04.2010 р.), в діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Фінекс-Україна» (довідка про впровадження наукових результатів № 28 від 21.04.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Положення, висновки й пропозиції винесені на захист, отримані автором особисто. У списку опублікованих праць, поданому в авторефераті, вказано особистий внесок здобувача в роботах які виконано в співавторстві.

Апробація результатів дослідження. Результати виконаних досліджень, висновки і рекомендації представлені на 8 наукових конференціях: IV Всеукраїнській науково-практичній конференції «Economics: Current Affairs and Development Prospects», (Київ, 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Розвиток соціально-економічних відносин в умовах трансформації економіки України» (Хмельницький, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансові механізми сталого економічного розвитку» (Харків, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансові ринки та інститути» (Харків, 2007 р.), Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми фінансового моніторингу» (Харків, 2008 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (Черкаси, 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Дні фінансової науки» (Сімферополь, 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку (Суми, 2010 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 7,8 ум.-друк. арк. - з яких 10 статей загальним обсягом 5,23 ум.-друк. арк. у наукових фахових виданнях (одноосібних - 3, у співавторстві - 7).

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 239 сторінках машинописного тексту. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 251 найменуванням - на 22 сторінках, та 8 додатків - на 25 сторінках. Матеріал дисертації проілюстровано 50 таблицями, які в цілому займають 25 сторінок та 53 рисунками, які в цілому займають 28 сторінок. Обсяг основного тексту дисертації - 125 сторінок.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертаційного дослідження, доведено її актуальність та перспективність розвитку. Визначено мету, об'єкт і предмет дослідження, сформульовано завдання дослідження, вказано хід й основні етапи проведення дослідження. Визначено наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення та перспективи проведення подальших досліджень.

У першому розділі - «Теоретичні аспекти управління портфелем цінних паперів» - проведено аналіз існуючих підходів до процесу управління портфелем цінних паперів, визначено його сутність. Проаналізовано етапи розвитку сучасної теорії портфеля цінних паперів, виділено пріоритетні напрямки проведення подальших досліджень. Визначення портфеля цінних паперів подається в контексті сукупності всіх інвестиційних активів, включаючи інвестиційний рахунок.

Проведено дослідження фондового ринку України у контексті динамічності змін. Досліджено динаміку розвитку ІСІ на фондовому ринку та виявлено ряд закономірностей, що дозволяють використовувати портфельні індекси ІСІ як індикатор фондового ринку. .

Разом з цією методикою автор пропонує використовувати осцилятори, як індикатори фондового ринку. На основі існуючих світових осциляторів автором було створено осцилятор, адаптований до умов українського фондового ринку, - ОРРП. Загалом існуючі українські фондові індекси відображають ціновий рух ринку, що розраховується за визначеними частками обраних фінансових інструментів. Недоліком цього підходу є залежність значення індексів від групи цінних паперів, що займають велику частку індексного кошика. Особливо це стосується індексів, кошик яких має невелику кількість складових цінних паперів, яким є й індекс ПФТС. Значні зміни в ціні цих цінних паперів можуть і не відповідати загальним тенденціям ринку, але в значній мірі впливатимуть на значення індексу, та спрямовуватимуть інвесторів невірним шляхом.

Осцилятор розраховується декількома етапами:

база розрахунку визначається на кожен тиждень, як акції 50 емітентів,

лідерів торгів попереднього тижня;

проводиться обчислення різниці між кількістю акцій, що зростають, та

кількістю акцій, що падають. Наведене значення називається чистою кількістю акцій, що зростають;

значення чистої кількості акцій, що зростають, ділиться на

загальну кількість акцій, тобто на 50 та множиться на 100;

за отриманими результатами будується графік значень осцилятора під

графіком ПФТС індексу для визначення моментів розходження й надання вірогідного прогнозу.

Отже в цілому розрахунок осцилятора може мати такий загальний вигляд :

ОРРП-50 =((А - D)/50) х 100

де А - тижнева кількість акцій, що зростають;

D - тижнева кількість акцій, що падають.

Значення осцилятору коливатиметься від мінус 100 до 100, відображуючи загальні тенденції на ринку. Але ОРРП-50 не доцільно використовувати окремо від індексу ПФТС: осцилятор заздалегідь подаватиме сигнали розвороту значень індексу, і дозволить з більшою вірогідністю зробити інвесторам свій прогноз. Кількість акцій для розрахунку ОРРП була обрана як оптимальна кількість значущих елементів масиву даних за обраний період. Вона може змінюватись в інших періодах залежно від зовнішніх факторів. На рис.1. подано графічне зображення ОРРП-50 за період 01.01.2006 - 27.06.2008 рр.



Рис. 1. Динаміка ОРРП-50 та індексу ПФТС з 01.01.2006 по 27.06.2008 рр.

За результатами дослідження можна зробити висновок, що основними індикаторами розвитку фондового ринку та аналітичними інструментами є біржові й портфельні індекси, які розраховуються як спеціалізованими установами, так і кожним інвестором окремо, залежно від обраної стратегії й потреб.

У другому розділі - «Аналіз інструментів фондового ринку» - запропоновано системний методичний підхід до проведення аналізу й оцінки цінних паперів, результатом впровадження якого є побудова рейтингових таблиць за трьома типами аналізу - фундаментальним, статистичним, та технічним.

Фундаментальний аналіз цінних паперів здійснювався у чотири етапи: проведення оцінки стану національної економіки, проведення аналізу інвестиційної привабливості галузей виробництва, оцінка емітентів цінних паперів, безпосередня оцінка цінних паперів.

Статистичний аналіз цінних паперів проводився в п'ять етапів: аналіз та прогнозування вартості цінних паперів з використанням аналізу часових рядів на основі моделі ARIMA; аналіз та прогнозування вартості цінних паперів за методом сезонної декомпозиції, спектральний аналіз заснований на одновимірному аналізі Фур'є; прогнозування вартості цінних паперів із використанням моделей авторегресійної умовної гетероскедастичності (ARCH); проведення аналізу та прогноз вартості з використанням нейронних мереж. У результаті проведеного статистичного аналізу було побудовано загальну рейтингову таблицю цінних паперів за критерієм прогнозованості їхньої вартості. Потім було проведено підрахунок загального значення похибки за всіма прогнозними методами, та виведено загальну похибку за прогнозами. В результаті здійснення порівняльного аналізу загальних похибок було проведено рейтингування цінних паперів за критерієм прогнозованості.

Аналіз та прогноз вартості цінних паперів методами технічного аналізу проводились із використанням таких індикаторів фондового ринку: експоненційних середніх, осциляторів, індикатора MACD, індикатора RSI, сигналів графічного аналізу тощо. Для ефективної роботи технічного аналізу доцільно обирати групу індикаторів, заснованих на ціні закриття, обороті, ціновому діапазоні, та відносній силі. Для вирішення цієї проблеми автор пропонує включити у групу індикаторів, що активно використовуються аналітиками, індикатора оптимізму/песимізму (OP) Річарда Віккофа.

За теорією Р.Віккофа, настрій на фондовому ринку - поняття накопичувальне. Отже, індикатор, який би давав оцінку наміру інвесторів на фондовому ринку, повинен мати кумулятивний характер. Індикатор ОР розраховується за наступною формулою:

= , якщо Pt > Pt-1 (2)

, якщо Pt < Pt-1



де Vt - обсяг торгів за поточний період;

Pt - поточний курс акцій у гривнях;

- кумулятивна сума обсягу торгів за попередні періоди.

Динаміку курсу акцій ВАТ «Укрнафта» та індикатора ОР подано на рис.2.

Рис. 2. Динаміка курсу акцій ВАТ «Укрнафта» та індикатора ОР з 01.01.2006 р. по 01.01.2009 р.

На думку автора, даний індикатор має суттєвий недолік, який прямо випливає з кумулятивності індикатора. Так, настрій і наміри інвесторів можуть змінюватись досить динамічно (тоді як індикатор є негнучким) та після тривалого падіння його значення досить довго виходитимуть на додатні відмітки, а в цей період на ринку вже тривалий час пануватимуть позитивні тенденції. Необхідно відійти від відносної системи розрахунку індикатора і перейти до системи абсолютних його значень. Для вирішення цього завдання, автор пропонує власний індикатор обороту акцій для вітчизняного фондового ринку (ІOА), сутність якого полягає в усуненні кумулятивного принципу розрахунку індикатора ОР, а також у розрізненні графіків позитивного (P) та негативного (N) настрою. Тоді формула отриманого таким чином індикатора ІОА матиме наступний вигляд:

Індикатор ІОА був розрахований для курсу акцій ВАТ «Укрнафта» (рис. 3). Графік ІОА Р відображує позитивні настрої, ІОА N - негативні. Таким чином, як видно з рис. 3, протягом всього періоду дослідження спостерігається перевага негативних настроїв інвесторів, але такий показник можна трактувати як переважання накопичення цінних паперів над продажем, тобто, власне кажучи, небажання власників продавати свій актив.

Рис. 3. Графіки ІОА для курсу акцій ВАТ «Укрнафта»

Таким чином, використання індикатора ІОА вирішує одразу дві проблеми: відносності індикатору ОР Р.Віккофа та мультиколеніарності групи індикаторів при здійсненні технічного аналізу. Використання його разом з іншими індикаторами різного характеру дозволить провести різносторонній аналіз динаміки ринку або динаміку курсу окремого цінного папера.

За результатами проведення фундаментального статистичного й технічного аналізу було побудовано рейтингову таблицю цінних паперів за критеріями інвестиційної привабливості та прогнозованості (табл. 1).

Таким чином, на основі проведеного аналізу було визначено рейтинг цінних паперів за критеріями прогнозованості та інвестиційної привабливості. На базі отриманих даних можливе подальше формування портфеля цінних паперів, його структурування та впровадження відповідних стратегій інвестора на фондовому ринку.

Таблиця 1 - Рейтингування цінних паперів за результатами всіх видів аналізу

Емітент	Рейтинг за типами аналізу	Загальний рейтинг
	Фундаментальний	Статистичний	Технічний
AVDK	12	3	11	9
BAVL	6	11	8	8
CEEN	11	8	12	12
ENMZ	2	5	3	2
MMKI	5	9	10	7
MSICH	1	4	4	1
NITR	3	6	2	3
PGOK	7	1	6	5
SUNI	8	12	9	11
UNAF	4	7	5	6
ZAEN	9	10	7	9
OUGZBA	10	2	1	4

У третьому розділі - «Моделювання оптимального портфеля цінних паперів» - проаналізовано сучасні підходи до формування портфеля цінних паперів та управління ним. Особливу увагу приділено побудові альтернативних конфігурацій портфеля цінних паперів та антикризовому управлінню портфелем цінних паперів, що є досить актуальним у світлі останніх тенденцій на міжнародному фінансовому ринку, зокрема в Україні. В ході дослідження було розроблено методичний підхід до моделювання оптимальної структури портфеля цінних паперів (рис. 4).

Рис. 4. Методичний підхід до моделювання оптимальної структури портфеля цінних паперів

Розглянемо детальніше кожний з етапів.

Етап 1. Оцінка прибутковості цінних паперів шляхом визначення приросту їх ринкової вартості за визначений час.

Етап 2. Сутність концепції полягає у побудові альтернативних структур теоретичних портфелів для визначення найоптимальнішої структури з урахуванням критеріїв прибутковості й ризику. В нашому випадку процес оптимізації портфеля згідно з концепцією Г. Марковіца відбуватиметься у два етапи та за двома критеріями ризику. Перший критерій полягатиме в оптимізації портфеля з урахуванням ризику прогнозованості, другий - з урахуванням ризику чутливості.

Етап 3. Несистемний ризик портфеля розраховується як сума ризиків чутливості цінного папера помножених на їх питому вагу у портфелі.

Етап 4. Кластерний аналіз необхідно проводити, як деревовидним методом, так і методом k-середніх для оцінки всіх можливих варіантів розподілу на кластери. Автором було проведене групування цінних паперів з урахуванням наступних критеріїв: прибутковості, ризику прогнозованості та ризику чутливості.

Етап 5. Диверсифікація та структуризація вирішує проблему ризиків, якими інвестор здатен керувати, але існують зовнішні ризики, ризики фондового ринку, ефективно керувати якими досить складно.

Етап 6. Коефіцієнт ефективності розраховується як відношення різниці між дохідністю портфеля (реальною або очікуваною) та безризиковою ставкою до показника, що відображує ризик портфеля. Аналогічно до класичних показників ризику автор пропонує введення нового показника - коефіцієнта покриття ризику прогнозованості, що розраховуватиметься за формулою.

де dp - дохідність портфеля цінних паперів;

d0 - ставки доходу за без ризикованими цінними паперами;

Рр - коефіцієнт ризику прогнозованості портфеля цінних паперів

Аналогічно до коефіцієнтів Шарпа та Трейнора цей коефіцієнт вказує на частку покриття ризику прогнозованості дохідністю портфеля цінних паперів.

Особливу увагу в роботі приділено антикризовому управлінню портфелем цінних паперів. Автором розроблений методичний підхід до аналізу спекулятивних операцій (рис. 5).

Рис. 5. Комплекс методів здійснення антикризового управління портфелем цінних паперів

Автор пропонує впровадження розробленого у ході дослідження показника відповідності обраної стратегії кон'юнктурі фондового ринку (ПВ). Сутність цього показника полягає розрахунку щоденної вартості визначеної частки портфеля цінних паперів інвестора та порівнянні динаміки вартості цієї частки і з станом фондового ринку. Графічно цей показник має наступний вигляд (рис. 6).

Рис. 6. Графічне зображення ПВ



Необхідність дотримання саме такої моделі автор роботи пояснюється тим, що незважаючи на падіння ринку в періоди економічної кризи, портфель інвестора має зростати або хоча б не зменшувати своєї вартості. Стратегія має будуватись таким чином, щоб зростання індексу позитивно позначалось на результатах операцій, а його падіння впливало б незначною мірою. Тобто зростання індексу викликає ще більше зростання вартості портфеля, а періоди падіння індексу відповідають періодам рівноваги чи незначного зростання вартості портфеля.

Таким чином, чим більшою є відстань між відповідними значеннями графіків, тим ефективнішою є спекулятивна антикризова стратегія інвестора. Показник ПВ розраховується за такою формулою:

Невідповідність обраної стратегії умовам ринку визначається негативною динамікою індикатора. В цьому випадку інвестору необхідно зробити коригування обраної стратегії. У випадку, тривалого зростання індексу ПФТС інвестору слід переоцінити ступінь ділової активності фондового ринку та скоригувати стратегію відповідно до отриманих результатів. Перед остаточним переходом на нову стратегію, необхідно перевірити відповідність існуючої структури портфеля новим умовам. Для перевірки такої гіпотези пропонується використати спрощену процедуру оптимізації структури портфеля - звичайну методику вирішення задач оптимізації в програмі Excel.

Таким чином, запропонована методика являє собою завершений цикл операцій аналізу та вдосконалення структури портфеля в рамках стратегії, що відповідає умовам фондового ринку. Реалізація наведеного підходу забезпечує ефективне управління портфелем цінних паперів, виконує основні задачі покладені на портфельний менеджмент, зокрема сприяє максимізації прибутків при мінімізації ризику від здійснення операцій. 

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено актуальне науково-практичне завдання щодо подальшого розвитку теоретичних аспектів управління портфелем цінних паперів, а також методологічної розробки етапів процесу управління портфелем цінних паперів та впровадження стратегії фондового інвестора.

Проведено комплексне дослідження процесу управління портфелем цінних паперів професійних учасників фондового ринку з урахуванням всіх його складових. В результаті дослідження сформовано ефективний сучасний портфель цінних паперів професійного учасника, який відповідає нормам законодавства.

Все це дозволило зробити ряд висновків науково-практичного характеру.

1. Процес управління портфелем цінних паперів є складною системою, що включає в себе низку структурних елементів, на кожен з яких покладено відповідні функції. Так, мета управління є відправною точкою формування портфеля цінних паперів та визначальним фактором його подальшої структури. Фактори управління визначають параметри основних результатів управління. Методи впливу на фактори управління є наявним інструментарієм інвестора для здійснення прийнятих ним управлінських рішень. Ресурси управління є базовим джерелом для реалізації методів управління. Середовище управління визначає умови здійснення діяльності на фондовому ринку. Всі структурні елементи є взаємопов'язаними та забезпечують безперебійне функціонування всієї системи управління портфелем цінних паперів.

2. Сучасні підходи і методи управління портфелем цінних паперів здебільшого ґрунтуються на зарубіжному досвіді, що ускладнює їх використання у вітчизняних умовах. Таким чином, підвищення ефективності використання цих методів та підходів можливе лише за умови їхньої адаптації до умов ринку цінних паперів України. Сумніву не викликають положення відносно класичних понять щодо диверсифікації та прибутковості портфеля цінних паперів, але навіть такі базові показники мають дещо викривлену інтерпретацію на вітчизняному фондовому ринку. Саме тому впровадження нових і вдосконалення існуючих підходів до формування портфеля цінних паперів й управління ним є запорукою розвитку методів фінансового аналізу у сфері управління інвестиційним капіталом.

3. Основною проблемою фондових індексів, що офіційно розраховуються в Україні, є їх однотипність, а отже, однобокість відображення тенденцій. Так, сьогодні фондові індекси України майже нічим не відрізняються один від одного, окрім змістовного наповнення індексного кошика. Принцип їхнього розрахунку побудований на базі значень капіталізації та не відображує тенденцій на фондовому ринку, пов'язаних із загальної кількістю цінних паперів, вартість яких має позитивну чи негативну динаміку зростання. Використання у розрахунках фондового індикатора підходу розрахунку осцилятора вирішило б цю проблему, але не всі наявні осцилятори підходять для здійснення аналізу й прогнозу на вітчизняному фондовому ринку. Деякі з них потребують попередньої адаптації.

4. Здійснення комплексної оцінки емітента й проведення всебічного аналізу його господарської діяльності дає змогу отримати повне уявлення й про якість цінного папера, який ним випущений. Слід зауважити, що необхідно не лише проводити оцінку фінансових показників самого емітента, а й аналізувати політичну ситуацію в країні, стан економіки, оцінювати перспективи галузі інвестування та її місце у народному господарстві. Невід'ємною складовою оцінки емітента має бути також аналіз поведінки інших учасників фондового ринку щодо цінних паперів даного емітента.

5. Безпосередня оцінка цінних паперів емітента має здійснюватись у декілька етапів, які включають оцінку прибутковості цінного папера, оборотності на фондовому ринку, ризику прогнозованості за методами статистичного і технічного аналізу, аналіз настроїв інвесторів тощо. Повний деталізований аналіз динаміки курсу цінного папера й оцінка основних його показників дозволять отримати достовірні результати та прийняти ефективні рішення.

6. Запорукою успішного управління портфелем цінних паперів є визначення моментів входу на ринок та виходу з нього. Для попереднього виявлення тенденцій необхідно постійно оцінювати ділову активність і прогнозувати її динаміку. Це дозволить не лише обирати найсприятливіші моменти для здійснення операцій, а й в цілому розуміти сутність тенденцій і перспектив розвитку фондового ринку. Найпростішим та найефективнішим методом здійснення такого плану прогнозів є побудова регресійної моделі.

7. Для ефективного формування портфеля цінних паперів необхідно заздалегідь визначитись із конфігурацією його структури. Оптимального співвідношення всіх його складових можна досягти завдяки дотриманню чіткої послідовності дій. Розроблений у дисертаційній роботі методичний підхід дозволяє повною в повній мірі сформувати оптимальний портфель цінних паперів та включає в себе етапи з оцінки прибутковості й ризику цінних паперів, оптимізацію портфеля цінних паперів методом Г. Марковіца, обчислення системного те несистемного ризику портфеля цінних паперів, виділення груп цінних паперів у портфелі за ступенем агресивності й оцінку впливу кожної із виділених груп на основні показники портфеля. Введення показника ризику прогнозованості дозволяє оцінювати не лише внутрішні і зовнішні ризики, а й імовірність похибки в аналізі і прогнозі здійснених інвестором.

8. При управлінні портфелем цінних паперів під час економічної кризи інвестору необхідно або провадити агресивну діяльність на фондовому ринку, або зовсім виходити з нього. Використання класичних методів прогнозування, що використовуються у запропонованій стратегії, перевірене часом. Аналіз стану інвестиційного рахунка й основних показників ефективності впровадженої стратегії дозволяє інвестору оцінювати доцільність дотримання саме цієї стратегії за наявних економічних умов, що робить даний підхід надійним і гнучким. Можливість постійно здійснювати перевірку відповідності стратегії умовам фондового ринку, яку забезпечує використання показника ПВ, дозволяє своєчасно виявляти невідповідність та здійснювати адаптацію стратегії, механізм реалізації якої також забезпечений наведеним підходом.

Подальші перспективи розвитку наукових положень у напрямку проведених автором досліджень можна визначити у питаннях удосконалення існуючих методів структуризації портфеля цінних паперів, розроблення методики управління інвестиційним рахунком, удосконалення методу адаптації стратегії до умов фондового ринку тощо.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Нагай І.В. Використання індексу портфеля ІСІ в якості умовного індикатора ринку // Фінансово-економічні проблеми стабільного розвитку економіки України // Під ред. А.Ф. Головчука, О.О. Непочатенко (частина 1). - Умань: ВПЦ «Візваві», 2010. - С. 17-23.

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Холодна Ю.Є., Пєнчева І.В. Використання технічних індикаторів для прогнозування курсу цінних паперів вітчизняних підприємств // Економіка розвитку. - 2006. - № 3 (39). - С. 52 - 56.

2. Особистий внесок здобувача: запропоновано підхід до використання технічних індикаторів динаміки курсу цінних паперів, що дозволяє проводити всебічний аналіз наявних тенденцій і перспектив на фондовому ринку.

3. Холодная Ю.Е., Пенчева И.В. Использование современной теории портфеля ценных бумаг коммерческими банками // Бизнес Информ. - 2006. - №9. - С. 37-39.

4. Особистий внесок здобувача: запропоновано підхід до формування комерційними банками портфеля цінних паперів із використанням оптимізаційної моделі Г.Марковіца, адаптованої до сучасних умов вітчизняного фондового ринку.

5. Холодная Ю.Е., Пенчева И.В. IPO украинских предприятий: первые шаги «в свет» // Бизнес Информ. - 2007. - № 12. - С. 115-118.

6. Особистий внесок здобувача: проаналізовано тенденції виходу українських підприємств на фондові біржі інших країн.

7. Холодна Ю.Є., Нагай І.В. Цільові облігації як інструмент фінансування будівництва // Економіка розвитку. - 2009. - № 1 (49). - С. 23-27.

8. Особистий внесок здобувача: запропонована нова система присвоєння серії та номеру цільовим облігаціям, товаром за якими виступають квартири, що значно спрощую процедуру їх ідентифікації та дає можливість виходу на фондову біржу.

9. Нагай І.В. Прогнозування ділової активності фондового ринку за допомогою осциляторів та динаміки обсягу торгів // Науковий вісник Одеського державного економічного університету. - № 5 (106). - 2010. - С. 242-249.

10. Нагай І.В. Антикризове управління портфелем цінних паперів // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. - 2010. - Вип. 25. - С. 237-244.

11. Холодна Ю., Нагай І. Особливості діяльності українських депозитаріїв // Галицький економічний вісник. - 2010. - № 2 (27). - С. 135-140.

12. Особистий внесок здобувача: запропоновано систему функціонування депозитарної системи України з урахуванням інтересів Національного депозитарію України, Всеукраїнського депозитарію цінних паперів, зберігачів, реєстраторів та інших учасників фондового ринку України.

13. Холодна Ю.Є., Нагай І.В. Формування оптимальної структури портфеля цінних паперів // Вісник Донецького університету економіки і права. - 2010. - № 1. - С. 154-160.

14. Особистий внесок здобувача: запропоновано методичний підхід до формування портфеля цінних паперів, в якому спостерігається принципове розділення процесу управління портфелем цінних паперів і процесу його формування.

15. Нагай І.В. Використання технічних індикаторів оптимізму/песимізму інвесторів для здійснення прогнозів динаміки фондового ринку // Економічний вісник Донбасу. - 2011. - №. 1 (23). - С. 88-91.

16. Холодна Ю.Є., Нагай І.В. Вісник Української академії банківської - №1 (30) - Суми, 2011. - С.21-26.

17. Особистий внесок здобувача: виділено основні структурні елементи процесу управління портфелем цінних паперів: мета управління, фактори управління, методи впливу на фактори управління, ресурси управління, інструменти управління, об'єкт управління, середовище управління.

18. Pencheva I., Khmelenko O. Analysis of securities portfolio // Збірник матеріалів IV Всеукраїнської науково-практичної конференції «Economics: Current Affairs and Development Prospects» - Т.2. - Київ, 2006. - С. 113-115.

19. Особистий внесок здобувача: проаналізовано основні сучасні підходи до здійснення аналізу портфеля цінних паперів.

20. Пєнчева І.В. Інститути спільного інвестування в Україні // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Розвиток соціально-економічних відносин в умовах трансформації економіки України» Т.1 - Хмельницький, 2006. - С. 211-213.

21. Холодна Ю.Є. Пєнчева І.В. Формування стратегії інвестора на фондовому ринку.// Збірник наукових праць «Фінансові механізми сталого економічного розвитку». - Харків, 2007. - С. 397-407.

22. Особистий внесок здобувача: проаналізовано існуючі підходи здійснення технічного аналізу цінних паперів, запропоновано шляхи вирішення існуючих проблем здійснення технічного аналізу в Україні.

23. Холодна Ю.Є., Нагай І.В. Фінансовий моніторинг операцій на ринку цінних паперів // Збірник матеріалів Першої Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасні проблеми фінансового моніторингу». - Харків, 2008. - С. 91-92.

24. Особистий внесок автора: виділено основні проблеми фондового ринку до яких призводить недосконалість існуючого законодавства у сфері фінансового моніторингу, запропоновано шляхи вирішення таких проблем.

25. Нагай І.В. Оцінка відповідності стратегії інвестора умовам фондового ринку // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Дні фінансової науки». - Сімферополь, 2010. - С. 9-11.

26. Нагай І.В. Проблеми Інтернет-трейдингу на біржовому ринку України // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку». - Суми, 2010. - С. 660-663.

АНОТАЦІЯ

Нагай І.В. Формування портфеля цінних паперів професійних учасників фондового ринку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси та кредит. - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2011.

Дисертацію присвячено розвитку науково-теоретичних положень, удосконаленню та розробці методичних підходів, а також впровадженню практичних рекомендацій щодо управління портфелем цінних паперів професійних учасників фондового ринку.

Розглянуто основні підходи до процесу управління портфелем цінних паперів, визначено його сутність та особливості формування в сучасних умовах вітчизняного фондового ринку. Запропоновано використання портфельних індексів ІСІ як індикаторів фондового ринку.

Удосконалено концепцію оптимального портфеля Г. Марковіца шляхом введення другого показника ризику - ризику прогнозованості. Удосконалено модель CAMP завдяки розробці та введенню до її системи нового показника - коефіцієнта покриття ризику прогнозованості. Удосконалено комплекс методів здійснення антикризового управління портфелем цінних паперів, а саме спекулятивної стратегії інвестора, що дозволяє професійним учасникам фондового ринку ефективно проводити свою діяльність за умов економічної кризи.

Ключові слова: фондовий ринок, цінні папери, інвестиційний портфель, управління портфелем цінних паперів, фондовий індикатор, стратегія фондового інвестора, антикризове управління.



АННОТАЦИЯ

Нагай И.В. Формирование портфеля ценных бумаг профессиональных участников фондового рынка. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2011.

Диссертация посвящена развитию научно-теоретических положений, усовершенствованию и разработке методических подходов, а также внедрению практических рекомендаций относительно управления портфелем ценных бумаг профессиональных участников фондового рынка.

Рассмотрены основные подходы к процессу управления портфелем ценных бумаг, определена его сущность и особенности формирования в современных условиях отечественного фондового рынка. Предложено использование портфельных индексов ИСИ в качестве индикаторов.

Разработан индикатор, адаптированный к украинскому фондовому рынку, расчет которого основан на принципе построения осцилляторов. Доказана его эффективность и действенность при осуществлении анализа и прогноза. Разработан и внедрен индикатор IОА, основанный на объеме проведенных торгов, и доказана эффективность его использования при осуществлении анализа. Разработан и внедрен показатель соответствия стратегии инвестора условиям фондового рынка (ПВ). Разработан метод корректирования структуры портфеля в соответствии с новыми условиями фондового рынка с использованием принципа решения оптимизационной задачи в пакете Excel.

Усовершенствован подход к процессу управления портфелем ценных бумаг, который содержит четкое выделение структурных элементов процесса управления, их характеристику, установление взаимосвязей и позволяет определить влияние каждого элемента на систему в целом. Усовершенствована концепция оптимального портфеля Г. Марковица путем введения второго показателя риска - риска прогнозируемости. Усовершенствована модель CAMP за счет разработки и введения в ее систему нового показателя - коэффициента покрытия риска прогнозируемости. Усовершенствован существующий подход к построению стратегической таблицы диапазонов деловой активности фондового рынка. Усовершенствован комплекс методов антикризисного управления портфелем ценных бумаг, а именно спекулятивной стратегии инвестора, который учитывает анализ состояния динамики инвестиционного счета, анализ показателей эффективности стратегии, поиск ее оптимальной структуры, проверку соответствия выбранной стратегии условиям фондового рынка, а также механизмы ее адаптации к новым условиям, что дает возможность профессиональным участникам фондового рынка эффективно осуществлять деятельность при условиях экономического кризиса.

Ключевые слова: фондовый рынок, ценные бумаги, инвестиционный портфель, спекулятивные операции с ценными бумагами, управление портфелем ценных бумаг, фондовый индикатор, индекс фондовой биржи, фундаментальный анализ, технический анализ, статистический анализ, стратегия фондового инвестора, консервативная стратегия, агрессивная стратегия, антикризисное управление.



ABSTRACT

Nagay I.V. Securities portfolio management of professional stock market participants- Manuscript.

Thesis on competing a candidate's degree of Economic sciences by specialty: 08.00.08 - Currency, finance and credit. - Kharkiv National University of V.N.Karazin, Kharkiv, 2011.

The thesis is dedicated to the evolution of theoretical standings, to development of methodical approaches and also to implementation of practical recommendations concerning securities portfolio management of professional stock market participants.

Main approaches to the process of securities portfolio management are considered, portfolio substance is defined and peculiarities of forming in current Ukrainian stock market conditions are described. Using portfolio indexes ICI as stock market indicators is suggested.

The optimal portfolio conception by H. M. Markowitz is perfected by implementation of second risk showings - the showings of forecasting probability risk. The CAMP model is improved by implementation the new coefficient in its system - the coefficient of forecasting probability risk coverage. There is also proposed the complex of anti-crisis portfolio management methods.

Key words: stock market, securities, investment portfolio, securities portfolio management, stock market indicator, strategy of stock market investor, anti-crisis management.

Размещено на Allbest.ru

...