Соціальне страхування в умовах трансформаційної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

"ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ"

УДК 351.84:338.24.021.8

08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ

ВОЛЬСЬКА

АНГЕЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

Київ

2011



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Роботу виконано у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Нікіфоров Петро Опанасович,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри

фінансів і кредиту, декан економічного

факультету

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Ткачук Ірина Григорівна,

Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, завідувач кафедри фінансів кандидат економічних наук, доцент

Плиса Володимир Йосипович,

Львівський національний університет імені

Івана Франка, доцент кафедри фінансів,

грошового обігу і кредиту

Захист відбудеться 25 травня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.02 в Національному науковому центрі "Інститут аграрної економіки" за адресою: 03680, Київ,МСП, вул. Героїв оборони,10, конференц-зал, 3-й поверх, к.317

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" за адресою: 03680, Київ,МСП, вул. Героїв оборони,10, 2-й поверх, к.212.

Автореферат розісланий 21 квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Н.Л. Жук



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В сучасних умовах через державні фінанси здійснюється вагомий вплив на соціальні та економічні процеси, які відбуваються в суспільстві. Виконуючи свої функції держава забезпечує фінансування заходів щодо соціального захисту населення, реалізації пріоритетних загальнодержавних програм, спрямованих на підвищення добробуту та соціальної захищеності людини як головного суб'єкта економічного розвитку суспільства. При цьому саме інститут соціального страхування стає однією із важливих форм здійснення прав громадян на соціальний захист. Його значимість великою мірою зростає в умовах трансформаційної економіки.

Соціальне страхування - це важлива складова частина соціального захисту населення, центром якого є людина та її потреби, а рівень соціальної захищеності людини у більшій або меншій мірі стимулює соціально-економічний розвиток держави. З проголошенням незалежності в Україні почали запроваджуватися нові елементи фінансової системи, властиві державам з ринковою економікою, у тому числі загальнодержавні цільові фонди. Проте процес функціонування таких фондів не має достатнього теоретичного обґрунтування, численні зміни до порядку формування та використання фінансових ресурсів фондів не сприяють формуванню стабільних фінансових підвалин системи соціального страхування, а недосконалість фінансової статистики ускладнює їх аналіз.

Дослідженню проблеми формування ефективного механізму соціального захисту в умовах ринкової економіки присвятили свої наукові праці Н.Барр, Дж.Вулфенсон, А.Гельб, Г.Дженкинс, В.Нордхаус, Дж.Сакс, Х.Таверес та інші.

Концептуально-методологічні, методичні, практичні питання соціального захисту населення, підвищення його ефективності є предметом і об'єктом вивчення багатьма науковцями. Зокрема, загальноекономічні проблеми і соціальні наслідки ринкових перетворень та реформування соціальної сфери розглядаються у працях А.Ананьєва, В.Андрущенка, Д.Богині, О.Богомолова, І.Бондара, І.Бочарова, В.Мандибури, С.Мельника, В.Фільєва, В.Яценка і інших.

Прагматика та проблематика державного соціального страхування, у тому числі функціонування фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також проблеми бідності, добробуту, зайнятості, безробіття, втрати працездатності, як соціальних явищ, досліджувалися вітчизняними науковцями О.Василиком, В.Куценко, Е.Лібановою, Б.Надточієм, П.Нікі-форовим, С.Осадцем, О.Палій, В.Плисою, І.Ткачук, Л.Тулушем та іншими.

Разом з тим наукові дослідження сфери соціального страхування як цілісного елементу фінансової системи держави свідчать, що ця проблематика потребує наукового теоретико-практичного доопрацювання, яке полягає у врахуванні тих проблем, які негативно позначаються на соціально-економічному розвитку країни, добробуті, зайнятості громадян та діяльності фінансових установ, забезпеченні виконання функцій соціального страхування. Серед проблем, які породжують недоліки сучасної системи державного соціального страхування в Україні, - часткова тінізація економіки, високі ставки страхових внесків, збереження елементів не страхового перерозподілу коштів, недостатня ефективність функціонування фондів соціального страхування, а також напрями розвитку їх діяльності без врахування світового досвіду та економічних умов нашої країни, відсутність прозорого розподілу фінансової відповідальності між державою, роботодавцями та профспілками. Все це спричиняє втрату мотивації до праці і недостатній рівень охоплення населення системою соціального страхування.

Наявність цих та інших, у значній мірі, невирішених питань зумовлює необхідність продовжити системні дослідження теоретичних і прикладних проблем соціального страхування населення в контексті вітчизняних трансформацій економіки та з огляду на сучасні світові тенденції розвитку економічних та соціальних відносин. Вагомість суспільного значення соціального страхування й недостатня розробленість даної проблематики у вітчизняній економічній науці зумовили вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри фінансів і кредиту економічного факультету Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича за плановою темою "Теорія і практика застосування фінансових інструментів соціально-економічного розвитку України в умовах системної економічної трансформації" (номер державної реєстрації 0106U008360), у межах якої здобувач обґрунтувала науково-методологічні засади і практичні пропозиції щодо вдосконалення соціального страхування в умовах трансформаційної економіки України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення теоретичних підходів щодо формування та функціонування державного обов'язкового соціального страхування і розробка на цій основі практичних рекомендацій з вдосконалення і раціонального використання фінансових ресурсів державних цільових фондів соціального страхування.

Досягнення поставленої мети передбачало вирішення таких завдань:

- узагальнити та поглибити теоретичні засади державного обов'язкового соціального страхування;

- охарактеризувати соціальні ризики в умовах трансформаційної економіки;

- розкрити особливості фінансових відносин, що виникають в процесі функціонування системи соціального страхування;

- дослідити підходи щодо формування фондів державного обов'язкового соціального страхування, виявити раціональні джерела їх наповнення та провести аналіз вітчизняної практики використання фінансових ресурсів цих фондів;

- дослідити моделі соціального страхування за кордоном, з метою розробки пропозицій щодо функціонування державного обов'язкового соціального страхування в Україні;

- обґрунтувати доцільність створення Єдиного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Об'єктом дослідження є процес функціонування системи державного обов'язкового соціального страхування в Україні та її західних областях зокрема.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні засади формування, перерозподілу та використання фінансових ресурсів державного обов'язкового соціального страхування.

Методи дослідження. З метою розв'язання поставлених в дисертації завдань використано загальнонаукові та спеціальні методи. Теоретичною основою дослідження є критичний аналіз наукових досягнень у галузі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Методологічною основою дослідження були системний та структурний підходи.

Особливості становлення загальнообов'язкового державного соціального страхування досліджувалися за допомогою історичного та ретроспективного методів. Методи дедукції і індукції, аналогії та порівняння використанні для розкриття змісту понятійного апарату загальнообов'язкового державного соціального страхування. На підставі методів аналізу і синтезу досліджено практичне функціонування фондів соціального страхування. За допомогою методів причинно-наслідкового зв'язку, прогнозування та системного підходу розроблено пропозиції з удосконалення функціонування системи соціального страхування.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження були фундаментальні положення фінансової науки, викладені у наукових працях вчених-економістів, Конституція України, законодавчо-нормативні та правові акти з питань реалізації загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також офіційні статистичні матеріали Міністерства праці і соціальної політики України, Державної служби статистики України, Державного центру зайнятості, планові та фактичні показники діяльності Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України, їх територіальних підрозділів у Тернопільській, Чернівецькій, Івано-Франківській областях.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в узагальненні теоретичних і методичних підходів щодо формування та функціонування державного загальнообов'язкового соціального страхування.

Основні результати, що становлять наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:

- обґрунтовано функціонування фондів державного обов'язкового соціального страхування як системної цілісності у складі державних фінансів та доведено доцільність їх об'єднання у Єдиний Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування, який здійснюватиме акумуляцію фінансових ресурсів та їх цільове використання для забезпечення належного рівня соціального страхування громадян, які з причин безробіття, втрати професійної придатності чи хвороби не можуть самостійно себе матеріально забезпечити;

удосконалено:

- удосконалено механізм реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування через впровадження єдиного соціального внеску та комплексне реформування системи адміністрування фондів в напрямку оптимізації їх управлінських функцій і витрат на утримання апарату та посилення фінансової участі держави у діяльності Єдиного Фонду;

- підхід до реалізації концепції соціального страхування, який передбачає взаємозв'язок системи соціального страхування із процесами реальної економіки, динамікою вартості робочої сили, оподаткуванням і бюджетним процесом, враховуючи закордонний та вітчизняний досвід;

набули подальшого розвитку:

- концептуальні засади тлумачення дефініцій "соціальне страхування" та "державне загальнообов'язкове соціальне страхування". Доведено їх взаємозв'язок і взаємообумовленість тобто вони співвідносяться як часткове і ціле, оскільки державне загальнообов'язкове соціальне страхування є підсистемою нижчого рівня. Соціальне страхування - функціонуюча система, похідна від характеру економічних відносин та політики держави. Визначено, що соціальне страхування виступає, як інститут соціального захисту і як та сфера економічної системи держави, де відбувається перерозподіл виробленого валового внутрішнього продукту, за допомогою формування фондів соціального страхування. Значення соціального страхування особливо зростає в умовах ринкового спрямування економічної політики держави;

- аналіз сукупності соціальних ризиків економічно активного населення при переході до ринкової економіки та визначено напрями їх зниження за рахунок ефективного функціонування системи соціального страхування;

- шляхи оптимізації доходної та видаткової частин існуючих фондів соціального страхування з метою отримання додаткових доходів, здатних покрити наслідки тимчасової зміни рівня соціальних ризиків.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дисертаційної роботи можуть бути використані як теоретична і методична основа для подальшого поглибленого вивчення питань функціонування та вдосконалення соціального страхування. Отримані в процесі дослідження результати і рекомендації можуть бути використані при розробці відповідних законодавчих актів і соціальних програм, щодо функціонування соціального страхування та діяльності державних соціальних фондів (Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України) при розробці стратегії і тактики державної політики у сфері регулювання зайнятості, безробіття, тимчасової непрацездатності та у подальших наукових дослідженнях даної проблеми в економічній науці.

Запропоновані в дисертаційній роботі рекомендації з удосконалення діяльності фондів соціального страхування прийняті до розгляду та знайшли своє практичне відображення в діяльності Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Чернівецькій області (довідка № 01-41/23 від 25.12. 2009) та виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (довідка № 01-41/24 від 25.12.2009), у навчальному процесі Подільського державного аграрно-технічного університету (довідка № 1від 04.01.2010).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею. Наукові результати та висновки, які представлені в роботі та пропонуються до захисту, належать особисто автору і є його науковим доробком. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані ті ідеї та положення, що отримані в результаті індивідуальних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні науково-практичні положення дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на наукових конференціях: Всеукраїнській науковій конференції молодих науковців "Управління у 21 столітті: погляд молодих вчених" (м. Хмельницький, 2004 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції "Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період" (м. Хмельницький, 2006 р.); XVII Міжнародній науково-практичній конференції "Генезис інституційної системи сучасної економіки України" (м. Чернівці, 2007 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції ННЦ "ІАЕ" "Концепція розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України" (м. Київ, 2009 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції "Удосконалення обліку, аналізу, аудиту і звітності в сучасних умовах глобалізаційних процесів у світовій економіці" (м. Ужгород, 2010 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 15 наукових працях загальним обсягом 4,67 друк. арк., з яких 10 опубліковано у наукових фахових виданнях України обсягом - 3,48 друк. арк. (в т.ч. 2 - у співавторстві) та 5 публікацій за матеріалами науково-практичних конференцій (1,19 друк. арк.), авторський внесок становить 4,53 друк. арк.

Структура та обсяг дисертаційного дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Повний обсяг роботи - 285 сторінок комп'ютерного тексту. Матеріал дисертації ілюстрований 20 таблицями на 20 сторінках, 24 рисунками на 24 сторінках та 35 додатками на 37 сторінках. Список використаних джерел налічує 341 найменування на 28 сторінках.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету й основні завдання дисертаційної роботи, визначено об'єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення результатів, які одержані автором особисто і виносяться на захист.

У першому розділі "Теоретичні засади розвитку соціального страхування" досліджено теоретичну основу та визначено орієнтири соціальної політики, її вплив на соціальний розвиток держави; уточнено сутність економічних понять "соціальний захист", "соціальне забезпечення", "соціальне страхування" та "загальнообов'язкове державне соціальне страхування"; доведено їх взаємозв'язок і взаємообумовленість; визначено організаційні аспекти та місце соціального страхування у фінансовій системі держави.

Встановлено, що соціальна політика держави, як складова частина соціально-ринкової економіки є сукупністю перетворювальних дій з метою соціального та економічного захисту громадян.

Огляд наукової літератури дає підстави стверджувати про наявність полеміки стосовно розмежування понять "соціальний захист" і "соціальне страхування". Доведено, що соціальне страхування є складовою системи соціального захисту, тобто вони співвідносяться як часткове і ціле. Найбільш містким, що розкриває суть соціального страхування, вважаємо наступне визначення:

Соціальне страхування є специфічним інститутом соціального захисту і водночас сферою економічної системи держави, де відбувається перерозподіл виробленого валового внутрішнього продукту, за допомогою формування фондів соціального страхування, з метою захисту інтересів економічно активного населення від негативної дії соціальних страхових випадків.

Соціальне страхування доцільно вважати інвестицією в людський капітал, значущість якої для економічного зростання і добробуту визначається державою. Саме людський і соціальний капітал забезпечують нині темпи економічного зростання, і саме ті країни, політика яких спрямована на забезпечення розвитку людського потенціалу, досягають вагомих успіхів.

Поглиблено зміст дефініції "державне загальнообов'язкове соціальне страхування", яке ми трактуємо в роботі, як сукупність законодавчо закріплених норм і правил, якими регламентовано порядок обов'язкового соціального страхування у державі, в тому числі формування і розподілення коштів державних страхових фондів, розміри страхових внесків, відповідальність осіб за несплату чи несвоєчасну сплату, а також основні принципи та методи спрямування коштів з державних фондів на покриття соціальних випадків, передбачених чинним законодавством.

Страхування взагалі, як один із видів фінансової діяльності, за галузевою ознакою належить до фінансової системи в цілому, воно може виступати як система нижчого рівня, тобто підсистема загальної фінансової системи, що зберігає при цьому всі свої системні властивості. В контексті загальної фінансової системи страхування має особливе, специфічне, функціональне призначення - фінансове забезпечення ризиків і пов'язаних з ними можливих негативних наслідків для фізичних і юридичних осіб. Державне соціальне страхування є підсистемою страхування взагалі й, водночас, функціонує як певна системна цілісність у складі державних фінансів.

Фінансові ресурси державних цільових фондів формуються за рахунок перерозподілу ВВП на чітко визначені цілі. При цьому в роботі доведено, з одного боку, необхідність створення фінансових резервів державного соціального страхування, з іншого - пошуку механізму інвестування страхових резервів з метою отримання додаткових доходів. Підкреслюється також необхідність збалансованого стану коштів державного соціального страхування, тобто такого їх розподілу та використання, який забезпечить незалежність державного соціального страхування від бюджетного фінансування та платоспроможність державних цільових фондів, як здатність своєчасно виконувати свої зобов'язання перед страхувальниками.

Дослідження еволюції соціального страхування в Україні показало непослідовну зміну підходів до його організації, яка здійснювалась як на страхових засадах, так і на засадах соціального забезпечення. Досвід розвитку суспільних відносин доводить, що соціальне страхування - явище об'єктивне і необхідне. Об'єктивність соціального страхування обумовлена ризиковим характером ринкової економіки та необхідністю, у цьому зв'язку, створення фінансових гарантій для забезпечення осіб, які з певних причин не можуть брати участі в процесі матеріального виробництва й отримувати оплату за свою працю. Щодо тенденцій історичного розвитку світових систем соціального страхування, то необхідно вказати на їх спадкоємний і навіть циклічний характер: від взаємодопомоги до взаємного страхування, потім до державного страхування на принципах трипартизму, а згодом - роздержавлення та надання переважної ролі приватному соціальному страхуванню.

Аналіз теорії і практики функціонування соціального страхування свідчить про необхідність побудови економічно вдосконаленої і соціально справедливої системи державного соціального страхування в Україні, яка має ґрунтуватися на принципах солідарності, обов'язковості, доступності та фінансової самостійності, а з іншого - передбачає взаємозв'язок із процесами реального виробництва, динамікою вартості робочої сили, фіскальною політикою держави.

У другому розділі "Аналіз соціального страхування в Україні за 2004-2008 рр." проведено дослідження соціальних ризиків в умовах трансформаційної економіки; визначено особливості сучасної національної системи соціального страхування, обґрунтовано структуру і принципи її побудови, з'ясовано механізми державного регулювання і контролю, а також джерела фінансового забезпечення та напрями використання грошових засобів фондів державного обов'язкового соціального страхування на загальнодержавному та регіональному рівнях.

За результатами аналізу прикладних аспектів державного соціального страхування в Україні на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасних випадків на виробництві визначено, що протягом останніх років в Україні створювалася правова база для становлення національної системи соціального страхування, яка ґрунтується, головним чином, на вимогах Європейського кодексу соціального забезпечення і рекомендаціях Міжнародної Організації Праці; отримав розвиток механізм фінансового забезпечення системи соціального страхування, чільне місце в системі інституцій якого посіли спеціалізовані фінансові установи - державні цільові фонди.

З'ясовано, що фонди соціального страхування, як організаційна форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, виступають страховиками у системі державного страхування та беруть на себе зобов'язання щодо збору страхових внесків і виплати матеріальної допомоги. З урахуванням співвідношення величин страхових надходжень і відповідних видатків по окремих видах соціального страхування та фінансово-економічної, соціально-демографічної ситуації (стан економіки, тенденції відтворення населення, стан його здоров'я) держава вживає відповідних заходів щодо регулювання розмірів страхових тарифів і виплат по соціальному страхуванню.

Доведено, що найважливішим принципом соціального страхування, як і страхування взагалі, є солідарність, тобто спільна відповідальність усієї сукупності осіб, охоплених певним видом страхування, за відшкодування збитків кожної конкретної особи. Перерозподіл коштів у межах соціального страхування відбувається у двох вимірах:

- горизонтальний перерозподіл - від осіб, з якими не відбулася страхова подія протягом певного часу до тих, із ким вона відбулася;

- вертикальний перерозподіл - від осіб із вищим рівнем доходу до осіб із нижчим.

Встановлено, що ефективність заходів щодо зменшення впливу соціально негативних випадків залежить від стану і тенденцій фінансового забезпечення фондів соціального страхування. Результати проведеного порівняльного аналізу динаміки фактичних находжень до бюджетів фондів соціального страхування засвідчують зростання доходів бюджетів з 2153634 тис. грн. у 2004 р. до 4736570 тис. грн. - 2008 р. у Фонді соціального страхування на випадок безробіття, з 3433950 тис. грн. до 7227627 тис. грн. відповідно у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і у Фонді соціального страхування від нещасного випадку на виробництві з 1575033,6 тис. грн. (2004 р.) до 3949985,3 тис. грн. (2008 р.) на 250,8%.

Зазначимо, що основним джерелом фінансування фондів є страхові внески роботодавців і застрахованих осіб, частка яких коливається від 83,6 до 99,7% як по Україні в цілому, так і в західних областях, що прямо пропорційно залежить від кількості зареєстрованих страхувальників (середній показник 1,5 млн. платників).

Таблиця 1

Динаміка надходжень до фондів соціального страхування України,

тис. грн.

Фонди соціального страхування	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	%, 2008 р. до 2004 р.
ФСС ВБ	2153634,0	2615664,2	2800141,2	369162,9	4736570,0	219,9
ФСС ТВП	3433950,0	4896510,0	7257647,0	5515415,0	7227627,0	210,5
ФСС НВВ	1575033,6	2037711,6	2382990,0	3019997,4	3949985,3	250,8

Аналіз загальних витрат Фонду соціального страхування на випадок безробіття впродовж 2004-2008 рр. засвідчує перманентне збільшення витрат бюджету (на 2420 млн. грн.), хоча у відсотку до ВВП цей показник знижується (з 0,69% до 0,51%), проте спостерігається синхронне зростання розмірів виплат допомоги по безробіттю по відношенню до темпів росту валового внутрішнього продукту. Це пояснюється певними причинами, серед яких поступове підвищення рівня заробітної плати в усіх галузях економіки; нарощування темпу створення додаткових робочих місць, які дотуються з бюджету Фонду. Зазначимо, що стаття "витрати на заходи активної політики зайнятості" зменшилася втричі по відношенню до ВВП, водночас, як витрати на утримання виконавчої дирекції зросли в 1,5 раза.

Допомога по безробіттю є засобом для існування безробітного в період пошуку місця працевлаштування, тому логічним є порівняння її розміру з прожитковим мінімумом, як вартісної величини доходу, достатнього для забезпечення нормального функціонування людини (рис. 1).

Співвідношення мінімальної допомоги по безробіттю з прожитковим мінімумом у країні для застрахованих осіб, у яких розмір виплат залежить від страхового стажу, перевищує таке співвідношення в незастрахованих осіб (на 14% у 2008 р. і лише на 4,8% у 2004 р.), що доводить необхідність поступового запровадження в обов'язковому порядку страхового принципу в нарахуванні виплат допомоги по безробіттю, який все ж у своєму абсолютному розмірі залишається доволі низьким і не перевищує 69% прожиткового мінімуму для працездатної особи. Видатки бюджету Фонду соціального страхування на випадок безробіття щодо забезпечення виплат допомоги у зв'язку з безробіттям є захищеними і їх фінансування проводиться в першочерговому порядку.

З'ясовано, що впродовж 2004-2008 рр. спостерігалося значне збільшення видаткової частини бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не тільки по Україні в цілому, але і в регіонах. Так, загальна сума видатків у Чернівецькій області зросла з 42550 тис. грн. (2004 р.) до 80982 тис. грн. у 2008 році тобто на 90,1%. В Івано-Франківській області видатки 2008 р. зросли на 90,4% порівняно з 2004 р. Витрати Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Тернопільській області за останні п'ять років зростали і у 2008 р. склали 101929,0 тис. грн., що більше показника 2004 р. на 82,9%. Найбільшу питому вагу в бюджеті Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності займали витрати по тимчасовій непрацездатності (від 16,9% до 51,8%). загальнообов'язковий фонд соцстрахування дохідний

Дослідженням визначено, що за рахунок коштів, акумульованих Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві у разі настання страхового випадку, здійснюються виплати застрахованим особам (рис. 2).

Аналіз виплат засвідчив, що майже 320 тис. потерпілих від нещасного випадку на виробництві отримали допомогу на загальну суму 2,86 млрд. грн. (протягом 2008 р.). Сума видатків Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві на виплату потерпілим у динаміці за останні роки зросла в 2,5 раза, а кількість потерпілих, яким було надано допомогу - лише на 1%. Середній розмір допомоги в 2008 р. склав майже 9 тис. грн. у розрахунку на одного потерпілого, або в 2,4 рази перевищував показник 2004 року.

Аналіз використання коштів системи соціального страхування довів, що методом збереження та примноження грошових засобів фондів може стати їх використання як фінансових інвестицій, що потребує опрацювання механізму використання інвестиційних ресурсів фондів соціального страхування, а також зазначена необхідність вирішення питання про доцільність фінансування адміністративно-управлінських витрат фондів (1662,7 млн. грн. у 2008 р.) за рахунок страхових внесків.

Характерною ознакою фінансів у цілому та соціального страхування зокрема є збалансованість вхідних і вихідних грошових потоків загалом.

Практичне використання коштів фондів соціального страхування для реалізації покладених на них функцій дає змогу визначити, що стан бюджетів фондів залежно від різного співвідношення дохідної і видаткової частин може бути дефіцитним чи профіцитним (табл. 2).

Таблиця 2

Доходи та видатки фондів соціального страхування України, тис. грн.

Показники	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.
ФСС ВБ
Надходження, всього	2153634,0	2615664,2	2800141,2	3609162,9	4736570,0
Видатки, всього	2385347,3	2494745,7	2937664,3	3559765,5	4713005,3
Різниця між доходами та видатками	-231713,3	120918,5	-137523,1	49397,4	23564,7
ФСС ТВП
Надходження, всього	3433950,0	4896510,0	7257647,0	5515415	7227627
Видатки, всього	3356414,0	5075300,0	7382585,0	5255096	7243708
Різниця між доходами та видатками	77536,00	-178790,00	-124938,0	260319	-16081,0
ФСС НВВ
Надходження, всього	1575033,60	2037711,6	2382989,5	3019997 ,4	3949985 ,3
Видатки, всього	1590309,5	2021933,9	2346444,8	2977790,0	3672819,0
Різниця між доходами та видатками	-15275,9	15777,7	36544,7	42207,4	277166,3

Збалансованість визначається платоспроможністю, тобто здатністю фондів соціального страхування погашати свої зобов'язання перед страхувальниками. Результати розгляду стану грошових потоків проаналізованих фондів засвідчують, що на початок звітних років у фондах соціального страхування були в наявності залишки коштів, які дали змогу Фонду соціального страхування на випадок безробіття та Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві завершити бюджетні періоди із позитивним сальдо (рис. 3).

У розділі 3 "Напрями вдосконалення соціального страхування" доведено, що в умовах ринкових трансформацій державі варто чітко визначитися з напрямом реформування системи соціального страхування, тому тривають пошуки оптимальної структури та пріоритетних напрямів діяльності на різних рівнях, щоб за допомогою економічних, фінансових, організаційно-технічних, соціальних чинників здійснювати підтримку незахищених верств населення та громадян країни. Для цього потрібно розробити концепцію реформування соціального страхування України, яка передбачатиме мету, завдання та пріоритети інституту соціального страхування на коротко- і середньострокову перспективу; модель національної системи соціального страхування з визначенням функцій окремих її інститутів. Закладені в концепції положення мають бути узгоджені з функціонуючими системами заробітної плати, податковою системою, державною політикою на ринку праці, демографічною політикою.

За результатами дослідження процес формування конкурентного середовища на ринку в умовах трансформаційної економіки України може бути ефективним лише в разі врахування позитивного досвіду застосування економічно розвиненими країнами активної політики зайнятості, гнучкого ринку праці та загальнодержавного банку даних, що є об'єктивною передумовою розвитку системи соціального страхування. Потреба в таких заходах зумовлена посиленням виробничої гнучкості, внаслідок якої здійснюється диверсифікація виробництва, збільшується кількість малих підприємств, орієнтованих на споживача, розвиваються підрядні форми праці. У межах цієї системи використовуються гнучкі форми заробітної плати, зайнятості та організації робочого часу з метою підвищення рівня конкурентоспроможності незайнятого населення.

Визначено, що завдання потрійної складності щодо забезпечення зростання розмірів страхових виплат, запровадження обов'язкового медичного страхування при назрілій потребі зменшення витрат на здійснення платежів до фондів соціального страхування в контексті проблеми фінансової нестійкості системи загальнообов'язкового соціального страхування спонукає до пошуку шляхів удосконалення механізмів реалізації соціальних функцій, побудови фінансових та інформаційних потоків за більш ефективними схемами. Нами пропонується запровадження чітко вивіреної загальної процедури обліку платників і стягнення страхових внесків та виплат єдиною фінансовою установою.

У роботі обґрунтовано напрями державної політики України у сфері соціального страхування працівників в найближчій і більш віддаленій перспективі. До таких, на думку автора, необхідно віднести: удосконалення механізму використання коштів системи соціального страхування; опрацювання методологічних підходів до побудови моделі адміністрування соціального страхування, враховуючи можливі переваги та наслідки не тільки для соціальної страхової системи, а й соціально-економічної системи України загалом; запровадження економної, конструктивної моделі медичного страхування; підприємства (роботодавці) мають стати справжніми суб'єктами соціального страхування, повною мірою забезпечуючи соціальне страхування найманих працівників на всіх етапах відтворювального циклу - при прийнятті на роботу, в її процесі, а також у разі втрати працездатності чи скороченні робочих місць; аналіз чинників, що стримують розвиток страхового ринку в розрізі соціально значимих видів страхування - страхування життя, пенсійне, особисте страхування.

З'ясовано, що актуальним залишається питання запровадження системи комерційного соціального страхування у разі тимчасової втрати працездатності, з наданням гарантій компенсації витрат під час хвороби та створення корпоративних, професійних фондів зі страхування від нещасних випадків на виробництві, які були б зацікавлені у фінансуванні профілактичних заходів підприємств, та забезпеченням безпечних умов праці. В даному питанні автор відстоює позицію, що в Україні страховий ринок має великий потенціал розвитку. За експертними оцінками, нині застрахованими є лише 10% ризиків, тоді як у більшості країн цей показник досягає 90-95%.

Обґрунтовано, що єдиний соціальний внесок повинен провадитися на основі персоніфікованих рахунків працюючих і стати основним джерелом дохідної частини новоствореної державної установи - Єдиного Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування, який, об'єднавши існуючі фонди загальнообов'язкового соціального страхування, буде реалізовувати соціальну функцію держави та забезпечувати соціальне страхування населення від імовірних соціальних ризиків на основі залежності отриманих виплат від періоду трудової діяльності та розміру сплачених внесків.

Єдиний Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування міститиме бази даних про застрахованих осіб, у тому числі потерпілих та безробітних, відповідно спеціалісти установи зможуть не тільки провадити збір коштів, а й здійснювати виплати. Це передбачатиме скорочення штатного складу, який мають існуючі фонди соціального страхування, оскільки їх повноваження перейдуть до Єдиного Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування, а ефективна система управління гарантуватиме точність, своєчасність та соціальну справедливість у виплатах особам, які мають на це право, уникаючи зловживань.



Висновки

Дослідження теоретичних та практичних засад соціального страхування в умовах трансформаційної економіки дозволило сформулювати у дисертаційній роботі наступні висновки:

1. Соціальне страхування, яке функціонує в межах системи позабюджетних державних фондів фінансових ресурсів цільового призначення, суттєво впливає на соціально-економічний розвиток країни в силу значної частки мобілізованих ним фінансових ресурсів і суттєво важливих для суспільства питань, які ця система вирішує. У процесі дослідження встановлено, що в сучасних умовах роль фінансових ресурсів соціального страхування значно зростає як в Україні, так і в інших країнах світу, що зумовлено, насамперед, посиленням соціальної функції будь-якої економічної системи суспільства. Головне призначення соціального страхування за фінансовими ресурсами - захист економічно активного населення в разі настання соціального страхового випадку. Така направленість соціального страхування - на економічну та правову рівність, характерна для ринкової економіки, є основою тих переваг, які має механізм соціального страхування порівняно з бюджетним фінансуванням соціального захисту і сприяє підтримці у суспільстві соціальної злагоди та стабільності.

2. Доведено, що соціальні ризики - явища об'єктивні й невідворотні за будь-якої форми організації економіки та обумовлюють види соціального страхування. Відсутність надійних захисних механізмів, у даному випадку - соціального страхування, негативно позначається на кожному з його учасників на мікро- та макрорівнях, що врешті-решт відбивається на темпах та тенденціях соціально-економічного розвитку країни. Реалізація концепції соціального страхування, передбачає взаємозв'язок системи соціального страхування із процесами, що відбуваються в економіці, динамікою вартості робочої сили, оподаткуванням і бюджетним процесом. Формування державного соціального страхування в незалежній Україні відбувається в специфічних умовах далеких від умов тих країн, де така система історична набула свого найбільшого поширення.

3. Обґрунтовано, на основі проведеного дослідження соціального страхування України, що, не зважаючи на розвиток позитивних тенденцій, характерними ознаками ринку праці є існування незареєстрованої та прихованої форм безробіття, використання висококваліфікованих працівників на робочих місцях, що не потребують професійної підготовки, труднощі з працевлаштуванням молоді, жінок та низькою оплатою праці. Середньомісячні витрати роботодавців на утримання робочої сили в Україні у 10 разів менші, ніж у країнах Європейського Союзу.

4. З'ясовано, що суттєвий вплив на соціально-економічний розвиток країни, захист від соціальних ризиків справляють фінансові ресурси державних фондів соціального страхування, адже вони консолідують значну частку державних фінансів та фінансово вирішують надзвичайно важливі питання соціального страхування. Виявлені в процесі аналізу недоліки у формуванні та використанні ресурсів фондів державного обов'язкового соціального страхування дали змогу визначити основні напрями реформування системи соціального страхування в Україні: запровадження єдиного соціального внеску, посилення фінансового контролю, удосконалення інституційних засад функціонування системи державного загальнообов'язкового соціального страхування.

5. Проведений аналіз динаміки фактичних надходжень до бюджетів фондів соціального страхування впродовж 2004-2008 рр. засвідчив їх зростання, що зумовлене підвищенням рівня середньої заробітної плати в усіх сферах економічної діяльності, погашенням заборгованості і з її виплати та кількістю зареєстрованих страхувальників, що сплачують страхові внески. Сформований реєстр платників страхових внесків, маючи тенденцію до зростання, позитивно впливає на питому вагу страхових внесків роботодавців і найманих осіб, які в структурі надходжень займають 66,3-99,7%. Серед чинників, що негативно впливають на рівень формування фондів, виділено: скорочення чисельності активного населення, що працює, і зростання чисельності населення, яке потребує використання коштів соціального страхування; відплив грошової маси в позабанківський обіг та тінізація економіки, а також низький рівень платіжної дисципліни.

6. Обґрунтовано напрями вдосконалення системи соціального страхування в аграрному секторі економіки, які мають передбачати передусім регулювання ринку праці, зниження безробіття та покращення інфраструктури життєзабезпечення сільських територій, створення обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів безпосередньо фермерськими й особистими селянськими господарствами, формування дієздатного людського і соціального капіталу на селі.

7. З'ясовано, що завдання потрійної складності щодо забезпечення зростання розмірів страхових виплат в існуючій системі та запровадження обов'язкового медичного страхування при істотній потребі зменшення витрат на здійснення платежів до фондів соціального страхування потребує вдосконалення механізмів реалізації соціальних функцій, побудову фінансових та інформаційних потоків за більш ефективними схемами, збалансованості фінансових ресурсів державного соціального страхування. Доведено, що зазначена мета досягатиметься через зменшення безробіття, збільшення величини фонду оплати праці, уніфікацію бази нарахування єдиного соціального внеску, забезпечення єдиної процедури його сплати та обліку, впровадження прозорої й ефективної системи контролю за інформаційними та фінансовими потоками в системі соціального страхування, спрощення процедури сплати внесків для роботодавців завдяки встановленню однакового звітного періоду, стандартної форми фінансових звітів, актів перевірок.

8. Обґрунтовано, що єдиний соціальний внесок повинен провадитися на основі персоніфікованих рахунків працюючих і стати основним джерелом дохідної частини новоствореної державної установи - Єдиного Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування, через комплексне реформування системи адміністрування фондів в напрямку оптимізації їх управлінських функцій і витрат на утримання апарату, реалізовуватиме соціальну функцію держави та забезпечуватиме соціальне страхування населення від імовірних соціальних ризиків на основі взаємозв'язку періоду трудової діяльності та розміру сплачених внесків з отриманими виплатами. Єдиний Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування міститиме бази даних про потерпілих та безробітних і, відповідно, спеціалісти установи зможуть не тільки провадити збір коштів, а й здійснювати виплати. Це передбачатиме скорочення штату працівників, який мають існуючі фонди соціального страхування, адже їх повноваження перейдуть до Єдиного Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування, а ефективна система управління з посилення фінансової участі держави у діяльності Єдиного Фонду гарантуватиме точність, своєчасність і соціальну справедливість у виплатах особам, які мають на це право, уникаючи зловживань.

Загалом стратегія соціального страхування має бути спрямована на повне охоплення всіх категорій економічно активного населення та уніфікацію порядку призначення страхових виплат у межах одного закону.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Вольська А. О. Особливості формування та аналіз цільового використання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві / А. О. Вольська: зб. наук. праць Подільського держ. аграр.-техн. ун-ту. Вип. №14. Т.1. - Кам'янець-Подільський, 2006. - С. 321-324. (0,36 д.а.).

2. Вольська А. О. Проблеми і напрями вдосконалення соціального страхування в Україні / А. О. Вольська: зб. наук.праць Подільського держ. аграр.-техн. ун-ту. Вип. №14. Т.2. - Кам'янець-Подільський, 2006. - С. 283-286. (0,33 д.а.).

3. Вольська А. О. Державне пенсійне страхування: закордонний досвід та перспективний напрямок розвитку в Україні / А. О. Вольська, В. К. Рудик: зб. наук. праць Подільського держ. аграр.-техн. ун-ту. Вип. №15. - Кам'янець-Подільський, 2007. - С. 227-229. (Автору особисто належить - аналіз міжнародного досвіду та обґрунтування перспектив пенсійного страхування в Україні).

4. Вольська А. О. Державне пенсійне страхування в Україні: проблеми сьогодення та напрями вдосконалення / А. О. Вольська // Науковий вісник Чернівецького ун-ту: зб. наук. праць. - Вип. №328-329. - Економіка. - Чернівці, 2007. - С. 82-85. (0,31 д.а.).

5. Вольська А. О. Становлення сучасної системи соціального страхування в Україні: проблеми і перспективи / А. О. Вольська // Науковий вісник Чернівецького торг.-екон. ін-ту КНТЕУ. - Вип. №1. - Чернівці, 2007. -

С. 357-363. (0,41 д.а.).

6. Вольська А. О. Проблеми та напрямки розвитку соціального страхування на випадок безробіття в Україні / А. О. Вольська // Науковий вісник Чернівецького торг.-екон. ін-ту КНТЕУ. - Вип. №1. - Чернівці, 2008. - С. 310-314. (0,25 д.а.).

7. Вольська А. О. Становлення, сьогодення, перспективи соціального страхування на випадок безробіття в Україні / А. О. Вольська // Науковий вісник Чернівецького ун-ту: збірник наук. праць. - Вип. №367. Економіка. - Чернівці, 2008. - С. 53-56. (0,36 д.а.).

8. Вольська А. О. Проблеми та напрямки розвитку соціального страхування на випадок безробіття в Україні / А. О. Вольська: зб. наук.праць Подільського держ. аграр.-техн. ун-ту. Вип. №15. - Т.3. - Кам'янець-Подільський, 2007. - С. 473-478. (0,31 д.а.).

9. Вольська А. О. Фінансово-економічні аспекти розвитку ринку праці та боротьби з безробіттям / А. О. Вольська, П. О. Нікіфоров // Фінанси України. - 2008. - №8. - С. 22-30. (Автору особисто належить - аналіз ринку праці в Україні та обґрунтування напряму в боротьбі з безробіттям).

10. Вольська А. О. Фінансові аспекти соціального страхування на випадок безробіття в Україні / А. О. Вольська: зб. наук.праць Подільського держ. аграр.-техн. ун-ту. - Вип. №17. Т.2. - Кам'янець-Подільський, 2009. -

С. 653-654. (0,24 д.а.).

Тези доповідей та інші публікації:

11. Вольська А. О. Соціально-економічна суть ринку праці / А. О. Вольська: зб. тез доп. Всеукр. наук. конф. молодих науковців ["Управління у ХХІ столітті: погляд молодих вчених"]. -Хмельницький, 2004. - С. 22-23. (0,30 д.а.).

12. Вольська А. О. Проблеми сьогодення та напрями вдосконалення державного пенсійного страхування в Україні / А. О. Вольська: зб. наук. праць IV Міжнар. наук. практ. конф. ["Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період"]. - Хмельницький, 2006. - С. 173-178. (0,29 д.а.).

13. Вольська А. О. Система загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні: проблеми та напрямки розвитку / А. О. Вольська: матеріали XVII міжн. наук. практ. конф. ["Генезис інституційної системи сучасної економіки України"]. - Чернівці, 2007. - С. 159 -163. (0,23 д.а.).

14. Вольська А. О. До питання щодо соціального страхування на випадок безробіття в Україні / А. О. Вольська: матеріали V Міжн. наук. практ. конф. ННЦ ["ІАЕ"]. - К., 2009. - С. 50-52. (0,16 д.а.).

15. Вольська А. О. Аспекти розвитку ринку праці та боротьби з безробіттям / А. О. Вольська: матеріали першої міжн. наук. практ. конф. - Ужгород, 2010. - С.53-55. (0,21д.а.).



АНОТАЦІЯ

Вольська А. О. Соціальне страхування в умовах трансформаційної економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки", Київ, 2011.

Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню теоретичних, методичних, прикладних аспектів функціонування соціального страхування в умовах трансформаційної економіки.

Розкрито, уточнено й доповнено економічні категорії "соціальне страхування", "соціальний захист", "соціальне забезпечення", "загальнообо-в'язкове державне соціальне страхування" у взаємозв'язку з іншими категоріями, визначено місце та роль у фінансовій системі держави фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Проаналізовано тенденції розвитку національної системи соціального страхування, динаміку і структуру фондів, проблематику та прагматику їх дохідної та видаткової частин в умовах трансформаційних процесів, що відбуваються в Україні.

Обґрунтовано, що система соціального страхування України перебуває на стадії реформування і продовжується пошук напряму її вдосконалення.

Запропоновано конкретні пропозиції щодо ефективної діяльності та подальшого реформування соціального страхування на основі реформування фондів соціального страхування в єдиний Фонд загальнообов'язкового соціального страхування.

Ключові слова: соціальний захист, соціальне страхування, загальнообов'яз-кове державне соціальне страхування, фонди соціального страхування, страхо-вий випадок, страховий ризик.



АННОТАЦИЯ

Вольская А. А. Социальное страхование в условиях трансформационной экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Национальный научный центр "Институт аграрной экономики", Киев, 2011.

Диссертационная работа посвящена комплексному исследованию теоретических, методологических, прикладных аспектов функционирования социального страхования в условиях трансформационной экономики.

Раскрыты и содержательно дополнены экономические категории "социальное страхование", "социальная защита", "социальное обеспечение", "общеобязательное государственное социальное страхование" во взаимосвязи с другими категориями, определены место и роль в финансовой системе государства фондов общеобязательного государственного социального страхования.

Социальное страхование целесообразно считать инвестицией в человеческий капитал, значимость которой для экономического роста и благосостояния определяется государством. Именно человеческий и социальный капитал обеспечивают сейчас темпы экономического роста, и именно те страны, политика которых направлена на обеспечение развития человеческого потенциала, достигают весомых успехов.

Проанализированы тенденции развития национальной системы социального страхования, динамика и структура фондов, проблематика и прагматика их доходной и расходной частей в условиях трансформационных процессов, происходящих в Украине.

...