Оцінка і формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

«ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

ОЦІНКА І ФОРМУВАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ АГРОФОРМУВАНЬ

Тимошенко Олександр Олександрович

Київ - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

фінансовий безпека агроформування ризик

Актуальність теми. В умовах нестабільного макроекономічного фону побудова агроформуваннями дієвих, адаптованих до кризових деформацій фінансового простору, механізмів коригування, неможлива без об'єктивної оцінки їх наявних й стратегічних фінансових можливостей та формування потенціалу фінансової безпеки, який виступає підмурком й наріжним каменем їх фінансового розвитку. Цей постулат підсилюється в обставинах розгортання інтернаціоналізації та глобалізації господарської діяльності, сучасних інформаційних технологій, коли фінансові ресурси стають найбільш рухливим економічним ресурсом, що визначає конкурентоспроможність, динаміку й траєкторію поступу агроформувань. Потенціал фінансової безпеки доцільно розглядати як найважливіший стратегічний інструмент сталого розвитку агроформувань, оскільки їх існуючий фінансовий контур, практично, не впливає на ефективність їх функціонування в стратегічній перспективі, й тому не дає змоги об'єктивно оцінити можливості його використання. В означеному річищі проблем, стрижневу роль має оцінка потенціалу фінансової безпеки агроформувань та пошуку шляхів його гармонійного формування. Необхідність вирішення саме в такому світлі цієї проблематики, зумовлена, з одного боку, тією світоглядною переорієнтацією, що відбулась на зламі століть щодо забезпечення сталого розвитку агроформувань, в умовах жорсткого обмеження ресурсів та можливостей їх інвестування, а з іншого, тим, що окреслені проблемні аспекти, як у теоретичному, так і в практичному зрізі нехтувались і не знайшли повного й чіткого висвітлення у фінансовій теорії.

Феномен потенціалу фінансової безпеки зрівняно недавно став предметом пильного розгляду сучасних вчених, які істотно збагатили теоретичний інструментарій в річищі сутності та визначення оцінки потенціалу фінансової безпеки. Яскравим свідченням цього, стали творчі пошуки плеяди таких відомих авторитетів як, О. Барановського, В. Борисової, О. Василика, В. Гейця, О. Гудзь, М. Дем'яненка, М. Кропивка, П. Лайка, Ю. Лупенка, І. Лютого, М. Маліка, О. Могильного, В. Мунтіяна, Н. Прокопенко, П. Саблука, П. Стецюка, Н. Третяк, А. Чупіса та ін. Їх погляди перебувають у фарватері наукової думки, а здійснені наробки уможливили подальше вивчення цього фінансового феномену. Водночас, зафіксований брак обґрунтованих пропозицій щодо адаптивності механізму формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань до деформацій й асиметрій фінансового макросередовища, виявлення контурів критичних зон і кордонів та визначення домінант формування потенціалу фінансової безпеки. Вказане зумовило логіку спрямування та загальну композицію наукової розвідки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки” Національної академії аграрних наук України і є складовою частиною науково-дослідної теми „Методологія формування ефективних фінансових механізмів регулювання відносин агроформувань з фінансово-кредитною системою” (номер державної реєстрації 0106U006639), у межах даної теми уточнено теоретико-методологічний інструментарій дослідження процесів формування та специфіку оцінки потенціалу фінансової безпеки агроформувань.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є збагачення теоретичного інструментарію дослідження потенціалу фінансової безпеки агроформувань і розробка методичних підходів і практично-прогностичних рекомендацій щодо оцінки та формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань. Сформульована мета зумовила постановку комплексу науково-дослідницьких завдань і послідовність їхнього розв'язання:

- збагатити сутнісно-змістову характеристику поняття „потенціал фінансової безпеки”, з'ясувати його складові та специфіку в агроформуваннях;

-виявити латентні загрози та дисбалансні прояви механізму формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань;

- обґрунтувати критерії оцінки, параметри виміру та розробити контур критичних зон і кордонів потенціалу фінансової безпеки агроформувань;

- здійснити експертизу економічних можливостей та оцінити конфігурацію потенціалу фінансової безпеки агроформувань;

- обгрунтувати передумови та визначити домінанти формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань;

- розробити практично-прогностичні рекомендації щодо адаптивності механізму формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань.

Об'єктом дослідження є фінансові процеси в аграрній сфері в посткризових умовах економічних деформацій та перетворень.

Предметом дослідження є теоретичні, прикладні та методичні аспекти оцінки та формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань.

Методи дослідження. Основні методи наукового пізнання виступили платформою теоретичних та методичних розробок, співвіднесених з особливостями об'єкта розгляду. Для опрацювання положень теорії фінансів визискувались методи діалектичної побудови знання. Метод логічного узагальнення було застосовано для з'ясування складових та специфіки потенціалу фінансової безпеки в агроформуваннях. Контури критичних зон і кордонів потенціалу фінансової безпеки агроформувань було визначено з використанням методу багатомірних середніх. Вимір потенціалу фінансової безпеки здійснювався за допомогою органічного поєднання можливостей екстраполяції кваліджметрії та моделювання. Графоаналітичний метод слугував для модельного та ескізного подання теоретичних і практичних результатів наукового пошуку та наочності відображення статистичного матеріалу. Системно-структурний та синтетичний підходи дали змогу обгрунтувати передумови та визначити мотиваційно-спонукальні домінанти формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань. Вплив різноманітних латентних загроз та дисбалансні прояви механізму формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань демасковано за допомогою факторного аналізу.

Інформаційно-фактологічним ядром дисертації слугували: нормативно-правові акти, опублікована інформація Мінагрополітики, Державного комітету статистики України, оприлюднені дані державних адміністрацій, фінансова й управлінська звітність агроформувань, наукові студії вітчизняних і зарубіжних вчених, багаторічні особисті узагальнення та аналітико-критичні доробки автора.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в розробці якісно нових суджень й науково-теоретичних конструкцій та модернізації методичних підходів і формулюванні практично-прогностичних рекомендацій в статусі суспільно-пізнавальних завдань щодо оцінки та формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань, зокрема:

вперше:

– обгрунтовано доцільність застосування контуру критичних зон та кордонів потенціалу фінансової безпеки агроформувань, які виступають компасом застереження стосовно епіцентрів латентних загроз та асиметричних коливань потенціалу фінансової безпеки;

- розроблено практично-прогностичні рекомендації щодо адаптивності механізму формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань, що дають змогу прогнозувати достовірну цілісну оцінку впливу мікро- та макросередовища на доцільність і ефективність формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань з врахуванням їх фінансових інтересів й специфіки функціонування;

удосконалено:

- методичні підходи щодо виміру потенціалу фінансової безпеки агроформувань, в їх суб'єктивно-об'єктній єдності, які є своєрідним „оптичним пристроєм” дослідницького знаряддя і на відміну від існуючих підходів, критерії оцінки грунтуються на модульній сегментації його властивостей та враховують динамічні зміни викликів сьогодення шляхом злагодженого органічного поєднання можливостей екстраполяції кваліджметрії та моделювання;

- конструктивні напрями розвитку і пріоритети стратегічного фінансового забезпечення в якості мотиваційно-спонукальних домінант формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань;

набули подальшого розвитку:

- методологічні і поняттєві засади диференціації загроз та дисбалансів механізму формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань, в межах їх типологізації, евристичного потенціалу і пізнавальних можливостей;

- поглиблено уявлення щодо сутнісно-змістового наповнення та ідентифікації феномену „потенціал фінансової безпеки агроформувань”, який постає в „подвійній оптиці” синтезу змістовного простору двох протилежно спрямованих векторів: як результат „персоналізації” агроформування та як засіб універсалізації унікальних фінансових можливостей і механізм їхньої типізації.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні теоретико-методичні розробки дисертації доведено до рівня суспільно-пізнавальних детальних завдань. Окремі з них, Міністерство аграрної політики України використовувало опрацьовуючи проекти нормативних актів щодо конкретизації стратегії, завдань потенціалу фінансової безпеки агроформувань (довідка № 21-3-457/2117 від 1.06.2009 р.); Головним управлінням агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації (довідка №01-26/96 від 27.04.2010) прийнято до уваги і підтримано агроформуваннями області розробки автора щодо запропонованих заходів стосовно прогнозування та діагностики фінансової безпеки агроформувань, управління ризиками при формуванні фінансового потенціалу, підвищення ефективності використання матеріальних й фінансових ресурсів та застосування методичних рекомендацій стосовно забезпечення адаптивності фінансової безпеки агроформувань, що дозволило підвищити рівень економічної й фінансової безпеки, результативність діяльності та прибутковість агроформувань області; Полтавською філією ПАТ „Мегабанк” (довідка №347 від 15.04.2010) прийняті для впровадження в діяльність, основні положення та пропозиції дисертаційної роботи щодо сучасного виміру існуючих параметрів потенціалу фінансової безпеки агроформувань, визначення витоків загроз і дисбалансів в аграрній сфері України та індикаторів потенціалу фінансової безпеки агроформувань, що сприяло зменшенню кредитних ризиків та поліпшенню процесу кредитування агроформувань; ТОВ „Трейд Хауз КазМунай Газ” (довідка №1274 від 12.03.2010 р.) використало запропоновані рекомендації для конкретизації та уточнення напрямків розвитку системи фінансової безпеки на перспективу, що дозволили значно підвищити рівень адаптивності фінансової безпеки підприємства.

Особистий внесок здобувача. Дана наукова розвідка є генеруванням особистого багаторічного дослідження здобувача. Наріжні тези, положення дисертації, висновки і рекомендації, автором опрацьовані самостійно. Опубліковані праці написані без співавторів.

Апробація результатів дисертації. Принципові аспекти дисертації оприлюднювались і обговорювалися науковою спільнотою на науково-теоретичних і науково-практичних міжнародних, всеукраїнських і регіональних конференціях та семінарах, зокрема на: III Всеросійській науковій конференції „Информационные технологии в науке, образовании и экономике” (м. Якутськ Росія, 10 - 14 листопада 2008 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції ННЦ „ІАЕ” „Концепція розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України” (м. Київ, 24-25 квітня 2009 року); Міжнародній науково-практичній конференції „Прогнозирование и планирование развития аграрного сектора экономики России: национальный и международный аспекты” (м. Ростов-на-Дону Росія, 25-28 квітня 2009 р.); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (м. Умань Черкаської обл., лютий 2010 р.); ІУ міжнародній науково-практичній конференції ННЦ „ІАЕ” „Шляхи реалізації завдань Концепції бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України” (14 травня 2010 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 9 наукових працях, у тому числі 4 статтях у фахових виданнях і 5 - у матеріалах науково-практичних конференцій. Загальний обсяг опублікованого матеріалу, що належить особисто автору, становить 3,83 ум. друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Обсяг основної частини дисертації становить 174 сторінки комп'ютерного тексту, містить 28 таблиць на 10 стор., 19 рисунків на 9 стор., 16 формул на 2 стор. Повний обсяг дисертації 206 сторінок, до нього входить 9 додатків. Список використаних джерел налічує 215 найменувань на 21 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі - „Теоретичний інструментарій дослідження потенціалу фінансової безпеки агроформувань” - збагачується сутнісно-змістова характеристика поняття „потенціал фінансової безпеки” та визначаються його складові й специфіка в агроформуваннях.

З'ясовано, що фінансова конструкція „потенціал фінансової безпеки” - являє собою складне та розгалужене різнопланове явище, і в змістовно-термінологічному сенсі є концептуальним відображенням феноменів: „фінансова безпека” та „потенціал”. Водночас, ступінь теоретико-методологічної та емпіричної дослідженості його понятійного арсеналу не дозволяє розкрити його сутність, що перешкоджає розробці уніфікованих об'єктивних підходів до його оцінки, звужуючи царину його використання та зводячи нанівець ефект від його формування.

У світлі новітніх бачень, поглиблено уявлення щодо сутнісно-змістового наповнення та ідентифікації поняття „потенціал фінансової безпеки агроформувань”, під яким ми розуміємо сукупність внутрішніх й зовнішніх можливостей та спроможностей агроформування, спрямовану на генерування достатніх обсягів фінансових ресурсів задля забезпечення фінансових інтересів досягнення стратегічних цілей щодо формування конкурентних переваг у зрізі сталого стратегічного стійкого розвитку агроформувань в умовах жорстко-конкурентного і нестабільного фінансового простору. Таке визначення спростовує низку стереотипів і похибок в існуючих інтерпретаціях, і ставить акцент на тому, що потенціал фінансової безпеки є еластичним синтезом властивостей таких сегментів як „актив” та „резервні можливості”. Останній зорієнтовує, що існують у агроформування певні нереалізовані, незадіяні можливості стосовно його фінансової безпеки, які є змога використати для сталого розвитку.

Невизначеність щодо ідентифікації потенціалу фінансової безпеки агроформування вип'ячувала труднощі щодо розгляду його складових та формування методичного підходу для його виміру й оцінки, яка може бути неповною, хибною, мати недоліки, або ж навпаки видаватися достовірною й надто ідеальною. Визнано, що нині, в посткризових умовах нестабільності фінансового простору визначення складових потенціалу фінансової безпеки агроформувань доцільно здійснювати з визискуванням проблемно-інтегрованого підходу: окреслення сукупності складових потенціалу як динамічної композиції взаємопов'язаних та взаємообумовлених сегментів з розмежуванням наявних активів з резервно-можливими. Складовими потенціалу фінансової безпеки агроформувань визнано: фінансові ресурси, матеріальні та нематеріальні активи, які відкориговані на рівень ліквідності спроможні надати певні фінансові гарантії, або можуть покрити заборгованість та потенційні обсяги можливих активів. Кожен сегмент цієї композиції залежить від конкурентної позиції та рівня фінансового розвитку агроформування, можливості залучення та синтезу й гібридізації окремих витоків джерел фінансування, дієвості фінансового управління, та має змогу: протистояти загрозам; забезпечувати платоспроможність; генерувати дохід; скорочувати часові параметри здійснення операцій; мінімізувати виникнення кризових і надзвичайних ситуацій тощо. Завдяки своїм властивостям перекривати, заміщувати, посилювати, послаблювати одне одного, додавання, так само як і вилучення кожного окремого сегменту, змінить параметри потенціалу фінансової безпеки на певну величину, що не тотожна величині самого сегменту.

Виявлено, що потенціал фінансової безпеки агроформувань має свої обмеження: функціональне (окреслює якісний зміст потенціалу) й відтворювальне (визначає межові пороги його існування), поза ними потенціал втрачає свої властивості й особливості. При цьому, суттєвими властивостями потенціалу фінансової безпеки визнано: пропорційність; цілісність; самоорганізація та саморозвиток; відкритість; динамічність; структурованість; інноваційність; обмеженність у часі; мобільність; складність; оптимальність; адаптивність; гнучкість; достатність; інертність; синергетичність; керованість; стабільність; спрямованість; еластичність.

Доведено доцільність модульної сегментації властивостей потенціалу фінансової безпеки, з проміж них: за сферами і видами діяльності, системно-ієрархічний; функціональний, за способом формування можливостей, за функціональним забезпеченням діяльності, за видами ресурсного забезпечення, за типами реакції. Саме вони в подальшому стали підмурком для визначення критеріїв оцінки потенціалу фінансової безпеки агроформувань.

Оцінка потенціалу фінансової безпеки агроформувань це якісна інтегрована узагальнююча характеристика фінансових процесів та можливостей агроформувань, які змінюються під впливом різних внутрішніх і зовнішніх факторів. При цьому необхідно здійснити водорозділ між рівнем потенціалу фінансової безпеки агроформувань та параметрами його носіїв - фінансових, матеріальних і нематеріальних активів. В оцінці потенціалу фінансової безпеки агроформування зацікавлені: кредитори; інвестори; держава; акціонери; управлінці; постачальники; страхові компанії. Доцільність оцінки потенціалу фінансової безпеки агроформувань підтверджується шерегом чинників: посилюються тенденції фінансової та виробничої інтеграції; генеруванням нових за своїм призначенням фінансових потоків; активною участю агроформувань в посткризових програмах; важливістю оцінки можливостей кожного агроформування протистояти амплітудним деформаціям економічного простору та свавіллю природних стихій; знаходженням прихованих, що не задіяні у процесах капіталізації, фінансових ресурсів і шляхів їх використання; потребою фінансового прогнозування; розробкою стратегії й тактики реакцій на різноманітних фінансових ринках. При оцінці потенціалу фінансової безпеки агроформувань важливі не лише обсяги, структура і тенденції змін, а також їх резервні можливості.

У другому розділі - „Оцінка потенціалу фінансової безпеки агроформувань” - обґрунтовано критерії оцінки й параметри виміру потенціалу фінансової безпеки агроформувань, виявлено латентні загрози та дисбалансні прояви механізму його формування, здійснено експертизу економічних можливостей та оцінено конфігурацію потенціалу фінансової безпеки агроформувань.

Дуалістична природа потенціалу формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань у ресурсно-адаптаційному аспекті утруднює визначення критеріїв їх оцінки та показників виміру відповідно до перетворювальних та трансформаційних властивостей. Запропонований методичний підхід щодо оцінки потенціалу фінансової безпеки агроформувань грунтується на методі багатомірних середніх і забезпечує достатню точність ранжування агроформувань за рівнем їх фінансової безпеки:

Якщо функція дієвості функціонування агроформування є однорідною щодо параметрів задіяних фінансових активів, то: . Звідси послідовно висхідний тренд можна зобразити:

,

де: - оцінка дієвості функціонування агроформування при задіяних фінансових активах, композиція яких відображає еталонну; - матриця, що визначає втрату дієвості функціонування агроформування, зумовлену розбіжністю фактичної композиції фінансових активів з еталонною.

Викрито, що активізація ринкових перетворень в аграрній сфері сприятливо вплинула на тренд сільськогосподарського виробництва. Типовим вважаємо той факт, що, починаючи з 2000 р., в усіх агроформуваннях відбувається поступове нарощування обсягів валової продукції сільського господарства. Валовий збір зерна в середньому за останні 5 років становить 40,2 млн. тонн, а у 2009 році отримано 46,03 млн. тонн. Це відбувається на фоні суперечливих орієнтацій та істотного розшарування агроформувань.

Зафіксовано, що у 2009 році бюджетні асигнування у сільське господарство зросли проти 2004 року майже в 3 рази і сягали 4,9 млрд грн. Зменшення фінансової підтримки державою розвитку агроформувань на 0,6 млрд грн у 2008-2009 pp. супроводжувалося зростанням податкових надходженнь до зведеного бюджету від аграрної сфери на 7,8 млрд грн. І у 2009 р. податкові платежі перевищили фінансову підтримку.

Рівень рентабельності агроформувань у 2008 році склав 13,4 %, але у рослинництві цей показник сягнув позначки 19,6 %, а у тваринництві - впав до 0,1%. В цілому, не підлягає сумніву, що для процесу відтворення необхідно мати рівень рентабельності не нижче 15-17 %, а для самофінансування розширеного відтворення агровиробництва - 35-40 %

За останні роки в Україні відбувся приріст обсягів фінансування агроформувань на 61,5 %, зокрема завдячуючи власним джерелам, на 52,0 %.

У 2009 р. обсяг залучених прямих іноземних інвестицій перевищив на 43,4% обсяг інвестицій за 2008р. Вартість основних засобів виробничого призначення агроформувань за останні п'ять років скоротилася з 97,4 млрд. гривень в 2006р. до 70,2 млрд.грн. в 2009р., тобто на 27,9%.

У 2009 році агроформування залучили кредитів на суму 5,8 млрд.грн., що сягає 28,9 % до залучених у 2008 р. Кількість агроформувань, які залучили кредити впала до 2039, і це при помітному підвищенні кредитних ставок та зостанні співвідношення обсягу застави до параметрів кредитів. У 2009 р. зрівняно з 2008 р. зовнішньоторговельний обіг сільськогосподарської продукції впав на 17,2%, обсяги експорту - на 13,5%, імпорту - на 23,5%.

Проблемний характер перетворень, умотивовує важливість визначення латентних загроз та дисбалансних проявів механізму формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань що обумовлюють розвиток його елементів і впливають на їхню збалансованість і ефективність використання (рис 1).

Для проведення глибшої оцінки конфігурації потенціалу фінансової безпеки агроформувань, здійснено аналіз 17 агроформувань за 2005-2009рр. який викрив їх відмінності за формуванням та використанням потенціалу фінансової безпеки. Агроформування, що увійшли до вибірки, належать до різних типів агроформувань за їх фінансовою спроможністю (табл. 1, 2).

Таблиця 1. Параметри коефіцієнта фінансової незалежності досліджуваних агроформувань

Таблиця 2. Визначення параметрів рівняння прямої лінії по коефіцієнту фінансування досліджуваних агроформувань

Результати проведеного анкетування досліджуваних агроформувань розподілено на дві групи: ставлення агроформувань до власної фінансової безпеки; основні загрози та дисбаланси, які впливають на рівень потенціалу фінансової безпеки. Анкетування показало, що агроформування (особливо малі) недостатньо опікуються проблемами потенціалу фінансової безпеки. Так, майже 94 % агроформувань - респондентів ніяким чином не регламентують потенціал фінансової безпеки, але 78 % враховують дані щодо проявів загроз і ризиків у своїй діяльності, а 24 % -використовують частково певні орієнтири для оцінки потенціалу фінансової безпеки. Однак анкетування виявило фрагментарність дій агроформувань, відсутність системності та єдиної методології в процесі формування їх потенціалу фінансової безпеки.

Серед латентних загроз та дисбалансів механізму формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань, респонденти поставили на перше місце виникнення фінансової кризи в країні (69 %). На другому місці - зміни у нормативно-правовій базі (53 %). На третьому - протиправні дії третіх осіб (47 %). Також більше третини респондентів вказали, що загрозою їх фінансової безпеки є поява нових надвеликих інтегрованих структур (35 %) та неперебдачені зміни у політиці банків (32 %).

У третьому розділі - „Домінанти формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань” - ґрунтуючись на оцінці існуючого потенціалу фінансової безпеки агроформувань, обґрунтовано передумови та визначено домінанти формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань, розроблено контури критичних зон і кордонів потенціалу фінансової безпеки агроформувань та практично-прогностичні рекомендації щодо адаптивності механізму формування потенціалу фінансової безпеки агроформувань.

З'ясовано, що формування потенціалу фінансової безпеки агроформування це процес ідентифікації та створення спектра фінансових можливостей, що знаходяться у постійній динамічній трансформації під впливом зовнішніх та внутрішніх умов, його структуризації та побудови певних організаційних форм задля стабільного фінансового розвитку та ефективного відтворення з орієнтацією на раціональне використання їх фінансових ресурсів, і забезпечення необхідних пропорцій функціонування через взаємозв'язок його суб'єктивних та об'єктивних складових елементів.

Необхідне рішення наступних завдань: ідентифікація небезпек і загроз агроформувань; визначення індикаторів фінансової безпеки агроформування; розробка системи моніторингу за фінансовою стійкістю і безпекою; розробка заходів, спрямованих на забезпечення фінансової безпеки агроформування, як у короткостроковому, так і в довгостроковому періоді; контроль за виконанням заходів; аналіз виконання заходів, їх оцінка, коректування.

Для потенціалу фінансової безпеки значення мають не самі показники, а контури його критичних зон та кордонів. Критичні зони - це граничні параметри, порушення яких зумовлює фінансову хиткість, перешкоджає стабільному відтворенню та фінансовому розвитку агроформувань, спричиняє формування нисхідних трендів та руйнівних тенденцій.

Обгрунтовано доцільність застосування контурів критичних зон та кордонів потенціалу фінансової безпеки агроформувань: валове нагромадження основного капіталу, % до валової продукції (не менше 25); частка довгострокових кредитів у загальному обсязі кредитів % (не менше 25); частка одного каналу реалізації, % (не більше 30); диверсифікація виробництва (не менше 5); рентабельність операційної діяльності, % (не менше 5); рівень „тінізації” економіки, % (не більше 30); амплітуда коливань матеріальної допомоги на одну особу між виробничими підрозділами, % (не більше 20-30); коефіцієнт покриття (не менше 3); обсяг видатків на соціальні заходи, % до обсягу реалізації (не менше 4); фондомісткість продукції, грн./грн. (не більше 1,15); зміна запасів оборотних засобів, % до балансу (-1,5 - +1,5); рівень середньої процентної ставки кредитів до операційної рентабельності % (не більше 1); ступінь зносу основних засобів, % (не більше 35); обсяг кредитування, % до валової продукції (не більше 50); відношення темпу росту продуктивності праці до темпу росту заробітної плати, разів (не менше 1); відношення середньої зарплати до прожиткового мінімуму, разів (не менше 3); частка обсягів інвестицій у валовій продукції, % (не менше 25); частка загального обсягу боргу у валовій продукції, % (не більше 50); відношення сукупних доходів 10% найбільш високоплачуваних працівників до 10 % найменш оплачуваних, разів (не більше 8); рівень страхування, % (не менше 30); частка низького ступеня переробки продукції у загальному обсязі реалізації, % (не більше 25); диверсифікація джерел доходів (не менше 3); частка імпортної складової, % (не більше 25); перехідні запаси зерна, % від річної потреби (не менше 17); частка приросту інвестицій у валовій продукції, % (5-10); частка інвестицій у вартості основних засобів, % (не менше 6).

Для прогнозування рівня потенціалу фінансової безпеки досліджуваних агроформувань на 2011-2014 використано економетричну модифікацію методу багатовимірної лінійної екстраполяції та розроблено моделі декомпозиції часових рядів (табл. 3).