Вдосконалення системи фінансового вирівнювання в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство фінансів України

Академія фінансового управління

Науково-дослідний фінансовий інститут

УДК: 336.15

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Вдосконалення системи фінансового вирівнювання в Україні

Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит

Шишко Олександр Валерійович

Київ 2009

Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана в Науково-дослідному фінансовому інституті Академії фінансового управління Міністерства фінансів України.

Науковий керівник: фінансовий вирівнювальний європейський

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Зайчикова Віталіна Вікторівна, Науково-дослідний фінансовий інститут Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, директор Інституту

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Лук'яненко Ірина Григорівна, Національний університет «Києво-Могилянська академія», завідувач кафедри фінансів

кандидат економічних наук, доцент Буряченко Андрій Євгенович, Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, докторант кафедри фінансів

Захист відбудеться « 9 » грудня 2009 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.853.01 Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління Міністерства фінансів України за адресою: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 38?44, к. 907.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління Міністерства фінансів України за адресою: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 38?44.

Автореферат розіслано « 6 » листопада 2009 р.

В.о. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради Дяченко Я.Я.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблеми удосконалення міжбюджетних відносин в Україні набувають особливо важливого значення в умовах проведення бюджетної реформи. Практика застосування нових підходів до фінансового вирівнювання, запроваджених Бюджетним кодексом України в 2001 році, засвідчила необхідність подальшого удосконалення системи фінансового вирівнювання. Першочергового вирішення вимагають питання щодо упорядкування дохідних та видаткових повноважень органів місцевого самоврядування з метою забезпечення збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів, стабілізації бюджетної системи, що сприятиме сталому економічному розвитку в Україні.

Протягом останніх років посилилася залежність місцевих бюджетів від трансфертів вирівнювання, що супроводжувалося скороченням кількості місцевих бюджетів, з яких здійснюються вилучення до державного бюджету в процесі фінансового вирівнювання. Так, протягом 2002-2009 років відбулося зменшення у 2,4 раза кількості місцевих бюджетів, з яких здійснюються внески до державного бюджету з 90 у 2002 році до 37 у 2009 році. Водночас збільшився загальний обсяг фінансових ресурсів, які передаються до місцевих бюджетів. Якщо у 2002 році частка трансфертів вирівнювання у ВВП складала 1,9 %, то у 2009 році - 3,2 %. Наведені співвідношення відтворюють збільшення перерозподілу фінансових ресурсів через державний бюджет у два рази.

Значну увагу зарубіжних науковців приділено проблематиці фінансового вирівнювання в рамках теорій: суспільного вибору - Дж. Б'юкенен, Ч. Т'єбу, суспільних фінансів - В. Уотс, Р. Масгрейв, П. Мієшковскі, суспільних видатків - П. Самуельсон. Сучасні наукові розробки стосуються досліджень з теорії фіскального федералізму, фіскальної децентралізації, окремих аспектів фінансового вирівнювання - Е. Ахмад, Р. Берд, Р. Бодвей, Дж. Боекс, Р. Бол, А. Бретон, С. Буковетский, Т. Бьортер, Ф. Валіанкорт, Б. Далбі, Р. Ебель, Дж. Мартінез-Васкес, Д. Мартінез-Лопес, П. Свянєвич, Б. Сірл, М. Смарт, С. Стьовхазе, К. Тракслер, А. Фрашині, Х. Ціммерманн, А. Шах.

Серед вітчизняних науковців слід відзначити праці з теорії державних фінансів - В. Базилевича, О. Василика, І. Лук'яненко, В. Опаріна, В. Федосова, І. Чугунова, місцевих фінансів - В. Кравченка, В. Зайчикової, з проблем соціальних видатків бюджету - Д. Полозенка, міжбюджетних трансфертів - С. Слухая, міжбюджетних відносин - А. Буряченка, І. Луніної, місцевих бюджетів - О. Кириленко.

Разом з тим в умовах зміни бюджетного законодавства, встановлення прямих зв'язків державного бюджету з усіма бюджетами місцевого самоврядування виникає потреба наукового обгрунтування перспективних напрямів розвитку вітчизняної системи фінансового вирівнювання. В тому числі потребують вирішення проблеми методологічного забезпечення реформування таких інструментів фінансового вирівнювання, як: трансферти вирівнювання та окремі елементи формули вирівнювання, що забезпечить ефективне функціонування системи фінансового вирівнювання.

Необхідність подальшого наукового дослідження зумовила вибір теми дисертаційної роботи, її мету, завдання і об'єкт дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження проводилося відповідно до плану науково-дослідних робіт Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління Міністерства фінансів України за темами: «Нормативно-правове забезпечення формування доходів місцевих бюджетів» (№ДР 0107U003800), де автором досліджено особливості формування дохідної частини місцевих бюджетів та передумови реформування дохідних повноважень органів місцевого самоврядування; «Наукове обгрунтування Концепції реформування місцевих бюджетів» (№ДР 0107U003797), в межах якої запропоновано напрями удосконалення системи регулювання міжбюджетних відносин у середньостроковій перспективі; «Підвищення ефективності видатків місцевих бюджетів» (№ДР 0107U003799), де визначено організаційно-правові засади здійснення видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів; «Теоретико-методологічні засади середньострокового планування місцевих бюджетів» (№ДР 0108U007304), в якій розроблено пропозиції в частині методології обрахунку індексу податкоспроможності, обгрунтовано пропозиції щодо внесення змін до бюджетного законодавства; «Зміцнення фінансових основ місцевого самоврядування в умовах адміністративної реформи» (№ДР 0108U007301), в якій визначено необхідні умови удосконалення системи фінансового вирівнювання при проведенні адміністративної реформи; «Удосконалення видаткових повноважень органів місцевого самоврядування та децентралізація управління бюджетними коштами» (№ДР 0108U007302), де досліджено інституційні основи функціонування системи фінансового вирівнювання.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних підходів щодо фінансового вирівнювання та практичних рекомендацій з розбудови системи фінансового вирівнювання в Україні відповідно до європейських стандартів.

Для досягнення поставленої мети були сформульовано такі основні завдання:

- визначення поняття фінансового вирівнювання щодо узагальнення положень теорії суспільних фінансів;

- дослідження системи фінансового вирівнювання та її інституційних складових;

- аналіз методологічних підходів до застосування інструментів фінансового вирівнювання;

- визначення та аналіз етапів формування системи фінансового вирівнювання в Україні;

- дослідження розвитку інститутів та інструментів фінансового вирівнювання;

- визначення формульних підходів у системі фінансового вирівнювання;

- узагальнення досвіду організації фінансового вирівнювання у зарубіжних країнах та оцінка перспектив його використання в Україні;

- дослідження узгодженості нормативно-законодавчого забезпечення в частині фінансового вирівнювання;

- аналіз інституційних основ функціонування системи фінансового вирівнювання.

Об'єктом дослідження виступає система фінансового вирівнювання як сукупність фінансових відносин між центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щодо перерозподілу фінансових ресурсів державного та місцевих бюджетів з метою вирівнювання дохідної спроможності та видаткових потреб органів місцевого самоврядування.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні засади формування системи фінансового вирівнювання як складової міжбюджетних відносин в Україні.

Методи дослідження. Теоретичні основи фінансового вирівнювання досліджено за допомогою діалектичного методу, узагальнення та наукової абстракції. За допомогою історичного та логічного методів виділено етапи розвитку системи фінансового вирівнювання в Україні. Системний, структурно-функціональний та факторний аналіз, статистичні методи, зокрема метод аналізу рядів розподілу, метод групування, метод індексів, метод середніх величин використовувалися при розрахунку фінансових показників місцевих бюджетів, міжбюджетних трансфертів. За допомогою методу порівняльного аналізу виокремлено та уточнено методологічні підходи, які використовуються в зарубіжних країнах з метою вирівнювання доходів і видатків місцевих бюджетів, та розроблено пропозиції щодо їх використання в Україні.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять матеріали Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, аналітичні матеріали міжнародних фінансових організацій: Міжнародного валютного фонду, Ради Європи, Організації економічного співробітництва та розвитку, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у таких особисто сформульованих автором положеннях, що виносяться на захист:

вперше:

- розроблено теоретико-методологічні засади розвитку системи фінансового вирівнювання в Україні в частині запровадження нових підходів до розрахунку показників формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів, які грунтуються на впровадженні двофакторної моделі з визначенням частки доходів місцевого бюджету в загальному обсязі доходів відповідної групи місцевих бюджетів та індексу виконання плану за доходами, що дозволить врахувати тенденції зміни фінансових та соціальних показників адміністративно-територіальних одиниць, забезпечити достовірність показника індексу податкоспроможності, а також удосконалити методологію розрахунку коефіцієнта вирівнювання, який застосовується при розрахунку обсягу дотації вирівнювання та коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів;

- запропоновано встановити сукупність критеріїв у формуванні та перегляді складу доходів місцевих бюджетів, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, у тому числі рівномірності розподілу показників індексу податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці та темпу росту фактичних показників доходів у виділених групах місцевих бюджетів;

удосконалено:

- визначення поняття «система фінансового вирівнювання» як врегульовану нормами права сукупність інституційних складових (видаткових та дохідних повноважень) та відповідних компонентів: дохідної спроможності, видаткових потреб, фонду фінансового вирівнювання, трансфертів вирівнювання місцевим бюджетам, внесків місцевих бюджетів, яка забезпечує єдині, рівні та еквівалентні фінансові умови надання місцевих суспільних послуг на базовому рівні державного управління;

- підходи до визначення перспективних напрямів розвитку вітчизняної системи фінансового вирівнювання в частині застосування формульних підходів до розрахунку трансфертів вирівнювання, що дасть змогу забезпечити відповідність моделі фінансового вирівнювання, в тому числі типу формули обчислення обсягу міжбюджетних трансфертів державному та бюджетному устроям;

- періодизацію етапів розвитку міжбюджетних відносин в частині доповнення та конкретизації сучасного (після 2001 року) етапу оновленими інструментами формульного розрахунку системи фінансового вирівнювання: елементом обрахунку індексу податкоспроможності, елементом коригування, елементом обрахунку нормативних видатків на основі нормативів бюджетної забезпеченості, елементом обрахунку коефіцієнта вирівнювання, що застосовується при розрахунку обсягу дотації вирівнювання та коштів, які передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, що сприятиме комплексній оцінці впливу системи фінансового вирівнювання на ефективність міжбюджетних відносин;

дістали подальшого розвитку:

- положення щодо особливостей застосування інструментів вирівнювання на регіональному рівні державного управління в унітарній країні, зокрема запропоновано удосконалити порядок розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до відповідного місцевого бюджету) в частині забезпечення переходу на прямі міжбюджетні відносини державного бюджету з місцевими бюджетами;

- обгрунтування необхідності впровадження в Україні європейських стандартів функціонування системи фінансового вирівнювання в частині застосування принципу сталості методології обрахунку показника фінансової спроможності та коефіцієнта вирівнювання у формулі вирівнювання, принципу стандартизації показників соціального забезпечення при обрахунку нормативів бюджетної забезпеченості видаткової складової формули;

- інституціональний підхід до створення необхідних умов реалізації принципів суспільної солідарності та відповідальності використання фінансових ресурсів держави та органів місцевого самоврядування шляхом запровадження загальнодержавного фонду фінансового вирівнювання аналогічно досвіду унітарних європейських країн з трансформаційною економікою.

Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення, висновки та рекомендації дисертаційної роботи щодо алгоритму розрахунку індексу податкоспроможності та коефіцієнта вирівнювання, що застосовуються при розрахунку обсягу дотації вирівнювання та коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, мають практичне значення для удосконалення формульних підходів у системі вирівнювання.

Результати дисертаційного дослідження використані Науково-дослідним фінансовим інститутом Академії фінансового управління Міністерства фінансів України при підготовці науково-дослідних робіт з проблем місцевих фінансів та міжбюджетних відносин (довідка № 77000-020-6/291 від 15.05.2009 р.).

Обгрунтовані в межах дисертаційного дослідження концептуальні підходи щодо удосконалення окремих елементів формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами були використані Головним фінансовим управлінням Чернівецької обласної державної адміністрації (довідка № 299 від 22.05.2009 р.) та Головним фінансовим управлінням Івано-Франківської обласної державної адміністрації при підготовці пропозицій щодо внесення змін до відповідних нормативно-правових актів (довідка № 02-15/876 від 03.06.2009р.).

Особистий внесок здобувача полягає у розкритті сутності системи фінансового вирівнювання в сучасних умовах в Україні. Одержані наукові положення, висновки і пропозиції, що виносяться на захист, одержані автором дисертаційного дослідження самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові результати і висновки дисертаційної роботи доповідалися автором на науково-практичних конференціях. «Напрями розвитку фінансової системи України в сучасних умовах» (м. Київ, 2007 р.); «Розвиток фінансової системи України в умовах економічної глобалізації» (м. Київ, 2008 р.); «Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Тернопіль, 2008 р.), «Проблеми і перспективи соціально-економічного розвитку регіону в умовах євроінтеграційних процесів» (м. Чернівці, 2008 р.), «Порівняльний аналіз міжбюджетних відносин в Україні та Білорусі» (м. Київ, 2008 р.), «Пріоритети фінансової політики України на сучасному етапі соціально-економічного розвитку» (м. Київ, 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 11 наукових працях загальним обсягом 4,0 друк. арк., з них 6 статей у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 229 сторінок, основний зміст роботи викладено на 156 сторінках. Дисертація містить 23 таблиці, 13 рисунків, 40 додатків; список використаних джерел включає 176 найменувань на 13 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади фінансового вирівнювання» розкрито підходи до визначення поняття фінансового вирівнювання в теорії суспільних фінансів, уточнено визначення поняття «система фінансового вирівнювання» та її інституційні складові та елементи, узагальнено методологічні підходи застосування інструментів фінансового вирівнювання.

На основі узагальнення теоретичних концепцій та методологічних підходів, які використовуються зарубіжними вченими при дослідженні системи фінансового вирівнювання, встановлено, що поняття «фінансове вирівнювання» подається з урахуванням сучасних економічних вчень. Зокрема, згідно з теорією суспільного вибору фінансове вирівнювання розглядається в контексті двох взаємопов'язаних підходів: фіскальної конкуренції муніципалітетів як об'єктивного вияву їх фінансової автономії та фіскальної рівності адміністративно-територіальних одиниць як необхідної умови забезпечення фінансової спроможності місцевих бюджетів для реалізації можливостей надання органами місцевого самоврядування місцевих суспільних послуг, визначених конституційними нормами. З погляду суспільних фінансів, фінансове вирівнювання спрямоване на забезпечення відповідності рівня оподаткування рівню забезпеченості місцевими суспільними благами; суспільних видатків - реалізації принципів справедливого розподілу суспільних благ з метою забезпечення суспільного добробуту та оптимальних умов функціонування інститутів державного управління; фіскального федералізму - компенсації за рахунок трансфертів вирівнювання недостатньої фінансової спроможності органів місцевого самоврядування, які знаходяться в однакових фіскальних умовах; фіскальної децентралізації - як необхідної умови ефективної фіскальної децентралізації з метою коригування її негативних наслідків.

Зважаючи на те, що у вітчизняній фінансовій науці використовуються різні підходи до визначення поняття «фінансове вирівнювання» як в частині його назви «бюджетне», «фіскальне», «економічне», так і щодо включення до цієї системи різнорідних складових, а саме міжбюджетних відносин, міжбюджетних трансфертів, бюджетного регулювання, запропоновано уточнити визначення поняття «система фінансового вирівнювання» за рахунок виокремлення інституційних складових (рис. 1), які є передумовою запровадження такої системи в транзитивних економіках, а також принципів визначення видаткових та дохідних повноважень органів місцевого самоврядування, на яких грунтується ефективне функціонування цієї системи.

Рис.1 Система фінансового вирівнювання, її елементи та інституйційні складові

Принципове значення для удосконалення системи фінансового вирівнювання в Україні має теоретико-методологічне обгрунтування розмежування повноважень, що повинно враховувати фінансову автономію, виключні компетенції органів місцевого самоврядування. Зважаючи на необхідність збалансованого розвитку фінансової системи України, реформування міжбюджетних відносин в частині уточнення видаткових повноважень органів місцевого самоврядування, які є складовою системи фінансового вирівнювання, має грунтуватися на принципах: макроекономічної стабільності, продуктивної орієнтації, міжмуніципальної кооперації, зменшення регіональної поляризації, відповідності видаткових повноважень наявній муніципальній інфраструктурі, визначення основних або обов'язкових видатків, що фінансуються за рахунок трансфертів вирівнювання.

Узагальнено методологічні підходи до застосування інструментів фінансового вирівнювання: надання безумовних трансфертів - дотацій вирівнювання; розщеплення податків, їх часткового закріплення за місцевими бюджетами з метою збалансування доходів та забезпечення відповідності видатковим потребам; надання цільового трансферту як тимчасового інструменту фінансового вирівнювання в перехідних умовах реформування бюджетної системи.

Встановлено принципи використання формульних підходів при застосуванні інструментів фінансового вирівнювання, що спрямовані на забезпечення оптимального обсягу фінансових ресурсів для надання громадами місцевих суспільних послуг та збалансування національних пріоритетів з урахуванням автономії місцевого самоврядування, справедливості перерозподілу фінансових ресурсів, стабільності та передбачуваності в наступних бюджетних періодах, системності міжбюджетного інструментарію, оскільки дотація вирівнювання є одним з видів міжбюджетних трансфертів, зрозумілості, прозорості, неупередженості бюджетних процедур, підтримки фіскальної ініціативи органів місцевого самоврядування.

У другому розділі «Стан та ключові проблеми системи фінансового вирівнювання» досліджено особливості розвитку елементів системи фінансового вирівнювання в Україні, визначено етапи формування системи фінансового вирівнювання в Україні, досліджено розвиток інститутів та інструментів фінансового вирівнювання, проаналізовано типові формульні підходи у системі фінансового вирівнювання зарубіжних країн.

Становлення системи фінансового вирівнювання в Україні та удосконалення її складових та елементів відбувалося відповідно до розвитку інституту місцевого самоврядування, системи місцевих органів виконавчої влади, правового врегулювання проблем щодо розподілу видаткових та дохідних повноважень між рівнями державного управління, використання інструментів фінансового вирівнювання (трансфертів вирівнювання, формули розподілу обсягу трансфертів вирівнювання, доходів та видатків місцевих бюджетів).

Результати аналізу динаміки показників обсягів дотації вирівнювання, що надається обласним, районним бюджетам, бюджетам міст обласного значення за період 2002-2009 років, засвідчили зростання цього показника як в абсолютній сумі, так і у відношенні до ВВП (табл. 1). З трьох груп місцевих бюджетів, яким надаються дотації вирівнювання з державного бюджету, найбільшу частку із загального обсягу дотацій вирівнювання займають дотації районним бюджетам; значення показника у 2009 році становило 64,2 %. При цьому за весь період аналізу спостерігається зменшення частки дотацій районним бюджетам у загальному їх обсязі та збільшення цього показника для обласних бюджетів та бюджетів міст обласного значення, що супроводжується збільшенням кількості дотаційних бюджетів за всіма зазначеними групами.

За період 2002-2005 років показник обсягу фінансового ресурсу, що передається до державного бюджету з обласних, районних бюджетів, бюджетів міст обласного значення, зменшився в абсолютній сумі на 57,2 %; в розрахунку до ВВП зменшення становило 1,1 % (табл. 2). Протягом періоду 2006-2009 років спостерігається значне зростання показника - більше ніж у 6 разів; у відношенні до ВВП показник зріс на 0,5%.

За результатами дослідження методології проведення розрахунків планових показників доходів місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, автором виділено чотири елемента Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами (Формула вирівнювання): елемент обрахунку індексу відносної податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці, елемент коригування, елемент обрахунку показника обсягу видатків загального фонду місцевого бюджету, елемент обрахунку коефіцієнта вирівнювання.

У роботі проведено детальний аналіз алгоритму розрахунку обсягів міжбюджетних трансфертів. Застосування індексу відносної податкоспроможності реалізовує правило горизонтальної рівності: індекс податкоспроможності обраховується для кожного місцевого бюджету в межах групи, до якої цей бюджет віднесено. Визначено показники індексу виконання плану за доходами, темпу росту доходів, індексу виконання плану доходів, частки доходів бюджету у загальному обсязі доходів групи по трьох видах місцевих бюджетів, що брали участь у фінансовому вирівнюванні протягом 2004-2008 років: бюджети міст республіканського та обласного значення, районні бюджети, обласні бюджети та бюджет Автономної Республіки Крим.

Результати факторного аналізу застосування елемента коригування у Формулі вирівнювання засвідчили необхідність використання статистичних процедур коригування показників індексу податкоспроможності адміністративно-територіальних одиниць, що розраховані на попередньому етапі. Відповідно до цього порядку проведено аналіз методології розрахунку за період 2001-2008 рр за трьома складовими: “елементом обрахунку індексу податкоспроможності”, “елементом коригування”, “елементом обрахунку коефіцієнта вирівнювання” формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів, що дозволило виділити характерні ознаки методології формули розподілу міжбюджетних трансфертів: для обрахунку коефіцієнта вирівнювання, що застосовується при розрахунку обсягу дотації вирівнювання та коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, застосовуються індекс виконання плану, показника темпу росту фактичних обсягів доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів; використання елемента стимулювання обмежене кількістю місцевих бюджетів, з яких здійснюється вилучення до державного бюджету; зміна порядку розрахунку коефіцієнта вирівнювання один-два рази на рік ускладнює розрахунок планових і прогнозних показників та потребує прийняття методології на довгостроковій основі.

За результатами аналізу застосування індексу виконання плану та показника темпу росту фактичних обсягів доходів, які враховуються при визначенні міжбюджетних відносин, у Формулі вирівнювання виявлено такі недоліки: по-перше, можливість застосування темпу росту фактичних обсягів доходів першого кошику для обрахунку коефіцієнта вирівнювання є обмеженою, оскільки цей показник містить у собі значення індексу інфляції. Введення додаткового коригуючого показника, необхідність щорічного перегляду його значення ускладнює розрахунки та не забезпечує прозорості методології; по-друге, якість розрахунку показника індексу виконання плану за доходами місцевих бюджетів залежить від якості обрахунку планових показників, що також обмежує його застосування. Як наслідок середнє за три роки значення індексу виконання плану, що застосовується у діючій методології, не відтворює реального середнього значення за попередні періоди, а лише викривляє його. Доведено неможливість застосування цих показників для обрахунку коефіцієнта вирівнювання у довгостроковій перспективі, оскільки всі три групи місцевих бюджетів, які беруть участь у фінансовому вирівнюванні, формуються у різних фіскальних умовах.

Таблиця 1 Обсяг дотації вирівнювання, що надається обласним, районним бюджетам, бюджетам міст обласного значення за 2002-2009 роки

Роки	Всього	обласні бюджети, бюджет м.Севастополь	районні бюджети	бюджети міст обласного значення
	обсяг,тис грн	до ВВП, %	кількість	обсяг,тис грн	частка у загальному обсязі дотацій вирівнювання,%	кількість	обсяг,тис грн	частка у загальному обсязі дотацій вирівнювання,%	кількість	обсяг,тис грн	частка у загальному обсязі дотацій вирівнювання,%
2002	4247976,5	1,9	23	879082,5	20,7	480	3025716,1	71,2	91	343177,9	8,1
2003	5512577,0	2,1	21	912903,3	16,6	483	4079451,6	74,0	102	520222,1	9,4
2004	7356661,8	2,1	23	1313266	17,9	484	5136503,8	69,8	121	906891,8	12,3
2005	11083242,7	2,5	25	1970793	17,8	486	7798481,3	70,4	125	1313968,8	11,9
2006	17036507,0	3,1	25	3678184	21,6	486	11048412	64,9	138	2309910,6	13,6
2007	18581517,8	2,6	25	3563404	19,2	486	12587142	67,7	134	2430972,3	13,1
2008	28810449,2	3,0	25	6208125	21,5	483	19098600	66,3	137	3503724,2	12,2
2009	33356349,1	3,2	25	7245709	21,7	484	21428973	64,2	145	4681667,8	14,0

Джерело: складено автором за Законами України про державний бюджет на 2002-2009 роки

Таблиця 2 Обсяг фінансового ресурсу, що передається до державного бюджету з обласних, районних бюджетів, бюджетів міст обласного значення за 2002-2009 роки

Роки	Всього	обласні бюджети	бюджет м.Києва	районні бюджети	бюджети міст обласного значення
	обсяг,тис грн	до ВВП, %	Кіль-кість	обсяг, тис грн	частка у загально-му обсязі фінан-сового ресурсу,%	обсяг,тис грн	частка у загально-му обсязі фінан-сового ресурсу,%	Кіль-кість	обсяг, тис грн	частка у загально-му обсязі фінан-сового ресурсу,%	Кіль-кість	обсяг, тис грн	частка у загаль-ному обсязі фінан-сового ресурсу,%
2002	3091048,3	1,4	3	90112,0	2,9	1860348,2	60,2	7	15833,2	0,5	79	1124754,9	36,4
2003	2383412,4	0,9	5	184030,8	7,7	903244,4	37,9	4	17888,7	0,8	68	1278248,5	53,6
2004	1590915,7	0,5	3	76146,3	4,8	563794,0	35,4	3	5966,5	0,4	49	945008,9	59,4
2005	1322801,4	0,3	1	70642,2	5,3	379811,3	28,7	2	7216,7	0,5	50	865131,2	65,4
2006	1421804,7	0,3	1	21653,3	1,5	707088,5	49,7	2	15617,3	1,1	37	677445,6	47,6
2007	3800379,0	0,5	1	21653,3	0,6	2774404,2	73,0	2	26441,5	0,7	42	977880	25,7
2008	7423199,1	0,8	1	47651	0,6	5651501,0	76,1	5	70455,3	0,9	39	1653591,8	22,3
2009	8741215,5	0,8	1	4499,5	0,1	7420698,9	84,9	4	65195,5	0,7	31	1250821,6	14,3

Джерело: складено автором за Законами України про державний бюджет на 2002-2009 роки



Рис. 2 Система фінансового вирівнювання в Україні в 2009-2010 роках та у довгостроковій перспективі

Тому запропоновано встановити діапазон коефіцієнта вирівнювання для кожної групи місцевих бюджетів, а в основі розрахунку такого діапазону використовувати значення показника частки фактичних доходів місцевих бюджетів, що беруть участь у фінансовому вирівнюванні у загальному обсязі таких доходів.

Порівняльний аналіз зарубіжного досвіду застосування формульних підходів дозволив виділити чотири типи формул, що застосовуються у системі фінансового вирівнювання. У формулі першого типу обраховується дохідна спроможність, а також узгоджуються видаткові потреби бюджетів, забезпечується покриття різниці між видатковою потребою та дохідною спроможністю місцевого бюджету за середнього рівня видаткових потреб та середнього податкового навантаження. Формули другого типу реалізують модель репрезентативної податкової системи і забезпечують вирівнювання лише дохідної спроможності місцевих бюджетів.

Формули вирівнювання третього типу грунтуються на обчисленні показника видаткової потреби, а показник фіскальної спроможності при цьому не використовується. При розрахунку показника видаткової потреби застосовується різноманітна кількість соціальних, економічних індикаторів та система їх ваг. Формули четвертого типу застосовуються при розподілі коштів трансферного фонду. Основою такого розподілу є обсяг трансферного фонду в розрахунку на душу населення.

У країнах федеративного устрою використовуються формули першого, другого та четвертого типів. В унітарних країнах застосовуються перший, третій та четвертий тип формули. У сучасних умовах України формульний розрахунок трансфертів вирівнювання належить до першого типу формули. Запропоновано з метою удосконалення системи фінансового вирівнювання перейти до четвертого типу формули, аналогічного тому, який застосовується в Латвії.

У третьому розділі «Напрями удосконалення системи фінансового вирівнювання в Україні» на основі аналізу досвіду організації фінансового вирівнювання у зарубіжних країнах та оцінки перспектив його використання в Україні, аналізу підходів до забезпечення узгодженості нормативно-законодавчого забезпечення в частині фінансового вирівнювання, інституційних основ функціонування системи фінансового вирівнювання розроблено науково-методологічні підходи щодо удосконалення елементів системи фінансового вирівнювання в контексті розвитку місцевих фінансів України.

Визначено організаційно-правові засади фінансового вирівнювання, які мають грунтуватися на соціальних стандартах, нормативах мінімальної бюджетної забезпеченості та інших об'єктивних критеріях, обгрунтовано необхідність чіткого розмежування дохідних джерел та видаткових повноважень; методологічною основою розрахунків обсягів доходів та видатків обрано коефіцієнти податкової спроможності .

Опрацьовані в попередніх розділах роботи принципи та підходи до побудови системи фінансового вирівнювання, досліджені її інституційні засади та елементи дали змогу визначити пріоритетні напрямки удосконалення діючої системи вирівнювання в Україні, які включають комплекс взаємопов'язаних заходів з нормативно-правового та організаційного забезпечення бюджетної реформи в Україні.

Ухвалення у 2001 році Бюджетного кодексу України забезпечило впровадження прогресивних підходів до організації бюджетного процесу та міжбюджетних відносин, в тому числі системи фінансового вирівнювання: було визначено поняття та категорії бюджетного права, принципи розмежування доходів та видатків бюджетів в умовах незмінного адміністративно-територіального та бюджетного устроїв країни. Кодекс забезпечив правове підґрунтя розвитку інститутів та інструментів вітчизняної бюджетної системи, зокрема зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування, впровадження середньострокового бюджетного планування, системи контролю за дотриманням бюджетного законодавства із посиленням відповідальності всіх учасників бюджетного процесу. Разом з тим важливі питання розмежування повноважень між рівнями державного управління, які не входять у сферу питань власне Кодексу, проте визначають ефективність виконання його норм, залишилися невирішеними. Таким чином, при сталих конституційних засадах використовуються принципово нові фінансові інструменти. Зазначене стримує подальший ефективний розвиток фінансової системи держави та місцевих фінансів, що спонукає до подальших інституційних перетворень.

У сучасних умовах пріоритетним напрямком розвитку бюджетної системи визначено розвиток її інструментів. У частині удосконалення системи фінансового вирівнювання пріоритетами її реформування є визначення оптимального розподілу податкових джерел між видами бюджетів та їх спрямування до доходів місцевого бюджету першого та другого кошиків, зокрема до складу доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Встановлено, що підвищення рівня фінансової самодостатності місцевих бюджетів у перспективі залежить від удосконалення податкового законодавства відповідно до напрямів реформування податкової системи України, зокрема удосконалення системи місцевих податків і зборів з їх визначенням у Бюджетному кодексі України, а саме: оптимального розподілу податків і зборів (обов'язкових платежів) між державним та місцевими бюджетами, передачі окремих джерел доходів місцевим бюджетам (частини податку на прибуток, крім податку на прибуток підприємств комунальної та державної форми власності, збору за спеціальне водокористування, плати за отримання ліцензій); перерозподілу доходів між рівнями місцевих бюджетів та доходами місцевих бюджетів, які враховуються та не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів (податку з доходів фізичних осіб, плати за землю).

Курс України на європейську інтеграцію обумовлює використання моделей фінансового вирівнювання унітарних європейських країн, зокрема Польщі, Латвії, скандинавських країн, що передбачає в довготерміновій перспективі удосконалення бюджетного законодавства або ухвалення нового про суспільні фінанси, в яких, з одного боку, буде чітко визначено видаткову та дохідну автономію місцевого самоврядування, з другого боку - надані державні гарантії фінансового забезпечення в межах системи фінансового вирівнювання частини обов'язкових повноважень органів місцевого самоврядування.

Утворення фонду фінансового вирівнювання сприятиме формалізації фінансових відносин органів місцевого самоврядування та центрального уряду щодо перерозподілу фінансових ресурсів у межах відповідних рівню економічного розвитку країни в цілому.

Висновки

Проведене дослідження дає можливість сформулювати такі висновки і пропозиції щодо підходів до визначення напрямків розвитку системи фінансового вирівнювання:

1. Встановлено, що сучасна система фінансового вирівнювання грунтується на принципах розподілу дохідних та видаткових повноважень, принципах застосування трансфертів вирівнювання та принципах використання формульних підходів. До складу системи фінансового вирівнювання входить п'ять компонентів: дохідна спроможність місцевих бюджетів, видаткові потреби, фонд фінансового вирівнювання, безумовні трансферти місцевим бюджетам, внески з місцевих бюджетів до фонду фінансового вирівнювання, формула фінансового вирівнювання. Системи фінансового вирівнювання, зокрема правовий статус її складових інститутів та інструментів, відрізняються в різних країнах. Зазначені відмінності обумовлені тим, що формування систем фінансового вирівнювання пов'язане з комплексом факторів соціально-економічного характеру.

2. Аналіз етапів розвитку системи фінансового вирівнювання в Україні дозволив виділити проблеми, що мали місце на кожному з етапів: доформульному періоді (1992-2001 роки) - використання як інструментів фінансового вирівнювання податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, що дестабілізувало систему видатків місцевих бюджетів через диспропорції у розміщенні податкової бази цих податків; у період удосконалення формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (2001-2009 роки) до системи фінансового вирівнювання на загальнодержавному рівні було включено лише обласні, районні бюджети та бюджети міст обласного значення, а бюджети міст районного значення, сіл та селищ отримували дотацію вирівнювання за відповідним формульним розрахунком з районних бюджетів, спостерігалося зменшення кількості місцевих бюджетів, що здійснюють внески до державного бюджету, період врахування у розрахунках індексів податкоспроможності адміністративно-територіальних одиниць обмежений трьома роками ретроспективи; перегляд елементів Формули ускладнює проведення розрахунків планових та прогнозних показників доходів місцевих бюджетів.

3. Проведено типологізацію формульних розрахунків у системі фінансового вирівнювання, зокрема: визначено показники, які застосовуються у формулі вирівнювання доходів: індекс податкоспроможності, фактичні доходи місцевих бюджетів, розрахункові доходи бюджетів на основі стандартних ставок оподаткування; проаналізовано особливості обрахунку показника видаткової потреби у системі фінансового вирівнювання за видатками: застосування показників соціальної спроможності потребують щорічного їх перегляду.

4. Результати аналізу внесених змін до Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами свідчать про наявність усталених засобів математичної статистики, зокрема методу екстраполяції та індексного методу, що необхідно враховувати при розробці пропозицій щодо елементів Формули вирівнювання. Разом з тим постійні уточнення методології розрахунку показників Формули в частині розрахунку прогнозних показників доходів місцевих бюджетів зводяться до перегляду «елемента коригування». На необхідність внесення змін до Формули вирівнювання вказують підвищені в умовах фінансової кризи вимоги до якості прогнозних показників, забезпечення універсальності та простоти елементів дохідної частини Формули.

5. Доведено, що подальше удосконалення методології розрахунку планових показників доходів місцевих бюджетів пов'язане зі зміною порядку розрахунку коефіцієнта вирівнювання, що застосовується при розрахунку обсягу дотації вирівнювання та коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів. Перспективним варіантом є застосування двофакторної моделі, у якій буде використано індекс виконання плану та частку доходів бюджету у групі. Основними напрямками вдосконалення методології розрахунку коефіцієнта вирівнювання є: зміна індексів, на основі яких здійснюється обрахунок коефіцієнта вирівнювання; при розробці пропозицій до елементів Формули вирівнювання слід забезпечити індивідуальний підхід до кожної з груп місцевих бюджетів, що беруть участь у фінансовому вирівнюванні; збільшення періоду ретроспективи для обрахунку планових показників; забезпечення дієвості елемента стимулювання шляхом закріплення порядку обрахунку коефіцієнта вирівнювання на період 3-5 років.

6. Основою нової моделі формування місцевих бюджетів є посилення зацікавленості органів місцевого самоврядування у зростанні власних доходів. Актуальним є залучення додаткових джерел доходів, які б стимулювали збільшення обсягів виробництва, валової доданої вартості, залучення інвестицій, збільшення рівня доходів населення відповідно до інноваційного напряму економічного розвитку.

7. Застосування двофакторної моделі обрахунку коефіцієнта вирівнювання, що застосовується при розрахунку обсягу дотації вирівнювання та коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, дозволило дійти висновків щодо необхідності удосконалення методології обрахунку цього показника, зокрема використання показників індексу виконання плану та частки доходів місцевого бюджету в групі, що поставить органи місцевого самоврядування у рівні фінансові умови для стимулювання нарощування органами місцевого самоврядування власних доходів бюджетів у межах кожної групи місцевих бюджетів.

8. Порівняльний аналіз теоретико-методологічних підходів до організації систем фінансового вирівнювання зарубіжних країн засвідчив, що для України яка є унітарною країною, найефективнішим та найшвидшим у плані запровадження було б використання досвіду сусідніх країн, таких як Польща і Латвія. Зокрема, це стосується внесення змін до бюджетного законодавства, узгоджених зі змінами до законів про місцеве самоврядування.

9. Встановлено, що перегляд підходів до організації міжбюджетних взаємовідносин вимагатиме відповідного узгодження (відміни окремих нормативно-правових актів, доповнення чинних нормативно-правових актів), зокрема зміни порядку розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до відповідного місцевого бюджету) між районним бюджетом або міським бюджетом м. Севастополя, міста республіканського Автономної Республіки Крим чи обласного значення, якому адміністративно підпорядковані інші міста, села, селища, та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

10. Доведено, що форма організації системи фінансового вирівнювання та її нормативно-правове забезпечення впливають на сталий розвиток суспільних фінансів, сприяють реалізації принципів суспільної солідарності, створенню для органів місцевого самоврядування рівних можливостей для виконання встановлених законом повноважень, забезпечать підтримку ініціативи і самостійності у формуванні власних фінансових ресурсів, а також захист фінансової діяльності органів місцевого самоврядування. Запропоновано в перспективі перейти до нової форми організації системи фінансового вирівнювання у взаємозв'язку зі зміною бюджетних повноважень органів місцевого самоврядування, утворенням фонду фінансового вирівнювання.

Список опублікованих наукових праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Шишко О. Удосконалення системи фінансового вирівнювання в Україні з урахуванням зарубіжного досвіду / О. Шишко // Збірник наукових праць НДФІ. - 2007. ? №2 (39). - С. 122-131 (0,4 друк. арк.).

2. Шишко О. Методологічні засади системи фінансового вирівнювання європейських країн / О. Шишко // Наукові праці НДФІ. - 2007. ? №3 (40).- С. 48?59 (0,6 друк. арк.).

3. Шишко О. Модель оцінки фінансової спроможності бюджетів місцевого самоврядування / О. Шишко // Наукові праці НДФІ. - 2008. ? №1 (42).- С. 46?55 (0,6 друк. арк.).

4. Шишко О. Методологія застосування індексів при розрахунку коефіцієнта вирівнювання / О. Шишко // Наукові праці НДФІ. - 2008. ? №3 (44).- С. 81?91 (0,6 друк. арк.).

5. Шишко О. Методологічні підходи вдосконалення прогнозування доходів місцевих бюджетів у формулі розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів вирівнювання / О. Шишко // Наукові праці НДФІ. - 2008. ? №4 (45).- С. 64?75 (0,5 друк. арк.).

6. Шишко О. Ключові засади розподілу повноважень між органами державної влади та органами місцевого самоврядування / О. Шишко // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. - Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника, 2009. - т. 1. ?Вип.5 ? С. 360?367 (0,3 друк. арк.).

В інших виданнях:

7. Шишко О. Удосконалення формульного розрахунку міжбюджетних трансфертів в Україні / О.Шишко // Напрями розвитку фінансової системи України: наук.-прак. конф., 23-24 берез. 2007 р.: тез. доп. - К., 2008. - С. 284-291 (0,2 друк. арк.).

8. Шишко О. Видаткові потреби в системі фінансового вирівнювання / О. Шишко // Розвиток фінансової системи України в умовах економічної глобалізації: наук.-прак. конф., 15-16 квітня. 2008 р.: тез. доп. - К., 2008. - С. 196-204 (0,3 друк. арк.).

9. Шишко О. Фінансові інструменти соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць / О. Шишко // Проблеми і перспективи соціально-економічного розвитку регіону в умовах євроінтеграційних процесів: Міжнар. наук.-практ. конф., 6-7 листоп. 2008 р.: тез. доп. - Чернівці, 2008. - С. 173-176 (0,1 друк. арк.).

10. Шишко О. Теоретико-методологічні основи застосування заходів фінансового вирівнювання / О. Шишко // Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід: наук.-практ. конф. аспірантів та молодих вчених наук.-практ. конф. молодих вчених і студентів, 27-28 берез. 2008 р.: тез. доп. - Тернопіль, 2008. - С. 130-131 (0,2 друк. арк.).

11. Шишко О. Теоретико-методологічні основи застосування заходів фінансового вирівнювання / О. Шишко // Пріоритети фінансової політики України на сучасному етапі соціально-економічного розвитку: наук.-практ. конф., 23-24 квітня 2009 р. тез. доп. - К., 2009. - С. 196-202 (0,2 друк. арк.).

Анотація

Шишко О.В. Вдосконалення системи фінансового вирівнювання в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит. - Науково-дослідний фінансовий інститут Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, м. Київ, 2009.

У дисертаційній роботі виконано комплексне дослідження системи фінансового вирівнювання як сукупності п'яти компонентів: дохідної спроможності місцевих бюджетів, видаткових потреб, фонду фінансового вирівнювання, безумовних трансфертів місцевим бюджетам, внесків з місцевих бюджетів до фонду фінансового вирівнювання, формули фінансового вирівнювання. Розкрито принципи та підходи до формування і розвитку кожного з компонентів. Визначено поняття фінансового вирівнювання в теорії суспільних фінансів, досліджено систему фінансового вирівнювання та її інституційні складові, визначено методологічні підходи застосування інструментів фінансового вирівнювання.

Досліджено етапи формування системи фінансового вирівнювання в Україні, визначено особливості розвитку інститутів та інструментів фінансового вирівнювання, досліджено формульні підходи в системі фінансового вирівнювання. Узагальнено зарубіжний досвід фінансового вирівнювання та розглянуто можливості його використання в Україні, розроблено пропозиції до забезпечення узгодженості нормативно-правової бази в частині фінансового вирівнювання.

Ключові слова: система фінансового вирівнювання, дохідні та видаткові повноваження органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади, доходи місцевих бюджетів, видатки місцевих бюджетів, формула фінансового вирівнювання, трансферти фінансового вирівнювання.

Аннотация

Шишко О.В. Усовершенствование системы финансового выравнивания в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. - Научно-исследовательский финансовый институт Академии финансового управления Министерства финансов Украины, г. Киев, 2009.

В диссертационной работе осуществлено комплексное исследование системы финансового выравнивания как совокупности пяти компонентов: доходного потенциала местных бюджетов, расходных потребностей, фонда финансового выравнивания, нецелевых трансфертов выравнивания местным бюджетам, трансфертов из местных бюджетов в фонд финансового выравнивания, формулы финансового выравнивания. Раскрыты принципы и подходы к формированию и развитию каждого из компонентов.

Исследовано и уточнено понятие финансового выравнивания в теории общественных финансов, исследована система финансового выравнивания и её институциональные составляющие, отдельное внимание уделено роли финансового выравнивания в системе межбюджетных отношений.

Установлены особенности современного этапа формирования системы финансового выравнивания в Украине, в частности относительно институтов, а также инструментов финансового выравнивания, исследованы формульные подходы в системе финансового выравнивания.

По результатам диссертационного исследования определено, что последующее развитие методологии расчета индекса налогового потенциала и коэффициента выравнивания формулы распределения объема трансфертов выравнивания должно основываться на изменении статистического инструментария методологии вышеуказанных показателей. Одним из перспективных направлений выступает внедрение двухфакторной модели расчета коэффициента выравнивания с использованием индекса выполнения плана по доходам, удельного веса доходов местного бюджета в группе местных бюджетов, которые принимают участие в выравнивании: областные бюджеты, районные бюджеты, бюджеты городов областного значения. Особое внимание уделено разработке индивидуального для каждой такой группы диапазона значений показателей двухфакторной модели.

На основе результатов анализа показателей индекса налогового потенциала обоснованы предпосылки для изменения видов доходов местных бюджетов, которые учитываются при расчете объема финансовой помощи местным бюджетам за счёт дотации выравнивания. Перспективным направлением развития системы финансового выравнивания Украины является установление в законодательном порядке дополнительных источников доходов местных бюджетов, которые учитываются при расчете трансфертов выравнивания, а также увеличение периода ретроспективы для расчета плановых показателей доходов местных бюджетов, что позволит обеспечить достаточный уровень доходного потенциала, уменьшит количество бюджетов-реципиентов финансовой помощи из государственного бюджета.

На основании проведенного исследования зарубежного опыта функционирования системы финансового выравнивания разработаны предложения по его использованию в Украине, также разработаны предложения по уточнению нормативно-правовой базы в части финансового выравнивания, что обеспечит её соответствие европейским стандартам в сфере общественных финансов.

...